МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ КОЛЕДЖ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

ТЕМА : «ХУДОЖНІ СИСТЕМИ ФОРМОУТВОРЕННЯ КОСТЮМА»

(спеціальності 022 «Дизайн»,

182 «Технології легкої промисловості )

Дніпро, 2020

Укладач – Данилова З.О., викладачка вищої категорії, старша викладачка, викладачка спеціальних дисциплін

Рецензент – Міхєєва Людмила Сергіївна, викладачка вищої категорії, викладачка – методист, голова циклової комісії "Моделювання та конструювання промислових виробів, швейного виробництва (Харківський коледж текстилю і дизайну)

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії дизайнерсько – конструкторської підготовки Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну Протокол № 3 від 09.01.2020

Розглянуто і схвалено методичною радою Дніпровського державного коледжу технологій та дизайну Протокол № 4 від 15.01.2020

В лабораторному практикумі розглядаються теоретичні питання видів та сутності сучасних художніх систем проектування костюму, методів їх проектування, а також базові етапи проведення лабораторно-практичних робіт із застосуванням технології формування критичного мислення у студентів навчальних закладів I-II рівня акредитації спеціальностей 022 «Дизайн», 182 «Технології легкої промисловості» при вивчені теми «Художні системи формоутворення костюма» з дисциплін «Основи моделювання та художнє оформлення виробів», «Композиційна організація форми».

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку у вигляді лабораторного практикуму з теми «Художні системи формоутворення костюма»

для студентів спеціальностей 022 «Дизайн»,

182 «Технології легкої промисловості»

Укладач: Данилова З.О., викладачка вищої категорії, старша викладачка, викладачка спеціальних дисциплін

Методичну розробку у вигляді лабораторного практикуму Данилової З.О. присвячено питанню формування здатності у студентів до критичного мислення в процесі проектування нових моделей костюму в різних художніх системах шляхом виконання лабораторно-практичних робіт як необхідної умови їх фахової компетентності при підготовці фахівців за спеціальністями 022 «Дизайн», 182 «Технології легкої промисловості» з дисциплін «Основи моделювання та художнє оформлення виробів», «Композиційна організація форми».

Обрана тема роботи є актуальною, постільки спрямована допомогти студентам зрозуміти та творчо розробляти композиційну організацію костюму в різних художніх системах, теоретично та практично підготувати їх до виконання відповідних розділів курсового та дипломного проектування, а також до вирішення конкретних завдань на підприємствах галузі. Адже виховання професійних спеціалістів, конкурентоспроможних і творчих, здатних оперативно вирішувати виробничі ситуації з максимально значущим ефектом як для себе, так і для суспільства є одним із найважливіших завдань, що стоять перед викладачем.

Подані у практикумі базові етапи проведення лабораторно-практичних робіт із застосуванням технології формування критичного мислення у студентів мають забезпечити виховання конкурентоспроможного фахівця. Розширення професійних знань та формування практичних умінь студентів, інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, розвиток їх самостійності, активності, відповідальності, пізнавальних здібностей також розглядається як можливість випуску творчої особистості.

Позитивними моментами даної методичної розробки є те, що теоретичний матеріал подано на сучасному рівні, наведено питання для підготовки та захисту роботи, представлено достатню кількість прикладів студентських робіт по розробці нових моделей в різних художніх системах.

Виконана робота Даниловою З.О. має важливе методичне і практичне значення та рекомендована до впровадження в освітньому процесі при вивчені дисциплін «Основи композиції», «Композиційна організація форми.

Рецензент, викладачка вищої категорії, Л.С.Міхєєва

викладачка – методист, голова ЦК

"Моделювання та конструювання промислових

виробів, швейного виробництва"

ЗМІСТ

Передмова	5
1 Лабораторно-практичне заняття як необхідна важлива складова підготовки майбутнього фахівця	6
2 Методичні вказівки щодо виконання лабораторно-практичних робіт	9
Автономна художня система Художня система «сімейство»	10 15
Художня система «гарнітур»	23
Художня система «комплект»	28
Художня система «ансамбль»	34
Художня система «колекція»	40
Перелік використаних бібліографічних джерел	51

ПЕРЕДМОВА

Вимоги сучасного ринку праці зумовлюють підвищення рівня підготовки майбутнього фахівця та ставлять завдання формування в нього певних якостей. Серед них здатність самостійно формулювати завдання і визначати способи їх вирішення у межах професійних компетенцій, здатність аналізувати свою професійну діяльність, працювати з інформацією в команді, підвищувати продуктивність праці шляхом вирішення професійних завдань, а також безперервна самоосвіта [1].

Відомо, що освіта – це процес засвоєння системи знань та пов’язаних з ними умінь та навичок, розвитку пізнавальних можливостей, формування світогляду та рис особистості. Освіта здійснюється в процесі навчання та самонавчання. Навчання – це взаємопов’язаний процес діяльності викладача та слухачів щодо передачі та засвоєння знань, умінь і навичок при керівній ролі викладача. Обов’язковим компонентом цього процесу є перевірка його практичної результативності. Цьому сприяють лабораторні, практичні або лабораторно-практичні заняття - найбільш складні форми організації навчального процесу в навчальному закладі. Адже їх ефективність визначається не тільки ретельним дотриманням усіх етапів підготовки та проведення заняття, не тільки високим рівнем засвоєння теоретичного матеріалу, а саме результативністю.

Робочий зошит з теми «Художні системи формоутворення костюму» розроблений з метою допомоги студентам спеціальностей 022 «Дизайн» та 182 «Технології легкої промисловості» у засвоєнні і закріпленні теоретичних знань з дисциплін «Композиційна організація форми», «Основи моделювання та художнє оформлення виробів», а також у формуванні ними вмінь та навичок творчо підходити до створення тієї чи іншої моделі-пропозиції костюму в різних художніх системах.

