Загальні рекомендації з побудови завдань тестової форми
(Методичні рекомендації викладачам інформатики)
Поряд з обов'язковим мінімумом змісту навчання і вимогами до рівня підготовки учнів впроваджуються багато заходів до розробки технології перевірки й оцінки виконання учнями вмінь та навичок в умовах сучасності. Зміст вимог стає найважливішим критерієм оцінки обов'язкових результатів навчання. Оскільки потрібна стандартна процедура перевірки знань, умінь і навичок, оптимальним методом перевірки вважають тест.
Тестом – (від англ. Test – «іспит», «перевірка») називають стандартизовані, короткі, обмежені у часі іспити, призначені для встановлення кількісних і якісних індивідуальних знань.
У зв'язку з насиченістю навчального процесу текстова форма контролю знань значно заощаджує і дозволяє коректувати навчальний час. Тести дозволяють у багатьох випадках перебороти суб'єктивізм виставляння оцінок, підвищує мотиваційну сторону навчання.
Але в той же час, тестова форма контролю не заміняє інші загальноприйняті форми контролю, а доповнює їх, дозволяючи більш раціонально використовувати навчальний час і зробити навчальний процес більш динамічним.
Тест складається з окремих завдань тестової форми, що розташовуються по зростаючому рівню складності і мають інструкцію з виконання. Усі завдання тесту відносяться до однієї предметної теми.
Можна виділити (по В. С. Аванесову) чотири основні групи завдань тестової форми:
1) з вибором правильного варіанта відповіді з декількох запропонованих;
2) з відкритою відповіддю;
3) на установлення відповідності;
4) на встановлення правильної послідовності.
Для побудови тесту необхідно мати достатню кількість завдань тестової форми. Саме зі створення завдань тестової форми починається робота з побудови тесту.
Відмінність завдань тестової форми від звичайних задач і вправ полягає в тому, що ці завдання:
мають форму логічного твердження;
короткі;
мають варіанти відповідей або місце для відповіді.
Дотримання наступних загальних рекомендацій зі складання завдань тестової форми, знання свого предмету і бажання зробити свою працю більш технологічною гарантують успіх у роботі.
1. Текст завдання повинен мати форму логічного твердження, яке має бути правильним або помилковим у залежності від обраної відповіді.
2. У тексті завдання повинні бути усунуті двозначність або неясність формулювань.
3. Стислість завдання забезпечується простою синтаксичною конструкцією. Допускається використання не більш одного додаткового речення .
4. Усі варіанти до завдання повинні бути однаково правдоподібні , приблизно однакові по довжині.
5. В умови завдання варто долучати ті слова, які вживаються у варіантах відповіді.
6. У текст завдання не повинні входити вербальні асоціації, що сприяють вибору правильної відповіді за допомогою здогаду.
7. Число завдань тесту з запереченням в умові повинне бути мінімально можливим (при цьому частка «не» виділяється жирним шрифтом).
8. Серед варіантів відповіді завдання повинна бути тільки одна правильна відповідь.
9. У число варіантів не повинні входити відповіді, що випливають один з іншого.
10. Завдання не повинні бути залежні одне від одного. Виборові правильного варіанта відповіді на завдання не повинне сприяти виконання інших тестових завдань.
11. У тест не повинні включатися завдання, що вимагають складних обчислень.
12. Найбільш цікаві та не бояться «розсекречення» завдання з великим числом фасетів.
13. Використана термінологія не повинна виходити за межі навчальної літератури (основних підручників).
14. Текст завдання і варіанти відповіді повинні бути записані різними шрифтами для швидкої відмінності одне від одного при виконанні.
15. На початку кожного тесту повинна бути інструкція по виконанню завдання.
Для складання тесту потрібно підготувати достатню кількість завдань тестової форми. Підготовка завдань починається разом з підготовкою до уроків. Необхідним етапом такої підготовки є аналіз вимог до результатів навчання. У вимогах необхідно виділити основні навчальні елементи і рівень їхнього засвоєння учнями. Аналіз теми і вимог до результатів навчання — це лише перший крок до підготовки перевірочних завдань тестової форми. Далі, викладач, у залежності від кількості годин у кожній групі, розподіляє навчальний час на кожну конкретну тему, виділяючи ключові теми для її перевірки. Також викладач конкретизує вимоги до рівня підготовки учнів. При конкретизації вимог необхідно враховувати рівень засвоєння теми, заданий у критеріях оцінювання. Рівень складності перевірочного завдання повинен відповідати необхідному рівневі засвоєння теми.
