Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10
Мирноградської міської ради Донецької області
Персонажі «Чорної ради» П. Куліша –
представники різних суспільних
прошарків того часу
Шепелєва Олена Миколаївна,
учитель української мови та
літератури ЗОШ № 10,
спеціаліст І категорії
м.Мирноград-2017
Тема. Персонажі «Чорної ради» П. Куліша – представники різних суспільних прошарків того часу.
Мета:
розкрити правдивість відтворення історичного колориту епох, допомогти учням усвідомити ідейно-моральні уроки твору;
розкривати в учнів навички порівняльної характеристики образів, використовуючи детальне цитування з тексту;
розкривати вміння самостійно знаходити історичний матеріал, складати цікаві повідомлення;
виховувати інтерес до історії країни, патріотичне почуття до рідної землі.
Тип уроку: урок засвоєння знань.
Міжпредметні зв’язки: історія України, українознавство.
Методи та прийоми: бесіда, слуховий цитатний диктант, робота в групах, інсценування уривку твору, складання сенканів, методи «Прес», «Мікрофон», «Мозкова атака», тестові завдання.
Обладнання уроку: портрет письменника, текст роману, ілюстрації до нього, портрети гетьманів, мультимедійна презентація.
Було колись в Україні;
Були колись запорожці,
Вміли панувати.
Де козацтво українське,
Славні отамани?
Т.Шевченко
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
Емоційна готовність до уроку.
Психологічна вправа «Наш настрій»
Перед кожним із вас, діти, розкладені кольорові смужки. Візьміть, будь ласка, у руки той колір, який вам сьогодні найбільш до вподоби. (Вибір дітей)
Ви підсвідомо вибрали собі «в друзі» ті кольори, які відповідають вашому настрою:
Червоний – піднесеність;
Жовтогарячий – радість;
Жовтий – приємність;
Зелений – спокій;
Синій – сум;
Фіолетовий – тривожність;
Чорний – незадоволення;
Білий - складно сказати про настрій.
Отже, кольори впливають на людину, її самопочуття, емоції. Сприймайте світ у кольорі, адже це радість для людини, позитивні емоції, енергія сили та успіху!
Метод «Мікрофон-1»
«Від сьогоднішнього уроку я очікую…»
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя.
«Настане час, - писав П.Куліш, - коли імена наших справжніх лицарів воскреснуть, коли українці відчують свою душу, в них відновиться державність.» Письменник висловлював жаль, що втрата історичної пам’яті сама по собі вже є трагедією. Тому, використовуючи історичні та фольклорні джерела, П. Куліш наповнює роман живими колоритами епохи, зображує справжніх патріотів своєї Батьківщини, змушує замислитися кожного з нас за майбутню долю України
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку
ІV. Актуалізація опорних знань уроків
Група «істориків» та «українознавців» виступають із повідомленням «Доба Руїни», «Козацькі літописи Самовидця і Граб’янки», «Чорна рада», «Державний стан, устрій України».
(Презентація на інтерактивній дошці)
Слуховий цитатний диктант
Відгадати, про кого цитата
«Душа щира, козацька… Часом закине й дуже вже круто, да якось так щиро засміється що нізащо на його не розсердився би» (Кирило Тур)
«Він добрий був син и щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навіки преогорчити…» (Петро Шраменко)
«…козак не до любощів. Нема в його погляді ні того ніжного слова, ні того люб’язного погляду, що веселить дівоче серце» (Яким Сомко)
«… величали другим Хмельницьким, що іще раз стає за Вкраїну супротив її ворогів і дарує мирові волю» (Іван Брюховецький)
«Був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва» (Гвинтовка)
« Батько мій рідний! – каже Сомко. – Я здавна привик звати тебе батьком.» (Іван Шрам)
«Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті, і так усякому на душі,мов сонечко світить» (Леся Череванівна)
V. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу
Слово вчителя.
- Пантелеймон Куліш зумів так індивідуалізувати характери героїв, що кожен із них зміг виразити ідеологічну множинність України. Кого тут тільки нема! Поміщики, селяни, запорожці, козацька старшина і українська шляхта. Серед їх політичних орієнтацій важко знайти основу для національного змирення. Які знайомі до болю й актуальні проблеми сьогодення!
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
- На які групи можна поділити героїв роману?
Орієнтовні відповіді:
на головних і другорядних
реальних історичних та вигаданих автором
на негативних і позитивних
на прихильників Сомка і прихильників Брюховецького.
Робота в групах.
Учні характеризують образи роману.
І група – Якима Сомка як виразника ідеї об’єднання України
ІІ група – Івана Брюховецького як уособлення лицемірства, безчесності.
ІІІ група – Івана Шрама як носія ідей незалежності держави.
ІV група – Кирила Тура як втілення козацького лідерства
(Учні характеризують Сомка та Брюховецького як реальних історичних осіб, складають план-характеристику до образів І. Шрама та Кирила Тура, а також «сенкан»)
Зразок
-
Яким Сомко
Чесний, мужній
Бореться, мріє, прагне
Гетьман він на всю губу, пишен і красен
Об’єднана Україна
Іван Брюховецький
Хитрий, підступний
Нехтує, погрожує, зрікається
Ходив поміж миром, мов
чарівник-чорнокнижник
Авантюрист
Іван Шрам
Загартований, «пошрамований»
Любить, зневажає, викликає,
Доля Батьківщини – сенс життя
воїна-священика
Патріот
Кирило Тур
Відважний, відчайдушний
Тримається, рятує, вболіває
Герой справді схожий на тура
Козацька честь.
