„Годі, діточки, вам спать...”

(тематичне заняття по ознайомленню з творчістю

Олени Пілки – матері Лесі Українки в старшій групі)

Мета: Ознайомити дітей з творчим доробком Олени Пчілки, як української письменниці, фольклориста етнографа, поглиблювати знання дітей про її дочку, видатну поетесу - Лесю Українку, збагачувати словник дітей словами - назвами предметів, їх якостей; розвивати художнє сприймання, виховувати любов до рідного слова та почуття задоволення від позитивних вчинків людей.

Обладнання: Портрет Лесі Українки та Олени Пчілки, українські костюми для дітей, українські рушники, художні твори для дітей Лесі Українки « Біда навчить », «Лілея », «Казка про Оха-Чудотворця» , « Мамо, іде вже зима » та інші, костюми для діда, сокира, книжка Олени Пчілки « Годі, діточки, вам спать ».

Попередня робота:

- екскурсія до пам » ятника Лесі Українки в м. Ковелі;

- екскурсія в музей - садибу Лесі Українки в с. Колодязному Ковельського району Волинської області;

- читання і заучування віршів Лесі Українки; казок « Біда навчить », « Про Оха - Чудотворця »;

- лялькова вистава за казкою « Лілея »;

- екскурсія на вулицю, що носить ім.»я Олени Пчілки.

Хід заняття:

Заняття - бесіда проходить у « Волинській світлиці ». На стіні в обрамленні українських рушників - портрети Лесі Українки і Олени Пчілки. Діти одягнені в українські костюми, сидять на лавах, застелених домотканими ряднами.

Любі дітки,ось і знову ми зібрались в нашій світлиці. Давайте пригадаємо, Куди ми їздили з вами на екскурсію.

- В музей - садибу Лесі Українки в с. Колодязне.

- До пам»ятника Лесі Українки в м.Ковелі.

А хто така Леся Українка?

- Українська письменниця, наша землячка.

Чому саме їй поставили пам’ятник у Ковелі?

- Леся Українка жила і працювала на Волині, була часто в Ковелі.

Так, діти, наша Волинь стала найріднішим, найтеплішим краєм для видатної поетеси Лесі Українки, тому й називають Волинь ще Лесиним краєм.

Волинь моя, мій рідний краю

Русоволоса полісянко

Зеленочубий тихий гаю

Озер манлива колисанка.

Такі задушевні слова могла написати тільки та людина, яка дуже любить свій край.

Ми з вами читали казки, вчили вірші. Давайте пригадаємо. Огляд виставки художніх творів Лесі Українки. А ще, дітки, ми гуляли з вами по вулиці, назву якої я просила запам’ятати.

- Вулиця їм. Олени Пчілки.

Молодці, діти, бачу, що ви були дуже спостережливими і уважними. А мо¬же дехто знає хто це?

- Це мама Лесі Українки.

А хочете про неї дізнатися більще?От сьогодні в « Світлиці » ми і поведемо мову про найдорожчу для Лесі людину - маму.

Уважно подивіться на портрет. На вас дивляться розумні, задумливі очі, тепла посмішка осяває обличчя, надає йому ще більшої вроди і принади. А вишита сорочка з намистом говорить про особливу любов до рідного народу. Це і є мама Лесі Українки - Олена Пчілка. Вона була ніжною і мудрою матір’ю, яка виховала геніальну Лесю. Виплекала її талант. Багато років жила Олена Пчілка на Волині. А хто пригадає, де саме? ( відповіді дітей) Саме тому, що Олена Пчілка ходила по волинській землі. Часто бувала в Ковелі, писала вірші, оповідання, казки, збирала і записувала народну твор¬чість Волині - саме тому і вшанували пам’ять письменниці назвою вулиці її ім’ям. Про Волинь написала Олена Пчілка вірш.

Читаю вірш « Волинські спогади »

Письменниця дуже любила природу рідного краю, часто ходила до річки Турії, любила з дітьми ходити до лісу по ягоди та гриби, захоплювалась красою Волинських полів. Особливо любила весну, коли оживала вся при¬рода. Я прочитаю вірш, а ви відгадайте, про яку він пору року.

Читаю уривки вірша « Чарівниця», діти відгадують останню строфу. То як називалася « Дівчина з видом чарівним»? (відповідь ) Дуже гарними словами Олена Пчілка описала весну. Давайте ми з вами на мить заплющимо очі і уявимо себе маленькими поетами, подумаємо, які слова можна сказати про весну? (відповіді дітей )

А наша Оля з мамою вивчила вірш, який написала Олена Пчілка і хоче прочитати його вам. Читає вірш « Пісенька »

Якою виросте дівчина з « Пісеньки»?(відповідь дітей ) Хотілося б, щоб і ви були слухняними, ввічливими дітьми. Олена Пчілка дуже любила дітей і писала для них вірші.

