Елеонор Годжман Портер

“Полліанна“

(Сюжет твору)

«Полліанна» (англ. Pollyanna) — роман-бестселер американської пись-менниці Елеонор Портер, опублікований в 1913 році. Існує продовження книги «Полліанна дорослішає» (англ. Pollyanna Grows Up), написане самою Елеонор Портер, і багато сиквелів інших авторів, зокрема Елізабет Бортон, Гарріет Ламміс Сміт і Коліна Л. Ріса.

За мотивами «Полліанни» знято декілька телесеріалів і фільмів, з яких найбільш відомі фільм «Полліанна» 1920 року з Мері Пікфорд у головній ролі і фільм «Полліанна» 1960 року компанії Disney, головну роль в якому зіграла Хейлі Мілз.

================

Одинадцятирічна Полліанна Уіттіер приїжджає до своєї тітки міс ПолліХаррінгтон в штат Вермонт. Батько Полліанни Джон Уіттіер помер, не

1

з алишивши практично ніякої спадщини: будучи бідним пастором в маленькій церкві і отримуючи невелику платню, він залишив після себе лише кілька книг. Так як мати Полліанни давно померла, а інших родичів у неї немає, вона змушена переїхати до тітки Поллі, яка весь цей час не підтриму-вала ніяких контактів з родиною Полліанни.Старша сестра тітки Поллі свого часу вийшла за Джона Уіттіер всупереч бажанню батьків, які наполя-гали на весіллі з багатою людиною. Але мати Полліанни стала дружиною місіонера і відправилася з ним на південь, з тих пір родина розірвала з нею всякі стосунки. Тепер, двадцять п’ять років потому, тітка Поллі живе одна у величезному будинку, успадкувавши великий стан після смерті всіх її близь-ких. Вона педантична, строга і приймає племінницю виключно з почуття обов’язку. Полліанні вона виділяє кімнату на горищі, без дзеркала, з голими стінами і практично без меблів, тому що «їй хотілося по можливості віддали-тися від суспільства дитини і, одночасно, вберегти багату обстановку: вже вона-то чула, як погано поводяться діти з хорошими речами ».

Полліанна ж є повною протилежністю Поллі: дуже жива, балакуча і життєрадісна. Вона вчить оточуючих грі «в радість». Грати почали вони з батьком давним-давно, коли їм серед пожертвувань дісталися милиці: «Мені тоді страшенно хотілося ляльку, ось тато і попросив жінку, яка збирала пожертви. А та леді відповіла, що ляльок ніхто не жертвував, тому замість ляльки посилає маленькі милиці ». Тоді батько пояснив Полліанні, що пот-рібно радіти, раз милиці їм не потрібні. З тих пір вони завжди грали «в ра-дість», знаходячи привід для оптимізму в кожній події. У перший же день після приїзду Полліанни тітка Поллі залишає її без вечері, звелівши вечеряти

2

хлібом з молоком на кухні, разом зі служницею Ненсі, на що Полліанна відповідає: «Що ви, тьотю, я дуже рада. Я люблю хліб з молоком, і Ненсі мені дуже подобається. Ми так добре повечеряли разом ». Все моралізаторство і покарання тітки Поллі її племінниця сприймає із захопленням і вдячністю, чит призводить міс Поллі в замішання. Поступово тітка Поллі прив’язується до Полліанни.

Ненсі починає грати в «Радісну гру» у своєму власному житті. Полліанна не може розповісти тітці про радісну гру, тому що тітка Поллі, все ще тримає старі образи, і не дозволяє Полліанні згадати свого батька.

Полліанна починає вчити грати в свою гру всіх навколо. Вона приносить частування місіс Сноу (старій жінці, прикутій до ліжка), робить її зачіску і надихає її на відновлення інтересу до життя.

Полліанна знайомиться з літнім чоловіком, якого вона бачить на вулиці. Ненсі каже Полліанні, що ця людина – Джон Пендлтон, багатий і самотній джентльмен.

Хоча тітка Поллі відмовляється чути про радісну гру, Полліанна вико-ристовує її, щоб знайти способи порадіти своїй бідній кімнаті на горищі. Безневинна радість Полліанни соромить тітку Поллі і вона дозволяє їй жити в більш зручній кімнаті внизу. Полліанна також невинно думає, що тітка Поллі буде рада прийняти нещасне кошеня і бездомну собаку, і переконує її зроби-ти це. Потім Полліанна знайомитися з сиротою Джиммі Біном. Полліанна впевнена, що тітка Поллі теж буде рада прийняти його, але тітка Поллі

3

відкидає його і втрачає самовладання.

