Тема: КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. УСУНЕННЯ ПОМИЛОК,
ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НЕВИПРАВДАНИМ
ПОВТОРЕННЯМ СПІЛЬНОКОРЕНЕВИХ СЛІВ
Мета:
навчальна: сприяти розвитку предметної компетентності учнів - підвищенню рівня культури мовлення учнів, розрізненню тавтології як недоліку тексту та стилістично вмотивованих повторів (розглянути їх різновиди); поглибленню знань про функціональні стилі мови;
розвивальна: сприяти розвитку ключових компетентностей учнів: емоційно-ціннісна складова – визначати для себе цінність вмінь стилістичного редагування; соціальна – отримати досвід визначати власне місце в групі, колективі; загальнокультурна – визначати моделі толерантної поведінки; здоров’язберігаюча – опанувати способи емоційної саморегуляції та самоконтролю; ІКТ (компетентність щодо інформаційних і комунікативних технологій) – отримати навички практичного використання джерел інформації.
Виховна: сприяти вихованню в учнів відповідального ставлення до природи.
Урок-практикум.
Форми роботи: морфемна вікторина, розв’язання проблемної ситуації, усне повідомлення, робота в парах, вправа-корегування, творча робота з текстом, «мікрофон».
Методична ремарка. Клас поділений на три групи: «Дослідники», «Практики» та «Знавці стилів».
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційно-вступна частина. Мотивація діяльності учнів
Учитель. Ось ми і досягли вершини нової науки — розглянули всі поняття, що вивчає морфеміка, вміємо розрізняти значущі частини слова, робити його повний морфемний аналіз. Пропоную провести вікторину.
1. Актуалізація опорних знань
Морфемна вікторина:
Визначте корінь слова когось, (к-)
Скільки коренів у слові газопровіднобудівний! (Три) . ,
У яких морфемах у слові можуть відбуватися чергування голосних та приголосних звуків? (Корінь, суфікс)
Яке явище відбулося у морфемному складі слова вікно! (Спрощення)
Який корінь у слові Вітчизна? (вітч- від отець)
Який корінь слів армія, мрія?(армій-, мрій-)
Який морфемний склад слова опеньки? (о-пень-к-и)
Наведіть приклад слова, що відповідає такій схемі ¬ ͡ ^.
2. Оголошення теми та мети уроку
Учитель. Культурологічну тему нашого уроку мені, власне, навіяла поезія Олени Мельничук:
Я іду по зоряній стежині,
Під ногами мерехтить Чумацький шлях,
І зірки ранкові, мов сніжинки,
Тануть у долонях від тепла.
Я лечу в безмежному просторі
І зірки збираю, наче квіти,
Я зроблю собі вінок чудовий,
Буду зоряній красі радіти.
І нестерпно хочеться на землю,
Де буяють травами поля,
Де в лісах щебече соловейко,
Серце й душу людям звеселя.
Збережемо, друзі, наші квіти,
Наші ниви, зрошені дощем!
Збережемо райдугу в блакиті!
І планету нашу збережем!
Тож сьогодні на уроці ми поговоримо про ставлення людини до природи, а за епіграф візьмемо останні рядки з цього вірша. Крім того, підвищуватимемо рівень культури нашого мовлення, навчимося правильно вживати в текстах спільнокореневі слова, використовувати їх зі стилістичною метою. Запишіть до зошитів тему: «Усунення помилок, пов’язаних із невиправданим повторенням спільнокореневих слів»
ІІ. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
1. Створення проблемної ситуації
Прочитайте текст. Які мовленнєві помилки ви помітили в ньому? Зробіть висновок щодо використання спільнокореневих слів і їхніх форм в одному тексті. Як називається таке явище?
ХМАРИНКА
Біла тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу.
Хмаринка аж сяяла від радості: їй вдалось покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була звичайною водою. Хмаринці навіть не хотілося згадувати, яким сірим і буденним було її життя в ставку. Особливо в той час, коли ставочок покривався кригою. «Ні, туди я ніколи не повернуся! — затято мовила хмарка. — Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»
Та раптом налетів вітер-пустун на беззахисну хмару, підняв її високо-високо і закрутив у шаленому танці. Хмарина від несподіванки аж побіліла, нахмурилась-нахмарилась. Зробилося хмароньці не по собі від такої безцеремонності. Хмарина образилась і гірко-гірко заплакала… (З учнівського твору).
(Учні роблять висновки, що надмірне використання споріднених слів переобтяжує текст, порушує милозвучність мовлення. Це явище — тавтологія. Текст потребує редагування)
2. Дослідницька робота в групах
Учитель. Отже, як бачимо, тавтологія — явище, яке потребує вивчення. І сьогодні ви самостійно спробуєте знайти відповіді на такі питання:
Чи завжди тавтологія є недоліком тексту?