1. Завдання з вибором правильного варіанта відповіді з декількох запропонованих
Такі завдання є найбільш розповсюдженими. Основним недоліком завдання з вибором варіанта відповіді вважають можливість вгадати правильну відповідь. Ймовірність вгадування можна знизити, якщо задавати не менше чотирьох варіантів відповідей, застосування фасетів для запису умов завдання (різних умов завдань для даного набору варіантів відповіді), обмеження часу на виконання завдань.
Існують такі принципи побудови варіантів відповіді в тестових завданнях:
принцип протиріччя;
принцип протилежності;
принцип однорідності;
принцип кумуляції;
принцип сполучення;
принцип градуювання;
принцип протиставлення або подвоєного протиставлення.
При підборі питань для тестового завдання будь-якого типу застосовується принцип фасетності.
Я пропоную розглянути процес побудови завдань докладніше на прикладах.
Принцип протиріччя.
Наводиться два полярних варіанти відповіді: другий заперечує перший. Проміжні варіанти відсутні. Такими завданнями можна перевіряти лише дихотомічні знання, правильність або неправильність фактів.
Приклад:
Цифрові телевізійні станції ... аналогові сигнали:
1) передають; 2) не передають.
Принцип протилежності.
Цей принцип допускає більш широку варіативність відповіді. Завдання має три або чотири варіанти відповіді для вибору, серед яких найчастіше зустрічаються антоніми.
Приклади.
Зворотний код цілого числа в пам'яті комп'ютера утвориться інвертуванням усіх двійкових розрядів числа в коді:
1) прямому;
2) зворотному;
3) додатковому.
Негативний знак числа в розрядній сітці позначається:
1)0; 2)1; 3)-; 4)+.
Принцип однорідності.
Це мабуть, найпоширеніший принцип, який застосовується при створенні завдань тестової форми. Він широко використовується через зовнішню цікавість варіантів відповіді, які являють собою однокорінні слова, слова зі схожими закінченнями або характерні терміни в рамках досліджуваної теми. За допомогою таких завдань легко перевіряються фактичні знання з вивченої теми.
Приклади.
Аналогові 1) дискретні;
сигнали:
Цифрові 2) безперервні.
Монітор
комп'ютера — 1) аналоговий;
це пристрій:
Звичайний 2) цифровий.
телефон —
У основі наведених вище завдань застосовується принцип фасетності. Можливість підготовки декількох фасетів — головний принцип побудови умови завдання тестової форми. Чим більше фасетів до завдання можна підготувати, тим воно надійніше, тим довше його можна буде використовувати, не боячись «розсекречення».
Приклади.
Коли всі команди алгоритму виконуються послідовно одна за однією, конструкція називається:
1) лінійною; 2) з розгалуженням; 3) повторення.
Основним об'єктом для збереження інформації в реляційних базах даних є:
1) форма; 3) звіт;
2) таблиця; 4) запит.
Обов'язкове завершення виконання алгоритму за кінцеве число кроків відображено у властивості, що називається:
1) визначеністю; 3) зрозумілістю;
2) результативністю; 4) дискретністю.
Принцип кумуляції.
Відповідно до цього принципу, відповіді будуються таким чином, що наступний акумулює попередні.
Приклад.
Послідовність дій при копіюванні фрагмента тексту з одного місця в інше:
виділити фрагмент; Виправлення/Копіювати;
2) виділити фрагмент; Виправлення/Копіювати; Виправлення/Вставити;
3) виділити фрагмент; Виправлення/Копіювати; установити курсор у потрібне місце; Виправлення/Вставити;
4) виділити фрагмент; Виправлення/Копіювати; Виправлення/Вставити; зняти виділення.
Головне у таких тестах - це уважність під час підбору відповідей до завдань та не ставити завжди правильну відповідь на останнє місце. Можна побудувати відповіді за принципом зворотної кумуляції, тобто від більшої кількості слів до меншої.
Принцип сполучення.
Цей принцип дозволяє будувати варіанти відповіді, які поєднують між собою комбінацію слів. В ідеальному варіанті варіанти відповіді утворять ланцюжок за рахунок того, що закінчення одного варіанта відповіді є початком іншого.
Приклади.
