Ти – цілий світ

Дитячий суїцид... На жаль, останнім часом ця проблема стала дуже гострою в нашому суспільстві. Як уберегти підлітка від страшної помилки? Як допомогти дитині знову відчути радість життя і повірити у власні сили?

Мета: розширити знання учнів із проблеми суїциду; навчити їх розпізнавати ознаки небез­пеки й допомагати собі та іншим виходити з кри­зових ситуацій.

Заняття 1.

Мета: допомогти учню заглянути в себе, усвідомити себе як особистість

Вправа «Хто Я?»

Інструкція: учням пропонується для роботи шаблон мандали і робота виконується в 2 етапи.

В центральному колі пишуть «Я», у маленьких пелюстках пишуть власні ролі (наприклад, донька, учениці, друг і т.д.), у великих пелюстках пишуть свої дії, щоб бути щасливим в тих ролях, що написали (наприклад, щоб бути щасливою донькою, дослухаюсь до порад батьків або щоб бути щасливим онуком, відвідую щонеділі бабусю і т.д.), у комірках, що залишись, пишуть про свої мрії та бажання; розмальовують свою мандалу таким чином, щоб подобалось і було красиво.

Вправа «Знайомство»

Мета: визначити ціннісні орієнтації учнів; створити сприятливу атмосферу в групі.

Закінчити фразу: «Я ціную своє життя за...».

Психолог . Хоча людському життю немає ціни, ми завжди вчиняємо так, наче є щось цінніше (Антуан де Сент Екзюпері).

Сьогодні спробуємо розібратися, що таке «само­губство» та «суїцидальна поведінка», навчитися розпізнавати ознаки небезпеки, а також виясни­мо, що слід робити, щоб не злякатися, допомогти другу чи знайомому однолітку знайти вихід із кризової ситуації.

Суїцид є вбивцею № 2 після нещасних ви­падків молодих людей віком від 15 до 24 років. За даними Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС, у 2009 році було зафіксовано 238 спроб суїцидів серед неповнолітніх —150 підлітків померло. Вибір на користь смерті зробили 137 хлопців і 101 дівчинка. Кількість дітей, які вирішили піти з життя, з кожним роком в Україні збільшується на 60—70 осіб.

Вправа «Інформаційна довідка»

Мета: розширити знання підлітків стосовно проблеми суїцидальної поведінки в історичному та сучасному розумінні.

Матеріали: плакат «Самогубство — це усві­домлений акт усунення себе з життя, коли воно як цінність втрачає сенс».

Історична довідка. Перше літературне дже­рело, де згадано про суїцид,— це давньогрецький твір «Полеміка людини з душею», написаний ще в XI ст. до н. є. Увесь твір пронизує відчай і само­тність. Людина почувається самотньою у світі, де все для неї чуже і вороже. Смерть здається єдиним виходом із полону страждань.

Самогубство засуджували ще давньогрецькі мислителі Сократ, Платон і Аристотель. Сократ говорив, що дається людині при народженні, і те, як лю­дина розпорядиться ним, залежить від неї са­мої».

У XIX ст. французький соціолог Еміль Дюркгейм вирішив з'ясувати соціальні причини само­губства. Він стверджував, що передусім треба враховувати зовнішні обставини, умови, в яких людина живе.

Праця Дюркгейма «Суїцид» стала початком нової течії в соціології — суїцидології.

Суїцидальна поведінка — це прояв суїци­дальної активності: думки, наміри, погрози, спроби, замахи.

Суїцидальна спроба — цілеспрямоване опе­рування засобами позбавлення себе життя, що не закінчується смертю.

Самовбивця — людина, яка втратила віру, надію, впала у відчай і смуток. Така людина ду­має лише про себе, не думає про близьких.

Мозковий штурм «Чому люди позбавля­ють себе життя?».

Мета: з'ясувати обізнаність учнів про при­чини самогубства; розширити їхні знання про комп'ютерні технології, що спричиняють суїцидальну поведінку молоді.

На дошці написано: «Причини самогубств».

Учні називають відомі їм мотиви самогубства, а психолог записує їх.

Після цього діти ознайомлюються з причина­ми суїциду, визначеними вченими (плакат).

Психолог. Виділяють 16 основних мотивів суїцидальної поведінки.

1. Переживання образи, самотності, відчуже­ності. .

2. Реальна або уявна втрата батьківської лю­бові, нерозділене кохання, ревнощі.

3. Переживання, пов'язані зі смертю одного з батьків, розлученням батьків.

4. Почуття провини, сорому, образи, незадо­волення собою.

5. Страх перед ганьбою, глузуванням, при­ниженням.

6. Страх перед покаранням.

7. Любовні невдачі, вагітність.

8. Почуття помсти, шантаж.

9. Бажання привернути до себе увагу, викли­кати жаль, співчуття.

10.Співчуття або наслідування приятелів, героїв книжок, фільмів, захоплення Інтернетом.

11. Алкоголізм, уживання наркотиків, токсич­них препаратів.

12. Смертельні захворювання (СНІД).

13. Зниження настрою, депресії.

14. Надто критичне ставлення до себе.

15. Очікувані успіхи не відповідають реальним досягненням.