Як уникнути невиправданої тавтології в тексті?
Які види повторів вживаються в художньому та публіцистичному стилях?
Пошуками відповіді на перше запитання буде займатися група «Знавці стилів», на друге — «Практики», а на третє — «Дослідники». Кожна група отримає картку із завданням та матеріалом для дослідження, але роботу ви розпочнете з ознайомлення з теоретичним матеріалом, що поданий у підручнику на с... Опрацюйте його в групі і лише потім переходьте до виконання завдань.
Картка № 1 для групи «Знавці стилів»
Опрацюйте теоретичний матеріал підручника на с…
Проаналізуйте доцільність вживання спільнокореневих слів у тексті «Хмаринка» та текстах, наведених нижче.
Нахмарилась хмара хмарно,
Хмаринку хмурить нехмарно. (В.Тиха)
Комарі на скрипку грають,
Комарівни завмирають.
І нема на світі рівні
Комаровій комарівні.
Ні вікна, ані зорі,
амо оцін комарі.(Л. Костенко)
Прочитайте уривки. Визначте їх стиль. Зробіть висновки про вживання споріднених слів у текстах різних стилів. Складіть тезовий план та підготуйте коротке усне повідомлення за результатами дослідження.
Хліб. Хлібина. Хліб-сіль. Хлібороб. З первовіку святі слова! Бережу їх у серці, але пам’ятаю: той же корінь і в слові «нахлібник» (С. Павленко).
Чорнобиль, Чорнобиль, Чорнобиль… — гомонить глибока синь лісів, облитих терпким горем, вікова, красою зачарована, як щастя маревом. (І Повільний).
«В рівносторонньому трикутнику всі сторони мають однакову довжину. Всі кути рівностороннього трикутника також рівні і дорівнюють 60°» (3 підручника).
Картка № 2 для групи «Практики»
Опрацюйте теоретичний матеріал підручника на с...
Відредагуйте текст «Хмаринка».
Складіть поради з редагування текстів, що містять невиправдане накопичення спільнокореневих слів.
Картка № 3 для групи «Дослідники»
1. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника на с...
2. Прочитайте наведені уривки. Визначте вид повторів, дослідіть їх стилістичну функцію.
Дерева мене чекають,
І падає листя на стежку,
І падають зорі в долоні,
І падає сон у траву.(І. Драч)
Не нам на прю з тобою стати.
Не нам діла твої судить!
А тільки плакать, плакать, плакать…(Т. Шевченко)
Будемо вічно в труді рости,
З серця землі підіймать пласти,
Чорного золота давні пласти.(Я. Шпорта)
Як не вітри буйні повівали,—
Як турки-яничари з чистого поля в долину припали,
Дванадцять козаків
Братославців-небувальців
В полон забрали.(Народна дума)
Спираючись на наведені приклади, розтлумачте поняття підсилювальний повтор, анафора, епіфора.
3. Представлення результатів дослідницької роботи в групах
1) Усне повідомлення групи «Знавці стилів»
Тавтологія — неусвідомлюваний, мимовільний або, навпаки, навмисний повтор у межах словосполучення, речення того самого чи однокореневих слів або різнокореневих слів з тотожним, аналогічним і подібним значенням. Це може бути виявом недостатньої культури мови або спеціальним семантико-стилістичним засобом (фігура мови). Отже, в звичайному мовленні її слід уникати, а в текстах художнього та публіцистичного стилю можна використовувати з метою підсилення, надання емоційності висловленому. У текстах наукового стилю повтори термінів допускаються з метою чіткого викладу інформації.
2) Усне повідомлення групи «Практики»
(Наприклад, варіант редакції тексту «Хмаринка»)
ХМАРИНКА
Біла тендітна хмаринка легенько пливла собі по небу й аж сяяла від радості: їй вдалось покинути маленький ставок, де ця мала хмарка була звичайною водою. Хмаринці навіть не хотілося згадувати, яким сірим і буденним було її життя в ставку. Особливо в той час, коли вода вкривалася кригою. «Ні, туди я ніколи не повернуся! — мовила затято.— Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»
Та раптом налетів вітер-пустун на беззахисну хмару, підняв її високо-високо і закрутив у шаленому танці. Мандрівниця від несподіванки аж побіліла, нахмурилась-нахмарилась. Зробилося їй не по собі від такої безцеремонності. Хмарина образилась і гірко-гірко заплакала…
Способи уникнення тавтології:
використання займенників (хмаринка — вона):
вживання синонімів (хмаринка — мандрівниця):
використання неповних речень («Ні, туди я ніколи не повернуся! — мовила затято.— Я тепер вічно житиму серед гордих зірок!»).
