Всесвітня історія 9 клас
Тема: Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. – початку ХХ ст.
Мета: ознайомити учнів з основними тенденція розвитку міжнародних відносин наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.; проаналізувати процес утворення військово-політичних блоків; визначити причини збройних конфліктів; розвивати вміння учнів аналізувати, порівнювати матеріал, робити висновки; удосконалювати навички роботи з таблицями; виховувати інтерес до вивчення історії.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
І. Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Пригадаємо дієвих осіб ХІХ ст.!
А Франції Б Німеччини В Великої Британії Г Росії
| 2.Про яку країну йдеться в документі, уривок із якого процитовано: «Це були найстабільніші й найблискучіші часи в історії країни…ставши "світовим перевізником", "майстернею світу", перетворилася не тільки на "світового банкіра", а й на величезну … імперію. Імперію, яка "правила морями" і над якою ніколи не заходило сонце. Імперію, у якої не було ні вічних союзників, ні постійних друзів, а були лише постійні інтереси»? |
3.Доберіть підпис до зображення
А російський цар Микола І Б король Італії Віктор Еммануїл ІІ В австрійський імператор Франц-Йосиф І Г «залізний канцлер» Отто фон Бісмарк | 4.Який процес відображають подані карикатури? В якому році він відбувався?
|
5.Завдання з ілюстраціями
Наполеон ӀӀӀ і Отто Бісмарк, вересень 1870 р. 1.Епізод з історії якої війни відображено на ілюстрації? 2.Які стратегічні цілі ставила перед собою Франція у ціх війні? Чи вдалося Франції реалізувати свої наміри? 3.Які наслідки мали ці війни для подальшої долі країн, що брали в них участь? | 6. Геополітичні прагнення якої країни наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. відображають карикатури? Яка історична особа зображена на карикатурі початку XX ст.?
|
7. Карикатура «Клаптикова імперія». Про яку країну йдеться? Хто зображений? Що, на вашу думку, хотів цим сказати автор карикатури?
| 8.Вкажіть результати Кримської війни 1853-1856 рр. Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Російсько-японської війни 1904 -1905 рр. |
9. На ілюстраціях (середина 1870-х років) зображено імператора Мацухіто (Мейдзі). Про які зміни в житті японців можуть свідчити ці зображення? Чим були викликані ці зміни?
| 10.Яким подіям присвячен зображений і карикатури?
|
Отже! В останній третині ХІХ ст. змінюється співвідношення сил у Європі та світі. Це було обумовлено:
1) завершенням промислової революції та швидкими темпами розвитку молодих капіталістичних країн (Німеччина, Італія, США);
2) утворенням національних держав (об’єднання Німеччини та Італії);
3) зміцненням позицій Німеччини та послабленням Франції в результаті франко-прусської війни (1870—1871 рр.);
4) втратою Великою Британією світового економічного лідерства й переходом до політики «блискучої ізоляції»;
5) зменшенням впливу Австро-Угорщини та Росії на європейську політику;
6) зростаючою роллю США як світового лідера.
«Старі» колоніальні імперії: Велика Британія, Франція, Іспанія, Португалія, Нідерланди — усіма силами прагнули зберегти й розширити свої володіння.
До боротьби за колонії долучилися нові держави, що мали високий військово-промисловий потенціал: Німеччина, Бельгія, Італія, Японія.
У поділі світу брали участь Росія та США, які формально не мали колоній, але приєднували до своїх володінь сусідні території, країни й народи
ІІІ Вивчення нового матеріалу
План
1.Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта.
2.Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХХ ст.
3.Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.
1.Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта.
Пригадаємо!
1873 р. Бісмарку вдалося створити «Союз трьох імператорів» - Німеччини, Австро-Угорщини і Росії. Роль Німеччини в міжнародних відносинах відразу ж зросла. Проте Союз не був та й не міг бути міцним. Надто суттєвими були протиріччя між його учасниками. (під час російсько-турецької війни 1877-1877 pp. цей союз тріщав по всіх швах). Союз виявився нежиттєздатним. Союз трьох імператорів проіснував до 1887 р.
Троїстий союз. Союзниками Німеччини в Європі були Австро-Угорщина та Італія. 1882 р. вони створили Троїстий союз, який було укладено на 5 років і який у подальшому поновлювався до 1915 р. Спритно граючи на суперечностях європейських держав, Троїстому союзу невдовзі вдалося залучити на свій бік Румунію та Іспанію.
Так виник Троїстий союз Німеччини, Австро-Угорщини й Італії, який поклав початок розколу Європи на ворогуючі військові угруповання.
«Порох. Вибуховонебезпечно» Французька карикатура на створення Троїстого союзу. 1880-ті роки | Карикатури на створення Троїстого союзу. |
Робота з підручником. С. 163 – малюнок «Німецький жетон, присвячений створенню Троїстого союзу в 1882 р.».
Запитання: Хто зображений на жетоні?
