ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА – 2020 Поместите здесь ваш тет
Звучить музика.Виходять ведучі.
1 ведучий. Доброго дня,дорогі гості нашого свята.
2 ведучий.Ми раді вже вкотре вітати вас на цій сцені з нагоди неймовірно чудового,романтичного і улюбленого свята.
Ведучі разом. Дня святого Валентина.
1 ведучий . Колись давно римський імператор Клавдій заборонив своїм воїнам одружуватись. Але вони не могли встояти перед чарами молодих красунь. Молодий священик Валентин вважав, що рішення імператора не вірне і таємно вінчав закоханих. За що його було засуджено і кинуто у в’язницю, де Валентина приговорили до страти. У в’язниці красень священик закохався у дочку тюремщика.Таємно від охорони молоді люди обмінювалися любовними посланнями, з гарними малюнками.
2 ведучий. Пізніше такі послання назвали «валентинками». У цей день завжди дарують один одному подарунки. До подарунків на це свято тільки одна вимога: вони повинні мати форму сердечка. А якщо подарунок прямокутний, то має бути прикрашений сердечком.День Святого Валентина – це свято любові, миру, доброти, чесності, сміху, веселощів. У цей день співають, танцюють, веселяться та жартують.
1 ведучий. А знаєте, коли серце людини б'ється найсильніше? Коли людина закохана. Любов - велика сила! Сильніше цього дива немає нічого на світі!
2 ведучий. Думаю, в нашій залі також є закохані.
1 ведучий. Давайте перевіримо це.
2 ведучий. – хто любить шоколад, встаньте!
1 ведучий. – хто любить дивитися мультики, підніміть руку!
2 ведучий. – хто любить поспати, підніміть 2 руки!
1 ведучий. – хто любить морозиво, потупайте ногами!
2 ведучий. – хто любить отримувати подарунки – поплескайте в долоні!
1 ведучий. – хто любить літо – посміхніться!
2 ведучий. Сьогодні ми відвідаємо прекрасний світ любові, почувши хвилюючі серце пісні, мелодії і слова. Адже про кохання можна говорити не тільки словами, а серцем, очима, прекрасною музикою, піснею.
1 ведучий. Зустрічайте… господиню нашого свята Валентину Котик . з піснею «Покохала».
Пісня «Покохала»
2 ведучий.«Кохання, кашель, дим і багатство надовго не сховаєш», — каже французька мудрість. А якщо не сховаєш, то й намагатися не варто. Особливо якщо йдеться про таке прекрасне почуття, яке, на перший погляд, має так званого «двійника» — любов.
1 ведучий. Красиве, веселкове це почуття – любов, кохання. Воно приходить до людини несподівано, в будь-яку мить життя, і робить її світлою і красивою, радісною і щасливою. І хай велика і світла любов нікого з вас не обминає в житті. Бо хто не любив, той не жив. А хто кохає, той двічі живе. Любов і справді – це палаюче багаття, яке освітлює і зігріває людину.
2 ведучий. Перше кохання, кажуть, найчистіше, мабуть, тому, що приходить рожевим серпанком юності, зачіпає серця крилом ліричної пісні, збурює почуття, перетворюючи всі думки в солодкі мрії, що несуть у вир романтики.
1 ведучий. У нас прийнято думати, що одні лише дорослі мають право закохуватися, а над дитиною можна сміятися і говорити: «Тілі-тілі тєсто, жених і невеста». Тільки це не гарно, тому що кохання може прийти до людини навіть у дитсадку. І такій людині можна лише позаздрити. Валентинів день святкують і дорослі і діти.
2 ведучий. Отож,до вашої уваги ситуація,яка траплялася чи не з кожним з вас.
1 ведучий. Сценка «Валентинка».
Сценка «Валентинка»
Сценка «Валентинка»
Катя: Василю, ти любиш мене?
Вася: Так… Тобто ні. Категорично — ні! Ні.
Катя: Гаразд, але це ж ти мені валентинку написав.
Вася: З чого ти взяла? Теж мені… Любовь-морковь… Пусіки-мусіки… Поцілусики… Обнімусики… Ха-ха..
Катя: Не смійся! А чого ж то на валентинці був твій почерк?
Вася: До чого тут почерк? Здається, я ж друкованими писав. (І тут же прикриває рот, розуміючи, що видав себе)
Катя: Ось, бачиш, і зізнався. Значить — писав.
Вася: Та ні! Це я іншу валентинку друкованими писав. І зовсім не тобі. Отак! А на твоїй валентинці є почерк, значить, не моє.
Катя: Вась, там друковані літери, але почерк — твій!
Вася: Та ти мені поясни, як у друкованих букв може бути почерк?
Катя: Це я в тебе хотіла запитати, як ти так примудрився писати! Друкованими літерами, але з почерком!
Вася: Та ти з чого взагалі взяла, що це я? Мало хто ще може так писати!
Катя: Ага, а тоді скажи, чому у валентинці в одному слові 4 помилки?
Вася: Не знаю, запитай у того, хто писав. А в якому слові, до речі?
Катя: У слові «люблю»!
Вася: Чотири? Я думав, що не більше трьох! (чухає лоб) Як я міг так схибити?!!
Катя: Так от, бачиш, зізнався, ти писав. Ти!
Вася: Ні, це я про іншу валентинку. Зовсім іншу. Не тобі. Там я згадав, теж помилок наробив.
Катя: Вась, у нас не так багато людей в школі, які можуть зробити 4 помилки в слові «люблю», і при цьому їх ще щось окрім комп’ютера цікавить, а в даному випадку я.
Вася: Та ну тебе, не маєш ні одного нормального доказу.
Катя: А папір? На зворотному боці валентинки твоя контрольна робота!
Вася: Ну … Може, хто-небудь у мене листок вирвав?
Катя: Вась, та невже хтось вирве без тебе з твого зошитадля контрольних робіт листки? Так я й повірила!
Вася: Ну, може це і при мені було, я не пригадаю.
Катя: Гаразд, а твої відбитки пальців?
Вася: відбитки? Ти не могла їх порівняти без спеціальної апаратури.
Катя: Таких великих відбитків в школі більше ні в кого немає.
Вася: А як ти їх взагалі побачила?
