Мотиваційна програма уроку

(робота розрахована на 1 годину)

Тема: Сторінки життя та творчості українського поета Максима Рильського. Мотиви пошуків душевної рівноваги та краси (поезії «Солодкий світ! Простір блакитно-білий…», «Молюсь і вірю…»).

Навчальна мета: ввести учнів у художній світ М. Рильського; формувати вміння характеризувати основні мотиви творчості; розвивати навички аналізу поезій; удосконалювати навички виразного читання.

Розвиваюча мета: розвивати критичне мислення та усне мовлення учнів; розуміння прекрасного.

Виховна мета: виховувати інтерес до української літератури; почуття любові до мистецтва.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: вивчення біографії письменника та формування теоретико-літературних понять.

Метод: інтерактивний метод розвитку критичного мислення; «джигсоу», «ключових питань»; творчого читання; робота в групах.

Прийоми: сенкан.

Обладнання: портрет М. Рильського, поетичні твори.

Список використаної літератури:

1. Духовні криниці. Українська література (перша третина ХХ століття): Хрестоматія для 10 кл. загальноосв. навчальних закл. Частина ІІ / Упоряд. Г.Ф. Семенюк, П.П. Хропко. – К.: Школяр, 2004. – С. 480 -505.

2. Білецький О. Творчість Максима Рильського. – К., 1990. – С. 155 – 203.

3. Гончар О. Чим живемо. – 1992. – С. 178 – 182.

4. Зеров М. Літературний шлях М. Рильського // Зеров М. Твори в 2 томах. – Т. 2. – К., 1990. – С. 45.

5. Ільєнко І. Жага: Труди і дні Максима Рильського. – К., 1995. – 302 с.

6. Лавріненко Ю. Лірика і ліричний епос М. Рильського // Українське слово. Хрестоматія. – К., 1994. – Кн. 2. – С. 96 – 99.

Хід уроку

1. Евокація (фаза актуалізації).

На цьому етапі учні згадують все, що їм відомо з даної теми і визначають

рівень власних знань.

Викладач: Що вам відомо про Максима Рильського?

Учень: М. Рильський – представник неокласицизму.

Учень: Належить до так званих письменників доби «розстріляного відродження».

Учень: Наслідував традиції класичної поезії.

Учень: У здобутку поета – класичні вірші-сонети.

2. Осмислення (вивчення нового матеріалу).

Учні заздалегідь були розділені на групи, кожна група виконувала випереджальне завдання.

Виступ 1 групи – біографів

Учень 1: М. Рильський народився 19 березня 1895 року в сім’ї етнографа й культуролога Тадея Рильського, який був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Тадей Рильський разом з Володимиром Антоновичем та групою інших польських студентів вирішили присвятити себе вивченню історії України й віддати своє життя народу, серед якого жили. В історії цей рух відомий як рух хлопоманів, який виступав за поширення освіти і культури серед селян. Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). 1902 року помер його батько, і родина переїхала з Києва в Романівку. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім у приватній гімназії в Києві. Змалку познайомився з композитором М. Лисенком, етнографом, дослідником і збирачем українських народних дум та пісень Д. Ревуцьким, актором і режисером П. Саксаганським, етнографом та фольклористом О. Русовим, які мали на нього великий вплив.

Учень 2: У 1915 році Максим став студентом Київського університету, де спочатку два роки вивчав медицину, а потім перевівся на історико-філологічний факультет. Громадянська війна змусила юнака перервати навчання; він учителює в школах на Житомирщині (1917 – 1923) .

З 1923року переїжджає до Києва, вже набувши голосне літературне ім’я він ще років шість викладатиме мову й літературу в середній школі та на одному з робітфаків  інституту освіти, читає курс теорії перекладу в інституті лінгвістичної освіти. У літературних колах М. Рильський належав до групи «неокласиків». Напружена літературна праця М. Рильського тривала й в наступні роки, хоча політичний клімат тоталітарної держави обмежував творчу свободу   й в багато чому деформував тематику та ідейний світ його поезії. Тому в 30-х роках не раз виходять з-під його пера плакатні вірші-заклики. Тоталітарній системі були потрібні тільки такі твори, де б вона «оспівувалася», «підносилася», «звеличувалася». Правда, часом дозволялося надрукувати й щось «нейтральне», і такі можливості Рильський та інші автори намагалися використовувати. В 1931 році М. Рильського арештовують і півроку тримають у Лук’янівській в’язниці Києва.

