Тема: Леся Українка. Життєвий і творчий шлях геніальної дочки
українського народу. Провідні мотиви лірики.
Аналіз поезії «Contra spem spero!»
Ціле життя — щоденно — вона жила і творила для майбутньої справедливої і вільної України, освітлюючи своєю творчістю і біографією наше сьогодні,
викликаючи у своїх земляків і за межами
України подив, пошану і почуття щастя
від того, що існують такі, як вона, творці і люди.
Флоріян Неуважний
Мета: допомогти учням глибше ознайомитися з життям і творчістю письменниці, зацікавити ними, спонукати до читання її творів; розвивати навички образного мислення, сприйняття інформації на слух та засвоєння її, вміння виділяти головне й деталі, коментувати й оцінювати їх; на прикладі життя поетеси виховувати силу волі, цілеспрямованість, прагнення до самоосвіти, активну громадянську позицію, патріотизм.
Обладнання: портрет письменниці, виставка її творів, ілюстрації до біографії.
Теорія літератури: неоромантизм, антитеза, драматична поема.
Хід уроку
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя.
Поодинокими зірками на небосхилі української (та й світової!) літератури світять жіночі постаті. Але як яскраво! «З усім своїм культом нелюдської сили і мужніх чистот, Леся Українка скрізь і завжди в своїй поезії зостається жінкою. Вона тим і сильна, тим і займає свою власну постать в історії українського слова, що завжди поєднувала в собі пристрасті. Прометеєвим огнем пройняті пориви з нотами ніжності, з прославленням жіночого героїзму, терпіння й самопожертви»,— писав відомий поет та літературознавець Микола Зеров. Про життя, гідне подиву й захоплення, про Лесю Українку ми будемо говорити на сьогоднішньому й кількох наступних уроках.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Лекція вчителя про життя і творчість Лесі Українки.
Життєвий і творчий шлях геніальної дочки українського народу
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року в м. Новограді-Волинському у сім'ї, якій не були чужими високі духовні інтереси. Мати - письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Бджілка (її поезію і оповідання для дітей рідною мовою добре знали на Україні), батько - високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти. Дядько Лесі (так її називали у сім'ї і це домашнє ім'я стало літературним псевдонімом) - Михайло Драгоманов, який згодом дружньо опікав племінницю і всілякий допомагав їй, - був відомим вченим, громадським діячем, тривалий час жив за кордоном у Франції і Болгарії. Він був знайомий з Іваном Сергійовичем Тургенєвим, Віктором Гюго, був в курсі всіх новітніх літературних і політичних подій і часто поповнював бібліотеку племінниці посилками з-за кордону. Любима всіма Леся спочатку росла здоровою і веселою. Вона не отримала систематичної освіти, оскільки не відвідувала гімназії. Її єдиним і досить суворим домашнім вчителем була мати, Ольга Петрівна. Вона розробила власну програму навчання, що відрізнялася широтою і ґрунтовністю, але суворої системи в ній не було і про цей недолік сама поетеса згодом дуже жалкувала. Батько намагався наполягати на тому, щоб запросити до Лесі викладачів з гімназії, але хіба можна було перемогти у суперечці владну і самолюбиву Ольгу Петрівну, яка звикла до того, що в Лесиному житті повинні бути головними тільки її рішення?!! Обставини долі дочки сприяли цьому помилковому переконанню.
Леся - надзвичайно талановита, сприйнятлива, ранима, з глибоким, істинним, музичним обдарованням (почала грати і складати маленькі музичні п'єси з п'яти років!), написала перший вірш у восьмирічному віці, у 1881 році несподівано важко захворіла. Її мучив нестерпний біль у правій нозі. Спершу вирішили, що в неї гострий ревматизм, лікували ваннами, мазями, травами, але все було дарма. Біль перейшов у руки. Лікарі, нарешті, змогли визначити, що це - туберкульоз кістки. На музичній кар'єрі Лесі було поставлено хрест.
Після першої, складної, але надто невдалої, операції рука залишилася покаліченою! Тоді-то в очах крихкої дівчинки уперше з'явилася смуток. Вона і надалі, немов легке покривало, буде огортати всю її творчість. Відтепер багато місяців на рік дівчинка повинна була лежати в ліжку, не робити різких рухів, весь час відчувати нестерпний біль...