Катя: Це були великі відбитки пальців в борщі. Там були величезні сліди від борщу! Зі шматками капустини!
Вася: Мало хто в нашій школі борщ їсть.
Катя: Зате відбитки тільки ти залишаєш.
Вася: Слухай, точно, все встає на свої місця. Хтось вирвав листок з мого зошита, підробив мій почерк, дав мені доторкнутися, коли я їв борщ і все!
Катя: Вася, досить. Ти написав своє прізвище!
Вася: Хіба мало в школі однофамільців?
Катя: Ти написав ім»я, прізвище та по батькові.
Вася: Значить, точно підставили!
Катя: І поставив свій підпис!
Вася: У-у-у-у-у …
Катя: Вась, чуєш, Вась, я теж тебе люблю!
Вася: Так??? А чого я тут тоді кривляюся? Так би відразу й сказала! Пішли гуляти!
Катя: Пішли.
Вася: І портфель свій дай! Я нестиму
2 ведучий. Ви часто могли чути таку фразу, "Якщо ви дійсно любите когось, ви повинні боротися за ці почуття і за цю людину". Але все не так. Якщо вам потрібно "боротися" за чиюсь любов, це означає, що вона того не варта. Це не справжні почуття. Це не любов.
1 ведучий. Справжня любов завжди легка. Вона тече, немов бурхлива річка, яка сама знає, що їй потрібно. Все відбувається природно. Там, де є справжня любов, відсутня така річ, як контроль. У ньому немає необхідності. Це почуття не потребує зусиль. Вам не потрібно утримувати когось поруч, якщо любов справжня.
2 ведучий. Як сказала Анджеліна Джолі «У відносинах потрібно давати стільки свободи, щоб людина сама хотіла все частіше бувати поруч з вами. Кохання – це коли не тримаєш людину, а завжди даєш право вибору».
1 ведучий. «Троянда – як кохання, може завдати болю, якщо не вмієш її узяти» стверджувала Ліна Костенко.
2 ведучий. Закохатися можна в красу, але полюбити лише тільки душу,наголошував Вільям Шекспір.
1 ведучий. Фрідріх Ніцше зробив один цікавий висновок.з яким ви всі будете згодні:
«Без музики життя було б помилкою».
2 ведучий. Отож,музична пауза.
Музична пауза
1 ведучий.. А зараз, шановні глядачі,невеликі зміни у нашій програмі. Оскільки святковий ефір надто обмежений, дві телепередачі об’єдналися. Отож, бажаю приємного перегляду передачі "Лікар і косметолог на пекельній кухні"
Сценка "Лікар і косметолог на пекельній кухні"
Лікар і косметолог на пекельній кухні
Лікар - Доброго дня! Я розкажу, як зробити маску для обличчя, щоб воно стало кращим.
Кухар - З наступаючим святом Вас! А я розкажу, як приготувати яловичу печену по-козацьки.
Лікар - У нас обмежений час, то давай будемо ділитись рецептами по черзі одночасно. Отож, приготуйте ручки, папір і записуйте.
Лікар - Якщо у Вас жирна шкіра, то треба легенько…
Кухар - М’ясо відділити від шкіри та кісток і нарізати невеликими шматками.
Лікар - Змоченою в туалетній воді ваткою протерти кожну його частинку…
Кухар - І добре відбити кухонним молотком.
Лікар - Змішати три столові ложки меду, п’ять столових ложок вівсяного борошна і одну чайну ложку 10%-ного розчину аміаку.
Кухар - Залити все яйцями, збитими з часником і майонезом.
Лікар - Густо накласти одержану масу на зволожену шкіру обличчя.
Кухар - Посипати зверху сіллю, притрусити перцем, додати лаврового листу і трохи селери.
Лікар - Накрити розпареним рушником і легко покласти голову на м’яку подушечку.
Кухар - Засунути все в гарячу духовку і випікати до готовності.
Лікар - Через 15хв. Залишки маски зняти вологою серветкою.
Кухар - Готову печеню можна полити томатним соусом або кетчупом.
Лікар - Зверху нанести модний грим або макіяж.
Кухар - Обкласти навкруг квашеними огірками і помідорами.
Лікар - Легко скропити приємним дезодорантом.
Кухар - Аромат і смак неперевершені – пальчики оближете!
Лікар - Чудовий вигляд і настрій Вам гарантовано.
Кухар - Ваші гості будуть у захваті!
Лікар – Веселого Вам дня святого Валентина!
2 ведучий. Любов – це коли хочеш переживати з кимось всі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під всипаний квітами бузок, а влітку збирати ягоди і купатися в річці. Восени разом варити варення і заклеювати вікна від холоду. Взимку – допомагати пережити нежить і довгі вечори...
1 ведучий.У світі почуттів є лише один закон – ощасливити того, кого любиш.
2 ведучий. Як не прикро,та ми живемо у той час, коли написане слово втратило свою магію. Такий жанр зараз не в моді. У сучасної молоді думки про любовний лист власного написання можуть з’явитися хіба що у страшному сні. Краще СМС відправити, «і нащо ті листи, то минуле сторіччя»,- скажете ви. Ні, я проти нових технологій нічого не маю, але якщо ти хочеш освідчитися якимось оригінальним способом чи прагнеш внести у ваші стосунки романтизму – забудь про телефон, замість цього візьми ручку і перенеси свої почуття на папір…
1 ведучий. Найдавніше любовне послання археологи віднайшли в Ірані. Воно було написане близько 2000 року до нашої ери, його автором був молодий закоханий юнак на ім’я Гіміс. У своєму посланні він запрошував дівчину, яку звали Дасбуай на побачення. Цей «лист» був витесаний на кам’яній брилі, вагою понад 16 кг. Оце кохання!
2 ведучий. Он,бачиш,записку підкинули ?
1 ведучий. А що там написано?
2 ведучий. А наші герої зараз нам розкажуть. Сценка «Любовна записка».
Сценка «Любовна записка».
Сценка «Любовна записка»
На сцені першокурсник, читає лекції. Входить перший студент
Перший студент: Здоров, _____________! Гроші є?
Першокурсник: Є. (Виймає) На,все,я тобі борг віддав.
Перший студент: Всеодно завтра прибіжиш «позич,позич»
Перший студент йде. Першокурсник продовжує читати. Входить бувалий студент.