Учень 3: У роки Великої Вітчизняної війни Рильський перебував в евакуації, спочатку в Уфі, а потім у Москві. Його поезія почала відроджуватися, зазвучала по-новому, справді натхненною  мовою. Патріотичні твори Рильського гаряче сприймалися і на фронті, і в тилу. У повоєнні десятиліття в житті поета були трагічні часи. Безжально-несправедлива критика, відкрите політичне гоніння. Але й були роки високого творчого піднесення, які сам поет назвав добою свого «третього цвітіння» – на жаль, останнього. Творче відродження поета припадає на пам’ятну «відлигу» в житті суспільства, що почалася в середині 50-х років.

Учень 4: За видатні заслуги в розвитку науки і культури Рильського було обрано академіком АН УРСР, а згодом і АН СРСР. Він очолював Спілку письменників України (1943-1946), був директором Академічного інституту мистецтва, фольклору й етнографії. Максим Рильський – один із найвидатніших в українській та світовій літературі майстрів художнього перекладу. Особлива увага віддавалася поезії з переважно трьох літератур: російської, польської, французької. Вагому спадщину залишив М. Рильський в галузі літературно-художньої критики, літературознавства та фольклористики. Критичні й наукові праці поета були видані за його життя майже 10-ма окремими книгами. Помер Максим Рильський після тяжкої хвороби 24 липня 1964 року.

Щоб повторити прослухану інформацію, учні - біографи задають питанння.

Учень – біограф: З якої родини походив М. Рильський?

Учень: М. Рильський народився в сім’ї етнографа й культуролога Тадея Рильського, який був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької.

Учень: Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки.

Учень – біограф: Які видатні діячі української культури вплинули на формування світогляду М. Рильського?

Учень: Композитор М. Лисенко, етнограф Д. Ревуцький.

Учень: Актор і режисер М. Саксаганський, фольклорист О. Русов.

Учень – біограф: На якому факультеті навчався М. Рильський?

Учень: М. Рильський навчався на історико-філологічному факультеті.

Учень – біограф: В яких навчальних закладах працював М. Рильський після громадянської війни?

Учень: Викладачем української мови та літератури в середній школі, робітничому факультеті інституту освіти, в інституті лінгвістичної освіти.

Учень – біограф: До якого літературного угрупування належав

М. Рильський?

Учень: До літературного угрупування «неокласиків».

Учень – біограф: Як ставилася радянська влада до творчості М. Рильського?

Учень: Тоталітарна система Сталіна потребувала творів, які б «оспівували», «возвеличували» радянську владу.

Учень: В 1931 році М. Рильського арештовують і півроку тримають у Лук’янівській в’язниці Києва.

Учень – біограф: Коли розпочалася доба «третього цвітіння» поета?

Учень: Творче відродження поета припадає на 50-ті роки ХХ століття.

Учень – біограф: В яких галузях науки плідно працював М. Рильський?

Учень: Вагому спадщину залишив М. Рильський в галузі літературно-художньої критики, літературознавства та фольклористики.

Виступ 2 групи –літературознавців

Учень 1: Світ природи відбивається вже в перших віршах М. Рильського, що увійшли до збірки поезій «На білих островах» (1910). Її ліричний герой спостерігає земне життя з «білих островів» хмар.

В наступних книжечках «Під осінніми зорями» (1918) та «На узліссі» (1918) він спускається з хмаринок і бажає поєднатися з рідною землею.

В його лісовій хатині є книгозбірня творів класиків, які духовно живлять його романтичну душу:

Земле! Як тепло нам із тобою! Глибшає далеч. Річка синіє,

Річка синіє, зітхає, сміється…

Де вас подіти, зелені надії?

Вас так багато – серце порветься.

Учень 2: Новою сходинкою в творчості поета стала збірочка «Синя далечінь» (1922). В ній порушувалося питання взаємин між мистецтвом і дійсністю. Мотив єдності культури, що гуртує народи світу передається образом синьої далечині, яка асоціюється з пізнанням світу, вагомістю кожної нації в загальнолюдську скарбницю:

У світі є співучий Лангедок,

Цвіте Шампанню Франція весела,

Де в сонці тане кожен городок

І в виноградах утопають села.

Десь є Марсель і з моря дух п’яний;

Десь є Париж, дух генія й гамена;

Десь жив Доде, гарячий і ясний…

Учень 3: Під час Великої Вітчизняної війни поезія М. Рильського набуває патріотичного звучання. Так з’явилось «Слово про рідну матір» (1942) - твір величезної емоційної сили, сповнений синівської любові до рідної землі, на той час розтерзаної ворогом, але не скореної:

Хіба умерти можна їй,

В гарячій захлинутись крові,

Коли на справедливий бій

Зовуть і дерева в діброві…

О земле рідна! Знаєш ти

Свій шлях у бурі, у негоді!

