Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради
Кафедра дошкільної освіти
Проект на тему«Виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку»
ВСТУП | |
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади проекту «Виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку» | |
| |
| |
| |
| |
РОЗДІЛ 2. Технологія реалізації проекту з теми «Виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку» | |
| |
| |
ВИСНОВКИ | |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | |
ДОДАТКИ | |
ЗМІСТ ПРОЕКТУ
ВСТУП
Дошкільний вік – період початкового становлення особистості. Саме тому дошкільна освіта першою реагує на запити й виклики суспільства.
Актуальність проекту зумовлена одним із соціально значущих аспектів взаємодії суспільства і природи – вихованням екологічної культури дітей старшого дошкільного віку. Тема проекту обрана з урахуванням реалій сучасного життя, освітніх завдань, змістового наповнення чинних навчальних програм дошкільної освіти. Державна національна програма «Освіта (Україна XXI століття), Закон України «Про дошкільну освіту» визначають одне із головних завдань – формування екологічної культури дошкільників, виховання екологічно доцільної поведінки. Базовий компонент дошкільної освіти подає зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі», де вказано на природничо-екологічну компетенцію, якою має оволодіти дитина старшого дошкільного віку.
Багаторічні дослідження О. Савченко, Н. Бібік, А. Богуш, Н. Гавриш, О. Білан, Л. Іщенко, Г. Волошиної, Н. Яришевої, Г. Гончаренко та ін. знайшли своє відображення у шляхах реалізації проекту. Слушною є думка науковців, що вихователь повинен бути готовим до запровадження інновацій, мати бажання створювати власний досвід педагогічної діяльності. Аналіз педагогічної практики свідчить про недостатній рівень готовності вихователя до еколого-педагогічної діяльності. На етапі навчання дитини у ЗДО виникають суперечності, зумовлені достатнім методологічним і теоретичним підґрунтям екологічного виховання дошкільників та недостатністю діяльнісного аспекту їх реалізації, масштабністю екологічної проблематики та звуженням сфери сприймання світу дітьми старшого дошкільного віку. Тому практична значущість реалізації проекту полягає в можливості використання різноманітних форм навчання вихователів, удосконаленні психолого-педагогічної діяльності, створенні предметно-розвивального середовища, освітньої роботи в ЗДО з виховання екологічної культури, взаємодії родини і педагогів у становленні особистості – її успішного розвитку, навчання, виховання й соціалізації.
Мета проекту:
визначити зміст та обґрунтувати концептуальну модель проекту з виховання екологічної культури дітей старшого дошкільного віку, психолого-педагогічні умови його реалізації;
теоретично обґрунтувати добір методичного забезпечення, змістового наповнення, освітніх технологій для реалізації даного проекту;
визначити шляхи подолання наявних суперечностей та систему контролю ефективності психолого-педагогічної діяльності.
Завдання проекту
Здійснення теоретичного аналізу наукової літератури, нормативно-правових документів, досвіду педагогічної діяльності за темою «Виховання екологічної культури дітей старшого дошкільного віку».
Розробка концептуальної моделі проекту на основі схеми, визначення психолого-педагогічних умов діяльності вихователів,, плану основних заходів виконання проекту та системи контролю за його реалізацією.
Обгрунтування системи заходів щодо формування екологічної культури, виховання екологічно доцільної поведінки дітей старшого дошкільного віку.
Вироблення методичних рекомендацій щодо використання даного проекту в освітній діяльності педагогів ЗДО.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУ «ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»
Сутність, структура та зміст поняття «виховання екологічної культури»
Питання виховання екологічної культури дошкільника є складовою нормативного блоку, ґрунтується на класичних та сучасних наукових дослідженнях.
Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у процесі реалізації змістової лінії «Дитина у природному довкіллі» зосереджено увагу на засвоєнні таких знань: природа Космосу, космічні об’єкти, явища природи, рослинний і тваринний світи, природне довкілля та життєдіяльність людини. Планування освітнього процесу в ЗДО за даною освітньою лінією передбачає врахування основних етапів засвоєння знань, використання методів, що забезпечують безпосереднє сприйняття об’єктів природи, інтеграцію з іншими розділами програми. Питання екологічної освіти є першочерговими у Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)», Законі України «Про дошкільну освіту», чинних програмах.
Здійснивши аналіз наукової інформації, можна зробити висновок, що погляди видатних педагогів і сучасних науковців, практиків на виховання екологічної культури дошкільників співпадають. Виховання екологічної культури дошкільників розглядається у контексті комплексного підходу до виховання особистості і безперервного її розвитку. Василь Сухомлинський вибудував чітку педагогічну систему, доводячи, що природа збуджує уяву, вчить дитину логічно мислити, пізнавати причини й наслідки, користь і шкоду предметів та явищ навколишньої дійсності. Софія Русова велику увагу відводить виробленню характеру у дітей. Вона радить виховувати любов до природи, відповідальність. Григорій Ващенко наголошує на важливості родинного виховання і відповідальності батьків у формуванні екологічної культури дитини у дошкільному дитинстві. Науковці: О.Білан, Н.Горопаха, Л.Іщенко, Н.Лисенко, З.Плохій та ін. - наголошують на значенні екологічної освіти і виховання дітей дошкільного віку. О. Савченко, А.Степанюк, Н.Глухова, В.Фокіна прийшли до висновку, що метою виховання екологічної культури є цілеспрямоване формування у дошкільників міцних екологічних знань, розуміння та органічного взаємозв’язку і єдності людини з навколишнім середовищем як єдиної гармонії. Серед науковців усталеною є думка про те, що пізнавальний інтерес є стимулом дитячої активності, розвитку мислення, творчих сил дитини. Дошкільний вік – це період, коли для дитини питання взаємодії з природою є головними, необхідними і значущими. Важливим новоутворенням у цьому віці є перевага мотиву «я повинен» над мотивом «я хочу», що може стати основою для формування у дітей екологічної культури. Це доводить вагомість дошкільного дитинства в екологічному виховання особистості.
Організаційно-методичним інструментарієм змісту екологічного виховання дошкільників є педагогічні технології. Традиційні технології екологічного виховання ґрунтуються на використанні класичних методів, форм роботи. Серед авторських визначається технологія використання казки у формуванні екологічної культури дітей дошкільного віку (Г.Бєлєнька, Т.Науменко), технологія використання пейзажного живопису у формуванні естетичного ставлення до природи (Г.Бєлєнька, О.Половіна). Огляд основних джерел наукової інформації дає змогу визначити найбільш актуальні методи формування екологічних уявлень у дітей старшого дошкільного віку: метод мислеобразів, екологічної лабіалізації, екологічних асоціацій, емпатії, рефлексії, ігровий метод.
До сучасних наукових досліджень з питань формування еколого-природничої компетенції належать психолого-педагогічні дослідження Г. Бєлєнької, Н. Горопахи, Н. Лисенко, С. Ніколаєвої, З. Плохій, Н. Яришевої. Зокрема Бєлєнька Г.В. у статті «Формування емоційно-ціннісного ставлення до природи у дітей засобами художнього слова» запропонувала інноваційну програму формування еколого-природничої компетенції засобами художньої літератури. Вона зазначає, що «серед найпростіших та найбільш дієвих занять для дітей п’ятого року життя є заняття з використанням дитячої літератури та художнього слова». Обгрунтовуючи діяльність та важливість використання художнього слова як засобу формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, Ганна Володимирівна Бєлєнька презентує методику роботи з казкою природничого змісту. У своїх наукових статтях Г. Бєлєнька також досліджує роль казок В.Сухомлинського, вказуючи, що казка навчає робити висновки та приймати рішення, а це допомагає у формуванні природодоцільної поведінки: виваженого ставлення до рослин і тварин, готовності включатися у практичну діяльність, дотримання правил природокористування.
Теоретичну основу даного проекту також становлять наукові засади організації проектної діяльності. Саме метод проекту формує передумови навчальних й дослідницьких умінь і навичок відповідно до освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі». Такий метод є конкретною практикою роботи вихователів, що спрямована на формування у дітей певної системи інтелектуальних і практичних умінь, а також комплексне навчання й виховання.
Отже, у процесі системно-структурного аналізу наукової літератури, фахових видань, матеріалів педагогічного досвіду створено концептуальну модель проекту, визначено етапи його реалізації. При створенні концепції, складанні плану основних заходів виконання проекту застосовано педагогічну спадщину Василя Сухомлинського, теоретичні положення й педагогічні висновки науковців, методичні поради: визнання самоцінності дошкільного дитинства; набуття природничо-екологічної компетенції у різних видах діяльності; використання інтеграції: тематичний і діяльнісний підходи у засвоєнні дитиною системи знань про довкілля; формування емоційно-ціннісного ставлення до природи засобами художнього слова, комплексний підхід до виховання особистості і її безперервного розвитку; роль родини у вихованні екологічної культури дошкільника.
Концептуальна модель, етапи реалізації проекту
Педагогами створена концептуальна модель проекту (схема1).
Схема 1.