Бувалий: Здоров,____________! Чого це ти як у воду опущений?!
Першокурсник продовжує читати, роблячи вигляд, що не помічає.
Бувалий: А мені сказали, що ти сьогодні борги віддаєш.
Першокурсник: Та ви там по радіо це оголосили чи що?!Завтра віддам.
Бувалий: А шкода ... Я ж тобі приніс дещо.Помінятися хотів.
Першокурсник: На транзистори?!
Бувалий: Ні, на ніжки від мікросхем! Записка ось тобі.
Першокурсник: Знову у кого-небудь праска зламалася, або лампочку треба вкрутити. Ніколи мені, вчуся я. (Збирається йти)
Бувалий: (Показує на зошит) А що це у тебе в руках?
Першокурсник: Це? Конспекти.
Бувалий: Так от вони які - конспекти! Стій, записку-то прочитай.
Першокурсник: (Розгортає записку, читає) «Саша, я тебе люблю» (Пауза) Це, напевно, від мами. Хоча ні, мама, напевно, пиріжки прислала б або булочки... (Перечитує записку) «Саша, я тебе люблю. Лена » (Пауза) Я думав, це мама, а це Лена якась ... (Збирається йти, потім зупиняється) Лена?! Люблю?!
Бувалий: влип, очкарик! А чи знаєш ти, що таке любов? любов, це така штука страшна ... Ось ти, наприклад, що найбільше любиш?
Першокурсник: Паяти люблю.
Бувалий: Паяти?! Любов - це все одно, що притулитися щокою до гарячого паяльнику!
Першокурсник: (В жаху скрикує) А-а-а!
Бувалий: Ну, а ще що любиш?
Першокурсник: Ну, читати люблю, детективи.
Бувалий: Детективи! Ну, так знай, що любов - це як куля сорок п'ятого калібру в живіт після вечері.
Першокурсник знову кричить від жаху
Бувалий: Ну, а що-небудь ще любиш?
Першокурсник: Картоплю люблю, смажену.
Бувалий: Картоплю ... смажену ... Ах ти, бідолаха! Ну, так запам'ятай: полюбиш, а вона з тебе тупим ножичком шкурку зніме, і у киплячу олію опустить!
Першокурсник: (перелякано) А я ще зварювальним апаратом люблю працювати..
Бувалий: Ооооо! Це взагалі. Це коли ти береш цей апарат і по щоці собі,по щоці…
Першокурсник хапає бувалого за лацкани піджака.
Бувалий: Е-е-е! Ти чого?! Злякався, чи що?
Першокурсник: Я злякався?! Та нехай вона мене сама боїться?! (Добігає краю сцени) Лена! Ти мене чуєш?! Так знай, я тебе теж люблю! І нехай їй буде страшно.
1 ведучий. Кохання здатне творити чудеса і спопеляти душу. Романтичне і водночас болісне. Часто це почуття спонукає до вчинків, на які навряд чи б хтось наважився, якби не кохав.
2 ведучий. Сьогодні саме червона троянда вважається квіткою кохання.
1 ведучий. Чому саме червоні троянди?
2 ведучий. Одна з грецьких легенд розповідала, що якось Афродіта бігла на зустріч до свого коханого Адоніса і наступила на кущ білих троянд, які від її божественної крові почервоніли. Та й взагалі, в древні часи греки вважали троянду божественною квіткою. Ще одна історія розповідала, що богиня Флора якось перетворила красиву дівчину на квітку, Афродіта поділилась з нею красою, а три боги подарували їй шарм, Діоніс приніс ароматний нектар, були дари й від інших богів. Коли троянда виросла, її передали богу кохання Еросу і назвали "королевою квітів".
1 ведучий. Ще з давніх часів одним із символів кохання, вірності та, відповідно, Дня всіх закоханих вважають білого голуба. Легенди розповідають, це були улюблені птахи Венери. Однак в різних країнах ситуація дещо відрізняється. Так, наприклад, в Африці (можливо, через відсутність голубів) птахами кохання вважають різнобарвних папуг: коли вони знаходять собі пару, то завжди сидять дуже близько один до одного.
2 ведучий. Ще одним символом нашого свята є звичайно валентинка.За кількістю продаж, валентинки займають перше місце, поступаючись тільки різдвяним листівкам. Більшість валентинок купують жінки, чоловіки більше "спеціалізуються" на цукерках, шоколадках і букетах троянд.
1 ведучий. Римо-Католицька церква схиляється до думки, що Святий Валентин – покровитель не закоханих, а психічнохворих. Тому на іконах часто зображають, як він зцілює хлопця від епілепсії. А православна церква згадує Валентинів 7 травня, 19 липня та 12 серпня.
2 ведучий. Це ти про що?
1 ведучий. Це я про улюблену тему на сьогоднішньому святі.
2 ведучий. О,так.Психлікарня,божевільні…
1 ведучий.І наше свято не виняток. Сьогодні лікарі теж мають право відпочити,але ж хворим цього не поясниш.Вони продовжують хворіти і навіть викликають лікаря додому.
2 ведучий. І що?В лікарів немає вибору їхати чи ні,вони мусять.
1 ведучий.Мусять? Та мусять,але для чого тоді практиканти,інтерни?
2 ведучий. А у тебе є хоч один знайомий інтерн-практикант?
1 ведучий.Знаю одного такого.Ой що зараз буде…..
2 ведучий. Сценка «Виклик лікаря»
Сценка «Виклик лікаря»
Виклик лікаря
— Лікаря викликали?
— Добрий день, лікарю, проходьте, будь-ласка.
— Де хворий?
— Я…
— Ой, як добре!
— Що-о?
— Прикмета! Якщо перший хворий чоловік — це на щастя!Сьогодні день святого Валентина,отож пощастить вдвічі.
— Так я ваш перший…А де мій лікар? Я ніби з ним про допомогу домовлявся.
— Ну так! Але ваш лікар…теє…зайнятий…дуже..Я така рада,що мені дозволили до вас навідатися!
— Я також…
— Так. На що скаржитесь?
— Щось в боку болить. В правому, ось тут.
— Серце.
— Серце ж зліва!
— Що? А…Ну так… Ми проходили. Серце з того боку, де годинник… Температуру міряли?
— Температури нема.
— Як нема? Що — нуль?
