Конспект уроку
Сатирична комедія
Миколи Куліша «Мина Мазайло»
Слайд 1
Микола Куліш «Мина Мазайло»
Слайд 2
Ох і драматург же був!Світ бачив по-новому і писав по-новому – як Тичина в поезії, Курбас на сцені, Довженко в кіно.
Олександр Підсуха
Слайд 3
Талант брав у Кулішеві гору - він єдиний диктував йому шлях до вічності, хоча то був шлях через Голгофу.
Лесь Танюк
Слайд 4
Микола Куліш був талант світового масштабу… В сучасній йому драматургії він не мав собі рівних.
Юрій Смолич
Слайд 5
«Ми маємо обминання в нашій літературі таких важливих, пекучих проблем, як національна… Я не можу обійти цієї проблеми й не хочу розв’язувати її в білих рукавичках».
Микола Куліш
Слайд 6
Український театр дістав свою найкращу, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на підложжі глибокого змісту.
Юрій Шерех
Урок № 24
Тема. Сатирична комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.
Мета: подати відомості про життєву основу п’єси «Мина Мазайло», з’ясувати
причини появи в суспільному житті України національного нігілізму;
розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати тематику, образну систему твору;
виховувати любов і шанобливе ставлення до рідного слова.
Обладнання: портрет Миколи Куліша, текст комедії «Мина Мазайло», словник літературознавчих термінів, презентація до твору М. Куліша «Мина Мазайло».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Куліш-драматург був талантом світового масштабу.
Ю. Смолич
Перебіг уроку
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань
Бесіда
Що таке театр? (Вид мистецтва, що відображає життя в сценічних діях, виконуваних акторами).
Кого з українських драматургів ви знаєте? (Іван Тобілевич, Леся Українка, Іван Кочерга, Марко Кропивницький, Лесь Курбас).
Розкажіть про театр «Березіль» (Основоположником театру є Лесь Курбас, якому судилось створити український модерний театр).
Коли і де було поставлено п’єсу М. Куліша «Мина Мазайло»? (1929р. – у Дніпропетровську, Харкові й Києві; 1931р. – «Березіль» успішно ставив її в Грузії).
За словами Леся Танюка, постановка п’єс Куліша на сцені «Березолю» Лесем Курбасом стала творчим злетом для двох геніїв: драматурга і режисера, відбулося взаємопроникнення режисерських, акторських і драматургічних задумів, без єдності яких не може бути істинного театру; виникла «лабораторія української культури».
Інтелектуальна розминка
Назвіть події, з якими співвідносяться ці дати.
1925 р. — … (організація разом із М. Хвильовим ВАПЛІТЕ).
1924 р. — … (перша п’єса «97»).
1928 р. — … (написано комедію «Мина Мазайло»).
1930 р. — … (комедію «Мина Мазайло» було знято з репертуару й невдовзі охрещено «фашистською»).
Мотивація навчальної діяльності учнів.
Оголошення теми й мети уроку
Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати творчість відомого українського письменника, найталановитішого драматурга Розстріляного Відродження Миколи Гуровича Куліша. Слово театральному критику.
Театральний критик
Я, як театральний критик, хочу запросити вас, шановні друзі, у захоплюючу подорож сторінками комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло». Ви вже знаєте, що комедія мала успіх не тільки в Україні, а й за її межами. Ось що сказали про неї відомі літературознавці та мистецтвознавці. Слайди 2 – 4
Вчитель
Творчість М. Куліша порівнюють з феєрверком. Один за одним виходять його твори – «97», «Патетична соната», «Маклена Граса», «Комуна в степах», «Прощай, село». Драматург пише «Народний Малахій». Устами головного героя саме цього твору було проголошено актуальну і в наш час фразу «Кажіть руською мовою, не ґвалтуйте української…»
М.Куліш був патріотом своєї країни, не стояв осторонь болючих проблем. «Ми маємо обминання в нашій літературі таких важливих, пекучих проблем, як національна… Я не можу обійти цієї проблеми й не хочу розв’язувати її в білих рукавичках». Слайд 5
У 1929 році виходить у світ п’єса «Мина Мазайло». «Український театр дістав свою найкращу, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на підложжі глибокого змісту», - писав Юрій Шерех. Слайд 6
Сприйняття учнями навчального матеріалу
Вчитель
Мова сьогодні йтиме про драматичний твір, тому доречним буде розпочати аналіз твору з презентації міні-проекту літературознавців.
Міні-проект «Літературознавці»
1. Роди літератури (епос, лірика, драма). Слайд 7
2. Драма (трагедія, драма, комедія). Слайд 8
3. Трагікомедія ( Деякі літературознавці схиляються до думки, що хоч у творі є багато комічних епізодів, використано чимало засобів сміху, все ж явна трагічність становища української мови й зацькованого народу. З цієї точки зору п’єсу «Мина Мазайло» визначають як трагікомедію).