1 ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ЯК НЕОБХІДНА ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Лабораторно-практичне заняття - це одна з форм організації навчальної діяльності студентів, у якій домінує їх практична діяльність, що здійснюється на підставі спеціально розроблених завдань в умовах лабораторії (спеціально обладнаного кабінету). Найбільш характерною їх рисою є організація самостійної роботи студентів під керівництвом викладача. На таких заняттях використовуються різні прилади, інструменти, пристосування, установки, технічні засоби, матеріали і т. ін. При методично правильній організації лабораторно-практичні заняття сприяють розвитку критичного мислення студентів, інтеграції їх розумової й практичної діяльності тощо. [2].

Провідною дидактичною метою лабораторно-практичних занять є формування у студентів професійних умінь і навичок практичних дій, необхідних для виконання функціональних обов’язків та розвитку професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою певного освітнього рівня. Основними завданнями лабораторно-практичних занять є:

– поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи;

– формування інтелектуальних навичок і вмінь планування, аналізу й узагальнень, опанування навичок організації професійної діяльності;

– накопичення первинного досвіду організації виробництва та технікою управління ним; оволодіння початковими навичками керівництва, менеджменту та самоменеджменту [3].

Слід зазначити, що на лабораторно-практичних заняттях студенти оволодівають первинними професійними уміннями та навичками, які в подальшому закріплюються та удосконалюються в процесі курсового і дипломного проектування, різних видів практики.

Перелік тем лабораторно-практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Теоретична і практична мета навчання стає доступною і природною лише тоді, коли програма умінь і навичок складається із послідовних тем і питань, спрямованих на формування чіткої системи умінь і навичок. Тому програма лабораторно-практичного заняття містить певне окреслене коло навчальних завдань, які виконуються у логічно-дидактичній послідовності впродовж часу, передбаченого навчальним планом. Не слід забувати, що система завдань повинна бути спланована з розрахунком, щоб за відведений час вони могли бути якісно виконані більшістю студентів.

Виконання лабораторно-практичних робіт складається з таких етапів:

- вступна частина (підготовка до роботи, формулювання мети заняття, постановка завдання);

- самостійна робота (визначення студентом шляхів розв'язання поставлених завдань, окреслення послідовності виконання дій, вирішення поставлених завдань, складання текстової та графічної частини звіту);

- заключна частина (захист лабораторно-практичної роботи).

Власне ефективність проведення лабораторно-практичних робіт залежить від теоретичної підготовленості студентів. Знання теоретичних положень, які лежать в основі практичних занять, дозволяють їм виконувати роботу не механічно, а вносити в неї елементи творчості. Тому перед виконанням роботи студент повинен вивчити теоретичний матеріал відповідної теми, ознайомитись з методичними вказівками, щодо виконання роботи. Підготовленість студентів до роботи перевіряється шляхом усного опитування та/або за допомогою контрольних завдань в робочому зошиті.

Звіт з лабораторно-практичної роботи складається з графічної та текстової частини. Графічна частина складається з рисунків розроблених моделей-пропозицій костюмів, поданих на щільних аркушах формату А3, в кольорі, з виглядом ззаду. Текстова частина звіту подається чорною або синьою пастою і містить такі структурні елементи: тема та мета лабораторно-практичної роботи; текст звіту; висновки по роботі.

Інтенсифікація навчального процесу потребує використання на лабораторно-практичних заняттях передових технологій навчання, накопичених практикою. Цій меті слугують активні та інтерактивні методи й прийоми навчання. Заняття можна проводити з використанням елементів дискусії, ділової гри, «мозкового штурму», діадної форми роботи студентів (виконання завдань для закріплення матеріалу парами) тощо.

Захист лабораторно-практичної роботи проводиться в індивідуальному порядку у формі співбесіди зі студентом з теоретичного матеріалу, перевірки та аналізу звіту. В окремих випадках (за ініціативи викладача) підсумок результатів роботи можна проводити у вигляді колоквіуму, де студенти демонструють групі свої графічні частини звіту і коротко їх характеризують. В обговоренні запропонованого рішення можна брати участь, висловлюючи свою думку, мотивуючи та аргументуючи її. Вкінці обговорення викладач робить висновок, в якому вказує на помилки й неточності (якщо такі були) студентів, пропонує правильні рішення.

Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються під час виставлення підсумкової оцінки з дисципліни. Якщо студент пропустив заняття, йому призначається індивідуальна консультація/співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.

Розвитку самостійного, креативного та творчого мислення сприяє ретельний розбір та аналіз різноманітних прикладів виконання аналогічних завдань студентами попередніх років навчання або інших навчальних закладів споріднених спеціальностей, знаходження більш цікавого, творчого чи раціонального рішення. Це дасть студенту мотивацію до винахідливості та кмітливості.

Отже, лабораторно-практичні роботи, належним чином забезпечені дидактичними матеріалами та засобами навчання, узгоджені зі змістом лекційного матеріалу, формують професійні уміння, розвивають інтелектуальні здібності студентів, вчать їх критично мислити, готують до виконання завдань в умовах професійної діяльності.

2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИХ РОБІТ:

Методичні вказівки включають:

– найменування теми роботи;

– мету заняття (вимоги до знань і вмінь студентів);

– перелік необхідних засобів навчання (обладнання, матеріали та ін.);

– теоретичну частину (обов’язковий теоретичний матеріал, опанування якого свідчить про готовність студента до заняття);

– зміст завдань з рекомендаціями (інструкціями) щодо їх виконання;

– питання для підготовки та захисту роботи.

