Янчишина Н.В.

Організація самостійної роботи учнів початкової школи в умовах сучасного освітнього середовища

Оринин

2019

Рецензент: Гудима Н. В. – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та методик початкової освіти Кам’янець - Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Янчишина Н.В.

Самостійна робота учнів на уроках в початкових класах. – навчально-методичний посібник. Кам’янець-Подільський, 2019. – 66 с.

У посібнику розглядається роль і місце самостійної роботи у навчально – виховному процесі, описано зміст і організацію. Містяться теоретичні та практичні аспекти самостійної роботи учнів на уроках в початкових класах. Показано форми та методи самостійної роботи на уроках: літературного читання, української мови, математики, природознавства, основ здоров’я, образотворчого мистецтва та трудового навчання. Наведено приклади творчих завдань.

Навчально-методичний посібник може бути використаний учителями початкових класів та студентами педагогічних вузів.

Вступ

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільною освітою, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її розвиток. Центральною особою навчально-виховного процесу була й залишається саме дитина, з її індивідуальними особливостями, характером, поруч з якою завжди повинен бути взірець, тобто вчитель.

Початкова освіта забезпечує загальний розвиток дитини, вміння читати, писати, знання з основ арифметики, первинні навички користування джерелами інформації; формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм загальнолюдської моралі та спілкування, основ гігієни, вироблення перших трудових навичок. Одним з основних завдань, які стоять перед початковою школою, є завдання навчити молодших школярів самостійно оволодівати знаннями.

Досягнення потрібного суспільству рівня освіченості та розвитку особистості неможливо без систематичної самостійної праці, готовність до якої закладається у шкільному віці. У зв’язку з цим у концепції шкільної освіти велика увага приділяється самостійній навчальній діяльності учнів у процесі навчання.

Метод самостійної роботи учнів постійно в центрі уваги дидактів і психологів, які проводять дослідження з різних аспектів розвиваючого навчання. Доведено, що самостійна робота відіграє велику роль у формуванні і розвитку навчальних умінь, вихованні волі, пізнавального інтересу, навичок колективної праці. В ній виявляється індивідуальність кожного учня, формується їхній інтелект і характер. Усе це сприяє засвоєнню глибоких і міцних знань.

Діти – «двигун» нашої епохи, нашого сьогодення. І як ми приведемо його в дію, так він і буде працювати весь свій робочий час. Як ми навчимо здобувати знання самостійно, так вони і здобуватимуть і працюватимуть протягом свого життя. Головне – навчити, а ще краще – навчити вчитися, знати, де знайти відповіді на запитання.

Вважається, де організована самостійна робота там є праця, видно результат, там ефективний урок, бо самостійність у навчанні – найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто й правильно застосована самостійна робота розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати і взагалі формує самостійність як рису характеру.

Ще К. Д. Ушинський наголошував, що головною умовою розвитку такої якості в учнів як самостійність є правильний розподіл функцій між дорослим і дитиною. У визначенні рівня розвитку самостійності учня особливої уваги набувають міра й форма допомоги вчителя учневі.

Уміння самостійно вчитися може сформуватися лише шляхом набуття дитиною особистісного досвіду. Учень завжди виявляє цілеспрямованість, докладає зусиль для того, щоб правильно виконати завдання.

Розділ І

Роль і місце самостійної роботи у навчально – виховному процесі

1. Загальне уявлення про самостійну роботу.

Поняття самостійності щодо навчально-виховного процесу не варто трактувати однозначно. Самостійна діяльність учнів розуміється як умотивовані й усвідомлені дії школяра, що завершуються певним результатом. Однак ця діяльність передбачає керування зі сторони вчителя, управління цим процесом, а саме: спрямування, проектування, підтримки.

Самостійною роботою прийнято вважати:

• роботу, яка виконалася власними силами без сторонньої допомоги та керівництва під час занять у класі;

• різноманітні навчальні завдання, які виконуються під керівництвом вчителя;

• роботу, яка відбувається за відсутності допомоги вчителя;

• різні види індивідуальної, групової пізнавальної діяльності учнів, які здійснюються на уроках і в позаурочний час;

• обов’язкову роботу, яка проводиться у процесі навчальних занять.

Самостійна робота – це спеціально організована діяльність учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, спрямована на самостійне виконання навчальних завдань різних видів складності.

1.2.Етапи та напрями самостійної роботи

Процес формування в учнів навичок самостійної роботи в ході вивчення навчальних дисциплін – включає три етапи:

1 – підготовчий (аналіз завдання, пошук способів виконання, планування роботи);

2 – виконавчий (виконання завдань);

3 – перевірочний ( перевірка і оцінювання робіт).

Кожному педагогу відомо, що учні, які прекрасно відтворюють навчальний матеріал, не завжди виявляють творчість, самостійність у судженнях та оцінках. Ці якості можуть бути сформовані тільки за умови залучення дітей до систематичної навчально-пошукової розумної самоосвітньої діяльності. Вчителеві слід організувати навчальну діяльність таким чином, щоб дитина стала суб’єктом навчання. При цьому педагогу необхідно пам’ятати, що самостійна робота має чотири основні напрями навчальної самоосвітньої діяльності:

1. організаційний (уміння визначати мету, обирати засоби її досягнення, контролювати відповідність дії плану та цілям, організовувати діяльність у колективній роботі);

2. практичний (працювати з довідковою літературою, відеоматеріалами, комп’ютером та ін..);

3. інтелектуальний (бачити проблеми, обирати об’єкт досліджень, систематизувати ідеї);

4. психологічний (докладати вольових зусиль для подолання

труднощів, усвідомлювати свій мотив, аналізувати та оцінювати ситуацію).

Розвиток самостійності учнів – це мета діяльності як вчителів так і учнів, тому вчитель повинен створити умови для спонукання учня до самостійної роботи, такий режим самостійної діяльності, який би дав змогу реалізувати головну мету – розвиток особистості учня, її творчого потенціалу. Найбільшу актуальність набуває така організація самостійної роботи, за якої кожен учень працював би на повну силу своїх можливостей.

3. Вимоги при організації самостійної роботи.

Організовуючи самостійну роботу потрібно дотримуватись певних основних вимог.

1. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність повинна:

• допомагати учням засвоювати матеріал глибоко і міцно;

• розвивати їх пізнавальні здібності;

• формувати вміння самостійно розширювати і поглиблювати знання та застосовувати їх на практиці;

• відповідати основним принципам дидактики; а саме доступності, систематичності, зв’язку теорії з практикою, свідомості, творчої активності, навчанню на високому рівні;

2. Завдання, що входять до системи самостійної діяльності, мають бути різними з дидактичною метою та змістом.

3. Послідовність виконання домашніх і класних самостійних робіт повинна бути такою, щоб виконання одних робіт логічно випливало з попередніх і підготовляло учнів до виконання наступних.

4. Самостійна робота повинна носити цілеспрямований характер. Що досягається чітким визначення її мети; недооцінення цієї вимоги приводить до того, що учні неправильно виконують завдання, або вимагають від учителя додаткових пояснень, через що відбувається нераціональне використання часу.

5. Самостійна робота має бути дійсно самостійною, а її зміст та обсяг – посильним для учнів на даному етапі.

6. Спочатку в учнів потрібно сформувати елементарні навички самостійної діяльності, як під час роботи з підручником, так і при виконанні практичних завдань, малюнків, простих вимірів, розв’язуванню задач. Цьому повинна передувати наочна демонстрація учителем цих видів роботи, яка супроводжується чіткими поясненнями і записами на дошці.

7. Для самостійної роботи учням необхідно пропонувати завдання, що розв’язуються за готовими алгоритмами, а також і такі, які вимагають їх створення.

8. Необхідно враховувати те, що різним учням потрібна різна кількість часу для засвоєння одних і тих самих знань, умінь і навичок.

9. Завдання мають бути цікавими для учнів.

10. Надмірне захоплення самостійною роботою учнів може сповільнити темп навчання.

11. Учитель визначає мету, зміст, обсяг, методи і види самостійної роботи.

Розділ ІІ.

Організація самостійної роботи учнів на уроках в початкових класах.

Самостійність дітей у навчанні - найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями і навичками. Розвиток самостійності охоплює, крім формування умінь, навички самоперевірки й самоконтролю. Ці якості розвиваються поступово. Тому до кожного завдання потрібно дитину готувати і заохочувати.

Застосування на уроках самостійної роботи дає змогу розв’язати багато навчально-виховних завдань; навчити дітей користуватися набутими знаннями і вміннями у житті; розвивати в учнів пізнавальні здібності, спостережливість, допитливість, логічне мислення.

Насамперед доцільно навчити учнів виконувати кожний вид роботи, показати техніку виконання її, дати зразки і тільки тоді перейти до самостійної роботи, щоб учні виявили свою розумову активність.

2.1. Самостійна робота на уроках літературного читання.

Самостійна робота на уроках літературного читання має на меті:

• формувати в учнів повноцінні вміння і навички читання;

• навчати розуміти зміст твору й засоби створення художнього образу.

У своїй діяльності застосовую такі види самостійних завдань на уроках читання:

• відтворення змісту прочитаного твору (сильніші учні усно переказують прочитаний твір, а слабші – за допомогою запитань вчителя) ;

• вибіркове читання ( часто застосовую гру «Хто швидше»);

• робота за ілюстрацією у підручнику (обговорюючи ілюстрацію – діти вчаться складати повні відповіді на запитання; знаходити ту частину тексту, що відповідає ілюстрації);

• самостійне ознайомлення з новим твором та перевірка його усвідомлення ;

• перечитування, для відшукування характеристики героя (особливо учням подобається відшукувати характеристику позитивних героїв);

• самостійне вивчення віршів напам’ять;

• складання звукових моделей слів з фішок.

Наприклад:

2 клас

Тема. Наче вулик наша школа

Вибіркове читання. Вірш Д. Павличка «Школа»

• Із чим автор порівнює школу? Чому?

• Із ким – дітей? Чому?

• Що ви знаєте про бджіл? Які вони?

Тема. Лариса Вахніна «Кордон»

Робота за малюнком.

• Розгляньте малюнок. Знайдіть абзац, що відповідає малюнку. Чим різняться вирази облич Сашка і Наталі?

(А Наталя тим часом узяла свою запасну ручку та й поклала на парту – хитро так, на самісінький «кордон». Побачив Сашко ручку, взяв та й пише…)

Тема. В. Сухомлинський «Як Наталя в лисиці хитринку купила»

Перевірка первинного сприймання. Тестування.

1. Коли лисиця пішла на базар?

а) улітку; б) узимку; в) восени.

2) Що не хотілось робити Наталі?

а) готувати уроки; б) допомагати мамі; в) мити посуд.

3) Що вирішила Наталя зробити з хитринкою?

а) повернути хитринку на базар Лисичці;

б) викинути хитринку у вікно;

в) заховати хитринку в шафу.

4) Кому розповіла Наталя про свою пригоду?

а) татові; б) мамі; в) подружці.

Тема. Веселе слово. Г. Бойко «Ділові розмови»

Робота в парах. Складання діалогу з сусідом по парті «Розмова по телефону»

Тема. Пісні та ігри, рідні з дитинства

Читання в парах (діалог). Українська дитяча пісенька «Добрий вечір, зайчику»

• Добрий вечір, зайчику,

куди йдеш?

Скажи мені правдоньку,

де живеш?

• Отут живу в хатоньці

край води,

а ти туди, лисонько,

не ходи!

Тема. А. М’ястківський «Неня»

Читання оповідання за особами. (Дідусь Демид, онук Дмитрик).

Тема. Українські народні казки. «Рукавичка» (казка)

Інсценізація казки «Рукавичка». (Автор, мишка, жабка, зайчик, лисичка, вовк, кабан, ведмідь).