Ми ж говоритимемо про п’єсу М. Куліша як про сатиричну комедію, адже перед нами твір, де автор засобами сатири висміює обивателів, що зрікаються рідної мови.
4.Сатирична комедія (Сатирична комедія – жанр драматичного твору, для якого характерні гостре, дошкульне висміювання негативних явищ, поведінки, вчинків. Для втілення авторського задуму якнайширше підпорядковано засоби сатири: іронію, сарказм, гротеск, шарж, карикатуру та ін. Ці засоби використовуються в конфліктних ситуаціях між дійовими особами, виражаються в репліках і ремарках). Слайд 10 (Запис у зошитах)
5. Сам же автор визначив жанр п’єси як «філологічний водевіль».
Вчитель
Тема твору: Зображення міщанства й українізації в Україні у 20-і роки XX ст. Слайд 11 (Запис у зошитах)
Я хочу, щоб наприкінці уроку ви сформулювали основну думку твору, а також назвали твори, що близькі за сюжетом до п’єси М. Куліша.
Сьогодні говоритимемо про мовну проблему, про обстоювання свого, рідного, національного.
1. Чому , на ваш погляд, конфлікт у п'єсі названий “філологічним”? Чи справді він таким є?
Суперечка поступово переходить на інший рівень: чия мова краща?
2. Що б ви відповіли на це питання? Чи коректне воно?
Саме так, “краща” для кожного рідна мова.
Таким чином, кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації.
Як називаються такі люди?
Патріоти
Характеризуючи персонажів комедії, ми використовуватимемо ряд термінів, з якими нас ознайомлять мовознавці.
Слово керівнику міні-проекту «Мовознавці».
Міні-проект «Мовознавці» Слайд 12
Шовініст - людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.
Манкурт - особа, що відмовляється від свого народу, національності, мови.
Нігіліст - людина, яка заперечує усталені суспільством норми, принципи, закони.
Патріот - віддана своїй Вітчизні та народу людина.
Вчитель
Не можна розпочати аналіз твору, не знаючи епохи, про яку йдеться. А також нас цікавить: свою комедію М. Куліш писав на живому соціальному матеріалі чи це літературний вимисел. Про все це нам повідомлять історики.
Міні-проект «Історики» Слайд 13
Українізація 1920—30-х — тимчасова політика ВКП(б), що мала загальну назву коренізація — здійснювалась з 1920-х до початку 1930-х років ЦК КП(б)У й урядом УСРР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами поступок у вигляді запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, а також в адміністрації — як державної мови республіки, прийняття в члени партії та у виконавчу владу українців. Давайте звернемося до мови документів: В. Чубар (голова Ради Народних Комісарів УСРР) у квітні 1926 року на сесії ЦВК СРСР сказав: Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язык так же общепринят, как и украинский, нам надо добиться того, чтобы, когда в учреждение приходит крестьянин, знающий родной язык, ему ответили на том языке, который он понимает…»
Начебто досить гуманістична ідея, проте з самого початку визначено, що українська мова – це мова селян.
"Я був невдоволений тим, як проводилась українізація; я страждав, бачачи самі тільки українські заголовки в газетах (текст російський); я чекав, коли здійсниться пророцтво Скрипника, і в українських містах заговорять по-українському", – писав М. Драй-Хмара 1936 року в тюрмі, за декілька днів до заслання на Колиму, звідки він уже ніколи не повернувся. Слайд 14(цитата й портрет)
Так і виглядала українізація: заголовок український, а текст російський. А хто цим був незадоволений – того в тюрму або в концтабір.
Микола Куліш писав свою комедію на живому соціальному й мовному матеріалі, що було пов’язано з активним процесом українізації. Його герой не літературний привид, а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста.
Дружина М. Куліша зазначає, що, працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Поміж інших там було прізвище Гімненко, замінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу. Мина, тьотя Мотя, Баронова-Козино мали й інших прототипів, які належали до найвищих московських та харківських елітних верств.
Вчитель
А зараз запрошуємо всіх до театру. Уявімо, що тричі пролунав дзвінок і ми – глядачі тетральної вистави «Мина Мазайло».
Театральний критик пропонує програмки, у яких зазначені дійові особи та фабула твору. Слайд 15 (дійові особи)
Микола Куліш «Мина Мазайло».
Комедія на чотири дії.
Дія п’єси відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27 Холодної Гори
м. Харкова у 20-і роки ХХ століття, у період найбільшого поширення українізації.
Дійові особи:
Мина Мазайло – харківський службовець середніх літ.
Лина (Килина) Мазайло – його дружина.
Рина (Мокрина) Мазайло – їхня дочка.