Орієнтовна хронологічна карта лабораторно-практичного заняття

(при тривалості заняття 80 хв)

Етапи та зміст лабораторно-практичного заняття	Час
Вступна частина взаємне привітання; перевірка наявності студентів (перекличка); перевірка готовності студентів та аудиторії до заняття; оголошення теми, мети заняття; визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю; характеристика змісту, порядку проведення та оцінки результатів практичної роботи;	5 хв
актуалізація теоретичних знань студентів, необхідних для виконання лабораторно-практичної роботи.	до 15 хв
Самостійна робота - визначення студентом шляхів розв'язання поставлених завдань; - окреслення послідовності виконання дій; - вирішення поставлених завдань; - складання текстової та графічної частини звіту.	50 хв
Заключна частина захист роботи або оголошення часу захисту роботи; завдання для самостійної роботи; взаємне прощання.	до 10 хв

Мета: закріплення теоретичних знань та придбання практичних навичок по розробці та аналізу моделей – пропозицій одягу в автономній художній системі

Матеріали для роботи: журнали мод, папір та приладдя для виконання ескізів моделей

Зміст роботи:

1. Повторення теоретичних відомостей.

2. Перегляд журналів мод, інтернет-ресурсів для вивчення тенденцій сучасної моди.

3. Вибір асортименту одягу для розробки ескізів моделей.

4. Розробка 3 моделей – пропозицій костюму обраного асортименту в автономній художній системі (на щільному аркуші паперу формату А3, у кольорі, з видом ззаду).

5. Опис зовнішнього вигляду усіх розроблених моделей костюмів.

6. Формулювання висновків, у тому числі і у вигляді пояснень, чому запропоновані моделі костюму відносяться до автономної художньої системи.

Літературні джерела для самоосвіти: 4,6,7,10

Питання для підготовки та захисту роботи:

1. Що називається художньою системою? Автономною художньою системою?

2. Які художні системи Вам відомі?

3. Назвати особливості проектування одягу в автономній ХС.

4. Який асортимент одягу розробляють в автономній художній системі?

Хід роботи:

Титульна сторінка для виконання лабораторно-практичної роботи з теми «Автономна художня система в костюмі»

Теоретичні відомості

Поняття про художні системи. Автономна ХС

Г оловна вимога до костюму як об’єкту творчої діяльності – він повинен представляти художню цінність, тобто вироби, які його складають, повинні бути утилітарними та естетичними одночасно.

Дизайнери костюму займаються створенням одягу різного асортименту та призначення у відповідності з образом людини, це передбачає різні підходи до його проектування. Велике значення має розуміння, усвідомлення дизайнером художньої системи.

Система (з грецької означає «ціле, що складається з частин») - це порядок, обумовлений планомірним правильним розміщенням частин в певному зв’язку.

Художня система – це різноманіття елементів, що знаходяться у відношеннях та зв’язках один з одним, які створюють певну цілісність, єдність.

Таким чином, одяг, взуття, та і сам костюм, що мають яскраво виражене композиційне рішення – це художня система.

Кожна з систем вимагає певного підходу до її проектування, по складності художні системи діляться на:

• автономну художню систему;

• художню систему «сімейство»;

• художню систему «гарнітур»;

• художню систему «комплект»;

• художню систему «ансамбль»;

• художню систему «колекція».

Автономна художня система

Ц е одиничні моделі одягу визначеного асортименту, які входять у склад костюму будь-якого конкретного призначення, в рамках напрямку моди та з урахуванням стилістичного зв’язку з предметами, що доповнюють костюм, а також вимог виробництва.

Різноманіття моделей досягається за допомогою використання різних силуетів, покроїв, КДЕ, оздоблення, матеріалів тощо.

Сутність автономної ХС визначається вузькою спеціалізацією швейних підприємств, що випускають обмежений асортимент виробів (сорочки, костюми,..). Автономна ХС проектується в основному в масовому виробництві, такі моделі розробляються на типові фігури, а споживач сам обирає собі одиничні вироби, які увійдуть у його раціональний гардероб.

Проілюструвати суть автономної художньої системи можуть жіночі блузи, подані на рисунку 1: моделі а) та б) – повсякденного призначення, які в поєднанні зі спідницею або брюками можуть скласти діловий костюм, моделі в) та г) – святкового призначення, що підкреслюється оздобленням [4].

Рисунок 1 – Приклад моделей-пропозицій жіночих блуз в автономній ХС

Рисунок 2 – Приклад моделей-пропозицій жіночих жакетів в автономній ХС

Рисунок 3 – Приклад моделей-пропозицій жіночих суконь в автономній художній системі. Студентська робота

Рисунок 4 – Приклад моделей-пропозицій жіночих головних уборів в автономній художній системі. Студентська робота

Рисунок 5 – Приклад моделей-пропозицій жіночих перчаток в автономній художній системі. Студентська робота

Асортимент одягу для розробки ескізів моделей в автономній художній системі студент обирає у відповідності до номера по списку групи з таблиці:

Номер варіанту	Асортимент
1	Блуза жіноча
2	Спідниця дитяча
3	Пальто жіноче
4	Пальто чоловіче
5	Жакет жіночий
6	Штани жіночі
7	Куртка чоловіча
8	Комбінезон жіночий
9	Жилет жіночий
10	Сукня жіноча

Опис зовнішнього вигляду усіх розроблених моделей костюмів слід проводити у визначеній послідовності:

Найменування обраного асортименту одягу

Призначення костюму, до складу якого входить обраний асортимент одягу

Силует обраного асортименту одягу

Покрій обраного асортименту одягу

Матеріал обраного асортименту одягу, його пластичні та декоративні властивості

Оздоблення обраного асортименту одягу

Колір обраного асортименту одягу

Рисунок матеріалу обраного асортименту одягу

Мета: закріплення теоретичних знань та придбання практичних навичок по розробці та аналізу моделей – пропозицій одягу в художній системі «сімейство»

Матеріали для роботи: журнали мод, папір та приладдя для виконання ескізів моделей

Зміст роботи:

1. Повторення теоретичних відомостей.

