Тема уроку: Симбіотичні гриби — мікоризоутворюючі шапинкові гриби. Лабораторне дослідження будови шапинкових грибів.
Цілі уроку:
• освітня: ознайомити учнів з особливостями будови та життєдіяльності таких груп грибів, як мікоризоутворюючі шапинкові;
• розвивальна: розвивати вміння порівнювати об’єкти і процеси та формулювати висновки, використовувати раніше вивчений матеріал та проводити аналіз інформації;
• виховна: виховувати розуміння єдності всього живого, тісних зв’язків між організмами та вразливості природи до діяльності людини.
Обладнання і матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням особливостей будови мікоризоутворюючих шапинкових грибів, фотографії та малюнки грибів, муляжи шапинкових грибів.
Базові поняття і терміни уроку: гриби, гетеротрофи, шапинкові гриби, міцелій (грибниця), шапинка, ніжка, плодове тіло, спори, трубчасті та пластинчасті гриби, мікориза.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап
Вправа «Очікування»
На стікерах у вигляді грибочків учні пишуть свої очікування від уроку і прикріпляють біля «кошика грибника».
II. Актуалізація опорних знань і перевірка домашнього завдання
Не за горами не за ярами, а за широкими полями розкинулося чарівне королівство, у яке ми з вами завітаємо.
У ліс завітаю я знову
На тиху сердечну розмову,
Де пахне достигла суниця
І сонцем пропалена глиця!
Я чую зозулі кування,
Берізок тремтливе зітхання,
Тонку білокорі сестриці
Сплели свої віти в косиці.
Так, діти, це королівство має назву Його величність Ліс. У ньому багато дерев, кущів і трав. Тут легко дихається, бо повітря прохолодне, цілюще і духмяне.
І в цьому королівстві багато чудес: золотополі, стрункі й вічнозелене красуні-сосни, білокорі берізки, задумливі та серйозні дуби, красені клени…
Влітку й взимку, навесні й восени пройдіться, діти, лісом. Прислухайтеся до шелесту листя, до голосу гілок і відчуйте себе невід’ємною частинкою цього королівства. Це те, чого так не вистачає нам сьогодні.
А ще в лісовому королівстві є окреме царство, і назва йому – Царство Гриби.
Хочете побувати в ньому? Тоді нам необхідна перепустка. А щоб її отримати, треба виконати завдання.
Робота з твердженнями: «згоден - не згоден»:
1. Лишайники - симбіотичні організми.
2. Вони поширені майже по всій планеті.
3. Живуть лишайники тільки на суходолі.
4. Лишайники не здатні витримувати низькі температури.
5. Тіло лишайника складається тільки з водорості і гриба.
6. Забарвлення тілу лишайника надають пігменти тільки симбіотичних водоростей.
7. У деяких лишайників від нижнього кіркового шару відходять окремі гіфи.
8. Ці гіфи слугують для прикріплення до поверхонь.
9. За зовнішньою будовою лишайники поділяють на дві групи: листуваті і кущисті.
10. Лишайники розмножуються тільки вегетативно ділянками тіла.
11. Статеве розмноження відбувається за допомогою мікроскопічних кульок, що формуються в серцевинній частині лишайнику.
12. Лишайники беруть участь у руйнуванні гірських порід.
Правильні відповіді:
Так
Так
Ні
Так
Так
Ні
Так
Так
Ні
Ні
Так
Так
Ви добре впоралися із завданням, і двері Царства Гриби вам відкриті.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми, мети і завдань уроку
Ліс завжди вабив людей своєю таємничістю, лякав темнотою і хащами, збуджував уяву. І вони почали розповідати одне одному різні страшні історії про лісовиків, що ховаються за корявими пеньками, про водяників, що зводили людей зі світу в лісових озерах, про відьом, що ночами чаклували та кружляли у танці по лісу. А ось і їхні сліди. Гляньте – на лісовій галявинці виразно видні круглі утворення, ніби окреслені шапками грибів. Ростуть по колу опеньки, а всередині кола майже немає трави або вона блякла, миршава, немовби витоптана, – схоже, тут відьми танок водили! Кола ці не зникають, а з кожним роком стають все ширшими. Гриби з цих відьминих кіл не збирали, вважалося, що вони – від чорта. У Німеччині та Франції вірили, що в цих колах відьми й чорти влаштовували свої шабаші.
