«Організація роботи з обдарованими дітьми

у процесі

експерементально-дослідницької роботи

з власного педагогічного досвіду»

ЗМІСТ

І. Вступ………………………………………………………………………...3

ІІ.Анотація власного досвіду……………………………………………….4

ІІІ. Практична значущість для підвищення якості і результативності навчально-виховного процесу………………………………………………5

ІV. Система педагогічних дій: організаційні форми, прийоми, методи навчання і виховання…………………………………………………………7

V. Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми…………………………………………………………………………18

VІ. Висновок………………………………………………………………….20

VІІ. Список використаних джерел…………………………………………21

ВСТУП

Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах. 

Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи. 

Обдаровані діти – цілий світ, цінна, але досить тендітна частина нашого суспільства. Учені різних країн працюють над пробле­мою обдарованості.

Зміст роботи з обдарованими дітьми включає ряд завдань, а саме: спри­яти розвитку кожної особистості, якомога раніше виявляти обдарування кожної дитини і максимально сприяти їхньому розвиткові.

Проблема виховання і розвитку здорової, гармонійно розвиненої особистості в усі часи була актуальною. Основним підходом у пошуку юних обдарувань варто визнати комплекс заходів: медичних, фізіологічних, психологічних, педагогічних, спрямова­них на вирішення цих завдань сім'єю і школою. Важливо використовувати різноманітні методи виявлення інтересів і здібностей дітей і надалі спосте­рігати за їхніми успіхами.

ІІ. Анотація власного досвіду

ІІІ. Практична значущість для підвищення якості і результативності навчально-виховного процесу

Важливою умовою формування інформаційно-пошукових, дослідницьких умінь учнів є організація навчання, заснованого на принципах новизни навчального матеріалу, його відповідності сучасним науковим досягненням і практичній значимості, створенні умов, за яких учні отримують знання не в готовому вигляді, а в результаті пошукової діяльності.

Дослідницький інтерес школярів визначається їхньою потребою в самовдосконаленні, оскільки:

- задовольняє потреби школярів у професійному самовизначенні та творчій самореалізації;

- дає можливість поглиблювати та систематизувати знання з базової дисципліни;

- сприяє формуванню активної громадянської позиції, виховує самостійність, наполегливість, вміння формулювати і захищати власні творчі ідеї.

Специфіка науково-дослідницької діяльності в умовах шкільного навчання, полягає в тому, що учень, котрий працює над науковим дослідженням, опановує форми та методи наукової роботи. Навчально-дослідницька діяльність розвиває здатність аналізувати й узагальнювати факти, приймати рішення, сприяє індивідуалізації навчання. Вважаю, що ефективність формування інформаційно-пошукових, дослідницьких умінь учнів залежить від реалізації таких умов:

- вивчення та дотримання нормативних документів, які регулюють роботу МАН;

- залучення обдарованої молоді до участі в інтелектуальних конкурсах, турнірах, експериментально-дослідницьких роботах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт МАН;

- запровадження комп’ютерних інформаційних технологій у навчально-виховний процес;

- забезпечення умов для самостійного пошуку, уміння орієнтуватися у великому інформативному просторі, обираючи в ньому ту корисну інформацію, яка допоможе визначити своє місце в житті.

ІV. Система педагогічних дій: організаційні форми, прийоми, методи навчання і виховання.

Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.

Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи, гуртки. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.

Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер.

Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо.

Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.

Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить не лише Малій академії наук України, а й експерементально-дослідницькій роботі, яка слугує підготовці учнів до участі у МАН.

Експерементально-дослідницька робота є однією з форм роботи з обдарованими дітьми. Це форма прояву творчого рівня навчальних досягнень учнів. Сучасна школа прийняла на себе раніше не притаманні їй функції – допомогти учневі не тільки в здобутті базових знань для подальшого навчання, а й у становленні як майбутнього науковця й дослідника.

Переконана, що однією із важливих умов, які забезпечують становлення інтересу учнів до навчально-дослідницької роботи, є створення при виконанні дослідницьких завдань ситуації успіху й волі вибору для кожного учня. Адже перші позитивні результати дослідницької роботи, задоволення від досягнутого закріплює інтерес у школярів, виробляє потребу в систематичних заняттях дослідницького плану. Як показує досвід , успішне виконання науково-дослідницької роботи залежить від правильно організованого навчально-виховного процесу.

