Тема. Роздробленість Київської держави. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського, Чернігівського, Галицького і Волинського князівств у середині XII - першій половині XIII ст.
Мета:
визначати особливості політичного і соціально-економічного розвитку Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині XII - першій половині XIII ст.;
розвивати в учнів навички дослідницької роботи, роботи в групах, із картою, джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, виділяти головне й другорядне, робити висновки та узагальнення;
виховувати в учнів усвідомлення почуття єдності на прикладах розвитку князівств.
Основні поняття: політична роздробленість, князівство.
Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань,
Очікувані результати:
після цього уроку учні зможуть:
- показувати на карті території князівств у період роздробленості та порівнювати їх із територіями колишніх племінних союзів;
- характеризувати географічне положення князівств за допомогою карти та формулювати зв'язок між географічним положенням та історичним розвитком;
- співвідносити дати основних подій та процесів історії князівств за часів роздробленості;
- називати особливості політичного і соціально-економічного розвитку князівств у період роздробленості;
- удосконалити навички самостійної роботи в групах проводити дослідницьку роботу з історії князівств.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання та завдання.
1) Пригадайте значення терміна «політична роздробленість».
Політична роздробленість – 1)поділ держави на окремі самостійні території; 2) Політична роздробленість розпал держави на низку невеликих самостійних держав (князівств), які, здебільшого ворогували між собою.
2) Назвіть причини політичної роздробленості Київської Русі. Яку із цих причин ви вважаєте найголовнішою? Свою відповідь обґрунтуйте.
Причини роздробленості:
1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.
2. Процес механічного приєднання та завоювання нових земель випереджає два інших процеси: формування та зміцнення апарату центральної влади, консолідації нових народів і територій, їхнє включення в структуру давньоруської держави.
3. Зростання великого феодального землеволодіння.
4. Відсутність чіткого спадкування князівської влади.
5. Зміна торгівельної кон’юктури, частковий занепад Києва як торгівельного центру. .
6. Посилення експансії кочовиків.
На початку XII ст. в основному завершується форму вання території Київськог виток Київського, князівства (Київської землі).
Князівство переживало економічне підне сення. На його теренах існувало близьк 80 міст - значних центрів ремесла і торгівлі Найбільшим був Київ, який займав площ 360-380 га з населенням близько 50 тис. осіб Київські ремісники виготовляли вироби (осе бливо ювелірні) на рівні кращих європейськи: зразків. У місті процвітала торгівля. Помітн роль в економічному житті відігравали Вишгород, Білгород, Василів (нині - Васильків), Юр'їв (сучасна Біла Церква) Канів та інші міста. Позитивні зрушення, зумовлені поширенняг плуга, відбувалися у сільському господарстві, зокрема зростав збір зернових. Розвивалися скотарство й промисли, утверджувалось князівське і боярське землеволодіння.
Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ - стольним градом. Тому князі вели жорстоку боротьбу з. оволодіння ним, що давало переможцю шанс об'єднати Русь під своєю владою. Адже у його руках опинялися священний символ слави і могутності імперії, її духовний центр, найбільше найбагатше місто, а також найрозвинутіше кня зівство. Упродовж 1146-1246 рр. 24 князі 47 ра зів займали київський стіл.
Окремі володарі намагалися позбавити Киї: його статусу. Так, володимиро-суздальськиі князь Андрій Боголюбський, який захопи столицю 12 березня 1169 р., учинив у місті жах ливий погром і вивіз духовні святині Русі -дзвони, ікони, церковне майно і книги.
У другій половині XII ст., у роки спільноп правління Святослава Всеволодовича та Рюрик; Ростиславича — т. зв. дуумвірату відбувалося економічне і культурне піднесення Києва т; Київської землі. Князі також проводилі успішну боротьбу з половцями. Після загибелі: 1223 р. київського князя Мстислава Романовича політична роль князівства занепадає. Великі князі вже не впливали на державний розвиток Русі. Київська земля розпалася на дрібні уділи.
Київському князівству не вдалося відіграти роль об'єднавчого центру для роздробленої Русі.
ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
Ще до поділу Русі між синами Ярослава Мудрого почало формуватися Переяславське князівство, яке на сході й півдні межувало зі Степом. Для захисту від кочівників тут створюється потужна Посульська оборонна лінія.
