Тема уроку: Країна ранкового Сонця.
Мета: поглибити й розширити знання про екзотичну й неповторну Японію; розвивати
інтерес до вивчення теми, розширювати кругозір; формувати пошукові напрямки
діяльності учнів; виховання поваги до прекрасного.
Обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, глобус, ілюстрації з
краєвидами країни, прапор країни, комп’ютер.
Тип уроку: урок-подорож, сторінками країни ранкового Сонця
Епіграф до уроку:
О, країно! Далека й така таємнича,
Де Сонце щодня виринає з пітьми,
Де сакура квітне поблизу гір мальовничих,
Сьогодні до тебе звертаємось ми.
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя.
1.Повідомлення теми і завдань уроку: а) поглибити і розширити знання про Японію;
б) протягом уроку скласти словничок японських термінів і понять.
2. Побажання успіхів у роботі, щасливої «подорожі» сторінками усного журналу.
Вчитель. Барвиста, різноманітна наша планета Земля. Крихта Всесвіту. В одному її куточку є маленька, але незвичайна країна. Країна, де люди всупереч природі, що не дала їм удосталь ні корисних копалин, ні землі, досягли таких економічних висот, яким багато з людей, що живуть на нашій планеті, можуть тільки заздрити. А в чому ж секрет? Може в тім, що кожен житель цієї країни сильно любить її, любить людей, що живуть із ним поруч? А може, войовничий дух «бусідо» веде націю вперед? Не здаватись, не відступати, не бути переможеним! А може, це любов до всього прекрасного, що дала природа.
Сьогодні ми проведемо урок-подорож сторінками нашого журналу, сторінками країни ранкового Сонця, країни дивовижної та екзотичної .
ІІ. Знайомство з Японією.
1 сторінка «Візитка Японії»
Площа – 372,2 тис. кв. км
Населення – 127,6 млн. осіб
Столиця – Токіо
Офіційна мова – японська
Державний лад – конституційна монархія
Релігія – синтоїзм, буддизм
Грошова одиниця – японська єна.
Давня назва Японії – Ніппон, що означає «джерело Сонця». Ця давня назва відображена на прапорі Японії: червоний диск в центрі полотнища означає Сонце, що сходить. Неофіційний герб – 16-пелюсткова хризантема – герб імператорського дому. Вперше європейці довідалися про Японію з описів Марко Поло ще у 18 ст.
2 сторінка «Географічне положення, природні умови і ресурси».
За однією з легенд, Японія була створена мечем. Колись боги опустили кораловий клинок в океан, а коли виймали його, 4 прозорі краплі впали у воду і перетворилися на 4 великих острови. Японія – це країна-архіпелаг, розташована в Східній Азії на 4 великих островах (Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю) і майже 4 тис. дрібних островів, які омиваються водами Тихого океану та його морями – Охотським, Японським, Східнокитайським.
Головна особливість природи Японії – море. Воно оточує територію країни з усіх боків і присутнє в усіх сферах життя японців. Японія – країна гір, вони займають ¾ її території. Найвища гора Японії – Фудзіяма , висота 3776 м, яку японці вважають священною. А в дійсності це діючий вулкан. В горах часто бувають землетруси, виверження вулканів, яких в Японії налічується 150, 15 з яких є діючими. Кожного року в Японії буває близько 1500 землетрусів різної сили. Після підводних землетрусів виникають величезні хвилі – цунамі, висотою 10 м. В липні-серпні проходять тайфуни, які приносять багато руйнувань, затоплення, гублять посіви.
Незначні поклади кам’яного вугілля, міді, поліметалів, вапняків, сірки. Є гейзери, енергія припливів і відпливів. Дуже обмежені земельні ресурси країни, обробляється лише 14% всієї площі. Дефіцит землі компенсується ресурсами океану, яким країна оточена з усіх боків. В країні багато коротких повноводних, переважно гірських, річок.
Вчитель. Отже, все перешкоджає життю і інтенсивному господарству, але силами людей забезпечено величезний економічний ріст. Є приказка: «Японія стала провідною державою світу, маючи лише один вид ресурсів – трудові».
3 сторінка «Народонаселення і культура Японії».
Японія – однонаціональна країна, тут японці становлять 99% населення. В Японії проживає 127,6 млн. осіб, 7-ме місце у світі за кількістю населення. Середня густота населення 327 осіб на 1 кв.км. Більшість населення живе на приморських низовинах і в долинах річок. Переважна більшість японців – міські жителі, що живуть у мегалополісах. В країні високі темпи урбанізації – 90%, 200 величезних міст у країні. Японія – країна із тривалістю життя приблизно 81,5 років.
