Інтегрований урок у 3 класі Тема. Природознавство. Птахи. Українська мова. Змінювання іменників за числами (однина і множина) Трудове навчання. Виготовлення аплікації птаха.


Інтегрований урок у 3 класі

Тема. Природознавство. Птахи.

            Українська мова. Змінювання іменників за числами (однина і множина) Трудове навчання. Аплікація пташки.

Мета. Природознавство:

  • Формувати уявлення про птахів;

  • уточнювати і розширювати знання дітей про птахів своєї місцевості;

  • вчити застосовувати знання про птахів у життєвих ситуаціях;

  • удосконалювати навички роботи в групах;

  • мотивувати учнів допомагати птахам узимку.

            Українська мова:

  • Розвивати вміння логічно, образно, переконливо висловлювати свої думки;

  • розвивати вміння змінювати іменники за числами, визначати число іменників;

  • удосконалювати навички розрізнювати і пояснювати у процесі навчальної роботи іменники у однині і множині;

  • формувати комунікативні навички.

Трудове навчання

Формувати творчу уяву у дітей.

Розширювати знання дітей про птахів своєї місцевості.

Удосконалювати навички роботи з аплікацією.

Прищеплювати любов до природи.

Обладнання:    ноутбук, телевізор, фізична карта України, малюнки птахів на екрані телевізора, картки самооцінки роботи в групі, енциклопедії про птахів, підручники.

Тип уроку: урок – інтеграція (природознавство і українська мова та трудового навчання). 

Хід уроку

І. Організація класу «Коло»

Діти стають у коло.

  • Добрий день, учні! Сьогодні вранці, по дорозі на роботу, на вулиці мені зустрілася дитина, що всміхалася! Яка це добра прикмета! Тож цілий день буде щасливим. Я раджу кожному з вас придумати гарні прикмети і примічати тільки їх. Добрий настрій притягує вдачу: не бійтеся називати себе щасливими – маленькі дрібниці, радощі невеликих розмірів, саме з них складається щастя. Навчіться дякувати долі і за них. Може, ваші добрі прикмети збудуться саме на цьому уроці.

  • Отож візьміться за руки. Передайте тепло своїх долонь і серця своїм друзям і з вірою у найкраще розпочнемо телепередачу «Дивосвіт». З вами, я -  її постійна ведуча Наталія Миколаївна. Наша телепередача монтуватиметься із різних студій. Сьогодні у телепередачі працюватимуть: студія «Гідрометцентру», «Музична» студія, студія «Орнітолог» та «Мовознавча» студія.

ІІ.  Підсумок фенологічних спостережень.

- Завітаємо до першої студії.

 Доброго дня вам, дорогі діти.

 Сьогодні вівторок 13 лютого.

  А що ми можемо розказати про цей місяць?

(  Перш за все, це – останній місяць зими. А ще скоро 21 лютого Міжнародний день рідної мови. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька для її душі мова.)

Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен перекладач. Згідно з Біблійними текстами поділ мов відбувся в Вавилоні. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій планеті налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Через те Генеральною конференцією Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. 

Лютий - таку назву цьому місяцю дали люті морози, які сковують землю і води. І лютують у цей час голодні дикі звірі... Називали ще його «крутнем», бо крутила віхола над селами і полями. І «громником» та «зимобором», бо могли прийти перші громи, адже на 15 лютого припадає Стрітення, коли зима зустрічається з літом, а холод зазнає перших ударів тепла, від чого і трапляється громовиця.

Я розповіла вам про походження назви місяця лютого, а я познайомлю вас з погодою на сьогодні. Температура повітря від +2 до -1 градусів по Цельсію. Вітер північно–східний. Слабка хмарність, опади у вигляді снігу.

  Саме в таку погоду легко захворіти. Тому одягайтеся тепліше і пам’ятайте: хворобу краще попередити, ніж лікувати.

 Наші пращури також підмітили, чим холодніша остання неділя лютого, тим теплішим буде березень. У вас буде можливість перевірити цю народну прикмету.

 І запам’ятайте: яким би не був важким сьогоднішній день, він все одно колись закінчиться.

Учитель: Діти, відкрийте зошити і запишіть сьогоднішнє число.

21 лютого

Класна  робота

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель: - А зараз, діти ми вирушаємо до студії на гру «Що?Де? Коли? Ви будете командою знатоків, а проти вас будуть грати «Пернаті» Першою хоче перевірити ваші знання Мудра Сова.

Бліц-опитування 
 
*Що таке іменник? 
*На яке питання відповідають назви істот? А назви неістот? Наведіть приклади. 
*Які іменники відносяться до власних? 
*Як пишуться власні іменники? А як загальні? Наведіть приклади. 
*Які іменники відносяться до чоловічого роду? Які до жіночого? А які до середнього? 

− Молодці! Ви добре справились із завданням. А тепер проти вас грає поважний лелека. 
. Словниковий диктант 
Місто Київ, вулиця, Дністер, кіт Пушок, Чорне море, гори Карпати, Україна, Дмитрик, зима, школярі.