16.Страждання від невиліковних хвороб.
Психолог. Хочу зупинитися на 10-му мотиві — наслідування героїв фільмів, захоплення Інтернетом. Виявлена пряма залеж­ність між кількістю самогубств, що демонструють на екрані, й реальною кількістю самогубств у сус­пільстві. Комп'ютерні ігри, так звані «щутери», — з англійської «стріляти», ви­кликають агресію і звикання до жорстокості. Коли людина захоплюється такими іграми, в неї може стертися межа між грою та реальністю, тобто вона думає, що в житті можна також легко вмерти і знову стати живою, як герой гри чи фільму.

В Інтернеті є багато корисного, але комп'ютерну мережу, що доступна всім, теж використовують для подання негативної інформації та впливу на молодь.

Наприклад, існує сайт із так званою «музикою», що називається «Какофонія». Какофонія — звуки, які справляють враження безладного, хаотичного їх нагромадження. Какофонія зазвичай створю­ється в результаті випадкового поєднання звуків, наприклад, коли настроюється оркестр. Деякі представники сучасного зарубіжного музичного мистецтва свідомо використовують у своїх творах елементи какофонії. Какофонія в Інтернеті — це «музика кохання», «музика смерті» тощо.

Вона є психічною зброєю, що розрахована на підлітків, у яких ще нестійка психіка. Тому якщо ви слухали щось подібне, маєте знати, що така «музика» може вплинути на ваш настрій і спричинити суїцидальну поведінку.

Заняття 2.

Вправа «Історії з життя»

Мета: закріпити знання учнів щодо мотивів суїцидальної поведінки.

Учні розподіляються на 4 групи: літо, осінь, зима, весна. Кожній групі пропонуються випадки з життя і завдання: з'ясувати мотив поведінки героя історії.

Історії

1. Хлопець, якого все життя опікували мама, бабуся та дідусь (батька в родині не було), після 9-го класу збирався вступати до технікуму.

Мати вирішила, що син уже дорослий, і розпо­віла про свій роман із колегою по роботі. Не усві­домлюючи реальної ситуації, хлопець пішов із життя.

Обговорення:

• Чому син так вчинив?

- Який мотив його поведінки? (Уявна втрата батьківської любові, страх стати непотрібним близькій людині.)

2. Дівчину «поставили на лічильник». Під по­грозами їй доводилося виносити з дому речі та гро­ші. Батькам вона про свою біду розповісти боялася бо за обман її карали. Опинившись, як їй здава­лося, в глухому куті, дівчина вирішила заподіяти собі смерть. (Страх перед покаранням. У дівчини не було підтримки батьків і товаришів.)

3. Учень 11-го класу повісився через те, що його однокласниця не хотіла з ним зустрічатися. (Нерозділене кохання.)

4.17-річна дівчинка покінчила життя самогуб­ством, бо два роки тому її коханий теж із власної волі пішов на той світ. (Втрата коханої людини.)

Обговорення:

- Чому значна кількість суїцидів відбувається у підлітковому віці?

(Підлітковий вік – період становлення осо­бистості, почуття часто загострені. Підлітки вважають, що їхні проблеми дуже серйозні.)

Висновки. Різні люди дивляться на одну й ту саму ситуацію по-різному: те, що один вважає дрібницею, для іншого — кінець світу.

Вправа «Як навчитися цінувати життя?»

Мета: формувати ціннісну систему підлітків як регулятора їхніх вчинків.

Соціальний педагог. Щоб цінувати життя, варто знати дві основні речі:

• нам необхідно, щоб нас любили;

• нам слід добре ставитися до себе.
Людська поведінка обумовлена двома основ­ними законами:

• наша поведінка залежить від того, як ми до себе ставимося;

• поведінка кожної людини має якусь мету, вчинки не відбуваються просто так.

Якщо керуватися цими важливими мірку­ваннями, уявляти собі їх реальний практичний зміст, то можна зрозуміти, чому люди хочуть піти з життя.

Щоб цінувати себе і власне життя, ми всі маємо любити себе. Потреба любити — це:

• потреба, щоб тебе любили;

• потреба любити когось;

• потреба бути частиною чогось.

Якщо ці три «потреби» реалізуються в нашому житті більшу частину часу, ми можемо долати проблеми, що постають перед нами.

Підліткам, котрих не люблять, які погано вчаться, які чужі вдома і в школі, дуже важко справлятися з неприємностями, вони почувають­ся одинокими, нікчемними. Знижується рівень самооцінки, через що такі молоді люди взагалі не можуть вирішити навіть незначні життєві проблеми.

Що важливо для людини в такому стані? Зви­чайно, друг.

Уяви, що ти нічому не радієш, тобі не хочеться жити, тому що «тебе ніхто не любить». Але раптом починаєш відчувати чиюсь ласку, турботу, і знову з'являється радість життя. Іноді чиєсь рукостис­кання, дружній погляд, посмішка дають відчути, що ти зайняв місце в серці хоча б однієї людини.

Казка Д. Соколов.

Цвіли поряд два деревця – молодих і красивих. Вечорами вони шепотілися про долю.

– Я виросту високим і розлогим, говорило одне. – У мене в гілках оселяться птиці. У моїй тіні будуть ховатися олені і зайці. Я першим буду зустрічати сонячні промені і ранковий вітерець. Пройде час і мене оточить парость моїх дітей. Вони будуть такі маленькі та чудові!..

