Тема: Завершення формування світових колоніальних імперій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст. Завершення територіального поділу світу. Колоніалізм.
Мета: охарактеризувати ознаки завершення територіального поділу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу і Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів; визначити особливості британського, французького і німецького колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій; показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії; висвітлювати становище народів Африки, що були під владою європейських колонізаторів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: настінна карта, додатковий матеріал.
Основні терміни та поняття: « геополітика», «колонія», «напівколонія», «колоніалізм», «метрополія», «концесія».
Основні дати: 1869 р. – відкриття Суецького каналу; 1885-1900 рр. – «гонка за Африку»; 1891 р. – початок будівництва Транссибірської залізниці.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
характеризувати завершення територіального поділу світу;
пояснювати суть колоніального гніту у країнах Азії, Африки та Латинської Америки, суперечливі наслідки колоніального панування;
аналізувати суть військових конфліктів, пов'язаних з перерозподілом колоній;
показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії;
висвітлювати становище народів Азії, Африки та Латинської Америки під владою європейських колонізаторів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування
Від коли бере свій початок епоха відкриття та освоєння нових земель?
Які країни першими утворили колоніальні імперії? Чому саме вони?
Як розпочиналися колоніальні захоплення на Сході?
Чим вони були зумовлені?
Як поводилися європейці на захоплених територіях?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У результаті промислового перевороту Європа остаточно затвердилася як лідер на світовому ринку. Вона мала суттєву військово-технічну перевагу і контролювала світову торгівлю. Європейські держави до сер. ХІХ ст. значно збільшили свої колоніальні володіння. З одного боку, колоніалізм залучав усі народи до загальносвітового розвитку, а з іншого – утверджував колоніальне рабство, гноблення, приниження людської гідності.
Постановка проблемного питання
Чому територіальний поділ світу завершився саме наприкінці ХІХ ст. і чому об'єктом територіальної експансії стали Азія та Африка?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Завершення територіального поділу світу
Робота з історичною картою
За допомогою карти історичного атласу показати:
а) метрополії, що на початку ХХ ст. мали колонії у Азії та Африці;
б) країни, які були перетворені на колонії;
в) найбільші колоніальні імперії.
Шляхи колонізації:
Складання схеми «Шляхи колонізації»
- насильницький – шляхом захоплення;
іспанський – через поширення католицизму та іспанської мови;
договірний – через укладання договору;
англійський – через проведення апартеїду.
Мета, яку переслідували держави, збільшуючи свої колоніальні володіння.
Промисловий переворот викликав необхідність у сировині й паливі.
необхідність збуту готової продукції.
У ч и т е л ь. Колонізатори встановили на підпорядкованих землях свої порядки. Але деякі держави і народи Сходу – Китай, імперія Османа, Афганістан, Персія – зберегли певні ознаки незалежності. Вони мали уряд, законодавство, армію, поліцію, можливість підтримувати відносини з іншими державами. Колонізатори ж нав'язували їм нерівноправні договори, які обмежили їхню самостійність у галузі торгової, фінансової, митної політики, фактично перетворивши їх на напівколонії.
2. Колоніальні інтереси країн Європи
Розповідь учителя
Завдяки відкриттю Суецького каналу у 1869 р. активізувався взаємозв'язок між різними регіонами світу. З 1840 по 1875 рр. обмін товарами між індустріальними країнами і менш розвиненими територіями збільшився у 6 разів. Революційних змін зазнали засоби транспортування.
Назвіть транспортні засоби, які з'явилися в ХІХ ст.?
Залізниці, пароплави, автомобілі.
Час, який витрачався на зв'язок між континентальними, різко скоротився. 1872 р. навколосвітню подорож можна було здійснити за 80 днів, у 1840 р. на неї б знадобилося не менше 11 місяців, а за часів Магеллана – близько трьох років.