Полліанна придумує новий план допомоги Джиммі Біну, звертаючись до суспільства допомоги жінкам в церк-ві. Однак вона розуміє, що члени суспільства більше зацікавлені в допомозі дітям в Індії, ніж в місті, тому що допомога індійським дітям принесе їм чільне місце в щорічному звіті товариства. Поліанна не розуміє цих жінок, але не втрачає надії якось допомогти Джиммі Біну.

На прогулянці Полліанна зустрічає Джона Пендлтона, який впав і зламав ногу. Вона біжить до нього додому і дзвонить його доктору Чілтону. Поки вони чекають, вона розмовляє з Пендлтоном і каже, що бачить, що він не такий грубий зсередини, як зовні. Вона підтримує його поки не приїжджає доктор Чілтон і рятувальники.

Через кілька днів Полліанна запитує тітку Поллі, чи може вона взяти частування не тільки для місіс Сноу, а й для іншого хворого. Тітка Поллі погоджується, але сердиться, коли дізнається, що одержувачем є Джон Пен-длтон. Нарешті, вона погоджується за умови, що Полліанна не скаже Пендл-тону, що бульйон прийшов від тітки Поллі. Полліанна доставляє бульйон Пендлтону, який вражений, дізнавшись, що вона племінниця тітки Поллі. Полліанна повідомляє Пендлтону, що тітка Поллі не послила бульйон, що викликає у нього сміх.

Полліанна вмовляє тітку Поллі зробити зачіску і накинути на плечі симпатичну шаль, але тітка Поллі лютує, коли доктор Чілтон несподівано

4

приїжджає до неї додому і бачить в такому вигляді. Доктор Чілтон прийшов, щоб попросити Полліанну допомогти підбадьорити Пендлтона. Служниця Ненсі і Поліанна не розуміючи такої реакції тітки Поллі думають, що в мо-лодості Пендлтон був коханням тітки Поллі.

Пендлтон настільки натхненний Полліанною, що запитує її, чи може він усиновити її. Полліанна мимоволі передбачає, що він хоче одружитися на тітці Поллі, і це радує її. Але Пен-длтон повідомляє, що він ніколи не був нареченим тітки Поллі. Він був закоханий в матір Полліанни і був засмучений, коли вона вийшла заміж за іншого чоловіка. Озлоблений, він повернувся до життя тільки після того, як познайомився з життєрадісною Полліанной.

Але Полліанна не може погодитися на пропозицію містера Пендлтона. Вона розуміє, що тітка Поллі турбується про неї і дорожить нею. Полліанна говорить Пендлтону, що не може жити з ним, але пропонує йому усиновити Джиммі Біна.

Якось доктор Чілтон розповідає Полліанні, що у нього є власна нещасна любов.

Одного разу, коли Полліанна гуляла, її збиває машина. Вона сильно пост-раждала, всі дуже переживали за неї. Навіть Пендлтон приходить відвідати і підтримати її. Пендлтон розповідає тітці Поллі, що він хотів усиновити Пол-ліанну і що Полліанна вирішила залишитися з тіткою Поллі.

5

Полліанна не може ходити, і тітка Поллі наполягає на тому, щоб викли-кати фахівця, але не доктора Чілтон. Полліанна підслуховує, що, можливо, вона більше ніколи не зможе ходити. Пол-ліанна засмучена, вона більше не бачить причин для радості. Пендлтон повідомляє їй, що вирішив усиновити Джиммі Біна. Це трохи радує Полліанну. Дізнавшись про нещастя з Полліанною, жителі містечка приходять провідати її. Вони розповідають тітці Поллі, як змінилося їхнє життя, після того, як Полліанна навчила їх грати в радісну гру. Тітка Поллі не розуміє, в чому полягає суть гри, тому Ненсі розповідає їй про цю гру.

Проходить кілька тижнів … Полліанна так і лежить в ліжку. Доктор Чілтон говорить Пендлтону, що хотів би побачити Полліанну. Доктор Чілтон думає, що знає як вилікувати Полліанну,але через його відносини з тіткою Поллі він не може прийти в її будинок (в молодості доктор Чілтон і тітка Поллі любили один одного, але розлучилися з незрозумілих причин). Джиммі Бін підслу-ховує розмову і сам йде до тітки Поллі. Коли вона чує, що у доктора Чілтона можуть бути ліки, вона негайно відправляє за ним.

Полліанну відправляють до лікарні. Вона пише лист тітці Поллі і «дядько-ві Тому” Чілтону, повідомляючи їм, що вона вже змогла зробити свої перші кроки. Вона захоплена тим,

що тітка Поллі і доктор Чілтон одружилися у її ліжку. Полліанна радіє, що не могла ходити, так як тепер вона цінує цю здатність набагато більше.

Роботу підготувала

вчитель Стезенко О.В.