Міністерство охорони здоров’я України
комунальний заклад
«Бериславський медичний коледж»
Херсонської обласної ради
Методична розробка « Техніка навчання естафетного бігу та передача естафетної палички»
«Естафетний біг»
м. Берислав
План
1. Техніка естафетного бігу.
2. Методика навчання естафетного бігу.
3. Спеціально-підготовчі вправи для естафетного бігу.
4. Техніка передачі естафетної палички.
5. Техніка естафетного бігу в цілому.
6. Тренування в естафетному бігу.
7. Список використаних джерел.
1. Естафетний біг – це один із найцікавіших видів легкої атлетики в якому із задоволенням беруть участь спортсмени і за яким з захопленням спостерігають глядачі. Якщо в інших видах легкої атлетики на біговій доріжці стадіону чи секторах для стрибків і метання йде боротьба між окремими спортсменами то в естафетному бігу глядач спостерігає захоплюючу боротьбу команд.
За умовами змагання естафети поділяються на наступні види:
а) по біговій доріжці стадіону;
б) кільцеві по місту (старт і фініш в одному місті);
в) зіркові по місту (старт в різних місцях, фініш в одному місці для всіх команд).
Дорослі бігуни, а також юнаки і дівчата старшого віку, які мають достатню бігову підготовку, змагаються в естафетах 4×100м., 4×200м., 4×400м., а також в змішаних естафетах 400+300+200+100, 100м.+200м.+400м.+800м.
За складом учасників естафети бувають: юнацькі, чоловічі, жіночі, змішані, комбіновані.
Естафетний біг – це командний вид змагань в якому учасники почергово пробігають відрізки дистанції, передаючи один одному естафетну паличку.
За правилами змагання естафетна паличка має масу не менше 50г., довжину 30см., і діаметр 4 см. Передача естафетної палички дозволяється тільки в зоні довжиною 20м. Техніка бігу з естафетною паличкою практично нічим не відрізняється від бігу по дистанції. Важливе значення в естафетному бігу має техніка передачі естафетної палички, яке відбувається на великій швидкості в обмеженій зоні.
Якщо команда пронесла естафетну паличку від старту до фінішу без порушень правил змагань, то вважається, що вона закінчила дистанцію. Вона передається з рук в руки, кидати її або перекочувати по доріжці забороняється. Якщо в момент передачі естафетна паличка буде кинута, то її повинен підняти передаючий. При передачі палички не дозволяється будь-яка допомога одного учасника іншому.
Учасники першого етапу, як і при бігу на короткій дистанції можуть почати біг з положення низького старту. Приймаючий естафету може зробити на доріжці зі сторони передаючого контрольну відмітку на відстані 7 – 9 м., від місця свого старту. Ця відстань уточнюється впродовж тренування. Зробивши помітку, приймаючий стає на початку зони передачі в положенні високого чи напівнизького старту, сконцентрувавши увагу на контрольній відмітці, чекаючи бігуна своєї команди.
На етапі довжиною до 200м., при бігу по окремим доріжкам, приймаючому естафету дозволяється стартувати за 10м. до фінішу зони передачі. Контрольна відмітка в цьому випадку робиться в 7 - 9м., від місця старту приймаючого бігуна.
Для приймаючого естафету дуже важливо вірно розрахувати початок свого бігу, щоб передача естафетної палички пройшла в зоні передачі і на повній швидкості. Як тільки приймаючий помітить, що передаючий побіг до контрольної відмітки, він стрімко починає бігти, розвиваючи якомога більшу швидкість бігу, яка зрештою повинна зрівнятись. Це положення є найкращим для передачі естафетної палички. Передаючий дає голосом обумовлений сигнал («Гоп» чи ін.). При цьому сигналі приймаючий, не знижуючи швидкості бігу, опускає руку назад. При цьому долоня повинна бути опущена до низу, а великий палець направлений до стегна. В цей момент передаючий рухом знизу вкладає естафетну паличку в долоню приймаючого.
Бездоганною буде така передача, коли бігуни ідуть в ногу на повній швидкості, не порушуючи ритму роботи рук, не зробивши жодного кроку з витягнутими руками, передають паличку в одну мить. Спортсмен, закінчивши етап повинен залишитись на цій доріжці. Зійти з неї він може лише тоді, коли переконається, що не заважатиме іншим бігунам.