Були й інші цікаві думки: нібито ці кільця вказують на місця захоронення скарбів, які закопали гноми і тролі. Але щоб знайти і викопати скарб, треба було натерти очі розрив-травою, щоб побачити золото. Справа ускладнювалася тим, що розрив-траву потрібно було знайти під час цвітіння. А цвіла вона, як і папороть, тільки на Івана Купала опівночі. Цвітіння тривало дуже короткий час, і ніхто не встигав прочитати потрібні для цього випадку три молитви. Тому й зачарованого скарбу у «відьминих колах» ще ніхто не знаходив.
У Голландії вважали, що в цих колах відьми та інша нечисть уночі збивають масло, а тому селяни намагалися не випасати корів усередині кільця, щоб не зіпсувати молока.
Більшість людей усіляко уникали цих місць і не збирали там грибів. Дехто шукав більш правдоподібні пояснення і робив припущення, що ці кільця утворилися від удару блискавки. І навіть побутувала думка, ніби «відьмині кола» — це місця висадки інопланетян.
Постановка проблемного питання
— А як же все відбувається насправді?
На це запитання ви дасте відповідь у кінці уроку.
Щоб дати відповідь на це запитання треба ближче ознайомитися з особливостями будови і розвитку шапинкових грибів. ( запис теми уроку до зошита)
Завдання уроку:
ознайомитися з загальною характеристикою шапинкових грибів, їх поширенням у природі;
встановити, яку будову мають шапинкові гриби;
з’ясувати тип живлення шапинкових грибів;
визначити способи їхнього розмноження.
IV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
Середовища існування шапинкових грибів
У незвичайному Царстві Гриби, яке таємно і явно розташувалося біля людини, живе величезна видова кількість мешканців. Приваблює своєю яскравою зовнішністю червоний мухомор, горді й величаві білі гриби, тендітні опеньки, ніжні сироїжки. Всі вони належать до шапинкових грибів.
Запитання для обговорення:
— Де можна зустріти шапинкові гриби?
(Можливі відповіді учнів: у лісі, на галявині, на луках, на старих пеньках тощо.)
— Які фактори зовнішнього середовища необхідні для цих грибів? (Незгнилі органічні речовини, вологість ґрунту й повітря, достатня кількість тепла, затінене світло.)
У результаті обговорення учні роблять висновок:
На розвиток грибів впливає багато факторів середовища існування — склад субстрату й наявність у ньому органічних компонентів, інтенсивність сонячної радіації, наявність вологи, вміст в атмосфері кисню і вуглекислого газу, а також антропогенний вплив (інтенсивність збору, випас худоби, витоптування і т. д.).
Розповідь учителя
Разом з поживними речовинами із субстрату, атмосферного повітря і води гриби можуть поглинати й накопичувати у своєму тілі різного роду токсичні, радіоактивні та шкідливі для організму людини речовини. Такі гриби являють собою велику небезпеку для споживача (тому в місцях з підвищеною радіоактивністю, поблизу доріг з автомобільним рухом, промислових підприємств і поховань технологічних відходів виробництва збір грибів не бажаний). Їстівні гриби, накопичуючи токсичні продукти, можуть ставати отруйними.
2. Особливості будови та процесів життєдіяльності шапинкових грибів
Розповідь учителя
Вегетативне тіло шапинкових грибів складається з гіфів, що утворюють грибницю, розташовану в субстраті. У процесі розвитку на грибниці утворюються плодові тіла, які складаються з ніжки та шапинки. (Демонстрування таблиці або проекція зображення на екран.)
| |
Розповідь учителя
На нижньому боці шапинки, від центру до периферії, у частини грибів розходяться пластинки, на яких розвиваються спори — такі гриби називаються пластинчастими (сироїжки, лисички). У деяких пластинчастих грибів є покривало-плівочка, що захищає пластинки (опеньки). В інших грибів нижня частина шапинки має трубчасту форму — це трубчасті гриби. У трубчастих також дозрівають спори. Їхні плодові тіла м’ясисті, швидко загнивають, легко пошкоджуються личинками комах, поїдаються слимаками.
