Ю.В. Габрик
На допомогу
вчителям
української мови
та літератури
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
Ю.В. Габрик
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
На допомогу вчителям
української мови та
літератури
2016
Схвалено на засіданні методичної ради
Кам’янець-ІІодільського районного методичного
кабінету (протокол №4 від 21.09.2016 р.)
Укладач:
Габрик Юлія Володимирівна – вчитель української мови та літератури Орининської ЗОШ I-III ступенів Кам’янець-Подільського району
Рецензенти:
М.О. Безродна – методист відділу освіти Кам’янець-ІІодільської райдержадміністрації
Л.С. Марчак – заступник директора з навчально-виховної роботи Орининської ЗОШ I-III ступенів Кам’янець-Подільського району Хмельницької області; вчитель-методист
Даний посібник призначений для вчителів української мови та літератури. Вміщено теоретичний, дидактичний матеріал та практичні завдання, які можна використовувати при вивченні теми «Фразеологія» у 5-6 та 10 класах загальноосвітньої школи.
Рекомендовано до друку рішенням методичного об’єднання
вчителів гуманітарного циклу
Орининської загальноосвітньої школи I-III ступенів
(протокол № 1 від 07.09.2016р.)
ПЕРЕДМОВА
Одним із вирішальних завдань освіти є формування національно свідомої особистості, гідної почесного звання громадянина України. Завдання вчителя-словесника сформувати в учнів ціннісні орієнтації, поглибити їхні знання про національну культуру, історію, звичаї та традиції.
У системі засобів формування національної свідомості народу вагоме місце належить фразеології. Фразеологія – це передусім слово і вираз, а кожне слово і вислів – це частка буття народу, літопис його історії й життєвого досвіду. Слова В.О. Сухомлинського «потрібно на кожному уроці записувати по два-три нових фразеологічних звороти, які б збагачували мову школярів» треба розуміти однозначно: постійно й систематично працювати над збагаченням учнівського мовлення фразеологізмами.
Матеріал, вміщений у посібнику, допоможе поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості фразеологічних одиниць; збагатити словниковий запас дітей фразеологізмами та крилатими висловами; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості.
ЗМІСТ
Передмова………………………………………………..……….….5
Розділ 1. Ознаки і типи фразеологічних одиниць…………………7
Розділ 2.Розряди фразеологізмів………………………………….13
Розділ 3.Джерела української фразеології………….…………….15
Розділ 4. Будова фразеологічного словника…...…………………16
Розділ 5. Омонімія, синонімія та антонімія у
фразеології ………………….……..……………………………….18
Розділ 6. Функції фразеологізмів………………………….…...…22
Розділ 7. Синтаксична роль фразеологізмів …...………………...24
Розділ 8. Розділові знаки при фразеологізмах……….…………...26
Розділ 9. Послідовність розбору фразеологізму………………....28
Тренувальні вправи…………………………………………….…..30
Додаток 1. Фразеологічні синоніми………………………………39
Додаток 2. Фразеологічні антоніми…….…………………………43
Додаток 3. Крилаті вислови з Біблії………………………………47
Додаток 4. Афоризми Григорія Сковороди……………………....54
Додаток 5. Афоризми Т. Г. Шевченка……………………………57
Додаток 6. Крилаті вислови Лесі Українки…………………...…61
Додаток 7. Готуємося до ЗНО. Тести……………..………………64
Відповіді до тестів…………………………………...……………..74
Рекомендована література до теми …………………………….…75
Для нотаток………………………………………………………....77
Фразеологізми – іскрометні скарби
мовної образності – передають
найтонші відтінки душевних
порухів, обарвлюють висловлене в
національний колорит.
В. Ужченко
Розділ 1
ОЗНАКИ І ТИПИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав чудові перлини народної мудрості – усталені звороти –
Фразеологізм – одиниця мовлення, що складається з двох або більше компонентів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та будови.
Фразеологічні звороти вивчає фразеологія (від гр. phrasis – вислів і logos – поняття, вчення).
Фразеологізми об'єднуються в єдину систему одиниць на основі таких типологічних ознак:
а) семантична цілісність (неподільність) компонентів фразеологізму (значення фразеологічної одиниці не може бути витлумачене на основі значень тих слів, які входять до неї);
б) стабільність компонентного складу, усталеність порядку слів;
в) автоматичність відтворення фразеологізму в мовленні;
г) кількакомпонентний склад;
ґ) можуть вступати в синонімічні й антонімічні відношення: теревені правити - ляси точити - дурниці молотити; хоч греблю гати - кіт наплакав;
д) характеризуються образністю.
До складу фразеології входять ідіоми, порівняння, крилаті вислови, прислів’я, приказки, стійкі формули, звороти науково-термінологічного характеру, афоризми, сталі вислови з виробничо-технічної сфери та ін.
Ідіомами (від гр. Idioma – особливість, самобутній зворот) називаються стійкі словосполучення, що виражають єдине поняття. Вони втратили свою внутрішню форму й іншою мовою, як правило, дослівно не перекладаються. Наприклад: вскочити в халепу; була не була; море по коліна; замилювати очі.
Порівняння – це вид простого тропа, в якому одне явище як поняття виявляється шляхом зіставлення з іншим явищем. Фразеологізми цього типу цінні тим, що в них безпосередніше відбиваються особливості життя і побуту носіїв мови. Наприклад: чистий як сльоза; їсть як іржа залізо; мов у воду опущений; крутиться як муха в окропі; білий як стіна ( як крейда, як глина, як молоко, як сніг ).
Прислів’я – це виражений реченням народний вислів повчального змісту, що передає узагальнений суспільний досвід або формулює життєву закономірність. Наприклад: щире слово, добре діло душу й серце обігріло; обпікся на молоці, то й на воду студить;не копай під кимось ями, бо сам у неї впадеш; вік живи, вік учись.
Приказка – це стійкий вислів, який відзначається лаконічною будовою й використанням образної виразності, але не формулює певної закономірності чи правила. Наприклад: у страху очі великі; і стіни вуха мають; ні сіло ні впало; м’які слова і камінь крушать.
Крилаті вислови – часто повторювані влучні словесні формули, джерело яких може бути встановлене: голос волаючого в пустелі; лиш боротись – значить жить!; посипати голову попелом. До них належать вислови видатних політичних діячів та історичних осіб, цитати з творів письменників, з античної літератури тощо. Наприклад: Я вийду сама проти бурі (Леся Українка); Лупайте сю скалу! (І.Франко).
Афоризм виражає в стислій формі яку-небудь думку узагальнено. Це може бути прислів’я, приказка, крилатий вислів, народнопоетична формула та інші фразеологізми, які набувають афористичності у мовленні. Наприклад: і в наше віконце загляне сонце; бо то не просто мова, звуки...; через терни до зірок.
Каламбур – фігура мовлення, яка полягає в гумористичному використанні багатозначності слова або звукової схожості різних слів. Наприклад: кому весілля, а курці смерть; на Миколи та ніколи; далеко куцому до зайця; на городі бузина, а в Києві дядько; де раки зимують; далеко ще чуприні до лисої голови.
Професійні вислови – це стійкі словосполучення або речення, що внаслідок переосмислення вийшли за межі мови професійних груп і набули образного звучання. Наприклад: грати першу скрипку; брати в шори; підрізати під корінь; закручувати гайки; увійти в роль; дати зелену вулицю; і кінці в воду; пиши пропало.
