СТИЛІ, ТИПИ І ЖАНРИ МОВЛЕННЯ



11 клас



Мета: а) систематизувати й узагальнити ос­новні відомості зі стилістики тексту; поглибити знання про стилі, типи і жанри мовлення; сформу­вати практичні вміння й навички, передбачені те­мою; б) розвивати мовленнєво-мислительні вмін­ня аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення; уміння порівнювати й узагальнювати ви­вчений мовний матеріал, моделювати висловлю­вання відповідно до комунікативного завдання в певній композиційній формі; в) засобами мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу ви­ховувати в учнів шану й. повагу до рідної мови як невід'ємного складника формування й самовира­ження особистості.

Тип уроку: систематизація й узагальнення знань з елементами поглиблення (урок-практикум).

Обладнання: таблиці "Стилі та жанри мов­лення", "Типи мовлення та їхні ознаки"; пам'ятка "Мовностилістичний аналіз тексту"; міні-підруч- ники.

Перебіг уроку

    1. Організаційний момент.

    2. Актуалізація опорних знань, умінь і нави­чок учнів.

1. Уважно прочитати уривок з листа В.Стуса синові. Дати відповідь на запитання: як поет- ра­дить поглиблювати знання з мови?

... Пишучи, про стилістику не дбай, а намагайся вис­ловлюватися точно — то є найкраща стилістика (втім, може, ти не знаєш, що то є стилістика? Подивися в ла­тинському словникові пояснення або у "Словнику іншо­мовних слів"). Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай, але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Для цього треба добре знати мову — і літературну, і народну. Першої ти навчишся у школі. Що стосується народної мови, то ти її, на жаль, не чуєш (усе мріяв колись поїхати з тобою і мамою до Рахнівки — там би ти почув). Отож і тут: читай старих авторів (Квітку-Основ'яненка, Марка Вовчка, Нечуя-Левицького). А ще краще — читай, виписуючи вдалі, "густі" вира­зи, приказки, прислів'я читай, пісні народні — але вже "дорослим" оком — багато радості дадуть і казки.

За допомогою словника іншомовних слів пояс­нити значення понять стиль, стилістика.

Стиль (від лат. stilys — загострена паличка для пись­ма) — це своєрідна сукупність мовних засобів (лексич­них, граматичних, синтаксичних та ін.), що їх свідомо використовує мовець за певних умов спілкування, у тій чи іншій сфері людської діяльності (політика, наука і тех­ніка, художня література, право, діловодство тощо).

Стилістика — розділ мовознавства, що вивчає суть і специфіку стилів, їх розвиток і сучасне призначення.

Що таке жанри мовлення?

Жанри — це різновиди текстів певного стилю, що різняться метою мовлення, сферою спілкування та ін­шими ознаками.

Що вивчає стилістика? З'ясувати відмінність між стилістикою мови і стилістикою мовлення.

Стилістика мови (описова) вивчає стилістичні ре­сурси всіх мовних рівнів; такі поняття, як синоніми (лек­сичні, граматичні — морфологічні і синтаксичні), їх сти­лістичне забарвлення.

Стилістика мовлення (функціональна) вивчає стилі мовлення — розмовний і книжні (публіцистичний, на­уковий, офіційно-діловий, художній); загальні ознаки їх.

Визначити стиль попереднього тексту, його жан­рову належність.

Які мовні (лексичні, синтаксичні) особливості властиві текстові?

2. Проаналізувати матеріал таблиці, пригадати типи мовлення. Вписати назви типів мовлення у відповідний рядок таблиці.

Типи мовлення та їхні ознаки

Назви типів мовлен­ня

Основна функція

Відношен­ня, що виража­ються реченнями

Будова висловлювання


Повідомлення про події

Часові

Експозиція, зав'яз­ка, кульмінація, розв'язка


Словесне

зображення

предмета

Просторові

Певна послідовність загальних і частко­вих ознак, що відоб­ражають предмет висловлювання


Доведення або пояснення чогось

Причиново- наслідкові

Теза, аргументи, висновки

На основі таблиці схарактеризувати кожен із ти­пів мовлення.

