Урок №
Тема: Т. Г. Шевченко. «Кавказ" –відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику
Мета: з`ясувати суспільно-політично позицію Т.Шевченка, продовжувати розвивати вміння розглядати художній текс у єдності форми і змісту з історичним контекстом; виховувати почуття національної гідності та повагу до борців за свободу свого народу.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Перебіг уроку
Борітеся-поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святих!
Т.Шевченко, "Кавказ"
І. Ознайомлення з планом уроку
1 – повторення основних відомостей про життя і творчість Т.Шевченка;
2- ознайомлення з історичними відомостями про Кавказьку війну, її причини;
3- історія написання твору(історична основа, постать Якова де Бальмена);
4- здійснення ідейно-художнього аналізу поеми;
5- закріплення та контроль вивченого.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Повторення основних відомостей про життя і творчість Т. Шевченка
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Історична довідка про Кавказьку війну, її причини
Пояснення вчителя
Російський царат постійно проводив жорстоку колонізаторську політику. У 1817-1864 роках на Кавказі йшла війна, кінцевим результатом якої було входження його до складу Росії. Особливо загострилася ця боротьба в Північному Дагестані і Чечні, де її з 1834 очолив сміливий воєначальник Шаміль. Визвольний рух гірських народів набув релігійної оболонки. Однак, незважаючи на це, не можна, не відзначити антиколоніального і антифеодального змісту руху горців Чечні і Дагестану, які вели справедливу визвольну боротьбу проти царського колоніалізму і хансько-бекського володарювання. Приєднання цих народів було проведено насильницькими методами, властивими царату. Тривала героїчна боротьба Кавказьких народів проти царських військ принесла горцям найбільшу славу.
Хто ж такий Яків де Бальмен?
Чому свою поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив йому?
Де Бальмен Яків Петрович (1813-1845) – граф, офіцер, художник-аматор. З роду офранцужених шотландців, які наприкінці XVII - на початку XVIII ст. переселились у Росію і дослужились до дворянського звання, мали маєток на Полтавщині. Яків де Бальмен захоплювався літературою, писав повісті з великою пошаною ставився до Шевченка, з яким познайомився 1843р. в селі Мойсівка. Художник-офіцер разом з М.Башиловим ілюстрував рукописний "Кобзар", що мав поширюватися серед слов`янських народів. Загинув у бою на Кавказі.
Як створювалася поема?
Тематика поетичних творів Т.Г. Шевченка періоду «трьох літ» значно розширюється. Поет пише поему "Кавказ" 18 листопада 1845р. в Переяславі. Безпосереднім поштовхом до написання твору стала загибель під час Даргинського походу царських Військ Якова де Бальмена – друга Тараса Шевченка. У смерті де Бальмена поет звинувачує не горців, а царат, який вів війну проти кавказьких народів. Т. Шевченко радів, що серед народів Російської імперії знайшовся хоч один, який протягом багатьох років захищав свою волю, мужньо вів боротьбу проти війська та завдавав йому поразки за поразкою. Горці, на жаль, не перемогли, та якщо об’єднаються всі народи, самодержавство впаде.
Фольклорист і письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський, який повернувся з Кавказу, розповів Т.Шевченку про найменші подробиці побути горців. Захоплений їхньою мужністю, палаючи гнівом не до тих, хто вбив його друга, а до хижих колонізаторів, які змусили де Бальмена воювати за імперські інтереси, Тарас Григорович написав поему "Кавказ", в якій піднімає питання про право на щастя всіх поневолених народів.
Поема "Кавказ" не призначалася для друку, але поширювалася в рукописних списках. У час перебування на Україні Шевченка читав поему селянам. У грудні 1846р. поет передав твір через М.Савича, який їхав за кордон, А.Міцкевичу. Вперше поема опублікована за кордоном у збірці "Новые стихотворения Пушкина и Шевченки".
Здійснення ідейно-художнього аналізу твору
Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й дворянської моралі.
Ідея: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу; заклик до об'єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога - російського царату.
Основна думка: «Борітеся – поборете!»
Жанр:
сатирична поема з елементами ліричного;
цей твір не є у повній мірі поемою. У ній немає героїв, сюжету, не зображено динаміки розвитку характерів персонажів через сюжет. Немає епічних картин, епізодів, твір наскрізь ліричний, філософський, емоційний. Але значущість проголошених у «Кавказі» гуманістичних ідей підіймає цей твір до рівня політичної і сатиричної поеми, у якій цілісною картиною зображено загарбницьку політику імперії і проголошено гімн волі та жалю за невинно загиблими;
І. Франко назвав «Кавказ» огненною поемою. «Шевченко з його сонячним темпераментом — це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу…»;
Сатиричний твір — інвектива з елементами лірики та героїки.