– Ні, – говорив інше, – рости страшно. Взимку б'ють морози, влітку сушить сонце. Цілий день труді коріння, жени воду вгору, годуй листя. Ні, хай краще мене візьмуть дроворуби, а потім тесля выточит з мене що-небудь прекрасне. Я буду лежати на оксамитовій подушці...

І що б ви думали? Прийшов бородатий дроворуб і зрубав друге дерево. Частина його спалили в печі, а зі стовбура тесля зробив різьблену скриньку. І довго скринька лежала на оксамитовій подушці, зберігаючи в собі сережки, намисто та дорогі парфуми. Потім розсохлося потихеньку, замок зламався. Скриньку віддали дітям, вони її швидко доломали і викинули. Десь на дворі валялися її трісочки до зими, а там вже – спитай у вітру! Вітер стане питати дерева в лісі, і одне з них – те, що було колись першим деревцем, – розповість, як ворони звили на ньому гніздо, вбудували в стінки трісочки старої скриньки, як подружки дізналися один одного і подивувалися ласкавої долі.

Вони досягли своїх цілей, а ви досягайте своїх.

Питання для обговорення:

Чи можна змінити долю?

Яка доля дерева? (Ріст, живлення, цвітіння)

Яка доля людини? (Народження, розвиток, продовження роду, смерть)

Як хотів змінити долю друге дерево?

Досягли дерева своїх цілей?

«Може виклик долі призвести до сумних наслідків?

Що визначає сенс життя — доля чи сама людина?

Для чого живе людина? Навіщо він прийшов у цей світ? Для чого ви живете?

Вправа «Наша самооцінка»

Мета: ознайомити учнів із поняттям «само­оцінка».

Психолог. Що таке самооцінка?

Самооцінка — це наше самовідчуття, те, як ми сприймаємо себе, своє життя, свої почуття. Само­оцінка — те, якими ми постаємо перед іншими. Вона залежить від того, як до нас ставляться люди, якої вони думки про нас.

Завдання: відповісти на запитання, як змі­нюється ваша самооцінка залежно від обставин?

Учні на дошці по черзі читають перелік імо­вірних ситуацій та групують їх залежно від того, як вони впливають на самооцінку.

1. Твої батьки тебе хвалять.

2. Ти «завалив» екзамен.

3. Твої друзі тебе «відстоюють».

4. Учитель фізкультури кричить на тебе.

5. Ти вважаєш себе найкрасивішою дівчинкою в класі.

6. Хтось назвав тебе «психом».

7. Тебе вибрали в парламент школи.

8. Ти підвів товариша.

Висновки. Думка інших важлива, але не тре­ба приймати дуже близько до серця слова іншої людини, особливо якщо це негативні судження.

Рольова гра «Ситуації».

Мета: навчити допомагати другу або знайомо­му однолітку знаходити вихід із кризової ситуації.

Робота в групах (тюльпан, ромашка, айстра).

Завдання: допоможи другу вийти з кризової ситуації.

Кризові ситуації

1. Одногрупник зізнається тобі, що навчан­ня для нього стало нестерпним: його всі ігнорують, він ненавидить навчання, ліцей, і загалом, йому не хочеться жити.

Порада: запропонувати дружбу; спробувати розібратися в собі, змінити ставлення до себе й до інших; знайти хобі тощо.

2. Твоя подруга весь час розповідає про те, що вона дуже страждає через хлопця, який не звертає на неї уваги. Дівчина говорить, що без свого коханого вона не буде жити.

Порада: спробувати познайомитися з хлоп­цем; витримати час – закоханість минає; запро­понувати відволіктись у товаристві.

3. Подруга зізналася тобі, що вагітна, але бо­їться сказати батькам. Вони часто попереджали, що виженуть її за це з дому.

Порада: сказати про вагітність батькам ра­зом із подругою; обговорити цю ситуацію зі своїм хлопцем

Заняття 3.

Вправа «Важлива інформація для тебе».

Мета: навчати підлітків розпізнавати ознаки небезпеки навколо себе та надавати своєчасну допомогу.

1. Хто говорить про суїцид – здійснює його.
(З 10 підлітків, які говорили про самогубство, 7 скоїли його). Не ризикуй життям друга: його розмови про суїцид мають насторожити тебе.

2. Самогубство можна попередити. (Біль­шість підлітків небезпечні самі для себе протягом 24 – 72 годин після першої спроби). Якщо втрутитися в їхні плани, спроб біль­ше не буде.

3. Суїцид не успадковується від батьків. (Але треба пам'ятати, що в сім'ях, де хтось уже скоїв самогубство, підлітки потрапляють у зону підви­щеного суїцидального ризику.)

4. Суїциденти, як правило, психічно здорові.

5. Суїцидальні підлітки вважають, що їхні про­блеми серйозні. (У кожної людини своя думка про одну проблему: що для одного – «здорово», для іншого – «погано», для третього – «нормально».)

6. Суїцид є наслідком багатьох неприємностей. (Коли чаша терпіння переповнюється.)

