Тема: В Рутківський. “Джури козака Швайки. Сміливість і відвага козацьких джур Грицика та Санька.
Мета : формувати ключові компетентності:
толерантно відстоювати власну позицію в дискусії;
установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;
перетворювати інформацію з однієї форми в іншу(кола Вена);
розвивати критичне й логічне мислення, пам'ять, увагу, спостережливість;
формувати предметні компетентності:
розвивати навички аналізу великого за обсягом прозового історичного твору, знаходити і коментувати цитати до характеристики персонажів;
вдосконалювати вміння виразно читати та переказувати фрагменти твору;
характеризувати образи Грицика та Санька;
формувати емоційно-ціннісне ставлення:
формувати усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших предків, потреби виховання й утвердження цих якостей у наш час.
формувати національну свідомість, патріотичні почуття, громадянську позицію;
Тип уроку : урок узагальнення вивченого матеріалу
Методично-дидактичне забезпечення:текст твору «Джури козака Швайки»
Епіграф: Козак з біди не заплаче
( Народна творчість)
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотиваційний етап
1.Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Розучування «Козацької мирилки»
Я козак , і ти козак,
Я вояк, і ти вояк.
Щоб в бою стояти мужньо,
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими-козаки.
ІІ. Цілевизначення і планування
Повідомлення теми та мети уроку
На попередніх уроках ми познайомилися з героями твору. А сьогодні разом з Грициком та Саньком подамося в мандрівку від села Воронівки до козацьких островів.
Формулювання цілей уроку
Мета нашої мандрівки - якомога більше дізнатися про Грицика та Санька.
Сформулюйте, чого ви очікуєте від цього уроку.
Подумайте і оберіть вміння, які вам можуть згодитися під час мандрівки.
Уміння грамотно висловлювати свою думку.
Уміння наводити докази на підтвердження своєї думки.
Уміння толерантно відстоювати свої погляди в дискусії.
Уміння уважно вислухати думку товариша.
Уміння переказувати найважливіші фрагменти твору.
Уміння наводити приклади з художнього твору.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу
1.Актуалізація опорних знань. Літературний диктант «Так або ні»
Санько та Грицик втекли від пана Кобильського („так“)
Вітрик – це кінь Тишкевича („ні“)
Санько був характерником („так“)
Демко мав прізвисько Дурна Сила („так“)
Дід Кібчик виховував вовків („ні“)
Швайка знав татарську мову („так“)
Барвінок – собака Пилипа Швайки („ні“)
Тишкевич служив двом панам („так“)
Козаки вирішили створити укріплену фортецю на Хортиці („так“)
Рашит – татарин, який допомагав Швайці („так“)
Мама Грицика мала богатирську силу („ні“)
12. Демко був онуком діда Кудьми („ні“)
2.Робота з епіграфом.
- Прочитайте епіграф до уроку.Яким повинен бути справжній козак?
- Що потрібно для того, щоб стати справжнім козаком?
- Якими мріють стати Грицик і Санько?
2. Діалог між Грициком і Саньком (випереджуюче завдання)
- Як виросту, буду козаком. Але не таким, як наші воронівські.
- А яким? І чим тобі наші не подобаються?
- Бо не цікаво. Сиди собі та лови рибу чи бобра. А потім староста все забирає собі. Ні, я буду такий, як Микола Сом. Чи навіть Вирвизуб.
- А це хто?
- Невже не чув? Це ж, ого, які козаки! Татари їхнього духу бояться. Бо вони не рибу ловлять, а йдуть у степ полювати на ногайців. То відіб'ють полонених, то налетять на татарське селище і мстяться за наших… А найбільше я хотів би бути таким, як Швайка. Чув про такого?
- Ні.
- То що ти тоді взагалі чув? Це ж такий розвідник, якого ще світ не бачив! Не встигнуть татари зібратися у набіг, як Швайка вже передає про це переяславському старості, і ніхто з татар його не спіймає.
- А чому?
- Ех ти, тому й не спіймають, що він уміє перекидатися на вовка.
- То він, що – вовкулака?( з жахом)
- Мабуть, що так. Тільки він добрий. На своїх не кидається. Або ще під'їде до найголовнішого хана і стрілою в нього – раз ! – і немає хана!
- А татарські слуги навіщо?(з сумнівом) Вони ж його не підпустять до свого пана!
