Семінар – практикум «Морально-духовне виховання дошкільників на краєзнавчому матеріалі»
Мета:
розширити і уточнити знання педагогів про роль краєзнавства в формуванні морально-духовних якостей особистості дитини-дошкільника;
формувати проектно-дослідницьку компетентність педагогів у питаннях створення міні-музеїв в групах.
Дата проведення:
Місце проведення: музична зала
Час проведення: 13.00
Хто проводить: вихователь-методист Карплюк О.Д.
Форма проведення: практикум
Обладнання: папір, олівці, ручки, ватмани, стільці та столи для всіх учасників, роздатковий матеріал: м’ячик, смайлики.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ:
І. Теоретична частина.
1.1. Вітання учасників круглого столу.
1.2. Міні-лекція «Морально-духовне виховання на основі краєзнавства –важлива сторона розвитку дитини дошкільного віку»
1.3. Педагогам на замітку: «Засади, на яких повинно ґрунтуватися морально-духовне виховання».
ІІ. Практична частина.
2.1.Вправа «Дай визначення».
2.2. Вправа «Формуємо морально-духовні якості дитини» (Метод «По колу»)
2.3. Вправа «Закінчи речення»
2.4. Вправа «Створюємо духовно-моральний портрет дитини»
2.5. Вправа «Це треба знати»
2.7. Мозковий штурм «Що ми знаємо про роботу музею»
ІІІ. Заключна частина.
3.1. Гра « Чарівна скринька»
3.2. Релаксація "Формула любові до собі"
ІV. Методичні рекомендації для учасників семінару.
ХІД СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ:
І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.
Вітання учасників круглого столу (вихователь-методист), 1 хв.
Добрий день, шановні колеги! Запрошуємо вас взяти участь в обговоренні теми: «Морально-духовне виховання дошкільників на краєзнавчому матеріалі».
1.1. Міні-лекція «Морально-духовне виховання на основі краєзнавства –важлива сторона розвитку дитини дошкільного віку»
«Любов до рідного краю, знання його історії — основа, на якій тільки й може здійснюватися зростання духовної культури всього суспільства. Культура як рослина: у неї не тільки гілки, але і коріння. Надзвичайно важливо, щоб зростання починався саме з коренів».
К. Ушинський
Вихователь-методист: Першочерговим завданням сучасного дошкільного закладу стає сьогодні духовно-моральний розвиток і виховання, і це не випадково. Сучасне суспільство технократії і споживання, де на чільне місце поставлені матеріальні блага, починає відчувати глибокий духовний криза: моральна деградація, меркантилізм, егоїзм, стали характерними рисами сучасного соціального суспільства.
Все очевидніше, що людина інтелектуально, технічно освічена, але бездуховна, не стає культурною, духовно-моральною, громадянином і патріотом своєї Батьківщини.
Увага, яку сьогодні звертає держава, уряд на формування творчої активної особистості, яка стоїть на позиції патріотизму, толерантності, високої духовності не випадкові, адже це основа відродження і зміцнення українського суспільства. У реалізації цієї найважливішої задачі, держава звертається, насамперед, до системи освіти.
На сьогоднішній день духовно-моральне виховання дошкільників найчастіше представлено заняттями, бесідами, святами, читанням художнього слова, екскурсіями.
Основою цього виховання має стати, насамперед, краєзнавство. Воно, той життєвий простір, який формує самосвідомість особистості дитини. Мій дім, моя вулиця, мій район, моє селище, моя Батьківщина - ось етапи дорослішання творчої особистості.
Краєзнавство будить інтерес до інших галузей знань дитини.
Робота ця складна, копітка і тривала, адже це не механічний процес формалізованої і стандартизованої системи. Це не спішний душевний діалог з вихованцем, з його швидкістю сприйняття руху по шляху духовно-морального дорослішання! Роль особистості вихователя у цьому процесі величезна.
Вихователь - духовний наставник, моральний орієнтир, адже він ведучий. Особистість вихователя, його реальні можливості мають, багато в чому визначальне значення. Мені б хотілося в цьому контексті звернутися до слів К. Ушинського:
«У вихованні все повинно ґрунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості, ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити особу в справі виховання».
«Засади, на яких повинно ґрунтуватися морально-духовне виховання».
Під час виховання у дітей дошкільного віку любові до Батьківщини потрібно розпочинати виховувати любов до рідного селища. Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним містом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.