Освіта. Обов’язкова школа з 6 до 15 років. Більшість дітей з 3 до 4 років – відвідує дитячий садок.. Навчальний рік з квітня до березня. Канікули: 18 національних свят плюс 6 тижнів канікул улітку, 2 тижні – новорічних і 2 тижні – весняних. 6-денне навчання: з 8.30 год. до 15.00 год. плюс до 17.00 год. – заняття спортом (це нація здорових людей з найнижчим у світі показником дитячої смертності) , уроки праці, домоводства. Обов’язково з 12 років вивчають англійську мову. Багато уваги приділяють етиці, японській мові, а також каліграфії, мистецтву, природничим наукам, математиці та суспільним наукам.
Принцип престижності школи – конкурсний відбір, а це шлях до престижного університету. Багато екзаменів, репетиторські курси. Спеціальні коробки-класи для навчання вдома, щоб сім’я не заважала.
Мова. Мова специфічна, не входить до жодної з мовних сімей. 2 азбуки та писемність ієрогліфічна, запозичена в 6 ст. з Китаю. У повсякденному вжитку – 2000 ієрогліфів та 46 літер 2 алфавітів. Японські тексти читаються згори донизу і справа наліво. Це країна високої культури й суцільної грамотності.
Традиції. Японці живуть скромно у своєрідних будинках з розсувними дверима та стінами, в так званих кімнатах-капсулах, сплять на солом’яних матах – татамі, які свіжо пахнуть травами – часто змінюються. У домі обов’язково знімають туфлі і взувають кімнатні капці.
Тяною – щоденна чайна церемонія з 15 ст. – відпочинок душі, смак чаю, тиха музика, легкі невимушені розмови.
Ікебана – мистецтво складання букетів, довге навчання, обов’язкове для дівчаток.
Орігамі – складання фігурок із паперу (журавликів, собак та інших живих істот).
Релігії – співіснують дві – синтоїзм (чисто японська) і буддизм. Поділили сфери впливу: синтоїзм – веселі свята, буддизм – поховальні обряди.
Багато свят, мало релігійних, щорічно проводиться близько 40 різних фестивалів.
3 березня – день ляльок, свято дівчат, жінок
5 травня – свято хлопчиків
7 липня – свято зірок, закоханих
1 січня – Новий рік, сімейне свято, обов’язкове відвідування храмів, дарять подарунки.
Кухня. Основу японської кухні складають рослинні продукти, овочі, рис, риба, багато продуктів моря.
Улюбленим продуктом є рис – японський хліб, без якого не можна помислити традиційний стіл. З нього готують різні страви, але головна – це «гохан», тобто просто зварений, без масла, солі і будь-яких приправ. Це є «головна їжа». Прикладом додавання до рису інгредієнтів та приправ є суші, одна із найпопулярніших страв японської кухні. Для приготування цієї страви використовують заздалегідь приготовлений рис, здобрений оцтом та заправлений цукром. Усі інші страви – з овочів, риби, м’яса – «додаткова їжа». В японській кухні мало не тільки м’яса, а також жирів, небагато їдять і молочних продуктів. З релігійними заборонами пов’язана характерна риса японської кухні: вони дуже мало їдять яловичини та свинини, а також тваринних жирів, вершкового масла та молочних продуктів, оскільки в буддизмі заборонялося вбивати та їсти тварин. Багато національних страв готують з дарів моря: молюсків, кальмарів, восьминогів, крабів, креветок, морських водоростей. Японці вживають також багато фруктів. Улюблений напій – чай.
4 сторінка «Господарство».
Японія – одна з найрозвинутіших держав світу. Частка країни у світовому ВВП становить близько 8%, а у світовому промисловому виробництві – 12%. Чинниками, які визначають економічний розвиток Японії та оригінальність її економічної моделі, є історичні умови розвитку, рішучість у проведенні економічних реформ та їхня ефективність, специфіка соціальних відносин, які встановилися всередині країни між урядом, бізнесом і рештою населення.
Японія має розвинену сферу послуг, в якій створюється до 63% ВВП, а основними її компонентами є торгівля, транспорт, телекомунікації, банківська сфера, туризм. Це свідчить про постіндустріальний етап розвитку країни.
Добре і широко в країні розвиваються фінансова і торгова інфраструктура, а морський флот за тоннажем посідає друге у світі. Про стабільність банківської сфери говорить той факт, що японська єна є однією з найбільш стійких валют світу. Ця грошова одиниця має стабільні позиції в країнах Східної Азії, для яких Японія надає кредити переважно у своїй валюті. А столиця Токіо є найбільшим в Азійсько-Тихоокеанському регіоні валютно-фінансовим центром.