- Скільки героїв буде в інсценізації?

- Чи можна цих звірів назвати дружніми? Чому?

Тема. Українська народна казка «Цап та баран»

Гра «Закінчіть речення» (Вчитель починає читає у тексті речення, а учні повинні його швидко відшукати і прочитати до кінця).

1. А збирайтеся, цапе й баране…

2. Приходять туди…

3. Славна, братці, компанія…

4. Баран на гіллі сидить…

Тема. Галина Могильницька «Бабусина радість»

Читання вірша «ланцюжком» (по одному рядочку).

• Хто є бабусина радість?

• Як хлопчик допомагає бабусі?

• Із чим у вірші порівняно хлопчика?

Тема. Олександр Олесь «Ялинка»

Завдання: відшукати риму у вірші до поданих слів.

• Чобітки – саночки;

• Кожушину – (ялину);

• Встиг – (плиг);

• Нізащо – (ледащо);

• Гратись – (сховатись).

2.2. Самостійна робота на уроках української мови.

Самостійна робота на уроках української мови – це в більшості випадках виконання різноманітних вправ за підручником. Виконуючи те чи інше завдання, учні свідомо прагнуть досягти поставленої мети, виявляючи свої зусилля. Плануючи самостійну роботу на уроці – я визначаю її місце залежно від рівня вимог до учнів та теми уроку. Проводячи уроки української мови часто даю такі завдання для самостійної роботи:

• списати, вставляючи пропущену букву;

• складання звукових моделей слів;

• виконання звуко-буквеного аналізу слів;

• поділ слів на склади для переносу;

• робота з деформованими реченнями.

Наприклад:

2 клас.

Тема. Звуки і букви.

Завдання. Склади слова з таких звуків:

[ш], [о ], [л], [а ], [к] (школа) ;

[у], [ к ] ,[о] , [р] (урок) ;

[у] , [е] , [ч] , [н‘] (учень).

Завдання. Вилучи один звук так, щоб вийшло інше слово:

Косар (коса); страва ( трава); рукав (рука); умова (мова).

Завдання. Скласти звукові моделі слів : калина, яблуко, щавель.

Тема. Алфавіт

Завдання. Запиши слова за абеткою, беручи до уваги першу і другу букви в слові.

Дятел, вулиця, диктант, жайворонок, виразно, чотирнадцять, олень, червоний, портфель, шофер.

Тема. Буквосполучення йо

Пам’ятай! Під час переносу сполучення йо не можна розривати.

Завдання. Випиши слова, в яких є буквосполучення йо.

Л..ня, ма..р, с..годні, під..м, л..тчик, ..рж, кол..ри, ра..н.

Тема. Склад.

Завдання. Додай до частин слів склади так, щоб утворилися слова.

Сини.., со..вей, лиси.., ..равель, біл.., ..жак, яго.., ..гірок.

Тема. Наголос

Завдання. Змінити кожне слово так, щоб ненаголошений склад став наголошеним.

Межа' – ме'жі;

Крило – …

Сестра – …

Тема. Дзвінкі й глухі приголосні звуки.

Завдання. Встав пропущені букви у слова. Самостійно закінчи речення.

…уб, …ереза, …осна, …оробина, …ерба, …ипа – це … .

Тема. Тведі і м’які приголосні звуки.

Завдання. Спиши слова, вставляючи, де треба, знак м’якшення.

Бат..ко, клад..ка, дон..ка, тон..ка, син..ка, спин..ка, шпил..ка, пил..ка.

Тема. Апостроф.

Завдання. Спиши слова, вставляючи, де потрібно, апостроф.

М..ята, солов..ї, здоров..і, пір..я, здоров..я, мор..я, бур..як.

Тема. Текст

Вони вивчили з малятами нову гру «Струмочок». До дитячого садка «Веселка» завітали школярі. Гра дітям дуже сподобалась.

Завдання. Змінити порядок речень так, щоб утворився текст.

Тема. Речення

Завдання. Зі слів кожного рядка скласти і записати речення.

1. Пухнасті, у, повітрі, сніжинки, кружляють.

2. Засяяла, на, сніжна, долонці, зірочка.

Тема. Іменник

Завдання. Утвори слово. З першого слова взяти першу букву, з другого слова – другу букву, з третього слова – третю букву і т. д.

1. зір, ліс, бір, марка, рамка – зірка;

2. мало, дим, сир –

3. молоко, вікно, тісто, карта, озеро –

4. пара, перо, він, мама, канал –

5. заєць, лис, ломи, собака –

Тема. Прикметник

Завдання. Замінити виділені слова прикметниками.

Глечик із глини – глиняний глечик; кільце із заліза - …; шишки сосни - …; хустка з шовку - … .

Тема. Дієслово

Завдання. Дай відповіді на запитання що чим роблять?, дібравши з довідки потрібні дієслова.

Сокирою – рубають;

Косою – … ;

Серпом - … ;

Граблями - … ;

Ножицями - … .

Слова для довідки: косять, ріжуть, рубають, загрібають, жнуть.

Крім підручника, для організації самостійної роботи на уроках, використовую індивідуальні картки (часто тестового характеру), що допомагає вчителю швидко опитати домашнє завдання і закріпити вивчений матеріал на уроці.

Наприклад:

1. Звуки ми:

А) бачимо, читаємо, пишемо;

Б) вимовляємо, чуємо;

В) співаємо.

2. Вибери слова, у яких букви я, ю, є, ї позначають один звук:

А) ялинка, малює;

Б) пісня, синє;

В) ящик, єнот.

Використовуючи різні додаткові вправи на уроках мови у взаємозв’язку з наявними у підручнику, я маю змогу виробляти в учнів мовленнєві вміння самостійного характеру, викликати у них інтерес до оволодіння рідною мовою.

3. Самостійна робота на уроках математики.

Вивчення математики в початкових класах здійснюється через систему виразів, задач і практичних робіт. Навчатись можна не тільки зі слів учителя, не тільки під час колективного розв’язування задач і вправ, а й самостійно. Працюючи самостійно, учні глибше вдумуються в зміст опрацьованого матеріалу, краще зосереджують свою увагу. Крім того, в учнів виховується наполегливість, увага, витримка.

На уроках математики самостійна робота практикується дуже широко на всіх етапах навчального процесу:

• під час виконання обчислювальних операцій (самостійне обчислення виразів);

• під час розв’язуванні задач, рівнянь, засвоєння геометричного матеріалу.

У своїй практичній діяльності на уроках математики застосовую такі види самостійної роботи:

• математичний диктант;

• самостійна робота учнів за індивідуальними картками;

• робота в парах (сильніший учень і слабший; або сусіди по парті);

• робота за естафетою;

• самостійна робота на закріплення нового матеріалу за зразком;

• домашня робота (учень має виконати самостійно те, чого навчився на уроці).

Наприклад:

2 клас

Тема. Нумерація чисел 1 – 100

Математичний диктант. Записати числа:

1. чотири, вісімнадцять, сорок два, сімдесят, дев’яносто дев’ять, сто;

2. 3 дес. 5 од.; 6 дес. 8 од.; 8 дес.; 10 дес. .

Тема. Розрядний склад двоцифрових чисел.

Завдання. Розкласти на розрядні доданки числа:

43= 40 + 3 15 =

67 = 59 =

Тема. Додавання і віднімання круглих десятків.

Завдання. Виписати круглі числа.

11, 90, 7, 10, 100, 61, 80, 54, 40.

Тема. Назви компонентів дії додавання.

Математичний диктант.

1. Записати «сусідів» чисел: 5, 13, 29, 80.

2. Числа 32, 64, 20, 15 збільшити на 4.

Тема. Знаходження невідомого від’ємника.

Завдання. Робота за індивідуальними катками.

Н – д. Розв’яжи рівняння.

12 – х = 8 68 – х = 60

Тема. Грошові одиниці – гривня, копійка.

Математичний диктант.

• Знайти суму чисел 23 і 34;

• Знайти різницю чисел – 67 і 25;

• Число 36 зменшити на 6;

• Число 42 збільшити на 4.

Іменовані числа. Завдання. Перетворити і обчислити.

100к = … грн. 45к + 5к =

1грн = … к 1грн – 10к =

Накреслити два відрізки: перший відрізок – 8 см; другий – на 3 см коротший.

Тема. Таблиці додавання та віднімання чисел 2 і 3 з переходом через десяток.

Завдання. Скласти та розв’язати задачі за коротким записом.

1)Було – 11 2) Було - 9

Полетіло – 2 Подарували - 3

Залишилося - ? Стало - ?

Тема. Додавання і віднімання чисел з переходом через десяток

Завдання. Обчислити кругові приклади.

19 – 4 10 + 9 20 + 6

23 – 13 26 – 3 15 +5

Робота в парах.

Завдання. Перетворення іменованих чисел.

1 м = … дм 1 доба = … год 1 рік =… міс

1 дм = … см 1 тиждень = …діб 1 грн = …к

Тема. Знаходження периметра (квадрата, прямокутника, трикутника).

Індивідуальне завдання кожному учневі. Знайти периметр:

• Квадрата зі стороною 3 см;

• Прямокутника зі сторонами 2 см і 4 см;

• Трикутника зі сторонами 2см, 3см, 4см.

Тема. Вирази з дужками

Завдання. Обчислити вирази, враховуючи порядок виконання дій у виразах, що містять дужки. (Учні обчислюють біля дошки з коментуванням)

5 + ( 18 – 9 ) 21 – ( 40 – 20 )

94 – ( 54 + 40 ) 15 + ( 19 – 16 )

Тема. Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел з переходом через розряд.

Завдання. Розв’яжи з поясненням.

37 + 17 18 + 34 46 + 28

34 – 20 65 – 55 94 – 27

Тема. Табличне множення і ділення

Завдання. Заміни додавання множенням.

4 + 4 + 4 + 4 ( 4 х 4 ) 6 + 6 + 6

3 + 3 + 3 + 3 + 3 2 + 2 + 2 + 2 + 2 + 2

Завдання. Заміни множення додаванням.

2 х 4 4 х 6 8 х 4

5 х 3 6 х 5 7 х 2

Завдання. Обчисли вирази.

2 х 6 + 12 4 х 6 + 6 7 х 8 + 10

3 х 4 – 2 5 х 8 – 20 9 х 3 – 17

Завдання. Визначити порядок дій у виразах. Обчислити.

10 + 2 х 7 15 – 10 : 2 18 : 2 – 3

24 – (6 : 3) ( 9 х 3 ) + 3 4 х 5 + 20

Інколи виникають труднощі при проведенні самостійної роботи – учні закінчують роботу не одночасно. Тому частіше проводжу самостійну роботу в кінці уроку; або даю додаткові завдання для тих учнів, що працюють швидше.

3. Самостійна робота на уроках природознавства.

Уроки природознавства – виховують в учнів відповідальність за збереження навколишнього середовища, як важливого фактора існування людини.

На уроках природознавства самостійна робота учнів різна:

• опрацювання нового матеріалу за підручником;

• відповіді на запитання;

• робота з гербарієм;

• проведення дослідів.

Наприклад:

2 клас

Тема. Природа і погода

Фронтальне опитування

Завдання. Усно дати відповіді на запитання.

1. Яку форму має Земля?

2. Яку форму має горизонт?

3. Назвіть сторони горизонту.

4. Навколо чого обертається Земля, коли змінюється день і ніч?

5. Які ви знаєте пори року?

6. Скільки триває один оберт Землі навколо Сонця?

Тема. Як вимірювати температуру повітря?

Природничий диктант.

Завдання. Записати температуру повітря.