3. Інсценування уривку роману.
«Чужою смертю я волі купувати не хочу»
Яким Сомко
Сомко: Що се? Невже я од нудьги починаю з марою розмовляти? Чи справді ти Кирило Тур?
Тур: Ще й питає? А яка була же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі ? Тільки він один зачарує всякого.
Сомко: Що ж ти мені скажеш?
Тур: А от що я тобі скажу. Давай лишень мінька на одежу та виходь з сієї пакосної ямки.
Сомко: Підожди, брате! А ти як звідси вийдеш?
Тур:Що тобі до мене? Іди лишень ти, а я найду собі дорогу…
Сомко: Е, ні! Сього не буде. Чужою смертю я волі кувати не хочу.
Тур: Як? Так як Бог дасть… Хіба не чував ті про наших характерників? Кирило Тур хіба вже дурніший од усіх? Ну лиш давай мінька на одежу.
Сомко: Ні, мій голубе сизий, сього не буде. Я вже сказав, що чужою смертю не куплю собі волю, а що раз сказав Сомко, того й повік не нарушить.
Тур: Так?
Сомко: Так. Тепер мені буде легше за правду постраждати.
Метод «Прес»
Прокоментуйте уривок.
- Які думки, враження виникли у вас? Якими показані ці персонажі?
4. Кросворд «Впізнай героя»
1. Ім’я сина паволоцького полковника. (Петро)
2. Справжнє прізвище полковника Шрама. (Чепурний)
3. Один із представників козацької верхівки. (Гвинтовка)
4. Який узагальнений образ посідає важливе місце в романі? (Народ)
5. Прізвище героїні твору, яка подобалась Петру Шраменку. (Череванівна)
-
1.
2.
3.
4.
5.
Завдання: Коротко охарактеризуйте цей персонаж.
VI. Закріплення знань учнів
1. Ситуативне завдання.
Ви – гетьман того часу. Яку політику ви б проводили?
2.Тестові завдання.
1. У творі «Чорна рада» П. Куліша яскраво виражені ознаки:
А) реалізму;
Б) романтизму;
В )класицизму ;
Г) сентименталізму.
2. Повідною ідею твору є:
А) єднання Україні, встановлення миру;
Б) любов – найвища цінність людського життя;
В) людина повинна жити за «за законами серця»;
Г) за збереження культурних пам’яток.
3. З якою метою полковник Шрам залишає рідне місце й вирушає в дорогу?
А) щоб допомогти Сомкові залишитися гетьманом;
Б) щоб зустрітися з бойовим товаришем Череванем;
В) щоб одружити сина Петра;
Г) щоб самому спробувати стати гетьманом.
4.Хто з персонажів роману єдиний раз заплакав від того, що Вкраїна «розірвана надвоє»?
А) Кирило Тур;
Б) «Божий чоловік»;
В) полковник Шрам;
Г) Петро Шраменко.
5.Кульмінаційним моментом основної сюжетної лінії твору «Чорна рада» є:
А) сама Чорна рада;
Б) одруження Петра і Лесі;
В) двобій Петра й Кирила Тура;
Г) смерть полковника Шрама.
6. Кому з героїв належать слова: «Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани»?
А) Череваню;
Б) полковнику Шраму;
В) Гвинтовці;
Г) батькові Пугачу.
7. Хутір у романі П. Куліша – це символ:
А) ідеального життя українців;
Б) відособленості українців;
В) самовпевненого багатія;
Г) сварок та негараздів.
8. Кому з героїв належать слова: «Молода знайшлася б і друга, а Кирила Тура другого не буде»?
А) Череваню;
Б) Петру Шраменку;
В) Сомку;
Г) батькові Пугачу.
9. Охоронцем козацьких звичаїв у романі виступає:
А) батько Пугач;
Б) «Божий чоловік» ;
В) Полковник Шрам;
Г) Яким Сомко.
10. Який художній засіб використаний у реченні: «Їдуть вони, аж бандура заговорила голосніше»?
А) епітет;
Б) уособлення;
В) метафора ;
Г) гіпербола.
11. До якої лексичної групи належать слова: «… той у карамзинах, а тії в личаках та в семирягах»?
А) загальновживані слова;
Б) діалектизми;
В) архаїзми;
Г) історизми.
12. Установіть відповідність між характеристикою і персонажем роману «Чорна рада»
1) Кирило Тур | А) «І вже тоді йому здалось, що ні для чого більш і на світи жити.» |
2) Яким Сомко | Б) «…був високий і огрядний собі пан; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, як зорі.» |
3) Іван Шрам | В) «І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловік простенький.» |
4) Петро Шраменко | Г) «Лучче проміняти шаблю на веретено, а ніж напасти вдвох на одного.» |
5) Іван Брюховецький |
|
VІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап
Метод «Мікрофон-2»
Чи справдились ваші очікування щодо уроку?
На сьогоднішньому уроці я зрозумів…
Урок допоміг мені…
Хочу відмітити роботу на уроці таких учнів… Їхні відповіді були чіткими, повними, послідовними, змістовними.
(Виставлення оцінок)
VIII. Домашнє завдання
Підготувати матеріал для аналізу образів Лесі та Петра, скласти порівняльну характеристику персонажів Череваня та Гвинтовки.