Японія є однією з потужних туристичних країн свого регіону, хоча японці й самі дуже люблять подорожувати. Тут розвиваються різні види туризму. А особливо діловий, пізнавальний і рекреаційний.
Промисловість Японії є добре розвинутою галуззю економіки (виробляє до 35% ВВП країни). Вона представлена переважно наукоємними галузями, які базуються на новітніх технологіях виробництва.
Науково-технічні досягнення Японії відомі в усьому світі, оскільки в експорті японських товарів понад 80% становлять товари високих і середніх технологій. За індексом технологічних досягнень Японія посідає 4 місце у світі після Фінляндії, США та Швеції. Країна посідає 1 місце у світі за кількістю виданих патентів (понад мільйон осіб), випереджаючи США – у 3,4, ФРН – у 4,2, а Австралію – у 13,3 рази. 57% промислових роботів світу виробляється саме в Японії.
Основними галузями промисловості є машинобудування, чорна металургія, хімічна промисловість. Японія перебуває серед світових лідерів за виробництвом чорних металів, електроенергії, автомобілів, суден і комп’ютерної техніки. На її частку припадає 50% світового виробництва суден, до 20% телевізорів, побутової техніки. Серед найбільших світових промислових корпорацій багато японських, які виділяються значними обсягами та якістю виробництва продукції. Ось промислові лідери Японії – «Тойота», «Хонда», «Соні», «Тошиба» - вони є провідними японськими компаніями в автомобільній та електротехнічній галузях промисловості.
С/г відіграє значну роль у господарстві країни. Основою с/г виробництва залишаються дрібні селянські господарства. Тому ця галузь отримує великі субсидії від держави і перебуває під її опікою. В Японії розвинене зернове господарство, зокрема вирощування рису, що має найвищу у світі врожайність. Також тут вирощують різноманітні овочі та фрукти, цукрові буряки, розводять свиней, ВРХ, займаються птахівництвом.
Оскільки Японія морська держава, то вона посідає провідне місце у віті щодо вилову риби (близько 12 млн. т щорічно). Розвиває і аквакультуру: розведення риби у внутрішніх водоймах та молюсків на «морських ділянках». 90% від світового видобутку відбірних перлин – ось урожай, який щорічно дають Японії її води.
Японія має одну з найгустіших транспортних мереж у світі, тому в країні отримали розвиток всі види транспорту, за винятком річкового та трубопровідного.
5 сторінка «Японія і світ. Японія і Україна».
Сучасна Японія має розширену структуру зовнішньоекономічних зв’язків. Географічним пріоритетом у зовнішній торгівлі для Японії є насамперед країни Азійсько-Тихоокеанського регіону. Вони є як джерелом сировини, так і ринком збуту готової продукції. Найбільшими партнерами за експортом є країни – Китай, Південна Корея, США. Основною продукцією, що вивозиться, є транспортні засоби, автомобілі, хімікати, риба та рибопродукти. Японський імпорт складається переважно з палива, різних руд, продуктів харчування, цивільних літаків, тканини. Основними партнерами з імпорту є США, Китай, Південна Корея, Австралія.
Нині Україна не має значних економічних стосунків з Японією. Це пояснюється як географічною віддаленістю країн, так і інвестиційною непривабливістю нашої країни. Проте як Україна, так і Японія шукають шляхи зближення. Перший візит за кордон наш президент зробив 18 – 21 січня 2011 року саме до Японії і це символічно. Був підписаний документ про глобальне співробітництво. Так, упродовж наступних десяти років будуть реалізовуватися дослідницькі проекти в межах ЧАЕС, спільні угоди у вирішенні екологічних проблем. Закладені проекти з будівництва українських супутників і ракетоносіїв для Японії. Співпрацюють країни на спільному підприємстві з виробництва автобусів «Богдан».
ІІІ. Завдання додому: опрацювати відповідний параграф.
Завдання: Уявіть ситуацію: ваші знайомі придбали путівку до Японії і просять вас, як знавця географії, порадити, чи варто їм подорожувати цією країною. Зробіть рекламу візитної картки Японії.
ІV. Підсумок уроку.
V. Закріплення матеріалу. Японія – це країна, яка зуміла стати однією з найбільш розвинених країн світу, не втрачаючи при цьому своїх традицій. Вона зберегла своє власне обличчя і навіть примусила інші країни звернутися до її досягнень, перейняти часточки її культурної спадщини.