1. 6 градусів тепла;

2. мінус 10 градусів;

3. 5 градусів холоду;

4. нуль градусів;

5. 25 градусів вище нуля;

6. 8 градусів нижче нуля.

Тема. Де в природі міститься вода?

Завдання. Записати слова у два стовпчики:

Розчинні речовини Нерозчинні речовини

Пісок, цукор, крейда, сіль, олія, масло.

Тема. Як розмножуються рослини?

Завдання. Відгадати загадану рослину, назвати спосіб її розмноження.

1. Червона, солодка, пахуча,

Росте низько,

До землі близько. (суниця)

2. Квітка ця на сонце схожа

На олію вона гожа,

Жовті пелюсточки має,

їх до сонця повертає.(соняшник)

3) Сидить паня у світлиці

Молода, червонолиця.

Хто до неї завітає –

Вітамінами вгощає. ( морква)

Тема. Які зв’язки існують між неживою і живою природою?

Завдання. Скласти ланцюги живлення.

1. Мишка, зерно, лисиця;

2. Жаба, капуста, слимак;

3. Попелиця, листя, комаха сонечко;

4. Трава, вовк, олень;

5. Дикий кабан, жолудь, вовк.

3. Самостійна робота на уроках основи здоров’я.

Під час вивчення предмету «Основи здоров’я» насамперед навчаю дітей дотримуватись правил здорового способу життя, свідомо ставитись до свого здоров’я. На уроках учні вчаться поводитись в екстремальних ситуаціях, дотримуючись правил безпеки життєдіяльності.

Практикую на уроках основи здоров’я не надання готових знань, а перетворення моїх пояснень в колективну, групову, самостійну роботу учнів уже на етапі засвоєння і сприйняття. Для закріплення вивченого матеріалу – застосовую такі види самостійної роботи:

• робота за малюнками;

• рольові ігри;

• робота з індивідуальними картками.

Наприклад:

2 клас

Тема. Розпорядок дня.

Завдання. Скласти і записати свій розпорядок дня.

(учні на окремих аркушах паперу письмово складають свій розпорядок дня в навчальний день)

Тема. Особиста гігієна. Догляд за зубами.

Гра «Так чи ні?»

Завдання. Якщо ти згоден із тим, що почуєш, скажи: «так» - і плесни в долоні.

1. Вмиватися потрібно щодня вранці і ввечері. Так чи ні? (так)

2. Зуби слід чистити вранці, ввечері і вночі. Так чи ні? (ні)

3. Перед сном треба мити ноги. Так чи ні? (так)

4. Мити руки потрібно в один і той самий час. Так чи ні? (ні)

5. Чистити зуби слід зубною щіткою і пастою. Так чи ні? (так)

Тема. Як поводитися за столом

Рольова гра «За столом»

Завдання. Повторити правила поведінки за столом, демонструючи їх виконання.

Тема. Твої обов’язки

Робота з індивідуальними картками.

Завдання. Познач свої обов’язки.

1. Старанно вчитися; (+)

2. Віддавати гроші старшокласникам; (-)

3. Допомагати старшим у родині; (+)

4. Доглядати за молодшими і слабшими. (+)

Тема. Один удома

Рольова гра «Якщо в двері твоєї квартири подзвонили»

Завдання. Повторити правила поведінки, коли один удома.

1. Подивись у вічко;

2. Якщо за дверима незнайомець – не відчиняй;

3. Ніколи не кажи незнайомим людям, що батьків немає вдома;

4. Не пускай незнайомих людей у квартиру;

5. Запитай у батьків, як тобі поводитись, якщо прийде електрик, сантехнік чи листоноша.

3. Самостійна робота на уроках образотворчого мистецтва і трудового навчання.

Уроки трудового навчання та образотворчого мистецтва відіграють важливу роль у підготовці учнів до самостійної трудової діяльності та формуванні у дітей трудових практичних вмінь і навичок.

На уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва – самостійну роботу застосовую на виконання нових завдань уроків. Діти за зразком чи демонстраційним матеріалом, під чітким керівництвом вчителя виготовляють ті чи інші вироби, малюють малюнки.

Також у своїй педагогічній діяльності привчаю учнів самостійно і вчасно готуватись до наступного уроку; прибирати робоче місце після різних видів навчальної діяльності; стежити за своїм зовнішнім виглядом; методам самообслуговуванню; дбайливо ставитися до своїх та чужих речей.

Висновки

Отже, за допомогою самостійної роботи прагну розвивати здібності кожного учня, організовувати навчання так, щоб сильніші учні мали можливість виконувати складніші завдання, учитися швидше, а недостатньо підготовлені виконували менш складні завдання, але поступово підвищуючи свій рівень знань.

Таким чином, самостійна робота в початкових класах – обов’язковий компонент процесу навчання. Самостійну роботу класифікують за декількома ознаками:

• за дидактичною метою: вивчення нового матеріалу;

• перевірка знань та вміння учнів;

• за джерелами знань, тобто закріплення і вдосконалення знань та вмінь учнів.

Форми керівництва не повинні пригнічувати самостійності дітей, а навпаки – сприяти її розвитку. Важливо тільки визначити, яка допомога доречна, а яка гальмує розвиток самостійності учня. На основі встановлених в шкільній практиці видів допомоги вчені визначили такі засоби педагогічного керування діяльністю учнів:

а) непрямі вказівки – часткові поради й рекомендації, що спрямовують увагу дітей на головне у завданні;

б) запитання, що несуть часткову інформацію і залишають за учнем право самостійно досягати мети;

в) стимулюючі дії – звернення до власних зусиль школяра, словесне заохочення.

Допомога класовода під час виконання дітьми самостійної роботи має набути форми сприяння, співучасті, а не підміни зусиль виконавця вміннями дорослого. Педагогу слід керуватися тим, наскільки його допомога потрібна.

Враховуючи різний темп сприйняття матеріалу учнями, найважливіші питання висвітлюються повторно. Основне завдання просто домогтися, щоб усі учні працювали на уроці охоче, із цікавістю і створити такі умови навчання, за яких кожен учень міг би працювати на уроці відповідно до рівня загальної підготовленості на сьогоднішній день. Для учня, який не встигає – дати посильне завдання, щоб виконавши його, він побачив позитивну перспективу в навчанні. А тому, хто добре знає навчальний матеріал, пропонується завдання творчого характеру. Щоб в дитини формувалося бажання вміти і потреба здобувати знання самостійно, її так потрібно розтлумачити, щоб вона хотіла давати відповідь на запитання.

Не секрет, що основна маса дітей з року в рік втрачає інтерес до навчання. У розв’язанні цієї проблеми важливим значенням є надавати використанню диференційованого підходу до навчання, що дає можливість кожному учневі самовиразитись залежно від його розвитку й володіння навчальним матеріалом. Найважливіше у такій співпраці – не обійти увагою жодної дитини, дати кожному висловитись, допомогти, похвалити, заохотити. Щоб учень не зневірився в собі, в своїх силах, слід запропонувати посильне завдання, стежити за рівнем його знань. Цю проблему диференційованого підходу, психологи розглядають як гуманний підхід до розкриття здібностей учнів.

Ефективність самостійної роботи збільшується, якщо вона є однією зі складових навчального процесу і проводиться планомірно та систематично, якщо на кожному уроці для неї відводиться певний час. Тільки за таких умов у учнів формуються стійкі вміння та навички щодо виконання різних видів самостійної роботи.

Додаток 1

Нестандартні уроки з використанням різних видів самостійної роботи

1 клас

Читання

Тема. Закріплення знань про букви «Щ», «щ», їх звукове значення. Опрацювання тексту «Наша Батьківщина»

Мета. Закріпити знання дітей про букви «Щ», «щ», їх звукове значення; вдосконалювати уміння звуко-буквеного аналізу слів; навички читання слів, зв’язних текстів; уміти переказувати прочитане. Ознайомити першокласників з національними символами України; квітами, які вплітають в український віночок. Розвивати зв’язне мовлення, увагу, спостережливість. Виховувати у дітей любов до рідного краю, до своєї Батьківщини – України.

Обладнання. Квіти для сплетення віночка, карта України, малюнки рослин – символів України, звукові фішки, підручник «Буквар».

Тип уроку. Урок засвоєння знань умінь та навичок.

Форма проведення уроку: Урок – віночок.

Хід уроку

І. Організація класу.

Не гаймо часу, поспішаймо,

Урок скоріш розпочинаймо.

Працюймо наполегливо, швидко, старанно,

Щоб жодна хвилина не втратилась марно.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Чи доводилось вам коли – небудь плести віночок?

• З яких квітів ви його сплітали?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Розповідь учителя.

• Український віночок – не просто краса, а й оберег, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. Цей звичай плести віночок прийшов до нас з давнини. Дівчатка, яким минуло 6 років, плели віночок із 7 квіток.

І сьогодні на уроці ми спробуємо сплести український віночок. Із кожним виконаним завданням ми вплітатимемо по одній квіточці.

ІV. Повторення вивченого матеріалу.

1. Виразне читання вірша В. Симоненка «Батьківщина». (2 – 3 учні).

• Вплітаємо першу квітку – цвіт яблуні. А що вона означає у вінку? Квіти яблуні – символ материнської любові.

2. Звуко – буквений аналіз слів: щітка, щука, щавель.

• Вплітаємо другу квітку – барвінок. Барвінок до людської оселі, до городу тягнеться. Взимку відвар барвінку п'ють від простуди; влітку барвінком прикрашають святковий стіл, хату, плетуть весільні віночки, букетики. Цілий рік його шанують, вважаючи символом життя.

V. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

- На сьогоднішньому уроці ми закріпимо знання про букви «Щ», «щ», їх звукове значення; ознайомимось з текстом «Наша Батьківщина».

VІ. Робота над новим матеріалом уроку.

1. Підготовча робота.

а) Читання з дошки вірша вголос хором.

Облітав журавель, сто морів, сто земель.

Облітав, обходив, крила й ноги натрудив.

Ми спитали журавля: «Де найкращая земля?»

Журавель відповідає: «Краще рідної немає!»

б) Бесіда за змістом вірша.

- Де літав журавель?

- Що він бачив?

- Куди завжди повертався він після мандрівки?

- Вплітаємо третю квітку – любисток. Люди люблять любисток не тільки за пахощі, а й за лікувальні властивості. Ним миють волосся, освіжають хатнє приміщення, купають маленьких дітей. Любисток у віночку – це символ людської відданості.

2. Розповідь учителя на тему «Як називається наша Батьківщина».

- У кожної людини є свій куточок на землі. Це місце, де вона народилася, виросла (або ще росте) – це її маленька батьківщина. З таких маленьких рідних куточків і складається наша велика Батьківщина. А країна, в якій ми живемо, називається Україна.

3. Розгляд карти України.

а) Кордони України. Країни – сусіди України: Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова.

б) Визначні місця на території України: Карпатські гори, р. Дніпро, Полісся, столиця України – м. Київ, та ін.

4. Ознайомлення з національними символами України.

- Україна вважається мальовничою країною. Тут дуже красива природа. Україну впізнають серед інших країн світу за її чудовими квітами, які ростуть тільки тут. Це такі квіти, як: маки, чорнибривці, ромашки, волошки, мальви, соняшники, барвінок, розкішні кущі калини та багато інших квітів. Деякі квіти вважаються національними символами України, з ними пов'язано багато легенд.

- Тому вплетемо у наш віночок наступні квіти:

Грона калини – символ краси і дівочої вроди, символ нашої прекрасної України.

Волошка у вінку – це символ людського розуміння, краса і велич неба.

Мак у вінку – то символ боротьби українського народу за волю.

Кожна людина втрачала когось рідного у цій боротьбі й процвітала пролита кров маковою квіткою в українському віночку.