Необхідно зазначити, що морально-духовне виховання дошкільнят на краєзнавчому матеріалі ґрунтується на таких засадах:
Ознайомлення дошкільнят з рідним селищем повинно природно «входити» в цілісний освітній процес, що будується на фоні краєзнавчого матеріалу.
Введення краєзнавчого матеріалу в роботу з дітьми з врахуванням принципу поступового переходу від більш близького дитині, особистісно значущого, до більш віддаленого від дитини - культурно-історичних фактів.
Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті селища, створення умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги.
Розвиток музейної педагогіки, що надає можливість дитині налагодити діалог з культурним надбанням минувшини та сьогодення.
Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного селища, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т. п.).
Залучення дітей до участі в селищних святах з тим, щоб вони могли долучитися до атмосфери загальної радості та піднесеного настрою. Познайомитися із жителями рідного селища - носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях.
Вибір методів ознайомлення дітей з рідним селищем, що перш за все підвищують їх пізнавальну та емоційну активність.
Створення відповідного розвивального середовища в групі та дошкільному закладі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.
Організація роботи з батьками під девізом: «Ваші знання та любов до рідного селища повинні передаватися дітям».
ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Вправа «Дай визначення».
Вихователь-методист: Результати морально-духовного виховання характеризуються такими поняттями: мораль, моральність, моральна свідомість, моральні переконання, моральні почуття, моральні звички і моральна спрямованість.
Моральність - це внутрішні духовні якості, етичні норми, правила поведінки, якими керується людина.
Моральне виховання визначається як цілеспрямоване формування моральної свідомості, розвиток моральних почуттів і вироблення навичок і звичок моральної поведінки.
Духовність - вищий рівень розвитку і саморегуляції зрілої особистості, на якому основними мотиваційно - смисловими регуляторами її життєдіяльності стають вищі людські цінності.
Духовність - властивість душі, що складається в переважанні духовних, моральних та інтелектуальних інтересів над матеріальними.
- Пропоную розділитися на дві команди і 1-й команді дати визначення слова: «МОРАЛЬНІСТЬ», а другій команді слово «ДУХОВНІСТЬ» за першими літерами (Педагоги дають характеристику словам за першими літерами так, щоб кожне слово розкривало значення основного слова. 5хв.)
Вправа «Формуємо морально-духовні якості дитини» (Метод «По колу»)
Вихователь-методист: Пропоную вам за допомогою м‘ячика, який ви будете передавати по колу, назвати ті морально-духовні якості дитини, які ми повинні виховати у неї протягом дошкільного дитинства (Педагоги передають м’ячик і називають якості по одній кожен), 3хв.
2.3. Вправа «Закінчи речення» (інтерактивна вправа «Мікрофон»)
Вихователь-методист: Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. Зогляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засобими стецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність), національні, державні свята.
Якщо розглядати патріотизм через поняття «ставлення», можна виділити кілька напрямів формування ставлення.
- Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення: «Формуємо патріотизм у дітей через ставлення до…», визакінчуєте це речення своїм визначенням.
Природи рідного краю,
Природи рідної країни;
рідного дому, дитячого садка, міста;
своєї сім’ї, родини, роду і родоводу;
людей, які живуть в рідній країні;
моральних цінностей;
історії держави;
державного устрою;
до державних символів;
традицій і звичаїв свого народу;
культури свого народу;
любові, поваги до своїх національних особливостей;
толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей;
гідності по відношенню до себе як представнику свого народу;
шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці;
рідної землі;
захисників Вітчизни;
загальнонародних свят.
2.4. Вправа «Створюємо духовно-моральний портрет дитини»
Вихователь-методист: Для того, щоб знати, яку морально-духовну дитину ми хочемо бачити у 6 років, нам треба створити портрет такої дитини, наділивши її відповідними якостями особистості.
- Пропоную скласти портрет морально-духовної дитини. Для цього поділимось на 2 групи і складемо портрет, а потім подивимось, як ваші портрети схожі і чи багато відмінного, чи більше спільного у цих портретах (робота в групах, 8 хв.).
Соціальні емоції (співчуття, бажання допомоги), повага до старших та до рідних, розуміння інших та врахування чужої думки, культура поведінки в громадських місцях, поводитися згідно норм моралі, духовні норми взаємин між людьми (чесність, дружба, справедливість, доброзичливість, співчуття), дисциплінованість, почуття гумору.