Встає народ, гудуть мости,

Рокочуть ріки ясноводі!..

Гірко згадувати, якої несправедливої критики зазнавав поет у перші повоєнні роки. Одначе духом він і тоді не занепав. Як учений-академік

М. Рильський досліджує український фольклор, пише серію статей про

Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українку, М. Гоголя.

Учень 4: Золота творча осінь М. Рильського увінчалась виходом збірок «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959), «Зграя веселиків» (1960). Через символічні образи троянд і винограду поетично розкрито радість повного життя творчої людини:

Ми працю любимо, що в творчість перейшла

І музику палку, що ніжно серце тисне.

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве і корисне.

Образ осені нагадує читачам про духовну зрілість поета:

Коли копають картоплю,

ключ угорі журавлиний

Рідною мовою кличе у невідомі краї;

Смутком тоді щасливим повниться серце людини,

Вітер, як старості повів, навкруг обвіває її.

Поетичним заповітом М. Рильського є вірш «Рідна мова»; він імені українців поет перед усім світом ще раз ствердив невмирущість нашої мови:

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих – рідна мова.

Весняних пахощі листків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

На схилі літ поет висловив думку про те, якою повинна бути справжня поезія: «висока простота», «єднання точних слів», які не приймають марнославства, лицемірства, будь-якої фальші. Поет проголошує:

Слова повинні буть покірні

Чуттям і помислам твоїм,

І рими мусять бути вірні,

Як друзі в подвигу святім.

Щоб повторити прослухану інформацію, учні - літературознавці задають питання класу.

Учень - літературознавець: Який тип художнього мислення поета характеризують образи його ранніх збірок : «білі острови хмаринок», «осінні зорі», «глибока далеч»?

Учень: Ці образи характеризують романтичний тип художнього мислення поета.

Учень - літературознавець: Який мотив характеризує другий етап творчого розвитку М. Рильського?

Учень: Мотив високої місії художньої творчості в збереженні культурних надбань поколінь.

Учень - літературознавець: В якому творі М. Рильського, написаному під час Великої Вітчизняної війни, голос поета набуває нової пристрасті та громадянського звучання?

Учень: Поезія М. Рильського «Слово про рідну матір» під час Великої Вітчизняної війни набуває патріотичного звучання.

Учень - літературознавець: Що символізують образи троянди й винограду?

Учень: Образи троянди й винограду символізують радість життя та праці творчої людини.

Учень - літературознавець: Який поетичний заповіт залишає М. Рильський нащадкам?

Учень: М. Рильський заповідав дбати про рідну мову, яка є духовною основою життя кожної людини.

Учень - літературознавець: Що М. Рильський радить майбутнім поетам?

Учень: Поезія повинна бути простою, доступною для людей, тому що через художнє слово можна впливати на думки та почуття.

3. Рефлексія (міркування).

На даному етапі учні узагальнюють здобуту інформацію, висловлюють

сутність набутих знань у вигляді творів-мініатюр,сенканів.

Викладач пропонує учням скласти сенкан за темою: «М. Рильський».

Учень: 1. Неокласик.

2. Романтичний, духовний .

3. Спостерігає, відтворює, заповідає.

4. Вважає любов сенсом життя.

5. Гуманіст.

Учень: 1. Філософ.

2. Вражаючий, життєлюбний.

3. Шукає, переосмислює, стверджує.

4. Зображує героя в гармонії з природою.

5. Пейзажист.

Викладач: Тепер звернемося до поезій М. Рильського «Солодкий світ! Простір блакитно-білий…» та «Молюсь і вірю…», які рекомендовано нам програмою.

Учням пропонується виразно прочитати напам’ять одну з поезій

М. Рильського.

На наступному етапі уроку учні розділяються на дві групи:

• 1 група аналізує поезію М. Рильського «Солодкий світ! Простір блакитно-білий…»;

• 2 група аналізує поезію М. Рильського «Молюсь і вірю…»

Потім групи обмінюються інформацією, результатом роботи є складання сенкану (1 група складає сенкан до поезії 2 групи, а 2 група – до поезії 1 групи).

Виступ 1групи учнів.

Учень (керівник групи): Поезія М. Рильського «Солодкий світ! Простір блакитно-білий…» написана у формі сонету, належить до ранньої лірики поета. Чому так гарно жити на світі? Мабуть, відчуття щастя складається з дрібниць: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Вже цього досить, щоб, незважаючи на «довгі муки безсердечних літ», зрозуміти усю красу життя і сказати: «Солодкий світ».