Народнопоетичні включення – стійкі мовні моделі, які вживаються як зачини чи кінцівки в народній творчості у вигляді рефренів, евфемізмів. Наприклад: багато що казати, та мало слухати; як задумав, так і зробив; у добрий час сказати, а в лихий помовчати; бодай тебе добро не минуло; вічна пам’ять. Це переважно народні побажання, заклинання, обіцянки, клятви, вітання. Перенесені у незвичну для них мовну ситуацію, вони надають ліричності, невимушеності, плавності викладу.
Вислови термінологічного характеру стають фразеологізмами, коли вони виходять за межі своєї терміносистеми й набувають переносного значення. Наприклад: питома вага; зійти з орбіти; вийти на фінішну пряму; поставити на лінійку готовності; тримати руку на пульсі; кінська сила; міжнародний клімат; поставити наголос.
У сучасному мовознавстві відомі кілька типів клсифікацій фразеологізмів, які прийнятні для української фразеології.
За семантичною злитістю компонентів розрізняють:
а) фразеологічні зрощення;
б) фразеологічні єдності;
в) фразеологічні сполучення (класифікація В. Виноградова).
До них додаються ще фразеологічні вислови (за класифікацією М. Шанського).
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗРОЩЕННЯ - це сталі словосполучення, зміст яких не можна зрозуміти із значень окремих компонентів, що входять до складу фразеологічної одиниці | замилювати очі, ходити манівцями, викинути коника, пекти раки, піймати облизня, терпець увірвався, ні в сих ні в тих, теревені правити |
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЄДНОСТІ - це стійкі словосполучення, зміст яких певною мірою зумовлений значеннями слів-компонентів | сісти на мілину, держати камінь за пазухою, виносити сміття з хати, дати перцю, дати гарбуза, обмити руки, море по коліна, не всі дома |
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СПОЛУКИ - це стійкі вислови, до складу яких входять слова з вільним і фразеологічно зв’язаним значенням. У них цілісне значення випливає з семантики окремих слів | насупити брови, покласти голову, сміх розбирає, зачепити за живе, бронхіальна астма, брати участь, вжити заходів |
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ВИСЛОВИ - це стійкі звороти мови, які семантично не діляться і складаються зі слів з вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці
| До них належать: прислів’я та приказки (Гуртом і каша краще їсться); усталені порівняння (дівчина як калина); крилаті вислови (камінь спотикання); афоризми (Лиш боротись - значить жить (І. Франко); мовні кліше (здоровенькі були, довести до відома, охорона навколишнього середовища) |
Розділ 2
РОЗРЯДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
У складі фразеологізму можуть бути слова з різних частин мови, які визначають його семантику і граматичні ознаки. За граматичним значенням розрізняють такі розряди фразеологізмів:
а) іменникові — називають предмет чи явище: козацьке сонце, рятівна соломинка, наріжний камінь, сім чудес світу, синя панчоха, каїнова печать, ласий шматок, лебедина пісня, содом і гоморра, кругова порука, куряча сліпота, тайна вечеря, лавровий вінок;
б) прикметникові — називають ознаки: не в тім'я битий, кров з молоком, нечистий на руку, одним миром мазані, білими нитками шитий, не з полохливого десятка, собака на сіні, під мухою, хоч викрути, гострий на язик, на кудикину гору, на широку ногу ;
в) прислівникові — характеризують дію або стан чи ознаку: як на долоні, з відкритим серцем, на живу нитку, ні в зуб ногою, не чуючи землі під ногами, хоч плач, краще пізно, ніж ніколи; краще менше, та краще; далі нікуди;
г) вигукові — вказують на почуття та емоції: от тобі й на, от тобі й маєш,тим-то й ба, цур тобі, хай йому грець, ні пуху ні пера, не доведи Господи, і треба ж;
ґ) дієслівні — називають дію або стан: накивати п'ятами, намотати на вус, бити себе в груди, дерти носа, ускочити в халепу, товкти воду в ступі, їхати зайцем, кадити фіміам, починати з азів, прокатати на вороних.
Розділ 3
ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ
За походженням (етимологією) фразеологізми поділяються на:
Вислови з народного джерела: | з голови до п’ят,дати гарбуза, нюні розпускати |
Вислови античного походження: | сізіфова праця, нитка Аріадни, дамоклів меч, гордіїв вузол |
Вислови релігійного походження: | Хома невіруючий, терновий вінець, бути притчею во язицех |
Вислови з усної народної творчості (прислів’я, приказки): | ліс рубають – тріски летять, як Пилип з конопель |
Крилаті вислови: | без надії сподіватись (Леся Українка), мертві душі (М. Гоголь) |
Професійно-технічні вислови:
| ланцюгова реакція, абсолютний нуль, на різних широтах |
Розділ 4
БУДОВА ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА
Фразеологічний словник – це словник, у якому зібрано і розкрито значення фразеологічних одиниць.
Більшість фразеологічних словників укладено не за алфавітом, а гніздовим способом. Так, фразеологізми згруповано навколо ключового (опорного, стрижневого) слова, у середині ж гнізда вислови подані за алфавітом. Часто у словникових статтях до пояснюваних висловів додано фразеологічні синоніми й антоніми. Наприклад:
ВІТЕР:
Вітер у голові (грає, свище і т. ін.) у когось. Хто-небудь легковажний, несерйозний. – Ти ж у мене виріс під стелю, а в голові ще вітер віє.
Синонім: горобці цвірінькають у голові.
Вітер у кишенях свистить (гуде, гуляє і т. ін.). Немає грошей. – Хоч у кишенях вітер гуляє, а тато почуває себе людиною.
Синоніми: порожня кишеня, копійки нема за душею.
АНТОНІМИ: повна кишеня, набитий гаманець.
Багатство української фразеології фіксується у словниках. Заслуговують на увагу такі з них:
Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові / А.П. Коваль, В.В. Коптілов. – К., 1975.
Кожуховська Л.П. Шкільний фразеологічний словник української мови / Л.П. Коржуховська. – К., 1996.
Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів / М.П. Коломієць, Є.С. Регушевський. – К., 1988.
Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: у 2 т. / Г.М. Удовиченко. – К, 1999.
Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / Уклад. І.С. Олійник, М.М. Сидоренко. – К., 1978.
Розділ 5
ОМОНІМІЯ, СИНОНІМІЯ ТА АНТОНІМІЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
У фразеології, як і в лексиці, спостерігаються системні зв’язки, тобто фразеологічна одиниця може вживатися в кількох значеннях, вступати в омонімічні, синонімічні, антонімічні відношення.
Ф
разеологізми можуть утворювати:
синонімічні ряди антонімічні пари
п’ятами накивати – хоч голки збирай –
дати драла – хоч око виколи
винести ноги
Чимала кількість фразеологізмів є багатозначними (полісемічними). Наприклад: фразеологізм мохом порости може вживатися у двох значеннях:
1) давно минутися, забутися;
2) постаріти;
фразеологізм стати на ноги – також у двох:
1) подорослішати, стати самостійним;
2) одужати після хвороби.
Фразеологізм замовити (замовляти) зуби може вживатись у таких значеннях:
відвертати увагу кого-небудь від чогось, переводити розмову на інше;
вводити в оману, дурити когось.
Значення багатозначних фразеологізмів можна зрозуміти лише з контексту.
