Вплив типу темпераменту та стану здоров’я на вибір спеціальності
Мета: надати учням інформацію про необхідність враховувати при підборі спеціальності домінуючого типу темпераменту та брати до уваги власний стан здоров’я.
Обладнання: стандартні листки паперу в клітинку, методика на визначення типу темпераменту Айзенка.
Вправа «Який (ка) Я?»
Мета: налаштування учнів на роботу, створення позитивного мікроклімату.
Учасники по колу називають свої три позитивні риси характеру.
На цьому занятті обговоримо зв’язок між домінуючим типом темпераменту, станом здоров’я і вибором майбутньої спеціальності. Також з’ясуємо, який саме тип темпераменту вважається домінуючим у кожного з вас.
Діагностування ”Домінуючий тип темпераменту”.
Мета: дати змогу учням визначитися з домінуючим типом темпераменту, відносно своєї особистості.
Хід роботи: Учні отримують листки з твердженнями. Прохання уважно ознайомитися з кожним з них та вирішити, чи відносяться вони до вас особисто. Якщо відноситься – ставте позначку “так”, якщо не відноситься – ставте позначку “ні”. Довго не думайте, адже найкращою відповіддю буде та, яка прийшла до вас першою.
Обробка даних. Після видачі листків в клітинку, учасники креслять вісь координат, відкладаючи кількість відповідей з позначкою «так» на всі твердження з непарними числами по горизонталі вправо, а відповідей з позначкою «ні» - в ліву сторону. Що стосується тверджень з парними номерами, то загальне число відповідей з позначкою “так” – вверх, з позначкою “ні” – вниз. Учасники проводять лінії, які паралельні осям, згідно отриманим координатам. Відокремлення площі по секторах показує домінування певного типу темпераменту:
сектор №1 – холерик,
сектор №2 – сангвінік,
сектор №3 - флегматик,
сектор №4 - меланхолік.
Інформаційне повідомлення ” Темперамент і професійна діяльність”. (5 хв.)
Темперамент – сукупність вроджених індивідуально-психологічних властивостей, що виявляються у силі, напруженості, швидкості та врівноваженості нервових процесів.
Вчення про темперамент виникло у давнину. Давньогрецький лікар Гіппократ (460 – 377 до н. е.), а потім римський лікар Клавдій Гален (129 – 201 н. е.), спостерігаючи індивідуальні особливості поведінки людини, зробили спробу описати і пояснити ці особливості. Гіппократ вважав, що в тілі людини є чотири рідини: кров, слиз, жовч і чорна жовч. Домінування однієї з них і визначає темперамент людини.
Російський фізіолог І.П. Павлов, який відкрив ключові властивості нервових процесів, а саме - силу, врівноваженість та рухливість, дає наступну характеристику для типів вищої нервової діяльності:
холерик – сильний, неврівноважений;
сангвінік – сильний, врівноважений;
флегматик – сильний, врівноважений, інертний;
меланхолік – слабкий.
Чистий” сангвінік має сильний, урівноважений, рухливий тип нервової системи. швидко пристосовується до нових умов, швидко сходиться з людьми, товариський. Почуття легко виникають і змінюються, емоційні переживання, як правило, неглибокі. Міміка багата, рухлива, виразна. Дещо непосидючий, вимагає нових вражень, недостатньо регулює свої імпульси, не вміє суворо дотримуватись виробленого розпорядку життя, системи у роботі. У зв’язку з цим не може успішно виконувати справи, що вимагають рівної затрати сил, тривалої і методичної напруги, посидючості, сталості уваги, терпіння. За відсутності серйозних цілей, глибоких думок, творчої діяльності виробляються поверховість і мінливість. Сангвінік найуспішніше може займатися будь-якою адміністративною діяльністю.
