Фразеологізми як засіб розвитку комунікативного та образного мовлення молодших школярів.
Альбом фразеологізмів
Макаренко Ю.М..
учитель початкових класів
Південної загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 2
Харківської районної ради Харківської області
Зміст
Вступ.................................................................................................. 4
Наочний матеріал............................................................................ 8
Висновки............................................................................................. 36
Література.......................................................................................... 41
ХХІ століття – це нові вимоги в освіті, нові технології, нові пріоритети, науково – теоретичні знання та закріплення їх на практиці.
Головна мета сучасної української системи освіти – створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства.
Згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти галузь «Українська мова і література» передбачає опанування молодшими школярами української мови як засобу спілкування і пізнання, залучення до скарбниць духовності і культури, літературних надбань українського народу й народів світу, виховання громадянськості, патріотизму, національної самосвідомості, формування загальнолюдських компетентностей.
Основною змістовою лінією мовної освіти у початковій ланці загальноосвітньої школи є комунікативна, яка передбачає формування та розвиток умінь слухати, говорити, читати й писати, а також одержати уявлення про звичаї, побут українського народу, визначні події та постаті в історії України.
Актуальність моєї роботи зумовлена потребою в умовах націо-нального відродження українського суспільства підвищити ефективність навчально-виховного процесу на уроках рідної мови, знайти вагомі засоби педагогічного впливу на особистість учнів з метою збагачення їх мовлення українською фразеологією. Власне українські лексеми і фразеологізми упродовж багатьох десятиліть витіснялись із сфер суспільного життя, виробництва, побутового мовлення. Це спричинювало нерозуміння учнями самобутності рідної мови, а отже, втрачався вплив на духовну і мовну культуру школярів, формування національно свідомого громадянина.
Збагачення активного словника учнів, удосконалення граматичної будови мовлення, оволодіння українським мовленнєвим етикетом значною мірою повинно здійснюватися засобами української фразеології. Уміння правильно і доречно користуватися в усному та писемному мовленні фразеологізмами є ознакою високого рівня оволодіння мовою.
Потреба в збагаченні мовлення учнів українською фразеологією визначила необхідність розробки ефективної системи роботи з фразеології на уроках української мови в загальноосвітній середній школі, зокрема в початкових класах. Теоретичне осмислення психологічних, лінгводидак-тичних основ методики роботи над збагаченням мовлення учнів початкових класів українською фразеологією, узагальнення передового досвіду вчителів початкових класів, педагогічний експеримент і його результати підтвердили актуальність порушеної проблеми.
Окремі аспекти збагачення мовлення учнів українською фразеологією здавна цікавили учених, методистів, передових учителів. Так, ефективні шляхи збагачення мовлення учнів пропонували учені-психологи І.О.Синиця, Г.С.Костюк, Л.С.Виготський, М.І.Жинкін, Д.Б.Ельконін, Л.І.Айдарова та ін.
Сучасна методика збагачення мовлення учнів українською фразео-логією будується на основі здобутків українського теоретичного мовознавства (праці О.О.Потебні, Ф.І.Буслаєва, І.І.Срезневського, К.Д.Ушинського, В.О.Богородицького, О.О.Шахматова, та ін.) і передового педагогічного досвіду школи.
В останні десятиріччя особливої актуальності набула проблема лінгводидактичного забезпечення змісту і форм роботи з фразеологізмами, підвищився інтерес педагогічної науки до завдань активізації процесу навчання. У методиці української мови аналізувалось усне і писемне мовлення учнів, робились спроби визначити критерії досконалого мовлення, розкриття змісту функціонально-стилістичних аспектів вивчення мовних явищ, структурно-семантичний підхід до розвитку мовлення учнів, пропонувалися системи лексико-фразеологічних та граматичних вправ (праці Л.Г.Скрипника, Н.Д.Бабич, А.О.Свашенко, Н.О. Воскресенської, І.С.Гнатюк, Л.Г.Авксентьєва, В.О.Горпинича, М.Т.Демського, Ф.Д.Медведєва, А.П.Коваль, М.Я.Плющ, В.Г.Барабаш, М.П.Коломійця).
Попри значні досягнення в останні десятиріччя у методиці початкового навчання, теорія і практика роботи над збагаченням мовлення та розвитком фразеологічного запасу учнів потребує глибшого аналізу, оскільки в дослідженнях не наводиться оптимальна кількість фразеологічних одиниць у мовленні молодших школярів, не аналізується роль фразеологічної синонімії, антонімії, багатозначності, не акцентується увага на актуальних для розвитку усного та писемного мовлення учнів питаннях стилістичного співвіднесення фразеологічних одиниць, походження фразеологізмів української мови.