- А вони й не знають, що це Швайка. Бо він часто вбирається у татарську одіж і вміє балакати по-татарському. От якби до осені побув з дідом Миколою, то напевне б навчився. А потім пробрався б до татар, і коли всі захропуть, - шаблюкою – раз, раз! Оце вам за маму! Оце за тата!
- (Тяжко зітхаючи) Я б теж хотів помститись їм за тата! Але ж не знаю по-їхньому. Слухай, Грицику, може ти мене хоча б трохи навчиш, га?
- Не така вже це й легка справа. Проте, коли ти просиш, то навчу. Для друга мені нічого не шкода.
- От спасибі! І тоді ми разом поїдемо у ту орду. Швайка один, а нас двоє було б, уявляєш? От здорово!
- Та ми, та ми з тобою вдвох! Нам же нічого не страшно!
Бесіда за змістом твору.
Що відомо про Грицика і Санька на початку твору.
(Дванадцятилітні хлопчики, жителі села Воронівки. Грицько став круглим сиротою після набігу татар на село,живе у сім’ях односельців і пасе сільську череду,за що його годують ,одягають і дають прихисток по черзі жителі села. Санько,товариш Грицика,живе з мамою-богатиркою Мокриною, яка дуже боїться за свою дитину після смерті чоловіка. Друзі нерозлийвода,вони постійно разом.)
Чому Санькові і Грицикові довелося покидати Воронівку?
(Пан Кобильський послав своїхчелядників забрати в селян провізію, свиней, курей, корів, щоб забезпечити себе провізіє юпід час облоги татарами свого маєтку. Хлопці, щоб врятувати своїх односельців від поборів, налякали пана і його челядників криками, що йдуть татари. Пан зі своїми челядниками швидко втік з села, але такого жарту хлопцям не пробачив. Мати Санька зібрала хлопцям харчі і відправила їх з села, щоб вони деякий час не попадались панові на очі.)
Де довелося хлопцям провести першу ніч?
(На Сторожовому дубі)
Куди далі подалися хлопці?
(До воронівських козаків на Кам’яний острів.)
Які небезпеки чекали на хлопців дорогою до острова?
( Зустріч з вовком, з грабіжниками, з татарами)
Які вміння проявили хлопці, коли залишились самі далеко від дому?
(Полювати на птахів, майструвати пліт, спостерігати за тим, що діється у степу.)
Як проявили себе хлопці, залишившись на козацькому острові самі?
( Взяли в полон Тишкевича і утримували його там, до приходу козаків)
Які риси характеру при цьому виявили хлопці?
(Кмітливість, винахідливість)
Чому хлопці погналися в степ услід за Швайкою?
( Хотіли допомогти йому наздогнати і впіймати Тишкевича)
Які риси характеру хлопців при цьому проявилися?
(Сміливість, рішучість)
- Як Санькові здібності допомогли врятувати життя хлопцям і козаку Швайці? Зачитайте відповідний уривок.
Санько бачив, як до них повільно наближався худий згорблений татарин. Схоже, йому було чимало років, бо вузенька підкова вусів вкрилася сивиною. І, мабуть, йому було лячно, бо йшов обережно, прислухаючись на кожному кроці. Почує шурхіт — заклякне. Ступне — і знову заклякне. Його вузенькі очиці насторожено бігали навсібіч. Він був такий кволий на вигляд, що, здається, навіть Грицик зміг би з ним упоратися. Проте радості від цього було мало. Варто хирлякові подати голос чи бодай зойкнути, як поруч миттю опиниться з десяток його товаришів.
"Поглянь убік… обійди навколо… — пошепки умовляв його Санько. Щось ніби підказувало йому, що з цим степняком треба балакати так, як свого часу він балакав з дикою кішкою риссю, а пізніше з Барвінком. — От ти йдеш собі — і ніякої нори не бачиш, зрозумів? Лиш саме перекотиполе…"
Санько так хотів передати своє бажання старому татаринові, що аж піт стікав по його обличчю.
"Нікого ти не бачиш… Нічого тут немає. Отак… Краще поглянь, як по небі біжать хмарки. Одна за одною. Біжать собі та й біжать…"
Швайка напружинився. Татарин ішов майже на нього. Ще кілька кроків — і степняк здогадається, що під клубком перекотиполя щось криється. Тож доведеться зітнути йому голову і блискавично метнутися вбік, аби відволікти увагу від хлопців.
Крок. Ще крок… Час діяти!