3. Прослухати повідомлення учня і скласти схе­му "Різновиди типів мовлення".

Повідомлення учня. Висловлювання всіх трьох типів бувають різних видів. Так, розповідь має такі різ­новиди: власне розповідь (оповідання), повідомлення, відповідь, перелік, найменування, оголошення. Кожний із цих видів має у свою чергу підвиди. Так, у повідом­ленні розрізняємо власне повідомлення, звіт, інформа­цію, рапорт, донесення, сповіщення та ін. Власне пові­домлення — це найчастіше відповідь на питання. Інфор­мація або звіт — це насамперед виклад фактичного ма­теріалу, аналіз повідомлюваних даних, визначення зав­дань на майбутнє.

Описи діляться на пейзажні, портретні, описи інтер'­єру, характеристики людини, предметів, явищ.

Роздуми теж бувають різних видів: індуктивні (від час­ткового, конкретного — до загального) і дедуктивні (від загальних положень — до конкретних висновків); роз- дум-твердження (доказ істинності висунутої тези) і роз- дум-спростування, заперечення (доказ помилковості, хибності висунутої тези); роздум з прямими доказами (слушність висунутої тези безпосередньо обґрунтову­ється доводами) і роздум з доказом від протилежного (істинність основної тези доводиться через спростування передбачуваної тези, протилежної тій, що доводиться).

    1. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Учні ознайомлюються й записують у зошити те- му та е п і г р а ф уроку:


Микито, рідний брате!., будь ласкав, напиши до мене так, як я до тебе пишу... Нехай же я хоч через папір почую рідне слово... З листа Т.Шевченка до М.Шевченка

Єдиний скарб у тебе — рідна мова, Заклятий для сусіднього хижацтва. Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства.

П. Куліш


    1. Систематизація й узагальнення вивче­ного.

1. За поданими початками висловлювань знайти "третє зайве". Свій вибір обґрунтувати. Що спіль­ного, на вашу думку, в цих уривках?

Умій слухати себе та інших з погляду нормативності. Будь вдячний тому, хто виправляє твої мов­леннєві помилки. А свої зауваження, по­ради та рекоменда­ції іншим роби так­товно, делікатно.

2. Робота у групах. Мовностилістичний аналіз текстів з використанням матеріалу таблиць "Стилі та жанри мовлення", "Типи мовлення та їхні озна­ки" за схемою:

      1. Тема й головна думка висловлювання;

      2. Стиль тексту, його основні ознаки:

  1. мета мовлення (обмін інформацією, думками, враженнями; повідомлення; регулювання офіцій­но-ділових стосунків; обговорення; різнобічний вплив та ін.);

  2. сфера спілкування (побутові стосунки, наука, освіта, офіційно-ділові стосунки, громадсько-по­літична сфера, мистецтво слова);

форма мовлення (писемна, усна);

  1. форма реалізації стилю (монолог, діалог);

  2. мовні особливості стилю (лексичні, морфологіч­ні, синтаксичні);

    1. Жанр висловлювання, у якому реалізується стиль;

    2. Тип мовлення; характеристика будови висловлю­вання відповідно до типу мовлення.

Під час мовностилістичного аналізу текстів кож­на група учнів колективно заповнює міні-підруник (див. додаток).

Текст для 1-ї групи.

Рідне слово це невід'ємна частина рідного краю. Для українця це закучерявлені парками схили Дніпра у Києві, над якими велично здіймається в небо дзвіниця Печерської лаври; неповторні вулиці під тінистими кашта­нами; це старовинна архітектура Львова, в якій класичні форми чергуються з пишним декором бароко, тут і там височать шпилі готичних костьолів; це золотоверхий Чер­нігів над срібною Десною, де під склепіннями стародавніх соборів спочивають київські князі й видатні діячі давньої України; це стрункі і строгі хмарочоси індустріального Хар­кова; це буйно-зелена Волинь із сумними плесами озер.

