Безпека життєдіяльності
Підготувала
Погорілова О. М.
БЕЗПЕКА ВЗИМКУ
Зима - чудова пора відпочинку для малечі.
Скількі радощів вона приносить!
Перший сніжок несе не тільки радість, але й небезпеку, особливо на дорозі. Снігопади, замети, слизька дорога, обмежена видимість, короткий світловий день - ось далеко не повний перелік особливостей зимової вулиці. Саме тому необхідно навчити кожну дитину правил поведінки на вулицях та дорогах в зимову пору року. Якщо йде сніг, він заліплює очі пішоходам, заважає огляду дороги, різко погіршує видимість. Водіям теж стає гірше видно дорогу, видимість скорочується.
Отже, потрібно бути вкрай уважним, спочатку обов'язково зупинитися і, лише переконавшись у тому, що поблизу немає транспорту, переходити проїжджу частину. Насамперед зверніть увагу дитини на обмежену видимість і слизьку дорогу. Потрібно, щоб дитина зрозуміла, що треба бути вкрай уважними і стежити за дорогою. Кучугури звужують проїжджу частину дороги. Перехід через ці замети помітно ускладнюється. По суті, вони стають ще однією «пасткою» на дорозі. Якщо машина стоїть і вона занесена снігом, це теж «пастка». Треба бути дуже обережним і перш, ніж вийти з-за замету на дорогу, висунутися буквально на півкорпусу і переглянути її в усі боки. При переході проїжджої частини дороги краще почекати, поки на дорозі не буде проїжджаючих машин. У жодному разі не бігти через проїжджу частину, навіть на переході! Переходити кроком і бути уважним.
На слизькій дорозі гальмівний шлях автомобіля значно збільшується. Крім того, зростає ймовірність заносу машини на слизькій дорозі. Що ж потрібно зробити дитині? Звичайну (літню) безпечну для переходу відстань до машини потрібно збільшити, і в кожній конкретній ситуації - бути вкрай уважними, реально визначитися, як краще переходити проїзну частину.
Будьте уважні, знаходячись поблизу машини на слизькій дорозі. У цьому випадку важко оцінити, з якою швидкістю вийде з пробуксовки. Тому, розраховуючи перейти дорогу недалеко від машини, треба пам'ятати, що в будь-який момент автомобіль може різко вирватися зі снігового полону в будь-який бік.
У відлигу на дорозі з'являється вода, дитина може впасти, адже їй не видно, що під водою є лід. Та ж ситуація й зі снігом. Сніг ліг на лід - така ж історія. Тому кожен крок потрібно перевіряти. Яскраве сонце, як не дивно, теж перешкода. Яскраве сонце і білий сніг створюють ефект відблисків, людина як би «осліплюється». Тому потрібно бути вкрай уважними. Згадайте про необхідність уважно стежити за прогнозом погоди, щоб правильно одягнути дітей, відповідно за градусником на вулиці вибрати одяг і взуття.
Дуже серйозне питання - колір одягу дитини. Взимку, коли світловий день різко скорочується, одяг дітей повинна бути яскравим, мати світловідбиваючі смуги, особливо у молодших дітлахів. Зверніть увагу на те, що верхній одяг з капюшоном помітно обмежує поле зору. А значить, якщо дитині потрібно переходити дорогу, не треба надягати на неї капюшон, або нехай поруч йде дорослий. Якщо на дитині багато одягу, її рухи обмежені. Взуття має бути зручним і мати неслизьку, ребристу підошву. Взагалі виходити треба з того, що взимку небезпечним може бути все і тому потрібна додаткова увага.
З категоричною забороною нагадуємо батькам: не можна везти дітей на санчатах через проїжджу частину. Слід дитину з санчат зняти, санчата взяти в руки, і тільки так продовжувати рух. Необхідно роз'яснювати дітям вашу категоричну заборону катання на лижах, санчатах, ковзанах поблизу проїжджої частини, поясніть дітям, де можна грати і займатися зимовими видами спорту.
Пам'ятайте, що ковзанка на тротуарі або на пішохідних доріжках може призвести до серйозних травм. Вибирайте безпечне місце для ігор і розваг: майданчик біля будинку, дитячий парк, тобто все, що знаходиться далеко від проїжджої частини.