7. Самогубство може здійснити кожен. («Тип» самогубця встановити неможливо: у підлітків із різних сімей бувають суїцидальні наміри. Це не тільки діти з бідних сімей, і не лише ті, хто погано вчиться і ні з ким не товаришує, але й ті, в яких немає проблем ні в школі, ні вдома).

8. Що кращий настрій у суїцидента, то біль­ший ризик. (Той, хто має серйозні наміри вмерти, ніколи не видасть себе підозрілою поведін­кою.)

9. Справжній друг може попередити самогуб­ство!

Вправа «Заради чого варто жити»

Діти об’єднуються в пари. Кожна пара протягом 5-7-хвилин на підготовлених раніше вирізаних з паперу долоньках записує те, заради чого, на її думку, варто жити, що приносить найбільшу радість. За бажанням учасники пар зачитують написане.

Висновок. Як бачимо з ваших записів, є дуже багато речей, які є стимулом і мотивацією для життя і прагнення жити.

Вправа «Мій всесвіт»

Діти малюють сонце а навколо нього – зірки і хмаринки. На зірках вони записують близьких людей, яких люблять і які їх підтримають у скрутну хвилину; на хмаринках записують мрії, які вони хочуть втілити в життя, та цілі, яких хочуть досягти.

Обговорення

Психолог зачитує вислів:

Працюй, ніби тобі не потрібно грошей;

Люби, ніби тобі ніхто ніколи не завдавав болю;

Танцюй, ніби ніхто на тебе не дивиться;

Співай, ніби ніхто тебе не чує;

Живи, ніби на землі рай...

Живи і будь щасливим!!!

Заняття 4.

Перегляд відеоролику «Виступ Ніка Вуйчіча перед школярами»

Питання для обговорення:

Про що це відео?

Що цікавого ви для себе почули/побачили?

Яке посилання мало це відео? Чи потрібно воно вам?

Що вам сподобалось або не сподобалось?

Притча про бурю

Колись один дворянин простягнув струну від однієї вежі свого замку до іншого, щоб вітер перетворив її в арфу. Ніжний вітерець грав навколо замку, але музика не народжувалася. І ось одного разу вночі вибухнула буря. Замок здригався, але та струна наповнила повітря чудесними звуками. Потрібна була буря, щоб викликати музику!

Питання для обговорення:

• Яку роль зіграла буря в цій притчі?

• Які асоціації виникають у вас при слові «буря»?

• Наведіть такі приклади з життя або з художніх творів, приказки, прислів'я.

(Не було б щастя, та нещастя допомогло. Немає лиха без добра. Що не робиться – все до кращого.)

Рефлексія «Що ми робили? Навіщо ми це робили? Що сподобалось? А що не сподобалось?»

Вправа «Ближче один до одного»

Мета: допомогти всім присутнім виявити спільні риси, що єднають їх з іншими людьми.

Група об’єднується у два кола: внутрішнє та зовнішнє. Діти стають обличчям одне до одного, рухаються по колу і визначають, за якими зовнішніми та внутрішніми якостями вони схожі між собою. Гра продовжується доти, поки всі не поспілкуються одне з одним.

Запитання для обговорення:

- Чи важко було знаходити спільне з іншою людиною?

- Що нового ви дізналися один про одного?

Психолог. У всіх нас більше схожого, ніж відмінного. Пам’ятаймо: ми всі люди, всі мріємо бути щасливими, всі вчимося в школі, живемо в Україні, на цій планеті, в цій частині Всесвіту… Окрім того, що в нас є багато спільного, всі ми так чи інакше залежимо та впливаємо одне на одного. Світ був би дуже обмежений та не цікавий, якби в ньому жили лише однакові, схожі між собою люди або взагалі клони. Чарівність Світу – в його різноманітності.

Заняття 5.

Притча «Тріщина в глечику»

У однієї жінки було два глечики, в яких вона носила воду на коромислі. В одному глечику була тріщина, а другий був бездоганним і вміщував повну порцію води. В кінці довгого шляху від річки до будинку жінки глечик з тріщиною завжди залишався заповненим наполовину. Протягом двох років це відбувалося щодня: жінка завжди приносила додому тільки півтора глечика води. Бездоганний цілий глечик був дуже гордий своєю роботою, а бідний глечик з тріщиною соромився своєї вади і був засмучений, що може робити тільки половину того, для чого був зроблений. Через два роки, які здавалося, переконали його в цілковитій непридатності, глечик звернувся до жінки: «Мені соромно через мою тріщину, з якої всю дорогу до твого дому завжди витікає вода».

Жінка усміхнулася: «Ти помітив, що на твоєму боці доріжки ростуть квіти, а на іншому боці – ні? На твоєму боці доріжки я посіяла насіння квітів, бо знала про твою ваду. Тому ти поливаєш їх щодня, коли ми йдемо додому. Два роки поспіль я могла зрізати ці чудові квіти і прикрашати ними стіл. Якби ти не був таким, яким ти є, то цієї краси не було б і вона не робила б честі нашому дому».

Висновок. У кожного з нас є свої зовсім особливі дивацтва і недоліки. Але є особливості і тріщини, які роблять наше життя цікавим і гідним. Просто потрібно кожного сприймати таким, яким він є, і бачити в ньому хороше.