Модель проекту за темою
«Виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку»
Згідно до моделі визначені етапи реалізації проекту:
1 етап: метою організаційно-підготовчого етапу є створення умов для реалізації проекту: підбір програмно-методичного забезпечення; створення еколого-розвивального середовища; вивчення досвіду педагогів-новаторів за темою проекту; підвищення професійної компетентності педагогів шляхом надання методичних рекомендацій та консультацій, проведення семінару; анкетування батьків з питань екологічного виховання дошкільників. (термін реалізації – 5 днів)
2 етап: метою технологічного етапу є визначення мети та завдання проекту; розроблення плану роботи педагогів з реалізації проекту; визначення шляхів реалізації проекту; розробка педагогами ряду занять та заходів; добирання ефективних методів, прийомів та напрямків роботи з вихованцями; розробка діагностичного інструментарію для виявлення рівня сформованості екологічної культури дітей старшого дошкільного віку; виявлення інтересу і рівня сформованості екологічної культури дітей старшого дошкільного віку за темою проекту; формування банку даних про рівень компетентності батьків з питань за визначеною темою. (термін реалізації – 2 тижня)
3 етап: метою практичного етапу є реалізація проекту в зазначений термін. (термін реалізації – 5 днів)
4 етап: метою підсумкового етапу є аналіз отриманих результатів та презентація результатів проекту. Вивчення результатів діяльності буде здійснюватися за порівняльним аналізом показників рівня сформованості екологічної культури дітей старшого дошкільного віку до реалізації проекту та після його завершення за розробленим діагностичним інструментарієм (Додаток №1). (термін реалізації – 1 тиждень)
План основних заходів виконання проекту
«Виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку»
Етапи
| Учасники проекту
| Заходи | Термін реалізації |
1 етап – організаційно-підготовчий | Діти |
| 5 днів |
Педагоги |
| ||
Батьки |
| ||
2 етап – технічний | Діти |
| 2тижня |
Педагоги |
| ||
Батьки | - Знайомство батьків з творчою спадщиною В.О. Сухомлинського. - Залучення батьків до читання дітям екологічних казок В.О.Сухомлинського | ||
3 етап – практичний | Діти |
Надані заходи розроблені на 5 днів, кожен із яких має свою тему, і всі види діяльності, які заплановані на цей день, підпорядковані цій темі. (Додаток №3) | 5 днів |
Педагоги |
| ||
Батьки |
| | |
4 етап – підсумковий | Діти |
| 1 тиждень |
Педагоги |
| ||
Батьки |
|
Очікувані результати реалізації проекту
Очікувані результати реалізації проекту:
Створення еколого-розвивального середовища для втілення у життя засад екологічного виховання дошкільнят.
Сформованість навичок культурної поведінки в довкіллі; позитивного досвіду взаємодії дитини з навколишнім світом, уміння і навичок практичної екологічно зорієнтованої діяльності; активної морально-екологічної позиції особистості по відношенню до оточуючого світу.
Підвищення рівня екологічної культури вихованців, їх зацікавленості та допитливості до пізнання природи.
Сформованість у батьків розуміння екологічної компетентності дитини як неодмінної передумови становлення цілісної особистості; усвідомлення необхідності екологічного виховання дитини в умовах родини та значення успішності спільних зусиль сім'ї і педагогів дошкільного закладу; усвідомлення значущості прикладу власної поведінки для екологічного виховання дитини; розуміння важливості використання казок природознавчого змісту як одного з ефективних засобів екологічного виховання дошкільника.
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ З ТЕМИ «ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»
2.1. Ресурсне забезпечення проекту: науково-методичне; матеріально-технічне; критерії оцінки очікуваних результатів
(опис умов здійснюється згідно власного бачення слухачів КПК)
Діяльність закладів дошкільної освіти спрямована на виконання Державного стандарту дошкільної освіти України. Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент дошкільної освіти (далі БКДО), який реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти і науки України. У Базовому компоненті дошкільної освіти чітко вказано: «Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатися у практичну діяльність, що пов’язана з природою, дотримування правил природокористування» [1, с.8 ]. Освітній процес в дошкільному закладі реалізується за комплексною освітньою програмою «Дитина в дошкільні роки» (наук. кер. К.Л. Крутій, 2015) [2]. Відповідно до БКДО комплексна освітня програма також спрямована на різнобічний розвиток дітей дошкільного віку, в т.ч. і екологічної направленості. Показники екологічно-доцільної поведінки дошкільників відображені в частині цієї програми «Стежинки у Всевсвіт» для дітей старшого дошкільного віку в підрозділі «Екологічна освіта. Вступ до природознавства», а саме: «…володіють доступними навичками сприйняття чистоти природного довкілля, економного використання води, електроенергії в побуті. Посильно сприяють покращенню якості повітря, ґрунту, води. Виконують правила природокористування. Орієнтуються, що в довкіллі кожна рослина, тварина має право на життя. Володіють елементарними уміннями вирощування, догляду за рослинами. Беруть посильну участь у збереженні рослин своєї місцевості. Уміють помічати забруднений стан природного довкілля. Виявляють радість задоволення від перебування в екологічно безпечному куточку природного довкілля. Знають, що взаємодіяти з ним слід так, щоб не зашкодити йому і собі. Прагнуть надавати посильну допомогу дорослим в очищенні природного середовища: прибирати, зменшувати кількість побутових відходів, не забруднювати природнє довкілля небезпечними речовинами, предметами. Усвідомлюють необхідність збереження природи, засуджує негативні вчинки дорослих, однолітків» [2, с. 175-176].
Аналіз наукових досліджень щодо екологічного виховання дітей дошкільного віку засвідчує інтерес науковців до різних сторін цього напрямку виховання: виховання любові до природи у дітей дошкільного віку (Н. Горопаха [3,4], З. Плохій [5],
Л. Жильцова [6], Н. Поліщук [7], Н. Глухова [8], М.Головко [9] та інші); використання пошуково-дослідницької діяльності в роботі з дошкільниками (Н. Лисенко [10, с.64-106], Л. Парамонова, М. Поддьяков, О. Поддьяков, Г. Бєлєнька[11] та інші); ознайомлення з явищами неживої природи (С. Ніколаєва[12], Н. Рижова[13] , І. Фрейдкін, Н. Яришева [14] та ін.), ознайомлення з явищами природно-предметного довкілля (А. Богуш[15], Л. Зайцева, В. Логінова, Н. Рижова).
Аналізуючи стан екологічного виховання у дошкільному закладі, дослідники зазначають, що воно переважно спрямоване на інтелектуальний розвиток і меншою мірою торкається емоційно-чуттєвої сфери особистості. Водночас дотримання єдності впливу на інтелектуальну, емоційно-чуттєву, діяльнісну сфери особистості має принципово важливе значення і визначає ефективність екологічного виховання. Науковці доводять, що цілеспрямоване ознайомлення з об’єктами навколишньої дійсності, їхніми властивостями сприяє здатності дітей середнього та старшого дошкільного віку узагальнювати й робити правильні умовиводи про значення природного середовища для людини. Ознайомлення дітей з природою та виховання відповідального ставлення до неї саме в дошкільному віці має величезне значення і є невід'ємною складовою освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі. Навчити помічати красу довкілля, гармонійно співіснувати з природою та раціонально використовувати її багатства - ось пріоритетні завдання екологічного виховання дошкільників. Чітко усвідомивши в дошкільному дитинстві відповідальність за природу як живий організм, у майбутньому дитина відчуватиме невід'ємну потребу діяти заради збереження та відновлення її багатств. Звісно, процес екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами проектної діяльності буде успішним за умови створення освітнього середовища, в якому проектна діяльність буде виступати як спосіб організації поетапної освітньої практичної діяльності вихованців, з урахуванням можливостей та індивідуальних особливостей дітей старшого дошкільного віку при активному сприянні батьків і педагогів. Еколого - розвивальне середовище в широкому розумінні – це єдність природного, предметного, соціального та середовища внутрішнього «Я». Воно забезпечує набуття дитиною досвіду контакту з природнім оточенням та спілкуванням з дорослими (педагогами, батьками). Тож, спочатку на базі закладу дошкільної освіти необхідно було створити таке еколого-розвивальне середовище. Для цього авторами проекту були проаналізовані нормативні документи, освітні програми, методична, наукова та художня література з зазначеної теми, обґрунтовано і реалізовано в освітньому процесі дошкільного закладу організаційно-педагогічну модель виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку, визначено показники компетенції екологічної вихованості старших дошкільників за існуючими нормативними документами, розроблено діагностичний інструментарій виявлення рівня сформованості екологічної вихованості дітей старшого дошкільного віку (Додаток 1), розроблено та апробовано проект з екологічного виховання «Виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку» (Додаток 4). Проект розрахований на тиждень роботи. Змістовне наповнення проекту має інтегрований підхід, тобто відомості про природне довкілля включені в усі види дитячої діяльності протягом дня з урахуванням вікових особливостей дітей та з урахуванням зміни видів діяльності, щоб не переобтяжувати об’ємом інформації вихованців. До проекту додаються авторські розробки інтерактивних ігор екологічного спрямування («Взаємозв’язок живої та неживої природи», «Подорож до лісу», «Природа і людина – єдність та гармонія», «Розділяємо сміття – зберігаємо планету»), занять(тематичне заняття «Жива та нежива природа», інтегроване заняття «Подорож краплинки», заняття-гра «Ми - природі вірні друзі»), дидактичні, мовленнєві ігри, добірка екологічних казок В.О Сухомлинського (Додаток 5), бесіди («Загадковий світ природи», «Вода – джерело життя», «Як повітря впливає на природу землі» з елементами дослідницької діяльності», «Збережемо природу»), анкети (Додаток 2) та консультації для батьків (Додаток 3) за темою проекту. Проект з екологічного виховання був розроблений та реалізований на базі дошкільного навчального закладу (ясла-садка) № 151 «Краплинка» Запорізької міської ради Запорізької області на вихованцях старшої групи. Проектом охоплено вихованців старшої групи «Ромашка», батьки вихованців та 2 педагога групи. Слід відзначити, що впроваджуючи проект, були відмічені зацікавленість та більш уважне ставлення батьків до питання екологічного виховання дітей, і підтвердженням цьому стали організована екологічна виставка поробок «Нове життя старим речам» та участь батьків у презентації проекту як глядачів та співтворців проекту.