Суецький канал відіграв сумну роль у колоніальному освоєнні Африки. Уже з середини ХІХ ст. кожен африканський регіон спеціалізувався на постачанні одного або декількох видів продукції. Разом із золотом і слонячою кісткою, торгівля якими велася здавна, здійснювався експорт таких культур, як виляск, арахіс, какао, пальмова олія.
Наприкінці ХІХ ст. різко збільшилося надходження капіталів до колоній. У Південній Африці значні капітали вкладалися у видобувну промисловість, створену на базі родовищ золота та алмазів.
С. Родс у 18 років вперше зійшов на африканський берег. Цей заповзятливий англієць створив монополію з видобутку, обробки й продажу алмазів «Де Бірс», яка до сьогодні контролює світовий ринок алмазів, а також компанію з видобутку золота у Південній Африці. Селище старателів з декількох наметів сьогодні перетворилося на одне з найбільших міст Південної Африки Йоганнесбург.
С. Родса називали «Маленьким Наполеоном» Африканського континенту. Йому належать слова: « Світ майже весь поділений, а те, що від нього залишилося, зараз ділиться, завойовується й колонізується. Шкода, що ми не можемо досягти, якби зміг. Я часто думаю про це. Мені сумно бачити їх такими ясними і разом з тим такими далекими».
Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний пункт підручника і відповісти на питання.
Чому до сер. ХІХ ст. Німеччина не робила колоніальних захоплень?
Чому в 90-і рр. ХІХ ст. відносини Німеччини з Великобританією погіршилися?
Назвіть регіон, який почали «освоювати» Японія і Франція. Поясніть чому.
Які держави почали боротьбу за отримання контролю над Китаєм? Чим закінчилася ця боротьба?
Іноземні держави забезпечили собі значні переваги за кордоном орендувати територій шляхом отримання концесій.
Формування поняття
Концесія – договір, що укладається державою з приватним підприємцем, монополією, іноземною фірмою про передачу в експлуатацію на певних умовах підприємств, земельних угідь з правом будівництва споруд, видобутку корисних копалин та ін.
3. Колоніалізм. Наслідки для метрополій і колоній
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручника й скласти таблицю «Результати колоніалізму».
Для метрополій | Для колоній |
Отримання прибутку. Підривання стимулів до технічного вдосконалення промислової бази. Немає необхідності у підвищенні продуктивності праці. Немає необхідності у розширенні асортименту продукції . Вивезення капіталу | Дешева робоча сила. Будівництво підприємств, залізниць, для обслуговування інтересів метрополії. Ринок збуту готової продукції. Неможливість розвитку національної промисловості. Загибель великої кількості населення у спробі відстояти свою незалежність |
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Співвіднесіть колонії та метрополії
1. Великобританія А Мадагаскар, Марокко, Алжир
2. Франція Б Камерун, східна Африка, Південно -
Західна Африка
3. Німеччина В Ангола, Мозамбік, Ефіопія
Г Родезія, Судан, Південноафриканський
союз
Відповідь: 1Г, 2А, 3В.
Експрес – опитування «Так – ні»
Одним із найпоширеніших шляхів колонізації є насильницький. (Так)
Основним об'єктом російської експансії стала південна Африка (Ні)
Метрополії – це держави, які перебували в економічній залежності від інших держав. (Ні)
Колоніальна політика викликала потужний національно-визвольний рух. (Так)
Найбільш агресивною до територіальних загарбань в кінці ХІХ ст. бібула Німеччина (Так)
Французька зовнішня політика була спрямована на зближення з Росією і Англією для боротьби проти Німеччини. (Так)
Країною, яка захищала свою незалежність, був Єгипет. (Ні)
Чи перетиналися інтереси Росії та Великої Британії в Індії. (Ні)
VІІ. Підсумки уроку
VІІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника
2. Підготувати повідомлення «Релігійне розшарування індійського суспільства».
3. Позначити на контурній карті основні метрополії та колонії.