Тема: Води суходолу Африки. Використання водних ресурсів.
Мета: Освітня: познайомити школярів з найбільшими річковими системами Африки, їх живленням та режимом, характером течії річок. Дати характеристику найбільшим озерам Африки. Звернути увагу на походження їх улоговин. Повідомити про великі артезіанські басейни материка. Звернути увагу на значення водойм Африки для природи та населення.
Виховна: Сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи. Сприяти екологічному вихованню учнів, на основі матеріалу про використання людиною внутрішніх водойм Африки та їх охорону.
Розвиваюча: Розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи цікавої географії та інтерактивні форми роботи. Розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння. Розвивати вміння учнів вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка засвоєння попереднього матеріалу
Вчитель показує на карті, учні записують назви.
Сомалі, Суецький, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська, Мозамбіцька, Гвінейська, Мадагаскар, Атлаські, Драконові, Капські, Ефіопське, Східноафриканське
Учні перевіряють один у одного.
ІІІ. Мотивація вивчення теми вчителем
Африканське прислів’я говорить “Вода дорожча за борошно”. Це показує ставлення місцевих жителів до води, як до найбільшого багатства. На значних площах Африки води справді мало. Проте не скрізь на материку її бракує. Подекуди води навіть забагато.
• Які частини гідросфери відносять до внутрішніх вод?
ІV. Вивчення нового матеріалу
Повідомлення теми уроку та мети
Усі річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного та Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку.
Річки Африки
Кожна Група отримує лист від Девіда Лівінгстона
1 група. Найбільшою річкою Африки є Ніл. Він утворюється неподалік від міста Хартум (столиця Судану) після злиття його двох приток – Білого та Голубого Нілу. Ніл (разом з Білим Нілом) є найдовшою річкою світу (6671 км).
Білий Ніл бере початок у зоні тропічних дощів, у темних і вологих лісах поблизу екватора. Подолавши простори Східноафриканського плоскогір'я, Білий Ніл широко розливається по майже плоскій рівнині і утворює знамениті нільські болота довжиною 500 км і шириною до 800 км. У місцевих болотах дуже багато бегемотів і крокодилів. Голубий Ніл витікає з озера Тана на Ефіопському нагір'ї.
Після злиття Білого і Голубого Нілу річка до самого гирла протягом майже 3000 км не приймає жодної притоки. В середній течії Нілу колись були пороги, що заважали судноплавству. Нині тут побудована Асуанська гребля, яка не тільки поліпшила судноплавство, а й регулює постачання води на поля Єгипту та дає електроенергію. В її будівництві брали участь і українські фахівці.
Тривалий час Ніл залишався загадкою для жителів Єгипту. Він завжди розливався влітку, коли в країні стояла найбільша спека. Родючий мул, який приносили розливи Нілу, давав змогу єгиптянам щороку збирати високі врожаї. В цьому єгиптяни вбачали втручання надприродних сил і боготворили річку. Сьогодні такі природні явища можна пояснити за допомогою кліматичних карт. Хоча сам Ніл тече крізь сухий та спекотний тропічний пояс, його витоки знаходяться в субекваторіальному поясі. В сезон літніх дощів вони одержують багато води, яку несуть в Ніл. У зимовий сезон засухи притоки Нілу міліють. Тому міліє й сам Ніл.
2 Група. Найповноводніша річка Африки й друга за протяжністю на материку — Конго (Заїр). За повноводністю вона поступається тільки Амазонці. В середньому за рік Конго виносить в Атлантичний океан стільки води, що опріснює води океану на кілька десятків кілометрів від берега. Стік Конго в Атлантичний океан перевищує стік Нілу у 15 разів. Конго зароджується в центральній частині материка під іменем Луалаби. Конго – єдина річка світу, що двічі перетинає екватор. Басейн Конго знаною частиною знаходиться в екваторіальному кліматичну поясі, в якому випадає велика кількість опадів. Тому річка повноводна протягом усього року. Річка протікає в улоговині Конго, що власне створена її відкладами. В нижній частині вона проривається крізь тверді кристалічні породи та звужує свою долину. Тут знаходяться пороги й водоспади, що називаються водоспадами Лівінгстона.
3 Група. Третя за довжиною річка Африки — Нігер. Назва походить від берберського слова Н’Єгірен – “річка”. У верхній течії на ній багато порогів та водоспадів, що заважають судноплавству. Оминаючи тверді породи щита Африканської платформи, річка робить великий вигин, який називають “петлею Нігеру”. В умовах субекваторіального кліматичного поясу річка має нерівномірний стік. Влітку вона поповнюється водою, зимою – сильно міліє. Нігер має надзвичайно велике значення для водопостачання країн, що розміщені на її берегах.
4 Група. Річка Замбезі, що на півдні материка, відома європейцям з ХІХ ст. під сучасною назвою, яка означає у перекладі з місцевої мови – “велика річка”. На Замбезі знаходиться одне з див природи світового значення — водоспад Вікторія, заввишки 120 м. Коли річка Замбезі повноводна, то об'єм води, що проходить через водоспад Вікторія, настільки великий і з такою силою падає вниз, що хмару краплин, яка піднімається вгору, видно на відстані 40 км. Не випадково місцеві жителі називають водоспад «гримлячим димом». У краплинах води навколо цього величного водоспаду часто виграє веселка, яка піднімається на висоту 300 м. Водоспад у 1855 р. відкрив Давід Лівінгстон і назвав його ім'ям королеви Британії Вікторії.