Омонімія у фразеології менш поширена, ніж полісемія, адже більшість фразеологічних одиниць в українській мові однозначна. Сама суть фразеологізму полягає в тому, щоб мінімальною кількістю слів відтворити глибину явища, факту. Фразеологічні вислови (прислів’я, приказки, крилаті слова, порівняння) переважно однозначні: біла ворона, як дві краплі води, хто високо літає, той низько сяде. Тому значення фразеологічних одиниць може змінюватися тільки під впливом контексту. Саме мовне оточення дає можливість виявити у фразеологізмі землі під ногами не чути кілька значень, наприклад: 1) втікати; 2) бігти; 3) у розпачі йти; 4) бути молодим, бадьорим.
Синонімія у фразеології тісно пов’язана з багатозначністю, яка є однією з причин появи фразеологічних синонімів. Фразеологічні синоніми – це фразеологізми, які, виражаючи одне і те саме поняття, увиразнюють та відтіняють його різні сторони. Наприклад: старанно працювати – засукавши рукава (інтенсивно), не покладаючи рук (невтомно), у поті чола (тяжко заробляючи). Фразеологічні синоніми об’єднуються в синонімічні ряди.
Багаточленні синонімічні ряди утворюють прислів’я та приказки. Наприклад, із значенням «діти схожі на батька»: який батько, такі його й діти, яке дерево, такі його квіти; яка хата, такий тин; який батько, такий син; які мамка й татко, таке й дитятко; яке дерево, такий клин; яке коріння, таке й насіння; яке зіллячко, таке і сім’ячко; яка щепа, така яблуня, яка яблунька, такі й яблучка та ін.
Фразеологічні антоніми – це фразеологічні одиниці з протилежними значеннями. Наприклад: у рот води набрати – теревені правити; жити як кішка з собакою – жити душа в душу.
Фразеологізми можна вважати антонімічними за таких умов:
– усталені словосполучення мають протилежне, контрастне значення: ляпати язиком / тримати язик на защіпці;
– обидва фразеологізми виражають одну логічну сутність або явища одного плану, означаючи дію (ставити підніжку / брати на буксир); ознаку (старий лис / свята простота); указуючи на обставини дії (за тридев’ять земель / під носом) тощо.
Розділ 6
ФУНКЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Фразеологія української мови – це її багатство й окраса. Фразеологізми в мовленні виконують найрізноманітніші функції.
Експресивна функція зумовлена посиленням певної ознаки: наскрізь бачити; на ходу підметки рвати; кісток не чути. У всіх виразах відчутне явне перебільшення, нереальність дії. Наприклад: місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай.
Оцінна функція властива багатьом висловам: вони не стільки називають предмет, скільки оцінюють, характеризують його: глуха ніч, глухий кут, каторжна робота, високі пороги, гострий на язик, кров з молоком.
Функція посилення висловлюваного: Хто ж буде за злодіями стежити, хто буде їх викривати, виводити на чисту воду? (В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»); Любив Чіпка бабу, душі в ній не чув (Панас Мирний «Хіба ревуть воли...»).
Функція мовної характеристики персонажа, що сама дійова особа уживанням зворотів сигналізує про свій вік, освіту, суспільне становище: сорока безхвоста; не скавучи, зінське щеня; серце не на місці (Т. Шевченко «Назар Стодоля»); кирпу гнути; ні приступу; на догад буряків (І. Котляревський «Наталка Полтавка»).
Функція гумористичних і сатиричних ефектів:
Прискочив, мов котище мурий (І. Котляревський «Енеїда»); Теплий кожух, тільки шкода – не на мене шитий (Т. Шевченко); як мокра миша; крутять носом; хлібом не годуй; і за вухам не свербить (Остап Вишня).
Уживання фразеологізмів у функції заголовка
За словами П. Загребельного, заголовок – це цілий світ, де повинні жити свої герої; справжній світ, де існують свої закони, чітко окреслені саме назвою – заголовком. Наприклад: «За двома зайцями» (М. Старицький); «По щучому велінню» (казка), «Біла ворона», «Брехнею світ пройдеш» (Остап Вишня); «Хліб і сіль», «Правда і кривда» (М. Стельмах).
Фразеологізми в ролі кінцівки: І не на свій, як кажуть, коровай очей не поривай, Нехай же баєчку вони на вус мотають (Л. Глібов).
Розділ 7
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Фразеологізми, вступаючи у певні відношення з іншими словами у реченні, можуть виконувати роль підмета, іменної частини складеного присудка, додатка, означення чи обставини. Фразеологічний зворот виступає одним членом речення. Наприклад:
На другім краї неба, насупроти червоніло друге зарево: то сходило повновиде козацьке сонце.
Головне, щоб жовта преса не помітила їхніх стосунків .
Люди, зрадівши, що минула лиха година, слалися
спати (Панас Мирний).
Смертний час свій я на полі битви стріну (Натан Рибак).
От коли б мені тільки до тебе добратися, я б тобі показав, де раки зимують (Панас Мирний).
Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця (Григорій Тютюнник).
Ви послухайте його і на вус намотайте.
В 1240 році Київ був знесений з лиця землі Батиєм (П. Загребельний).
Нам треба збити пиху комусь із хвальків.
Був одним один Славко, та й по нім ані сліду (Л. Мартович).
А там — козак не в тім'я битий: щось та
придумає (М. Пригара).
Осіння дорога вся в таких калюжах - ні пройти ні проїхати.
Він наговорив сім мішків гречаної вовни.
Він уявляв себе пупом землі .
А сам він, без єдиного франка чи гульдена, мусив заробляти шматок хліба, тягаючи на спині вантажі.
Відповіді з Праги про жінок-студенток ще нема, але, може, не сьогодні-завтра прийде (Леся Українка) .
Пішов козак світ за очі (Т. Шевченко).
З важким серцем ішов Максим Беркут серед тухольської громади (І. Франко).
Докія прокидається до перших півнів (М. Стельмах).
Розділ 8
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ
Фразеологізми вступають у зв'язки з іншими мовними одиницями і підлягають певним граматичним нормам. Однак порівняно з вільним поєднанням слів вони мають певні особливості правопису, зокрема пунктуації:
Коли фразеологічний вираз складається з двох слів, перед кожним з яких стоїть сполучник і або ні, то кома між ними не ставиться:
і туди і сюди;
і вдень і вночі;
ні так ні сяк;
ні риба ні м'ясо;
і сміх і гріх;
ні з сього ні з того.
У сталих фразеологічних зворотах перед порівняльними сполучниками кома не ставиться:
Руки зробилися як лід.
Почервонів як рак.
Дощ ллє як з відра.
Б’ється як риба об лід.
Упав як підкошений.
Берегти як зіницю ока.
Якщо дієприслівниковий зворот , виражений фразеологізмом , стоїть після дієслова-присудка і становить з ним одну нероздільну смислову групу, то він комами не виділяється:
Годі вже тобі сидіти згорнувши руки.
Олена працювала не покладаючи рук.
Він ішов не чуючи ніг під собою.
Якщо фразеологічний зворот граматично оформлений як підрядне речення, то його виділяють комою:
Я вдячний, що відкрили очі, а то душі її я б не побачив.
Розділ 9
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ
1. Назвати фразеологізм. Розкрити значення фразеологізму (описово чи з допомогою слів-синонімів).
2. Виявити, чи має фразеологізм фразеологічні синоніми, антоніми, фразеологічні варіанти і, якщо має, назвати їх.
3. Показати, з якою частиною мови фразеологізм співвідносний.
4. Визначити, яка саме фразеологічна одиниця аналізується (фразеологічне зрощення, фразеологічна єдність, фразеологічне сполучення, прислів’я, приказка, усталене фразеологічне порівняння, крилатий вислів).
5. Установити походження фразеологізму (питоме, тобто власне українське, спільносхіднослов’янське або запозичене з інших мов).