Запам'ятайте: ваша безпека і безпека ваших дітей залежить від вас!!
Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.
Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .
Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору – найміцніший, а білого - значно слабший.
Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.
Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.
При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.
Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.
Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!
Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.
Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді
У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.
У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:
не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
клич на допомогу;
намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки,наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;
вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.
Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.
Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:
покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.
Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:
крикни, що ти йдеш на допомогу;
наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.
Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку.
Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям!
Не виходь на лід без дорослих!
Пам’ятка для батьків про охорону життя та здоров’я дітей під час новорічних та різдвяних свят
Шановні батьки! Під час зимових свят необхідно дотримуватися таких правил попередження дитячого травматизму.
Пам’ятайте та дотримуйтеся наступних правил:
·не залишайте дітей самих;
· не дозволяйте дітям вмикати новорічні гірлянди в електромережу;
· дотримуйтесь безпеки під час встановлення ялинки;
· діти можуть перебувати біля ялинки з увімкненою гірляндою тільки у присутності дорослих, вимикайте її, коли виходите з кімнати;
· розміщайте ялинку на стійкій основі, щоб вона не перешкоджала виходу з приміщення, знаходилася на відстані не менше півметра від систем опалення, телевізорів, приймачів, магнітофонів, легкозаймистих матеріалів;
· не залишайте сірники, запальнички, бенгальські вогники, свічки та піротехнічні засоби у легкодоступних для дітей місцях, не дозволяйте малюкам самим бавитися з цими предметами;
· привчайте дітей бути обережними під час святкування в громадських місцях;
· звертайте увагу на строк споживання всіх продуктів, в т.ч. екзотичних, які вживає дитина;
· привчайте дитину правильно поводитися біля ялинки (не чіпати, не тягнути ялинкові прикраси, це може травмувати дитину);
· особливо обережними слід бути під час святкування в громадських місцях!
Хай святкові дні будуть світлими та радісними!
Б Е З П Е К А В А Ш О Ї Д И Т И Н И
Формування у кожного вихованця активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки, озброєння його знаннями та навичками безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дитячому садку тощо, збереження та зміцнення здоров»я, формування здорового способу життя дошкільнят – одне з найактуальніших завдань роботи педагогічного колективу дошкільного навчального закладу
Формування відповідального ставлення до власної безпеки має відбуватися на всіх етапах життя людини, а розпочинати його варто з раннього дитинства. Дорослі (педагоги, батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але дуже важливо – підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними. Тобто навчити дитину безпечно поводитись самостійно у довкіллі (предметному, природному, соціальному).
Дошкільний вік характеризується зростанням рухової активності, фізичних можливостей дитини, підвищенням допитливості, прагненням до самостійності. За відсутності життєвого досвіду це нерідко може призводити до виникнення травмонебезпечних ситуацій. У Законі України «Про дошкільну освіту» продекларовано: дитина має право на безпечні та нешкідливі для здоров»я умови утримання. Тож захистити дитину від можливих небезпек і навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям - одне з провідних державних завдань, визначених у головному документі дошкільної освіти - Базовому компоненті.
Тож охорона та зміцнення здоров»я, безпека дітей є головною стратегією, пріоритетом у роботі дошкільного закладу. Тільки завдяки спільним зусиллям педагогів, психологів, медиків, батьків у справі охорони життя і збереження здоров»я дошкільнят можна не тільки захистити їх від небезпеки, а й закласти основи безпечної поведінки, підгодувати до подальшого шкільного, більш самостійного життя.
Профілактики травматизму
серед дітей дошкільного віку
І. Електробезпека
1. Не залишати дітей з увімкненими електроприладами (праска, телевізор,
настільна лампа, електрообігрівач, магнітофон, комп'ютер тощо).
2.Не дозволяти дітям вмикати та вимикати електроприлади.
3. На розетки поставити заглушки.
4. Не вмикати в одну розетку більше ніж два електроприлади.
5. Не прикрашати новорічну ялинку одночасно електрогірляндами і «дощиком» із фольги: це може призвести до короткого замикання і пожежі.
ІІ. Безпека користування газовими приладами
1. Не залишати дітей наодинці з увімкненими газовими приладами.