У текстовому процесорі Microsoft Word перехід з комірки до комірки у таблиці здійснюється натисканням клавіші (комбінації клавіш):
1) Tab; 3) Enter+Shift;
2) Tab+Enter; 4) Shift.
Програма Microsoft Word — це:
1) найпростіший текстовий редактор;
2) видавнича система;
3) текстовий процесор;
4) операційна система.
Послідовність символів у мові Паскаль, яка береться у лапки називається:
1) літерною змінною;
2) числовою змінною;
3) літерною константою;
4) числовою константою.
Принцип градуювання.
Принцип градуювання (прямий і зворотний) дозволяє будувати варіанти відповіді, які уявляють собою кількісні значення.
Приклади.
Для кодування однієї крапки кольорового зображення при можливих 16,5 млн. кольорів потрібно:
1) 1 біт; 2) 3 біти; 3) 1 байт; 4) 3 байти.
У цьому завданні об`єднуються два принципи побудови варіантів відповіді: принцип сполучення і принцип градуювання.
Принцип протиставлення або подвоєного протиставлення.
Відповіді до завдань, збудованих за цим принципом об`ємні. Але такі завдання дозволяють перевірити знання якісних характеристик досліджуваних об'єктів.
Приклади.
У лазерного принтера в порівнянні зі струминним:
1) вище швидкодія, але нижче якість печатки;
2) нижче швидкодія, але вище якість печатки;
3) вище швидкодія і вище якість печатки;
4) нижче швидкодія і нижче якість печатки.
Окремо варто сказати про те, що перераховані принципи можуть комбінуватися. Найчастіше це стосується відповідності принципу фасетності для умови завдання до будь-якого іншого принципу для складання варіантів відповіді. Звичайно потрібно кілька варіантів перевірочної тестової роботи. У змістовного завдання тестової форми повинно бути від чотирьох до восьми фасетів.
2. Завдання з відкритою відповіддю
Відповідь вписується у відведене для нього місце.
Приклади:
Найменша кількість двійкових розрядів, необхідна для кодування символу алфавіту, що складається з 5 букв, дорівнює_____________
Логічна операція | додавання множення заперечення | називається ________ |
3. Завдання на встановлення відповідності
Такі завдання дозволяють перевірити знання взаємозв'язку визначень і фактів, сутності і явищ, співвідношень між об'єктами і їхніми властивостями, законами і формулами. Я ці завдання використовую рідко через складну технологію підготовки самих завдань і через неможливість використання підготовлених бланків із завданнями багаторазово.
Приклад
З'єднати стрілочками числа, що позначають одне і теж число, але в різних системах числення. Час виконання - 3 - 5 хв. Виправлення не допускаються.
Варіант №1 Варіант №2
Х2 | Х10 | | Х2 | Х10 |
1000 | 12 | | 11 | 5 |
10 | 8 | | 1001 | 3 |
1100 | 2 | | 101 | 9 |
110 | 4 | | 1110 | 7 |
1111 | 6 | | 111 | 13 |
100 | 15 | | 1101 | 14 |
Установити відповідність між властивістю інформації та її описом. Час виконання – 3-5 хв. Виправлення не допускаються.
Вірогідність | Істотність інформації для дійсного часу |
Об'єктивність | Подання інформації у формі, зрозумілій одержувачеві |
Повнота | Достатність інформації для розуміння і прийняття рішень |
Актуальність | Відображення істинного положення справ |
Зрозумілість | Незалежність інформації від чиєїсь думки |
4. На встановлення правильної послідовності
Такі завдання перевіряють знання визначеної послідовності дій, необхідної для одержання кінцевого результату або знання хронології подій.
Приклад
Записати дії в правильній послідовності (або розставити номера відповідно до порядку виконання дій).
| Коректування моделі |
| Об'єкт |
| Аналіз результатів |
| Побудова моделі |
| Дослідження моделі на комп`ютері |
Відновіть послідовність технологічного ланцюжка рішення задачі за допомогою комп'ютера. Правильно пронумеруйте послідовність дій.
| Математична формалізація |
| Складання програми мовою програмування |
| Побудова алгоритму |
| Налагодження і тестування програми |
| Постановка задачі |
| Аналіз отриманих результатів |
Хотілося б відзначити, що тестова форма контролю знань значно заощаджує і дозволяє коректувати навчальний час. Тести дозволяють у багатьох випадках перебороти суб'єктивізм виставляння оцінок, підвищують мотиваційну сторону навчання.