Крім того,  ми знаємо, що  новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу.  Перед  учителем української мови стоїть завдання виховати особистість, яка зуміє правильно обрати свій подальший  шлях, зважаючи на власні можливості, ефективно розвя’зувати проблеми, що виникатимуть в реальних ситуаціях життя.

         Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його “локомотивом”. Саме їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. У сучасній ситуації, яка характеризується стрімкими змінами в усіх сферах життя суспільства – політичній, економічній, науковій і культурно – мистецькій, поряд із освіченою та фаховою компетентністю особливого значення набувають уміння людини самостійно та нестандартно мислити, висувати оригінальні ідеї та прогнозувати, виявляти творчий підхід у будь – якій діяльності.

Основою формування іміджу успішності є розуміння наступних положень:

  - кожна дитина має задатки;

  - кожна дитина прагне реалізувати свої здібності.

         Метою роботи з обдарованими учням є створення освітнього простору школи як сукупності умов для розвитку особистості шляхом здійснення переходу від ідеї розвитку особистості до ідеї саморозвитку; задоволення потреб суспільства у творчих, обдарованих учнях; реалізація процесу пошуку, відбору й творчого розвитку обдарованих дітей шляхом упровадження традиційних і інноваційних форм і методів навчання.

         План роботи зі здібними та обдарованими дітьми спрямований на реалізацію нижчезазначених завдань:

-задовольнити пізнавальні потреби учнів;

-забезпечити розумовий розвиток школярів;

-створити позитивне емоційне поле для стимулювання розвитку особистості;

-сприяти саморозвитку, самооцінюванню та самореалізації потреб;

-сформувати почуття постійного прагнення до засвоєння нових знань та оволодіння українською мовою та літературою на високому рівні                        

         У роботі з обдарованими школярами варто дотримуватися принципів:

- орієнтація на вищі кінцеві результати;

- безперервна передача знань ( навчатися й навчати інших необхідно стільки, скільки потребує досконале володіння темою);

- співпраця й товариська взаємодопомога;

- різноманітність завдань;

- навчання за здібностями.

         Варто зазначити, що обдаровані учні мають ряд рис, якими вони відрізняються від своїх однолітків:

- спрямований інтерес до певної галузі знань ще в дитячі роки;

- зосередженість на творчій роботі;

-націленість на обраний напрям діяльності;

-велика працездатність;

-підпорядкованість творчій духовній мотивації;

-стійкість. непоступливість у творчості. навіть упертість;

-надмірна захопленість роботою;

-здатність до творчого уявлення.

         Обдарована дитина має досить стабільні інтереси, любить ставити й вирішувати важкі питання, часто не погоджується з думкою дорослих, уміє відстоювати свою точку зору, установлювати причинно-наслідкові зв’язки,

наводить переконливі аргументи, розпочату справу завжди доводить до кінця, виявляє особливі здібності до певного виду занять або предмета,  часто здається оточуючим «не за віком» дорослою, незважаючи на невдачі, виявляє наполегливість у досягненні мети, здатна довгий час думати над якоюсь ідеєю, проблемою, швидко, без спеціального заучування, запам’ятовує прочитане або прослухане, не витрачає багато часу на опрацювання навчального матеріалу,  оригінально мислить, пропонує несподівані відповіді, рішення. Наприклад, учень, який має літературні здібності, може легко побудувати оповідання, починаючи від зав’язки сюжету й закінчуючи розв’язанням якогось конфлікту, вигадує  щось нове й незвичайне, коли розповідає про вже знайоме й відоме всім, дотримується тільки необхідних деталей в оповіданнях про події, відкидає все несуттєве, залишає головне, найбільш характерне, уміє дотримуватися вибраного сюжету, не втрачає головну думку, коли про щось розповідає, добирає у своїх оповіданнях такі слова, які добре передають емоційний стан героїв, їх переживання і почуття, уводить у твір важливі для розуміння подій деталі, залюбки пише різножанрові роботи.