2. Не дозволяти дітям торкатись до газових приладів, вмикати та вимикати їх.
3. Не обігрівати приміщення за допомогою газової плити: це може призвести до отруєння продуктами згоряння. Найбільш чутливими до отрути є діти.
III. Пожежна безпека
1.Джерела вогню (сірники, запальнички та ін.) потрібно зберігати у недоступному для дітей місці.
2. Легкозаймисті речовини (спирт; рідини, що містять спирт; лаки; фарби; розчинники; бензин; олію та ін.) потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
3. Під час відпочинку на природі не потрібно розпалювати і дозволяти це робити дітям.
4. Не дозволяти дітям користуватись відкритим вогнем.
5. За потреби спалювання сміття робити за відсутності дітей.
6. Не курити в присутності дітей і не залишати недопалки.
IV. Безпека в побуті
1. Загальні вимоги
1.1. Навчити дитину безпечних ігор. Не дозволяти проводити ігри, пов'язані зі схованками в шафах та інших предметах, що зачиняються, за занавісками та з пересуванням у темряві.
1.2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі мають знаходитись на висоті піднятої руки. Слід стежити, щоб у дитини не було потреби діставати щось зі стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.
1.3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.
1.4. Гострі, ріжучі, колючі і крихкі предмети повинні знаходитись, у недоступному для дітей місці.
1.5. Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Лаки повинні зберігатися зачиненій шафі.
1.6. Іграшки не повинні бути небезпечними для дитини (лазерні іграшки, кулькові та водяні пістолети). Якщо іграшка розбираєгься, то її складові частини за розмірами повинні бути такими, що не вміщаються в рот, ніс, вухо. Перевірте іграшки щодо можливості розбивання (осколки можуть поранити дитину).
1.7. Із сумісними іграми з дітьми не використовуйте петарди.
2.Безпека на кухні
2.1. Столові прибори для дитини повинні бути такими, що не б'ються.
2.2. Обідній стіл та стілець повинні бути дібрані відповідно до росту дитини.
2.3. Над обіднім столом не повинні висіти полиці або окремі предмети кухонного обладнання.
2.4.Усі спеції, як сипкі так і рідкі, повинні зберігатись у недоступному для дитини місці.
2.5. Якщо виникла потреба користуватися виделкою і ножем, то їжу дитині повинні порізати дорослі.
2.6. Краї чашок та склянок не повинні мати тріщин і щербинок.
2.7. На плиті ручки сковорідок і носик чайника потрібно повернути до стіни.
2.8. Гарячу їжу необхідно розливати лише на столі, а не переносити тарілки з нею від плити до столу..
2.9. У присутності дитини бажано користуватися конфорками другого ряду.
2.10. Якщо дитина не дістає до крана з водою, то вона може користуватися змоченим рушником.
2.11. Двері кухні з боку коридору повинні закриватися на гачок, розміщений у третій частині зверху.
3. Безпека у ванній кімнаті
3.1. Для дитини слід мати дитячі миючі засоби. Миючі засоби, якими користуються дорослі, є шкідливими для дитини і повинні зберігатись в недоступному для місці.
3.2. Підлогу потрібно покривати не слизьким килимком.
3.3. Двері ванної кімнати повинні закриватись на гачок чи засув, розміщений у третій частині, зверху.
3.4. Не можна залишати дітей наодинці під час купання.
4. Безпека на балконі
4.1. Не можна залишати дітей на балконі.
4.2. Не можна дозволяти дітям проводити рухливі ігри на балконі
4.3. На балконі потрібно закрити щілини, через які можуть випадати дитячі іграшки.
4.4. У присутності дітей не можна нахилятися із балкона.
4.5. Балкон повинен закриватись із кімнати на гачок чи засув, розміщений у третій частині зверху.
5. Попередження травматизму під час відпочинку
5.1. Не залишайте дітей без нагляду.
5.2. Перевірте обладнання дитячого майданчика, щоб запевнитися у відсутності чинників, що можуть спричинити травмування. Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі металеві предмети.
5.3. Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів, каналізаційний люків, ям, електрощитів, недобудованих об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.
V. Безпека дорожнього руху
1. Виконуйте правила дорожнього руху.
2. Проаналізуйте місце проживання на предмет оцінку інтенсивності дорожнього руху.