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, усміхніться,

Землі рідній поклоніться,

І до сонця потягніться,

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

VІІ. Опрацювання тексту «Наша Батьківщина».

1. Словникова робота. Пояснення значення слів.

Батьківщина – рідний край.

Прадід – батько діда твого або баби.

Льон – травяниста технічна рослина, зі стебел якої виготовляють волокно, а з насіння – олію.

Безкраї – які не мають видимих меж, без кінця.

Шахта – система підземних споруд, де добувають корисні копалини.

2. Читання тексту вчителем.

3. Відповіді на запитання за змістом тексту.

- Що таке Батьківщина?

- Чим вона багата?

- Як зветься наша Батьківщина?

- Чим вона знаменита?

4. Читання тексту учнями вголос «по одному реченню».

- Вплетемо сьому квітку – безсмертник. Безсмертник дарує здоров'я нашому роду людському. Про неї співають у піснях як про квітку життя.

5. Переказування змісту тексту.

ІV. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

- Про що ми говорили сьогодні на уроці?

- Про що нове ви дізналися?

- Як зветься наша Батьківщина?

2. Читання вчителем вірша.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша – солов'їна.

Люби, шануй, оберігай –

Наш край, що зветься… Україна!

2 клас

Літературне читання

Тема. Урок позакласного читання. Твій друг – книга.

Мета. Ознайомити учнів з історією виникнення паперу і книгодрукування; поглиблювати їх знання про книги, їх різноманітністю; прищеплювати знання і вміння бережливого поводження з книгами; розширювати словниковий запас. Розвивати читацькі навички другокласників; спостережливість, увагу, пам'ять, зв’язне мовлення. Виховувати згуртованість, вміння поважати один одного, цікавість до книги та інтерес до читання.

Обладнання: виставка книг, картки для читання «Як до нас прийшла книга», оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу!», пазли з прислів’ями, картки «Правила поводження з книгою».

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організація класу.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо –

Роботу швидше починаймо.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

• Сьогодні у нас урок позакласного читання на тему «Твій друг – книга». Ми ознайомимося з історією виникнення паперу і книгодрукування, більше дізнаємось про книги і їх різноманітність.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Загадки.

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не чоловік, а навчає.

(книга)

Завжди можу стати в пригоді

Моїх вам порад не злічити.

І кажуть про мене в народі:

Мовчить, а сто дурнів навчить.

(книга)

2. Слово вчителя.

- Сьогодні ми поговоримо про книги.

Сила книги безмежна. Без неї людина сліпа. Протягом усього життя ми звертаємося до книги. Вона відкриває нам багато цікавого.

Книга – це велике диво, створене людиною, мудрий друг, який не вміючи говорити, розкаже про незвичайні пригоди, про чудеса, про навколишній світ. Ще не вміючи читати, ми розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які читали нам мами. Щодня ми маємо справу з книгою в школі та вдома. Про все ми дізнаємося з книг.

ІV. Сприймання нового матеріалу та його усвідомлення.

1. Робота з виставкою книг.

Перша поличка: абетка, буквар, дитячі книжечки.

-Що спільного в цих книжках?

-Як можна їх назвати? (моя перша книжка).

Друга поличка: підручники, словники, довідники.

-Яка спільна назва до цієї групи книг? (навчальні книги)

Третя поличка: казки

-Що спільного в цих книжках?

-Чи подобається вам читати казки?

Книг на світі є дуже багато. Вони відрізняються між собою змістом, розміром, оформленням. Книга розмовляє з людьми різного віку, різних професій. Вона стає другом і порадником кожної людини на все життя.

2. Виникнення книги.

Як саме книга прийшла до нас? Про це нам ви зараз зачитаєте із карточок, що лежать у вас на партах.

1. Давним давно на Землі не було таких книжок, як зараз, бо люди не вміли їх виготовляти. Писали люди на глині, каменях, на стінах печер, на листках, на корі дерев. Писали на всьому, бо не було тоді ні паперу, ні ручок чи олівців.

2. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Але на таких сторінках багато не напишеш. А щоб взяти з собою дві чи три таких книги – потрібен був віз.

3. З часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки, потрібні були шкури з цілої череди телят.

4. У далекій Африці на берегах річок люди знайшли рослину – папірус. Почали писати на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.

5. Справжній папір, що на ньому пишуть зараз – винайшли в Китаї. Тоді книги почали писати вручну. Але це було дуже довго і важко.

6. Зовсім нове життя почалося у книг, коли винайшли друкарський верстат. Тоді книги почали друкувати. Тепер книга всюди поруч з нами.

3. Відеоролик.

«Шлях книги від давнини до сучасності».

Фізкультхвилинка

Руки в боки, вгору, вниз

Раз, два, три – не помились.

У долоні - хлоп, хлоп,

І ногами – топ, топ,

Мов годинник зробим так:

тік-так, тік-так.

Тихо сіли на стільці

Скажем: всі ми – молодці!

4. Робота над оповіданням Остапа Вишні «Любіть книгу»

1) Первинне ознайомлення.

Читання оповідання вголос «ланцюжком»

2.Вправа для очей.

Мерщій рівнесенько сідаймо.

Очима кліпать починаймо.

Навіщо кліпать? Така зарядка –

Вже краще бачать оченятка!

3.Відповіді на питання за змістом прочитаного.

- Як ставився Василько до книги?

- Як він читав книжку?

- Що йому наснилося?

- Чи добре було Василькові уві сні бути книжкою?

- Як після сну хлопчик став поводитися з книгами?

4. Вибіркове читання.

- Зачитайте речення: що приснилося Василькові?

- де Василька-книжку різали ножицями.

V. Узагальнення набутих знань.

1) Самостійна робота учнів з прислів’ями. (складання прислів’я з пазлів)

1.Хто багато читає, той багато знає;

2. Книга вчить, як на світі жить;

3. Книга мовчить, а сто дурнів навчить;

4. Книга допоможе у труді, виручить у біді;

5. Золото добувають із землі, а знання – з книг;

6. Дім без книги, що птах без крил.

7. Будеш з книгою дружити – буде легше в світі жити.

8. Книга корисна, коли її читають.

9. Книгу читати – усе знати.

VІ. Підсумок уроку.

1. Правила поводження з книгою.

У вас на партах є написані правила поводження з книгами. Зачитайте їх і прикріпіть на дошці, щоб краще запам’ятати.

1. Бери книгу чистими руками;

2. Обгорни книгу;

3. Не малюй і не пиши у книжках;

4. Не рви і не шматуй книгу;

5. Не читай під час їжі;

6. Не читай лежачи;

7. Користуйся закладкою;

8. Підклей, якщо порвалася

2. Зачитування вірша вчителем.

Вчіться, діти, Мудра книжка

Скаже вам чогось багато

З того, що колись було

І посіяно й пожато.

Я. Щоголів.

3. Виконання «Пісеньки про книжку»

Книжка – добрий, мудрий друг,

Книжка знає все навкруг –

Що, до чого, звідки, як

І про що писав Маршак / 2р.

З нею взнаєш сто країн,

І сягнеш морських глибин,

Долетиш за мить одну

В міжпланетну далину / 2р.

Друг твій, книжка, відповість,

Що верблюд в пустелі їсть,

Скільки літ живуть кити,-

З неї все узнаєш ти. / 2р.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Навчитись виразно читати оповідання Остапа Вишні «Любіть книгу!»

Намалювати ілюстрацію до оповідання.

2. Скласти два питання по змісту твору.

2 клас

Українська мова

Тема. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «Слова, що означають назви предметів»

Мета. Повторити та узагальнити знання учнів про слова, які є назвами предметів; удосконалювати вміння розпізнавати ці слова серед інших слів; вміти правильно ставити запитання до живих і неживих предметів. Закріплювати навички написання слів з великої букви. Розвивати увагу дітей; вміння вживати у мовленні багатозначні слова. Виховувати почуття любові до рідного краю, до української мови.

Обладнання: Малюнок тітоньки Зими; витинанки сніжинок; підручники, зошити, ручки, лінійки, олівці; картки зі словами; малюнки із зображенням «пташиного ключа» та «дівочої коси».

Тип уроку: Урок узагальнення знань.

Форма проведення уроку: виконання завдань від тітоньки Зими.

Хід уроку

І. Організація класу.

Ось і все, дзвенить дзвінок,

В гості йде до нас урок.

То ж і ми часу не гаймо

Працювати починаймо.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

• Дітки, як ви вже побачили, що сьогодні до нас на урок завітали гості. Однією із наших гостей – виявилася прекрасна пора року, яку дуже полюбляють всі діти – це Зима. Всім відомо, що Зима приносить багато снігу, який складається із малесеньких сніжиночок. І сьогодні вона завітала до нас із своїми подружками – сніжинками. На уроці ми будемо не лише милуватися красою сніжинок, а повторимо та узагальнимо знання про слова , які є назвами предметів і виконаємо завдання, що підготувала для вас тітонька Зима і записала на ось цих сніжинках.

ІІІ. Повторення. Аналіз основних понять теми.

(На дошці прикріплений малюнок Зими та сніжинки, які падають із хмаринки)

1. Відкриваємо першу сніжинку. Повторення вивченого матеріалу.

а) перевірка письмових домашніх завдань;

б) фронтальне опитування:

- які слова називаються іменниками?

- на які питання відповідають іменники?

- до кого ставимо питання хто?

- яке питання ставимо до всіх інших предметів?

- які слова пишуться з великої букви?

в) підготовка до письмової роботи. Повторення віршика.

Зошит свій я відкриваю,

Навскоси його кладу.

Ручку я ось так тримаю,

Сяду рівно, не зігнусь.

Буду я писати вправно,

До роботи я берусь.

(Діти відкривають зошити, записують число та класна робота).

г) написання каліграфічної хвилинки.

Зи им ма Зима

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

1. Відкриваємо другу сніжинку. Вибірковий диктант.

Завдання. Записати імена дітей: дівчатка записують імена хлопчиків, а хлопчики – імена дівчаток.

Петрик, Оленка, Маринка, Василько, Іванко, Галинка.

2. Відкриваємо третю сніжинку. Гра «Зміна слів – іменників за зразком «один - багато».

Завдання: учні першого ряду називають слово, що означає один предмет, а учні другого ряду мають утворити з нього слово, що означає багато предметів.

Наприклад: ручка – ручки.

(завдання повторюються 2 – 4 рази, із письмовим записом у зошит).

Фізкультхвилинка.

• Тітонька Зима тихенько шепоче мені, що ви вже трішки втомились. Давайте відпочинемо.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трішки відпочити.

У долоні – хлоп-хлоп.

І ногами – топ-топ,

Мов годинник зробим так:

Тік – так, тік – так.

Тихо сіли на стільці. Скажем:

Всі ми молодці!

3. Відкриваємо четверту сніжинку. Коментоване творче списування тексту з дошки.

Завдання: списати текст, позначаючи початок та кінець речення. Підкреслити назви предметів.

НавулиційшовдощЛесиквиглянувувікноПідкущемстоявпесБровкоіплакаввінзмокізмерз, бовньогонемаєхатки.

4. Відкриваємо п’яту сніжинку. Ознайомлення з багатозначними словами.

1. розгляд малюнків (Сонце – небесне світило, сенечко – комаха);

2. відповіді на запитання:

• Що зображено на малюнках?

• Яке значення має слово «сонечко» в кожному випадку?

3. Підбір слів, які вимовляються і пишуться однаково, а значення мають різні ( ручка – писати, ручка – орган тіла людини).

4. Відгадування загадок.

• Який ключ літає? (пташиний);

• Якою косою не можна косити? (дівочою).

5. Відкриваємо шосту сніжинку. Робота в парах. Написання іменників з великої букви.