Вправа «Надірване серце»

Мета: показати вплив слів та вчинків однієї людини на емоційний та психологічний стан інших людей.

Психолог читає текст.

Варіант 1. Діти, отримавши паперове «серце», відривають клаптики від нього, коли вважають, що висловлювання для героїв розповіді неприємні.

Варіант 2. Діти, слухають, а коли вважають, що висловлювання для героїв розповіді неприємні, кажуть про це тренерові/ці, і він/ вона відриває клаптик від паперового «серця».

До уваги психолога!

Варіант 1 підходить лише для профілактичної роботи. З психічно травмованими дітьми цю вправу можна проводити тільки після індивідуальної корекційної роботи.

Надірване серце

Якось уранці в кімнаті Петрика звично задзвенів будильник, але хлопчик не підвівся з ліжка. Хвилин через десять його мама прочинила двері в кімнату. «Ну ж бо, поквапся! – сказала вона. – Знову запізнишся до школи, ледацюго!» (РОЗРИВ)

«Мамо, я захворів», – відповів Петрик. «І чому ти завжди поводишся, як маленький? (РОЗРИВ) – запитала мама. – Тобі завжди погано, коли в розкладі є фізкультура. Вставай і збирайся. Твій брат уже майже готовий».

Петрик швидко вдягнувся і вийшов на кухню. Його старший брат Андрій щойно закінчив снідати. «Я пішов, мамо», – сказав Андрій.

«Зачекай на Петрика», – сказала мама.

«Цей телепень (РОЗРИВ) завжди спізнюється, – заперечив Андрій, – я не хочу пропустити автобус».

Але хлопці – старший брат і Петрик – встигли на автобус саме вчасно. Та коли двері зачинилися й автобус рушив, Петрик згадав, що його домашнє завдання залишилося в кімнаті. Петрик запитав водія, чи не можна зачекати, поки він збігає по домашнє завдання. «Ти що, дурний? (РОЗРИВ) Це тобі не таксі. Ще й за запізнення одержиш».

Прийшовши до школи, Петрик попередив учительку, що забув домашнє завдання вдома. Вона сказала: «Це вже вчетверте за місяць, Петрику. Ти взагалі сідав за уроки? Я починаю думати, що ти мені брешеш. (РОЗРИВ) Боюся, мені доведеться поговорити про це з твоїми батьками».

Петрик любив спортивні ігри, але ненавидів фізкультуру, бо був найменшим серед хлопців. Того дня вони мали грати на уроці в баскетбол, якого Петрик терпіти не міг. Учитель попросив дітей поділитися на дві команди – «Левів» і «Тигрів». За десять хвилин кожна з команд нараховувала по десять гравців, і тільки Петрик залишився сам-один. (РОЗРИВ)

Капітан команди «Леви» сказав: «Ми його не хочемо: він погано грає». (РОЗРИВ)

«Який із нього тигр? Він радше наляканий кіт!» (РОЗРИВ) – додав капітан команди «Тигри», і всі хлопці розреготалися. (РОЗРИВ)

Зрештою вчитель призначив Петрика до команди «Леви». Але хлопець усю гру просидів на лаві запасних, бо капітан не допустив його до гри. (РОЗРИВ)

Того дня після уроків брат Петрика Андрій грав поблизу будинку з друзями у футбол. Петрикові значно більше подобався футбол, ніж баскетбол. Це була його улюблена спортивна гра. Тому Петрик попросив Андрія прийняти його в команду. Але Андрій відмовив: «Нізащо, – заявив він, – ти все зіпсуєш». (РОЗРИВ)?

Мама хлопців почула це і сказала: «Тобі слід прийняти брата до гри, Андрію». «Але ж, мамо, він такий незграбний, (РОЗРИВ) – відказав Андрій, – і весь час плутається під ногами». (РОЗРИВ)

Запитання для обговорення: -

Які емоції ви відчували під час проведення вправи?

- Яким чином дії та слова людей впливали на головного героя?

- Чи можливе повторення подібної ситуації в житті?

- Чи можна було щось зробити, щоб змінити ситуацію та підтримати героя?

Вправа «Відновлення серця».

Мета: показати шляхи надання щоденної психологічної підтримки іншій людині.

До уваги психолога! Виконання вправи залежить від того, в якому варіанті було проведено вправу «Надірване серце». Якщо попередню вправу діти виконували самостійно, то і вправу з відновлення паперового «серця» дітям варто виконати самостійно, а потім у групі обговорити, за допомогою чого вони його відновлювали. Психолог фіксує відповіді дітей на великому аркуші паперу, створюючи таким чином перелік заходів, за допомогою яких можна підтримати людину.

Хід вправи.

Психолог, пропонує учасникам та учасницям подумати, яким чином можна підтримати дитину або дорослу людину в складній для неї ситуації (всі відповіді фіксуються на великому аркуші паперу).

Після того як учні та учениці назвуть свої варіанти, вони аналізують ситуацію, в яку потрапив хлопчик із попередньої вправи, та обговорюють, як можна змінити дії людей, які його оточували, щоб полегшити його переживання.