6. Установити джерело первісного вживання фразеологізму (з народної мови; професійний вислів; крилатий вислів часів античності; біблійний вислів; з висловів відомих людей; вислів, пов’язаний з певними історичними подіями тощо).
7. Установити стиль (чи стилі), у яких звичайно вживається аналізований фразеологізм.
8. Установити стилістичну функцію аналізованого фразеологізму в тексті (увиразнює художній текст, наближає мову уривка до уснорозмовної і под.)
Вибиватися з колії – переставати вести звичний спосіб життя; вислів із мови людей, що їздили возами по ґрунтових розгрузлих дорогах; синонім – сходити з рейок: антонім – входити (повертатися) в колію.
ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ
1. Прочитати фразеологічні звороти. Пояснити їх значення.
Виходити з себе; вішати носа; правити теревені; змотувати вудку; тихіший води, нижчий трави; намотати на вус; дерти горло; обвести круг пальця; замітати сліди; хоч сядь та й плач; не за горами; чужими руками жар загрібати.
2. Виписати з поданих речень фразеологічні звороти, пояснити їх значення.
1. Грамота йому – в руку. Пам’ять добра.
2. І весь сум з хлопця як вода змила.
3. А за невдачу серце зривав завжди на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща.
4. Тарас чув, як багато панських людей то там, то там не видержували панщини і накладали на себе руки.
5. Зранку як пішло, то оце й досі немає: бігали і до ставка, і до греблі, всі бур’яни обшукали – як упав у воду.
6. Росте Тарас Шевченко. Тільки зіп’явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування. Не чув на себе лиха Тарас, – біг до Вільшани, землі не чуючи під собою.
3. Переписати фразеологічні сполучення, розкриваючи дужки. Пояснити їх значення.
(Ні)коли і вгору глянути; і в підметки (не)годиться; (не)спускати з ока; (не)остання спиця в колесі; (не)ликом шитий; (ні)живий (ні)мертвий; (ні)де правди діти.
4. Виписати порівняльні фразеологічні звороти. Які ви ще знаєте фразеологізми подібної будови?
А козаки, як та хмара, ляхів обступила.
Як не ховавсь, як не тулився, а все-таки як хлющ обмок.
На чистім снігу свіжий слід малої ноги. Катря, як вкопана, стала.
Однак новина впала як грім з ясного неба.
Проси ще та не лінуйся, кривись добре, як середа на п’ятницю…
І справді, бувало, по кілька днів додому не заглядав, а потім біжить, замурзаний, зголоднілий… і так тоді на їжу накинеться – наче за плечі кидає.
Ілля Самусь з обличчя як дві краплі води на свою матір схожий.
5. Скласти речення з поданими фразеологічними зворотами.
Розуму набиратися, як три дні не їв; дивитись крізь пальці, налягати на ноги, гострий на язик.
6. Прочитати прислів’я. Пояснити їх зміст.
1. Що посієш, те й пожнеш.
2. Не одежа красить людину, а добрі діла.
3. Учений іде, а неук слідом спотикається.
4. Пташка красна своїм пір’ям, а людина – своїми знаннями.
5. Книга вчить, як в світі жить.
6. Той не солдат, що генералом не думає бути.
7. Які з поданих виразів особливо часто вживаються у казках?
Скоро мова мовиться, та не скоро діло робиться.
Самі трохи завинили: не питаючи броду та сунулися в воду.
І коли на мертвій дошці з-під пензля маляра виглянули людські очі, в хлопця аж мурашки пішли поза спиною.
Жив собі чоловік, і був у нього син.
Це вам казка, а мені бубликів в’язка.
Росте цей син не по днях, а по часах.
Він і мовчить розумно, і розумно дума, бо знав людей і бачив світ.
За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам’яними в не нашій, далекій стороні був колись веселий край.
8. Написати відомі вам фразеологізми із словами нога, голова.
Зразок: нога не ступала, голова обертом іде, падати з ніг, голову сушити.
9. У ліву колонку виписати звичайні словосполучення, а у праву – фразеологічні звороти. З трьома фразеологізмами придумати речення.
1. Дати тягу. Дати книжку.
2. Вийти з себе. Вийти зі школи.
3. Надути волейбольну камеру. Надути губи.
4. Намотати на вус. Намотати нитку на палець.
5. Робити до вечора. Робити з мухи слона.
6. Шукай у шухляді. Шукай вітра в полі.
7. Піймати щуку. Піймати облизня.
8. На стіну повісили картину. На стінку лізти.
10. Замінити кожний фразеологізм словом з тим же значенням.
Зразок: як кіт наплакав – мало.
Як кіт наплакав; як маку; льоду серед зими не випросиш; раків пекти; розбити глек з кимось; розпускати нюні; серед білого дня; скалити зуби; старі й малі; крутити носом.
11. У наведених нижче реченнях знайти фразеологічні звороти, які були б антонімами до слова МАЛО.
1. Воно ж як раніше було: одне так собі; а в другого розуму хоч лопатою горни.
2. – Пройшла чутка, пане Хведоре, – загомонів Джулай, стримуючи свій дужий голос, що до Чигирина військ наїхало видимо-невидимо.
3. Коло яток людей тьма-тьмуща.
4. Біля Борисполя, на озерах, качви тієї, ну як хмари!
12. Виписати з поданих речень фразеологічні звороти. Назвати автора.
Пішов козак світ за очі; грає синє море…
Цікаві (ніде правди діти) підкралися, щоб ізлякать.
Вона все ходить, з уст ні пари.
Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить.
Утопився б молоденький, щоб не нудить світом.
Нема куди прихилиться, - хоч з гори та в воду!
Ой одна я, одна, як билиночка в полі.
Люд мовчав і дивувався: що він діє; на кого руку підійма!
Нам тільки сакля очі коле.
Хоча лежачого й не б’ють, то і полежать не дадуть…
У неділю вранці-рано синє море грало.
13. Знайти в реченнях і пояснити значення фразеологічних зворотів із словом ВУХО.
Мірошник спить та спить. Вода ж біжить.. ще більш прорвала; Хоми й за вухом не свербить.
А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хустя прати…
Вона щось робить поблизу і краєм вуха слухає їхню розмову.
Заклинаю Богом, будьте обережні і тихше говоріть, і стіни мають вуха.
Диво дивне сталося з Йосипом: то, бувало, нікому на світі не уступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай! Слухняний та покірний Йосип!
А яка чудова річ, тихо-тихо як у вусі.
14. Дібрати фразеологічні звороти, які б мали сполучники НІ, НІ. Скласти з ними кілька речень
Зразок: ні риба ні м’ясо; ні з сього ні з того; ні бе ні ме.
15. Пригадати і записати фразеологічні звороти, до складу яких входили б власні назви.
Зразок: язик до Києва доведе.
16. Закінчити прислів’я. Пояснити, як ви їх розумієте.
Зразок: Життя прожити – не поле перейти.
Життя прожити – …
Кому що, …
Дешева рибка – …
Не кажи гоп, …
Гора з горою не сходиться, …
Не місце красить людину, …
Один за всіх, …
17. У наведених реченнях знайти фразеологізми, дібрати до них слова – синоніми.
1. Річкою текло вкраїнське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні – то полягти кістками на вічний спочинок…
2. «Десь тепер наш Котигорошок із турком бесідує, – обізвалась Соломія,» – «Як не годує раків дунайських, – крикнув Остап».
3. Вовк… раптом витяг шию, подивився наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру.
18. Згрупувати слова і фразеологічні звороти в чотири синонімічні групи.