Мокій Мазайло – їхній син.
Уля - подруга Рина.
Тьотя Мотя – сестра Лини з Курська.
Тарас Мазайло – дядько Мини з Києва.
Баронова-Козино – вчителька «правильних проізношеній» російської мови.
Тертика, Аренський, Губа – комсомольці, друзі Мокія.
Дрібний службовець «Донвугілля» Мина Мазайло вважає, що причиною його життєвих і службових поразок є українське прізвище, хоче змінити його на російське. Ця ідея викликає підтримку в його дружини , родички з Курська тьоті Моті, доньки Рини і протест сина Мокія та дядька Тараса. Коли врешті-решт Мазайло стає Миною Мазєніним, він із жахом дізнається з газети, що за «систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна» звільнено з посади.
Вчитель
Отже, час познайомитися з дійовими особами комедії. Прошу впізнати героїв п’єси за їхніми репліками.
Мина :
Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті - Мазайло! Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли:Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! За репетитора не брали – Мазайло! На службу не брали – Мазайло! Од кохання відмовлялися - Мазайло!Слайд 16
Дядько Тарас:
Чи, може, й ви мене не розумієте, як ті у трамваї…Тільки й слави, що на
вокзалі «Харків» написано, а спитаєшся по-нашому, всяке на тебе очі дере…Всяке тобі штокає…Слайд 17
Мокій:
- Сиджу сливе сам удень і вночі та перебираю, потужно вивчаю забуту й розбиту і все ж таки яку багату, прекрасну нашу мову! Кожне слово! Щоб не пропало, знаєте, щоб пригодилось воно на нове будування. Слайд 18
Тьотя Мотя:
- Дивлюсь – не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
- По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной.Слайд 19
Рина:
…Прізвище, ім’я, по батькові, все життя тепер можна змінити тільки в загсі, розумієш? Ой Улю, ой Улюню! Коли ти мене любиш, зроби так, щоб Мокій закохався у тебе. Може, він кине свої українські фантазії, може, хоч прізвище дасть змінити…Слайд 20
Уля:
Та в нього ж іншого боку немає, а ти кажеш: тільки з українського. Він же з усіх боків український.
…у мене очі українські, ноги українські, все, все. Слайд 21
Мазайлиха:
Ви йому потрібна не на коханнячко, не на милуваннячко, а тільки на те, щоб робити на вас україні-за-цію…
І в кого він такий удався? У кого? Здається ж, і батько, і я всякого малоросійського слова уникли…Слайд 22
Баронова-Козино:
Ах, Боже мій, чудне таке прізвище…
Скажіть – змінили вам прізвище? Папа ваш так турбувався… Воно справді якесь чудне. Либонь, малоросійське?Слайд 23
Губа (комсомолець)
- Ми, члени КСМУ, обговоривши питання про прізвище взагалі, принципово подаємо таку пропозицію: ми переконані, що за повного соціалізму поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові прізвища. Можливо, що й не буде окремих прізвищ.... А просто так, що кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все... Слайд 24
Вчитель
Уявімо, що наші герої сидять за столом та гомонять між собою.
Інсценівка уривку п’єси
Вчитель
На які групи поділилися представники родини після новини про можливу зміну прізвища?
Слайд 25
Прихильники російської мови Прихильники української мови
Мина Мазайло Мокій
Тьотя Мотя дядько Тарас
Килина Мазайло
Рина
Вчитель
Із твору видно, як Кулішеві боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов — його рідна українська — стала пасербицею у своєму домі. Чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії письменник розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, яка породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його завданням було пробудити почуття національної самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури.
Слово «Мовознавцям»
У різних епізодах в оригінальній формі письменник розкриває багатство, красу, національну своєрідність і неповторність української мови. Наприклад: «твої очі нагадують два вечірні озерця в степу». Яке прекрасне порівняння! Епітет «бразолійний» — темно-синій, а слово «бринить»…
Слово Мокію
«Орел бринить. Це означає — він високо, ледве видно — бринить». «Можна сказати — озеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить…». «Або кажуть — думка бринить. Це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна — бринить». «Спів бринить! Це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню…». «Губа бринить. Так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче». Слайд 26
Вчитель
Таким чином, мова ніби говорить: «Подивись, яка я багата та красива».
Дійсно, мова персонажів у п’єсі є одним із засобів їхньої характеристики. Проаналізувавши словниковий запас літературного героя, можна зробити певні висновки.
А зараз я хочу, щоб кожен учень, що грав сьогодні ту чи іншу роль, дав коротку характеристику своєму персонажу. Я думаю, що після цього ми зможемо дати відповідь на головне питання, яке поставили перед собою на початку уроку – яка ж основна думка твору.