2. Перегляд журналів мод, інтернет-ресурсів для вивчення тенденцій сучасної моди.

3. Вибір асортименту одягу для розробки ескізів моделей.

4. Розробка 3 моделей – пропозицій костюму обраного асортименту в художній системі «сімейство» (на щільному аркуші паперу формату А3, у кольорі, з видом ззаду).

5. Опис зовнішнього вигляду усіх розроблених моделей костюмів.

6. Формулювання висновків, у тому числі і у вигляді пояснень, чому запропоновані моделі костюму відносяться до художньої системи «сімейство» .

Літературні джерела для самоосвіти: 4,5,6,7,10

Питання для підготовки та захисту роботи:

1. Що називається художньою системою? Художньою системою «сімейство»?

2. Які художні системи Вам відомі? Що називається базовою конструктивною формою?

3. Назвати особливості проектування одягу в ХС «сімейство».

4. Який асортимент одягу розробляють в ХС «сімейство»?

5. Назвати відмінності між автономною ХС та ХС «сімейство».

Хід роботи:

Титульна сторінка для виконання лабораторно-практичної роботи з теми «Художня система «сімейство»в костюмі»

Теоретичні відомості

Х удожня система «сімейство»

О сновний обсяг швейних виробів в сучасних економічних умовах виготовляється на швейних підприємствах (масовим або серійним виробництвом) з визначеним технологічним процесом. Впровадження нових моделей, з одного боку, необхідне для задоволення попиту споживачів, а з іншого - вимагає зміни технологічних умов, що невигідно для виробництва. Вирішити таке протиріччя можливо шляхом проектування нових моделей одягу в художній системі «сімейство», оскільки буде досягнуто зорове різноманіття моделей за рахунок максимальної уніфікації процесу конструювання і моделювання з одночасною мінімальною зміною технологічних умов.

Художня система «сімейство» - це сукупність моделей одягу, в основі яких лежить одна базова конструктивна форма певного асортименту, яка узгоджується та враховує проблеми проектування одягу в промисловості.

Базова конструктивна форма – це конструкція одягу певного асортименту, розроблена з врахуванням модних тенденцій та перспектив їх розвитку, яка основана на передових технологіях, можливостях сучасної техніки, включає використання стандартизованих вузлів та уніфікованих деталей. Конструкція базової форми виготовляється на типову пропорційну фігуру з урахуванням різних розмірів та повнотних груп. Для базової форми слід вибирати більш спокійне силуетне рішення та порівняно нескладну конструктивну основу (рисунок 6).

Рисунок 6 – Приклад базової конструктивної форми жіночого жакету

Різноманіття моделей ХС «сімейство» можна досягти за рахунок використання таких прийомів (рисунки 7-12):

- використання накладних та зйомних деталей (кишені, коміри, капюшони, манжети, погони, хлястики, пати);

- зміни основних пропорцій шляхом збільшення або зменшення довжини рукаву та виробу в цілому;

- застосування оздоблення (волани, рюші, складки, оборки), накладних оздоблювальних матеріалів (тасьма, мереживо, шнур);

- поєднання різних матеріалів по кольору, фактурі, рисунку, пластичним властивостям;

- використання різноманітної фурнітури.

Рисунок 7 – Приклад моделей-пропозицій жіночих суконь в художній системі «сімейство»

Рисунок 8 – Приклад моделей дитячих халатів в художній системі «сімейство»

Рисунок 9 – Приклад моделей-пропозицій жіночого взуття в художній системі «сімейство»

Рисунок 10 – Приклади моделей-пропозицій жіночих жакетів та чоловічих курток в художній системі «сімейство»

Рисунок 11 – Приклади моделей-пропозицій жіночих суконь в художній системі «сімейство»

Рисунок 12 – Приклади моделей-пропозицій жіночих суконь в художній системі «сімейство». Студентські роботи

Асортимент одягу для розробки ескізів моделей в художній системі «сімейство» студент обирає у відповідності до номера по списку групи з таблиці:

Номер варіанту, асортимент, базова конструктивна основа	Номер варіанту, асортимент, базова конструктивна основа	Номер варіанту, асортимент, базова конструктивна основа
Варіант №1 Блуза жіноча	Варіант №2 Спідниця дитяча	Варіант №3 Пальто жіноче
Варіант №4 Пальто дитяче	Варіант №5 Жакет жіночий	Варіант №6 Штани жіночі
Варіант №7 Куртка чоловіча	Варіант №8 Комбінезон жіночий	Варіант №9 Комбінезон дитячий
Варіант №10 Сукня жіноча	Варіант №11 Сорочка чоловіча	Варіант №12 Штани чоловічі

Опис зовнішнього вигляду усіх розроблених моделей костюмів слід проводити у визначеній послідовності:

Найменування обраного асортименту одягу

Призначення костюму, до складу якого входить обраний асортимент одягу

Силует базової конструктивної форми обраного асортименту одягу

Покрій базової конструктивної форми обраного асортименту одягу

Матеріал обраного асортименту одягу, його пластичні та декоративні властивості

Оздоблення обраного асортименту одягу

Колір обраного асортименту одягу

Рисунок матеріалу обраного асортименту одягу

Використання накладних та зйомних деталей, які дають зорове різноманіття моделей (кишені, коміри, капюшони, манжети, погони, хлястики, пати)

Зміни основних пропорцій шляхом збільшення або зменшення довжини рукаву та виробу в цілому, які дають зорове різноманіття моделей

Застосування оздоблення (волани, рюші, складки, оборки), накладних оздоблювальних матеріалів (тасьма, мереживо, шнур), які дають зорове різноманіття моделей

Поєднання різних матеріалів по кольору, фактурі, рисунку, пластичним властивостям, які дають зорове різноманіття моделей

Використання різноманітної фурнітури, що дасть зорове різноманіття моделей

Мета: закріплення теоретичних знань та придбання практичних навичок по розробці та аналізу моделей – пропозицій одягу в художній системі «гарнітур»

Матеріали для роботи: журнали мод, папір та приладдя для виконання ескізів моделей

Зміст роботи:

1. Повторення теоретичних відомостей.