2.5. Вправа «Це треба знати»
Вихователь-методист: В даний час міні-музеї – невід'ємна, а в рамках патріотичного виховання навіть необхідна частина розвивального середовища багатьох дошкільних установ. Це особливий, соціально організований простір ДНЗ, сприяє розширенню кругозору і дитини, і дорослого, підвищення освіченості, вихованості, залученню до вічних цінностей, прищеплювання почуття патріотизму. Провідний співробітник Музею історії Лондона С. Фокс як не можна краще визначив соціокультурну значимість музеїв. За його словами, музей володіє тим, що вище всякої конкуренції, - справжніми цінностями. Тільки розумне поєднання традицій та інновацій веде до прогресу. Перекіс в ту або іншу сторону – тупиковий шлях розвитку.
2.6. Мозковий штурм «Що ми знаємо про роботу музею»
1. Чи кожен предмет може стати експонатом музею? (Ні)
2. Що головне для музейного предмету? (Його смислове значення, художня цінність або інформаційний потенціал. Найціннішими для музею освітнього закладу є історичні джерела, тобто матеріали, які можуть бути використані для пізнання минулого людського суспільства).
3. Музейні експонати діляться на 3 групи. На які саме групи?
- Речові (одяг, предмети побуту, особисті речі тощо);
- зображувальні (картини, скульптури, графіка);
- письмові (документи на різних носіях).
4. Що є основним видом діяльності музею? (Комплектування фондів – один з основних видів діяльності музею. Його головна функція – накопичувати соціальну інформацію, документально підтверджувати розвиток суспільства. Це фундамент роботи музею).
5. Як ви гадаєте, що є обличчям музею? (Музейна експозиція – обличчя музею. Це загальноприйнята форма музейної комунікації, освітні та виховні цілі якої досягаються шляхом демонстрації музейних предметів, у відповідності з розробленою науковою концепцією і сучасними принципами архітектурно-художніх рішень).
6. Який провідний принцип музейного проектування? (Розростання музейної експозиції)
7. Яка найбільш традиційна форма просвітницької роботи музею? (Екскурсія)
8. Який прийом проведення екскурсій найбільш поширений? (Серед прийомів проведення екскурсії найбільш поширений демонстраційний, що поєднує в собі показ експонатів з коментарями екскурсовода).
Підведення підсумків семінару.
4. Заключна частина.
Гра « Чарівна скринька»
Учасникам пропонується дістати по одній записці з чарівної скриньки, яка підкаже їм, що на них чекає сьогодні або що їм потрібно зробити найближчим часом.
Варіанти побажань:
- Найближчим часом тобі особливо пощастить!
- Життя готує тобі приємний сюрприз!
- Настав час зробити тє, що ти постійно відкладаєш на потім!
- Люби себе такою, яка ти є - єдину і неповторну!
- Обов'язково зроби собі подарунок, ти цього заслуговуєш!
- Що б ти не робила, радість і спокій завжди будуть поруч!
- Найближчий місяць твій! Робота чи відпочинок - вирішувати тобі!
- Всі твої бажання і мрії реалізуються, повір у це!
- Не віриш у казку? А даремно...щось чудове і чарівне готує тобі весна!
- Просто необхідно влаштувати собі святе, покликати добрих друзів і добрих колег!
- Давно не приділяла собі часу? Салон краси або просто ароматна вана порадує тебе!
- Не бійся своїх бажань, їх виконання дає нові життєві ресурси!
- А чи часто ти задоволена своїми вчинками? Якщо ні, то обов'язково знайди привід пишатися собою!
- Заглянь всередину себе, там є все тє, що тобі так імпонує в інших людях!
- Ти потрібна, тебе люблять, тобою захоплюються і пишаються. Дорожи цим!!!
- Усередині кожної людини є хоча б одне маленька, але позитивна якість. Побач ії!
3.2. Релаксація "Формула любові до собе"
Притча: Колись давно старий індієць відкрив своєму онукові одну життєву істину. В кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло - заздрість, ревнощі, грубість, агресію. Інший вовк представляє добро - світ, любов, вірність, чуйність. Маленький індієць, зворушений до глибини душі словами діда, на деякий час замислився, а потім запитав: - А який вовк у кінці перемагає? Старий індієць посміхнувся і відповів: - Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш".