Втекти, близько, зневіритися, говорити, молоти дурниці, два рази ступнути, падати духом, ноги на плечі, під носом, чесати язика, руки опустити, точити теревені, накивати п’ятами, рукою дістати, носа повішати, під рукою, вуха повісити, давати волю язику.
19. До кожного фразеологізму першої групи дібрати фразеологізм з ІІ групи. Придумати два речення з якою-небудь парою фразеологізмів – антонімів.
Побачити світ; набратися тіла; дати волю язику; жити своїм розумом; хоч голки збирай.
Спасти з тіла; жити чужим розумом; піти зі світу; тримати язик за зубами; хоч в око стрель.
20. Назвати фразеологізми, до складу яких входили б числівники 1, 2, 3, 4, 5, 9, 7, 10.
Зразок: один за всіх і всі за одного; як дві каплі води…
21. Дібрати до поданих слів фразеологічні синоніми.
Зразок: тихо-хоч мак сій.
Тихо
Тісно
Худий
Мовчати
Близько
22. Згрупувати подані фразеологізми, що є в мовленні авіаторів, моряків, спортсменів, акторів. З кожної групи вибрати по одному фразеологічному звороту і скласти з ними речення.
Грати першу скрипку; чисте небо; мертвий штиль; хід конем; вимушена посадка; сісти на мілину; зійти зі сцени; покласти на обидві лопатки; підняти вітрила; генеральна репетиція; набирати висоту; тонка гра; прийняти естафету.
23. У мовленні людей яких професій могли виникнути такі фразеологізми?
Притягти до відповідальності, грати головну роль, грати першу скрипку, брати під обстріл, положення поза грою, видавати на-гора, заводитися з півоберта, вивести на орбіту.
Зразок: притягти до відповідальності – юристів.
24. Фразеологічна математика.
Вставте числа, числівники у відомі фразеологізми.
Одиноко, без сім’ї, без родичів, близьких – ... як перст (один).
Дуже мало, не вистачає – на ... зуб (один).
Легко перемогти – ... лівою (однією).
Перші ознаки сприятливих подій – ... ластівка (перша).
Ні добре, ні погано – ні два ні ... (півтора).
Про того, хто ще дуже малий – від горщика ... вершка (два).
Схожі – як ... краплі води (дві).
Одночасно зробити дві справи, домогтися здійснення двох цілей – вбити ... зайців (двох).
В якій-небудь справі, суперечці займати двозначну позицію – сидіти між ... стільців (двох).
Пішки – на своїх ... (двох).
На довгий термін – до ... пришестя (другого).
Дуже мало – раз ... і все (два).
Основа основ – ... кити (три).
Виганяти рішуче, швидко, без зволікання – гнати в ... шиї (три).
Дуже багато – … мішків гречаної вовни (сім).
Не спілкуючись, не виходячи з дому – жити в ... стінах (чотирьох).
Куди завгодно, куди захочеться – на всі ... сторони (чотири).
Абсолютно не потрібен – як собаці ... нога (п’ята).
Щось зайве, непотрібне – ... колесо у возі (п’яте).
Для позначення людей, які не виконують обіцянки, кажуть: у нього ... п’ятниць на тижні (сім).
Дуже розумний – ... п’ядей у лобі (сім).
Відчувати себе безмежно щасливим – на … небі від щастя (сьомому).
Дуже далека рідня – ... вода на киселі (сьома).
Найвищий підйом, зліт – ... вал (дев’ятий).
ДОДАТКИ
Додаток 1
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СИНОНІМИ
• Ні риба ні м’ясо – ні пава ні ґава.
• Мудра голова – світла голова; ясна голова: швидкий на розум; ходяча енциклопедія; іскра Божа.
• Горобців лічити – коровам хвости крутити, ґави ловити, витрішки купувати, пальцем не ворухнути, за холодну воду не братися, бити байдики.
• Щоб рибку з’їсти, треба в воду лізти – не побігаєш, не пообідаєш; печені голуби не летять до губи; треба нахилитися, щоб з криниці води напитися; як робиш, так і матимеш; як дбаєш, так і маєш; хто рано підводиться, за тим і діло водиться; ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки ллють; праця годує, а лінь марнує.
• Бігти не озираючись – бігти, що є сили.
• За ніс водити – голову дурити.
• Слово не полова, язик не помело – слово не горобець, вилетить, не піймаєш.
• В одну дудку грати – йти на поводу.
• Або вмерти, або перемогти – кістьми лягти.
• Гірка доля – гіркий талан.
• Мороз поза шкірою – мурашки по тілу.
• До останньої краплі крові – до останнього подиху.
• Тягти ярмо – важкий хрест нести.
• Пекти раків – червоніти по самі вуха, зайнятися рум’янцем.
• Забиватися слізьми – ридма ридати.
• Пробирають дрижаки – зуб на зуб не попадає, мороз проймає; до самих кісток; до кінчиків нігтів.
• Рада б душа до раю, так гріхи не пускають – рада б Ганна за пана, так пан не бере.
• Ставити тенета – розкидати сіті.
• Теревені травити – плести дурниці.
• Тягти Сірка за хвіст – розводити тяганину.
• Битком набитий – напхом напханий; до краю, до повної повні, по саме нікуди.
• Біда всього навчить – біда помучить і мудрості научить.
• Баляси точити – баляндраси правити.
• Бреше, як шовком шиє – гладко бреше.
• Було та загуло – було та за водою пішло; було та спливло.
• Ні чутки ні вістки – ні слуху ні духу.
• Аж в очах заіскрилося – аж зірниці засвітилися; аж іскри з очей посипалися; в очах порябіло.
• А мені й невтямки – мені і на думку не спало.
• А Мурко їсть собі та їсть – а кіт ковбаску уминає, неначе й не до нього річ.
• Не тямити, не розуміти – ні бе ані ме.
• Два коти в одному мішку не помиряться – два ведмеді в однім барлозі не живуть.
• Вовки ситі і вівці цілі – і кози ситі, і сіно ціле.
• Хоч на купу складай – п’яте колесо до воза.
• Ворожити на бобах – вилами по воді писати.
• Набратися тіла – кров з молоком.
• Де розумному горе, там дурному сміх – розумний плаче, а дурень сміється.
• Ждали, ждали та й годі сказали . Ждали та всі жданики поїли.
• Кинути погляд – метнути оком.
• З хати по нитці – сироті свитина – з миру по нитці – голому сорочка.
• Обоє рябоє – яка приправа, така й юшка; яка грушка, така й юшка.
• Пройшов решето і сито – пройшов вогонь , воду, і мідні труби; був на коні і під конем.
• Як з цапа молоко – як з козла: ні вовни ні молока.
• Близько лікоть, та не вкусиш – є в глеку молоко, та голова не влізе.
• Богатирський сон – обійми Морфея.
• Буде і на нашій вулиці свято – і на нас сонечко гляне; колись і в наше віконце засяє сонце.
• Висіти на хвості – наступати на п’яти.
• Ахіллесова п’ята – дошкульне місце.
• Душа в душу – єдиним фронтом (духом); згуртувати ряди.
• Жити розкошуючи – жити на широку ногу; жити не по кишені.
• З вогню та в полум’я – з дощу та під ринву.
• Звести до нуля – звести нанівець.
• З гармати по горобцях стріляти – іти на комара з дрючком; іти на муху з обухом.
• З лежі не справиш одежі – під лежачий камінь вода не тече.
• З тріском провалитися – терпіти крах; зазнати фіаско.
• Лавровий вінок – пальма першості; у зеніті слави.