5 Група. Річка Оранжева має протяжність 2100 км. Це VІІ за протяжністю річка Африки. Площа басейну понад 1 млн. км2. Порожиста. Несудноплавна. Починається у Драконових горах. Названа голландським полковником Р. Гордоном у 1777-79 рр. на честь правлячої династії Оранської. Згодом назву спотворили. В середній течії Оранжевої знаходиться найвищий водоспад у Африці – Ауґрабіс, виточений річкою у гранітах. Його висота становить 146 м. Назва водоспаду означає: “дуже шумне місце”.
6 Група. Окаванго – найдовша річка басейну внутрішнього стоку Африки. Її протяжність становить 1600 км. Це ХІ за протяжністю річка Африки. Площа басейну близько 800 тис. км2. Окаванго закінчується в напівпустелі Калахарі, гублячись у пісках. Це так звана болотиста “дельта” Окаванго. Через значні запаси води тут живе багато тварин. Під час тривалої посухи Окаванго сильно міліє, залишаючи наноси мулу.
При виступі кожної групи діти працюють з таблицями.
Назва річки | Бере початок | Куди впадає (басейн) | Напрям течії | Основні притоки | Вид живлення |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
| | | | | |
Учні з низьким рівне успішності отримують завдання найти об’єкти на карті, та викласти назви. (НІЛ БІЛИЙ НІЛ ГОЛУБИЙ НІЛ КОНГО (ЗАЇР) НІГЕР ЗАМБЕЗІ ОРАНЖЕВА ОКАВАНГО ТАНГАНЬЇКА ВІКТОРІЯ НЬЯСА ЧАД ТАНА)
Озера
Майже всі великі озера Африки мають тектонічне походження улоговин, тобто лежать у розломах, або прогинах земної кори.
Найбільшим за площею озером материка є Вікторія. Воно знаходиться на висоті 1134 м., в прогині платформи, тому порівняно неглибоке.
Вікторія – третє за площею озеро світу та друге серед прісних озер. Його довжина 320 км, а ширина 275 км. Глибина до 80 м. Місцеві жителі називають водойму Ньянза – “озеро”. Сучасну назву дав англійський мандрівник лейтенант Д.Спік, який у 1858 р. вперше з європейців досяг південного берега озера, здобувши таким чином перемогу (вікторію) у відкритті цієї грандіозної водойми. Озеро Вікторія має багато островів. Тропічні грози часто призводять до штормів. Береги низькі й відчувають припливи та відпливи, як узбережжя океанів. Місцеві жителі, які не відають про вплив Місяця на гідросферу, пояснюють припливи на озері життям на його берегах бегемотів. Коли вони заходять у воду настає приплив, виходять з води – відплив.
Найбільше озер зосереджено у Східній Африці в зоні Східноафриканського розлому. Ці озера витягнуті з півночі на південь, мають велику довжину, порівняно з шириною, та досить великі глибини.
Друге за величиною в Африці і за глибиною в світі (1470 м) озеро Танганьїка простягається в напрямі тектонічного розлому на 650 км, а ширина його становить від 40 до 80 км. Гірські хребти на його берегах досягають висоти 2000 м. В озері живуть крокодили, на берегах – бегемоти. Назва у перекладі з мови місцевих жителів означає “озеро у савані”.
Неначе продовженням Танганьїки є озеро Ньяса, глибиною до 706 м. Назва означає “озеро”. Розвинене судноплавство та рибальство.
Усі озера на сході Африки стічні й прісні.
У пустелях озера реліктові, тобто такі, що залишені від давніх великих водойм. Вони мають невеликі глибини. Під час дощів їх площа різко збільшується, а у сухий сезон зменшується. Найбільшим таким озером є Чад, що перетворюється під час посухи на велику кількість дрібних озер. Залежно від сезону його площа сильно коливається: від 10 до 26 тис. км2. Глибина 4-11 м. На одному з діалектів мови канурі слово “чад” означає “великий простір води”. Вода в озері Чад слабо-солона, тому що має стік у підземні артезіанські басейни. Озеро багате на рибу. Рослинність бідна. На воді трапляються плавучі острови з папірусу та трав.
Озеро Тана виникло в наслідок загати річки Голубий Ніл потоками лави. Тобто воно має загатне походження. Озеро лежить на висоті 1830 м. Площа 3,1-3,6 тис. км2. Глибина до 70 м. На озері Тана є численні острови. Озеро багате на рибу, яка приваблює пеліканів.
3. Болота
Значна частина Екваторіальної Африки охоплена болотами. їхнє утворення пов’язане з великою кількістю опадів і рівнинним характером земної поверхні. На високих гірських вершинах, навіть на екваторі, лежать багаторічні сніги й льодовики.
Підземні води.
У Низькій Африці є великі запаси підземних вод. Величезні артезіанські басейни виявлені в Сахарі та пустельних районах Південної Африки. У надрах найжаркішої Лівійської пустелі міститься найбільше у світі прісне підземне джерело води (Аль-Куфра). Там, де підземні води виходять на поверхню, утворюються оазиси.
5. Як використовуються водні ресурси материка. (Висновки)
Води річок та озер, підземні води материка мають велике господарське значення, адже їх широко використовують для зрошення. На річках, що багаті на гідроенергію, збудовані гідроелектростанції. На частку Африки припадає майже 1/5 усіх запасів гідроенергії земної кулі. Особливо значні запаси «білого вугілля» (так називають енергію річок) у басейні Конго з його багатоводними й порожистими притоками. У багатьох районах Африки триває значне гідробудівництво: створюють водосховища, зрошувальні канали. Усе це має й негативні наслідки, зокрема призводить до підтоплення земель, штучного поділу окремих річок на ізольовані мілководні ділянки, спричинює різні хвороби у людей. Подекуди велике господарське значення має рибальство.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Діти з індивідуальним завданням показують географічні об’єкти на карті.
Оцінювання учнів.