2. Перегляд журналів мод, інтернет-ресурсів для вивчення тенденцій сучасної моди.

3. Вибір асортименту та призначення одягу, аксесуарів (доповнень) для розробки ескізів моделей.

4. Розробка 3 моделей – пропозицій костюму обраного асортименту в художній системі «гарнітур» (на щільному аркуші паперу формату А3, у кольорі, з видом ззаду).

5. Розробка 3 моделей – пропозицій обраного асортименту аксесуарів (доповнень) в художній системі «гарнітур» (на щільному аркуші паперу формату А3, у кольорі).

5. Опис зовнішнього вигляду усіх розроблених моделей - пропозицій.

6. Формулювання висновків, у тому числі і у вигляді пояснень, чому запропоновані моделі відносяться до художньої системи «гарнітур».

Літературні джерела для самоосвіти: 4,5,6,7,10

Питання для підготовки та захисту роботи:

1. Що називається художньою системою? Художньою системою «гарнітур»?

2. Які художні системи Вам відомі?

3. Назвати особливості проектування одягу в ХС «гарнітур».

4. Який асортимент одягу розробляють в ХС «гарнітур»?

5. Назвати відмінності між ХС «гарнітур» та набором предметів.

Хід роботи:

Титульна сторінка для виконання лабораторно-практичної роботи з теми «Художня система «гарнітур»в костюмі»

Теоретичні відомості

Х удожня система «гарнітур»

Художня система «гарнітур» - це повний набір речей, предметів певного призначення (виконують певну функцію), що пов’язані єдиним стилем, матеріалами та оздобленням.

Розробити нові моделі одягу в ХС «Гарнітур» означає спроектувати декілька (два, три або чотири) предметів одягу єдиного стилю для конкретного призначення з одного чи кількох спільних для всіх моделей матеріалів. Наприклад, пальто чи костюм з головним убором; сукня з жакетом; піжама, нічна сорочка та халат; сорочка, труси та бюстгалтер. Досить часто принципи проектування одягу в художній системі гарнітур використовують під час розробки білизняних та корсетних виробів.

ХС «Гарнітур» використовується як в індивідуальному, так і в масовому виробництві (хоча не так часто, як автономна ХС та ХС «Сімейство»).

Гарнітур не слід плутати з набором.

Набір – це ряд речей, які виконують одну функцію, але єдність матеріалу та стильового рішення не є обов’язковою умовою (набір дитячої білизни, набір інструментів).

Композиційними засобами об’єднання виробів у гарнітурі є єдність (тотожність) певних елементів форми, наприклад, геометричного виду форми, силуету, кольору, фактури матеріалів, конструктивно-декоративних або декоративних ліній тощо. Тобто, обов’язковою умовою поєднання виробів в художній системі “гарнітур” є єдність (спільність) їх стильового вирішення.

На рисунках 13-17 приведено приклади гарнітурів: рисунок 13 - повсякденні гарнітури в класичному, спортивному, романтичному стилі, що складаються з жакету, спідниці, пальта; з жакету і штанів; з топу і спідниці. Засобами обćєднання виробів є єдність стильового напрямку, матеріалів, кольорової гами, оздоблення.

Рисунок 13 – Приклад моделей-пропозицій жіночих повсякденних костюмів класичного, спортивного, романтичного стилів в художній системі «гарнітур»

Рисунок 14 – Приклади моделей-пропозицій жіночого повсякденного костюму в класичному стилі та одягу для сну у романтичному стилі в художній системі «гарнітур». Студентські роботи

Рисунок 15 – Приклади моделей-пропозицій гарнітурів ювелірних виробів в фольклорному і романтичному стилях

Рисунок 16 – Приклади моделей-пропозицій взуття та сумок в романтичному стилі в художній системі «гарнітур»

Рисунок 17 – Приклади моделей-пропозицій білизняних виробів в художній системі «гарнітур»

Призначення костюму для розробки ескізів моделей в художній системі «гарнітур» студент обирає у відповідності до номера по списку групи з таблиці:

Номер варіанту	Призначення
1	Повсякденне призначення класичного стилю
2	Повсякденне призначення спортивного стилю
3	Повсякденне призначення романтичного стилю
4	Повсякденне призначення дифузійного стилю
5	Одяг для відпочинку спортивного стилю
6	Святкове призначення романтичного стилю
7	Святкове призначення фольклорного стилю
8	Святкове призначення дифузійного стилю
9	Одяг для сну спортивного стилю
10	Одяг для подорожі дифузійного стилю

Опис зовнішнього вигляду розроблених моделей костюмів слід проводити у визначеній послідовності:

Призначення костюму

Стильове рішення костюму

Найменування обраного асортименту одягу

Силует обраного асортименту одягу

Покрій обраного асортименту одягу

Матеріал обраного асортименту одягу, його пластичні та декоративні властивості

Оздоблення обраного асортименту одягу

Колір обраного асортименту одягу

Рисунок матеріалу обраного асортименту одягу

Доповнення, аксесуари, що розкривають стильове рішення костюму

Мета: закріплення теоретичних знань та придбання практичних навичок по розробці та аналізу моделей – пропозицій одягу в художній системі «комплект»

Матеріали для роботи: журнали мод, папір та приладдя для виконання ескізів моделей

Зміст роботи:

1. Повторення теоретичних відомостей.