• З щирим серцем – з відкритим серцем (відкритою душею).
• І нашим, і вашим – такий, що купить і продасть.
• І риби наловить, і ніг не замочить – з-під стоячого підошву випоре.
• Травою поросло – заростати мохом; забувати дорогу.
Додаток 2
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ АНТОНІМИ
•Байдики бити – не покладаючи рук; працювати до сьомого поту; єгипетська робота.
•Кров з молоком – шкіра та кістки; худий як тріска.
•Не нюхати пороху – стріляний горобець.
•Набратися тіла – спасти з тіла.
•Побачити світ –піти зі світу.
•Вести перед, вести народ, бути на чолі – пасти задніх.
•Світитися від радості – як у воду опущений; чорна меланхолія.
•За три моря – за два кроки, під носом.
•Ясна голова – з метеликами в голові.
•По пальцях перелічити; з комарів носок – сила-силенна; хоч греблю гати.
•Купатися в золоті; грошей кури не клюють; жити розкошуючи – грошей ні копійки; вітер свище у кишенях; голий як бубон.
•Збити з пантелику – навести (навернути) на розум.
•Розв’язати язика – прикусити язика; вкоротити язика.
•Єрихонська труба — тихо, хоч мак сій.
•Дати чосу – стоїть як вкопаний.
•Зібратися з думками – виживати з розуму.
•Авгієві стайні – чистий як сльоза (скельце); чистої проби; чисто – голки не підточиш.
•Спішить, аж мухи п’яти обсіли – як муха в окропі; як білка в колесі; як очманілий.
•Буріданів осел (нерішучий); лицар на годину – буйна голівонька; лицар без страху й догани.
•Випадати з поля зору – брати до уваги.
•Випадати з пам’яті; піти в непам’ять – жити в пам’яті.
•Випускати з рук – брати в свої руки.
•Відкривати очі – замилювати очі; вводити в оману.
•Вільний птах – водити на мотузці.
•Глек розбити – душа в душу; єдиним фронтом; згуртувати ряди.
•Гнути кирпу – гнути шию (коліна).
•Гнути спину – ні за холодну воду не братися.
•Говорити різними мовами – в одну дудку грати.
•Говорити у вічі – говорити за спиною.
•Ходити второваною стежкою – ходити манівцями.
•Шито білими нитками – шито й крито.
•Заливатися слізьми; ревма ревіти – заливатися реготом.
•Залишатися в тіні – бути на виду; бути в авангарді.
•Гірка доля – щастя усміхається; щастя-доленька.
•Богатирський сон; обійми Морфея – короткий сон.
•Обоє рябоє; з одної гіллі ягоди; одного поля ягода – з різного тіста; не з того тіста
книш.
•Заяча душа – сильний духом.
•3 лежі не справиш одежі; під лежачий камінь вода не тече – вода і камінь точить; крапля і камінь довбить.
•3 тріском провалитися; терпіти крах; зазнати фіаско – лавровий вінок; пальма першості; у зеніті слави.
•Зі щирим серцем – повертатися спиною.
•3 перших рук (уст) – з інших рук; з третіх рук; через десяті руки.
•І риби наловить, і ніг не замочить – палець об палець не вдарить.
•Куди вода несе – пливти проти течії.
•Їздити верхи на комусь; їздити на горбі – грати під чиюсь дудку; іти на поводі.
•Камінь з душі – камінь на душі; висіти над головою.
•Іти своєю дорогою – куди нитка, туди й голка; куди корова, туди й теля.
•Укласти меч в піхви – брязкати зброєю.
•Брати під захист – брати під обстріл.
•Давати слово – взяти слово.
•Брати на буксир (під захист) – викинути за борт.
•Ґрунт під ногами хитається; триматися на волосині; триматися на чесному слові – стояти на реальному ґрунті.
•Триматися свого берега – стромляти свого носа у чужі справи.
Додаток 3
КРИЛАТІ ВИСЛОВИ З БІБЛІЇ
Біблію називають Книгою Книг, вважаючи її найважливішим у християнському світі текстом, де описано всю історію християнства як духовної віри. Багато біблійних притч і висловів – загальновідомі, вони давно вже стали справжніми скарбами. Крилаті вислови з Біблії – біблеїзми – сьогодні уживають як усталені мовні одиниці (афоризми або фразеологізми). Часто їх використовують у звичайному мовленні й художніх текстах.
Авель – символ гарної, щирої, довірливої людини.
Агнець Божий – символ смирення і покірності.
Адамове ребро – жінка.
Б
ерегти як зіницю ока – охороняти.Блудний син – людина , що розкаялася в своїх помилках.
Блукати пустелею – здійснювати складний, великий, повний випробувань і зречень шлях до свої мети.
Брат пішов (повстав) на брата – означає запеклу ворожнечу між рідними чи близькими людьми.
В
авилонська вежа – справа, яка ніколи не буде завершена.Вавілонський полон – рабство, неволя.
В
авилонське стовпотворіння – галас, метушня у великому гурті людей.Вигнання з раю – безповоротна втрата чогось.
Випити чашу до дна. Випити гірку чашу – йти до кінця у важкій справі, перетерпіти усі неприємності.
Віддати кесареве кесарю, а Боже Богові – віддати комусь належне.
Відділяти кукіль від пшениці – відокремлювати шкідливе від корисного.
Віра без діла мертва – тільки підкріплена ділом ідея набуває сили.
Влада темряви – відсталість.
Влити нове вино в старі міхи – протиставлення нового змісту і старої форми явищ.
Вовк у овечій шкурі – лицемірна людина.
Вогненні слова (Валтасарів бенкет ) – попередження про нещастя, віщування недоброго.
В
оскресіння Лазаря – відновлення чогось старого, забутого.
Всесвітній потоп – величезна катастрофа, стихійне лихо, великий дощ.
Гнати крамарів з храму – боротися проти людей, які використовують велику справу в своїх дрібних, нечистих цілях.
Голіаф – людина високого зросту і значної фізичної сили.
Голос волаючого в пустелі – даремний заклик. Одинокий виступ, залишений без уваги.
Д
есять заповідей – високі моральні настанови. Дерево пізнання добра й зла (дерево життя) – символізує пізнання всього, що створене Богом.
Долина печалі – життя з його турботами, стражденна доля.
Друг, що тричі відрікся – людина, дружба якої не витримує важких випробувань.
Сади Едему – “райське життя”.
Єгипетська неволя – тяжка, підневільна праця, рабство.
Єва – перша жінка на Землі.
З
а Адама – дуже давно.Заборонений плід – те, чого не можна робити, але до чого завжди є спокуса.
Закопати талант (скарб) у землю – загубити обдаровання.
Замість хліба дати камінь – черствість,бездушність.
Заповіді – моральне повчання, правило поведінки, неухильний обов’язок.
Змій-спокусник – найхитріший і найпідступніший ворог.
Золотий телець – збагачення.
Плач Ієремії – провісник скорботи.
Ієрихонські труби – потужний, гучний звук.
Іов праведний – людина, що зазнала багато страждань.
І
род – мучитель, тиран. Іудин поцілунок – вчинок людини, що прикриває облесливістю свою зраду.
Каїн і Авель – злочинець і невинна жертва.
Каїн – символ заздрісника, підступного вбивці.
Каїнова печать – тавро, мітка зрадника, негідника.
Каменя на камені не лишити – знищити.
Камінь спотикання – перешкода.
Кари єгипетські – великі нещастя.
Книга за сімома печатями – щось незрозуміле, приховане.