Антанта - «Сердечна згода». В умовах загострення британо-німецьких суперечностей Велика Британія йде на зближення з Францією та Росією. Великій Британії довелося відмовитися від політики «блискучої ізоляції». Маючи потребу в «солдаті на континенті», вона пішла на зближення з Францією та Росією, сподіваючися використати їхні війська проти Німеччини.
1904 р. укладено британо-французьку угоду під назвою «Сердечна згода», або Антанта. Антанта (від франц. - «згода»), яка регулювала колоніальні протиріччя держав-учасниць.
1907 р. було укладено британо-російський договір. Із договором 1907 р. народилася Троїста Антанта — об'єднання держав, покликане стримати зростаючий вплив Німеччини.
Антанта. Російський плакат 1914 р. | Рофарбована поштова листівка початку ХХ ст, присвячена Троїстій Антанті. С. 163.
|
Робота зі схемою.
Схема ворожих один до одного військових блоків
Отже, наприкінці XIX - на початку XX ст. в Європі сформувалися два воєнно-політичних блоки: Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і Троїста Антанта (Велика Британія, Росія, Франція).
Запитання: подумайте, до яких наслідків могло призвести протистояння двох військових блоків.
Таким чином, Троїстий союз та Антанта заклали основу нового співвідношення європейських сил і визначатимуть подальшу історію людства, розв’язавши у майбутньому одну з найкровопролитніших війн — Першу світову.
2. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХХ ст.
Самостійна робота учнів з підручником. С. 116.
Завдання: заповнити таблицю. «Війни і військові конфлікти к. ХІХ ст.»
Дата | Сторони конфлікту | Результат |
| | |
Робота з візуальними джерелами. Сатиричні карти к. ХІХ – п. ХХ ст.
С. 123. – австрійський і російський імператори ділять Балканський півострів, а турецький султан марно намагається їм перешкодити | Карикатура. Марокканська криза 1905-1906 рр. Завдання: Спробуйте пояснити зміст цієї карикатури. Свою точку зору доведіть. |
Напис на карикатурі: «Балканські проблеми» | «Пси війни». Англійська карикатура.
|
Європа у полоні всесторонніх зазіхань. | Сатирична карта (1899 р.) Ловля риби в каламутній воді. |
Запитання: чому наприкінці ХІХ ст. з’явилися такі карти? Як автори ставляться до тогочасних конфліктів?
Учнів презентують попереднє домашнє завдання на тему «Гонка озброєнь».
Робота з візуальним джерелом. Розгляньте ілюстрацію. Напис: «Щогодини – ланч у клубі дредноутів». Свою думку арґументуйте.
3.Плани ворогуючих країн щодо України
Завдання: Проаналізуйте геополітичне становище України за цією схемою.
Робота з історичними джерелами. Опрацюйте джерела і дайте відповіді на запитання:
1.Деякі політики і вчені, наприклад, В.Вернадський та відомий англійський славіст Р.Сетон-Вотсон, уважали, що саме українське питання було однією з головних причин, що призвела до війни? Чи згодні ви з цією думкою? Всою відповідь аргументуйте.
2.Із висловлювання найвпливовішого німецького промисловця Августа Тісена «Росія повинна віддати нам прибалтійські провінції… частину Польщі і Донецький басейн з Одесою, Кримом та Приазов’ям…»
3.Із записів німецького публіциста Пауля Рорбаха «Хто володіє Києвом, той має ключ від Росії»
4.Із таємних документів німецького Генерального штабу (1 грудня 1915 р.). «Кожен, хто насправді знається і розуміється на географічному та економічному становищі, у якому перебуває Росія, є свідком того, що Велика Росія може існувати лише через посідання багатої України. Якщо ми зуміємо змінити стан України на незалежну державу й утримувати незалежну Україну при житті, то з певністю завдамо смертельного удару Великій Росії. Тому Україну слід уважати серцем Великої Росії…»
Запитання:
1.Порівняйте плани Антанти та Троїстого союзу щодо України напередодні Першої світової війни. Зробіть висновки.
2.Чому німці називали називали Україну «серцем Великої Росії»?
Отже, на межі ХІХ-ХХ ст. Україна посідала важливе місце в геополітичних планах Російської, Німецької та Австро-Угорської імперій. Усі три імперії переслідували корисливі цілі й сприймали українські землі як арену боротьби за власні імперські інтереси.
ІV. Закріплення нових знань, умінь, навичок
1. Троїстий союз утворився…
2. Які країни утворили Троїстий союз?
3. Які держави підписали договір – «сердечну угоду», що дав назву військово-політичному союзу – Антанті?
4. Вкажіть період, протягом якого відбувалося формування воєнно-політичного блоку Антанта.
5. Гонка озброєнь була закономірним чи випадковим явищем на рубежі віків, як ви вважаєте?
V. Підведення підсумків уроку
VІ. Інструктаж з домашнього завдання. Опрацювати параграф 29. Виконати завдання на с. 167 №11. Використовуючи додаткову літературу та інтернет-ресурси, складіть реферат за однією із запропонованих тем: «Американо-іспанська війна 1898 р.», «Марокканські кризи 1905 і 1911 рр.», «Італо-турецька війна 1911—1912 рр.».