Завдання: з поданих слів дібрати відповідне ім’я людини та відповідну кличку тварин.

(На кожній парті є слова, що записані на окремих аркушах паперу)

1. собака, Оксана, мама, Дружок;

2. Пушок, дівчинка, собака, Христинка;

3. Зірка, корова, Пилип, тато;

4. хлопчик, Петрик, мишка, Сіроманка;

5. кінь, Каштан, тато, Іван;

6. корова, Квітка, хлопчик, Гнатик;

7. дівчинка, Мурчик, кіт, Марійка;

8. брат, Василько, кінь, Орлик.

V. Підсумок уроку.

1. Повторення написання міст, сіл, річок з великої букви.

• Ну ось і все, ми виконали усі завдання тітоньки Зими. Чи хотіли б ви, щоб вона ще колись завітала до нас у гості? Тоді давайте запишемо назву нашого села, щоб бува вона не заблукала.

• Як називається наше село? Як запишемо його назву, чому? (село Оринин)

• Які ще ви знаєте слова, що пишуться з великої букви?

VІ. Домашнє завдання.

1. Повторити правила про слова – назви предметів.

2. Записати у зошит 10 слів – назв предметів.

2 клас

Образотворче мистецтво

Тема. Весна прийшла

Мета. Поглибити та уточнити знання дітей про квіти, їхню роль у житті людини; ознайомити учнів з творчістю художниці Катерини Василівни Білокур на прикладі її картин; навчати передавати на папері особливості будови квітів, їх форму і колір; закріплювати навички роботи з фарбами. Розвивати уяву, фантазію, образне мислення. Виховувати шанобливе ставлення до творчості, до квітів.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: альбом, простий олівець, гумка, пензлик, фарби, стакан з водою, підручник, демонстраційний матеріал.

Хід уроку

І. Організація класу.

- Сідайте, діти, тихенько. Перевірте, чи все необхідне до уроку ви підготували (альбом, простий олівець, гумка, пензлик, фарби, стакан з водою, підручник). Будемо розпочинати урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

• Яка зараз пора року?

• Які прикмети весни ви знаєте?

2. Вступне слово вчителя.

• З приходом весни неначе все оживає, пробуджується од сну. Розпускаються бруньки на деревах, починає зеленіти травичка, а поміж неї розцвітають квіти.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

• На сьогоднішньому уроці ми спробуємо навчитися малювати весняні квіти, ознайомимося з творчістю художниці Катерини Білокур.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

1. Значення квітів в житті людини.

Квіти – постійні супутники людей. Напевно немає жодної людини на світі, яка не зупиняла на мить свій погляд на квітах. З давніх-давен їх використовували в обрядах, побуті, кулінарії і косметиці. Люди вивчали цілющі властивості квітів, їхній вплив на людську душу і використовували їх у лікувальних цілях. Квіти – наші обереги, окраса життя, символ української землі, історія нашого народу.

V. Сприймання нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя про творчість К. В. Білокур. (виставка портрету)

Народилася Катерина Білокур в с. Богданівці, тепер Яготинського району, Київської області у сім’ї бідного селянина. До школи не ходила, сама навчилася читати і писати. Дівчинка дуже любила малювати. Найбільше вона любила малювати квіти. Картини Катерини Білокур відрізняються від картин інших художників тим, що вона малювала квіти весни та осені в одному букеті. Таке може бути лише в уяві. На її картинах поєднуються природність і фантастичність.

2. Перегляд картин Катерини Василівни Білокур (почеплені на дошці)

VІ. Практична робота учнів.

1. Робота за підручником (с. 95)

а) читання вірша Марії Познанської «Весна»;

б)перегляд малюнків весняних квітів у підручнику;

2. Відгадування загадки. Читання вірша.

Я найпершим зацвітаю

Білим цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка.

Бо мене не буде влітку.

(підсніжник)

Ми – фіалочки синенькі,

Наші квіти запашні.

Розцвітаємо раненько

Скрізь під лісом навесні.

3.Поетапне виконання малюнка вчителем на дошці.

Фізкультхвилинка.

Кожен бутончик схилятися рад

Вправо і вліво, вперед і назад.

Тепер не страшні їм ні спека, ні злива –

Вони розцвітають в букеті красивім.

4.Самостійна робота учнів.

а) робота простим олівцем;

б) робота в кольорі; повторення правил роботи фарбами.

VІ. Підсумок уроку.

1. Слово вчителя.

Катерина Білокур дуже любила квіти і ніколи їх не зривала, а тільки малювала. Тож і ми давайте будемо бережливо ставитися до чудового царства квітів.

2. Кросворд «Квіти»

1. На сонечко я схожий і сонце я люблю,

До сонця повертаю голівоньку свою.

(соняшник)

2. Блакитна квітка з народних пісень.

(барвінок)

3. Перша квітка весни.

(підсніжник)

4. Квітка, що цвіте наприкінці літа.

(айстра)

5. Кущ – символ України.

(калина)

с

о

н

я

ш

н

и

к

б

а

р

в

і

н

о

к

п

і

д

с

н

і

ж

н

и

к

а

й

с

т

р

а

к

а

л

и

н

а

3. Перегляд та словесне оцінювання дитячих робіт.

4. Створення виставки в класі.

3 клас

Читання

Девіз уроку:

Красиво читаємо,

Чітко розповідаємо,

Мову свою розвиваємо.

Тема. Урок позакласного читання «У світі казок»

Мета. Поглибити знання учнів про казку як художній твір, в якому вигадка і фантазія служать засобом вираження суджень народу про життя, про художні особливості казки. Розвивати у школярів вміння розрізняти народну і літературну (авторську) казку; читацький інтерес до казок; навички виразного, осмисленого читання художньої літератури; формувати оцінні судження; уміння давати повні відповіді на запитання по змісту прочитаного та переказувати зміст казок; збагачувати словниковий запас. Виховувати почуття доброти, справедливості, поваги, дружби.

Обладнання. Виставка книжок «Моя улюблена книжечка»; ілюстрації художників до казок; учнівські малюнки казкової тематики; «чарівні» будиночки; лялька – Фея; роздатковий матеріал; декорації до інсценізації казки.

Тип уроку: урок засвоєння знань, умінь та навичок.

Форма проведення уроку: урок – мандрівка.

Хід уроку

І. Організація класу.

Дзвінок шкільний покликав нас

У цей чарівний гарний клас,

Де мрії понесе політ

Нас у казковий дивний світ.

• Добрий день, діти! Перед тим, як розпочати урок – хочу вам зачитати правила, якими будемо користуватися на уроці:

Спитає вчитель – треба встать,

Дозволить сісти – тихо сядь.

Сказати хочеш – не шуми,

А тільки руку підійми.

Щоб урок минув не марно,

Треба сісти рівно, гарно,

Й не базікать на уроках,

Як папуга чи сорока.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя.

• За звичним нам словом «казка» – криється великий зміст. Що ж таке казка? Казка – це цікава розповідь, в якій йдеться про щось неймовірне, фантастичне і має повчальний зміст. А який повчальний зміст має казка ми дізнаємося з прислів’я, які складуть учні.

2. Робота парами. Складання зі слів на картках прислів’я про повчальний характер казки.

• Казка вчить, як на світі жить.

• Казки маленькі, та розуму в них багато.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Вступна бесіда.

• Сьогодні у нас урок позакласного читання «У світі казок». На цьому уроці ми помандруємо до чарівного міста, з яким школярі нерозлучні з дитинства, і навіть, коли стаючи дорослими – не забувають про нього. А поведе нас у це місто ось ця чарівна Фея (вчитель показує ляльку – Фею, і виставляє її на почесне місце).

Отже, мандруємо сьогодні до Казкового міста. Зупиняючись на його вулицях, відкриватимемо щось нове і цікаве.

ІV. Робота над темою уроку.

1. Зупинка на вулиці Народних казок.

Казки – це скарбниця. Їх почали складати ще в сиву давнину і передавати один одному в усній формі із покоління в покоління, із століття в століття. Казки полюбляють не тільки діти, а й дорослі. Казку можуть складати десятки, сотні, а може й тисячі людей.

• Як називають такі казки? (народними)

( На дошці вивішується назва «вулиця Народних казок»)

• Це перша вулиця, якою нас поведе чарівна Фея. Але нам потрібно не просто пройтися, а ще й виконати завдання.

Завдання: із зачитаного уривка – відгадати яка це казка, та знайти до неї ілюстрацію (уривки зачитують діти).

1. – Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений, -

Я від баби утік,

Я від діда утік,

То й від тебе втечу!

(«Колобок»)

2. Ішов дід лісом, та й загубив рукавичку. От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже: «Тут я буду жити».

(«Рукавичка»)

3. От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе: «Івасику – Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!»

(«Івасик – Телесик»)

4. – А я рак – неборак, як ущипну – буде знак.

Та як ущипне козу клешнями! Коза як замекає та з печі, та з хати побігла, тільки видно!

(«Коза – Дереза»)

5. Побіг вовк мерщій на річку, та до ополонки, та хвіст в ополонку.

• Ловись, - каже – рибко, велика та все велика!

(«Лисичка – сестричка та Вовк – панібрат»)

• То ж пригадаємо про які казки ми дізналися на вулиці Народних казок?

• Хто складає ці казки?

2. Зупинка на вулиці Літературних казок.

• Зазвичай казки розповідають, а не читають. Ці традиції збереглися з давніх часів, коли люди не знали писемності. А от письменники І. Франко, О. Пушкін, Ганс Християн Андерсен, брати Грімм, Шарль Перро та інші записували казки. Вони щось доповнювали, щось змінювали і тепер ми можемо прочитати ці казки. А як називаються ці казки, ми дізнаємося із завдання.

Завдання: (робота за індивідуальними картками) між буквами знайти сполучення, що може бути словом – назвою казок. Слово, яке знайшли – підкреслити і зачитати вголос.

ОВРЛИТРЛІТЕРАТУРНІАОИПРР

АІЛАШЩІВАВТОРСЬКІЛОРАВД

(на дошці вивішується назва «вулиця Літературних казок»)

• Привела нас Фея на наступну вулицю Казкового міста, яка називається – вулиця Літературних казок. Тут побудовані дуже красиві будинки. А на дверях ми бачимо аркуші паперу із завданнями.

Будиночки порожні, а їхні жителі залишили записки, в яких вказано, де вони. Давайте дізнаємось.

(Учні по черзі виходять до дошки, беруть записки і читають вголос. А інші -відгадують герої якої казки живуть в тому чи іншому будиночку).

1. «Пішла до бабусі, понесла їй пиріжки». («Червона шапочка», автор Шарль Перро).

2. «Пішла провідати сімох гномів» («Білосніжка і семеро гномів», Шарль Перро)

3. «Я в гостях у П’ятачка» («Вінні – Пух і всі, всі, всі..», Алан Мілн)

4. «Терміново викликали в Африку лікувати звірів» («Айболить»,

К. Чуковський).

• Всі герої, що залишили записки належать до літературних казок.

3. Зупинка на вулиці Відпочинку. Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трішки відпочити.

Руки в боки, вгору, вниз,

На сусіда подивись.

Пострибаєм, як зайчата,

Політаєм, як пташата,

Потанцюємо ще трішки,

Щоб спочили ручки й ніжки.

Всі веселі? От чудово!

А тепер до праці знову.

4. Зупинка на вулиці Нових казок.

Робота над українською народною казкою «Собака, півник і лис».

• Ви вже знаєте багато казок і сьогодні ми спробуємо ще ознайомитись з однією українською народною казкою, яка називається «Собака, півник і лис».

1. Первинне сприймання тексту.

• Як треба читати казку? (виразно, з інтонацією).