Кожний камінь кричить – про щось жахливе, обурливе.
Козел відпущення – людина, на яку звалюють чужі провини.
Корінь зла – першоджерело зла.
Співати Лазаря – прибіднюватись.
Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо – неможливість досягнення чогось.
Внести свою лепту – посильна участь у чомусь.
Ловці душ – люди, що своїм словом мають великий вплив на інших.
Служити Мамоні – прагнути до збагачення.
Манна небесна – несподівано одержані життєві блага.
М
аслинова гілка – емблема миру і спокою.Мафусаїлів вік – довголіття.
Мойсей – пророк, визволитель.
Наріжний камінь – основа, головна ідея.
Не мечіть бісеру перед свиньми – не витрачайте марно слів перед людьми, які не здатні вас зрозуміти.
Не одним хлібом живе людина – задоволення духовних запитів не менш важливе, ніж матеріальних.
Неопалима купина – безсмертя.
На свій образ та подобу – про щось надзвичайно схоже.
Н
ести свій хрест – покірність долі, страждання.Ноїв ковчег – сива давнина, застарілий предмет, надійний притулок.
Обітована земля – багатий край, сподівана мета.
Око за око, зуб за зуб – відплата за заподіяне зло.
Отрясти прах – рішучий, безповоротний розрив з чимось, кимось.
Первородний гріх – тяжкий злочин.
Перекувати мечі на рала – роззброїтися.
Плоть від плоті – кровна або духовна близькість.
Повертається на круги своя – все повторюється.
Порох, розвіяний вітром – марність , нетривалість чогось.
Посипати голову попелом – сильно журитися за кимось (чимось).
Притча во язицех – те, про що всі говорять.Святая святих – найбільша святиня.
Сильні світу цього – ті, хто має владу.
Сіль землі – кращі люди свого часу.
Скрижалі – символізують заповіт, великі ідеї, справедливі закони, щось святе, чому людина поклоняється.
Записати на скрижалях – здобути безсмертя, увічнення.
Смертний гріх – найтяжчий злочин.
Соляний стовп – непорушність.
С
пати сном праведника — міцний сон. Спочити від трудів праведних – заслужений відпочинок від праці.
Суєта суєт – дріб’язкові житейські турботи.
Таємна вечеря – зібрання однодумців і зрадників.Творити за своїм образом і подобою – створювати щось, виходячи з власних ідеалів.
Текти молоком і медом – так говорять про багатий край чи країну, що відзначається добробутом, достатком.Терновий вінок – страждання, мучеництво.
Тридцять срібняків (срібля́ників) – ціна зради.
Тьма кромішна – неосвіченість.
Умивати руки – ухилятися від відповідальності.
У поті чола – добувати тяжкою працею.
Фіговий листок – благопристойне прикриття ганебних вчинків.
Хіба ревуть воли, як ясла повні? – незадоволення людини умовами життя.
Хліб насущний – основа існування.
Додаток 4
А
ФОРИЗМИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
Бери вершину і матимеш середину.
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
Більше думай і тоді вирішуй.
Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
З видимого пізнавай невидиме.
Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Все минає, але любов після всього зостається.
Кому душа болить, тому весь світ плаче.
Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Не любить серце, не бачачи краси.
Що вподобав, на те й перетворився.
Не за обличчя судіть, а за серце.
Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Додаток 5
А
ФОРИЗМИ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
І нема тому почину, і краю немає.
Ніч йде і за собою день веде.
Все йде, все минає.
Бо де нема святої волі, не буде там добра ніколи.
Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі.
Не вмирає душа наша, не вмирає воля.
Хто зневажає рідний край, той серцем немощний каліка.
Кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна.
Село на нашій Україні — неначе писанка село.
Село — і серце одпочине.
Кругом поле, як те море, широке, синіє.
Реве та стогне Дніпр широкий.
Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі було видно.
Сумно, страшно, а згадаєш — серце усміхнеться.
Чия правда, чия кривда, і чиї ми діти?
Гомоніла Україна, довго гомоніла.
Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали...
Було колись в Україні, запорожці вміли панувати. Минулося: осталися могили по полю.
Зажурилась Україна — така її доля.
Тієї слави козацької повік не забудем.
На нашій — не своїй землі.
Щоб наша слава не пропала.
І кров за кров, і муки за муки.
Доборолась Україна до самого краю: гірше ляха свої діти її розпинають.
Все гине — слава не поляже.
В тім гаю, у тій хатині, у раю я бачив пекло.
Там неволя, робота тяжкая, ніколи і помолитись не дають.
Чорніше чорної землі блукають люди.
Гинуть, гинуть у ярмах лицарські сини.
Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить.
Земля плаче у кайданах, мов за дітьми мати.
Од молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує.
А онуки? Їм байдуже — панам жито сіють.
Всі оглухли, похилились у кайданах.
Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла.
Мов пси, гризуться брати з братами.
І брат з братом обнялися... навіки і віки, і потекли в одне море слов'янськії ріки.
Щоб усі слов'яни стали добрими братами і синами сонця й правди.
Цей той Первий, що розпинав нашу Україну, а Вторая доконала вдову сиротину.
Все од Бога. Од Бога все.
Будем жить, людей любить, святого Господа хвалить.
Не нам діла Твої судить, о Боже наш великий.
Молітесь Богові одному, молітесь правді на землі.
У всякого своя доля і свій шлях широкий.
Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.
Тяжко в світі жить, як нікого любить.
Не дай спати ходячому, серцем замирати і гнилою колодою по світу валятись, а дай жити, серцем жити і людей любити.
Борітесь — поборете, вам Бог помагає.
Той мурує, той руйнує...
За край світа зазирає, чи немає країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину.
Любов — Господня благодать.
Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями.
Полюбила, як знало серденько.
Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим.
Бо хто матір забуває, того Бог карає.
Тяжко в світі жити сироті без роду.
Нема куди прихилитися — хоч з моста та в воду.
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.
Правди слово, святої правди і любові. Щоб наше слово не вмирало.
Ну, що б здавалося слова... А серце б'ється, ожива, як їх почує. Знать, од Бога голос той і ті слова.
Моя правда безталанна, моє тихе слово.
Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.
От де, люде, наша слава, слава України.
Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово.
Думи мої, думи мої, лихо мені з вами.
Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без віршів не улежу.
Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою.
Караюсь, мучуся, але не каюсь.
А слава — заповідь моя.
Додаток 6
К
РИЛАТІ ВИСЛОВИ
ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти
Ні!Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Самій не довго збитися з путі,
Та трудно з неї збитись у гурті.Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!Не поет, у кого думки не літають вільно в світі,
А заплутались навіки в золотії тонкі сіті.
Не поет, хто забуває про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани!
«Слово, чому ти не твердая кри́ця?»
Боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.
«Божая іскра» – то тяжке прокляття, дикий і лютий пожар.
Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита.
Всі – жінки, коли вони кохають.
Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.
Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.
Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій.
З рук смерті люди дістають безсмертя.
Краса – змагання до досконалості.
Мене любов ненависті навчила.
Немає честі нападати ззаду.
Сором – хилитися і долі коритися.
Не раз, хто забувається про завтра, той має вічність.
Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло.
Врятуєш душу, коли загубиш тіло.
Кров без любові викупить не може.
Хто по неволі согрішив, той чистий.
Чесний покриву не потребує.
Над всіх старшин найстарша правда.
То не любов, що присяги боїться.
Смерть – це велика всесвітня, космічна самота.
На ділі каймося, не на словах.
Сум не має дна.
Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
Тільки зрада шлюб християнський розлучити може. А справжній – тільки смерть.