Провідну роль в економічному житті відігравав Переяслав - одне з найбільших міст Русі, могутня фортеця, якою жодного разу не змогли оволодіти кочівники. У Переяславі активно розвивалися різні ремесла й торгівля. Розбудовувалися міста-фортеці: Остерськии городок, Баруч, Прилуки. Лубни, Жовнин й ін. Деякі з них виступали торгово-ремісничими осередками. На території князівства успішно розвивалося зернове господарство, у північно-східних районах - тваринництво й промисли.
Політично Переяславське князівство залежало від Києва. Впродовж 30-50-х років ХІТ ст. за володіння ним точилася запекла боротьба між Мономаховичами та Мстиславичами. Успішною боротьбою з половцями відзначився Володимир Глібович (1169-1187). У 1185 р. він організував оборону Переяслава і в боях під його стінами завдав половцям жорстокої поразки. Коли Володимир Глібович у 1187 р. помер, то, за свідченням літописця, «за ним же Україна багато потужила» (так у літописі вперше було вжито термін Україна). З кінця XII ст. князівство або взагалі не мало свого князя й перебувало під владою Києва, або переходило під зверхність володимиро-суздальського князя.
Переяславське князівство не справляло помітного впливу на політичний розвиток Русі, проте відігравало важливу роль у захисті її рубежів від половців.
ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ
Продовжте речення: «Київська земля залишалася...». Андрій Боголюбський розгромив Київ у: а) 1110 р.; б) 1169 р.: в) 1202 р.
Переяславське князівство: а) не мало політичної самостійності й залежало від Києва: б) прагнуло поширити свій вплив на Київ; в) проводило незалежну від Києва політику.
Смерть якого князя оплакувала Україна: а) Володимира Глібовича; б) Ігоря Святославича; в ) Юрія Долгорукого?
Негативний вплив на економічний розвиток Київського і Переяславського князівств чинили: а) помилкові рішення князів; б) стихійні лиха: в) напади половців.
Чому в Переяславському князівстві споруджувалося багато міст-фортець?
Територія якого князівства в Русі була найбільшою: а) Київського; б) Володимиро-Суздальського; в) Чернігівського?
Вставте в речення пропущені слова: «Наприкінці ... ст. за ухвалою ... з'їзду князів утворилося ... князівство».
Покажіть на карті межі Київського, Переяславського і Чернігівського князівств.
Чому князі вели жорстоку боротьбу за оволодіння Києвом? Охарактеризуйте розвиток Переяславського князівства. Що ви знаєте про розвиток Чернігова?
Яка подія трапилася на берегах Каяли?
Доведіть, що Київське князівство впродовж другої половини XII пер шої половини XIII ст. переживало економічне піднесення. Чому Київське князівство не перетворилося на спадкове володіння якоїсь із князівських династій? Свою відповідь обґрунтуйте. У чому полягала відмінність розвитку сільського господарства у Київському і Чернігівському князівствах?
ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
№1
Розгром Києва Андрієм Боголюбським у березні 1169 р.
Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий [день], у середу другої неділі посту. І грабували вони два дні увесь город - Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в'язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи із мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі [ці] смольняни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, - і всі святині було забрано. Запалений був навіть монастир Печерський Святої Богородиці поганими... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестаннії.
Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 295.
№2
«Моління Данила Заточника» (перша чверть XIII ст.)
Князю мій, володарю! Багатий чоловік скрізь є відомим, навіть і в чужому місті; а убогий чоловік і в своєму місті ходить як невідомий. Якщо багатий чоловік заговорить, то всі мовчать (слухаючи) і те, що він скаже, до неба вознесуть; якщо ж убогий чоловік заговорить, то всі прикрик¬нуть на нього. У кого одежа багата, у того і мова шанована.
Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр XIX ст. Посібник для вчителів: У 2 т. - К., 1957. -Т. 1.-С. 103.
Запитання та завдання
1. Дайте власну оцінку діям Андрія Боголюбського з розгрому Києва 1169р., використовуючи джерело.
2. У чому, на вашу думку, полягає основна ідея автора «Моління Данила Заточника»? Відповідь обґрунтуйте.
3. Використовуючи текст параграфа, джерела та додаткову літературу, складіть розповідь «Битва на річці Каялі».