У ці довгі холодні дні нам так хочеться тепла… Хочеться щоб на деревах вже з’явилися перші листочки, з-під снігу пробилися паростки перших весняних квітів а також хочеться почути радісний спів птахів, бо пісні птахів наповнюють душу кожної людини відчуттям весни.

  • Отож тема нашої сьогоднішньої передачі «Птахи». А зараз пригадаємо, за яким планом ми будемо вивчати птахів:

  1. Назва тварини.

  2. Розмір тіла.

  3. Частини тіла (голова, тулуб, ноги, хвіст).

  4. Чим вкрите тіло ?

  5. Особливості зовнішньої будови.

ІV. Робота над темою уроку.

Учитель:

- Далі наша передача транслюватиметься зі студії «Орнітолог». Орнітологія – це наука, яка вивчає птахів.

- Урок продовжимо без зупинки

З каліграфічної хвилинки.

Запишемо у зошиті каліграфічно з’єднання букв у слові «орнітологія».

Ор рн ні іт то ол ло ог гі ія

Орнітологія – наука, яка вивчає птахів.

 Наше дослідження складуться з п’яти пошукових тем: тема історична, тема мовознавча, тема зоологія, тема дослідницька   та тема народознавство. Мета дослідження – уточнити і розширити знання про птахів.


 Історична довідка:

Про походження птахів, у порівнянні з походженням риб і плазунів, є дуже мало достовірних даних. Причиною, що пояснює такий брак фактів, є маленькі розміри пташиних предків. Більшість птахів гинули в зубах хижих плазунів. Кістки птахів швидко розкладалися, не залишаючи жодних слідів в грунті і не утворюючи скам'янілостей.

-  Найдавнішим відомим вимерлим птахом вважається археоптерикс, скам'янілий скелет якого вперше було знайдено у 1861 році в баварських сланцях. Цей першоптах жив на Землі 150 мільйонів років тому разом з динозаврами.  Напівящір-напівптах археоптерикс був завбільшки із сороку. Від ящера він успадкував череп, мозок, ребра і довгі хвостові хребці.

- Замість дзьоба в археоптерикса була паща, наповнена гострими зубами. Проте він уже мав дві характерні пташині риси: пір'я, що змінило лусочки, і зрощені кістки ключиці, до яких кріпилися м'язи крил і які перешкоджали здавленню грудної клітки під час руху крил. Ці ознаки свідчать про те, що археоптерикс умів літати або, принаймні, долати в польоті невеликі відстані.

-  За допомогою кігтів на крилах він залізав на дерева, звідки вниз спускався на крилах. Але цілком ймовірно, що археоптерикс більшу частину часу проводив на землі. Деякі вчені вважають, що птахи походять від стародавніх плазунів текодонтів, що нагадують крокодилів. 

Учитель:

- А зараз ми повертаємося до музичної студії.

  1. Фізкультхвилинка під музику «Танець птахів»

Учитель:

  • А зараз знову повертаємося до студії «Орнітолог». Тепер ми розглянемо тему мовознаство.

Мовознавство:

  • Наш край здавна називають лелечим. Можливо, це тому, що на солом’яних стріхах наших предків любили мостити свої гнізда лелеки. Подивіться на цього птаха, коли він стоїть у гнізді. Спокійно, немов господар, оглядає подвір’я, гніздо, пильно охороняє дружину, а потім – і молоде потомство. Нам затишно і добре, коли десь недалеко клекочуть лелеки.

 Учитель: А як ще по-іншому називають пернатого друга у різних районах України? (лелека, бузьок, боцюн, чорногуз, бусол, гайстер, веселик).

  • Запишемо у зошитах, як називають лелек у різних районах України, а через рисочку запишемо їх число у множині:

Лелека - лелеки,

 бузьок - бузьки,

боцюн - боцюни,

чорногуз - чорногузи,

бусол - бусли,

гайстер - гайстри,

веселик – веселики.

Прочитайте правило на сторінці 115 підручника.

- Що означає число однина?

- Що означає множина?

- Подивіться на екран телевізора і впізнайте птаха. (На екрані зображення дятла, але деякі частини його тіла скриті. Діти відгадують зображення птаха).

Мовознавці: - Досить поширеним птахом нашої місцевості є дятел. Дятел - птах середніх розмірів. Зверху його тіло чорне, з двома великими білими плямами на крилах. На крилах і крайніх перах хвоста - поперечні білі смужки. У молодих птахів на голові червона шапочка. Знизу тіло рудувато-біле, підхвістя - яскраво-червоне. Живиться комахами, узимку - насінням хвойних дерев.

Учитель:

  • Діти, а що скажете про саме слово «дятел»? (Це іменник. Відповідає на питання «хто?»)

  • Придумайте споріднені слова до слова «дятел» (дятленя, дятликова, дятленко).

  • Тепер придумайте словосполучення (дятел проворний, дятел роботящий, дятел веселий).

  • Складіть речення зі словом «дятел», щоб воно вживалося у множині. Запишемо речення у зошити. Визначимо головні члени речення.

  • Чи знаєте ви, які птахи живуть під снігом?

  • Про це ви дізнаєтеся, прочитавши текст вправи 276.

