Викладач вищої категорії Курносова Т.Д.
Державний навчальний заклад “Дніпровський транспортно-економічний коледж”
“НЕФОРМАЛЬНІ МОЛОДІЖНІ ГРУПИ В УЧБОВОМУ ЗАКЛАДІ”
Неформальні молодіжні рухи – це групи, які виникають на основі суб’єктивних потреб, інтересів, прагнень молоді не залежно від того співдають інтереси цих груп з інтересами суспільства або протирічать їм. Вони є формою, оболонкою, “тілом” молодіжної субкультури. Неформальні молодіжні об’єднання створюються добровільно і у вільний час.
Молодіжна субкультура – це культура створена молоддю для себе, це часткова культурна підсистема усередині системи “офіційної”, базової культури суспільства, яка визначає стиль життя, ціннісні орієнтири, менталітет її носіїв. Молодіжна субкультура виникає навколо будь якого “центру” – виразника тих чи інших уподобань, музичних стилей, способу життя, того. Це – компанії, об’єднання, тусовки.
Член такої компанії – тусовки отримує зовнішній вираз, який є обов’язковим для її членів: символіку і атрибути групи.
Субкультура містить в собі певні ознаки:
набір ціннісних орієнтацій, норм поведінки;
статусну структуру;
набір джерел інформації, яким надається перевага;
своєрідні захоплення, смаки;
способи розваг, жаргон фольклор, зачіски, прикраси, тощо.
Соціальною базою формування тієї чи іншої субкультури є вікові, соціальні та професійні верстви населення, а також контактні групи всередині них:
релігійні секти;
об’єднання сексуальних меншин;
неформальні течії;
злочинні групи;
організації за родом занять (філателісти, мисливці тощо.)
У кожній субкультурі можна виявити більш або менш спільні для її носіїв естетичні вподобання, захоплення, що впливають на види субкультур:
Можна виділити:
Музикальні субкультури (готи, металісти, панки, репери, Емо і.д.)
Субкультури по захопленню (байкери, скейтери, дигери, сатаніти, геймери і т.д.)
Іміджеві субкультури (моди, нудисти, стиляги, тедді-бої і т.д.)
Субкультури по світогляду (неформали, хіппі, яппі, нью-ейдж і т.д.)
Засновані на художній творах (падонки, фуррі, ролевий рух тощо)
Всі ці види можна об’єднання в соціальні або асоціальні субкультури:
Соціальні (гуманістичні) – воркаут, хіппі, рольовики, репери, байкери, стиліги, готи, срітеджери, аніме, хіп-хоп;
Асоціальні (криміногенні) – скінхеди, гопники, футбольні хулігани, хакери, сатаністи, панки.
Представники кожних з субкультур наслідують свою моду, або мають свій жаргон, цікавляться тим чи іншим напрямком в музиці, мистецтві, спорті, способі проведення дозвілля.
Як свідчить практика між молодіжною субкультурою не існує жорстких розмежувань. Належність молодої людини до молодіжної субкультури не виключає її членство в інших.
Причини виникнення неформальних об’єднань різноманітні вони залежать від соціокультурних обставин:
- проблеми сім’ї – батьки встановлюють жорсткий контроль за поведінкою дітей, що визиває протест у підлітків, або навпаки, діти нікому не потрібні в сім’ї і вони вважають себе одинокими;
стосунки у формальних групах, коли у підлітків не складаються відносини з одногрупниками, викладачами;
нереалізована молодь: безробітні, не визнанні суспільством творчі особистості (музиканти, поети, співаки…), які працюють кочегарами, двірниками або безробітні. У них одночасно багато вільного часу і відсутня самореалізація;
відсутність доступних форм дозвілля, надлишок вільного часу приводить молодь туди де можна “потусуватись”;
суспільно-економічні проблеми держави, які приводять до зміни ціннісних орієнтацій, переоцінки минулого, поглядів на різні питання суспільного життя.
Економічна криза, в якій знаходиться наша держава протягом останніх десятиліть, привела до бездуховності, нереалізованості, невіри в майбутнє нашої молоді. На це впливає відсутність національної ідеї. Слід відмінити, що події, які відбувались в країні після Майдану вказали шлях по якому Україні іти дальше: це шлях “Єдності держави”, утвердження поняття “Ми єдиний народ”. На жаль, невирішеність проблем суспільства, економічні проблеми, які не вирішаються роками, гібридна війна привели до розчарування та розшарування молоді. Ціннісні орієнтири почали мінятись. Молоді знову стало складно орієнтуватись у соціумі. А нереалізованість та невіра в майбутнє приводить до виникнення порожнечі, яку необхідно заповнювати. Це приводить молодь до різних релігійних об’єднань, перш за все до нетрадиційних релігій, які не завжди є небезпечними або до неформальних груп.
Сьогодні 30% молоді є членами молодіжних субкультур.
З метою вивчення соціальних процесів, які проходять в українському суспільстві, та вплив їх на сучасну молодь в виховній роботі коледжу неформальним групам приділяється велика увага.
Ми не можемо стояти осторонь і залишити без уваги тих, хто не вписався в нормальний хід соціального життя, допомогти їм адаптуватись у суспільстві.
Завдання викладачів, кураторів груп сьогодні, з перших днів перебування підлітків у коледжі, допомогти їм зорієнтуватись у колективі, виявити чи є вони носіями молодіжних субкультур.
Цьому сприяє анкетування, бесіда з батьками. Куратор повинен знати “обличчя” своїх студентів. Знати ознаки, ціннісні орієнтири тієї чи іншою субкультури, її “плюси” і “мінуси”. Особливу увагу слід приділяти суїцидальним субкультурам (“групам смерті” в соціальних мережам: “голубим китам”, “червоним совам”)
Членів будь-якої молодіжної субкультури сприймати спокійно і з розумінням, розділити їх погляди, а в разі необхідності терпеливо переконувати.
Розвивати позитивні риси, які мають носії молодіжної субкультури: нешаблонне мислення, власна думка на будь-яку подію, явище, умінні її доводити.
Приділяти увагу перш за все асоціальним субкультурам. Вказувати, що вони виникають не випадково, за ними стоять, ті, хто використовує молодь для збагачення, або вирішення своїх проблем (“Ультрас”, “Скінхеди”, “Ангели смерті”, “Сатаністи”). Сприяти участі студентів у соціальних гуманістичних субкультурах.
Знаючи носіїв молодіжних субкультур, необхідно спілкуватись з батьками, щоб з’ясувати причини з яких вони ними стали, вияснити, що і як у їх дітей було в школі, які стосунки були з однокласниками, чим цікавляться і скільки часу проводить в Інтернеті, яке положення їх в сім’ї, тощо. Доцільним є проведення тренінгів для батьків, на яких знайомити їх з типами неформальних груп.
Тільки взаємодія кураторів та батьків допоможе не попасти підлітку в асоціальну молодіжну субкультуру.
Куратори повинні підтримувати тих, хто має власну думку, а для того, щоб судити на благо чи на школу суспільству та чи інша субкультура потрібно вивчати її діяльність і йти на контакт з її носіями.