Система контролю за ходом реалізації проекту (або моніторинг результатів діяльності)
Діагностування рівня сформованості екологічної культури дітей старшого дошкільного віку здійснювалося в два етапи. Перший етап діагностування вихованців був проведений до реалізації проекту на організаційно-підготовчому етапі. За результатами проведення діагностування можна зробити висновок, що низький рівень компетенції мали 2 дитини в групі – це 8% від загальної кількості дітей; середній рівень у 9 дітей, що складає 36% від загальної кількості дітей в групі; на достатньому рівні було зафіксовано 11 дітей – це 44% від загальної кількості; високий рівень мали 3 дитини, що складає 12% від загальної кількості дітей в групі.
Другий етап діагностування вихованців був проведений на підсумковому етапі з метою визначення рівня сформованості екологічної культури дітей старшого дошкільного віку після реалізації проекту. За результатами проведення діагностування можна зробити висновок, що низький рівень компетенції не показала жодна дитина в групі, що складає 0% від загальної кількості дітей; середній рівень мають 6 дітей в групі – це 24% від загальної кількості дітей; достатній рівень у 14 дітей, що 56% від загальної кількості дітей; високий рівень мають 5 дітей в групі – це 20% від загальної кількості дітей.
Рівні сформованості екологічної компетенції старших дошкільників за результатами першого і підсумкового етапів діагностування | ||||||||
Старша група «Ромашка» | До реалізації проекту | Після реалізації проекту | ||||||
В | Д | С | Н | В | Д | С | Н | |
25 дітей | 3 (12 %) | 11 (44%) | 9 (36 %) | 2 (8%) | 5 (20 %) | 14 (56%) | 6 (24 %) | 0 (0 %) |
Таким чином, підсумковий етап діагностування засвідчив позитивну динаміку за всіма критеріями і показниками: кількість вихованців з високим рівнем сформованості екологічної вихованості збільшилась на 8%, з достатнім рівнем збільшилась на 12%, зменшилася кількість дітей з середнім рівнем сформованості екологічної компетенції на 12%, низький рівень на заключному етапі діагностування не показав жоден вихованець.
В графічному вигляді результати проведеного діагностування (моніторингу) можна зобразити таким чином:
ВИСНОВКИ
У роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов формування основ екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.
За результатами реалізації проекту можна зробити наступні висновки:
1. Екологічне виховання особистості знаходиться в полі зору науковців і педагогів-практиків, а в наш час з огляду на складну екологічну ситуацію, яка склалася за останні десятиріччя в усьому світі і, зокрема, в Україні, набуло всесвітнього масштабу. Основи екологічної культури, ставлення особистості до світу природи закладаються в дошкільному дитинстві. Саме цей період досить важливий для усвідомлення себе невід'ємною часткою живої природи, своєї ролі та значущості в збереженні її цілісності. Тому екологічне виховання набуває більшої актуальності серед багатьох напрямів освітньої роботи в дошкільних закладах.
2. З метою визначення дійсного стану екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку до реалізації проекту нами було проведено діагностування рівня сформованості екологічної культури дошкільників, у ході якого були визначені критерії, показники і рівні екологічної вихованості старших дошкільників. На першому етапі діагностування було виявлено, що 44% дітей старшого дошкільного віку мають середній і низький рівні сформованості екологічної вихованості.
3. З огляду на це нами були визначені педагогічні умови формування основ екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку: створення еколого-розвивального середовища, діяльнісний підхід, який передбачає збагачення змісту діяльності дітей екологічним компонентом, та позитивний приклад дорослих.
4. Результати другого етапу діагностування засвідчили позитивну динаміку та ефективність проектної діяльності як форми роботи з екологічного виховання, про що свідчать отримані результати діагностування після реалізації проекту «Виховання екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку» на вихованцях дітей старшого дошкільного віку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Базовий компонент дошкільної освіти України / наук. кер. А. М. Богуш; кол. авт.: А. М. Богуш, Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч [та ін.]. — К. : [М-во освіти і науки, молоді та спорту України], 2012. — 26 с.
2. Дитина в дошкільні роки: комплексна додаткова освітня програма / автор. колектив; наук. керівник К. Л. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2015. – 188 с.
3. Горопаха Н. М. Компетентнісний підхід у екологічній освіті дітей дошкільного віку / Н. М. Горопаха // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закл. освіти : зб. наук. пр. - 2012. - Вип. 4 (47). - С. 39-43
4. Горопаха Н. М. Екологізація розвивального середовища дошкільного закладу / Н. М. Горопаха // Пед. науки : зб. наук. пр. - 2014. - Вип. 65. - С. 396-402.
5. Плохій З. П. Формування у дітей дошкільного віку екологічної культури (теоретичні та методичні аспекти) : монографія / З. П. Плохій; Ін-т пробл. виховання НАПН України. - К. : Персонал, 2010. - 319 c.
6. Жильцова Л. М. До проблеми екологічного виховання дітей дошкільного віку / Л. М. Жильцова // Наука і освіта. - 2010. - № 8. - С. 68-71.
7. Поліщук Н. А. Створення єдиного розвивального екологічного середовища в дошкільному навчальному закладі / Н. А. Поліщук // Пед. пошук. - 2010. - № 3. - С. 25-29.
8. Глухова Н. Природоохоронне виховання у формуванні життєвої компетентності дошкільника / Н. Глухова // Гуманіт. вісн. ДВНЗ "Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди" : наук.-тер. зб. - 2008. - Вип. 14. - С. 58-61.
9. Головко М. Б. Педагогічні умови екологічної освіти дошкільників / М. Б. Головко, Л. В. Крайнова // Наука і освіта. - 2011. - № 4. - С. 93-96
10. Лисенко Н.В. Теорія і практика екологічної освіти: дошкільник-педагог. Навчально-методичний посібник для ВНЗ. – К.: Видавничий дім «Слово», 2009. – 400с.
11. Бєлєнька Г. В. Експериментування – крок до пізнання / Г. В. Бєлєнька// Дошкільне виховання. – 2007. – № 5. – С. 7–10.
12. Ніколаєва С.М. Любов до природи виховуємо з дитинства. Рекомендації педагогам, батькам і гувернерам / Світлана Миколаївна Ніколаєва. – Х.: Видавництво «Ранок», 2007. – 96 с.
13. Рыжова Н. А. Экологическое воспитание в детском саду / Н. А. Рыжова. – М. :Карапуз, 2001. – 432 с.
14. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч.посібник. – К.: Вища шк., 1993. – 255с.
15. Богуш А. М. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі: підруч. для ВНЗ / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2008. - 408 с.
Додаток №1
Додаток №2
Анкетування для батьків
«Екологічне виховання дошкільників»
Шановні батьки!
Дошкільний навчальний заклад у рамках реалізації еколого - пізнавальних проектів проводить анкетування батьків з питань екологічного виховання дошкільнят. Ми б хотіли дізнатися вашу думку про роботу дитячого садка, вихователів, педагога додаткової освіти з дітьми з екологічного виховання.
Анкета № 1
1. Чи вважаєте Ви важливим компонентом екологічне виховання дошкільнят?
• Так
• Ні
• Не знаю
2. Як ви розумієте, що таке екологія, що вона вивчає, чим займається?
___
___
___
3. Як Ви вважаєте, чи залежить стан здоров'я дитини від стану навколишнього середовища?
• Так
• Ні
• Не знаю
4. В якій спільній діяльності Ви здійснюєте екологічне виховання дітей в сім'ї?
• Бесіди з дитиною про природу
• Підживлення птахів
• Спостереження за природними об'єктами
• Читання художньої літератури природознавчого змісту
• Інші форми ___
5. Як ви оцінюєте рівень екологічний знань Вашої дитини?
• Високі
• Середній
• Низький
6. Чи знайомі Ви дітей з правилами поведінки в природі?
• Так
• Ні
7. Яку інформацію Ви хотіли б отримати від дошкільного закладу з екологічного виховання дошкільнят ___
8. Як ви оцінюєте роботу дошкільного закладу з екологічного виховання дошкільнят? ___
Дякуємо Вам за участь!