— Чому? Тридцять шість і шість!
— Ну! Вище нуля. Підвищена!
— А я завжди думав, що нормальна.
— Що ви з лікарем сперечаєтесь?.. І потім, якщо все в нормі, навіщо викликали?
— Так в боці то болить.
— В боці… Погано. Можливо, вас вкусив хтось?
— Хто?!
— Клопів у вас нема? У нас на старій квартирі були, так, знаєте…
— Нікого у мене немає! І потім — болить-то всередині…
— Всередині? Цікаво, що там у вас.
— Можливо, ви мене послухаєте?
— Звичайно. Я вас слухаю.
— Ні, я маю на увазі фонендоскоп. Знаєте, така штука, з трубочками?
— З трубочками? А! Звичайно, це ми проходили! Он він, в сумці…Давайте …Ой! Стукає щось… Тук-тук, тук-тук… Як цікаво! Чарівно!..
— Чарівно-то чарівно, а в боці то болить.
— Болить — це погано… Що ж у нас там болить?
— Можливо печінка?
— А що, цілком можливо!
— Та, кажуть, при печінці білки очей жовтіють…
— Так? Даваймо, покажіть очі…О-о-о! Так у вас вони не те що жовті, прямо коричневі вже! Типова жовтуха!
— Лікарю, у мене з дитинства очі карі…
— Значить, жовтуха вроджена!
— Ні, лікарю, все-таки, я думаю, не печінка…
— Ну, не хочете — не треба… я хотіла як найкраще. А якщо не печінка, тоді що? В принципі можливо було б припустити що у вас приступ апендициту!
— Лікарю, я боюсь, що…
— Не треба боятися, виріжемо під наркозом!.. Раз — і все! Ми проходили!
— Я боюсь, що це — не те. Справа в тому, що апендицит у мене вже вирізали.
— Так? Давайте, відкрийте рот!..
— А-а…
— Ширше!
— А-а-а-а!!!
— Ви що, знущаєтесь! Де ж вирізали, коли я їх бачу?
— Кого?!
— Апендицит!
— Лікарю, ви не плутаєте?
— З чим?
— Ну, з гландами?
— Гланди? А де ж тоді апендицит?
— Він нижче, звідси не видно.
— Ну ладно… До речі, давайте виріжемо гланди!
— Навіщо?! У мене не гланди — у мене в боці болить.
— В боці, в боці… Цей ваш бік мене вже дістав. Що у вас там?
— Ви не думаєте, що там — локальний запальний процес?
— Чому не думаю?.. А як це?
— Його можна знайти аналітичним шляхом…
— На що ви натякаєте? Кажіть прямо — я ж лікар!
— Я маю на увазі аналізи. Знаєте, кров, шлунковий сік…
— Всі соки корисні! Ось це -то проходили, як — небудь.
— Молодці… Пишіть направлення на аналізи. Писати вмієте?
— Хворий, а шуткуєте!.. Вже ж як — небудь!..
— Так. Тепер, напевно, мені потрібно притримуватися дієти. Нічого жирного, гострого, солоного…
— Чому це? Я кільку люблю!
— Та ні… це ви мені дієту призначаєте.
— А-а. А то я кільку люблю — жах як!
— Бюлетень не забудьте. Вмієте заповнювати?
— Хворий, шуткуєте, а …Уж бюлетень то!..
— Ну молодець. Пишіть діагноз.
— Так? А який?
— А ви різні знаєте?
— Навіщо різні? ГРЗ!
— Ну його і пишіть… Записали? Все. Дякую…
— Ну, я тоді піду?
— Звичайно. У вас же ще, напевно, багато викликів?
— Жах!
— І всім ви повинні допомогти… Так?…Ну, дай вам Бог!
— Шуткуєте, хворий. Бога нема!
— Ви проходили?
— Та ж як небудь!—
- Ну тоді точно. Нема Бога…
-- Я піду,а ви хворий,діагноз почитайте.
— Пішов. Подивимось,що він мені там нашкріб.Щоооооооо?
1 ведучий. Згідно з опитуваннями американських жіночих журналів, близько 50 % дам – не пробачать своїм коханим, якщо ті забудуть привітати їх з Днем святого Валентина. Причому багато жінок навіть готові розлучитися зі своїми чоловіками, не отримавши від них подарунка або хоча б одну троянду.
2 ведучий. Вчені всього світу б'ються над питанням про те, як зрозуміти дівчат. Але місія нездійсненна - чоловічий розум, здається, не здатний розкрити цю таємницю. Справді, як зрозуміти людину, яка частенько сама не знає, чого хоче?
1 ведучий. З давніх часів дівчата асоціюються з містикою. Ворожки, відьми, німфи, русалки – всі вони в літературі і міфах були дівчатами. Багато хто вважає, що саме тому зрозуміти їх чоловікові без надприродних здібностей практично неможливо, однак насправді необхідно просто розібратися в тому, що стоїть за їхніми вчинками і думками.
2 ведучий. Дівчата відрізняються від хлопців розвиненою інтуїцією і високим рівнем емоційного інтелекту. Саме емоції керують діями і думками дівчат набагато частіше, ніж раціональне мислення. Завдяки такій особливості дівчата вміють слухати співрозмовника і навіть розуміти людину без слів, однак, як же все-таки зрозуміти їх самих?
1 ведучий.А що тут думати-гадати? Зараз ми їх запитаємо особисто.
2 ведучий. Сценка «Мова кохання».
Сценка «Мова кохання».
Мова кохання
Дійові особи: Клава – старшокласниця, (Іра) Нюся – її молодша подружка, (Іванка) Орися – їхня подружка(Тоня). Нюся і Орися стоять і теревенять.
Орися: Нюсь, Нюсь, а ти чула, як Ірка з восьмого класу з своїм кавалєром, що з клубу її проводжав, повелася?
Нюся: То з ким то?
Орися: З Павлом Кукаренком.
Нюся: Ой, цей Павлик, така лапочка! Чуть шо, втікає з уроків і на турнік, і на турнік. Такі м'язи накачав, каже: «Сила єсть, ума не треба»... І як та Іра з таким орлом повелася?