         Та попри все, трохи вище зазначене, обдаровані діти  мають свої проблеми:

- навчальна програма іноді для них нудна й нецікава;

- учням подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники;

- надмірне заглиблення у філософські проблеми ;

-невідповідність між фізичним , інтелектуальним та соціальним розвитком; -надзвичайне прагнення до досконалості ;

- досить часте почуття незадоволеності: вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;

-ставлять нереальні цілі, не маючи можливості досягти її, переживають;

-надмірні чутливість, вразливість;

-потреба в уважному ставленні дорослих;

-нетеплячість, зневажливість у ставленні до дітей, які мають нижчий інтелектуальний розвиток.

         Тому педагог, який працює з обдарованими школярами, має бути доброзичливим і чуйним, цілеспрямованим і наполегливим, готовим до виконання різноманітних обов’язків, до перегляду своїх поглядів і постійного самовдосконалення. пов’язаних з навчанням обдарованих дітей,  уміти розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси, мати високий рівень інтелектуального розвитку, широке коло інтересів, живий та активний характер, нетрадиційний особистий світогляд, бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей, володіти почуттям гумору, емоційною стабільністю, виявляти гнучкість,уміти переконувати, мати схильність до самоаналізу. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого школяра. Не варто виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з однолітками.Педагогу не треба приділяти  багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше за інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї. Учитель не повинен робити з інтелектуально й творчо розвиненого школяра «вундеркінда»: недоречне визнання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей і навіть сарказм з боку вчителя, звичайно, недопустимі. Педагогу потрібно пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

         К. Ушинський говорив: “Учень – не просто посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити”. Саме ці слова повинні стати  професійним кредом кожного. Педагог не повинен обмежуватися фразою: «На жаль, обдаровані  вихованці відсутні». Кожна дитина має певні задатки, здібності, які потрібно вміти своєчасно побачити, розкрити й наполегливо розвивати. 

         Існує безліч шляхів пошуку обдарованих:

-урок ( виявляє нестандартність мислення, ерудиція, рівень креативності);

-бібліотека (вивчає читацькі запити);

-факультативи, спецкурси, гуртки (розкриває потенціал дитини в певній галузі знань);

-психодіагностика(досліджує лідерські якості, ерудицію, здатність до самоаналізу);

-олімпіади, різноманітні творчі конкурси (свідчать про високі інтелектуальні можливості, творчий, нестандартний підхід до розв’язання поставлених завдань);

-виховна робота (виявляє артистичні здібності, рівень сформованості загальнолюдських цінностей).

         До речі, роботу з вияву обдарованих потрібно починати не в 7 класі, коли розпочинаються перші олімпіади, а ще в початковій школі, а згодом цілеспрямовано й систематично продовжувати в 5 класі. Прийшовши до середньої ланки, учні іноді по-новому розкривають себе. Один-два уроки – і стає зрозумілим, що Галинка, наприклад, грамотно пише, Тетянка складає гарні речення, Сергійко вміє в логічній послідовності висловлювати свої думки, Андрійко успішно виконує завдання логічного характеру тощо. І саме тут учителеві варто докласти чимало зусиль, щоб кожен вихованець знайшов своє місце на уроці, відчув власну значущість, виявив  інтелектуальний і розумовий потенціал.

         Розкриттю творчих можливостей учнів 5 класу сприяють інноваційні технології: ІКТ, ігрові, проблемного навчання.

         Варто так будувати навчальні заняття, щоб учні не просто відтворювали вивчений на попередньому уроці навчальний матеріал, виконували певну кількість вправ за урок, а вміли аналізувати, порівнювати, співставляти, робити висновки, оперуючи знаннями з усього розділу чи теми.

Ключовими фразами, словами в моїй діяльності є такі: пояснити одним словом; яка частина не підходить; чого можна очікувати; що малося на увазі; яке твердження доводить; знайти відповідність; що трапиться, якщо; продемонструвати на конкретному прикладі; що є причиною; які висновки можна зробити, знайти помилки, якою може бути альтернатива  тощо.  Головне в цих словах є те, що учні не просто констатують явища чи факти, а висловлюють свою точку зору, привчаються думати.