Флегматик має сильну, врівноважену, але інертну нервову систему. характеризується порівняно низьким рівнем активності в поведінці, нові форми якої виробляються поступово, але є стійкими. Поступливий та спокійний у діях, міміці і мові, вирізняється рівністю, постійністю, глибиною почуттів і настроїв. Він наполегливий та впертий “працівник життя”, він рідко “зривається”, не схильний до афектів, розрахувавши власні сили, доводить справу до кінця, рівний у відносинах, в міру товариський, не любить говорити зайвого. Економить сили. Залежно від умов в одних випадках флегматик може характеризуватись “позитивними” рисами – витримкою, глибиною думок, сталістю, ґрунтовністю, в інших – млявістю, байдужістю до оточуючого, лінощами, бідністю і слабкістю емоцій, схильністю до виконання одних лише звичних дій. В стабільній ситуації працює продуктивно та почуває себе рішуче. Серед недоліків можна віднести те, що флегматик повільно звикає до незнайомих людей та ситуацій, що змінюються навколо. Більш того, з незнайомими людьми в контакт вступає неохоче. Флегматики терпеливі і витривалі, але якщо його вивести з рівноваги, він може бути напористим.
Холерик має сильну, але неврівноважену нервову систему, вирізняється підвищеною збудливістю, емоційно нестабільний. Таким людям не рекомендовано давати доручення, при виконанні яких потрібна витримка. Холерик краще за інших орієнтується серед обставин, які змінюються, та проявляє винахідливість у суперечках, добре проявляє себе в маркетинговій діяльності, добре справляється з труднощами при досягненні власної мети.
Меланхоліком називають особистість, яка вважається надмірно чутливою, сором’язливою. Він завжди прагне бути за межами групи, ухиляється від контактів з оточуючими, некомунікабельний, здатний заплакати чи образитися на дрібниці. Малоенергійний, швидко стомлюється, характеризується невисокою працездатністю. Така людина не дуже впевнена у собі та вимагає постійної уваги та похвали з боку вищепоставленої особи. Меланхоліку підійде стандартна, постійна робота. Люди з таким темпераментом нерішучі у складних обставинах, їм не підійде робота, що пов’язана з ризиком. За цієї причини меланхолікам не рекомендують часто змінювати місце роботи.
Слід зауважити, що «чистих» типів темпераменту не існує.
Вправа “Приміряємо професію”
Мета: навчити учнів обирати спеціальність враховуючи домінуючий тип темпераменту.
Хід проведення. Учасники поділяються на групи. Кожна зі створених груп отримує картки “Паспорт темпераменту” та назву спеціальності.
Завдання: визначити та довести, який саме тип темпераменту більш за всього підходить до “вашої” спеціальності та розповісти - чому?
При закінченні вправи кожна зі створених груп повинна познайомити інших учасників зі своєю роботою. Наставник підводить учнів до ключової думки, що при підборі спеціальності перш за все необхідно враховувати і домінуючий тип темпераменту.
Вправа “ Закінчи речення”. (5 хв.)
Мета: допомога учням в усвідомленні зв’язку між підбором спеціальності та станом здоров’я.
Хід вправи: психолог розповідає учням про вибір спеціальності і те, що при цьому вкрай важливо враховувати власний стан здоров’я. Учні отримують словосполучення та їх продовжити.
Приклади речень:
Проблеми з зором є протипоказом для спеціальності…
При хворобах шлунково-кишкового тракту не рекомендовано обирати спеціальності…
Проблеми з органами дихання не дозволяють обрати спеціальність…
Здоровий опорно-руховий апарат – це ключова умова при підборі спеціальності…
Захворювання нижніх кінцівок не дозволяє обрати спеціальність…
Спеціальність стоматолога та захворювання… не сумісні.
Після того, як учасники закінчать вправу, проводиться загальне обговорення, під час якого учні можуть підчерпнути для себе багато нового, виправити товариша чи скорегувати власні речення. Обговорення доходить до висновку, що особистості, яка обирає собі професію, треба також зрозуміти, чи відповідає стан її здоров’я під загальні вимоги спеціальності. Тому, уникаючи розчарування, краще заздалегідь проконсультуватися з лікарем.
Отже, при підборі спеціальності враховуйте домінуючий тип темпераменту та стан власного здоров’я.
Підсумок. (3 хв.)
Чи цікавим було для вас заняття? Що відкрили для себе, що зрозуміли?
Список використаних джерел:
Аблогіна С. Л. Ким мені стати?: Матеріал для проведення класної години, присвяченого вибору професії // Читаємо, Вчимося, Граємо. – 2007
Професійна орієнтація учнів. /Упоряд. О.А. Хаткевич. Мн.: Изд. ТОВ «Красико-Принт».