3. Дозволяйте старшим дітям самостійно переходити дорогу за повної відсутності руху: автотранспорту або велосипедистів.
4. Пам'ятайте, отруйні гази машин — небезпечні для дітей.
Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні кожної особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги, спілкування і захисту.
Виховання дітей - це й життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво.
Важливою складовою виховання дітей є навчання основам безпечної життєдіяльності, яке повинно привчити дитину цінувати та берегти власне життя і життя оточуючих, уникати потенційно-небезпечних ситуацій, а у разі їх виникнення – діяти грамотно, надаючи самодопомогу чи допомоги іншим.
Забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку
Шановні батьки!
Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись наступних правил:
- не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
- вчити дитину користуватися дверним вічком;
- не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;
- вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;
- заборонити підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
- заборонити бавитися ріжучими, гострим та вибухонебезпечними предметами;
- не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
- запобігати формуванню у дитини жорстокого ставлення до тварин, не дозволяти дражнити тварин;
- не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;
- не дозволяти виходити самим на балкон, відчиняти вікна;
- не дозволяти визирати у відчинене вікно;
- вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів; - вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.
Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я!
Попередження травматизму
серед дітей
під час відпустки батьків
Шановні батьки!
Щоб не допустити травмування дитини під час вашої відпустки, щоб не зіпсувати довгоочікуваний відпочинок, закликаємо вас відповідально поставитися до наступних рекомендацій:
- під час перебування на свіжому повітрі в літній день захищайте голову дитини панамою;
- регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри;
- користуйтесь спеціальними спреями та захисними кремами для захисту від ультрафіолетового опромінення;
- дозуйте перебування дитини у воді; щоб організм не зазнав переохолодження;
- не залишайте дитину біля водойми без нагляду;
- не дозволяйте дитині купатися та стрибати у воду в неперевірених місцях;
- для купання обирайте не засмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу;
- не дозволяйте дитині запливати на глибину, яка перевищує її зріст , на гумовому матраці чи іграшці без супроводу дорослого;
- забороняйте самостійно користуватися човном, плотом;
- не допускайте надмірних пустощів у воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу);
- забороняти ходити до лісу без супроводу дорослого родича;
- під час перебування з дитиною в лісі не збирайте та не вживайте незнайомі ягоди, рослини та гриби;
- не розводьте в лісі багаття; а за необхідності розмістіть вогнище на відкритому місці; після використання ретельно залийте водою та засипте землею всі залишки;
- обстежте місця установки намету з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолам, мурахами, павуками;
- для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та іншої небезпеки;
- не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.
Щасливої відпустки!
Попередження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку
Шановні батьки!
Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.
У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:
- не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;
- не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;
- вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватися підземним переходом;
- на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;
- при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;
- не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;
- вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);
- не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;
- не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;
- не дозволяти дітям грати з м’ячем,кататися на велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.
Попередження пожежі
від пустощів та необережного поводження з вогнем
Шановні батьки!
Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:
- зберігати сірники в місцях недоступних дітям;
- не дозволяти дітям розводити багаття;
- не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;
- не дозволяти користуватися газовими приладами;
- не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;
- не залишати малолітніх дітей без нагляду;
- не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;
- не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;
- не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори;
- не зберігати на балконах легко займисті речовини (бензин, мастила, ацетон);
- не сушити речі над газовою плитою;
- не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;
- не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;
- не палити в ліжку.
Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! Роз’яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна та людей!
Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.
При виникненні пожежі негайно викликайте
пожежну охорону за телефоном «101».
Ви повинні знати про кожен крок вашої дитини, бо її життя знаходиться у ваших руках.
Шановні батьки, нехай життя посміхається щирою усмішкою вам та вашим родинам, а ваші діти тішать вас своїми вчинками та здобутками. А дітям бажаємо міцного здоров'я, гарного настрою, веселих друзів, цікавих мандрувань та безпечної допитливості.
Профілактика дитячого травматизму
З появою на світ маленької людини перед її батьками постають різноманітні і складні завдання, зокрема найголовніше, — щоб дитина росла здоровою. Але травми у дітей, на жаль, трапляються досить часто.