Батьки не здавалися. Вони возили дівчинку до моря, на грязьові ванни і купання, зверталися до кращих лікарів народної медицини, закордонних професорів в Німеччині, але все було марно. Хвороба якщо і відступала, то не надовго. Лесі тепер доводилося тільки згадувати її таємничі нічні прогулянки по садибному парку в Колодяжному (маєтку Косачів на Волині), коли вона слухала і їй здавалося, що чула сонне дихання листя і трав, бачила відьму - русалку Мавку, яка купається в ставку і вплітає у волосся жовто-біле латаття, ловить руками місячні промені....
Про ці прогулянки дорослі тоді і не підозрювали! Пізніше, коли мати говорила Лесі, що на створення її прекрасної драми-феєрії "Лісова пісня" (1911 рік) вплинули тільки образи класичної літератури, поетеса сміливо заперечувала: "Я не поминаю лихом волинські ліси. Пригадавши їх, написала "драму-феєрію" на їх честь і вона принесла мені багато радощів!"
Вона завжди і у всьому намагалася відшукати радість, навіть в малому! У ній жив неприборканий дух. Самозабутньо, ночами, вивчала мови: болгарську, іспанську, латинську, древньогрецьку, італійську, польську, німецьку, не кажучи вже про англійську і французьку, географію, історію Сходу і східних культур, історію мистецтва і релігій, а для своїх молодших сестер в 19-тирічному віці (!) написала підручник: "Древня історія східних народів".
Михайло Павлик - український письменник і громадський діяч - згадував про одну із зустрічей з поетесою у Львові 1891 року: "Леся просто приголомшила мене своєю освітою і тонким розумом. Я думав, що вона живе тільки поезією, але це далеке не так. Для свого віку це - геніальна жінка. Ми говорили з нею дуже довго, і в кожному її слові я бачив розум і глибоке розуміння поезії, науки і життя!"
Лесі було усього лише двадцять років! А вже рік тому, 1893-го, у Львові вийшла тоненька книжечка її віршів названа: "На крилах пісні", що була тепло зустрінута критикою і публікою. Книга швидко зробила її популярною.
Іван Франко писав із захопленням про "чудо життєствердження" - вірші молодої поетеси, які немов виросли з українських пісень і казок.
"Читаючи м'які і розслаблені або холодно-резонерські твори українців-чоловіків і порівнюючи їх з цими бадьорими, сильними і сміливими, і разом з тим, такими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ця хвора, слаба дівчина - навряд чи не єдиний чоловік в усій Україні!" - з гірким гумором підсумовував І. Франко.
Вже в ранній ліриці Лесі Українки читачів захоплювало прекрасне володіння словом, жива образність мови, багатство рим і порівнянь, і, що важливо - прихована сила і глибока натхненність. За легким смутком порою ховалася така мудрість і прагнення життя, що небагато тих, хто знав про особисту драму поетеси, лише захоплено гойдали головами. Треба сказати, що багато з віршів тоненької збірки майже відразу стали народними піснями. Їх наспівували часто навіть не знаючи імені автора. У творчості Лесі Українки дуже помітна тема батьківщини, тема свободи України, її не можна обійти стороною.
Її дядько, прихильник ідеї національної незалежності України від Російської імперії, був вимушений емігрувати за кордон, тітка по батькові, Олена Антонівна Косач за участь у революційному русі не раз зазнавала арештів і заслань: Навіть коханий поетеси, Сергій Мержинський (вони познайомилися в Криму 1897 року), будучи смертельно хворим, брав участь у революційному русі РСДРП, розповсюджував прокламації і листівки: І хто знає, можливо, саме тому, любляча, але владна, Ольга Петрівна Косач так противилася зближенню, а потім і роману, своєї дочки з Сергієм Мержинським, що її дуже лякала ця небезпечна діяльність, вона добре знала, до чого може привести захопленість прагненням подвигу і жертви, як може вона розбити і поранити серце й душу!
Далеко за прикладами їй і ходити не треба було - півродини Косачів-Драгоманових знаходилися в немилості, включаючи рідного брата Лесі, Михайла, якого за співчуття революційним і національним ідеям мало не вигнали з університету!
Домішувалися до цього всього, звичайно, ще й звичайні егоїстичні материнські ревнощі, боязнь втратити контроль і владу над крихкою безпорадною істотою, якою їй завжди здавалася дочка... Але лише здавалася...