Анкета № 2
1. Що таке екологія? __________________________________________________
2. Чи є у Вас кімнатні рослини вдома, які? Якщо ні, то чому? _______________
____________________________________________________________________
3. Чи є в родині собака, кішка або інші тварини? __________________________
4. Чи посадили Ви дерево? ____________________________________________
5. Чи майстрували Ви коли-небудь годівниці для птахів? __________________
6. Ви читаєте дитині книги про природу? _____________________________
7. Чи дивиться Ваша дитина фільми, мультфільми, телепередачі про природу? ___________________________________________________________________
8. Чи любить Ваша дитина бувати в лісі? _______________________________
9. Як часто Ви буваєте в лісі з дитиною? _______________________________
10. Чи знає Ваша дитина назви дерев, квітів, ягід і т.д.? ___________________
11. Ви розповідаєте дитині про користь дерев, лікарських трав, ягід, комах, птахів? ____________________________________________________________
12. Чи знає Ваша дитина вірші, загадки, приказки, прислів'я про природу? __________________________________________________________________
13. Чи виявляє Ваша дитина турботливе відношення до тварин, рослин?___________________________________________________________
14. Як Ви думаєте, одержує Ваша дитина знання про природу в дитячому садку? __________
Додаток №3
Робота з батьками
Пам’ятка для батьків
з екологічного виховання
1. Природа – не лише джерело здоров’я і радості. Вона – найбільший друг, неоціненне багатство.
2. Навчіться бачити красу природи і розкривайте її дітям.
3. Візьміть за правило: жодного дня без замилування природними явищами.
4. Якомога більше бувайте на лоні природи.
5. Любіть своє природне довкілля, бережіть його.
6. Нехай ваша рука ніколи не підніметься щоб знищити красу.
7. Хай милосердним буде ваше серце до братів менших.
8. Будьте добрими прикладом для дітей. Навчившись милуватися, любити і берегти природне довкілля, ваша дитина буде милосердною, доброю, співчутливою до всіх і до всього.
Консультація для батьків
«Вчимо дітей любити природу»
Як залучити дітей до природи? Як навчити їх дбайливо ставитися до тваринного і рослинного світу?
Міський спосіб життя не дозволяє багатьом сім’ям часто бувати на природі,
знайомити з нею дітей. Але для гармонійного розвитку дитини дуже важливо
спілкуватися з природою, вчитися берегти її і піклуватися про неї.
Виховання правильного ставлення дітей до природи, вміння дбайливо поводитися з тваринами і рослинним світом може бути повноцінно здійснено в дошкільний період лише в тому випадку, якщо система роботи в дитячому саду поєднується з впливом на дитину сім’ї.
У дитячому садку вихователі велику увагу приділяють екологічному вихованню: знайомству з тваринним і рослинним світом, прищеплюванню навичок догляду за рослинами, тваринами, птахами, вихованню любові до природи.
Що для залучення дітей до природи можуть і повинні зробити батьки?
Чудовий педагог В. О. Сухомлинський писав: «Людина завжди була і завжди залишається дитям природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватися для її залучення до багатства духовної культури».
Діти будь-якого віку дуже добре сприймають інформацію на рівні почуттів. Щоб щось дізнатися, зрозуміти, усвідомити, їм потрібно це побачити, послухати, помацати, понюхати. Ніякі розповіді, картинки не замінять живого контакту з природою. Щоб пояснити, наприклад, яким ліс буває навесні, туди найкраще з дитиною відправитися. Він буде в захваті від такого походу. З яким захопленням він буде розповідати потім, що побачив, як з’являється з-під снігу перша трава і перші квіти – проліски, відчув запах і сторожку тишу весняного лісу. Виниклі емоції надовго залишаться в пам’яті, допоможуть створити правильний образ картини весняного лісу. Цю особливість сприйняття слід активно використовувати для залучення дітей до природи.
Допитливі від народження малюки часто задають нам, дорослим, питання, викликані різними явищами, об’єктами природи. Щоб діти краще зрозуміли навколишній світ, батькам потрібно частіше бувати з дітьми в полі, на лузі, в лісі, біля річки, в парку в будь-який час року, не проходити повз всього, що вас оточує, а звертати увагу дітей на красу цього світу, виховувати вміння помічати все цікаве: як розпускаються перші листочки, якою буває кульбаба, чому вона вранці розпускається, а до вечора знову закривається, як цвітуть дерева і зав’язуються плоди і ягоди, чому листя на деревах восени жовтіє і опадає, чому взимку ялина дуже зелена, а у інших дерев немає листя, чому дерева вкриті інеєм, чому сніг тане. Світ, що оточує дитину, це, перш за все, світ природи з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Важливо створити емоційний контакт дитини з природою: нехай самостійно побродить, відшукає щось незвичайне, тихо посидить на пагорбі, послухає спів птахів або дзюрчання струмка, просто подивиться навколо себе.
Від нас, дорослих, залежить, чи буде дитина допитливою, як у неї розвинеться мова. В процесі систематичних цілеспрямованих спостережень, дитина навчиться думати і відповідати на питання «Чому?» Виховане з ранніх років прагнення дізнатися більше про навколишній світ навчить дитину логічно мислити, робити висновки. Чим більше дитина дізнається і зрозуміє, тим яскравіше і образніше буде його мова, допитливий розум, тим охочіше він буде спілкуватися з однолітками, легше входити в контакт з дорослими. Сума отриманих знань на природі і про природу, вміння викладати свої думки, спілкуватися з людьми допоможе формуванню особистості зі своїми поглядами на світ, зі своїм ставленням до природи, екологічно і обґрунтовано правильним.
Обов’язково потрібно якомога частіше давати дітям можливість спілкуватися з природою. Навіть звичайні прогулянки по вулицях цілком сприятимуть даним цілям. Адже на вулицях міст ростуть дерева, чагарники, трави, квіти, є комахи, літають птахи. Під час прогулянки необхідно показувати дітям своє вміння спілкуватися з природою, звертати увагу дитини на навколишній світ: «Дивись, який гарний захід!», «Який сьогодні білий пухнастий сніг!», «Подивись, ця хмара схожа на баранчика, ти згоден зі мною?» та інше. Дозволяти їй знайомитися з комахами, розглядати, чіпати, при цьому бути бережливим і обережним. Помітили мурашник – поспостерігайте за життям мурах, як вони дружно тягнуть до свого будиночка велику для їх росту суху гілочку або їжу. Почастуєте їх чимось солодким і поспостерігайте за їх поведінкою. Коли йдете в дитячий садок і назад, досить подивитися навколо – завжди можна побачити чи почути щось цікаве: як встає сонечко, виблискує іній, співають пташки, гримить грім і блискавка. Під час прогулянок цікаво показати дітям рослини, занесені до Червоної книги, познайомити дітей з лікарськими травами, розповісти, чому їх так називають. Діти легко запам’ятовують такі назви, як мати-й-мачуха, валеріана, подорожник та ін. Це чудові приклади дбайливого і шанобливого ставлення до природи.
Кожна дитина повинна добре знати правила поводження з об’єктами природи. Треба завжди нагадувати дітям, що не можна ламати дерева, рвати і кидати квіти, відривати жуку лапки і крильця, так як це жива істота і йому боляче від таких дій. У ліс можна ходити в різні пори року і не тільки милуватися ним, але і помічати пошкодження і усувати їх: прибрати сухі гілки на стежці, перев’язати зламане негодою деревце. Потрібно берегти природу! Не вирубувати ліси, берегти їх від пожеж, замість живих ялинок встановлювати штучні на Новий рік. Діти із задоволенням будуть їх прикрашати і пишатися своєю участю в охороні природи.
Читайте дітям більше творів Т. Шевченко, Лесі Українки, Н. Чуб, В. Біанкі, В. Сухомлинського і ін. письменників і поетів, розглядайте ілюстрації до книг і картини про природу, загадувати більше загадок про природу, познайомте з прикметами в природі ( «багато снігу – багато хліба», грайте з дітьми в ігри: «Лісові запахи», «Що шарудить?», «Сонечко і дощик», «слід у слід» і ін. Це розширить і закріпить знання дітей з екології.
А у кого вдома є тварини, треба, щоб діти не тільки грали з ними, але і не забували їх годувати, вигулювати. Спочатку разом з вами, дорогі тата й мами, а потім самостійно.
Природа має великий вплив на формування особистості: розумовий, моральний, естетичний, трудовий і фізичний розвиток.
Дорослі, згадуючи своє дитинство, мимоволі думають про річку, в якій купалися, про ліс, де вперше почули спів птахів, про галявину, на якій збирали гриби.
Якими виростуть наші діти, залежить від нас. Ми повинні навчити дітей не тільки брати від природи, а й піклуватися про неї, охороняти її. З цього починається відповідальність за все живе на планеті.
Потрібно, щоб кожен з нас по-справжньому любив природу. Зберегти зелень лісів, полів, чисту воду, сонячне світло і свіже повітря – отже забезпечити життя нашим дітям, онукам, правнукам. Треба завжди пам’ятати всім, дорослим і дітям, що Земля –загальний наш будинок, і людина, яка живе в цьому будинку, повинна бути доброю, піклуватися про те, щоб всьому живому було в ньому добре і затишно.
«Наша планета Земля
Дуже щедра і багата.