Орися: Підходить він до неї на перерві і каже: «Привіт, мала, як ти там, скучала за мною?», а вона йому: «Не встигла ще, мій соколику». Він: «Це добре, не хотів, щоб ти страждала, через любов до мене». Вона йому: «А повернись-но в профіль… » Він: «Чому?» А Іра йому: «Хочу глянути, може побачу, і що я в тобі вчора знайшла». А цей Кукаренко, уявляєш, повертається, ще й біцепси показує. Ну, вона йому показала інше (крутить пальцем біля виска) й каже: «А скакай-но на свого білого ішака і гайда звідси, бо ти не мій принц» - і пішла.
Нюся: Орись, слухай, а Кукуренко, напевно, так і не зрозумів, що вона з нього прикололася?
Орися: Ні, поки Микола Романюк не заіржав. Його-то Павло і використав як скакуна.
Нюся: А, точно, я бачила як Микола Павла по сходах возив туди-сюди. Ше й кричав: «Вперед, мій вірний коню!» Я то думала, що Коля йому щось програв.
Заходить Клава.
Клава: Привіт, дівки.
Нюся: Привіт!
Орися: здоров!
Нюся: Ну, як ти там, тримаєшся?
Орися: Важко до екзаменів готуватися?
Клава: Не знаю, ще не бралася. Хоча кажуть, що важко. Найгірше, дівчата, що не знаю я, на кого вчитися хочу.
Нюся: Ти вчитися хочеш? Ти шо, дурна?
Орися: І я не знаю. Тато каже на парихмахера, а мама - на швачку.
Клава: А в самої серце до чого лежить?
Орися: Я їсти люблю. Може, на повара?
Нюся: Знаєш шо, подруга, а готувати ти любиш? Пам'ятаю, як минулого разу як я до тебе зайшла, ти «Мівіну» приготувала, накришила туди ковбаси і переконувала мене, шо то «Шато-бурбон по-Орлеанськи»
Орися: Але ж ти ж їла, аж за вухами лящало. Ще й ложку вилизувала!
Нюся: Ну їла, але після того я на три дні жила на одних таблетках!
Клава: А це тоді, як казали, шо тебе хтось отруїти хотів, ще поліція до школи приїжджала.
Нюся: Угу, то тільки потім виявилося, що то харчове, я вже думала, що кінець мені буде. І тільки тоді, як Орисечка принесла в палату до мене «Мівіни», яку я ще не доїла, все стало ясно. Уявляєш, Клавка, просинаюся в ночі (їсти мені не хтілося, то я те «Шато бурбон по-Орлеанськи» на столі залишила), а до столу таргани збігаються. І то прибіжать, понюхають і драла звідти, прибіжать, понюхають і драла. Я й зрозуміла, шо то шось не ладне. На ранок забрали те «Шато бурбон», так лаборант, що його досліджував, виграв Нобелівську премію за відкриття невідомого елементу таблиці Мендєлєєва.
Клава: А я знаю анекдота прикольного про тарганів. Розказати?
Орися: Звісно.
Клава: у мужика одного таргани були. І шо він не робив, шо не придумував – нічого не допомагало. То йому один знайомий пропонує: «Ти візьми, повикидай всі харчі з холодильника, всі крихти повимітай і напиши скрізь таблички «Жерти нічого!» Мужик так і зробив. Понаписував ті таблиці та й ліг спати. А вночі просинається від того, що хтось його будить. Дивиться, аж то таргани. Старший з них і каже: «Мужик, вставай, ми тобі пожерти принесли»
Орися: Ой, добре, ну а ти от на кого підеш (питає у Нюсі)?
Нюся: Не знаю. От би олігарха знайти якогось. Щоб нічого не робити, а тіко салони краси, конкурси, шопінг, машинки круті, плаття, тортики-цукерочки різні.
Клава: О, то в тебе є план у житті, ти точно знаєш, чого хочеш. А що, от би було добре, якби у школі ввели уроки по сімейному будівництву. Я б собі його на екзамен вибрала.
Нюся: Слухайте, раз вже за це зайшла мова, то чому часто буває, шо хлопці такі нездогадливі. От чого вони не розуміють, що коли я кажу «Я товста», то це значить «Скажи мені, що я – красуня» А коли кажу «Я винувата»…
Клава: То це значить «Ти ще пошкодуєш». Або «Нам слід» значить - «Я хочу»
Орися: А коли дівчина каже: «Вирішуй сам», то це значить «Хіба ж не зрозуміло, мій тупенький котику?». Або коли кажу «Річ не в тобі, річ в мені», то значить: «Річ не в мені, річ в тобі»
Нюся: ну з нами то все зрозуміло, а от що думають хлопці, коли говорять: «Я тебе люблю!»
Клава: Я переведу: «Ти просто неймовірна красуня!»
Нюся: Ну добре, а коли «Ти просто прекрасна!»
Орися: Він думає «І що з людиною косметика може зробити!»
Клава: А мені один підходить і каже «У мене ніколи не було, щоб так відразу, як у вир!
Нюся: О, боже, ото таємниця: «Всім так говорив, і завжди спрацьовує!»
Орися: А якщо каже: «Давай зостанемося друзями»
Нюся: Фі, просто: «Ти страшна потвора»
Орися: «Я хочу сконцентруватися на своєму навчанні».
Клава: «Ти страшна потвора.»
Орися: «Річ не в тобі, річ в мені»
Нюся: «Ти страшна потвора»
Орися: «У мене вже є дівчина»
Клава: «Ти страшна потвора»
Орися: «Мені потрібно розібратися в собі»
Нюся: «Ти потвора»
Орися:А «Я ставлюся до тебе, як до сестри»?
Нюся і Клава: «Ти страшна потвора!!!»
Орися: То шо ж виходить - хлопців зрозуміти простіше, ніж дівчат.
Нюся: Виходить так. Сумно, але виходить, що треба бути красунею, тоді завоюєш і олігарха, і свого принца. Але ж краса наша не вічна.
Клава: Значить на неї не слід покладатися повністю, треба таки вчитися і розвиватися. Тай на свого судженого повністю покладатися не можна.
Орися: Це до весілля він принц, а потім хто зна.
Нюся: Може він як у казці, навпаки, жабою стане...
1 ведучий. Пісень про кохання безліч.
2 ведучий. Одна пісня може сказати більше, ніж довгі розмови. Особливо якщо йдеться про кохання.