Всі рекомендації діти записують на клаптиках, які відривали від його «серця», і збирають в одне ціле, ніби відновлюючи його. Після того як «серце» хлопчика буде відновлено і вправу завершено, психолог пропонує поглянути, чи виглядає воно так само, як на початку першої вправи.

Матеріали до занять з дітьми

Запитання для обговорення:

- Які емоції ви відчували під час проведення вправи?

- Яким чином дії та слова людей впливали на головного героя?

- Чи можливе повторення подібної ситуації в житті?

- Яку вправу вам було виконувати легше і чому?

- Як би Петрик почувався зараз, вислухавши всі ваші підбадьорювання?

(Можна попросити дітей підняти великий палець догори та гучно вигукнути: «Клас!», «Чудово!»).

Заняття 6.

Притча «Цвяхи»

Мета: показати вплив слів на людину.

Жив-був один дуже запальний і нестриманий хлопець. І ось одного разу батько дав йому мішечок із цвяхами і наказав щоразу, коли він не стримає свого гніву, забити один цвях у стовп огорожі. За перший день у стовпі було декілька десятків цвяхів. Наступного дня юнак спробував стримувати свій гнів. З кожним днем число забитих у стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свій темперамент, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він жодного разу не втратив самовладання. Він розповів про це своєму батькові, і той сказав, що тепер щоразу, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути зі стовпа по одному цвяху.

Минав час, і настав день, коли хлопець сказав батькові про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку і підвів до огорожі:

- Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він вже ніколи не буде таким, як раніше. Коли кажеш людині щось зле, в неї залишається такий самий рубець, як і ці дірки. І неважливо, скільки разів після цього ти вибачишся, – рубець залишиться.

Обговорення.

Після притчі психолог пропонує дітям пригадати надірване паперове «серце» і відповісти на запитання.

Запитання для обговорення:

- Чи вдалося комусь повернути аркуш до попереднього, цілого вигляду?

- Що легше зробити: надірвати чи відновити аркуш? На яку дію витрачається більше сил?

Психолог підводить дівчат та хлопців до думки, що кожне сказане людині слово має вплив на її душу, навіть якщо вона цього й не показує. Тому слід бути дуже тактовним у спілкуванні з іншими і не говорити зопалу ті слова, про які потім можна пошкодувати, адже свій слід вони все одно залишать.

Вправа «Як би ти почувався/лася, коли б…»

Мета: викликати у дітей емпатію, дати можливість висловити свої емоції та почуття в ситуації неприхильного ставлення до них.

Варіант 1. Група утворює коло. Психолог кидає м’яку кулю/м’яч комусь із присутніх, при цьому ставить певне запитання. Дитина, яка ловить м’яку кулю/м’яч, відповідає на запитання та передає м’яку кулю/м’яч іншій дитині.

Варіант 2. Група утворює коло. Психолог кидає м’яку кулю/м’яч комусь із присутніх, при цьому ставить запитання. Дитина, яка ловить м’яч, відповідає на запитання і повертає його психологу, а він/вона ставить наступне питання і кидає м’яч іншій дитині.

До уваги психолога. Ставлячи запитання, потрібно знати проблеми дітей і створити таку ситуацію, щоб діти, які б могли проявляти жорстокість щодо інших, обов’язково розповіли про свої почуття в подібних ситуаціях.

Орієнтовні запитання «Як би ти почувався/лася, коли б…»:

- Хтось кепкував із твоєї зовнішності?

- Ти виграв/виграла головний приз змагання?

- Тебе останнього(ю) запросили до спортивної команди?

- Похвалили твою шкільну діяльність?

- Хтось образливо назвав тебе?

- Хтось прийшов тобі на допомогу в складній для тебе ситуації?

- Ніхто не захотів з тобою грати?

- Тебе запросили до гри?

- Ти не мав/мала що їсти і був/була змушений/змушена жебракувати?

- Тебе взяли за руку та обійняли, коли ти був/була наляканий/налякана або почувався/почувалася самотньо?

- Тебе дражнили через твій акцент чи голос?

- З тебе сміялися через окуляри (брекети, слуховий апарат, одяг, зріст, форму тіла, стать)? Запитання для обговорення:

- Чи важко було виконувати цю вправу?

- Що нового ви дізналися про себе?

- Чи цікаво було дізнатися щось нове про однокласників?

Заняття 7.

Вправа «Чим я можу тобі допомогти?»

Для виконання завдання учасники та учасниці об’єднуються в пари або групи (не більше ніж 4 людини в групі).

Завдання:

1. Подумайте, як би ви могли допомогти однокласнику або однокласниці почуватися краще, коли б його/її обзивали або цькували.

2. Що вас може спонукати до того, щоб заступитися за людину, яку ображають?

3. Чи заступилися б ви за нього/неї зараз, навіть якщо не зробили цього в минулому? Чому? Учні по черзі презентують свої напрацювання.

До уваги психолога. Після завершення всіх презентацій психолог разом з групою створює алгоритм надання допомоги людині, яку ображають.

Мозковий штурм

Запитання для учасників та учасниць групи:

«Чи може людина прожити своє життя без будь-яких проблем?»

Психолог підводить дітей до думки про те, що в житті постійно виникають проблемні ситуації, і це нормально, тому необхідно навчитися їх вирішувати соціально прийнятними способами, робити висновки з вирішених проблемних ситуацій, виносити з них позитивний досвід і рухатися далі. Психолог пропонує послухати притчу про кавові зерна.