(вчитель починає читати казку, а учні продовжують)

2. Відтворення змісту прочитаного за запитаннями.

• Як жили дідусь із бабусею?

• Хто у них жив?

• Що запропонував собака півнику?

• Де друзі умостилися ночувати?

• Хто почув як удосвіта співав півник?

• Куди запросив лис півника?

• Чи погодився півник іти один на свято?

3. Визначення головної думки казки.

• Поміркуйте, про які риси характеру описується у казці? (хитрість і розум);

• Хто у казці думав, що він хитрий і може когось обдурити? (лис);

• Хто виявився розумнішим? (півник);

• Чого навчає нас ця казка? (бути чемними, розумними, справедливими).

V. Інсценізація казки «Ріпка»

- Повернутися з казкового міста ми зможемо лише тоді, коли покажемо для нашої гості – Феї інсценізацію казки «Ріпка», автором якої є І. Франко.

Автор: Був собі дід Андрушка,

А в нього – баба Марушка,

А в баби – донечка Мінка,

А в дочки – собачка Хвінка,

А в собачки – товаришка,

Киця Варварка,

А в киці – вихованка,

Мишка Сіроманка.

Раз весною взяв дід лопату та мотику,

Скопав у городі грядку велику,

Гною трохи наносив,

грабельками підпушив;

Зробив пальцем дірку

Та й посадив ріпку.

Працював дід не марно:

зійшла ріпка гарно.

Щодень ішов дід у город,

набравши води повен рот,

Свою ріпку поливав,

їй до життя охоти додавав.

Росла дідова ріпка, росла!

Зразу така, як мишка, була,

Потім, як буряк,

Потім, як кулак,

Потім, як два,

А наприкінці стала, як дідова голова.

Тішиться дід, аж не знає, де стати.

Дід: «Час нашу ріпку рвати!»

Автор: Пішов він на город – гуп-гуп!

Узяв ріпку за зелений чуб:

Тягне руками, упирається ногами, -

Мучився, потів увесь день,

А ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дід бабу Марушку:

Дід: «Ходи, бабусю, не лежи,

Мені ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город – гуп-гуп!

Узяв дід ріпку за чуб,

Баба діда за плече,

Тягнуть, аж піт тече.

Промучились увесь день,

А ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе баба дочку Мінку:

Баба: «Ходи, доню, не біжи,

Нам ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город – гуп-гуп!

Узяв дід ріпку за чуб,

Баба діда – за сорочку,

Дочка бабу – за торочку.

Промучились увесь день,

А ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дочка собачку Хвінку:

Дочка: «Ходи, Хвіночко, не лежи,

Нам ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город – гуп-гуп!

Узяв дід ріпку за чуб,

Баба діда – за сорочку,

Дочка бабу – за торочку.

Собачка дочку за спідничку.

Промучились увесь день,

А ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе собачка кицю Варварку:

Собачка: «Ходи, Варварко, не лежи,

Нам ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город – гуп-гуп!

Узяв дід ріпку за чуб,

Баба діда – за сорочку,

Дочка бабу – за торочку.

Собачка дочку за спідничку,

Киця собачку за хвостик.

Промучились увесь день.

А ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе киця мишку Сіроманку:

Киця: «Ходи, мишко, не сиди,

Нам ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город – гуп-гуп!

Узяв дід ріпку за чуб,

Баба діда – за сорочку.

Дочка бабу – за торочку,

Собачка дочку – за спідничку,

Киця собачку – за хвостик,

Мишка кицю – за лапку.

Як потягли – та й покотилися.

Упала ріпка на діда Андрушку,

Дід – на бабу Марушку.

Баба – на дочку Мінку,

Дочка – на собачку Хвінку,

Собачка – на кицю Варварку,

А мишка – шусть у шпарку!

VІ. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

• Чи запам’ятали ви у яке місто ми сьогодні мандрували?

• На яких вулицях цього міста побували?

• Хто складає народні казки?

• Хто створює літературні казки?

• З якою новою казкою ознайомились на уроці?

2. Слово вчителя.

• Ось і завершилася наша мандрівка до Казкового міста, де живе багато казок. Жителі яких добрі, працьовиті, ввічливі, чемні, мудрі, хоробрі. А щоб потрапити туди, потрібно багато читати. Отож, дружіть з книжками, будьте активними читачами. Пам’ятайте, що книжка – ваш друг і порадник.

3. Оцінювання учнів за роботу на уроці.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Навчитись виразно читати казку «Собака, півник і лис».

2. Уміти переказувати зміст прочитаної казки.

3. Розмалювати ілюстрацію до казки.

Багато мусим знати,

Про все, що є навкруг,

Тож слід казки читати,

Бо книга – вірний друг!

3 клас.

Я і Україна

Тема. Твоя країна – Україна. Символи держави.

Мета. Збагатити знання учнів про країну, в якій вони проживають – Україну, про столицю, як головне місто країни; ознайомити з відомими містами, найбільшими річками та озерами України. Розширити та уточнити знання учнів про державні символи України. Розвивати увагу, мовлення учнів. Виховувати любов до Батьківщини.

Обладнання. Карта України, вишитий рушник, штучні квіти, з яких учні плестимуть український віночок (маки, волошки, ромашки, соняшники, колосся), підручники, кросворд (намальований на великому аркуші паперу).

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Форма проведення уроку: урок – віночок.

Хід уроку

І. Організація класу.

Продзвенів уже дзвінок –

Починається урок.

То ж і ми часу не гаймо,

Урок швидше починаймо.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Відповіді на запитання.

• Чи доводилось вам коли – небудь плести віночок?

• З яких квітів ви його сплітали?

2. Розповідь учителя.

• Український віночок – це не просто краса, а й оберег, «знахар» душі, бо в ньому є чаклунська сила. Цей звичай плести віночок прийшов до нас з давнини.

І сьогодні ми на уроці спробуємо сплести український віночок із квітів, що є національними символами України. Із кожним виконаним завданням вплітатимемо по одній квіточці.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з віршем.

Красивий, щедрий, рідний край,

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай,

Усе, що зветься … (Україна)

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

• Сьогоднішній наш урок присвячений Україні та її символам.

V. Сприймання нового матеріалу.

1. Україна – рідний край.

Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна – прості прекрасні слова. Рідний край починається від батьківського порога, від тієї стежини, де ти зробив перші кроки, від куща калини, що є символом держави.

Україна – це наша земля, наша країна зі славною історією, народ якої протягом багатьох віків боровся за свободу та незалежність. Україна – це велика незалежна держава.

(вплітаємо 1 квітку – мак).

2. Головне місто України – столиця.

а) Загадка

Воно відоме в світі,

Каштани в ньому квітнуть,

Будинки тут високі,

Дніпро тече широкий.

Віддавна – це столиця,

Столиця білолиця.

Ну, хто з вас відгадається

Як місто називається? (Київ)

(вплітаємо 2 квітку – ромашку)

б) Розповіді учнів.

1 уч. Київ – одне з найкращих міст світу. Красиве воно і в будні, і в свята, в усі пори року. А особливо красиве – навесні, коли зацвітають каштани.

(вплітаємо 3 квітку – пшеничні колоски)

2 уч. Головна і найкрасивіша вулиця Києва – Хрещатик. На Хрещатику завжди ніби свято. Багато людей іде широкими тротуарами. Їздять багато машин. А під землею побудовано місто – метро.

(вплітаємо 4 квітку – волошку)

3 уч. У цьому місті багато театрів, музеїв, храмів, навчальних закладів. Але найбільше тут роботящих людей.

(вплітаємо 5 квітку – соняшник)

3. Найвідоміші міста України.

• В Україні понад тисячу міст. Великі міста – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Миколаїв, Херсон та інші. Ці найбільші міста України – є обласними центрами (24 області). (Вчитель демонструє на карті кожне місто і область).

(вплітаємо 6 квітку – мак).

4. Найбільші річки України.

а) Загадка.

Тече, тече – не витече,

Біжить, біжить – не вибіжить. (річка)

б) Розповіді учнів.

1 уч. Річок в Україні налічується 73 тисячі. Річки – народне багатство. З давніх давен люди оселялися біля річок, брали з них воду, ловили рибу.

(вплітаємо 7 квітку – ромашку)

2 уч. Найбільші річки України: Дніпро, Південний Буг, Псел, Дністер, Десна, Дунай, Прут, Тиса, Сіверський Донець, Горинь. А сама більша річка України – Дніпро, що протікає через столицю України місто Київ. (вчитель показує на карті річки).

(вплітаємо 8 квітку – пшеничне колосся).

Фізкультхвилинка.

Ми ходили всі в лісочок,

Там побачили дубочок.

Дуб високий – високий.

Вітер гілки гойдає:

То вліво, то вправо

Їх нахиляє.

А маленькі жолуді

На землю осипає.

5. Найбільші озера України.

а) Загадка.

Стоїть корито, повне води налито. (озеро).

б) Розповідь учня.

1 уч. Крім річок в Україні налічується багато озер. Найбільші озера: Світязь, Синевир. (вчитель показує на карті)

(вплітаємо 9 квітку – волошку).

6. Гори України.

Розповідь вчителя.

а) Гори Карпати – розташовані на заході України. Найвища точка гір Карпат – називається Говерла.

б) Колись півострів Крим належав Україні. Тут знаходяться Кримські гори. Найвища точка Кримських гір – Роман-Кош. (вчитель показує на карті).

(вплітаємо 10 квітку – соняшник).

7. Державні символи України.

а) Слово вчителя.

Кожна країна світу має свої символи.

Символ – це умовне позначення якогось предмета, явища. У ст. 20 (1 розділ) Коституції України записано: «Державними символами України є: Державний прапор України, герб і гімн».

б) Розповіді учнів.

1 уч. Прапор (вчитель демонструє).

Державний прапор України має два кольори: синій і жовтий. Синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі.

(вплітаємо 11 квітку – мак).

2 уч. Герб (вчитель демонструє)

Герб – це пізнавальний знак-картинка. Герби бувають різні.

Український народ має герб – тризуб. Це дуже старовинний знак. Багато століть назад запровадив його київський князь Володимир Мономах. Тризуб зображає старовинну зброю: лук, меч та інші військові приладдя. Нею наші прадіди билися з ворогом і виборювали волю для свого народу.

(вплітаємо 12 квітку – ромашку).

3 уч. Гімн.

Гімн – це урочиста пісня. Державним гімном України є пісня, яка називається «Ще не вмерла України…».

Автор слів пісні – український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана мелодія композитора Михайла Вербицького.

(вплітаємо 13 квітку – пшеничні колоски).

VІ. Підсумок уроку.

1. Розгадування кросворда.

1) як називається герб нашої держави? (тризуб)

2) які гори України ви знаєте? (Карпати)

3) як називається найбільша річка України? (Дніпро)

4) який птах є символом України? (лелека)

5) яке місто є столицею України? (Київ)

6) кущ – символ України. (калина)

7) квітка – символ рідної землі. (мак).

	т	р	и	з	У	б
	К	а	Р	п	а	т	и
Д	н	і	п	р	о
л	е	л	е	к	а
		к	и	ї	в
к	а	л	и	н	а
				м	а	к

(вплітаємо 14 квітку – волошку).

2.Колективне виконання учнями пісні «Квітуча Україна».

Де сяє сонце золоте

І журавлі курличуть.

В саду черешенька цвіте,

Вечерять мама кличе.

Співає сонячні пісні

Уся моя родина,

Бо я вродилась на землі,

Що зветься Україна.

Приспів

За квітучі гаї

І калини цвіт у лузі,

Станьмо, браття мої,

Помолімось разом, друзі.

Хай молитви слова

Небом птахою полинуть,

Щоб завжди берегла

Матір Божа Україну.