Сюжет:
Експозиція: романтичне зображення величних Кавказьких гір; розповідь давньогрецького міфу про Прометея.
Зав’язка: роздуми автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких гнобителів та засудження бездіяльності людей у зв’язку з цим.
Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця.
Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові Якову де Бальмену, вбивця якого царизм, а зовсім не горці.
Віршовий розмір: значна частина сатири написана чотиристопним ямбом
Які образи-символу наявні у творі? Пригадай, що таке образ-символ?
Образи поеми:
-образ Прометея;
-образ орла;
-образ колонізатора.
Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захисник людей. До образу його зверталися митці багатьох народів різних епох. У російській літературі до образу Прометея звертався М.Ломоносов. В Українській літературі після Шевченка вдається Леся Українка в драматичній поемі "В Катакомбах". Неофіт-раб заявляє, що він віддасть честь титану Прометею, який завзято боровся проти рабства. У символічному образі Прометея Шевченко показав незламність, титанізм народів, а в образі не ситого орла – царат, який "Карає... що день Божий добрі ребра й серце розбиває". Народ безсмертний, тому царат "не вип’е живущої крові", "не скує душі живої". Поет радіє, що серце народу "знову оживає і сміється". Як гімн не здоланності народів, звучать натхненні слова "Невмирає душа наша, не вмирає воля".
Створюючи образ Прометея, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а взяв звідти тільки ідею безсмертя титана. Побіжно згадавши його тривалі страждання, автор наголошує на стійкості закутого Прометея, яку не в силі здолати хижий орел. Прометей і орел – це два ворожі табори – народ і царат. Волелюбний народ не скоряється катам, і хоч самодержавство терзає його щомиті, він прагне розкуватися, щоб розкрити свої животворчі сили. Образ Прометея не тільки закликав народи до боротьби проти царату, а й виховував віру в перемогу над самодержавством.
Образ Орла — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя. Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом царської Росії.
Колонізатор — царизм фальшиво твердить, що хліб і хату горця ніхто не відбере в нього, а його самого «не поведе… в кайданах». Втрачаючи владу над собою, загарбник проговорюється, що він хотів би «подарувати» йому його власну хату, а хліб хотів би кинути горцеві, «як тій собаці». Він мріє про той час, коли горці будуть платити податок навіть за сонце. Підступний колонізатор облудливо закликає горців до дружби з ним і обіцяє, що від нього горці «багато б дечому навчились!». У пориві туполобого захоплення собою загарбник хвалиться своєю «культурою», а в дійсності показує своє варварство і цинізм. Хижак хвалиться тим, що «французів лає», тобто переслідує вільнодумний дух французького просвітительства — Вольтера, Дідро: «Продаєш або в карти програєш людей… не негрів.., а таких… хрещених.., но простих. Ми не гішпани». Чим же вихваляються колонізатори? Класовою нерівністю, злиднями, політичним безправ’ям, насильством, темнотою, продажністю і фальшивістю церкви, переслідуванням прогресивної думки і торгівлею людьми, мов худобою.
Визначити художні засоби в уривках поеми
1. «..гори…засіяні горем, кровію политі..» -метафора
2. «Воно (серце) знову оживає і сміється знову» - метафора
3. «А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх імператорів би стало..» -гіпербола
4. «За кого ж Ти розіп’явся,
Христе, Сине Божий?»- риторичне питання
IV. Закріплення вивченого
Дати відповіді на питання:
-Кому присвячена поема?
-Які історичні події покладені в основу твору?
-Через що Т.Шевченко вважає винним у смерті друга самодержавство?
- Яка основна думка твору?
V. Підсумок уроку
Немає сумніву, такі твори, як Шевченків «Кавказ», залишаться в духовній скарбниці людства. І навіть тоді, коли наші далекі нащадки із сумнівом, недовірою і жахом дізнаватимуться про часи, сповнені кривавих трагедій, такі пам’ятки красного письменства не втратять своєї принадності, залишаючись ідеальним втіленням істинної людяності й художньої гармонії.
VI. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять уривок (за бажанням)