Цікавими й водночас ефективними, на мій погляд, є питання проблемного характеру  для чомучок .

         Обдаровані школярі  вже в 5 класі при підготовці до уроків займаються елементами дослідницької, пошукової роботи, працюють із словниками, довідковою, літературознавчою, мовознавчою літературою. Цим самим вони навчаються самостійно добирати необхідну інформацію, виділяти головне. 

Обдаровані учні виконують зазвичай завдання підвищеної складності.

Розвивають логіку, інтелектуальний потенціал такі завдання:

-згрупувати слова за орфограмами;

-дібрати аналогічні приклади до записаних;

-укласти міні-словник фразеологізмів на певну тему;

-вибрати слова з помилками, виправити їх, пояснити написання;

-дібрати форми слова та спільнокореневі до записаних;

-сконструювати слова за поданим алгоритмом;

-виписати з орфографічного словника слова з указаними орфограмами;

-пояснити значення виділених слів у тексті, скласти з ними власні речення;

-розв’язати лінгвістичну задачу (наприклад: ці слова створили маленькі діти: відлазилися, ліпин, накадилася, вазелін, повзук, малявці. Спробуйте пояснити, які дії та предмети вони так назвали і чому. Доповніть задачу своїми прикладами);

-скласти й записати самодиктант на певне правило;

-скласти речення з однозвучними словами, пояснити різницю в написанні;

Вияву креативності п’ятикласника сприяють такі вправи:

-дібрати синтаксичні синоніми;

-відредагувати словосполучення, речення, текст;

-прорекламувати якийсь предмет, наприклад, ручку, олівець, зошит тощо.

-скласти опис рослини, тварини  в науковому та художньому стилях;

-дописати кінцівку ( основну частину, зачин) у лінгвістичній казці;

-дібрати теми текстів-роздумів (текстів-описів, текстів-роздумів);

-дописати початок кожного речення так, щоб утворився текст відповідного типу й стилю;

-розставити речення в логічній послідовності;

-поширити речення епітетами, порівняннями тощо.

Робота з обдарованими продовжується і в наступних класах  .

На уроках української мови вони використовують завдання, у яких потрібно визначити особистісну позицію, належно аргументувати свою думку, розв’язати певні життєві проблеми.

                   Серед вправ, що виконують обдаровані учні, можна виділити такі:

-редагування письмової роботи свого однокласника, даних учителем текстів;

-розробка питань з даної теми для самоконтролю;

-складання опорних схем, таблиць за новим матеріалом;

-розшифрування лінгвістичних понять;

-рецензія відповіді товариша;

-виготовлення карток для перевірки знань, умінь і навичок учнів із певної теми;

-пояснення нового матеріалу на уроці;

-написання і захист наукових міні-праць (повідомлень, рефератів тощо);

-укладання міні-словників (діалектів, молодіжного сленгу селища, вивчених термінів із певної галузі знань);

-розв’язання ситуативних завдань, створення власних;

-виконання вправ на моделювання, конструювання підвищеної складності;

-написання творчих робіт різних типів, стилів, жанрів за малюнками, світлинами, уявою;

-виконання стилістичного аналізу текстів;

             Діти з яскраво вираженим творчим потенціалом на уроках української літератури пишуть не просто твір-роздум, а власний художній твір (казку, байку, есе, новелу, усмішку тощо). Створення оригінальної творчої роботи сприяє підвищенню рівня їхньої самостійності. По-своєму продовжуючи творчість письменника власним твором, старшокласник формується  “як маленький письменник, і літературознавець, і критик” (Б.Степанишин).  А це і є головним завданням вивчення шкільного курсу літератури. Крім того, здібні до літератури діти  аналізують поезії, уривки з оповідань, повістей, опрацьованих самостійно, створюють візитні картки драматичних та епічних творів.