А над усією Україною, у Каневі, на Чернечій горі, могила великого Кобзаря, який розказав нам, "хто ми, і чиї ми діти", розповів нашу минулу славу...

Звуки рідної мови пов'язані не тільки зі звичним об­разом отчого краю, а й з тим, що закарбувалося в па­м'яті наших предків; його увіковічено в пісні й передано нам у спадщину (За А.Матвієнко).

Комунікативне завдання до тексту. Додержую­чи вимог даного стилю, колективно побудувати роздум "Яку роль відіграє рідне слово у самови­раженні особистості".

Текст для 2-ї групи.

Не вдавайтесь у крайнощі: не будьте ні надто мов­чазним, ані надто балакучим.

Говоріть лише тоді, коли у вас є що сказати.

Цікаво не може говорити той, хто нічого не читає, не бере участі в громадському житті, не відвідує культур­них закладів, не дискутує з товаришами, не подорожує і нічого не переживає.

Щоб стати активним співрозмовником, треба зано­тувати цікаву інформацію та нові знання, щоб запам'я­тати їх, а пізніше розповісти іншим.

Установіть, які слова ви вживаєте надто часто, і на­магайтеся замінити їх іншими словами і виразами.

Навчіться точно висловлюватися. Вибирайте точні та однозначні слова.

Чергуйте довгі речення з короткими.

Основна думка має завжди висловлюватися голо­вним реченням, а не підрядним.

Виклад ведіть від простого до складного, від відо­мого до невідомого (За Ї.Томаном).

Комунікативне завдання до тексту. Критично оцініть, чи вмієте ви спілкуватися. На що ви пора­дили б ровесникам звернути увагу під час спілку­вання? До поданих у тексті додайте свої поради, беручи до уваги дихання, голос, жести у процесі мовлення; особистість мовця та ін.

Текст для 3-ї групи.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціо­нування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, викорис­тання і захист російської, інших мов національних мен­шин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спіл­кування.

Застосування мов в Україні гарантується Конститу­цією України та визначається законом (Розділ і. "За­гальні засади" Конституції України).

Комунікативне завдання до тексту. Висловити аргументовану думку про те, наскільки зміст стат­ті 10 Конституції України є актуальним сьогодні і які шляхи розвитку рідної мови ви вважаєте най­ефективнішими.

Текст для 4-ї груп и.

Формування мовної особистості можливе за умови доброго знання навколишнього світу і доброго знання виробленої попередніми поколіннями носіїв системи да­ної мови (її історії, стилістики, у тому числі емоційно-експресивних засобів), а також за наявності мотивів та цілей, які зумовлюють використання мовцем усієї цієї сукупності знань. Незліченні мотиви людського спілку­вання і забезпечують розвиток мовної особистості, ке­рують її поведінкою, зумовлюють добір засобів для до­сягнення передбачуваних результатів спілкування.

Своєрідність мовної особистості формується мовою, в першу чергу, мовою рідною, за допомогою якої люди­на здобувала перші знання про навколишній світ і про закони, що керують його розвитком. Тобто мовець ста­не мовною особистістю тоді, коли він знатиме психоло­гію, культуру й етнографію народу, мовою якого він го­ворить, і коли знання ці будуть органічно пов'язані з його життєвою і розумовою діяльністю, оскільки поряд зі спільністю мови народ (націю) визначає спільність культурних цінностей і традицій.

Отже, національну мовну індивідуальність визначає національна культура, білінгвістичну мовну індивідуаль­ність — дві національні культури: без знання психоло­гії, культури (та історії) народу, мовою якого можеш говорити, особистістю щодо цієї мови стати неможли­во (За Н.Бабич).