2. Перегляд журналів мод, інтернет-ресурсів для вивчення тенденцій сучасної моди.

3. Вибір призначення та асортименту одягу для розробки ескізів моделей.

4. Розробка 3 моделей – пропозицій костюму обраного призначення в художній системі «комплект» (на щільному аркуші паперу формату А3, у кольорі, з видом ззаду).

5. Опис зовнішнього вигляду усіх розроблених моделей - пропозицій.

6. Формулювання висновків, у тому числі і у вигляді пояснень, чому запропоновані моделі відносяться до художньої системи «комплект».

Літературні джерела для самоосвіти: 4,5,6,7,8,9,10

Питання для підготовки та захисту роботи:

1. Що називається художньою системою? Художньою системою «комплект»?

2. Які художні системи Вам відомі?

3. Назвати особливості проектування одягу в ХС «комплект».

4. Який асортимент одягу розробляють в ХС «комплект»?

5. Назвати відмінності між ХС «гарнітур» та ХС «комплект».

Хід роботи:

Титульна сторінка для виконання лабораторно-практичної роботи з теми «Художня система «комплект» в костюмі»

Теоретичні відомості

Художня система «комплект»

Ш ирокий асортимент і розмаїття стилів сучасного одягу дають можливість створювати костюми в різних художніх системах, в тому числі і в ХС «комплект».

Художня система «комплект» - це повний набір речей, що доповнюють одна одну, виконаних з одного або різних, але узгоджених між собою матеріалів (по кольору, фактурі або рисунку), мають спільне призначення.

Комплект – це відкритий комплекс одягу із взаємозамінних елементів, для якого характерна багатошаровість при самостійності кожного виробу. У комплекті можлива заміна окремих виробів іншими, аналогічними за призначенням, але без порушення його художньої цілісності.

Комплект складається я із одиничних виробів, які можуть змінювати своє призначення при варіантному поєднанні в різних комплектах (із повсякденного в святковий, із ділового в дорожній).

Зв’язок частин комплекту будується на використанні різних відношень та ритмічної організації елементів форми: силуету, ліній, кольору, оздоблення. Вироби в комплекті поєднуються за принципом пропорційного співвідношення та пластичного спряження форми (примикання, перетинання, на відстані одна від одної).

Вироби ХС «комплект» виготовляються: з одного матеріалу; з тканин – компаньйонів, об’єднаних лінійною щільністю, а різних за структурою; з тканин – компаньйонів, об’єднаних спільним кольором, а різних за волокнистим складом, характером пряжі, видом переплетення та оздоблення.

При поєднанні одиничних виробів в комплект, слід керуватися загальними законами побудови будь-якої просторової композиції (пропорційні співвідношення, ритм, симетрія), в результаті яких виникає гармонійна єдність.

На рисунках 18-20 приведено приклади костюмів в художній системі «комплект».

Рисунок 18 – Приклади моделей-пропозицій дитячих повсякденних костюмів в художній системі «комплект»

Рисунок 19 – Приклади моделей-пропозицій жіночих повсякденних костюмів в художній системі «комплект». Студентські роботи

Рисунок 20 – Приклади моделей-пропозицій жіночих костюмів для викладачки коледжу в художній системі «комплект». Студентські роботи

Призначення костюму для розробки ескізів моделей в художній системі «комплект» студент обирає у відповідності до номера по списку групи з таблиці:

Номер варіанту	Призначення
1	Повсякденне призначення для працівників банку
2	Повсякденне призначення для вихователя дитячого садочка
3	Повсякденне призначення для водія таксі
4	Повсякденне призначення для школи дітям старшої вікової групи
5	Повсякденне призначення для школи дітям молодшої вікової групи
6	Одяг для відпочинку за містом
7	Святкове призначення для перебування на семінарі по підвищенню фахової кваліфікації
8	Святкове призначення для святкування Дня народження на природі
9	Повсякденне призначення для літньої відпуски
10	Повсякденне призначення для держслужбовця

Опис зовнішнього вигляду розроблених моделей костюмів слід проводити у визначеній послідовності:

Призначення костюму

Найменування обраного асортименту одягу

Стильове рішення обраних асортиментних одиниць

Матеріал асортименту одягу, його властивості

Колір, рисунок матеріалу обраного асортименту одягу

Принцип пропорційного співвідношення елементів комплекту

Пластика спряження елементів форми елементів комплекту

Мета: закріплення теоретичних знань та придбання практичних навичок по розробці та аналізу моделей – пропозицій одягу в художній системі «ансамбль»

Матеріали для роботи: журнали мод, папір та приладдя для виконання ескізів моделей

Зміст роботи:

1. Повторення теоретичних відомостей.

2. Перегляд журналів мод, інтернет-ресурсів для вивчення тенденцій сучасної моди.

3. Вибір призначення, образної теми, асортименту для розробки ескізів моделей.

4. Розробка 3 моделей – пропозицій костюму обраного призначення цікавого образного рішення в художній системі «ансамбль» (на щільному аркуші паперу формату А3, у кольорі, з видом ззаду).

5. Опис зовнішнього вигляду усіх розроблених моделей - пропозицій.

6. Формулювання висновків, у тому числі і у вигляді пояснень, чому запропоновані моделі відносяться до художньої системи «ансамбль».

Літературні джерела для самоосвіти: 4,5,6,7,9,10

Питання для підготовки та захисту роботи:

1. Що називається художньою системою? Художньою системою «ансамбль»?

2. Які художні системи Вам відомі?

3. Назвати особливості проектування одягу в ХС «ансамбль».

4. Костюми якого призначення розробляють в ХС «ансамбль»?

5. Назвати відмінності між ХС «ансамбль» та ХС «комплект».