Я дуже сподіваюся , щоб після нашого заняття, у вас не було сумніву в тому, якого вовка в собі вам треба годувати! Інакше цю думку можна виразити так: ніщо не навчить жити, ніщо не змінить, ніхто не допоможе бути щасливим, тільки я сам можу змінити себе і своє життя. Ніяка техніка не встановить гармонію в душі. Душевні рухи завжди йдуть попереду, техніка тільки формує їх. Згадайте відомий мультфільм про маленького сіренького ослика, якому набридло бути осликом. І він став спочатку метеликом, потім, якщо не помиляюся, пташкою, потім кимось ще... поки, нарешті, не зрозумів, що для нього самого і для усіх інших буде кращє, якщо він залишиться маленьким сіреньким осликом. Тому, прошу вас, не забувайте щодня підходити до дзеркала, дивитися собі в очі, посміхатися і говорити: "Я люблю тебе (і називати своє ім'я) і приймаю тебе такою, яка ти є, з усіма чеснотами і недоліками. Я не боротимуся з тобою, і мені абсолютно немає чого перемагати тебе. Але моя любов дасть мені можливість розвиватися і удосконалюватися, самій радіти життю і приносити радість в життя інших".
Учитесь управлять собой.
Во всем ищите добрые начала.
И, споря с трудною судьбой,
Умейте начинать сначала,
Споткнувшись, самому вставать,
В себе самом искать опору
При быстром продвиженье в гору
Друзей в пути не растерять…
Не злобствуйте, не исходите ядом,
Не радуйтесь чужой беде,
Ищите лишь добро везде,
Особенно упорно в тех, кто рядом.
Не умирайте, пока живы!
Поверьте, беды все уйдут:
Несчастья тоже устают,
И завтра будет день счастливый!
Дякую всім за участь. Бажаю здоров’я та успіхів!
Морально – духовне виховання дошкільників необхідно здійснювати при виконанні всіх розділів програми з наймолодшого віку. Воно включає виховання в дітей любові до рідних, близьких, Батьківщини, почуття дружби, товариськості, колективізму, поваги до старших, турботи про молодших, навичок культурної поведінки, відповідального ставлення до виконання доручень і обов’язків, готовності працювати для загального блага. Дітей потрібно вчити бути правдивими, чесними, формувати навички утримуватись від небажаних вчинків.
Найбільш ефективним у морально – духовному вихованні дошкільників є поєднання моральної суті вчинків і подій з організацією досвіду поведінки дітей. Програмні завдання вихователь повинен здійснювати в різних видах діяльності: під час занять, ігор, посильної праці, у повсякденному житті. Для розв’язання поставлених завдань використовуються методи та прийоми: дидактичні, сюжетно – рольові ігри та вправи; читання творів художньої літератури та бесіди за їхнім змістом; ігри-драматизації за змістом художніх творів; розглядання ілюстративного матеріалу; розв’язання морально – етичних проблемних ситуацій; екскурсії; колективне обговорення дій та вчинків персонажів; складання дітьми розповідей; входження в роль позитивного героя художнього твору; написання листа персонажу художнього твору; розв’язання суперечностей.
Морально – духовне виховання дошкільників передбачає:
- привнесення педагогом особистісного досвіду та емоційного переживання у повсякденне спілкування з дітьми;
- культивування теплих, емоційно забарвлених взаємовідносин з дітьми, щира симпатія до них і тонке сприйняття їхніх потреб;
- керування своєю поведінкою, стриманість, терпіння. Вміння за допомогою гумору, добродушного жарту розрядити обстановку, яка може перетворитися на конфлікт;
- здатність до емпатії, готовність відгукнутись на потреби інших;
- прагнення до толерантності.
Для практичного застосування моральних уявлень, які формуються на заняттях, створюються умови протягом всього часу перебування дітей в дитячому колективі. Вирішити завдання морально-духовного виховання неможливо без співпраці з батьками. Тому надзвичайно вагомими та актуальними є питання педагогічної просвіти батьків щодо морально-етичного виховання дітей.
Необхідно встановлювати довірливі взаємини з батьками вихованців, ознайомлювати їх зі змістом морального виховання дітей цього віку, з методами та прийомами виховного впливу, акцентувати увагу на важливості гуманного і в той же час вимогливого ставлення до дитини.
Вихователі мають запрошувати батьків на заняття, проводити індивідуальні консультації та бесіди, організовувати обмін досвідом сімейного виховання, забезпечувати активність батьків на батьківських зборах. Важливо спрямувати зусилля на те, щоб набуті знання, вміння, навички стали для дітей нормою і правилом у повсякденному житті як у дитячому садку так і за його межами.
Дорослим обов’язково слід пам’ятати, що формування в дітей моральних цінностей – складний і тривалий процес. Потрібна копітка наполеглива праця, щоб виробити у дитини моральні підвалини, які не дадуть їй чинити поза принципами моралі. Педагог сам має бути для вихованців живим прикладом та носієм високих моральних якостей.