Чим мене здивувала Японія?
Національні риси характеру
Це – ввічливість, доброзичливість, бажання дарувати один одному подарунки.
Ввічливість японців сьогодні виглядає як екзотика. Зустрівши знайомого, японець може завмерти, зігнувшись навпіл серед вулиці.
Ми звикли більш контролювати свою поведінку серед незнайомих, ніж у колі сім’ї. Японець за домашнім столом веде себе ще церемонніше, ніж у гостях чи в ресторані.
По-японськи бути ввічливим – це водночас не тільки ховати свій душевний стан, а й іноді виражати зовсім протилежні почуття. За японським етикетом, неввічливо перекладати свої турботи на інших чи висловлювати радість тоді, коли інша людина в цей момент, можливо, чим-небудь схвильована. Японська ввічливість – це мистецтво не потрапляти в ситуації, що принижують інших.
У Японії все, що стосується «обліку та контролю», доведено до досконалості. Жителі країни знають про себе буквально все і не соромляться відкриватися іншим: скільки, наприклад, кожен японець щомісячно дарує і отримує подарунків (в середньому 34 рази), скільки витрачає гарячої води, щоб помити голову шампунем (60 л), яка середня швидкість руху в межах Токіо в період «денних пробок » (ледве сягає 12 км/год.), скільки паличок для їжі використовується в масштабі всієї країни за рік (20,5 млрд.пар) і т. д.
У Японії цінують людей працелюбних та досвідчених. Дотепер в Японії трудові ресурси цінуються і тут збереглася найкоротша відпустка серед розвинених країн, вона не перевищує 10 днів.
Вважається, що пошук нових знань і навичок прикрашає людину в будь-якому віці так само, як скромність і повага до старших.
«Навчати інших завжди почесно, а навчатися в інших – ніколи не соромно» - відоме японське прислів’я.
Національний одяг і взуття японців
Кімоно – дуже простий за кроєм, але складний, щоб одягати й носити, одяг; через плечі людини перекидається тканина так, щоб ззаду і попереду вона звисала аж до підлоги, потім зшивається ззаду і з боків; кімоно не має ґудзиків і утримується поясом.
Характерною рисою кімоно є рукава соде, які зазвичай набагато ширші за товщину руки. Вони мають мішкоподібну форму. Рукавний отвір завжди менший від висоти самого рукава. Оскільки японське традиційне вбрання подібне до халату, у ньому немає відкритого коміру на зразок європейських костюмів. Загалом воно зручне і не сковує рухів людини.
Тканини, з яких виготовляються кімоно, як правило, нееластичні. Для поясу використовують сукно. Для пошиття кімоно використовуються переважно м’які нитки, які зменшують ризик перетягування тканини. Викрійки для одягу зазвичай прямокутні і відрізняються від європейських аналогів зі складними заокругленими формами. Завдяки цьому досягається економія і практично повна утилізація матерії. Її залишки можуть бути повторно використані у господарстві.
А традиційне взуття – дерев’яні сандалі – скамеєчки (гета) на двох брусках, із шнурком між пальцями – до цього часу носять навіть із європейським одягом. Під них надівають шкарпетки (носки) , які зшиті в формі рукавички, де великий палець окремо.
Національна зачіска
Зачіски стародавньої Японії відрізняються оригінальністю і складністю. У японців від природи чорне волосся, колір волосся вони ніколи не змінювали. Усі зачіски відрізнялися надзвичайною охайністю виконання. Жіночі зачіски складалися із декількох елементів. Для більшої стійкості у високі зачіски підкладали бархатні валики, подушечки, використовували овальні гребінці, на які намотували пасма волосся.
Майстри часто використовували легкий картон. Завершену зачіску покривали розтопленим маслом чи воском для того, щоб волосся було блискучим і мало здоровий вигляд.
Для збереження зачіски голову на ніч клали на спеціальні дерев’яні підставки, їх ще називають підголівниками. Зачіски залишалися в тому ж вигляді певний час, але знатні дами іноді використовували перуку.
Чайна церемонія
Чай – улюблений напій. Його готують з молодих чайних листків, які висушують і розтирають на порошок за спеціальною технологією. Японський чай має зеленуватий колір і за виглядом та смаком відрізняється від європейського. П’ють чай без цукру, але іноді із солодощами. Ритуал чаювання суворо розписаний і називається «тяною». У Японії існують спеціальні чайні будиночки – «тясіцу».