Проектування зображення на екран
| |
| |
Складання опорної схеми
Шапковий гриб
Плодове тіло Грибниця
Ніжка Шапинка Гіфи
пластинчаста трубчаста
сироїжки білий гриб
опеньки підберезник
мухомори маслюк
Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова шапинкових грибів» ( зошит для практичних робіт, лабораторних досліджень і дослідницького практикуму с. 50-51)
Пошукова робота (робота з підручником)
— Які способи розмноження характерні для шапинкових грибів?
Очікувана відповідь учнів:
Розмножуються шапинкові гриби спорами, вегетативно (частинками міцелію), статево.
Розповідь учителя
Ми вже згадували, що багато шапинкових грибів пристосувались до взаємовигідного співжиття з рослинами. Тому ви, можливо, помічали, що певні види шапинкових грибів трапляються лише під деякими видами дерев. Часто це відображено в їхніх назвах (підберезник, підосичник тощо). Білий гриб зростає разом із дубами, ялинами, соснами. У сосняках можна знайти ще й лисички, маслюки та інші. Грибні нитки обплутують корені рослин і навіть можуть проникати всередину кореня, утворюючи грибокорінь або мікоризу. Явище було відкрите в 1871 р. польським біологом Ф. Каменським.
Проектування зображення на екран
| |
Запитання для обговорення:
— Яке значення може мати мікориза для гриба і дерева?
Очікувані відповіді учнів:
Гриби допомагають рослині засвоювати важкодоступні речовини гумусу, сприяють поглинанню елементів мінерального живлення, фіксують вільний азот і у сполуках передають рослинам, активують ферменти вищих рослин. Від вищих рослин гриби отримують органічні речовини, кисень, кореневі виділення, що сприяють проростанню спор.
До якої екологічної групи відносять ці гриби?
Очікувана відповідь учнів: симбіотрофи .
Однак не всі шапинкові гриби утворюють мікоризу. Наприклад, печериці та гнойовики, гливи, опеньок літній живляться лише органічними речовинами ґрунту, гною або відмерлої деревини. Це дає змогу вирощувати ці гриби штучно в теплицях.
До якої екологічної групи відносять ці гриби?
Очікувана відповідь учнів: сапротрофи .
Розташована в грунті грибниця утворює величезну поверхню, завдяки чому вбирає необхідні поживні речовини. Але за значних коливань температури, за надто низьких температур, посушливих умов ріст грибниці припиняється – настає стан спокою. У такому стані вона здатна переживати тривалі періоди несприятливих умов. Але варто після посухи пройти рясним дощам, як через 10-12 днів виростають нові плодові тіла. І їхній ріст може бути настільки потужним, що вони проростають навіть крізь асфальт. Отже у похід по гриби варто вирушати після теплої погоди та рясних дощів.
3. Рольова гра
Діти, цікаво, а чи є в царстві Грибів цар? Звичайно, як і в кожному царстві тут є цар – Білий гриб. Ось він. ( зображення на екрані)
Гриб-боровик,
Маскуватися звик.
Мусиш ліс обійти,
Щоб його знайти.
А кому знайти удасться,
Знай, тому всміхнулось щастя,
Бо смачнішого нема
Між грибами усіма.
І красивий, і м’ясистий,
Ще й статечний, ніби пан,
З Києва його туристи
Возять аж за океан.
Хто не вміє його шукати,
Тим адресу можу дать:
Він у лісі, й на галявині,
Корінь білий, верх смаглявий.
А ще я бачу що до нас поспішають його піддані: сироїжки, лисички, підберезник, мухомор та печериці.
( виходять учні з картками грибів)
ПЕЧЕРИЦЯ
По-нашому, я – печериця,
А по-французьки – шампіньйон.
Хоч худенька, блідолиця,
Але витримую фасон.
Засмажите мене в сметані,
Й куди тому боровику!
Мене шукайте на світанні
У лісі, в полі, у садку.
СИРОЇЖКА
Я – сироїжка, біла ніжка,
У різний колір чепурюсь.
Така тендітна, така я ніжна,
У руки візьмеш – і кришусь.
Хоча кришусь, хоча тендітна,
А, кажуть, дуже апетитна.
Хто куштував хоч раз мене,
Побачить в лісі – не мине.
ЛИСИЧКИ
Лисички, жовті личка,
Ростом зовсім невеличкі,
Не червиві, дуже чисті,
Не ховаємося в листі.
Хто на слід наш натрапляє,
Повен кошик назбирає.