3) Усне повідомлення групи «Дослідники»
Серед наведених прикладів можна визначити такі:
• Повтор — повторюється те ж саме слово, але у супроводі інших слів, котрі посилюють його виразові якості:
Дерева мене чекають,
І падає листя на стежку,
І падають зорі в долоні,
І падає сон у траву.(І-Драч)
• Анафора — повторюється початок суміжних уривків мовлення:
Не нам на прю з тобою стати.
Не нам діла твої судить!
А тільки плакать, плакать, плакать…(Т .Шевченко)
Епіфора — утворюється повторенням мовних елементів наприкінці суміжних синтаксичних одиниць:
Будемо вічно в труді рости,
З серця землі підіймать пласти,
Чорного золота давні пласти.(Я. Шпорта)
• Плеоназм – подвоєння близькозначних лексичних одиниць:
Як не вітри буйні повівали,-
Як турки-яничари з чистого поля в долину припали,
Дванадцять козаків
Братославців-небувальців
В полон забрали.(Народна дума)
Учитель. Так, справді, повтори часто використовують зі стилістичною метою. Проте ми повинні навчитись вирізняти таку тавтологію, що є проявом недостатньої логічної та мовної грамотності.
V. Застосування знань, умінь і навичок
1. Робота в парах
Прочитайте наведені словосполучення, користуючись тлумачним словником, визначте лексичне значення слів, що їх складають, та проаналізуйте їхню сполучуваність. Зробіть усні висновки.
Популярні шлягери, відомі зірки естради, одноголосний консенсус, прайс-лист цін, пам’ятний сувенір, основний лейтмотив, перший дебют, найбільш оптимальний, період часу, прейскурант цін.
Думу думати, зиму зимувати, криком кричати, лежнем лежати, поїдом їсти, пропади воно пропадом.
Семантична довідка
Шлягер — пісня, що користується особливою популярністю.
Консенсус – (від лат. Сonsensus – згода) спосіб прийняття рішень на основі загальної згоди за відсутності принципових протиріч у більшості зацікавлених осіб.
Прайс-лист, прейскурант — (від нім. Preis — ціна) список цін на товари та послуги.
Сувенір — (від фр. Souvenir — згадка, пам’ять) предмет, призначений нагадувати про щось, наприклад, про відвідини місць паломництва туристів, музею й т.д.
Лейтмотив — (від нім. Leitmotiv — головний мотив) головна тема твору чи творчості письменника в цілому.
Дебют — (від фр. Debut) перший вияв для публіки діяча мистецтва.
Оптимальний — найбільш прийнятний.
Період — проміжок часу.
Висновки учнів. Досить часто слова іншомовного походження не до кінця зрозумілі мовцю, і, вводячи їх у словосполучення, він дублює значення. Для уникнення такого явища в мовленні слід уважно ставитись до семантики запозичених слів. Однак у стійких словосполученнях народнопоетичного походження повтори допускаються.
2. Вправа-корегування:
Виправте помилки у слововживанні. Запишіть відредаговані речення.
1. На березі нас зустрічали місцеві аборигени.
2. Народний фольклор —криниця душі народної.
3. На святі ми отримали безкоштовні подарунки.
4. За виконану роботу я отримав сто гривень грошей.
5. Конкурс відбудеться у лютому місяці.
6. Надворі шуміла проливна злива.
7. Вперше ми познайомилися з Миколою в оздоровчому таборі.
8.У колективі «Мрія» найкращі за всіх танцівниці.
3. Творча робота з текстом:
Прочитайте текст; з’ясуйте, у чому полягає його недосконалість. Відредагуйте та запишіть виправлений варіант. Розставте розділові знаки. Доповніть текст власними роздумами про ставлення людини до природи.
Людина це частина природи найпрекрасніше творіння природи. Та чи могла природа знати що створить собі ворога? Створилася еволюція людина випросталася міцно стала на ноги однак людина забула що треба найбільш оптимальний, період часу, прейскурант піклуватися про природу. Обов’язок людини берегти багатства природи зберегти природу такою якою природа була на зорі створення людини.
Учні зачитують відредаговані тексти та власне продовження роздуму.
VI. Підведення підсумків. Рефлексія
1. Вправа «Мікрофон»: .
Яке відкриття ви зробили для себе сьогодні на уроці?
Де ви зможете використати набуті знання й уміння?
2. Вправа «Телеграма»:
Учні записують на аркуші свої враження від уроку у довільній формі десятьма словами.
VII. Оцінювання/самооцінювання
VIІI.Домашнє завдання
Опрацювати матеріал уроку (підручник — с…)
Вправа …
Скласти власне висловлювання на тему «Що робить людину Людиною?». У творі уникати тавтологій.