Тема: краса навколишнього світу, вміння сприймати її.

Ідея: радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповторність кожної хвилини буття.

Основна думка: треба пройти довгий та тернистий шлях задля розуміння та сприйняття «солодкого світу».

Жанр: сонет.

Римування : перехресне.

Віршований розмір: п’ятистопний ямб.

Художні засоби:

• епітети — солодкий світ, простір блакитно-білий, дух ширококрилий, золотий небесний квіт, узори надвесняних тонких віт, пролісок несмілий, спогад нерозумно-милий, по довгих муках безсердечних літ;

• метафори — благословляє дух ширококрилий солодкий світ, янголи нам свічі засвітили уособлення — пролісок несмілий;

• порівняння — сонце-золотий небесний квіт, погляд, ніби пролісок несмілий; немов трава, що зеленить граніт, неначе спогад нерозумно-милий;

• лексика старослов’янського походження— благословляє, прозріли;

• Епіфора –у кінці кожної строфи повторюються слова — солодкий світ Інверсія — дух ширококрилий, пролісок несмілий, спогад нерозумно-милий, свічі засвітили риторичне питання: Чи янголи нам свічі засвітили По довгих муках безсердечних літ, Чи ми самі прозріли й зрозуміли Солодкий світ? 

Вірш М. Рильського «Солодкий світ!» сповнений радості життя,  розуміння його привабливості й неповторності. Особливо цінні вияви справжніх, чистих почуттів («погляд, ніби пролісок несмілий», «ніби спогад нерозумно-милий»). Мабуть, треба пройти довгий шлях мук нерозуміння, щоб поцінувати те, що є, відкрити для себе «солодкий світ».

Виступ 2 групи учнів.

Учень (керівник групи):

Рік створення: 1918; збірка: «Під осінніми зорями».

Літературний рід: інтимно-філософська лірика.

Жанр: вірш-рефлексія.

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.

Римування: перехресне.

Тема: людина у вирі життя.

Ідея: утвердження віри й краси як стрижнів, які тримають людину в цьому світі; возвеличення краси й гармонійності світу; висловлення бажання жити. Мотиви: відтворення краси почуттів людини, її єднання з природою, стану закоханості у світ, звеличення любові до життя.

Образи: ліричний герой — людина, яка любить життя, його красу й натхненно йде в майбуття; міфологічних істот: вид пречистої надії; дух життя; природи: вітер, зграї голубів, води; предметів і явищ: моління й віра, клятва, синя глибина, берег, серце. Символічні образи: голуби (символ божественної присутності); пречиста надія (символ чистоти, асоціація з Пречистою Дівою Марією як символом надії, захисту); неба береги (символ досяжної гармонії); блакитний, ясний, золотий (християнські символічні кольори чистоти, божественості).

Художні засоби:

• епітети — пречиста надія, синя глибина, веселий світ, щасливі води, тремтячі зграї;

• метафори — вітер грає, даль ясніє, стоїть у глибині;

• порівняння: серце б’ється, як в огні;

• риторичні оклики: мені дозволить дух життя! Ходім!

• інверсія: голубів тремтячі зграї, черкають неба береги;

• анафора: кленусь; і-і-ї;

• повтор (рефрен): черкають неба береги.

У творі відтворено красу природи і почуттів. Автор показує радості почуттів героя, який впевнений у собі, він уже вважає світ своїм другом, і готовий жити дуже довго, поки «дозволить дух життя». Поет здійснює своєрідний психоаналіз внутрішнього світу персонажа. Вірш пройнятий життєрадісністю, спрагою жагучого серця, вишуканістю почуттів. Композиційно твір будується як монолог.

Сенкан 1 групи:

1. Поет.

2. Емоційний, самобутній.

3. Шукає, вражає, надихає.

4. Милується красою світу.

5. Неокласик.

Сенкан 2 групи:

1. Лірик.

2. Задумливий, глибинний.

3. Чарує, захоплює, поетизує.

4. Навчає жити в гармонії з природою.

5. Естет.

Викладач: Продовжіть думку…

• Ліричний герой ранньої лірики…

• Провідні мотиви творчості М. Рильського…

• Мене вразило…

• Примусило замислитися…

• Я вперше дізнався про те, що…

4. Виставлення оцінок.

5. Домашнє завдання: напишіть твір-мініатюру на тему: «Моя найулюбленіша поезія М. Рильського».