Ростемо ж не поодинці,
Нас шукайте у низинці.
ПІДБЕРЕЗНИК
Я – підберезник, гриб-чудесник,
Люблю я дух березняка.
Хто покуштує, не пожалкує,
Не гірший від боровика.
І головастий, і м’ясистий,
Та я не хвастаюсь, що пан,
Возили і мене туристи
На літаку за океан.
МУХОМОР
Я – мухомор, я людомор,
Червоний, наче помідор.
Кашкет цяцькований, розлогий,
А сам – стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та я отруйний, пам’ятай:
Мене побачиш – обминай!
4. Народні прикмети
1. Осінь бідна на гриби, то зима буде багата на сніг і морози.
2. Багато горіхів на ліщині, а грибів мало – чекай сніжної та холодної зими.
3. Опеньки з’явилися – літо скінчилося.
4.Колоситься жито – починають з’являтися білі гриби.
5. Полетів пух з осики – йди за підосичниками.
5. Загадки про гриби
1. Одна ніжка, одна шапка, а голови нема. ( гриб)
2. Я – маленький грибок, вискочив на пеньок, жовту шапочку піднімаю, тонку ніжку ледь згинаю ( Опеньок)
3. Під березою родився, під березою живу, ти мене відшукай і до кошика ховай ( підберезник)
4. Не дивися на красу, що на шапці я ношу, бо вона, червоно-біла, вже багато зла зробила ( мухомор)
5. Гарна шапка, тонка ніжка, сам чорненький, як та кішка, ти мене пошукай, а ну, хто я, відгадай ( боровик)
6. Нога така жовтувата, а шапочка – слизькувата, я такий собі грибок, ну, звичайно ж …( маслючок)
7. Під осикою росте він, листям прикривається, та його знайти не важко, хоч він і ховається ( підосичник)
8. У кого голова на ніжці? ( у гриба)
9. Люблять нас усі ловити у ставку, а як букву «г» додати, будуть нас збирати у ліску ( риби-гриби)
V. Узагальнення та систематизація знань
1. Обговорення проблемного питання, яке було поставлене на початку уроку.
— Чому утворюються «відьмині кола»?
Очікувана відповідь учнів:
Коли умови однаково сприятливі, то грибний міцелій починає рости від центру з однаковою швидкістю, утворюючи коло і відмираючи в середині. Грибниця використовує велику кількість органічних і мінеральних речовин, тому в середині грибних кіл не росте трава.
Гра «Знайди зайве»
Підберезник, маслюк, рижик, підосичник ( рижик, бо це єдиний пластинчастий гриб серед запропонованих)
Сироїжки, печериці, опеньки, маслюки ( маслюки, бо це трубчасті гриби)
Печериця, білий гриб, маслюк, сироїжка ( печериця, бо вона єдина серед перелічених грибів не утворює мікоризи)
3. Розв’язання біологічних задач:
а) Для більшості людей поняття «гриб» обмежено згадкою про шапинкові гриби, які можна побачити в лісі, у полі, на луках, парках. Але насправді те, що ми бачимо на поверхні землі, - не гриб. Що це за утвір? Яку воно має назву і які функції виконує?
б) Велика кількість грибів, особливо шапинкових: підберезники, підосичники, маслюки та інші, вступають у взаємовигідне партнерство з деревами і навіть чагарниками. Як називається таке партнерство? Чим воно вигідне для обох організмів? Як живляться гриби, що не вступають у партнерство з рослинами? Як називається їх спосіб живлення?
в) Народна приказка каже: «Росте, як гриб...». А як росте гриб? Які умови необхідні для того, щоб з маленької мікроскопічної спори виріс красень шапинковий гриб. Поміркуйте, чому саме після дощу треба вирушати по гриби. Чому літний дощик називають «грибним»?
4. Зворотний зв'язок
Чи справдилися ваші очікування? ( Коли справдилися, то гриби перекладалися до кошика)
V. Домашнє завдання
Ось і підійшла наша сьогоднішня подорож до Царства Гриби до кінця. Але, щоб наступного разу нам було цікавіше подорожувати, вам потрібно вдома опрацювати параграф 54 підручника та відповіти на запитання с.206 ( усно). Творче завдання «Заглянь до інтернету»: підготувати повідомлення про їстівні та отруйні гриби нашої місцевості.