1 ведучий. Усім знайома ситуація, коли треба знайти саме ті слова. На допомогу приходить музика.
2 ведучий. До вашої уваги пісня «______________» у виконанні _____________________________________.
Пісня «____________________»
1 ведучий. Ідеальних людей не існує. В парі люди доповнюють один одного. Любов - це терпимість до недоліків того, кого любиш. Коли залишаєшся сам собою при будь-яких обставинах, і саме за це тебе цінує і любить твоя друга половинка, тоді розумієш, що тебе кохають щиро, всім серцем і "не змінюючи" на свій лад.
2 ведучий.Наше життя може бути повне самотності, одноманітності, і лише в танці ми можемо перетворюватись у казкових омріяних героїв.Кожен танець – неповторна історія наших почуттів.
1 ведучий. Словами неможливо передати безмірне почуття радості, любові до життя, зачарованість існуванням, що охоплюють танцюючу людину.Танцюрист – це не той, хто робить рухи під музику. У справжнього танцюриста танцює душа.
2 ведучий. Танець – це вічний рух. Танці іноді лікують душу краще, ніж слова. В кожної людини є свій власний танець, який живе у її душі і в серці! Коли знаходиш людину, яку шукаєш – свою, єдину, тоді ваші танці переплітаються, створюючи прекрасний тандем.
1 ведучий. Дівчата і хлопці,які зараз вийдуть на цю сцену,і красиві ,і розумні,і прекрасні танцюристи і розіб’ють не одне серце. Запрошуємо вас подивитися найромантичнішу,найніжнішу музичну паузу.
Музична пауза
Сценка «Калюжа».
Калюжа
Ведуча: Хлопці! Ідіть-но сюди! Де тут я бачила двох джентльменів?
Вибігають 2 хлопчики.
Ведуча (здивовано): Ой,це ви джентльмени?
1-й хлопчик: Я джентльмен хоч куди!
2-й хлопчик: А я джентльмен хоч до серця приклади!
Ведуча: Що ж,перевіримо.
1-й хлопчик (до другого): Роздягайся!
2-й хлопчик: Навіщо?
1-й хлопчик: Так перевіряти ж будуть.
Ведуча: Та я буду перевіряти не ваше здоров’я,а вашу культуру і виховання.
2-й хлопчик: Ну це вже інша справа.
Ведуча: Зараз ми проведемо конкурс на звання кращого джентльмена.
1-й хлопчик гордо піднімає голову
Ведуча: (знімає хустинку з плечей).Для цього конкурсу потрібно,щоб один із вас став дівчиною.
1-й хлопчик : швидко ховається за ведучу
Ведуча: Дівчиною будеш…ти (показує на 2 хлопчика)
2-й хлопчик: Я не хочу бути дівчиною.
Ведуча: Ну чому? Це лише на 1 хвилину.
2-й хлопчик: Знаю,знаю.спочатку погодишся на 1 хвилину,а потім і на все життя залишишся.
Ведуча: Ну що ж…Тоді дівчиною будеш…
1-й хлопчик : (виходить з-за спини ведучої і перебиває її) Ага,вже.Знайшли дурня.
Ведуча: А ти чого не хочеш побути дівчиною?
1-й хлопчик: А я…я…я дурний!!! (починає бігати по сцені,як скажений)
2-й хлопчик: Та добре,добре. Я буду дівчиною.
1-й хлопчик: (задоволено і гордо складає руки на грудях)
Ведуча: Ну молодець,погодився бути дівчиною. Отже.завдання зовсім просте.(дає 2-му хлоп. хустину).Дівчина іде і в неї падає хустина. Дівчино,ідіть.
2-й хлопчик: (іде як дівчина,виляючи ногами, кидає хустинку на підлогу)
Ведуча: Ну,джентльмен,що потрібно зробити?
1-й хлопчик: А от що. Ей,вороно,ти хустинку згубила!(підкидає хустину ногою)
2-й хлопчик: (стоїть,ображений,нагнувши голову)
Ведуча: Стоп,стоп,стоп!Це все неправильно. (бере хустинку) Тепер все спочатку,все спочатку.Тепер дівчиною будеш ти (показує на 1-го хлоп.,дає йому хустину.той бере її двома пальцями). Дівчина йде.
1-й хлопчик: (починає йти як ходять дівчата)
Ведуча: Дівчино, губіть хустинку.
1-й хлопчик : (кидає хустину)
Ведуча: Що робить джентльмен?
2-й хлопчик: (вдає.що йде по дорозі.бачить хустину,очима шукає чия вона і помічає 1-го хлопч.. підходить до нього і протягує хустину)
Ведуча: Молодець,джентльмен.
2-й хлопчик: (сякається в хустину,ложить її на ногу і протягує її 1-му хлоп.)Пані,це не ви випадково згубили хустинку?
1-й хлопчик (тікає від нього)
2-й хлопчик: Пані,це не ваша хустинка? Пані,візьміть.
Ведуча: Яке безглуздя!!! Все неправильно,стійте! Стійте,кажу. Проведемо ще одне випробування.Покладіть хустинку,вона нам більше не потрібна.Для цього випробування ти (показує на 1-го хлоп.) будеш дівчиною. Отже,дівчина підходить до калюжі.
1-й хлопчик: А де калюжа?
Ведуча: Калюжа? (шукає очима по сцені) А ось калюжа.
1-й хлопчик і 2-й хлопчик стають довкола калюжі,здивовано розглядають її,пробуєть руками.
Ведуча: Ну,що має робити джентльмен?
1-й хлопчик: (граційно бере 2-го хлоп. за руку і проходить сценою)
Ведуча: Молодці. (Хлопці підходять до калюжі)
2-й хлопчик: А дівчина в чоботях?
Ведуча: Ну нехай буде В чоботях.
2-й хлопчик: Ну якщо калюжа,а дівчина в чоботях… то джентльмен от що повинен зробити. (підходить до 1-го хлоп. і вискакає йому на спину) Ну,дорогенька,пішла,пішла! (1-й хлоп. несе 2-го. Вдає що йому дуже-дуже важко)
Ведуча: Ну я ж просила…
1-й хлопчик: (говорить прямо в обличчя 1-му) Тепер джентльменом буду я!!