Ікебана (аранжування квітів)
Ікебана цінувалася в Японії ще з давніх-давен. І насамперед у поетичній творчості. Ось що говорив про це дивовижне мистецтво один японський поет:
О, сердобольные поэты,
Неплохо б научиться вам
Искусству создавать букеты,
Не зная жалости к цветам.
Берет японец ветку вишни
В жемчужно-розовом цвету,
Срезает все, что видит лишним,
Что нарушает красоту.
Ікебана – це сконструйований за своїми законами світ. Проникнення у світ ікебани, розуміння її мови вимагають від людини і професійних знань, і особливого дару – тонкого зорового сприйняття. Ікебана існує не сама по собі, а кожна її частина безпосередньо пов’язана з іншою. У ній ми бачимо постійність, з якою зими змінюються веснами, бачимо постійне в мінливому. Для ікебани часто використовують гілки вишні, абрикос. Абрикос символізує жіночу красу, гілки сакури і хризантеми втілюють повноту життя.
Бойове мистецтво
Багато японських традицій пов’язані із середньовічними правилами честі рицарів –
бусідо. Цей кодекс правил проповідує суровий аскетизм, зневага до мук і смерті , вірність обов’язку при любих обставинах , а в випадку невдачі – готовність до самовбивства – харакірі . Із рицарських військових вправ з’явилися карате, боротьба дзюдо, фехтування кендо, стріляння із лука, боротьба сумо. Військові мистецтва Японії – дзюдо, карате, кендо – вони базуються на точності рухів, пластичності бійців і обов’язково пов’язані з тим чи іншим образом.
Кендо – сучасне бойове мистецтво японського фехтування на бамбукових мечах.
Дзюдо є олімпійським видом спорту. Сутички дзюдоїстів проходять на квадратному килимі (татамі) розміром 8х8 або 10х10 метрів.
Карате є бойовим мистецтвом, що розвинулося з рукопашних китайських бойових мистецтв. Удари наносяться як руками (кулаками, ребром долоні, відкритою рукою, ліктями), так і ногами (стопами, колінами).
Улюбленець Японії
Небагато можна назвати квітів, які б так швидко і так просто завоювали б собі загальну симпатію, як японський хризантем. Це улюбленець японців. Зображення хризантема священне. Правом носити матерію з його зображенням, на підставі державних законів, користуються лише члени імператорської родини. Хризантем з 16 пелюсток є на гербі, на монетах.
З цією квіткою в Японії пов’язане одне з найулюбленіших свят – свято хризантема. На честь хризантемів кращі поети пишуть тушшю вірші на довгих паперових смугах та приклеюють їх до дерев. Проводяться виставки найрозкішніших хризантемів.
В імператорському палаці влаштовується спеціальне свято, потім всі прямують до оранжерей, де виставлено багатющі колекції виведених влітку хризантемів.
Вікторина
1. Назвіть столицю Японії.
2. Назвіть чотири найбільші острови.
3. Який рельєф переважає у Японії?
4. Чи є вулкани? Назвіть найвідоміший із діючих вулканів.
5. Яка галузь промисловості є головною?
6. Яке місце займає за рівнем економічного розвитку?
7. Яка традиційна галузь с/г?
8. Що означає Токіо? (Східна столиця)
9. Грошова одиниця.
10. Як перекладається слово карате? (боротьба без зброї)
11. Національна квітка японців.
12. Мистецтво складання букетів.
13. Чайна церемонія (тяною)
14. «Символ» держави (імператор)
15. Промислова продукція – І місце в світі ( робот)
16.Національний одяг (кімоно)
17. Дерево – національний символ країни (сакура)
18. Державний лад Японії (конституційна монархія)
19. Назва морального кодексу самураїв (бусідо)
20. Тип господарства Японії (постіндустріальний)
21. Який жест при зустрічі друзів відсутній у японців? (рукопотискання)
22. Як ви розумієте таке висловлювання: «Океан найближчий сусід, найважливіший партнер і союзник Японії, один із творців її історії й культури. Океан допоміг відстояти країну в часи монгольської навали, він пом’якшує клімат країни, дає мільйони тонн морепродуктів; з його дна японці добувають марганцеві конкреції, а з океанічної води витягують уран».
Перевірка словничка японських термінів і понять:
Дзюдо – боротьба; карате – боротьба без зброї; харакірі – самовбивство самураїв; ханамі – милування квітами; татамі – назва циновок; тяною – церемонія чаювання; хасі – назва паличок, якими їдять рис; кімоно – традиційний одяг; орігамі – мистецтво робити фігурки з паперу; ікебана – аранжування квітів;
Оголошення оцінок.
Всім дякую за цікаву подорож. Арігате !!!