Збагачення мовлення учнів 1-4 класів українською фразеологією потребує систематичного та планомірного підходу. Досі ця тема не була предметом спеціального дослідження. Існує також як окреме питання проблема відбору фразеологічних одиниць для засвоєння молодшими школярами та визначення їх оптимальної кількості (враховуючи стійкі словосполучення, які діти засвоїли у дошкільний період).
Спостереження над особливостями усного і писемного мовлення молодших школярів, бесіди, анкетування вчителів, результати проведеного зрізу знань учнів з фразеології свідчать про обмежене вживання фразеологізмів. Причиною цього є несистематичність фразеологічної роботи на уроках рідної мови в початкових класах, відсутність науково обґрунтованої системи організації занять.
Отже, на сучасному етапі особливо актуальними стали питання розвитку мовленнєвих умінь і навичок та збагачення мовлення учнів початкових класів, зокрема, засобами української фразеології. Створення ефективної методики, що базується на педагогічних, психологічних, лінгводидактичних досягненнях, зумовило вибір теми моєї роботи — “Фразеологізми як засіб розвитку комунікативного та образного мовлення молодших школярів”.
Працюючи не один рік над темою фразеології, я дібрала систему вправ, розподілила їх на рівні: від вправ на знаходження фразеологізмів до вправ на самостійний творчий добір їх у мові та активно впроваджувала їх на практиці. Та в процесі роботи я зрозуміла , що діти завжди краще сприймають матеріал, коли є наочність.
К.Д. Ушинський – основоположник наочного навчання у вітчизняній педагогіці – писав: «Педагог, який бажає що-небудь міцно закарбувати в дитячій пам’яті, повинен потурбуватися про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, відчуття м’язових рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак взяли участь в акті запам’ятовування». Звідси випливає, що етап організації первинного сприймання навчального матеріалу, зумовлений у початковій школі психічними особливостями учнів та комплексом навчально виховних завдань на уроці, при його адекватному застосуванні забезпечує активізацію різних органів чуття і, відповідно, закріплення виучуваного в пам’яті та його кращого засвоєння. Застосування наочних методів навчання на уроці обумовлене дидактичним принципом наочності і реалізується у використанні в навчальному процесі, в тому числі і в процесі навчання української мови, різноманітних наочних посібників. Без наочності дитина не зможе швидко пізнати оточення і дійти до конкретних висновків. У початковий період навчання діти не потребують висновків, доказів, логічної послідовності; їм потрібні певні образи – все те, що збуджує увагу і конкретизує певні поняття.
Саме тому, працюючи з дітьми над елементами фразеології, я вирішила створити фразеологічний альбом, що, на мій погляд, допоможе зробити процес навчання творчим та ефективним : на уроках не буде набридливої для учнів одноманітності і цей урок буде відповідати всім сучасним вимогам, спонукати учнів до роздумів, розвивати творче мислення. На мою думку, запропонований альбом може бути застосований у роботі як учителем початкової школи, так і вчителем української мови та літератури.
НА ШИРОКУ НОГУ
СІМ П’ЯТНИЦЬ НА ТИЖДЕНЬ
ДОГОРИ НОГАМИ
ЯК КУРКА ЛАПОЮ
КАША В ГОЛОВІ
КРІЗЬ ЗЕМЛЮ ПРОВАЛИТИСЯ
ЯК СНІГ НА ГОЛОВУ
РОБИТИ З МУХИ СЛОНА
КАШІ ПРОСИТЬ
ВСТРОМЛЯТИ ПАЛКИ В КОЛЕСА
ЗАМИЛЮВАТИ ОЧІ
ЗА СЛОВОМ ДО КИШЕНІ НЕ ЛІЗЕ
ВОДИТИ ЗА НІС
СИДІТИ НА ШИЇ
ОДНА НОГА ТУТ, ДРУГА ТАМ
ЯК КІТ НАПЛАКАВ
ВСТРОМЛЯТИ НОСА НЕ В СВОЄ ДІЛО
ВИХОДИТИ СУХИМ ІЗ ВОДИ
БРАТИ НОГИ НА ПЛЕЧІ
ГАНЯТИСЯ ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
БІЛА ВОРОНА
СИДІТИ ЯК НА ГОЛКАХ
НАДУТИ ГУБИ
ПОВІСИТИ НОСА
КЛЮВАТИ НОСОМ
НАМИЛИТИ ЧУБА
ДЕ РАКИ ЗИМУЮТЬ
ШАПКА НА ЗЛОДІЇ ГОРИТЬ
ЗАДИРАТИ НОСА
Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення. Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці. Робота з фразеологізмами дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні, з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання української мови.