Хід роботи:

Титульна сторінка для виконання лабораторно-практичної роботи з теми «Художня система «ансамбль» в костюмі»

Теоретичні відомості

Х удожня система «ансамбль»

Ансамбль (з французької означає разом, неподільно) - це сукупність складових частин костюму, вирішених за певним ідейно-художнім задумом; це композиційна узгодженість всіх складових частин костюму в єдине художнє ціле.

ХС «Ансамбль» складна сходинка творчості художника-модельєра, в промисловості має обмежене використання, бо передбачає розробку спеціалізованого і індивідуального костюму. Головне призначення ХС «Ансамбль» - пропаганда нового образного напрямку моди, розробка нових художніх пропозицій.

В широкому значенні слова «ансамбль» означає образний зв’язок костюму з людиною, історичною епохою, її світоглядом, видом діяльності, інтер’єром приміщення, оточуючою природою.

У вузькому професійному значенні слова «ансамбль» означає продуманий зв’язок та підпорядкування одягу та доповнень, які складають в цілому костюм для конкретної людини, для конкретного призначення і для розкриття художнього образу.

Отже, усі частини ансамблю разом складають єдине ціле, в якому окремі предмети взаємно пов’язані між собою по формі, призначенню, матеріалу, кольору. В ансамблі неможливо щось замінити без порушення його художньої цілісності.

В практичному житті зручніше використовувати комплект, оскільки його речі легко замінюються, але є костюми, що вирішуються лише в ансамблі. Це костюми для особливих випадків: весільні, ритуальні, святкові, парадно-урочисті.

ХС «ансамбль» обов’язково має: головну (основну) частину – одяг, аксесуари; додаткову частину – взуття, рукавички, сумки, зонти, зачіска, грим. Таким чином, відмітними ознаками композиції ансамблю одягу є:

- визначеність - конкретність призначення всіх складових частин ансамблю (людина, її діяльність, навколишнє оточення);

- загальне художнє та стильове рішення складових частин ансамблю;

- закінчене композиційне рішення кожної частини, як форми;

- узгодження - зв'язок частин ансамблю між собою;

- підпорядкованість частин ансамблю;

- виділення головної частини ансамблю;

- замкнутість частин ансамблю та єдність просторової форми.

Замкнутість частин ансамблю, єдність просторової форми створюється предметами костюма, що завершують його, які закривають голову, кисті рук, ступні ніг. Взагалі, до доповнень, що закривають зазначені частини тіла людини, відносять: хустки, панчохи, рукавички, шалі, шарфи, туфлі тощо. Хустки в ансамблі можуть заміняти головний убір і також мати важливе значення. Головний убір в ансамблі може компенсуватися чи зачіскою якою-небудь прикрасою: стрічкою, бантом, гребенем і ін. Рукавички можуть бути замінені прикрасами на зап'ястях - браслетами, кільцями.

При розробці ансамблів важливе значення має художній образ – форма віддзеркалення, відтворення об’єктивної реальності з позиції певного естетичного ідеалу у мистецтві, особливий тип образності, що має психологічне і семіотичне (знаково-символічне) значення. Природа художнього образу полягає у тому, що типове проявляється у характерному, загальне – в одиничному.

Художній образ в мистецтві костюма – це гармонійна єдність образу людини і форми (тектоніки) костюму у конкретному середовищі.

Для досягнення виняткової образності в колекції використовують комплекс символів і знаків, які є носіями стилю, моди, часу і мають різний ступінь інформативності (це одяг, взуття, головний убір, зачіска, макіяж, аксесуари).

Аналізуючи практичну діяльність творців моди, можна виділити 3 типи образного вирішення костюму (рисунок 21):

• узагальнено – символічний образ (використовується при розробці костюмів-символів народу, часу: образ Батьківщини, матері);

• театралізований образ (або образ – картинка) – образність має яскраву виразність, видовище, використовуються прийоми гротеску і епатажу для посилення схожості з першоджерелом;

• асоціативний образ (образність представлена делікатно, костюм сприймається життєвим та сучасним.

Рисунок 21 – Приклади художніх образів: узагальнено-символічний, картинка, асоціативний

На рисунках 22-24 приведено приклади костюмів в художній системі «ансамбль».

Рисунок 22 – Приклади моделей жіночих костюмів в художній системі «ансамбль»

Рисунок 23 – Приклади моделей-пропозицій жіночих карнавальних костюмів в художній системі «ансамбль». Студентські роботи

Рисунок 24 – Приклади моделей-пропозицій жіночих образів в художній системі «ансамбль». Студентські роботи

Призначення костюму для розробки ескізів моделей в художній системі «ансамбль» студент обирає у відповідності до номера по списку групи з таблиці:

Номер варіанту	Призначення
1	Повсякденне призначення, образ «Метелик»
2	Повсякденне призначення, образ «Закохана весна»
3	Повсякденне призначення, образ «Багряна осінь»
4	Повсякденне призначення, образ «Чарлі Чаплін»
5	Повсякденне призначення, образ «Коледж»
6	Карнавальне призначення, образ «Пірати Карибського моря»
7	Циркове призначення, образ «Цукерка»
8	Святкове призначення, образ «Рапунцель»
9	Маскарадне призначення, образ «Венеція»
10	Святкове призначення, образ «Наречена»

Опис зовнішнього вигляду розроблених моделей костюмів слід проводити у визначеній послідовності:

Призначення костюму

Тип художнього образу

Прийоми, за допомогою яких розкривається художній образ

Найменування обраного асортименту одягу

Головна частина ансамблю

Додаткова частина ансамблю

Стильове рішення частин ансамблю

Матеріал частин ансамблю, його властивості

Колір матеріалу частин ансамблю

Мета: закріплення теоретичних знань та придбання практичних навичок по розробці та аналізу моделей – пропозицій одягу в художній системі «колекція»

Матеріали для роботи: журнали мод, папір та приладдя для виконання ескізів моделей

Зміст роботи:

1. Повторення теоретичних відомостей.