Гори, ліси і поля –
Будинок наш рідний, друзі!
Давайте ж разом будемо берегти планету,
Іншої такої на світі немає.
Розвіємо над нею і хмари, і дим –
В образу її нікому не дамо!
Берегти будемо птахів, комах, звірів –
Порада батькам
«Екологічне виховання дітей у сім'ї»
Екологія - це наука, і виникла вона від слова «ойкас» - будинок, житло, місце мешкання. Це все живе, що нас оточує, ми дихаємо, чим ми живемо. Їх дошкільної педагогіки з'являлося нове напрям виховання - екологічне виховання.
З перших років життя у дітей формується початок екологічної культури. Діти бачать вдома, як мама доглядає за квітами, кішкою або собакою. Вони самі тягнуться до всього живого, їм хочеться погладити тварину і помилуватися красивими квітами.
Підростаючи, діти дізнаються, що кожна істота має свій «будинок», в якому є все для його життя. Екологічне виховання - це і є пізнання живого, що оточує дитину, в своєму середовищі, і наше головне завдання, навчити їх охороняти і берегти те, що вони бачать. Потрібно зрозуміло пояснити дитині, що ламати гілку дерева не можна, особливо взимку, та звернути увагу дитини на красу дерев, які вони гарні в снігу. Взимку дерева сплять, і у них тільки ми захисники.
Потрібно коріння вкрити снігом, пояснюючи, що ми допомагаємо їм вижити узимку. Буваючи з дітьми взимку в лісі, зверніть увагу на тишу , красу ліса і як добре дихається.
Навесні природа змінюється, і ми радіємо кожній травинці і новим листочком. Починається робота на дачі і діти допомагають вам нехай зовсім мало, але вони тягнуться до цього, бачачи, як цим займаєтеся ви. У дачних масивів є ліс, ви буваєте там з дітьми? Ми всі тягнемося до природі, щоб відпочити, подихати свіжим повітрям, послухати дзюрчання струмочка. Ми дорослі збираємо квіти, лікарські трави. Нарвіть лише стільки, скільки вам потрібно! Намагайтеся не рвати з корінням!
Збираючи у лісі гриби і ягоди, беріть тільки ті, які ви знаєте, а інші не чіпайте. Вони потрібні тваринам, вони ними живляться і лікуються. Як, наприклад, гриб мухомор, він такий гарний, помилуйтеся їм, але не чіпайте його, прийде лось і він йому знадобиться для лікування. Щоб гриби не зникали у нашого лісу, не порушуйте грибницю, поясніть дітям, що гриби потрібно зрізати ножем, тут виросте новий гриб.
Діти часто поводяться жорстоко з природою і в усьому цьому винні ми – дорослі, тому що не змогли навчити піклуватися та бачити красиве . Нагодуй птахів, повісьте годівницю за вікном або на балконі. Дитина сама буде класти туди корм. Хочете порадувати дитину, заведіть йому папужок або щигля, черепаху або хом'ячка. Поясніть і навчіть, як правильно за ними доглядати і дитина буде щаслива. У багатьох дітей є мрія мати друга поруч, це кошеня чи цуценя. І якщо ви завели собі тварину вдома, не викидайте її на вулицю, коли вона підросте, адже тварина довіряє людям.
Бажаємо вам виховувати у дітей почуття любові та турботи до всього живого, вчити бачити красу навколишнього світу - це не пройде даром. Якщо дитина буде дбайливо ставиться до всього і берегти цей «будинок» - ваше виховання не пройде даром. Вони будуть уважні не тільки до навколишнього світу, але і до вас дорослих.
Поради батькам щодо спостережень
Осінь
1. Шановні батьки! Перебуваючи разом з дітьми на прогулянці, поспостерігайте, що шукають у траві птахи? Чому метелики літають біля квітів? Що вони роблять? Висновки зробіть разом з дітьми: всім тваринам потрібна їжа, адже вони живі істоти.
2. Перебуваючи з дітьми в парку, помилуйтесь його красою, погодуйте білочку горішками. Акцентуйте увагу дітей на тому, що вона жива істота і теж хоче їсти.
3. В теплий осінній день перебуваючи з дітьми біля водойми, зверніть увагу дітей , яка вода у ній – чиста чи брудна? Хто мешкає у водоймі? Зверніть увагу дітей на те, що і рослинам, і тваринам, і птахам, і людям вода потрібна чиста.
4. Разом з дітьми уважно огляньте кімнатні рослини, які є у вас вдома. Доручіть дітям самостійно дізнатись, які з рослин більше вологолюбиві, а які менше і полити їх.
5. Проведіть разом з дітьми дослід: в дві склянки посадіть цибулини, але в одну налийте воду, а в другу – ні. Далі спостерігайте за змінами. Висновки зробіть разом з дітьми.
6. Пересадіть зі свого городу кущ помідорів чи чорнобривців, а потім разом з дітьми спостерігайте, де довше буде рости рослина – на городі чи в квартирі. Чому?
7. Перебуваючи у парку чи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на стан рослинності. Чому зів’яли рослини? Чому опало листя з дерев? Хай про все це вам розкажуть діти.
Зима
1. Шановні батьки! Поспостерігайте разом з дітьми за мешканцями акваріуму і спитайте в дітей: чому на поверхню води піднімаються молюски? Чи добре живеться рибкам в акваріумі? При необхідності разом з дітьми частково замініть воду в акваріумі.
2. Запропонуйте дітям провести невеликий дослід: де краще дихається на вулиці, біля дороги, чи у парку? Допоможіть дітям зробити правильний висновок.
3. Проведіть разом з дітьми невеликий дослід: вазу з квітами помістіть в прозорий поліетиленовий мішок і туго зав’яжіть його. Через деякий час зверніть увагу дітей на те, що в середині мішка з’явились крапельки води. Чому вони з’явилися? Відповідь шукайте разом з дитиною: рослина також дихає.
4. Вранці, йдучи у дитячий садок, зверніть увагу дітей на місцезнаходження сонця. Чи знаходиться воно так високо, як було влітку? Зверніть увагу дітей на температуру повітря. Спитайте в них, чому стало холодно? Допомагаючи відповісти дітям, поясніть положення сонця на небі.
5. Перебуваючи з дитиною в лісі чи парку, запропонуйте їй знайти тих комах, яких вона зустрічала влітку. Куди вони зникли і чому? Хай про все це розкажуть вам діти, вони це вже знають.
6. Перебуваючи з дитиною на прогулянці у парку, попросіть її розповісти, чому взимку рослини «сплять»? З чим це пов’язано? Про залежності, які існують між неживою природою і живою, діти вже знають.
Весна
1. Шановні батьки! Перебуваючи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на перших комах. Чому з’явилися метелики? Де вони літають? Чи потрібні рослинам метелики?
2. Йдучи у дитячий садок, зверніть увагу дітей на те, чим зайняті птахи? Де вони мешкають? Чим живляться?
3. Прочитайте дітям книжку Ю. Дмитрієва «Про природу для великих і маленьких». Спробуйте подивитися на природу разом з дітьми очима цієї книги.
4. Запропонуйте дітям розповісти вам оповідання, яке прочитали їм у дитячому садку (З. Плохій «Хто потрібніший») і виясніть, хто ж самий потрібний на Землі
Такі поради виступають в комплексі взаємодоповнюючих форм роботи з сім’єю, вони використовуються для більш глибокого засвоєнню дитиною знань, одержаних у дитячому садку, а також для спільної діяльності, в процесі якої дошкільники і дорослі вчаться узгоджувати свої зусилля і краще розуміти один одного. При найбільш відповідальному ставленні до справи виховання без активної взаємодії, вихователі і батьки не зможуть вирішити складні завдання екологічного виховання.
Додаток №4
Використані джерела:
Базовий компонент дошкільної освіти // Вихователь-методист дошкільного закладу – 2012. (Спецвипуск)
Екологічне виховання в ДНЗ // Трембак К.С., Шевцова О.А. – Х.: Вид. група «Основа», 2016. – 2016. – 223с.
Барвистий світ навколо нас. Методичний посібник з питань екологічного виховання дітей дошкільних навчальних закладів // Г.Г. Провозюк. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2007. – 184с.
Екологічне виховання: На допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів // Укладач Р.О. Романчук. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2003. – 212с.
Розкриваємо таємниці довкілля: методичний посібник // Л.І. Зайцева. – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2012. – 110с.
Виховувати любов’ю: За спадщиною В. Сухомлинського // Упоряд. Т. Вороніна, Т. Науменко. – К.: Ред. загальнопед. Газ., 2004. – 128с.
Методика ознайомлення дітей з природою: Хрестоматія // Укладач Г.М. Горопаха. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2012. – 432с.
Організація пізнавальної діяльності в ДНЗ // іл.О.А.Семякіна. 2-ге вид., випр. – Х.:Вид. група «Основа»,2011, 2011. – 300с.
Творчо-розвивальні технології в екологічній освіті дошкільників // Укладачі І.В. Туманова, Т.В.Круть; За заг. ред. Р.О.Романчук. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2005. – 92с.
Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку // Авт.-упор. А.П.Бурова. 2-ге вид., зі зм. та доп. – Тернопіль: Мандрівець, 2013. – 296с.