Дитина читає вірш « Мудра кицька» Чому кицьку назвали мудрою? (відповіді дітей )

Писала О. Пчілка і баєчки. От одну з баєчок я вам прочитаю, а ви сядьте зручненько, слухайте уваж ненько і скажете, серед вас є такі діти?

Читаю байку « Дрібні грушки ». ( в ролях - автор, мама, Галя ). То є серед вас такі діти ? А якою була дівчина Галя? З чого це видно? Мабуть ви вже трохи втомилися. От для того, щоб відпочити, Олена Пчілка записала багато ігор для дітей. Вона говорила:

Грайтеся дітки, забавляйтесь

Та розуму научайтесь

Бо давно люди говорять

Що хто розуму не має,

Того щастя обминає. « Грання в піжмурки »

Настав час і самим повеселитися. Колись на Волині любили діти пісеньку « Миші », її записала також О. Пчілка. Давайте заспіваємо її. А ще Олена Збирала потиканочки, так колись називались скоромовки. Спочатку вихователь потім діти промовляють спотикачку запис її додається. А що? Не скажете швидко? Спотикаєтесь на те ж воно й «Спотиканкою» зветься, а мені одна волинська дівчинка так швидко говорила мов чечіточка цвірінькала.

Заходить дідусь з сокиркою та поясом і читає, йдучи по світлиці волинську прибадашуку « Дивні пригоди ».

Вихователь: Ой, що ви говорите. Та скажіть, дідусю хто ви, звідки і куди ідете, та сядьте у нас ,втомилися мабуть, виплуталися поки з тієї оказії.

Дід : Хто я ? Послухайте уважно, то може, й здогадаєтеся. А ти , Одарочко, поможи (звертається до господині) Дід розповідає « цікаву казочку ».

Вихователь: та вже, дідусю помовчіть цікава ваша казочка, але ж якась безкінечна. Діти вже здогадалися, мабуть, хто ви, діду, а звідки і куди ви йдете?

Дід: Ні, не скажу спочатку скажіть чи сподобалися вам мої казочки? Коли сподобалися то розкажу. Давно колися, коли вас і в світі не було, а я був ось такий малесенький, такі казочки розповідали мами дітям. Потім вони почали забуватися. І от Олена Пчілка їздила з села до села і від старих людей записувала все це. Пройшло багато років і ось недавно вийшла ось така книжечка цієї жінки. От я тут «Іду та й іду, аж ідуть качки по льоду, сірі - білі, попелясті кучеряві, волохаті, сірі, білі - всі до пари...»

Вихователь: ( зупиняє діда) Почекайте, дідусю, що це ви знову? Дід: Та ото до слова прийшлося, згадав те, що в цій книжці прочитав. Ну отя іду, іду помаленьку понад дитячим садком, коли чую, що говорите про Олену Пчілку, та й надумав зайти.

Вихователь: Дякую, дідусю, сядьте, побудьте у нас. (запрошують сісти діда ) А може ви ще щось принесли нам?

Дід: Звичайно, приніс, а то, чого б я йшов таку далеку дорогу. Приніс вам загадки, які збирала Олена Пчілка. Та так, що ніколи не відгадаєте. (діди заперечують діду і просять загадувати ) Дід: Стоїть півень над водою З червоною бородою,-Хто не йде, за борідку щипне. (Калина )

Під який кущ заєць ховається, як дощ іде? ( під мокрий, бо тоді всі кущі мокрі)

Від чого гуска пливе? ( Від берега )

Чи хто бачив, щоб ключ летів?( ключ журавлів або диких гусей)

Дід: Я бачу, що ви вже багато знаєте про Олену Пчілку. Хочу подарувати вам книжечку, яка недавно вийшла « Годі, діточки, вам спать ». Тут ще є багато казочок, байок, спотиканочок. Візьміть їх, а я колись прийду, то й мені розкажете. А тепер пора мені йти додому, там бабуся млинців напекла.

Бувайте здорові, Живіте багато

Не поминайте лихом старого. (Діти дякують дідусеві, прощаються з ним ).

Вихователь: Ось і закінчилася наша розмова. Як добре, що були такі люди, як Олена Пчілка, що зібрали таку багату скарбницю народної творчості. Завдяки їм ми сьогодні мали змогу послухати такі чудові твори. Мені б хотілося, щоб кожен попросив своїх бабусь, дідусів розповісти ті казочки, байки. Які їм розповідали ще їхні мами. Нехай заспівають вам пісеньки, які вони знають. Нехай розкажуть, як вони колись жили. Потім ми збережемо у своїй « Світлиці » знову і ви розкажете один одному , що дізналися.