Найчастіше це побутовий травматизм. Йдеться про ушкодження, які діти отримали вдома, у дворі чи в саду. Вони бувають різні. Найнебезпечніші — опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. До побутового травматизму найчастіше призводить недостатній догляд за дітьми з боку батьків. Залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв можуть стати причиною травми, а іноді — і смерті. Це стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів… За свою необачність батьки іноді дуже дорого розплачуються.
Дошкільнята намагаються позбутися нагляду дорослих, охоче граються на повір’ї зі своїми ровесниками. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поруччя сходів, несправні велосипеди не огороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи теж дуже небезпечні. Часто діти падають з висоти: балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.
Діти різного віку інколи торкаються неізольованих проводів, оголених контактів електропроводів, вставляють у розетки шпильки, цвяхи і нерідко отримують опіки та ушкодження тканин тіла електричним струмом. Таким чином, очевидно, що єдиним винуватцем усіх пошкоджень у немовляти є недбалість або неуважність дорослих.
Для того щоб уберегти дітей від опікових травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:
- суворо стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки і т.п.;
- з підвищеною увагою і обережністю переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ), де раптово можуть з’явитися діти;
- не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;
- ховати в недоступних місцях сірники, запальнички;
- зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;
- не допускати дітей близько до топлення печі і напруженим предметів (електроплитці, праски, чайнику та ін);
- при купанні дітей дорослим не можна ні на хвилину відлучатися.
Принципи запобігання травматизму побутового різні, але головним з них є постійна турбота старших про безпеку дітей. Дорослі повинні виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Не можна залякувати дитину, правильніше час-від-часу розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість сумнівних уявлень про героїзм.
Допоможуть батькам у цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.
Найтяжчими і з найбільшим процентом смертності є автодорожні травми. І знову ж таки, головними їх причинами є бездоглядність дітей на вулиці, незнання правил вуличного руху… Більшу частину свого часу дитина проводить у товаристві батьків та дорослих. Якщо дитина бачить, як дорослі порушують правила вуличного руху, вона бере приклад з них. Природно, що приклади поведінки на вулиці він бере, перш за все, зі своїх рідних.
Батьки! Життя та здоров’я дитини у ваших руках! Щодня нагадуючи дитині елементарні правила безпеки, ви застерігаєте його від можливих травм.
Спортивний травматизм Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому занятті спортом. Але, на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що недостатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без інструктора . Тому багато дітей грають у різні рухливі ігри, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. Або обирають місця, не зовсім придатні для ігор, а часто і небезпечні: річки, захаращені двори, пустища тощо. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних товариствах, на стадіонах. Цим вони не тільки загартують дитину, а й вбережуть від страшної небезпеки.
Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти тонуть, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища.
Головну роль у запобіганні нещасних випадків на воді відіграють товариства рятування на воді та інші громадські організації. Вони відповідають за те, щоб для купання дітей були відведені спеціально огороджені місця, але навіть у таких місцях діти повинні бути під пильним контролем. Всі небезпечні місця для купання повинні бути огороджені і встановлені попереджувальні знаки. Взимку дороги, придатні для переїзду через річку, чи озеро, теж повинні позначатися.
Дорослі зобов’язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санках по тонкій кризі. Найкраще покататися на ковзанах в спеціально обладнаних місцях чи майданчиках.
Санки, лижі, ковзани – найулюбленіші речі в користуванні дітей взимку. На жаль, саме вони стають причиною багатьох травм. Ні, це зовсім не означає, що не потрібно кататися на санках, ковзанах, подорожувати на лижах.
Коли вибирається місце для забав, як правило, шукають пагорб чи схил, з якого будуть спускатися на санках чи лижах. Потрібно пам’ятати, що це місце обов’язково повинно бути далеко від дороги. Це піддає смертельному ризику не тільки ваше життя і здоров’я, а й безпеку оточуючих. Взимку дорога слизька і не завжди водій транспортного засобу зможе зупинити його в потрібний момент. Діти повинні пам’ятати, що під час забав та ігор не потрібно виконувати різні трюки. Дуже часто, катаючись, вони люблять похизуватися перед друзями різними способами катання. Тут фантазія спрацьовує дивовижно: це і катання із зав’язаними очима, і повернувшись спиною, і на одній нозі і т.д. Потрібно пам’ятати, що катаючись, діти повинні передбачити, що з закритими очима можна зіштовхнутись із сусідом, деревом; повернувшись спиною, дитина також не буде бачити куди їде, і не зможе керувати санками чи лижами, своєчасно і адекватно зреагувати на небезпеку. Небезпечно прив’язувати санки одні до одних. Саме це є причиною того, що перевернувшись одні санки потягнуть за собою інші. Особливо небезпечно прив’язуватись (чіплятися) на ходу до транспортних засобів.