Народні ігри. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку // Упоряд. Ю.Є. Бардакова – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 96с.
Проектні технології у дошкільному навчальному закладі // Упоряд. Буракова Ю.Д. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 204с.
Додаток №5
Оповідання В.О.Сухомлинського
КАМІНЬ
У
лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.
Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав:
«А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!»
Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі.
Камінь упав на дно і забив джерело.
Вода перестала заповнювати криницю.
Криниця засохла.
Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземці струмки потекли кудись в інше місце.
На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів у інший луг.
Замовкла соловейкова пісня.
Сумно стало в лузі.
Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця.
Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки.
«Де ж воно все поділося?» — подумав дідусь.
НЕ ЗАБУВАЙ ПРО ДЖЕРЕЛО
X
Учитель питає: «Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині?»
— Бачимо, — відповідають діти.
— Тож послухайте бувальщину. Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинулось ген під горою. Можна було випливти човном на середину й веслувати аж до он тих дубів, їх тоді там багато було, а тепер три лишилося, та й ті всихають... На березі верби росли. У лісі водились білки.
То старовинне козацьке село. Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. І поселились на його березі. Та стали помічати, що ставок мулом заносить. Зійшлися селяни на раду й ухвалили: кожен, хто скупався в ставку, мусить набрати відро мулу й винести аж туди, за балку, й висипати в поле.
Люди й дотримувались цієї ухвали. Над ставом, на вербових кілках, висіли дерев’яні відра. Для дорослих чоловіків — великі, для жінок, підлітків — менші, для дітей — маленькі. Тільки той, що був у матері на руках, не віддячував працею за радість і задоволення.
Ставок ставав чистіший і глибший. Та ось хтозна-звідки приїхала в село сім’я — батько, мати, четверо синів і дві дочки. Усіх їх прозвали Неприкаяними. Поселились вони на околиці, недалеко від ставка. І дорослі й діти з весни до осені купалися в ставку, а за відра й не брались.
Спочатку люди якось не звертали на те уваги. А потім стали помічати, що чимало підлітків так само роблять: купаються, а мулу не виносять.
Старі люди бралися повчати молодь: «Що ж ви робите?»
А підлітки їм:
— Раз Неприкаяним можна, то й нам не гріх...
Лихий призвід — людям заохота. Багато підлітків, а потім і дорослих стали приходити купатися після смеркання, щоб ніхто не бачив...
Старі хитали головами, та вдіяти нічого не могли. Дерев’яні відра, що висіли на вербових кілках, розсохлись, розсипались, а потім зникли.
Старий звичай забули.
Кожному думалось: «На мій вік вистачить». Та ставок мілів, перетворювався на болото, заростав бур’яном. Настав час, коли вода тут затримувалась тільки весною. А потім і того не стало.
І ставок щез. Тільки спогад про нього зберігся. Подумайте над цією бувальщиною, діти. Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає.
ЛАСКАВИЙ ВІТЕР І ХОЛОДНИЙ ВІТРЮГА
У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер — хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюга — дід з колючою бородою.
Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга. Встав, вийшов з лісу. Застогнала хуртовина. Йде по землі холодний Вітрюга, замерзають річки, гуде хуртовина.
Та ось піднялося сонечко вище над землею. Заболіла спина у холодного Вітрюги. Поплентав він у темний ліс, заліз у глибокий яр.
Прокинувся ласкавий Вітер, вийшов з лісу.
Засміялося сонечко, потекли струмки, зацвіли квіти, зашуміли трави.
ЗЕЛЕНА КОСА ЧЕРВОНА КОМОРА
Поклала бабуся в землю насінину моркви. Не забарився і теплий весняний дощик. Проросла насінина. в землю поліз червоненький корінець, а до сонця піднявся і пагінець.
Ідуть дощі, земля п’є воду. Зелений пагінець став кучерявою косою. А корінець усе довшає й довшає. Незабаром він став уже такий, як пагінець. А потім і товстішати став. Ось уже як бочечка — кругленький, червоний.
Дощ іде та й іде, а червоному корінцеві все мало та й мало. Питається якось зелена коса:
— Хто там піді мною в землі? Що все мало йому дощу, ніяк не нап’ється. А з під землі чується голос:
— Я червона комора. У мене цукру багато. Я сік солодкий роблю.
— Он як , дивується зелена коса.
Того й поглядають на мене так ласо дітки. Потягнуть за косу — доберуться до солодкої комори.
ЖАЙВОРОНОК І СОНЦЕ
X
У полі лежала сіра грудочка землі, присипана снігом. Пригріло Сонечко. Розтанув сніг. Пропливла над полем хмарка, розсипалась дощем. Упала на сіру грудочку землі гаряча краплина води, в якій відбилося Сонечко. Перетворилася грудочка землі на сіру пташку — Жайворонка.
Злетів Жайворонок у небо. Попробував співати, а пісня вийшла поганенька.
Полетів він до Сонця й просить:
— Сонечко, золотеє Сонечко, навчи мене гарної пісні.
— Бери цей золотий клубочок і тягни до землі, — каже Сонечко.
Узяв Жайворонок золотий клубочок і полетів до землі. Потяглася за ним тонка-тонесенька золота ниточка. Зазвучала чудова пісня.
З того часу рано-ранесенько Жайворонок підлітає до Сонечка, і воно дає йому клубочок золота. Тягне золотую ниточку Жайворонок над полями — і чують люди чарівну пісню.
Співає блакитне небо, співає золота пшениця, співає цілий світ. Як гарно!
ВІДЛОМЛЕНА ГІЛКА
Уздовж алеї парку біг хлопчик. Був ясний весняний день, на деревах співали пташки, серед квітів літали барвисті метелики. Хлопчикові було весело. Він
біг, розмахуючи руками.
Уздовж алеї росли маленькі липки, їх недавно посадили. На гілочках зеленіли ніжні пахучі листочки. Хлопчик зривав їх і кидав собі під ноги. Потішався. От зупинився біля однієї липи.
Та не листочок відірвав, а цілу гілочку відчахнув. Гілочка впала додолу. Хлопчик на хвильку зупинився, глянув на тремтячі листочки. Глянув і на
липку. З північного боку зяяла ранка...
Хлопчикові стало жалко липки, та жалість у його серці жила недовго. Бо надворі був такий радісний сонячний день... Хлопчик переступив гілочку й
побіг далі. Минуло багато-багато літ.
Хлопчик виріс, став дорослий. І діти його повиростали.
Ось теплого весняного дня приходить він до того парку, де бігав колись малим пустотливим хлоп’ям. Уздовж алеї росли високі стрункі липи. Одна тільки була мовби з північного боку поранена.
У неї ніби руки не було. Замість гілки — глибокий шрам.
Дідусь зупинився. Упізнав липу. Це він давно колись відчахнув її гілочку. І ось тепер на високому стрункому дереві не було великої гілки.
Менше листя зеленого, менше цвіту липового, менше співу бджолиного — бо він зламав гілочку. Менше й радості в світі.
Дідусь зітхнув. Він стояв на алеї, дивився на рівну доріжку, по якій біг маленький хлопчик.
ЩОБ МЕТЕЛИК НЕ ПОКОЛОВСЯ
Маленька дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі-прегострі колючки.
Над акацією літав барвистий метелик. Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колючку — що ж тоді буде?!
Підійшла Зоя до акації. Зломила одну колючку, другу, третю.
Мама побачила та й питає:
— Що ти робиш, Зою? Навіщо колючки зламуєш?
— Щоб метелик не поколовся, — відповіла Зоя.
— Це дуже добре, що ти метелика жалієш, — сказала мама, — але ж і акація без колючок жити не зможе.
Д
ИВНИЙ МИСЛИВЕЦЬ
Живе у нашому селі дід Максим. Усі кажуть: дід — мисливець. Як тільки починається полювання на зайців чи на качок, дід щодня йде з рушницею до лісу. Виходить із дому рано вранці, а повертається ввечері.
Але що це за дивний мисливець такий! Ніколи не несе додому ні зайця, ні качки. Приходить із порожньою торбою. Одного разу приніс дід Максим зайченя маленьке. Знайшов під кущем. У зайченяти була зламана ніжка. Дід зробив із двох гілочок пов'язку, забинтував ніжку. Через тиждень ніжка зрослася, і дід відніс зайченя у поле.
Чого ж це дід Максим такий невдаха? Пішли одного разу слідом за дідом, захотілося подивитись, як же він полює. Бачать: поклав дід рушницю, а сам ходить лісом та и розкладає під кущами сіно зайцям.
Зрозуміли тоді, чому дід Максим дивний мисливець.
СОРОМНО ПЕРЕД СОЛОВЕЙКОМ
Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.
Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись.
Соловейко перестав співати.
Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.
Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.
— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить...
— Соромно перед соловейком...— тихо відповіла Ліда.
Додаток №6
Дослідницька робота
ВОДА
1. «Три стани води».
Мета: формувати уявлення про умови перетворення води з одного стану в інший (твердий, рідкий, газоподібний), розвивати дослідницький підхід до пізнання трьох станів води, з’ясувати значення води для рослин, тварин, людей; розвивати спостережливість, інтерес до пізнання природи; виховувати любов до природи, бажання дізнатися про її таємниці.