В коротких естафетах (40×60, 4×100) паличку несуть в тій руці, яку приймають, без перекладання її з рук в руки. При цьому застосовують такий спосіб передачі естафетної палички: стартуючи на першому етапі тримає паличку в правій руці і біжить найближче до внутрішньої лінії доріжки; другий бігун, що його чекає стоїть ближче до зовнішнього краю цієї доріжки і приймає естафетну паличку лівою рукою; він передає пряму (другі 100м.), по правій стороні своєї доріжки і передає естафетну паличку лівою рукою в праву руку третього учасника, який біжить по лівій стороні доріжки; четвертий приймає естафетну паличку лівою рукою і фінішує.
В інших видах естафетного бігу спортсмени, прийнявши паличку правою рукою, під час бігу перекладає її в ліву, передача естафетної палички виконується з лівої руки в праву руку приймаючого.
Приступивши до вивчення техніки легкоатлетів, необхідно ознайомити їх із стартом, а також з умовами і технікою передачі естафетної палички в зоні. Якщо естафетний біг продемонструють кваліфіковані спринтери, то це допоможе початківцям створити вірне уявлення про його техніку. Після того, як починаючі спортсмени отримають уявлення про вправу, розучування важливих його компонентів найбільш вагомо здійснювати в наведеній нижче послідовності.
Основна частина навчання проводиться в парах: кожний із займаючись почергово є передаючим і приймаючим.
Вивчення техніки передачі естафети можна починати тільки після вивчення техніки бігу на короткі дистанції.
Вивчення техніки
Задача №1. Ознайомити з технікою передачі естафетної палички і правилами змагання.
Засоби: 1. Демонстрація техніки передачі естафетної палички за допомогою способу «знизу» і «зверху».
2. Роз’яснення особливостей техніки передачі і її значення для естафетного бігу на різні дистанції.
3. Роз’яснення основних правил проведення естафетного бігу.
Задача№2. Навчити передавати і приймати естафету на місці в ходьбі і в бігу з невеликою швидкістю.
Засоби: 1. Передача і прийом естафети на місці лівою і правою рукою, за сигналом викладача.
2.Передача і прийом естафети в ходьбі по сигналу під праву
ногу (з паузою на один рахунок).
3. Теж саме за сигналом під ліву ногу без паузи.
4. Теж саме при повільному бігу: сигнал «хоп» подає
передаючий.
Методичні вказівки
Для виконання цієї вправи потрібно побудувати спортсменів в колону по одному з дистанцією 0,5м., (витягнута рука). Після розрахунку на перший-другий, перші (другі) роблять крок в сторону. За командою перші номери відводять витягнуту руку назад, а другі номери передають естафетну паличку. Після декількох повторів спортсмени повертаються кругом і обмінюючись ролями, продовжують виконувати вправи.
Після цього техніка передачі естафетної палички удосконалюється в ходьбі і в повільному бігу парами.
Темп бігу поступово збільшується.
Звернути увагу на біг в ногу, добру фіксацію кісті приймаючого і точне «вкладання» естафетної палички передаючим. Слідкувати за тим, щоб він не біг з витягнутою рукою. Після команди «хоп» передаючий повинен подивитись на руку приймаючого, випрямлену до прийому естафети. Не дозволяється протягувати естафету для передачі разом із сигналом «хоп». Це одна із характерних грубих помилок.
Задача №3. Навчити бігунів першого етапу, низького старту з естафетною паличкою, і старту останніх бігунів команди.
Засоби: 1. Низькі старти з естафетною паличкою на повороті.
2. Старт з опорою на одну руку на прямій на повороті.
3. Те саме з виходом на пряму, те саме на прямій з виходом в поворот.
4. Старт в мить досягнення передаючим контрольної відмітки.
Задача №4. Навчити техніці передачі і прийому естафетної палички в бігу з різною швидкістю.
Засоби: 1. Передача і прийом естафетної палички на швидкому ходу на початку і в кінці віражу.
2. Передача і прийом естафетної палички на певній швидкості в межах зони.