Основне, що повинні запам’ятати діти, це те, що катання на лижах, санках, ковзанах має стати веселою розвагою, а не нести небезпеку (шкоду) вашому здоров’ю.
Основне правило для батьків: дитина повинна відчувати любов та увагу оточуючих, бути під пильним (але не набридливим) контролем!
ПАМЯТКИ ДЛЯ БАТЬКІВ
ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Шановні батьки!
Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:
– утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;
– мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
– овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;
– пити тільки переварену або бутильовану воду;
– у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
– не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);
– не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;
– під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
– уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
– при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру дошкільного закладу;
– не займатися самолікуванням.
Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.
Швидка медична допомога – «103».
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Ш
видке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.
У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:
– не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;
– не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;
– вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;
– на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;
– при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;
– не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;
– вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (автомобіль та автобус – позаду);
– не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;
– не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;
– не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.
Телефон виклику міліції – «102».
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:
– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
– вчити дитину користуватися дверним вічком;
– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;
– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;
– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
– не дозволяти дражнити тварин;
– не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих;
– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
– не дозволяти визирати у відчинене вікно;
– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ
Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:
– зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;
– не дозволяти дітям розводити багаття;
– не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;
– не дозволяти користуватися газовими приладами;
– не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих;
– не залишати малолітніх дітей без нагляду;
– не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;
– не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;
– не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);
– не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);
– не сушити речі над газовою плитою;
– не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;
– не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;
– не палити в ліжку.
При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».
ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ
Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:
– подзвонити до служби порятунку за номером 101;
– викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;
– негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;
– при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;
– при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;
– пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;
– при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;
– намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежогасіння;
– до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;
– за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою;
– вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;
– не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжою притокою кисню;
При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».
Консультація для батьків з безпеки життєдіяльності
Увага! Різке похолодання сприяє переохолодженню організму та обмороженню частин тіла людей! |
Щорічно до лікувальних закладів України надходять постраждалі з різними стадіями обмороження. За спостереженнями медиків кількість таких хворих збільшується одразу у декілька разів у періоди різких похолодань. Щоб уникнути переохолодження й обмороження, фахівці рекомендують більше про це дізнатися та дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких температур.
Що таке обмороження
Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче – 100С-200С. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря вище нуля. Статистика свідчить про те, що навіть усі важкі обмороження з ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп’яніння.
Ступені обмороження
Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.
Обмороження ІІ ступенювиникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.
Приобмороженні ІІІ ступенютривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолетово-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.
Обмороження IVступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темно-синього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 340 С.
Перша допомога при обмороженнях
Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 240 С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.
„Залізне обмороження”
Взимку реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої шкіри з холодним металом. Як тільки дитина візьметься голою рукою за залізяку або лизне її язиком, вона міцно прилипне до неї. Звільнитися можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. Виникає жахлива картина – дитина плаче від болю, скривавлені руки та обличчя призводять батьків до стану шоку. На щастя, „залізна” рана не часто буває глибокою, проте все одно її необхідно терміново продезінфікувати. Спочатку промийте рану теплою водою, потім перекисом водню, який очистить рану від бруду. Добре допомагає застосування гемостатичної губки, але можна використовувати складений у декілька шарів стерильний бинт, який необхідно притиснути до рани та тримати до повної зупинки кровотечі. Якщо поранення велике, необхідно звертатися до лікаря.