Коли 1901 року Сергій Костянтинович Мержинський буде помирати від туберкульозу легенів, Ольга Петрівна беззаперечно підкориться вольовому рішенню дочки бути біля коханого і відпустить її в Мінськ, до нього.
Мержинський так і помре на руках у Лесі-Ларочки, як він називав її, а вона, - щоб вийти з "апогею скорботи", - за одну ніч напише ліричну драму "Одержима", використавши древній біблійний сюжет. Пізніше вона скаже про цю свою роботу: "Признаюся, що я писала в таку ніч, після якої, певно, довго буду жити, якщо вже тоді жива залишилася. Якби мене хто-небудь спитав як я з всього цього жива вийшла, я б могла відповісти: "J'en ai fait un drame (франц.) - Я створила з цього драму!"
Але не лише драму. Цикл її кращих ліричних віршів 1898-1900 рр. присвячений Сергію Мержинському. Він був опублікований тільки після смерті поетеси і до цього часу приголомшує глибиною й щирістю болю і висоти прекрасного любовного почуття!
Леся Українка за вдачею була дуже скромною людиною і свої ліричні вірші для публікацій добирала особливо ретельно. Багато що з написаного за її житті так і не побачило світ, а академічні видання 60-х років двадцятого сторіччя давно забуті. Лише в її прекрасних драмах і поемах ми бачимо найяскравіші відблиски - відгомони пристрасної, поетичної натури, здатної на глибоке, самовіддане почуття.
Тридцяти шести років від роду, вона знову покохала. Людину, яка на її почуття відповіла не менш щирою і з глибокою прихильністю - Климента Квітку, вченого музикознавця-фольклориста, збирача народних переказів і пісень. Мати Лесі знов була категорично проти всіляких взаємин дочки "з якимось убогим", як вона презирливо називала Климента - людину з м'яким характером, замкнену, соромливу, яка пережила в дитинстві глибоку особисту драму - він рос в нерідній сім'ї. Але Квітка так пристрасно прив'язався до тоненької, хворої жінки з великими сумними очима, яка розуміла його з півслова, що навідріз відмовився її залишити! І, незважаючи на весь гнів і похмурі прогнози майбутнього молодих, Ольга Петрівна була вимушена погодитися на шлюб дочки.
Вона, однак, продовжувала труїти її життя листами, в яких намагалася всіляко зганьбити Климента, називаючи його "безчесною людиною, яка одружувалася на грошах Косачів-Драгоманових". Тут її вже важко було виправдати і зрозуміти. Материнські ревнощі, як і любов, - глибокий вир!
Молоді прийняли рішення: відмовилися від допомоги батьків. Всі гроші, необхідні на лікування важкохворої дружини Климент заробляв сам. Продавали все, що можна було продати: речі, нехитре добро, кухонне начиння. Дорожили тільки бібліотекою.
Леся лікувалася в Єгипті і Греції, в Німеччині й Австрії. Все було дарма. До процесу загострення кісткового туберкульозу додалася невиліковна хвороба нирок. Вона померла в м. Сурамі (Грузія) 1 серпня 1913. Відлетіла "на крилах пісні". Здійснилася її давня мрія: вона завжди хотіла торкнутися руками хмар...
1.Робота з підручником
2.Коментар учителя
Провідні мотиви лірики.
Світоглядна індивідуальність і структурні особливості поезії Лесі Українки виразно викреслюються вже в першій збірці «На крилах пісень» (1893 рік). Мотиви переможного співу, породженого стражданнями, є однією з визначальних рис художньої індивідуальності письменниці. Чи не тому Іван Франко назвав авторку збірки «трохи чи не одиноким мужчиною на всю соборну Україну» і визнав прямою наступницею таланту Т.Шевченка: «Від часу Шевченкового «поховайте та вставайте, кайдани порвіте…» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосильної, хворої дівчини».
Огляд творчості
Твори Лесі Українки позначені намаганням поєднати «гармонію ідеалу з життєвою правдою», що стало однією з істотних особливостей її творчого методу, визначеного поетесою як «новоромантизм» («неоромантизм»).
1880 р. - маленька Леся написала свій перший вірш «Надія».