Ведуча: Ну давай перевіримо і тебе. Дівчина підходить до калюжі…
(Дівчина-2-й хлоп. підходить до калюжі)
1-й хлопчик: А калюжа глибока?
Ведуча: Та по коліна.
1-й хлопчик: (закачує штани) Дуже добре. А вода холодна?
Ведуча: Льодяна.
1-й хлопчик(закачує ще й рукави) (підходить до дівчини,що взяти на руки) Прошу. (до ведучої) Треба перейти на іншу сторону?
Ведуча: На іншу сторону.
1-й хлопчик (бере 2-го хлоп. на руки) Пані.. (несе до калюжі)
Ведуча: Ох який джентльмен..
1-й хлопчик (кидає іншого в калюжу,наступає на нього і переходить) От і перейшов.
2-й хлопчик(встає з калюжі,вдає що обтрушується від води) Ах ти ж паскуда!!! (бігають по сцені)
В цей час до ведучої підходить дитина і щось шепче на вухо.
Ведуча: Стійте,стійте сказала! Щойно мені повідомили одну неприємну новину. Накінець-то вам насправді випала нагода на ділі показати ,що ви за хлопці.
2-й хлопчик: Що потрібно зробити?
Ведуча: Два хулігани намагаються прорватися до нас на свято і зіпсувати його.
1-й хлопчик(злякано): А ми тут причому?
Ведуча: Ідіть і навчіть їх порядку.
2-й хлопчик: Скільки їх?
Ведуча: Двоє.
2-й хлопчик: (ховається за ведучу)
1-й хлопчик: Аааа,двоє.так це мало.(закачує рукави) Якби їх було 5-ро,ми би їм показали.
Ведуча: Ідіть і здайте їх в поліцію.
1-й хлопчик: А де вони?
Ведуча: Там.
1-й хлопчик: (злякано) Там? (кусає себе за пальці ,ховається за ведучу) Добре.йдемо.(пхає ведучу першою)
Ведуча: (випихає хлопців вперед) О,ні,ідіть самі.
1-й хлопчик:(закачує рукави) Зараз ми їм покажемо.
2-й хлопчик: :(закачує рукави) Зараз ми їм розкажемо.
Ідуть сценою,доходять до краю,дивляться один на одного.
1-й хлопчик: Зараз ми їм…
Дивляться перелякано на глядачів ,разом кричать і тікають зі сцени. Ведуча кричить також і тікає.
1 ведучий. Любов завжди займала перші позиції у житті. Якщо ми любимо і люблять нас, у наше життя приходить щастя, успіх, натхнення, ми завжди перебуваємо в хорошому настрої, все робимо із задоволенням та радістю.
2 ведучий. Інколи кожному з нас так і хочеться поринути у світ закоханості та щирої любові, стати героєм фільму про кохання і переживати разом з ним усі перепони на шляху до щастя.
1 ведучий. Хто з нас не любить красиві історії кохання?Романтика,вродливий герой,який долає всі перепони,щоб бути з вами…
2 ведучий. Але…на жаль.. історія не про те..
1 ведучий. Справді? А я вже було подумала…
2 ведучий. Та всі ми бачили безліч фільмів про спражню любов,переживали за головних героїв,хотіли опинитися на їхньому місці,та от мені завжди було цікаво як знімають такі фільми.
1 ведучий. Хах!!Вмощуйтеся зручніше і готуйте хустинку, адже на вас чекає зйомка сцени з одного фільму.
2 ведучий. Сценка «Знімається кіно»
Сценка «Знімається кіно»
Сценка «Знімається кіно»
П
ерсонажі сценки: Режисер, дівчина з хлопавкою, герой, дівчина героя, доктор, двоє санітарів. (Роль дівчини зазвичай діставалася якому-небудь великому хлопцеві)
Режисер: Так, всі на майданчик!
Виходять усі, крім матери.
Режисер: Де кохана дівчина?
Доктор: Вона гримується.
Режисер: чекати не будемо. Пояснюю сцену. Герой ... Де герой?
Герой: Я тут.
Режисер: У вас потрапляє куля, ви вмираєте. Виходить ваша дівчина. Де дівчина?
Виходить дівчина.
дівчина: Тута я!
Режисер: Ну і пика! Дівчина, ви без тями закохані, але ваш коханий помирає. Кличете доктора. Доктор!?
Доктор: Здесь!
Режисер: Доктор, ви виходите, констатуєте смерть. Кличете санітарів.
Санітари піднімаю руки.
Режисер: Санітари забирають тіло. Все- сцена закінчена. Зрозуміло?!
Всі актори кивають.
Режисер: Давайте її швиденько знімемо і по домівках. Поїхали!
Всі йдуть за лаштунки. На сцені тільки стіл. Перший раз все робиться байдуже. Виходить дівчина з хлопавкою.
Дівчина з хлопавкою: Сцена перша, дубль перший!
Герой: Привет! У мене потрапила куля. Я вмираю. Кохана! (Лягає на стіл)
Дівчина: Це мій хлопець. Кажись він помер. Доктор!
Доктор: Що таке?
Дівчина: Так ось?
Доктор: окочуриться?
Дівчина: Стопудово.
Доктор: Санітари, віднесіть!
Санітари беруть тіло за руки і за ноги.
Перший санітар: Такий молодий
Другий санітар: А помер.
Вибігає Режисер.
Режисер: Стоп!
Санітари упускають тіло - спочатку ноги, потім тулуб.
Режисер: Що це таке?! Де почуття? Де переживання? Де система Станіславського? Герой - у вас влучила куля сорок п'ятого калібру! Ви стікаєте кров'ю! Дівчина - у вас вбили вашого коханого,якого ви кохаєте до нестями! А Ви не ні сльозинки! Доктор - ви ж ще й людина - поспівчувайте мадам! Санітари - ви зрозуміли? Коротше, заново! Поїхали.
Дівчина з хлопавкою: (Чмихаючи носом) Сцена перша, дубль другий.
Герой: (Тримається за живіт і волає) О боже! У мене потрапила куля сорок п'ятого калібру! Невже мені більше не побачити сонечка! Не бігати по травичці! Не пити пива! Я вмираю! Кохана!
Дівчина: (Відразу плаче) Оооооооооооой ні! Ніііііііі! (Бере хлопця на руки і кладе на стіл) Доктор! Рятуйте!