         Чільне місце в розвитку творчого потенціалу школярів має робота над проектами. Учні  спочатку під керівництвом педагога, а згодом самостійно  перед початком своєї діяльності визначають вихідні положення за планом:        1.Тема. 2.Ключове питання. 3.Мета. 4.Тематичні питання. 4. Змістові питання. 5.Завдання. Потім відбувається  формування учнівських  груп  та накреслюються завдання для організації роботи над проектом кожної з них, визначаються джерела інформації, обговорюються способи подання результатів, розробляються критерії оцінки проекту, форма презентації. Після цього йде практико-виконавчий етап, на якому збирається  й аналізується необхідна інформація,  підбиваються підсумки досліджень, опитувань, анкетувань, роботи з джерелами ( бібліотечний фонд, Інтернет –ресурси). Важливим моментом у  діяльності дітей є заключний етап, на якому відбувається презентація проекту.

Формування інформаційно-пошукових, дослідницьких умінь учнів також залежить від їх уміння працювати з науковою літературою. Тому на заняттях розглядаємо такі теоретичні теми: «Класифікація і загальна характеристика наукової літератури», «Навики роботи з науковими джерелами», «Методика роботи з фольклорними матеріалами», «Особливості запису фольклорних творів» тощо. Привчаю учнів вивчати наукові джерела поетапно: від перегляду видань, дотичних до теми, опрацювання критичних джерел до систематизації та узагальнення знань.

Протягом останніх років учні мали змогу випробувати свої сили і в колективних творчих справах різного ступеня складності й ідейно-тематичного спрямування. Минулого року, наприклад,  учні виконували проектну роботу на тему «Калина в житті українців» .  Школярі об’єдналися в групи за бажанням  і вибрали напрямок своєї діяльності: «Біологи» – описати калину в науковому стилі ; «Фітотерапевти»– записати лікувальні властивості калини ; «Народознавці»– дослідити символіку калини, її значення в традиціях та обрядах українців ; «Фольклористи» – зібрати перлини усної народної творчості (прислів’я, приказки,  загадки, легенди) про калину ; «Музикознавці»– записати тексти пісень про калину ; «Кухарі» – знайти рецепти страв з калиною ; «Майстри слова» –написати творчі роботи про калину ;  «Юні художники» – представили малюнки на тему «Калиновий дивосвіт» ; «Філологи» – дібрати тексти для диктантів» .

Також у минулому році учениця 5 класу   протягом п’яти місяців працювала над експериментально-дослідницькою роботою «Дослідження народної вишивки своєї місцевості». Учениця під моїм керівництвом зібрала цікавий матеріал про виникнення української народної вишивки, зокрема у своїй місцевості; знаків-символів, що використовуються у вишивці; особливості вишивки (композиція, кольорова гама, використані техніки); про історію, традиції та вірування українців; розкрила невідомі глибини наших предків, нашого села; вперше було досліджено діяльність майстринь села Рудка та Калинівка .

11 квітня 2019 року Дяченко Дарина, учениця 5 класу Рудківського ліцею взяла участь у ІІ етапі обласного конкурсу експериментально-дослідницьких робіт із природознавства «Юний дослідник» в номінації «Народознавство, краєзнавство» та здобула ІІІ місце .

         З досвіду можу сказати, що підготовка проектів – це не лише ефективний спосіб розкриття  здібностей і творчої активності  школяра, а й підготовка до участі у МАН.

V. Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби і інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язане з навчанням цих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

7. Мати живий та активний характер.

8. Володіти почуттям гумору.

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконалення.

10. Мати творчий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.

Розвиток творчих здібносте6й учнів – це справа не одного дня, а результат наполегливої і систематичної праці протягом довгого часу і всього життя.

Єдиних вимог і рекомендацій щодо навчання обдарованих дітей не існує, адже кожна дитина – унікальна особистість.

Вчителю для навчання обдарованих дітей необхідно знати їхні особливості, перейматися проблемами, інтересами, розвивати здібності дитини. Лише особистість може виховувати особистість і талант може виростити новий талант.

Постійно працюючи з обдарованими дітьми, слід пам’ятати слова В.О. Сухомлинського: «У дитині ми повинні бачити завтрашню дорослу людину, - ось в цьому, мені здається, і полягає життєва мудрість батька, матері, педагога. Іншими словами – потрібно вміти любити дітей».