Ти мене убити можеш, але жити не примусиш!
Поетична мова – це найприродніша мова.
Солодка хвала від ворога на полі бою, та не в полоні!
Додаток 7
ГОТУЄМОСЯ ДО ЗНО.
ТЕСТИ
Завдання 1 - 32 мають по 4 варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді.
1. Фразеологічний зворот вжито в реченні | | | |
| А Карпо видався важким на підйом, не хотів розкопувати горб. | | |
2. Знайдіть несинонімічні фразеологізми | | | |
| А ні гу-гу – ні в тин ні в ворота | | |
3. Позначте фразеологізм, що логічно завершує речення | | | |
А знайшов сокирку під лавкою | | ||
4. Якщо є слово, з яким слово око не утворює фразеологізму, позначте його | | | |
А лихе | | | |
5. Помилка в тлумаченні фразеологізму є в рядку | | | |
А хоч конем грай – багато місця | | | |
6. Знайдіть рядок, у якому всі фразеологізми мають однакове значення | | | |
А вийти в люди; вийти на дорогу; вийти сухим із води; | | | |
7. Установіть правильне значення фразеологізму через п’яте-десяте | | | |
А швидко | | | |
8. Виберіть слово, яке творить фразеологізм разом із словом сізіфова... | | | |
А хмара | | | |
9. Позначте словосполучення, яке не є фразеологізмом | | | |
А земля обітована | | | |
10. Позначте фразеологічне сполучення, яке є синонімічним до фразеологізму збити пиху | | | |
А танцювати під дудку | | | |
11. Доберіть відповідник до фразеологізму ні живий ні мертвий | | | |
А байдужий | | | |
12. У фразеологізмах ... на зубок, ... де раки зимують, ... де Макар телят пасе, ... як облупленого, ... як свої п’ять пальців замість крапок має бути слово | | | |
А говорити | | | |
13. Фразеологічний зворот вжито в реченні | | | |
А І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. | | | |
| | | |
14. Фразеологічний зворот відсутній у реченні | | | |
А Всюди били у вічі злидні та недостачі. | | | |
15. Фразеологічний зворот відсутній у реченні | | | |
А А вже ... як засне, то хоч коти гарматами, і усом не моргне. | | | |
| | | |
16. Значення „початок і кінець чого-небудь” має фразеологізм | | | |
А у хвіст і в гриву | | | |
17. Значення „займатися непотрібною справою” | | | |
А ґринджоли малювати | | | |
18. Значення „душа людини, яка відгукується на всі події життя” має фразеологізм | | | |
А єрихонська труба | | | |
19. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту | | | |
А бачити смаленого вовка – потрапити в небезпечні ситуації, бути досвідченим | | | |
20. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту | | | |
А ахіллесова п’ята – дошкульне місце, вразлива сторона в кого-небудь Г дамоклів меч – постійна небезпека, неприємність | | | |
21. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм | | | |
А у дурні пошити | | | |
22. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм | | | |
А байдики бити | | | |
23. Значення фразеологізму ані рудої миші | | | |
А безлюдно | | | |
24. Значення фразеологізму через дорогу навприсядки | | | |
А виконувати важку роботу, докладати великих зусиль | | | |
25. Фразеологізм-синонім до слова відволікати | | | |
А хоч мак сій | | | |
26. Фразеологізм-синонім до слова підкорятися | | | |
А танцювати під чужу дудку | | | |
27. Фразеологізм-синонім до слова куняти | | | |
А по струні ходити | | | |
28. Фразеологічні звороти є синонімічними в рядку | | | |
А грати на нервах – ребра полічити | | | |
29. Фразеологічні звороти є синонімічними в рядку | | | |
А дим в очі пускати – кадити фіміам | | | |
30. Фразеологічні звороти є синонімічними в рядку | | | |
А вбиватися в колодочки – у своє тіло не потовпитись | | | |
31. Антонім до фразеологізму як мерзле горить є в реченні | | | |
А Раби і підніжки всякої влади кадять фіміам земським начальникам. Б У Василька всяка іграшка зламана починає рухатись, у нього все аж кипить у руках. В Настуся вчилась удома поволі, не хапаючись, вчилась, як мокре горить. | | | |
| | | |
32. Роль означення виконує фразеологізм у реченні | | | |
А Ця подія відбулася за царя Гороха.
У завданнях з 33 по 39 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених ЦИФРАМИ, виберіть один правильний , на Вашу думку, варіант, позначений БУКВОЮ.
| | | |
33. Установіть відповідність між фразеологічними синонімами | ||
1 зробити з мухи слона | А виводити на чисту воду | |
34. Встановити відповідність між фразеологізмами та їх значеннями | ||
1 дамоклів меч | А швидкий вихід | |
35. Встановити відповідність між фразеологізмами та їх значеннями | ||
1 сім футів під килем | А дорослішати
| |
36. Встановити відповідність між фразеологізмами та їх значеннями | ||
1 авгієві стайні | А вередувати
| |
37. Встановити відповідність між фразеологізмами та їх значеннями | ||
1 бути як бобер у салі | А лінуватися
| |
38. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями | ||
1 архімедів важіль | А вмістилище зла, лиховісний дар світу | |
| | |
39. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями | ||
1 танталові муки | А дуже високий, витягнутий доброзичливості приховує злі наміри здаватися значимішою, освіченішою, ніж вона є насправді
| |
| | |
| | |
41. Установ | ||
| | |
40. Установіть відповідність між частинами фразеологізмів
1 прометеїв А спокій
2 олімпійський Б вогонь
3 пташине В сіль
4 панічний Г страх
Д молоко
ВІДПОВІДІ
1 - А 3 - Д 12 - В | 17 - А 23 - А
| 33 - 1 - Б 2 - В 34 - 1 - В 2 - Д 35 - 1 - Д 36 - 1 - Б 2 - Г 37 - 1 - Д 2 - Г 38 - 1 - Г 2 - Д 39 - 1 – В 2 - Д 40- 1-Б 2- А 3- Д 4- Г |
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ
Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Винник В.О. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. / В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк, В.О. Винник – К.: Наукова думка, 1993.
Глазова О. П. Українська мова: [підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл.] / О.П. Глазова. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 240 с. : іл.
Зубков М. Сучасний український правопис: Комплексний довідник / За ред. проф. В. Калачника. – Харків: Торсінг, 1999. – 159 с.
Коваль А. Спочатку було слово: крилаті слова біблійного походження в українській мові / А. Коваль. – К.: Либідь, 2001. – 346 с.
Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові / А.П. Коваль, В.В. Коптілов. – К., 1975.
Кожуховська Л.П. Шкільний фразеологічний словник української мови / Л.П. Кожуховська. – К., 1996.
Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів / М. Коломієць, Є. Регушевський. – К.: Рад. школа, 1989. – 200 с.
Сучасна українська мова: [Підручник] / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; [За ред. О. Пономарева]. – К.: Либідь, 2001. – 400 с.
9. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; [За ред. М.Я. Плющ]. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа, 2000. – 430 с.
10. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: у 2 т. / Г.М. Удовиченко. – К, 1999.
11.Ужченко В. Народження і життя фразеологізму / В. Ужченко. – К.: Наукова думка, 1988. – 217с.
12.Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). – К.: Ірина, 1999. – 1551с.
13.Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / Уклад. І.С. Олійник, М.М. Сидоренко. – К., 1978.
14. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. – К.: Наукова думка, 1993.
ДЛЯ НОТАТОК
ДЛЯ НОТАТОК