2. Перегляд журналів мод, інтернет-ресурсів для вивчення тенденцій сучасної моди.

3. Вибір типу колекції, призначення, асортименту для розробки ескізів моделей.

4. Розробка 5 моделей – пропозицій костюму в художній системі «колекція» (на щільному аркуші паперу формату А3, у кольорі, з видом ззаду).

5. Опис зовнішнього вигляду усіх розроблених моделей - пропозицій.

6. Формулювання висновків, у тому числі і у вигляді пояснень, чому запропоновані моделі відносяться до художньої системи «колекція».

Літературні джерела для самоосвіти: 4,5,6,7,9,10

Питання для підготовки та захисту роботи:

1. Що називається художньою системою? Художньою системою «колекція»?

2. Які художні системи Вам відомі? Які типи колекцій Вам відомі?

3. Назвати особливості проектування одягу в ХС «авторська колекція».

4. Назвати особливості проектування одягу в ХС «промислова колекція».

5. Назвати особливості проектування одягу в ХС колекція спеціального призначення».

6. Назвати засоби гармонізації моделей колекції.

Хід роботи:

Титульна сторінка для виконання лабораторно-практичної роботи з теми «Художня система «колекція» в костюмі»

Теоретичні відомості

Художня система «колекція»

К олекція (з латинської «зібрання») – це систематизоване зібрання будь-яких однорідних предметів, яке представляє науковий, історичний або художній інтерес (колекція марок, картин, парцеляни, меблів, авто тощо).

Колекція в проектуванні костюму – це систематизоване зібрання предметів одягу, що поєднані єдиним задумом та представляють естетичний та функціональний інтерес. Тобто, це серія моделей одягу різного призначення, асортименту, побудована на основі єдиного образного рішення, стилю, форми, структури матеріалів, кольорового рішення, єдиної базової конструкції.

Колекція може складатися з одиничних виробів, ансамблів, комплектів, доповнень та аксесуарів, може включати від 3-7 до 60-80 виробів, та, як правило, створюється для певного сезону (весна-літо, осінь-зима).

Головні ознаки колекції:

• цілісність – моделі колекції є закінченою композицією з композиційним центром та підпорядковуються законам та правилам композиції;

• динаміка – розвиток центральної ідеї колекції від моделі до моделі (цікаве конструктивно-декоративне рішення, що є «родзинкою» колекції, повинно в кожній моделі повертатися новою стороною).

Існує чотири види композиційного зв’язку виробів у колекції:

Схема об’єднання виробів в систему “колекція” на основі тотожності довжини виробу, членувань, форми ліфу і головних уборів

Схема об’єднання виробів на основі схожості (нюансу) форм одягу та форм головних уборів

Схема об’єднання виробів в систему “колекція” на основі контрасту форми виробів і головних уборів, членувань та силуетів

Схема об’єднання виробів в систему “колекція” на основі ритмічного повторення композиційних елементів форми

Типи колекцій за призначенням:

Авторська (творча) – це колекція, яка виражає індивідуальну творчу концепцію дизайнера, його бачення перспектив розвитку моди, передбачає створення нових образних рішень з використанням засобів максимальної художньої виразності: стилізації, гротеску, контрасту, епатажу. Вона створена для демонстрації на міжнародних виставках, ярмарках, презентаціях, в клубах та для участі у різних конкурсах (рисунок 11). Основним призначенням є формування авторського стилю та демонстрація творчого потенціалу дизайнера.

Рисунок 25 – Приклад ескізів моделей-пропозицій авторської колекції, розробленої на основі трансформації біонічного об’єкту

Рисунок 26 – Приклади ескізів моделей-пропозицій авторських колекцій «Сірники» та «Гарбуз». Студентські роботи

Перспективна – це колекція, яка, як правило, передбачає нові стилі і тенденції майбутнього сезону, втілює провідні концепції розвитку моди. Її характеризують яскравість образів, незвичний крій, новітні ідеї у галузі конструювання, технології виготовлення, матеріалів. Перспективні колекції завжди образні, емоційно-насичені, пропонують нові форми, силуети, пропорцій в костюмі. Зазвичай їх демонструють 2 рази на рік: весна-літо, осінь-зима. До цієї групи колекцій відносяться колекції «від кутюр», що представляють нові концепції провідних Будинків мод і колекції «прет-а-порте», розроблені провідними дизайнерами.

Рисунок 27 - Приклад перспективної колекції Андре Тана на Ukrainian Fashion Week SS19

Рисунок 28 - Приклад перспективної колекції одягу з елементами деконструкції

Промислова – це колекція для безпосереднього впровадження у виробництво ідей перспективних колекцій, вона включає актуальні асортименти одягу та можливості виробництва, для неї характерні пом’якшені форми, конструктивно-композиційні рішення. Модні тенденції втілюються в цих колекціях приблизно через 1-2 роки після їх появи в перспективних колекціях; в них не демонструються різні образи та експерименти з формою костюма, а напрямки моди відображаються скоріше у структурі матеріалу та кольоровій гамі. Асортимент колекції часто складається з груп моделей, розроблених на одній базовій формі чи конструктивній основі, така колекція завжди вимагає уніфікації та стандартизації, що суттєво знижує витрати і час на впровадження нових моделей у виробництво. Колекція може демонструватись на ярмарках моди для представників торгівлі.

Рисунок 29 - Приклад ескізів промислових колекцій чоловічого та жіночого одягу

Колекція спеціального призначення – це колекція, створена з урахуванням вимог конкретного замовника для формування певного іміджу установи або компанії (колекція шкільної форми, одяг для працівників Аерофлоту, залізниці, національної поліції, делегації олімпійської збірної, корпоративний одяг тощо).