Любові сповнена земля

Одна така на світі.

І кожен день стрічаю я

Серця добром сповиті.

І покладемо за мету

Від малу й до загину

Любити землю цю святу,

Що зветься Україна.

(вплітаємо 15 квітку – соняшник).

3.Слово вчителя.

• Дорогі діти! Не забувайте, що ви – діти землі, яка зветься Україною. Любіть свою Батьківщину, вона у вас – єдина! Любіть і бережіть історію рідної землі. Не забувайте, що ви теж частина цієї історії.

VІІ. Домашнє завдання.

Робота за підручником (с. 100 – 107)

4 клас.

Математика

Тема. Знаходження дробу від числа.

Мета. Закріплювати вміння учнів записувати та читати дроби; ознайомити із знаходженням дробу від числа у випадку, коли чисельник відмінний від одиниці. Вчити розв’язувати задачі на знаходження дробу від числа. Удосконалювати навички швидкого, усного рахунку. Розвивати у дітей логічне мислення, увагу, пам'ять, уяву. Виховувати старанність і працьовитість на уроці.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок.

Форма проведення уроку: урок – подорож .

Хід уроку

І. Організація класу.

- Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекає нас.

І прийшли ми всі сюди,

Щоб учитись і рости.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Перевірка письмових домашніх завдань.

2. Математична розминка.

1. Записати дроби у зошит: 3/4, 2/5, 3/7, 4/9.

2. Мозковий штурм.

- Як називається число під рискою дробу?

- Що воно показує?

- Як називається число над рискою дробу?

- На що воно вказує?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

• Сьогодні на уроці нас запрошує на бал його Величність Дріб. Щоб потрапити до його казкового палацу, ми маємо подолати всі математичні перешкоди, які будуть зустрічатися на нашому шляху. Закріпимо вміння записувати та читати дроби; ознайомимось із знаходженням дробу від числа у випадку, коли чисельник відмінний від одиниці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Підготовча робота. Зустріч з Білочкою.

• Діти, білочка розсипала ненароком усі горішки з кошика і просить нас допомогти їй зібрати їх. У кожного з вас є на парті горішок, він не простий. На зворотному боці – завдання. Розв’яжіть це завдання і покладіть горішок у кошик.

(Завдання типу: 1/2 від 24; 5/6 від 30; і т. д.)

2. Пояснення нового матеріалу. Знаходження дробу від числа, коли чисельник відмінний від одиниці.

Знаходження довжини доріжки, яку вже пройшли.

Довжина доріжки через ліс до палацу, де проживає Дріб – 12 км. Ми з вами вже пройшли 2/4 усієї доріжки. Скільки ж кілометрів ми подолали?

• Спочатку знайдемо 1/4 від 12 км. Скільки кілометрів це буде? (12 : 4 = 3 км)

• А як знайти 2/4 від 12 км? ( Треба 3 км збільшити у 2 рази, тобто 3 х 2 = 6 км)

• То скільки кілометрів ми вже пройшли? (12 : 4 х 2 = 6 км)

V. Первинне застосування набутих знань.

1. Робота за підручником. (с. 96 – 98)

а) Робота над задачею – усно, колективно;

б) Знаходження дробу від числа.

Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, усміхніться,

Землі нашій поклоніться,

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться,

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

2. Місток.

• Перейшовши через ліс, ми спускаємося вниз, де виспівує повноводний струмок. Постає проблема, як перейти не змочивши ніг?

Для цього нам потрібно побудувати місток. Щоб знати, якої довжини брати дощечки для містка, потрібно обчислити таке завдання:

Знайти: 4/7 від 28 – це довжина першої дошки;

3/7 від 3864 – довжина другої дошки;

4/9 від 1575 – довжина третьої дошки.

(вимірювати умовно в сантиметрах)

3. Господарство.

• Ось ми дібралися території замку. Зайшли на господарський двір. А тут разом всіх 8420 птахів. Його Величність Дріб поставив нам задачу. Треба дізнатись скільки окремо всіх птахів кожного виду.

Задача. На птахофермі було 8420 птахів: кури становили 3/5 від усіх птахів; гуси – 1/4 від усіх птахів, а решта – качки. Скільки було окремо курей, гусей, качок?

(Проводиться аналіз задачі, складається короткий запис. Розв’язок діти записують самостійно)

Кури – 3/5 від 8420 -?

8420 Гуси – 1/5 від 8420

Качки - ? – решта

4. Ключі

• Ось вже й підійшли до замку. Але двері зачинені. А тут збоку висять ключі, на яких завдання . То, напевно, ними і можна відкрити двері.

Червоний ключ – знайти 2/4 від 128;

Жовтий ключ – зайти 2/3 від 201;

Зелений ключ – знайти 3/6 від 72.

VІ. Підсумок уроку. Зустріч з Дробом.

• Нарешті ми потрапили до замку. До нас підходить Дріб, дякує, що ми добре його вивчили, і зуміли подолати всі перешкоди по дорозі до нього.

VІІ. Домашнє завдання.

Виконати завдання за підручником.

4. клас

Літературне читання

Тема. Урок позакласного читання. Брати наші менші.

Мета. Розширити і збагатити знання учнів про тварин; навчати порівнювати їх; виділяти основні ознаки; ознайомити із змінами у поведінці із приходом осені; пробуджувати інтерес до прочитаного. Розвивати навички правильного свідомого читання, уміння самостійно працювати з текстом, робити висновки. Розвивати мовлення учнів, мислення. Виховувати бережне ставлення до природи, чуйність і доброту.

Обладнання. Картини із зображенням тварин; оповідання О. Ємченка «Драма на болоті» роздруковано на окремих листках для кожного учня; кросворд «Птахи».

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Форма проведення уроку: урок – телепередача «У світі тварин»

Хід уроку

І. Організація класу.

Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей усмішкою й миром.

Ми вам раді, люди добрі,

І вітаєм щиро вас.

І запрошуєм ласкаво

На урок в 4 клас.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Відповіді на запитання.

• Назвіть, яких ви знаєте тварин;

• Чи проживають якісь тварини у ваших домівках?

• Як ви їх доглядаєте?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

• Сьогодні урок позакласного читання ми проведемо у формі телепередачі «У світі тварин». Ведучою на цій передачі буду я. До нас завітали гості, які більше розкажуть нам про тварин, про їхнє життя.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда.

• Яка зараз пора року?

• Як люди готуються до зими?

• Чи так само готуються тварини до зими?

• Як називаються тварини, що живуть в наших домівках?

• Як називаються тварини, що живуть в природних умовах?

V. Сприймання нового матеріалу.

1. Зустріч з першою групою гостей – тваринами.

а) Зустріч зі свійськими тваринами.

• Де проживають свійські тварини?

• Хто про них піклується?

• Свійські тварини розкажуть про своє життя.

(Учні читають напам’ять вірші про свійських тварин і демонструють малюнки).

Корова. Я на паші ціле літо

Їм травичку соковиту.

Молочко в корів смачне,

Тож і хвалять всі мене!

Кінь . У коня - і сила й швидкість,

І краса при тім – нерідкість.

Я підковами щокрок

Дзвінко цокаю: цок-цок!

Свиня. Я люблю у спеку дуже

Повалятися в калюжі.

Хоч і кажуть всі, що я

Забруднилась, як свиня.

Кішка. Уночі мишей полюю,

Вдень поніжитись люблю я.

Глянь на мене. Упізнав?

Кішка я. Мур-мур! Няв-няв!

Собака. Всім подам охоче лапу,

М’ячик буцну під канапу.

Привітаюся: «Гав-нав!»

Я – собака, щоб ти знав.

б) Зустріч з дикими тваринами.

• Є у нас тварини, які проживають не в наших домівках.

• Де проживають дикі тварини?

• Хто про них піклується?

(Учні читають напам’ять вірші, демонструють малюнки диких тварин).

Їжачок. Чимчикує їжачок –

Ціла купа голочок.

Їм комах я, плазунів

І маленьких гризунів.

Зайчик. В полі, в лісі проживаю,

А хатиноньки не маю.

Довговухі стрибунці

Сірі й білі є зайці.

Ведмедик. Влаштував ведмідь барліг,

Спати там на зиму ліг.

Літо й осінь я старався –

Досхочу я наїдався:

Мед, малину, груші їв,

Рибу та мишей ловив.

Вовк. З кулькою строкатою

Поспіша на свято.

Друзів всіх не поміча…

Загордилося вовча.

Білка. Червонясту шубку маю

По деревах все стрибаю.

Хоч сама мала на зріст,

Та великий в мене хвіст,

Як намисто оченята…

Хто я? Можеш відгадати?

2. Зустріч з другою групою гостей – читцями.

Опрацювання оповідання О. Ємченка «Драма на болоті»

Драма на болоті

…Вовки оточили лосиху на узліссі. Їх було десь півтора десятки. Вони накинулися на тварину, але вмить були розкидані врізнобіч нищівними ударами копит. Інстинкт підказав вовкам, що на відкритому місці лосиху не взяти, і тоді вони погнали тварину на болото, де вона, важка й незграбна, загрузнувши, могла б легко стати їхньою здобиччю.

Пізно зрозумівши підступний намір нападників, лосиха, рятуючись втечею, таки вскочила в баговиння і втратила повороткість. Цього тільки й треба було лютим звірам. Вони, як шуліки, накинулися на безборонну жертву.

І тоді приречена лосиха подала сигнал біди. Протяжно, аж луна пішла лісом, вона заревла. Боже праведний, що скоїлось! Загомоніла, зашелестіла вся округа. То побратими лосихи, почувши тільки їм зрозумілий поклик, погнали на виручку своєї посестри.

Ще хвилина – і було б пізно. Вовки буквально обсіли свою жертву. З тіла лосихи зацебеніла кров, що надало ще більшого азарту хижакам.

Та над ними вже нависли грізні роги рятівників. Шалено огризаючись, вовки розбіглися.

Лосі тим часом обступили свою родичку, запрошуючи її вийти на сушу. Одначе пошматована до крові тварина не могла самотужки вибратись на берег. Тоді лосі почали зализувати її рани.

За цим заняттям і застали їх єгері, що теж почули сигнал біди.

Зранену лосиху лебідкою витягли з болота і на машині відправили до дільничої спеціалізованої ветлікарні.

З місяць пробула лосиха в лікарні для звірів.

Коли тварину поставили на ноги, хтось запропонував віддати її в зоопарк. Мовляв, вона вже стала ручною, там їй буде краще.

Лосиха ніби підслухала цю розмову. Як вже йшли її забирати, вона перестрибнула через огорожу вольєра і зникла в лісі.

• Що ж, - мовив старий єгер, який прибув попрощатися із своєю підопічною, - вольному воля…

На цьому історія лосихи, яку прозвали Машею, не закінчилась. У неї було вельми цікаве продовження.

Після цієї драми на болті минуло понад півроку.

Та ось одного пізнього вечора завідуючий ветлікарнею Сергій Липко почув, як заскрипіла хвіртка, ніби хтось хотів її відчинити.

Господар будинку вийшов на подвір’я, було темно, хоч в око встрель. Сергій присвітив ліхтарем. Його промені висвітили довгасту голову. «Лось, - відзначив ветлікар. – Щось, певне, трапилося».

Підійшов ближче. «Еге, та це ж Маша! Що її знову привело сюди?»

Промені ліхтаря впали на тварину. На її стегні запеклася кров.

• Бідолаха, тебе хтось поранив, - уголос мовив ветлікар.

• Браконьєри… Ох, нечестивці такі! Ану ходімо до приймального кабінету.

Лосиха слухняно рушила за ветлікарем. Зайшли до операційної. Маші тут все вже було знайоме.