Проблема використання фразеологізмів вирішується у процесі використання системи вправ та наочних посібників. Роль наочних посібників на уроках у початкових класах полягає у тому, що вони успішно розв’язують такі задачі: 1) сприяють розвитку у молодших школярів наочно-образного мислення; 2) активізують увагу при засвоєнні мовно-мовленого матеріалу; 3) сприяють підвищенню ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів; 4) конкретизують проблеми, які вивчаються на уроці; 5) дають можливість спостерігати за практичним застосуванням тих об’єктів, які неможливо побачити безпосередньо; 6) створюють можливості для моделювання ряду явищ, недоступних для спостерігання; 7) систематизують і класифікують досліджувані явища (на схемах, таблицях); 8) стимулюють інтерес до учня, створюють установку на ефективну учбово-пізнавальну діяльність; 9) доз-воляють педагогу в конкретизованій формі одержати інформацію про ступінь засвоєння навчального матеріалу. Зважаючи на велике значення наочності у навчанні учнів початкових класів слід широко використовувати наочні посібники, не відкидаючи, звичайно, вимог оптимальності і доцільності.
Запропонований альбом виконує такі функції: комунікативну (підготовка до мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування); мотиваційну (формування інтересу до засвоєння фразеологізмів; спонукання до використання їх у мовленні; пізнавальну (засвоєння нових знань з культури спілкування); актуалізаційну (актуалізація опорних знань і умінь з культури спілкування); операціональну (дидактичні ігри з використанням фразеологізмів); формувальну (формування умінь вживати у мовленні фразеологізми); розвивальну (забезпечення розвитку здібностей мовленнєвої особистості); організаційну (включення у різні ситуації спілкування); виховну (виховання особистості, здатної до комунікації); корекційну (сприяння попередженню і усуненню помилок); контрольну (перевірка засвоєння вмінь засобами фразеології оцінити ситуацію спілкування).
На мою думку, фразеологічний альбом відкриє всім допитливим мовні скарби. А краса та влучність фразеологізмів спонукатиме оволодіти цим безцінним віковічним витвором нашого народу. До того ж, тут знайшли своє місце нові підходи до освіти ХХІ століття. Своїм навчальним змістом альбом спрямований формувати мовну культуру учня, що є основним завданням вивчення української мови в сучасній початковій школі.
Більшість дібраних мною вправ та запропонованих малюнків було апробовано на практиці з учнями 4 класу. Спочатку я пропонувала вивчати сталі вислови на малюнках з фразеологічного альбому та працювати за системою обраних вправ. В результаті діти добре запам’ятали та почали вживати в мовленні вивчені фразеологічні звороти. А вже в кінці року самостійно малювали та добирали фразеологізми до заданої ситуації.
Пропоную розглянути зразки дитячих творчих робіт « Малюємо фразеологізми»
Пройшов крізь вогонь і воду
Мурашки по спині бігають
Каша в голові
В одне вухо входить, в інше виходить
Чи й не цяця
Морочити голову
Носитися як курка з яйцями
Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості // Початкова школа. - 1998.- № 10.- С. 45-48.
Буряк П.А. Робота над фразеологізмами //Початкова школа. – 2000. – № 4. – С.11-14.
Бобчук О. Усний переказ як засіб розвитку зв'язного мовлення // Початкова школа. - 2002. - № 2. - С.23-27.
Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. — 1997. - № 2. - С.2-5.
5..Вихованець І. Тайна слова. – К., 1990
6.Воскресенська Н.О., Свашенко А.О., Миронова Л.М. Наша мова. Х: Логос, 2000
7.Коваль А., Коптілов В. Крилаті вислови в українській мові. – К., 1975
8.Коптілов В. У світі крилатих слів. – К., 1976
9.Мєдвєдєв Ф. Чи так ми говоримо? – Х., 1982
10.Мовчун А. Мовні скарби. Вивчення фразеології в школі. – К.: Либідь. 2000
11. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). – Тернопіль: стон, 2002. – 352 с.
12. Скрипник Л. Фразеологія української мови. – К., 1973
13. Ужченко В. Народження і життя фразеологізму. К., 1988
14. Фразеологічний словник української мови у двох томах. – К., 1993
15. Фразеологічний словник учнів початкових класів. – Тернопіль, 1999
16.Чак Є. Мандрівка у країну слова. – К., 1986