  • Який птах може жити під снігом?

  • Що цікавого ви про нього дізналися?

  • Спишіть текст вправи, розкриваючи дужки.

- А зараз знову повертаємося до студії «Орнітолог». Тепер ми працюємо над темою зоологія.

Зоологія:

  • Тіло птахів вкрите пір’ям. Кістки скелета у птахів наповнені повітрям, і це полегшує масу птахів у польоті. Серце чотирикамерне, є два кола кровообігу. Дихання птахів здійснюється за допомогою легень і пов’язаних з ними повітряних міхурів. Краще насичення киснем крові – важливе пристосування до польоту.

  • Органи травлення побудовані своєрідно. Дзьоб птахів пристосований до різноманітних складних рухів, і , незважаючи на відсутність зубів, це сприяє різноманітності кормів, які використовують птахи. Перетиранню їжі допомагають камінці, що потрапляють до шлунка і відіграють роль жорнів.

  • Висока швидкість перетравлення пов’язана з інтенсивним обміном речовин (температура тіла птахів +42). Птахи поїдають багато їжі, яка часто складає 50-80% їхньої маси. Особливо це стосується дрібних пташок, які без їжі гинуть через 15 – 30 годин.

  • З органів чуття найкраще розвинутий зір. Птахи розрізняють усі кольори та їхні відтінки. Гострота зору в них у декілька разів вища, ніж у людини. Поряд із зором важливим органом орієнтації і спілкування є слух.

Учитель:

- А зараз знову повертаємося до студії «Орнітолог». Тепер ми будемо працювати над темою народознавство.

Народознавство:

Приказки та народні прикмети про птахів.

Ось послухайте:

- Веселики на крилі весну принесли.

- Де лелека водиться, там щастя родиться.

 -Де багато пташок, там нема комашок.

- Ранні пташки росу п'ють,   а пізні слізки ллють.

-Пташка красна пір’ям, а людина знанням.

-Як боїшся горобців, то не сій проса.

- Дурний той лелека, якому гніздо своє не миле.

-Ластівка день починає, а соловей закінчує.

- Ластівки низько літають – дощ обіцяють.

-Кури у землі купаються – на негоду.

-Зозуля стала кувати  - морозу більше не бувати.

  • А я хочу розповісти, про птахів, які є символами:

  • Лебідь - вірності і любові.

  • Сова – мудрості.

  • Сокіл - гордості, сміливості.

  • Орел –сили.

  • Лелека – щастя.

Учитель:

  • Птахи не тільки прикрашають наше життя. Вони – перші помічники людини в боротьбі за високий урожай полів і садів. А чи знаєте ви скільки комах з’їдає синиця? Виявляється, стільки, скільки важить сама. Якби у людини був такий апетит, то з вагою 70 кг їй потрібно було б їжі… Хто підкаже?

  • Таку цікаву інформацію про птахів ми дізнаємося з розділу «Дослідники».

Дослідники:

  • Дослідники досліджували, яку користь приносять птахи. І знайшли таку інформацію, що чорноголова чайка з’їдає за день тисячу жуків, клопів, черепашок та інших шкідливих комах. Ластівка виловлює за літо 1 млн мух і комарів.

  • Спостерігаючи за птахами, вчені дослідили, що сім’я синиць за літо знищує понад 4 тисяч гусениць, пара горихвісток – 7 тисяч.

  • Шпак під час вигодовування пташенят знищує близько 8 тис. хрущів і їх личинок, а дрізд — близько 10 тис. гусениць, мух і равликів.

  • Але рекордсменом зі знищення комах є зозуля. Послухайте скільки вона з’їла за день: коників зелених – 39, червів капустяних – 43, личинок хруща – 5, павуків – 4, лялечок метеликів 3 і ще 18 молодих ящірок довжиною від 7 до 20 см.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Робота в групах.

І група

  • Розкажіть про снігура за планом:

  1. Назва птаха.

  2. Розмір тіла.

  3. Частини тіла (голова, тулуб, ноги, хвіст).

  4. Чим вкрите тіло ?

  5. Особливості зовнішньої будови.

1.Ми- снігурі.

  1. Розмір нашого тіла більший за гороб­ця (вага 32—34 г).

  2. Будова тіла: нижня частина тулуба яскраво-червона, спинка сіра, хвіст чорний, є білі ділянки під та над хвостом, а крила чорні з білими смугами. Голова прикрашена чорною шапочкою.

  3. Ми маємо м'яке, довге та густе оперення.

  4. У нас дзьоб короткий, широкий, з гострими ріжучими краями. Очі маленькі, темні та дуже рухомі. Три пальці на лапах звернені вперед, один – назад.

ІІ група

Виготовляють аплікацію снігура.

Дітям роздаються шаблои з яких вони виготовляють аплікацію.

VІІ. Підсумок уроку

Учитель:

     За підрахунком вчених, за останні 300 років із нашої планети зникло 94 види птахів. І від нас залежить, чи поповниться ця сумна статистика. Саме тому щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів.

VІІІ.Домашнє завдання Вправа 277, правило с.116.Будова птахів.




























Вчитель Парамбуль Л.М.