Ветлікар міцно прив’язав її до спеціального верстата і заходився промивати рану. За кілька хвилин з ноги тварини він вийняв глибоко засілий дріб.

• Ну от, тепер гаразд. Поживеш ще з місяць у нас. А тих нечестивців, що замахнулися на тебе, знайдемо, вкоротимо їм руки. Не хвилюйся, - лагідно продовжував Сергій, - у зоопарк тебе не відправимо.

…Минуло ще півроку. Якось уранці Сергій пішов до стодоли по сіно. Звідти він повернувся з лосеням на руках.

• Маша привела, - пояснив він дружині. Вночі прийшла й отелилася. Онде відпочиває у стодолі…

Олександр Ємченко

1. Читання оповідання вголос;

2. Відводі на запитання по змісту прочитаного:

• Хто нападав на лосиху?

• Як лосиха подала сигнал біди?

• Хто прибіг до неї на допомогу?

• Кому вдалося витягти тварину з болота?

• Де лікували лосиху?

• Чому лосиха втекла з лікарні?

• Коли Маша повернулася до ветлікарні знову?

3. Визначення головної думки твору.

• Яка мета цього оповідання?

Фізкультхвилинка

Сірі зайчики маленькі,

Вушка є у них довгенькі.

В лісі грались, веселились,

Працювати вже втомились.

А щоб добре працювати,

Треба трішки пострибати.

Відпочили, розім’ялись –

Й до роботи знову взялись.

3. Зустріч з третьою групою гостей – знавці про птахів.

• Однією із груп тварин є птахи.

1. Легенди про птахів.

*Одним з найшановніших птахів в Україні є ластівка. Це - Божа пташка, створена вона Богом із землі. Благословив її Господь за те, що, коли розпинали Христа, ластівки вкрали цвяшки. Якщо ластівка в’є під чиєюсь стріхою гніздо, то це передвіщає щастя тій родині. Розоряти гніздо або драть їхні яєчка – гріх: все обличчя всіється веснянками, подібно до цяток на ластів’ячих яєчках.

*Горобці виникли з чортів, і взагалі горобці проклята Господом пташка. На свято Семена (1 вересня за старим стилем) горобці збираються в очерет, і тут чорт їх міряє на мірки-четверики. Насипле мірку з верхом, і тоді «зчерпне»: скільки горобців опиниться понад міркою, тих чорт випускає на волю, а які залишаться в мірці, тих він забирає собі.

*Сова є символом усього темного, похмурого.

За українськими народними віруваннями, сови й пугачі пішли з кішок, тому в них котячі голови, і крик їхній нагадує крик кішки. Поява сови і пугача поблизу села наводить нудьгу і смуток. Крик сови й пугача на хаті – віщує пожежу або смерть когось із членів родини.

2. кросворд «Птахи»

(вчитель зачитує загадки, хто з дітей відгадав, той йде і записує відгадку у кросворд).

	ш	п	а	к
	л	а	с	т	і	в	к	а
л	е	л	е	к	а
о	м	е	л	ю	х
	с	и	н	и	ц	я

1. Перший я приніс весну, пробудив усе від сну.

Заспіваю під вікном, звуть мене усі … (шпаком).

2. Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. (ластівка).

3. Відлітають за моря, у краї далекі,

На будинках гнізда в’ють, звуть же їх … (лелеки).

4. Птах, що взимку кочує в більш теплі райони, має барвисте оперення і довгий чубчик на голові. (омелюх).

5. Клопоче весь день, метушиться,

З жовтим животиком, птиця …(синиця).

4. Зустріч з акторами.

Рольова казка «Котик Петрик і хитра Мишка»

Автор. Котик Петрик – кошенятко,

Він іще маленький.

Смугастий, як тигренятко,

А хвостик біленький.

Мріє мишку він піймати,

Щоб дорослим котом стати.

Раптом на току в соломі

Щось зашаруділо…

Стрибнув Петрик,

Там –

Звірок.

Петрик. Хто ти,

Моя

Мила?

Мишка. Ти такий великий вже,

А чого питаєш?

Що, таких, як я не бачив?

І як звуть не знаєш?

Петрик. Більш за все хотів би я

Дорослим котом стати,

Та для цього мені треба

Мишку упіймати.

Мишка. Ну, то знай же, любий Петрик,

(Ой, як мені смішно!)

Ти мене шукав в соломі!

Я – маленька мишка!

Автор. Ой зрадів тут Петрик наш!

Петрик. Я напевне знаю!

Стану я котом дорослим,

Як тебе впіймаю!

Автор. Посміхнулась сіра Мишка.

Мишка. Ну, і що із того?

Ти хоч знаєш, Петрику,

Ловлять мишей для чого?

Петрик. Знаю я одне напевно:

Треба не сидіти –

Коти для того й існують,

Щоб мишей ловити.

Автор. Подивилась хитро

На Петрика Мишка,

Склала лапки на животик,

Посміялася трішки.

Мишка. Ой, Петрусику – Петрусю,

Який ти потішний!

Коти й миші люблять гратись

У гру «Кішки – мишки».

Хочеш, я тебе навчу?

Петрик. Так, звичайно. Хочу!

Мишка. Ну, тоді ставай мерщій,

Ось у той куточок!

Хутко очі закривай і лічи до трьох.

Гарно ж ми пограємось

З тобою удвох!

Автор. Став слухняний Петрик

Тихо у куточку,

Хвостик свій смугастий

Він поклав на бочку.

Старанно рахує, очі одкриває…

Де ж маленька мишка?

А її – немає…

В голові котячій думка вмить засіла:

Петрик. Це ж хитрюща Миша

Мене обдурила!

VІ. Підсумок уроку.

1. Слово вчителя.

• Ось і закінчилася наша передача «У світі тварин». Ми багато чого нового дізналися про них: де вони проживають, як добувають собі їжу, чим корисні для людей.

2. Читання вірша. (записаного на дошці)

Ніколи не зробимо шкоди

Тварині ми в ріднім краю.

Нехай звеселяють природу,

Співають пташки у гаю.

• Отже, давайте будемо оберігати всіх тварин, допомагати їм, бо вони – брати наші менші.

VІІ. Домашнє завдання.

- Навчитись виразно читати оповідання О. Ємченка «Драма на болоті»; уміти переказувати зміст прочитаного, відповідати на запитання.

Додаток 2

Українські народні прислів’я та приказки про знання, науку та розум

• Учись змолоду – пригодиться на старість.

• З усіх скарбів знання найцінніше. Тому що воно не може бути вкраденим, ні загубленим, ані знищенним.

• Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

• Учитись ніколи не пізно.

• Знання багато місця не займає.

• Корінь навчання гіркий, плід його солодкий.

• Книга корисна, коли її читають.

• Грамоті учиться – завжди пригодиться.

• Без науки нічого не прийде в руки.

• Ніхто вченим не родиться.

• Найвища школа – саме життя.

• Книжка – маленьке віконце, та через нього увесь світ видно.

• Усі хочуть уміти, та не всі – вчитися.

• Терпіння дає уміння.

• Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь.

• Живи своїм розумом, а не чужим.

• Голова не на те, щоб тільки кашкет носити.

• Краще з розумним двічі загубити, ніж із дурнем раз знайти.

• Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

• Розумна голова, та тільки на слова.

• Розумний мовчить, коли дурень кричить.

• Свого розуму в чужу голову не вложиш.

• Осла пізнаєш по вухах, вола – по рогах, а дурня – по словах.

• Що вміти, того за поясом не носити.

• Розум за гроші не купиш.

• Два хитрих мудрого не переважать.

• Чого Івась не навчився, того й Іван не буде знати.

• Борода не робить мудрим чоловіка.

• Вік живи – вік учись.

• Гарно того вчити, хто хоче все знати.

• З дурною головою, рукам і ногам нема спокою.

• Знання робить життя красним.

• І сила перед розумом никне.

• Кожна голова свій розум має.

• Людей питай, а свій розум май.

• Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

• На те й голова, щоб у ній розум був.

• Не бажай синові багатства, а бажай розуму.

• Не кажи гоп, поки не перескочиш.

• У сусіда розуму не позичиш.

• Розум – скарб людини.

• Хто добре вчиться, той буде й добре робить.

• Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

• Хто людей питає, той і розум має.

• Які літа, такий розум.

Список використаної літератури

1. Авдейчик Г. В. Групова навчальна діяльність на уроках математики в початковій школі. Ж. Початкове навчання та виховання № 6, лютий 2012р.

2. Базарницька І. Самостійність учнів на уроках української мови як засіб особистісного зростання. Ж. Початкова школа № 4, 2007р.

3. Боднарчук М. В. Організація самостійної роботи учнів початкових класів на уроках математики. Інтернет ресурси.

4. Вашуленко М. Компетентнісний підхід до перевірки мовних і мовленнєвих знань молодших школярів. Ж. Початкова школа № 1, 2009р.

5. Венгринович Н. В. Самостійна робота на уроках в початковій школі. Блог вчителя початкових класів. Інтернет ресурси.

6. Квітко Т. Інтернет для самовираження та самопізнання. Ж. Початкова школа № 1, 2009р.

7. Кудикіна Н. С. Педагогічне керівництво навчально – виховним процесом. Ж. Початкова школа № 4, 2004р.

8. Мечник О. В. Система пізнавальних завдань для самостійних робіт школярів. Ж. Початкова школа № 5, 2001.

9. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 – 4 класи.

10. Резнік Н. Колективна творча діяльність молодших школярів як вид суспільної діяльності. Ж. Початкова школа № 3, 2007р.

11. Цвинда З. Організація самоосвіти молодших школярів. Ж. Початкова школа. № 9, 2009р.

12. Штабова С. М. Самостійна робота молодших школярів. Ж. Початкова школа № 6, 2004р.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….с. 3

Розділ І. Роль і місце самостійної роботи у навчально – виховному процесі.

1. 1. Загальне уявлення про самостійну роботу……………………….. …..с. 4

1. 2. Етапи та напрями самостійної роботи…………………………………..с. 4

1. 3. Вимоги при організації самостійної роботи…………………………….с. 5

Розділ ІІ. Організація самостійної роботи учнів на уроках в початкових класах.

2. 1. Самостійна робота на уроках літературного читання…………………с. 6

2. 2. Самостійно робота на уроках української мови………………………..с. 9

2. 3. Самостійна робота на уроках математики……………………………..с. 12

2. 4. Самостійна робота на уроках природознавства………………………с. 15

2. 5. Самостійна робота на уроках основи здоров’я………………………..с. 16

2. 6. Самостійна робота на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання………………………………………………………………………………с. 18

Висновки……………………………………………………………………….с. 19

Додаток 1

Нестандартні уроки

1 клас. Читання. Тема. Закріплення знань про букви «Щ», «щ», їх звукове значення. Опрацювання тексту «Наша батьківщина» ……………………..с.20

2 клас. Літературне читання. Тема. Урок позакласного читання «Твій друг – книга»………………………………………………………………………….с. 25

2 клас. Українська мова. Тема. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «Слова, що означають назви предметів»……………………………………с. 31

2 клас. Образотворче мистецтво. Тема. Весна прийшла……………….......с. 34

3 клас. Літературне читання. Тема. Урок позакласного читання «У світі казок»………………………………………………………………………….с. 38

3 клас. Я і суспільство. Твоя країна – Україна. Символи держави………..с. 45

4 клас. Математика. Тема. Знаходження дробу від числа………………….с. 51

4 клас. Літературне читання. Тема. Урок позакласного читання «Брати наші менші»………………………………………………………………………….с. 53

Додаток 2

Українські народні прислів’я та приказки про знання, науку та розум………..с. 62

Список використаної літератури…………………………………………….с. 64