Мина Мазайло Слайд 27(портрет)
Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Він підшукав собі вчительку Бароново-Козино, яка обіцяє навчити його правильної російської вимови. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службових і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства. Українську мову він вважає тавром, яке видає його, як він думає, «другосортне» походження. Я вважаю його манкуртом. Щоб утриматися на своїй посаді, а також підвищувати свою кар’єру, Мина Мазайло ладен навчитися неймовірно важкої, незрозумілої йому російської мови. Саме цим він намагається заслужити повагу в суспільстві. Розв’язка в комедії настає в той момент, коли Мина Мазайло дізнається з газети про своє звільнення через…опір українізації. Вона, як бачимо, для цього героя трагічна.
Мокій Слайд 28(портрет)
Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомолець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половину «Квач». «Мазайло-Квач» звучить для Моки як музика. Він чужий націоналізму та далекий і від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений — це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Моки ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки — ніякий. Мока дійсно має глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Але коли він говорить коханій дівчині замість слів кохання: «Ах, Улю! Мені вже давно хотілось вам сказати… Давайте я вас українізую!» — то звучить смішним. У Мокія є певні риси патріота, але в нього далі замилування «укрмовою» справа не йде.
Дядько Тарас Слайд 29 (портрет)
Дядько Тарас - гротескна фігура. Він виступає за збереження старого, патріархального, без урахування нових умов життя. Дядько Тарас категорично виступає проти впровадження в українську мову іноземних слів. Він ладен придумувати нові українські слова, тільки б не «красти» чужих. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати чи не змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання, не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії, але він дуже швидко здає свої позиції під час дискусії. Дядько Тарас – тип українського псевдонаціоналіста.
Тітка Мотря Слайд 30(портрет)
Заскорузлості поглядів і ворожості до української мови, історії, культури можна лише подивуватися. Репліки тьоті Моті смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по-українському вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить нікада!». Українська мова для неї — просто «австріяцька вигадка». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої. Завдяки майстерності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в народі до розряду прізвиськ. Тьотя Мотя – шовіністка за всіма показниками.
Уля Слайд 31(портрет)
Насторожено ставиться до українізації Уля. До знайомства з Мокієм вона прагне змінити прізвище Розсоха на Розсохина. Але, закохавшись у Мокія, вона сприйняла його погляди. Тепер її слова звучать музикою: «І знаєш, «дружина» — це краще, як «жінка» або «супруга», бо «жінка» — то означає, «рождающая», «супруга» ж по-вкраїнському — «пара волів…»
Під впливом Мокія Уля почала ходити до бібліотеки, читати, цікавитися мовою, порівнювати і до деяких «філологічних» висновків дійшла вже сама. У фінальній сцені Уля повністю виступає на боці Мокія.
Вчитель
Скажіть, чи є у комедії позитивні герої? (Немає, бо дядько Тарас не розуміє, що втрата прізвища веде до знищення національного коріння рідного народу. Мокій же захоплюється формою, а не змістом проблеми, національна самосвідомість Мокія зведена до боротьби за її зовнішні ознаки.)
Отже, яка ж основна думка твору?
Викриття суспільних антиукраїнських явищ наприкінці 20-х років ХХ століття, національної упередженості й зверхності (великодержавного шовінізму).(Запис у зошитах) Слайд 32
Сюжет перегукується з п'єсою Мольєра "Міщанин-шляхтич" та трагікомедією І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля".
Підсумок уроку
Заключне слово вчителя
«Мина Мазайло» — твір, який порушує проблеми, актуальні як за життя автора, так і зараз.
Ми не маємо права стати Минами Мазайлами, щоб не соромно було перед пам’яттю тих, хто загинув, виборюючи вільне існування та розквіт української мови.
Учні декламують поезію В. Лучука «Клятва». Слайд 33
Учитель читає поезію Д.Павличка «Рідна мова». Слайд 34
Любіть свою країну, пишайтеся рідною мовою, з гордістю промовляйте: «Я – українець! »
Домашнє завдання. Написати реферат на тему: «Мова персонажів п’єси М. Куліша «Мина Мазайло».
Додаток
Володимир Лучук Дмитро Павличко
КЛЯТВА РІДНА МОВА
Мова кожного народу Спитай себе, дитино, хто ти є
неповторна і – своя; І в серці обізветься рідна мова;
в ній гримлять громи в негоду, І в голосі яснім ім’я твоє
в тиші – трелі солов’я. Просяє, наче зірка світанкова.
На своїй природній мові З родинного гнізда, немов пташа,
і потоки гомонять: Ти полетиш, де світу далечизна,
зелен-клени у діброві Та в рідній мові буде вся душа
по-кленовому шумлять. І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту — на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас, —
бо ж єдина — так, як мати –
мова в кожного із нас!