Якщо дитина самостійно не відірвала від себе залізяку, а голосно кличе на допомогу, ваші правильні дії допоможуть запобігти виникненню великих поранень. Не відривайте дитину від залізяки, а полийте на прилипле місце теплу воду. Метал після зігрівання звільнить свою жертву. Говорячи про металеві предмети, необхідно нагадати, що взимку вони відбирають у дитини тепло. Тому неможна давати дітям дитячі заступи з металевими ручками, металеві частини санчат накривайте тканиною. Не дозволяйте дітям довго кататися на каруселях та гойдалках, лазити металевими сходами споруд на ігрових майданчиках. Обов’язково захищайте руки дитини рукавичками.
Профілактика переохолодження та обмороження
Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути переохолодження та обмороження при сильному холоді: не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє високій утраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокаючий. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, перстені на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Використовуйте допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнути і ви не в змозі будете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою.
Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення – магазину, кафе, під’їзду – для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не мочіть шкіру – вода проводить тепло швидше ніж повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити одяг. Під час сушіння одягу енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. Доцільно взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички та термос із гарячим чаєм. Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.
Врешті-решт пам’ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – це до неї не потрапляти. Якщо ви не любите екстремальних відчуттів, то у великий мороз не виходьте з приміщення без потреби!
Навчальний пункт Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Харківської області.
Ожеледиця
Щорічно Міністерством охорони здоров'я України реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.
Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.
Перед виходом із будинку
· Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи":
o прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;
o наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);
o натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);
o намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.
· Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.
· Людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече. Пам'ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.
· Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження -небезпечні для здоров'я.
· Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.
Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю
· Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти.
· Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.
· При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
· Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.
· Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.
· Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.
· Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
· Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.
· Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.
· Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
· Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.
Безпечні мультфільми та передачі для дітей
Критерії добору якісних мультфільмів
Критеріями добору мультфільмів з точки зору їх придатності для використання як засобу навчання мови і розвитку мовлення визначено такі:
• емоційна та мовленнєва насиченість, сюжету мультфільму;
• відповідність структури текстів мультфільму можливостям дитячого сприймання й розуміння, співвіднесеність їх із дитячим досвідом і пережитими подіями;
• динамізм фільму, гострота й експресивний розвиток сюжету, захопливі для дитини події; яскравість, оригінальність, та індивідуальність зображення героїв — вони запам'ятовуються;
• зв'язок фільму з реальною життєвою ситуацією дитини, її відносинами з довкіллям;
• пробудження бажання наслідувати позитивного героя, зокрема його благородство й успішність.
Технологія використання мультфільмів як освітнього засобу
Результати ґрунтовного аналізу теоретичних і практичних доробок науковців і практиків дають підстави стверджувати, що сучасне медіадидактичне забезпечення освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах — недосконале. Пропонуємо авторську технологію застосування відеосюжетів із мультфільмів як засіб навчання мови й розвитку зв'язного мовлення старших дошкільників, для якої розроблено систему тематичного планування.
Коротко охарактеризуємо концептуальні підходи до реалізації технології та певні рекомендації щодо її втілення. Найсприятливіша технологія роботи з мультфільмами передбачає формування у дітей таких умінь:
• організовано й усвідомлено сприймати інформацію;
• спостерігати, класифікувати, обирати;
• аналізувати й резюмувати отриману інформацію;
• усно висловлювати думки щодо побаченого.
Це зумовлено певними причинами. По-перше, тому що екранні засоби для сучасної дитини є звичайними й улюбленими, зустріч із ними приносить їй радість. По-друге, використання відео в навчанні мови та розвитку мовлення допомагає й дорослому розкривати свої творчі здібності. По-третє, використання екранних засобів дає змогу дорослому розширити варіативність ситуацій у межах відпрацьованої лексико-граматичної теми (якщо йдеться про організований процес навчання), привносячи щоразу щось нове, що викликає інтерес у дитини і дає імпульс для вербального висловлювання. А отже, дає змогу повніше здійснювати комунікативну спрямованість процесу навчання мови й розвитку мовлення.
Навчання мови та розвиток мовлення неможливі без опори на принцип наочності. Наочність є засобом навчання, що забезпечує оптимальне засвоєння освітнього матеріалу, виявляється ефективним прийомом розвитку пам'яті, утворює основу розвитку творчої уяви та мислення і є джерелом набуття знань. Мовна наочність охоплює мовленнєву діяльність дорослого й дитини, її можна застосовувати на кожному занятті незалежно від його етапу, цілей і завдань.