Притча «Кавові зерна»

Прийшла донька до батька і каже:

– Батьку, я втомилася. В мене таке важке життя, я не бачу в ньому ніякого сенсу! У мене постійно труднощі і проблеми… Я весь час пливу проти течії… В мене просто немає більше сил!!! Що мені робити?

Батько замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою, в одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав каву.

Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце, налив у чашку кави з третьої каструлі.

– Що змінилося? – запитав він дівчину.

– Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона.

– Ні, доню моя, це лише поверховий погляд на речі. Поглянь: тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу.

Те саме відбувається і з людьми: сильні зовні можуть розклеїтися і стати слабкими, тоді як крихкі та ніжні лише затвердіють і зміцніють.

– А кава? – запитала дочка.

– О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилась у новому ворожому середовищі і змінила його, перетворивши окріп на чудовий ароматний напій.

Є особливі люди, які не змінюються під тиском обставин, а самі змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання з будь-якої, навіть найбільш несприятливої ситуації.

Я хочу, щоб ти припинила вести себе як «морквина», згадала про те, що ти людина, щастя якої – в її власних руках!

Будь як кава. Будь сильнішою за каву! Змінюй обставини, зростай!

Запитання для обговорення:

• Коли у вас з’являються якісь труднощі, що ви робите?

• Що ви отримуєте, долаючи скрутні ситуації?

• Чого вас вчать труднощі?

Заняття 8

Вправа «Моя фортеця»

Мета: показати приховані резерви підтримки людини.

Психолог пропонує учасникам та учасницям подумати, до кого вони б могли звернутися в скрутну годину по допомогу. Завдання психолога – показати, що в більшості людей є надійний «тил» – люди або кілька осіб, на кого вони можуть покластися у складній ситуації. Найчастіше це рідні люди або люди з найближчого оточення.

Слово психолога. З названими вами людьми у вас існує зв’язок поза часом і простором. Цей зв’язок непомітний, але дуже відчутний, бо з нього ми черпаємо сили на позитивне самосприйняття та довірливе ставлення до навколишнього світу.

Друзі та близькі – це надзвичайна цінність, справжнє багатство людини! Однак вони так часто й настільки близько поряд з нами, що їм дістається вся гама наших почуттів. Часто, не замислюючись, ми виливаємо на них свої негативні емоції, бо знаємо, що вони все пробачать, адже люблять нас незалежно від нашого настрою. Ми не соромлячись гніваємося, лаємося, критикуємо, але інколи нам складно сказати їм про свою любов, вимовити слова подяки, продемонструвати, як ми цінуємо наші взаємовідносини з ними.

Вправа «Підсумки»

Мета: з'ясувати враження дітей від тренінгу; визначити, які знання вони отримали.

Учасники записують свої враження від тре­нінгу на стікерах у вигляді колоска, зачитують їх уголос і прикріплюють до плакату із зображенням метеликів, що сідають на квіти.

Психолог. Кожен із нас для чогось прийшов у цей світ. Хтось для того, щоб здійснити великі справи, хтось – аби зрозуміти малу іс­тину. Та всі мають завершити свої справи. Якщо людина протягом життя усвідомила лише те, що воно – нікчемне, то прожила його даремно.

Майбутнє існує. Воно не обов'язково має по­чатися сьогодні чи завтра, але воно є. І, можливо, це майбутнє – для вас. Завжди пам'ятайте про своїх близьких, тому що «...можливо, в цьому світі ви лише людина, але для когось ви — цілий світ» (Г. Маркес).

ПАМ’ЯТКА

для педагогічних працівників і батьків

«Як помітити суїцид, який наближається»

Зовнішній вигляд і поведінка	Тужливий вираз обличчя
Зменшення (або зникнення) мімічних виражень
Тихий монотонний голос
Уповільнене мовлення (або прискорене експресивне, патетичні інтонації)
Стислість (або відсутність) відповідей
Загальна рухова загальмованість (або рухове збудження)
Голосіння (або схильність до ниття)
Бездіяльність, нерухливість
Емоційні порушення	Нудьга, смуток, туга, пригніченість, похмурість, злісність, дратівливість, буркотливість
Неприязне, вороже ставлення до оточуючих, відчуття ненависті до благополуччя оточуючих, відчуття фізичної незадоволеності
Байдуже ставлення до себе, оточуючих, відчуття без чуттєвості, тривога безпредметна (невмотивована) або тривога предметна (мотивована), очікування непоправної біди, страх невмотивований або вмотивований
Туга як постійний фон настрою, туга з відчуттям відчаю, безвиході,депресія
Поглиблення похмурого настрою при радісних подіях навколо
Оцінка життя	Песимістична оцінка свого минулого
Вибіркові спогади неприємних подій минулого
Песимістична оцінка свого теперішнього стану
Відсутність перспектив у майбутньому
Взаємодія з оточуючими	Уникнення контактів з оточуючими або прагнення до контактів, пошуки співчуття, звернення до лікаря за допомогою
Егоцентрична спрямованість на свої страждання, капризування
Вегетативні порушення	Сльозливість, розширення зіниць, сухість в роті («симптоми сухого язика»), тахікардія, підвищення АТ
Відчуття стисненого дихання, недостатності повітря, кому в горлі, головні болі, безсоння або підвищена сонливість або відсутність відчуття сну
Відчуття фізичної важкості, душевного болю в грудях (те ж в інших частинах тіла)
Закрепи, зміна ваги, зниження апетиту або відчуття «їжі без смаку»
Зниження лібідо, порушення менструального циклу (затримка)
Динаміка стану протягом доби	Покращення або погіршення стану ввечері