І раптом татарин ні з того ні з сього задер голову до неба і мрійливо промовив:
— Біжать хмарки… біжать.
Швайка заціпенів з подиву.
"Здурів татарин, чи що?" — подумав він.
А татарин усе з тією ж пришелепувато мрійливою посмішкою пройшов за якийсь крок од них.
— Чортівня якась, — стиха бубонів Швайка, коли татари вибралися з улоговини і сіли на коней. — Нічого не розумію. До чого тут хмарки?
— Це я його умовляв, — вибачливо відказав Санько.
Він почувався дуже зле. Його лихоманило. Голова аж розколювалася, руки тремтіли, наче після непосильної роботи. Страшенно хотілося пити. А ще ж уранці він почувався здоровий і бадьорий.
— Про що ти його умовляв? — не зрозумів Швайка.
— Щоб він на небо… поглянув. На хмарки.
— Невже ти і його заговорив? — радо стрепенувся Грицик. — Отак, як ту дику кішку, правда?
— Яку дику кішку? — запитав Швайка. — Оту, що лізла до вас на Сторожовий дуб?
— Еге ж! Вона лізла до нас, а Санько поговорив подумки з нею — і вона подалася назад. А тепер, бач, і татарина заговорив!
За яких обставин хлопцям довелося розлучитися?
(Швайка віддав Санька до діда Кудьми в науку, а Грицика взяв собі за джуру)
Чому хлопці заздрили один одному?
(« Санько з заздрістю подивився на свого товариша. Гарно йому живеться: є кінь, Швайка поруч, їдь, куди заманеться…
Довгими ночами він не раз мріяв, як разом з Грициком буде козакувати. Та, видно, не судилося. Він, мабуть, житиме так, як живе нині дідо Кудьма. Лікуватиме поранених та хворих, вчитиме вовків служити людям. І зрештою, стане відлюдником, як і дідо Кудьма…
А Грицик із заздрістю дивився на Санька. Щастить же людині! Поруч з дідом Кудьмою бути — таке не кожному дано. З його знайомих лише Швайка жив біля діда. Навіть Вирвизуб не удостоївся такої честі.»)
Фізкультхвилинка «Козацька розминка»
Чого навчилися хлопці у досвідчених козаків? Зачитайте.
«Гарно бився Грицик. Відстрибував, пригинався, замірявся то зверху, то з боків, і в останню мить міняв напрямок удару. Та ще встигав і повчати:
— Не став шаблю впоперек удару! Тримай м’якіше!
— А я й ставлю косо, — відказав на те Санько. — А так умієш?
Він ковзнув шаблею по Грициковій зброї, а коли вона от-от мала дзенькнути об ефес, зненацька з силою натис на руків’я. Грицикова шабля вирвалася з рук і відлетіла на кілька кроків.
— Отакої! — обурився Грицик. — А я саме збирався показати цю хитрість тобі!
— Тю, я її давно вже знаю, — пхикнув Санько.
— Хто тебе навчив? — ревниво поцікавився Грицик. Він був переконаний, що з усіх козаків лише Швайка вмів так ударити. Ну, може, ще Вирвизуб.
— Кажу ж тобі — дідо навчив.
Коли Санько став джурою козака Швайки?
( Після смерті діда Кудьми)
За яких обставин хлопці діють сміливо й рішуче, як справжні козаки?
(Коли козаки звільняли полонених з татарського полону, хлопці пробралися у ворожий табір. Санько зачарував вартового, а Грицик передав полоненим ножі.)
ІV.Закріплення вивченого матеріалу.
1. Метод “ Кола Вена”.
- На основі прочитаного та почутого на уроці покажіть за допомогою кола Вена, що об’єднує та різнить образи головних героїв Грицика і Санька.
2.Творче завдання. «Входження у твір»
- Уявіть, що ви знаходитеся поруч із Саньком та Грициком. Чи були моменти коли вам хотілося втрутитися в перебіг подій, дати якусь пораду, щось змінити? Якщо так, то коли це траплялося і якими були б ваші вчинки, поведінка?
V. Рефлексивно-оцінювальний етап
1.Метод «Мікрофон»
- Пригадайте, що ви очікували від цього уроку?
- Чи збулись ваші очікування?
- Що вас найбільше вразило чи здивувало в творі?
- Що найбільше сподобалось, запам’яталося?
VІ.Оцінювання.
VIІ.Домашнє завдання.
Дібрати цитати до характеристики образів пана Кобильського та Тишкевича.