3. Біг по всій дистанції; передача і прийом естафетної палички по етапам на повній швидкості в установленій зоні.
Методичні вказівки
На бігових доріжках розминаються зони передачі. Естафета передається в другій половині зони передачі. Суворо стежать, щоб на 2 – му і 4 – му етапі приймаючий естафету біг по зовнішньому краю доріжки, а на 3 – му по внутрішньому краю. Зверніть увагу на точність розрахунку відстані між приймаючим (в момент старту) і передаючим, на своєчасність початку бігу приймаючим, на активність руху рук при передачі естафети і на дотримання правил змагання.
Задача №5. Навчити техніці естафетному бігу в цілому.
Засоби: 1. Передача естафетної палички кожною парою бігунів в своїх зонах на певній швидкості.
2. Визначення точного допуску.
3. Розведення бігунів по етапам.
4. Командний біг «на результат» в естафеті 4×100м.
Засоби: 1. Передача естафети на початку і в кінці повороту на відрізку 50×70м.
2. Передача естафети з повним пробігів своїх етапів.
3. Пробіг естафет 4×40, 4×50, 4×60.
4. Пробіг в повну силу естафети 4×100м.
Методичні вказівки
При складанні команди для естафетного бігу 4×100м., слід пам’ятати , що на першому і четвертому етапі бігуни пробігають 110м., а на другому і третьому – 120м. На першому етапі слід поставити того бігуна, який добре володіє технікою низького старту і який вміє швидше всіх бігти на повороті. Бігун на другому етапі повинен володіти доброю спринтерською витривалістю і вміти добре приймати і передавати естафетну паличку. На 4-й етап слід поставити бігуна, який має найкращий результат в бігу на 100м., з ходу.
Командні змагання в естафетному бігу користуються великою популярністю у молоді. Вони заохочують до занять легкою атлетикою, оживляють тренування. Естафети можуть проводитися як на заняттях фізичного виховання так і в тренувальних секціях.
Тренування в естафетному бігу
Естафетний біг – це командне змагання і успіх у ньому залежить у рівній мірі як від індивідуальних швидкісних якостей спринтерів, так і технічної підготовки і згуртування усієї команди. Цим положенням приділяються основні направлення в тренуванні: необхідність підвищувати швидкісні якості кожного бігуна і удосконалювати техніку передачі естафети усіма учасниками. Найбільш цілеспрямована передача естафети у «зв’язках» бігунами, за якими закріплені визначені етапи. При цьому передаючий пробігає відрізок у 30 – 50м., і в кінці його на повній швидкості передає естафету товаришу. Приймаючий, стартує з обліком контрольної відмітки, набирає максимальну швидкість з таким розрахунком, щоб прийняти естафету в кінці зони, і після цього пробігає у повну силу ще 40 – 50м.
Передачу у «зв’язках» треба тренувати по прямій, по повороту, удвох, утрьох і усією командою. Для вироблення упевненості цілеспрямовано найчастіше брати участь в змаганнях з естафетного бігу стабільним складом учасників. При цьому на перший етап краще усього поставити спринтера, який добре володіє стартом і бігом по віражу. На 2, 3 і 4 – м., етапах, як правило, бігуни розташовуються по всезростаючій силі. Закінчують естафету звичайно сильніші.
Завдяки емоційності, доступності і різноманітності естафетний біг є чудовим засобом розвитку фізичних і волових якостей студентів, тому, що він повинен знайти удосталь місця як на заняттях, так і у позакласній праці з легкої атлетики.
Список використаних джерел
1. Ільницький В.І., Ясінський Є.А. «Фізичне виховання у середніх медичних навчальних закладах: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 192 с.»
2. Мазін В. М. Навчальна програма дисципліни «Легка атлетика з викладання» (для бакалаврів спеціальностей «Фізичне виховання», «Фізична реабілітація»). - К.: МАУП, 2004. - 24 с.
3. http://www.br.com.ua/referats/fizkultura/19204.htm
4. https://sites.google.com/site/fizkultskarb/home/privet/legka- atletika/tehnika- bigu-na-korotki-distanciie/estafetnij-big
5. http://referaty.lviv.ua/sport/14128-estafetniy_big.html