Як допомогти

Вислуховуйте – «Я чую тебе». Не намагайтеся утішити загальними словами типу «Ну, все не так погано», «Вам стане краще», «Не варто цього робити». Дайте йому можливість висловитися. Ставте питання і уважно слухайте.

Обговорюйте – відкрите обговорення планів і проблем знімає тривожність. Не бійтеся говорити про це – більшість людей відчувають незручність, кажучи про самогубство, і це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства, тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність.

Будьте уважні до непрямих показників при передбачуваному самогубстві. Кожну жартівливу згадку або загрозу слід сприймати серйозно. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати за зайву тривожність, можуть зображати гнів. Скажіть, що ви приймаєте їх серйозно.

Ставте питання – узагальнюйте. Допоможіть підлітку відкрито говорити і думати про свої задуми.

Підкреслюйте тимчасовий характер проблем – визнайте, що його відчуття дуже сильні, проблеми складні – дізнайтеся, чим ви можете допомогти, оскільки вам він вже довіряє. Дізнайтеся, хто ще міг би допомогти в цій ситуації.

Використані джерела

1. Актуальні проблеми суїцидології: збірник наукових праць. – К., 2002. Ун. б-ка: Б481912 343 А437

2. Бурмистрова Е.В.. Психологическая помощь в кризисных ситуациях (предупреждение кризисных ситуаций в образовательной среде). Методические рекомендации для специалистов системы образования. М.: МГППУ, 2006.

3. Вашенка Т.В. Профілактика самогубства серед підлітків: методика вимірювання суїцидальної поведінки //Практична психологія і соціальна робота – 2005. - № 4.

4. Дюркгайм Е. Самогубство. Соціологічне дослідження. – К., 1998.

5. Комаров О.В., Комаров О.В., Сулицький В.В. Навчально-тренінгова програма «Профілактика та попередження негативних психоемоційних станів, що призводять до самогубства працівників органів внутрішніх справ». – К., 2002.

6. Кочунас Р. Психологическое консультирование. Групповая психотерапия. – М.: Академический проект; Гаудеамус, 2005. Кочунас Р. Основы психологического консультирования.

7. Ларіна Т.О. Проблеми надання психологічної допомоги молоді з суїцидальними намірами. //Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали семінару. – К., 1998.

8. Лісова О.С. Психолога суїцидальної поведінки. – Чернівці, 2004.

9. Моховиков А.Н. Телефонное консультирование. – М., 1999.

10. Нельсон –Джоунс Р. Теория и практика консультирования: Перев. с англ. – СПб., 2000.

11. Нікітін А., Сулицький В. Профілактика самогубств серед персоналу органів та підрозділів внутрішніх справ України: Методичні рекомендації. – К., 2002.

12. Психологія суїциду. / Під ред. Москальця В.П. – К.: Академвидав. – 2004.

13. Психологія суїцидальної поведінки: Діагностика, корекція профілактика: Зб. наук. пр. /За заг. ред. С.І.Яковенка. – К., 2000.

14. Рибалка В.В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості. – К.: Шкільний світ, 2009. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

15. Романовська Д. Д. Технології роботи з батьками. – К.: Главник, 2007 – 128с. – (Бібліотечка соціального працівника).

16. Сидоренко Е. Терапия и тренинг по Альфреду Адлеру. – СПб., 2000.

17. Суицидология: прошлое и настоящее / Сост. А.Н. Моховиков. – М., 2001.

18. Трусова С.М. Соціально-психологічні передумови та профілак­тика суїцидальної поведінки підлітків та юнацтва. – К., 2000.

19. Шебанова С.Г. Мотивація суїцидальної поведінки неповнолітніх як об’єкт комплексного соціо-психологічного обстеження //Актуальні проблеми суїцидології: Збірн. наук. праць – К., 2002. – Ч.1.

20. Ялом И. Групповая психотерапия. Теория и практика. – М., 2000. Актуальні проблеми суїцидології: збірник наукових праць. – К., 2002.

21. Літковська О.В. 100 притч для тих, хто вчить, і тих, хто вчиться / Олена Літковська. – К.: Шкільний світ, 2012. – 224 с. (Серія «Психологічна скарбничка»).

22. Не смійся з мене: просвітницько-профілактична програма тренінгових занять : Навч.-метод. посібник / Авт. Лора Паркер Роерден, за заг. ред. Лях Т.Л. – К.: YMCA, 2013. – 100 с.

23. Третиннікова Л. Профілактична робота з дітьми з девіантною поведінкою // Соціальний педагог. – № 7 (91), липень 2014. – С. 17–27.                                             

Профілактика та корекція суїцидальної поведінки підлітків.