1893 р. світ побачила перша збірка поезій молодої поетеси «На крилах пісень», перейнята мотивами стоїчної боротьби з долею, закликами до самопожертви, до служіння рідному народові. У збірці авторка використовує риторичні фігури безпосереднього звертання до адресата України, народу, рідного краю. У поезіях мають місце узвичаєні образи тяжкого шляху й колючих тернів уздовж нього, негоди і «темної ніченьки», провідної зорі й омріяної «волі гожої».
1899 р. виходить збірка під назвою «Думи і мрії».
1902 р. - укладена нова поетична збірка «Відгуки».
У другій і третій збірках важливе місце відводиться романтичній образності. Свою сучасність Леся Українка оцінює як підле міжчасся, «часи глухонімії» (існування без подвижництва, героїки і боротьби, без тріумфальних вінків. Молоде покоління «вроджене в темниці», звикле «носить кайдани ржаві та важкі»). У збірках мають місце співчутливі мотиви, оплакування народної недолі й заклики до невтомної праці сівача просвітителя.
Кидаючи заклик долі й богам, Леся Українка у своєму романтичному бунтарстві звертається до образу Прометея, який стане наскрізним у її поезії.
За прикладом І. Франка Леся Українка, упорядковуючи поетичні збірки, часто керувалася не хронологічним принципом розташування творів, а компонувала їх за мотивами чи жанрами в цикли. Об'єднання віршів під певним кутом зору змінювало їхню жанрову природу: ліричне розкриття теми ніби доповнювалося епічними, розповідними елементами.
Особисті почуття ліричної героїні зосереджуються навколо загальнолюдських проблем виходу зі стану рабства на шляхи, що ведуть у кращий світ.
Драматична поема «Оргія» (березень 1913 р.) - це лебедина пісня Лесі Українки; у ній показана трагічна доля митця-патріота, зумовлена колоніальним становищем його батьківщини, загарбаної римлянами. Страждання грецького музиканта й композитора Антея пов'язані із занепадом рідної культури, адже її носії заради матеріальних вигод переходять на службу до колонізаторів.
Лесі Українці належать такі цикли ліричної поезії:
1888 р. «Подорож до моря» (у цьому ранньому циклі вже став окреслюватись образ України, створений на основі особистих вражень Лесі від поїздки до Одеси);
1890 р. «Сім струн» (вірші циклу наснажені романтичним пафосом подолання особистістю життєвих труднощів, її готовністю помірятися силою з лихом, впевненістю у перемозі сил добра);
«Сльози-перли» (цикл присвячено І. Франку). Це триптих, об'єднаний патріотичною ідеєю, невимовною тугою поетеси, викликаною багатовіковим стражданням роздертої чужинцями, пограбованої й поневоленої рідної землі;
1893 1894 pp. «Мелодії» (вірші циклу передають найсокровенніші переживання Лесі Українки. Вона намагалася не виносити на суд людський фізичний біль, проте бували й винятки).
«Романси» (жанр лірики, в якому Леся виявила себе новатором: мається на увазі вживання не наспівної, а говірної інтонації. Глибина, суперечливість і неоднозначність почуттів молодих людей окреслені у віршах цього циклу);
1895 - 1896 pp. - «Невільничі пісні» (сутність мотиву цього циклу; свобода я к «Вічний дух розкутого ума» найяскравіше розкривається в тюрмі, оскільки там вона безроздільно панує в людських серцях. Як засвідчує назва циклу, образ неволі органічно єднається з образом пісні);
1905 р. - «Пісні про волю» (лейтмотивом цього циклу є думка про несумісність тиранії і свободи).
Леся Українка працювала і в інших літературних жанрах - ліро-епічних, драматичних:
легенди («Сфінкс», «Саул», «Королівна»);
- поезія в прозі («Дим»);
- поеми («Самсон», «Роберт Брюс, король шотландський», «Давня казка»);
- драматичні поеми («Одержима», «Вавилонський полон», «На руїнах», «В катакомбах», «Бояриня»);
- драма-феєрія («Лісова пісня»);
- лірико-драматична поема «Одержима» (1901). Це одна з перших спроб Лесі Українки в цьому жанрі. Написана на основі євангельського мотиву - вчення Ісуса Христа про любов до ближнього, незважаючи на те, друг він чи ворог. Головні персонажі: Міріам і Месія.