Комунікативне завдання до тексту. На основі тексту дати власне визначення мовної особистос­ті. Чи вважаєте ви себе такою особистістю? Свої міркування запишіть.

Текст для 5-ї групи.

Моя мова

Все в тобі з'єдналося, злилося

Як і помістилося в одній!

Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,

Що підносять правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в'януть зроду, Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу

Ніжна і замріяна душа.

В. Симоненко


Комунікативне завдання до тексту. Як ви розу­мієте зміст останніх двох поетичних рядків? Свої міркування запишіть.

      1. Захист створених у групах міні-підручників.

      2. Прочитати речення. Чи становлять вони зв'яз­не висловлювання? Яке слово в цих реченнях є ключовим? З'ясувати стильові ознаки й жанрову належність синтаксичних конструкцій.

Слово старше за гроші. Хто мовчить, той двох на­вчить. І від солодких слів буває гірко. Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. Слово до слова — зло­житься мова. На слові зірвався — увесь світ дізнався. Де багато слів, там мало мудрості. Слово без діла нічо­го не варте (Нар. творч.).

Подані речення записати в такій послідовності: а) прості речення; б) складні речення. Визначити в них граматичні основи.

Робота в парах. Вибрати вислів, який найбіль­ше сподобався. Скласти невеликий діалог диску­сійного характеру, розкриваючи зміст вислову з урахуванням адресата, ситуації мовлення, комуні­кативного завдання.

      1. Індивідуальна робота. Творчий диктант. До­повнити речення таким чином, щоб утворився текст. Дібрати до нього заголовок, який виражав би тему висловлювання. З'ясувати стиль, тип і жанр тексту.

Рідною мовою належить вважати мову ....

Українська мова повинна бути рідною для кожного

Знати, берегти і примножувати багатства мови — ... .

Людина, ... , віддаляє себе від культурно-історичного досвіду і досягнень свого народу, його культурно-духов­

них надбань. Для неї вмовкає українська пісня, дума, ле­генда, прислів'я, перед нею зачиняє двері ....

Не будучи носієм цих надбань, такий "українець" ....

        1. Підсумок уроку.

Учні аналізують свої досягнення у процесі ро­боти, з'ясовують практичне значення опрацьова­ного матеріалу для власного життєвого досвіду.

Учитель характеризує проведену навчально-пошукову діяльність учнів, окреслює перспективи по­дальшої їхньої роботи щодо вивченої теми.

        1. Домашнє завдання.

На тему "Стилі, типи і жанри мовлення" підго­тувати на вибір:

          1. словничок лінгвістичних термінів;

          2. узагальнювальну таблицю-схему у вигляді мі- ні-підручника;

          3. тестові завдання з вибірковими і конструйо­ваними відповідями творчого характеру;

          4. статтю до науково-популярного журналу;

          5. виступ на засідання "круглого столу".









Додаток

МІНІ-ПІДРУЧНИК (зразок)

Мовностилістичний аналіз тексту

(назва й автор тексту)

1. Визначити тему висловлювання і з'ясувати основну думку тексту

Тема:

Основна думка:

2. Дібрати заголовок, який виражав би тему тексту


3. Визначити належність тексту до функціонального стилю


3.1. Мета мовлення

3.2. Сфера спілкування

3.3. Форма мовлення

3.4. Форма

реалізації

стилю

4. Схарактеризувати мовні особливості стилю тексту

а) лексичні:

б) морфологічні:

в) синтаксичні:

5. Визначити жанр висловлювання


6. Указати тип мов­лення і встановити доцільний спосіб подачі інформації


7. Виділити індиві­дуально-авторські мовні засоби, які створюють характер­ні особливості тексту


Роботу виконали: _______________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

Роботу оцінили:_________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

Основні зауваження й пропозиції щодо виконаної ро­боти ___________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________