ВИСНОВОК

Обдаровані діти – майбутнє нашої країни, гордість і честь України, а тому перед кожним вчителем стоїть завдання, спрямоване на забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для розвитку всебічно обдарованої молоді.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства подальшого розв’язання потребує проблема забезпечення особистісної самореалізації та професійного самовизначення обдарованих дітей у нових соціально-економічних умовах. Адже робота педагога з обдарованими дітьми - це складний процес який ніколи не припиняється. Він вимагає від учителів і вихователів особистісного зростання, хороших, постійно поновлюваних знань у галузі психології обдарованих і їх навчання, а також тісної співпраці з вчителями, адміністрацією і обов'язково з батьками обдарованих дітей. Робота з обдарованими дітьми потребує постійного зростання майстерності, педагогічної гнучкості, вміння відмовитися від того, що ще сьогодні здавалося творчою знахідкою і сильною стороною.

Робота з обдарованими дітьми виступає одним з варіантів конкретної реалізації права особистості на індивідуальність. Взагалі масова освіта є одним з найбільш важливих інститутів сучасного суспільства. Це утворення за самою своєю природою зобов'язана дбати, в першу чергу, про більшість учнів. Однак орієнтована на середній рівень школа виявляється не дуже добре пристосованої для тих, хто сильно відрізняється від цього середнього рівня як в бік менших, так і великих здібностей.

Таким чином, саме високо обдаровані люди здатні зробити найбільший внесок у розвиток суспільства, і тратити таланти даремно є недозволеною помилкою для розвитку будь-якої країни, а зокрема і для України.

Список використаних джерел

1..Бабенко О. Розвиток творчих здібностей // Дивослово.- 2001. - № 11. –С.28-46.

2.Баран Г. Літературна студія в школі.-Тернопіль: Мандрівець, 2010.-352 с.

3.Барко В.І., Тютюнникова А.М. Як визначити творчі здібності дитини? – К., 1991. –79 с.

4.Волощук І. Структура творчих здібностей особистості // Українська мова і література в школі.-2002.- №6. - С.47-52.

5.Закон України «Про освіту»//Загальна середня освіта: Збірник нормативно-правових документів.-Київ, 2003.-ч І.- 436 с.

6.Закон України «Про загальну середню освіту»//Загальна середня освіта. Збірник нормативно-правових документів.-Київ, 2003.-ч І.- 436 с.

7.З Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки// Методичні діалоги.-2011.-№ 11-12.-С.2-16.

8.Кучерук О. Формуючи навички творчої діяльності : З практики вивчення української мови в старших класах // Українська мова і література в середній школі, гімназії.- 2002.- №4.- С. 93-100.

9.Макрідіна П.. Сучасні технології навчання /Формування творчої особистості //Рідна школа. – 1997. - №6. – С.46-49.

10.Мірошник С.Оригінальні творчі роботи старшокласників//Дивослово.- 2003.- № 9.- С.34-37

11.Неділько В. Методика викладання української літератури в середній школі. – К., 1978 .

12.Олімпіада з української мови та літератури: нормативний навчально-методичний і теоретичний аспекти. Навчально-методичний посібник/         Л. І. Кавун, К. В. Таранік-Ткачук, Л. В. Шитик, О. І. Месевря, С. І. Січкар / (за заг. ред.. Л. В. Шитик). – Тернопіль: Мандрівець, 2013.-304с.

13.Паламарчук В., Рудаківська С.  Від творчості особистості до нових технологій навчання // Рідна школа. – 1998 .- №2. –С. 52 – 62.

14.Перехресна О. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках мови і літератури/ /Дивослово . – 2003. - №3 .-С .53 – 55.

15.Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді// Методичні діалоги.-2010.-№ 10-С.2.

16.Стельмахович  М.Г. Система роботи з розвитку зв’язного мовлення на уроках української мови в 4 – 8 класах.- К., 1981.

17.Степанишин Б. Викладання української літератури в школі. – К., 1995.-с. 56. 

18.Тхоржевський Н. Д. Розвиток творчого мислення учнів : використання інноваційних технологій.-2007.-№ 25.- С. 7-12.

19.Федоренко В. Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови.- Харків: Вид. група «Основа»: ПП «Тріада+», 2007.-432 с.

20.Чумак Т. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках літератури //Дивослово.- 2000.- №7.- С.49-50.