Аналізуючи розмаїття мотивів лірики Лесі Українки, Іван Денисюк зауважив: «Вона писала про мечі і блискавиці, про боротьбу і кров, прагнула «дихать вогнем» як лимарка української поезії. А в хвилини інтермецо між поезією патріотичного обов'язку озивалися співи лагідні й ніжні іншої, «мирної тональності».
3.Аналіз поезії «Contra spem spero!»
Поезія з першої збірки Лесі Українки «На крилах пісень», яка вийшла у 1893 р. Назва у перекладі з латинської мови означає «Без надії сподіваюсь».
Поезія насичена пристрасним пафосом заперечення тужливих настроїв. Імпульсом до створення стало загострення хвороби Лесі Українки.
Провідною думкою поезії є вболівання за долю рідного народу, заперечення пасивного співчуття стражданням народу. Героїня вірша, поставивши питання про місце особистості в суспільному житті, відкидає думку про жалі й голосіння.
Хмари осінні, лихо, кора льодова, тьма сприймаються як символи не лише особистого лиха, а передусім всенародного, вселюдного, породженого суспільними умовами.
Уже в цьому вірші зачинається мотив, який, розвиваючись, пройде через усю творчість письменниці: людина стає сильною, коли збагне свій обов’язок, моральну відповідальність перед народом. Юна поетеса свій обов’язок вбачає в тому, щоб «сіять квітки на морозі», поливати їх гіркими сльозами доти, доки не розтане лід гніту і зла і не зійдуть квіти добра і щастя. Вона буде «на гору круту крем’яную» камінь важкий піднімати з веселою піснею на устах, буде шукати «зірку провідну, ясну владарку темних ночей»— і все це заради щастя вітчизни, людей.
Вірш побудований на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови. У першій строфі цього вірша накреслена тема — поетеса жене геть жалі, які ввірвалися в молоде життя:
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Наступні сім строф утверджують волю до боротьби. Прийом поетичної градації (наростання настрою) дає можливість у кожній строфі вдаватися до нового підтвердження непохитності прийнятого рішення: «хочу крізь сльози сміятись», «на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки», «я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать», «я не дам свому серденьку спати».
Остання строфа узагальнює настрій, увиразнює ідею, які послідовно розвивалися протягом усього твору:
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Оптимізм ліричної героїні підкреслюється за допомогою епітетів. Щоб надати їм більшої значущості, авторка ставить їх у постпозицію відповідно до означуваного слова: «хмари осінні», «весна золота», «думи сумні», «сльози гіркі», «кора льодовая, міцна» та ін. Упевненості в діях ліричного героя надає внутрістрофічна анафора «буду сіять».
4. Завдання учням
— Визначте віршовий розмір поезії «Contra spem spero!». (Трьохстопний анапест.) Вірш написаний анапестом, має перехресне римування й чоловічу риму.
5.Записи у зошитах
Теорія літератури
Антитеза (від грец. протиставлення) ‒ особливо підкреслене протиставленні
і протилежних життєвих явищ, понять, думок.
Неоромантизм — стильова течія модернізму, генетично і пов'язана з романтизмом. Характерними рисами неоромантизму є прагнення поєднати ідеал з дійсністю, привернути увагу до чуттєвої сфери людини, емоційно-інтуїтивного пізнання світу; усвідомлення індивідуальної й суспільної свободи; піднесення постаті визначного героя, який, зазвичай, є самотнім.
Драматична поема – це літературний вид, що виник при поєднанні всіх трьох способів художнього моделювання дійсності – драматичного, епічного і ліричного. Драматична поема оформляється віршем, у ній зосереджується увага на ідейному конфлікті між персонажами.
v. Закріплення знань, умінь та навичок
1.Літературний диктант та тестові завдання(по групах)
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Продовжіть речення.
• Назва першого Лесиного вірша - … .
• Рік виходу першої збірки Лесі Українки … .
• 1899 р. вийшла збірка... .
• Тематика циклу віршів «Подорож до моря»: … .
• Свої вірші Леся Українка компонувала за принципом… .
• 1902 р. виходить збірка… .
• Тематикою циклу віршів «Невольничі пісні» є … .
• Крім віршів, Леся Українка писала… .
2. Укажіть одну правильну відповідь.