Дослід «Вода - рідка, може текти»
Дайте дітям два стаканчика - один з водою, інший - порожній і запропонуйте акуратно перелити воду з одного в інший. Ллється вода? Чому? Тому що вона рідка. Якби вода не була рідкою, то вона не змогла б текти в річках і струмочках, не текла б з крана.
Для того, щоб діти краще зрозуміли, що таке «рідка», запропонуйте їм згадати, що кисіль буває рідким і густим. Якщо кисіль тече, ми можемо його перелити зі склянки в склянку, і ми говоримо, що він рідкий. Якщо ж ми не можемо його перелити зі склянки в склянку, бо він не тече, а вивалюється шматками, то ми говоримо, що кисіль густий. Оскільки вода рідка, може текти, її називають рідиною.
Дослід «Лід - тверда вода»
Принесіть бурульки в приміщення, помістивши кожну в окремий посуд, щоб дитина спостерігала за своєю бурулькою. Якщо дослід проводиться в теплу пору року, зробіть кубики льоду, заморозивши воду в холодильнику. Замість бурульок можна взяти кульки зі снігу.
Діти повинні стежити за станом бурульок і кубиків льоду в теплому приміщенні. Звертайте їх увагу на те, як поступово зменшуються бурульки і кубики льоду. Що з ними відбувається? Візьміть одну велику бурульку і кілька маленьких. Слідкуйте, яка з них розтане швидше.
Важливо, щоб діти звернули увагу на те, що різні за величиною шматки льоду розтануть за різні проміжки часу. Висновок: лід, сніг - це теж вода.
Дослід «Пар - це теж вода»
Візьміть термос з окропом. Відкрийте його, щоб діти побачили пар. Але потрібно довести ще, що пар - це теж вода. Помістіть над паром скло або дзеркальце. На ньому виступлять крапельки води, покажіть їх дітям.
Якщо немає під рукою термоса, візьміть кип'ятильник і в присутності дітей закип'ятіть воду, звертаючи їхню увагу на те, як по мірі закипання води з'являється все більше пара.
2. Екологічна казка – дослід «Брудна та чиста вода»
Мета: формувати у дошкільників усвідомлено-правильного ставлення до природи, як засіб розвитку основ екологічної культури, уявлення про воду, як про найважливішу речовину на планеті, яка необхідна для життя; розвивати пошукову діяльність, пізнавальний інтерес до навколишнього світу, спостережливість, вміння аналізувати і робити висновки; виховувати дбайливе ставлення до водних ресурсів.
Хід досліду:
Жив-був маленький ставок, а в ньому плавали золоті рибки. Ставку було весело і добре. Але одного разу подув сильний вітер.
Пропоную подути на воду у тазику так, як це робить вітер.
ПИТАННЯ: Що сталося з водою?
У ставок потрапили дрібні камінчики, пісок, листя з дерев.
Кидаємо в воду камінці і спостерігаємо, як на воді утворюються круги.
ПИТАННЯ: Де виявилися камінці?
Насипаємо в воду пісок і почекаємо деякий час.
ПИТАННЯ: Що сталося з піском? Чи залишилася вода прозорою?
Кинемо у воду листя.
ПИТАННЯ: Що відбувається з листям в воді?
Як ви думаєте, гірше стало ставку від того, що у воді опинилися камінчики, пісок, листочки?
Звичайно, немає, природний матеріал не приносить шкоди ставку.
Подув вітер, і ставок засміявся. Йому стало добре від того, що в ньому тепер є не тільки золоті рибки, але і пісок, камінчики, листочки. І рибкам добре жити в такому ставку.
Дослідження причин забруднення води.
Виглянуло сонечко, і ставок заусміхався ще сильніше. У цей час повз проходили діти. Вони сміялися, їли цукерки. Фантики і пакет від цукерок вони кинули у воду. А потім підійшов якийсь чоловік і вилив в нього брудну воду.
Кидаємо в таз фантики, пакет, виллємо в нього забарвлену воду. ПИТАННЯ: Що сталося з водою? Де в ній знаходяться фантики? Пакет? Чи видно тепер камінчики в ставку?
Ставку зробилося погано. Від бруду вода в ньому стала каламутною і він засумував.
А тепер сподобається золотим рибкам жити в такій воді? Звичайно, ні.
Подумайте, що потрібно зробити, щоб ставку було добре?
ПИТАННЯ: Як правильно себе вести на природі біля води, щоб її не забруднювати?
Правильно, треба охороняти чистоту води, не забруднювати водойми: не кидати в воду і на березі сміття, не мити в водоймах машини. Адже вода - це багатство нашої країни і запорука здоров'я людей, тварин, рослин.
ПОВІТРЯ
1.Значення повітря для людини.
Мета: формувати у дітей уявлення про повітря як матеріальне середовище; за допомогою доступних засобів показати, що повітря є скрізь, ознайомити з властивостями повітря; виховувати дбайливе ставлення до всіх багатств нашої природи.
Дослід «Дихаємо повітрям»
Рахуємо подихи
Для того щоб провести цей дослід, попроси дорослого стежити за часом по годинах з секундною стрілкою.
Стій спокійно і порахуй, скільки вдихів ти зробиш за 30 секунд. Запишіть результат.
Тепер починаємо біг на місці. Знову рахуємо кількість вдихів за 30 секунд. Чи є різниця між результатами?
Висновок - організму весь час необхідне повітря. Ти отримуєш його при диханні. Твій організм використовує частину повітря, яке ти вдихаєш, щоб відновити енергію. Коли ти біжиш, тобі потрібно більше енергії, тому ти дишеш швидше.
Дослід «Повітря в легенях»
Ось як можна виміряти, скільки повітря входить в твої легені.
1. Наповни водою пластикову пляшку і опусти її шийкою вниз в великий таз з водою.
2. Тепер обережно встав в шийку зігнуту трубочку.
3. Зроби глибокий вдих і повільно видихни повітря через трубочку.
Вільний від води простір у верхній частині пляшки показує, скільки повітря тобі вдалося видихнути. Нехай цей досвід виконає твій приятель. Подивіться, хто з вас видихне більше повітря.
Дослід «Вода в повітрі»
Подихай на вікно. Ти помічаєш що-небудь на склі? Скло на дотик стало вологим. У повітрі є вода. Коли повітря стикається з холодною поверхнею, ця вода з'являється у вигляді крапель.
Дослід «Що відбувається з повітрям»
Мета: показати, що при горінні у повітря потрапляють продукти горіння і забруднюють повітря.
Матеріали: свічка, сірники, тарілка.
Хід досліду
Тримаємо тарілку над запаленою свічкою.
Уявіть, що тарілка – це повітря, а свічка, яка горить, – димарі заводів, ТЕЦ, вихлопні труби автомобілів, літаків; переверніть тарілку, подивіться на неї. Які висновки можна зробити з досліду?
- Дно тарілки стало чорним – таким стає повітря при забрудненні його відходами згоряння.
ГРУНТ
Мета: формувати уявлення про ґрунт як місце життєдіяльності тварин і рослин; ознайомити зі складом ґрунту та його видами; розвивати навички дослідницької роботи, логічне мислення, спостережливість, зв’язне мовлення, уяву, пам’ять; виховувати почуття шанобливого ставлення до природи, викликати внутрішню потребу берегти красу рідної землі.
У ґрунті є поживні речовини, вода, повітря, тобто все, що потрібно для росту рослин.
Киньте грудочку ґрунту у воду. З неї виходять бульбашки.
Висновок. У ґрунті є повітря.
Дослід «Види ґрунтів» (пісок, чорнозем, глина)
Показати здатність піску пропускати воду та глини утримувати її. (налити у банки з піском та глиною однакову кількість води й спостерігати, як вона просочується).
Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні. Отже, найліпшим вважають ґрунт, у якому є і пісок – для дихання і глинисті частки – для затримування води.
Дослід: «Як утворюється ґрунт» (показати дітям, як утворюється ґрунт).
Потерти на очах у дітей два шматки вапняку один об одного.
У природі гірські породи розсипаються під дією сонця, вітру води.
(додати у вапняковий пил опале листя, шматочки кори).
Рослинні і тваринні рештки накопичувалися у землі і нікуди не зникали, якби не ґрунтові тварини (черв’яки, комахи й дуже маленькі мікроорганізми, яких ми не можемо бачити). Вони переробляють усе це й перетворюють на ґрунт.
Висновок: ґрунт – утворення живих і неживих сил природи.
Додаток №7
Конспект інтегрованого заняття
для дітей 6-го року життя
«Подорож краплинки»
Тема заняття: Подорож краплинки
Види діяльності: пізнавально-дослідницька, комунікативна, рухова, продуктивна.
Форма проведення: заняття - подорож.
Вік дітей: 6-й рік життя (старша група).
Мета і завдання:
1. Уточнити уявлення дітей про те, що вода дуже важлива для всіх живих істот, без неї не можуть жити рослини, тварини, людина (людям вода потрібна для їжі, пиття, для миття тіла, предметів, які є в приміщенні).
2. Сформувати у дітей знання про значення води в житті людини: вода - джерело життя; вода необхідна для підтримання та забезпечення життя людини.