Доктор: (Розпочинає робити штучне дихання) Ми втрачаємо її! Два кубика адреналіну! Ще! Розряд! (Пауза) Санітари, віднесіть тіло!
Санітари: (Плачуть) Це ж мій однокласник!
Другий санітар: Не може бути, щоб він помер!
Режисер: Стоп! Що за вогкість ви мені тут розвели?!! Ми знімаємо фільм не для емо! Герой - ви ж все-таки герой! Дівчина - ну що ви так розревілися, нібито більше хлопця ніякого не зустрінете у своєму житті! Доктор - ну що за істерика? Ви ж цих поранених сотні бачили! Санітари - ви зрозуміли? Всі веселіше, з оптимізмом! Поїхали!
Дівчина з хлопавкою: (Хихикаючи) Сцена перша, дубль третій!
Герой: (Веселячись) Коротше, чуваки, тема така - ща в мене влучила куля! Кажись я вмираю! Йо,Зацініть!
Дівчина: Привіт коханий! Чого розлігся?
Герой: здихаю!
Дівчина: Ну, тоді слухай анекдот! Доктор, чтого стоїш - приєднуйся!
Доктор: Привіт! Помираєш?
Герой: Так точно!
Доктор: Ну, туди тобі й дорога! Санітари
Санітари: Опа! Опа! Зрослися два гардероба! Молодий! А помер! От комедія!
Режисер: Стоп! (Героя знову кидають на підлогу) Що це за балаган! І чому ви рухаєтеся, ледь живі! Я на вас плівку дорогоцінну витрачаю. Зараз все теж саме, тільки в два рази швидше! Зрозуміло?! Поїхали!
Дівчина з хлопавкою: (Бігом) Сценапершадубльчетвертий!
Герой: Куля, вмираю, кохана!
Дівчина: (Бігом) Доктор, мій коханий! Що з ним!
Доктор: (Бігом) Чого дивитися, давайте відразу санітарів!
Санітари: Такий молодий, а помер!
Санітари скидають тіло зі столу на підлогу і відразу починають його закопувати. Доктор з секундоміром квапить їх.
Режисер: Стоп! Нікуди не годиться! Ви бачили себе з боку? Ваші рухи жахливі! Ніякої пластики! Давайте ще дубль, але щоб все гарно, як у балеті!
Далі слова приблизно такі ж як у першому дублі, тільки все придумують собі руху: герой помирає як лебідь, Дівчина паморочиться навколо столу, доктор танцює з матір'ю, роблячи підтримку, санітари роблять маленьких лебедів. Всі говорять пафосним голосом.
Режисер: Стоп! Це нікуди не годиться! Такий фільм ми не продамо. Зараз всім загадки подавай! Так що робимо все теж саме, тільки загадково!
Дівчина з хлопавкою: Сцена перша, дубль шостий!
Герой: У мене потрапила куля - сорок п'ятого калібру! Хочеш покажу? Ні? Тоді я вмираю. Підходить до торця столу. Лягає на живіт. Ноги на підлозі.
Дівчина: Вау! Невже це мій коханий! Це мій коханий? Що з тобою?
Герой: Я помер
Дівчина:Від чого? Інопланетяни? Мафія? А може бути ще ні?
Герой: На жаль
Дівчина: Гаразд, покличу доктора. Доктор?
Доктор: Я тут, мадам!
Дівчина: Мій коханий, на жаль, помер! Допоможіть же мені!
Доктор: Із задоволенням, мадам! Санітари!
Виходять блакитні санітари.
Перший санітар: Вау! Такий молоденький!
Другий санітар: Невже він помер!
Режисер: Стоп! Та що ж це таке! Ви мене в могилу заженете! (Лягає на стіл)
Всі актори стоять навколо столу.
Дівчина: Ой, здається він теє ...
Доктор: Так, дійсно ,схоже на те ... Санітари, віднесіть тіло
Перший санітар: Такий молодий ...
Другий санітар: А помер ...
Режисер: (Схоплюючись) Стоп! Знято! А тепер повиміталися звідси,бачити вас нехочу.
Музична пауза
1 ведучий. Від людей різного віку, статі можна почути різні думки на цю тему. Кохання – це енергія, яка рухає життям. Кохання – це єдине почуття, що не залежить ні від чого.
2 ведучий. Кохання – це основа світу. Кохання – це основа життя. Коли кохаєш, тільки цим і живеш. Кохання – це таємнича формула щасливих сімейних стосунків на все життя.
1 ведучий. Кохання… Воно для кожного своє, воно настільки різне й щоразу неповторне, що йому не можна дати чіткого визначення… Кохання – це те, що допомагає; це те, що змушує страждати; це те, що дарує неповторне й ні з чим непорівнянне щастя… І часто не можна сказати що це за щастя, від чого, чому й звідки воно узялося…
2 ведучий. Часом без нього не можна й воно потрібно тобі як повітря, а іноді ти хочеш, щоб воно пішло й ніколи більше не поверталось, тому що той біль, який кохання може заподіяти нестерпний, але ти нічого не можеш із собою зробити й готова страждати заради тих нехай навіть і не хвилин, а секунд блаженства й щастя, що зазнаєш побачивши або згадавши образ коханої людини…
1 ведучий. У такі моменти не почуваєш нічого абсолютно, ти начебто зливаєшся воєдино із чимсь неземним, ніжним, ласкавим і неповторно гарним… Ти вже не людина, а щось інше, щось непояснене переповняє твоє тіло, твою душу … І щоб не трапилося, але всі пережиті тобою страждання коштують цієї миті щастя й млості… І ти дякуєш Богу за те, що він дозволив зазнати тобі це неземне почуття…
2 ведучий. Кохання і є все життя. Якщо ти вмієш кохати хоч якось, ти повноцінна людина. Кохайте, як тільки можете, всім серцем. Кохання розфарбує ваше життя в яскраві тони.
1 ведучий. Кохання – це хоч і невічне, але тривале, саме головне, важливе для кожної людини почуття. Даруйте своє кохання.
2 ведучий.Запрошуємо всіх учасників на сцену.
Пісня «А ти просто кохай»
1 ведучий. 2 ведучий. Кохайте і будьте коханими! З днем святого Валентина вас!