1. Стильовою домінантою творчості Лесі Українки є:
А реалізм
Б експресіонізм
В імпресіонізм
Г неоромантизм
2. Перший вipш Лесі Українки мав назву:
А «Конвалія»
Б «Сафо»
В «До мого фортепіано»
Г «Надія»
З. Перша збірка Лесі Українки «На крилах пісень» активному сприянню:
А I.Франка
Б О.Кобилянської
В П.Мирного
Г М. Драгоманова
4. Справжнє прізвище Лесі Українки:
А Лариса Косач
Б Олександра Білозерська
В Наталя Кобринська
Г Марія Вілінська
5. «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани пopвiтe» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої хворої дівчини», - так сказав:
А П.Кулiш про вірш «Сопtга spem speгo»
Б I.Франко про вірш «Сопtга spem speгo»
В М.Драгоманов про вiрш«Досвітні oгнi»
Г О.Кобилянська про вiрш «Mpіє, не зрадь»
6. Назва вірша «Сопtга spem spero» перекладається з латини як:
А «Надія помирає остання»
Б «Mpiє, не зрадь»
В «Пам’ятай, що живеш»
Г «Без надії сподіваюсь»
7. Наведена строфа
Геть те, думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосiннi
Проминуть молодії літа
розпочинає вiрш:
А «Слово, чому ти не твердая криця»
Б «Скрізь плач, i стогін, i ридання»
В «Contra spem spero»
Г «Mpiє, не зрадь»
8. Протест проти рабства духу звучить у вірші Лесі Українки:
А «Дим»
Б «Сопtга spem speгo»
В «Слово, чому ти не твердая криця»
Г «Досвітні огні»
9. Рiзнi жанрові поетичні форми представлені у такому циклі поезій Лесі Українки:
А «3оряне небо»
Б «Подорож до моря»
В «Мелодії»
Г «Cім струн»
10. Який підручник написала Леся Українка для своєї молодшої сестри у 1890 p.?
А «Стародавня історія східних народів»
Б «Буквар»
В «Історія української літератури»
Г «Українська граматика»
11. До якої збірки (циклу) увійшла поезія «Contra spem spero»?
А «На крилах пісень»
Б «Думи і мрії»
В «Відгуки»
Г циклу «Сім струн»
12. Який твір (цикл) Лесі Українки вважається лебединою піснею поетеси?
А драматична поема «Бояриня»
Б драматична поема «Оргія»
В цикл «Подорож до моря»
Г цикл «Невільничі пісні»
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжіть речення. «Леся Українка для мене ...» «Мене вразило ...»
«Цікавою мені здалася думка ...»
Вірш «Contra spem spero!» вивчити напам'ять
Література
1. Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосв. Навч. закл./ За заг . ред. Г.Ф. Семенюка. – К.: Освіта, 2010. – 416 с
2. Хропко П. Українська література. Підручник для 10 кл. середн. шк., ліцеїв, гімназій та коледжів. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Освіта, 2001. – 528 с.
3. Борщевський В.М. Українська література. Підручник для 10 кл. – К., 1994.
4. Мовчан Р.В. Українська література 11 кл.: Підручник для середньої загальноосвітньої школи. – К.: Перун, 2001.
5. Непорожній О. С. Українська література: Підручник для 11 кл. – К., 1995.
6. Українська література. Універсальна хрестоматія. У 2-х т. / За заг. ред. проф. А.П. Загнітка. – Донецьк: ЦПА, 2000.
7. Духовні криниці. Українська література : Хрестоматія для 10 кл. загальноосв. навч. закл.: У 2-х ч. / Упор. Г.Ф. Семенюк, П.П. Хропко. – К., 2003.
8. Українська література: Хрестоматія для 11 кл. серед. навч. закладів / Упоряд. Р.В. Мовчан, Ю.І. Ковалів. – К.: Перун, 2001.
9. Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосв. навч. закл.: У 2-х ч. / Упор. Г. Семенюк, М. Ткачук, А. Гуляк.. — К.: Освіта, 2004.
10. Українська література. 10 клас: Хрестоматія. / Упор. О.І. Борзенко, М.П. Сподарець. — Харків: Ранок., 2004.
11. Українська література. 11 клас: Хрестоматія. / Упор. О.І. Борзенко, М.П. Сподарець. — Харків: Ранок., 2004.
12. Історія української літератури ХІХ століття: У 3 кн. / За ред. М. Т. Яценка – К., 1997.