3. Прищеплювати бережливе ставлення до води.
4. Активізувати і збагатити словник дітей іменниками, прикметниками та дієсловами по темі заняття.
5. Виховувати моральне й естетичне ставлення до навколишнього світу, виховувати правильне ставлення до свого здоров'я.
Збагачення словника: подорож, водопровідні труби, кип'ячена вода.
Матеріал: комаха Сонечко, краплинка велика і краплинки маленькі, фарби, аркуші, матеріали для проведення дослідів.
Попередня робота:
Спостереження: як надходить вода в наш дім.
Ігри: дидактичні ігри й творчі вправи «Хто забруднює воду», «Хто чистить воду».
Пошукова діяльність: досліди на з’ясування якостей та станів води. Чи можна зберігати воду без посуду? Чи «літає» вода?
Праця: догляд за акваріумом.
Розповіді , читання: як вода надходить до нашої оселі; як ми дбаємо про чистоту води.
Хід заняття
І. Спілкування: художнє слово; казка «Сила Дощу та Дружби»
- Діти, я хочу вам розповісти одну цікаву казку.
Сила Дощу і Дружби
(казка про живильну силу води)
Над галявиною кружляла стривожена божа корівка Сонечко. (З'являється Сонечко).
- Як ж-ж-же бути? Дощу немає уж-ж-ж багато днів.
Вона оглянула галявину. Понуро схилили свої голівки дзвіночки. Ромашки склали білосніжні пелюстки. З надією дивилися на небо пониклі трави. Невесело перемовлялися між собою берізки і горобини. Їх листочки поступово з ніжно-зелених перетворювалися на брудно-сірі, жовтіли на очах. Важко стало Жучкам, Бабкам, Бджілкам і Метеликам. Знемагали від спеки у своїх теплих шубах, ховаючись у нори, і не звертаючи один на одного уваги, Заєць, Лисиця і Вовк. А Дідусь Ведмідь забрався до тінистий малинник, щоб хоч там врятуватися від палючого сонця.
Набридла спека. А Дощу все не було.
- Дідусь Ведмідь, - прожужжало Сонечко, - підкаж-ж-жи, як бути. Немає порятунку від спеки. Дощик, напевно, забув про нашу галявину.
- А ти знайди вільний Вітер - вітерець, - відповів старий мудрий Ведмідь, - він гуляє по всьому світу, знає про все, що робиться на світі. Він допоможе.
Полетіло Сонечко на пошуки Вітерця. А той пустував у цей час в далеких країнах. Ледве-ледве знайшло його Сонечко, розповіло про біду. Поспішили вони на забуту дощиком галявину, а по дорозі прихопили з собою легку Хмаринку, відпочиваючу на небосхилі. Не відразу зрозуміла Хмаринка, чому потривожили її Сонечко і Вітерець. А коли побачила засихаючі ліси, поля,
луки, нещасних тварин, захвилювалася:
- Допоможу галявині і її мешканцям!
Нахмурилася Хмаринка і перетворилася у дощову Хмару. Хмара почала роздуватися, закриваючи собою все небо. Роздувалася - роздувалася, поки не вибухнула теплим літнім дощем. Дощик жваво витанцьовував по ожилої галявині. Він йшов по Землі, і все навколо живилося водою, блискало, раділо, співало гімн Дощу і Дружбі. А Сонечко, задоволене і щасливе, у цей час сиділо під широким листом Кульбаби і думало про живильну силу води і про те, що часто ми не цінуємо цей дивовижний дар природи.
- І ось Сонечко принесло нам краплинку. З цією краплинкою ми з вами відправимось у подорож, з якої дізнаємося, де живуть сестрички-краплинки і яку користь нам приносять.
- А відзначати сестричок – краплинок ми будемо маленькими краплинками.
ІІ. Пізнавальна діяльність
Подорож - пошук краплинок по групі
(Діти йдуть по групі роблять зупинки)
У куточку природи: біля рослин.
- Діти, як ви думаєте, необхідна вода рослинам? (відповіді дітей)
- Звичайно, необхідна. Квіти треба поливати, вони живі, без води засохнуть, зав'януть, їм потрібна вода. (Приклеюють краплинку)
У акваріума: рибки живуть у воді, без неї вони загинуть, їм потрібно багато води, щоб плавати. (Приклеюють краплинку)
- Діти, а яка вода потрібна рибкам чиста чи брудна? За рибками потрібно доглядати, чистити акваріум, міняти воду, стежити, щоб рибкам в ньому було затишно.
В ігровому куточку:
- А чому Сонечко зупинилося біля іграшок? Чи потрібна вода іграшкам? (відповіді дітей)
- Вода потрібна, щоб мити брудні іграшки і прати лялькам одяг. (Приклеюють краплинку)
Близько раковини (мийки):
- Чи потрібна вода помічнику вихователя? (відповіді дітей).
- Помічнику вихователя треба багато води, щоб мити посуд, прибирати в групі. (Приклеюють краплинку)
Біля столу, на якому стоїть графин з водою:
- Для чого нам потрібен чайник з водою? (відповіді дітей)
- Вода потрібна, щоб ми могли її попити. Ми п’ємо кип’ячену воду. (Приклеюють краплинку)
У туалетній кімнаті:
- Сонечко хоче запитати, а навіщо вода у туалетній кімнаті? (відповіді дітей)
- У туалетній кімнаті вода потрібна, щоб діти могли мити руки і обличчя, виконувати необхідні гігієнічні процедури. (Приклеюють краплинку)
- Діти, давайте разом з Сонечком помандруємо по нашій чарівній галявині і порахуємо скільки сестричок-краплинок живе у групі? (Всі разом рахують краплинки). Як багато краплинок живе у нашій групі. Тож зрозуміло, що без води ми не можемо обійтися. Без неї не ростуть рослини, не виживуть тварини, не зможе існувати людина.
- Діти, ось ми кожен день користуємося водою, а вона все тече і тече, не кінчається, так звідки ж вода потрапляє до нас в групу, звідки береться в крані? (відповіді дітей)
- Вода, проробляє великий шлях, перш ніж потрапити до нас у групу. Завдяки людині, вода по водопровідних трубах з річок, озер надходить в крани вже очищена. Краплинки збираються разом і утворюють струмочки, які течуть з крана, і ми користуємося цією водою: п'ємо її, готуємо їжу, миємо руки, купаємося, перемо, миємо посуд, прибираємо житло, поливаємо рослини. До води, діти, треба ставиться дбайливо, не залишати без потреби відкриті крани, щоб не одна краплинка не пропала. За одну хвилину з одного нещільно закритого крана витікає 110 крапель води.
ІІІ. Перетворювальна діяльність
- Діти, подивіться на килим, що ви бачите? (голубу тканину, на якій багато краплинок) наша краплинка запрошує вас з нею станцювати, а Сонечко поки помилується нашим танком.
Пластичний етюд
(музика моря)
Я – дощ. (психогімнастика)
Я – дощ. Я випливаю з великої хмари і лечу на землю. Я маленька прозора краплинка дощу. Мені приємно кружляти у повітрі серед інших краплин дощу.
Я – дощ. Я опускаюся на земля і кричу їй: «Здрастуй!». Мене підхоплює легкий вітерець і я співаю йому: «Здра-а-сту-у-й!»
Я вмиваю гарненьку квіточку, торкаючись її губами, руками, усім своїм тілом. Я обмиваю її і стаю зовсім маленькою краплинкою. Я м’яко опускаюсь в обійми теплої землі й вона з полегшенням зітхає.
- Сонечку ваш танок дуже сподобався, і тепер воно запрошує нас підійти до столу. Сонечко хоче нам розповісти про секрети води.
Досліди з водою «Секрети Сонечка»
Дослід №1.
Припущення: смак води залежить від розчинених в ній речовин.
Хід досліду
Запропонувати дітям скуштувати воду на смак. Вона без смаку. Добавити ложечку цукру. В інший посуд ложку солі. Що сталося? З цукром? З сіллю? Якою стала вода? Від чого залежить смак води?
Дослід № 2.
Припущення: легкі предмети плавають, важкі тонуть.
Хід досліду
У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2-3 предмети однакової форми та об'єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску), використовуючи послідовні дії, Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі розчиняються, змінюючи забарвлення води.
Дослід № 3.
Припущення: колір води не залежить від барвника.
Хід досліду
У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники (гуашеві фарби). Діти роблять висновок, що колір води залежить від барвника.
- Напам’ять про нашу подорож ми пограємо з краплинкою.
Малювання краплинками
(діти опускають руки у зафарбовану воду і струшують кольорові краплинки з мокрих рук на білий аркуш паперу)
ІV. Оцінно-контрольна діяльність
- Сонечко з радістю поділилося з нами секретами води. А які ви секрети запам’ятали?
- Як ви вважаєте, для чого вона нам потрібна?
- Діти, а як вода потрапляє у наші будинки до кранів? (По водопровідних трубах).
- Як потрібно ставиться до води?
- Я вважаю, що після сьогоднішньої подорожі ми ще дбайливіше будемо ставиться до води та запам’ятаємо народну мудрість: «Пролиту воду назад не збереш». А на згадку про зустріч Сонечко дарує вам чарівні краплинки.