Тема: Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.
Мета: навчити учнів розрізняти другорядні члени речення (додаток, означення, обставини), виділяти їх у контексті умовними позначками; формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до другорядних членів речення, визначати їх синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження; за допомогою мовленнєво-дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до школи, вдячності, поваги до вчителя.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: картки з текстами, таблиця, підручник.
Хай буде слово вчителя завжди
Святим і чистим на землі.
Нехай до нього, як до правди,
Ідуть великі і малі.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Психологічна настанова й внутрішня мотивація щодо вивчення
теми «Другорядні члени речення». Ознайомлення учнів із ходом навчальної діяльності.
Оголошення епіграфа уроку.
Відгадати загадку.
Дзвоном кличе в клас діток,
Бо починається урок.
(Дзвоник)
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Прочитайте. Запишіть речення. Підкресліть граматичні основи.
Чим відрізняються одне від одного речення?
Мов пишна квіткка, розцвіла в центрі міста 1971 року середня школа № 1. Відкрилась школа.
Лексична робота.
З’ясуйте значення слова школа за тлумачним словником.
(Школа – навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління).
Скільки ж років нашій школі?
Самостійна розумова діяльність.
Речення, що складаються тільки з граматичної основи називаються непоширеними.
Які ж, на вашу думку, речення називаються поширеними?
Яку роль відіграють другорядні члени речення?
ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.
Індивідуальна робота.
Опрацювати теоретичний матеріал на с. 81, 83, 84.
Заповнити таблицю «Другорядні члени речення».
Член речення | Що оз начає | На які питання відповідає | Якими частинами мови виражається | Як підкреслюється |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
Сформулюйте запитання за змістом таблиці до своїх
однокласників.
Демонстраційне пояснення теоретичного матеріалу.
Прочитайте. Розгляньте схему й визначте, які з другорядних
членів пояснюють головні, а які – інші другорядні?
Вчитель – творець людських душ.
За зразком накресліть схему речення. З’ясуйте види
другорядних членів речення.
Рідна школа – це друга домівка кожної людини.
Поясніть наявність тире в реченнях. Наведіть 2 власних
приклади на цю пунктограму і запишіть їх.
V. Закріплення здобутих знань у процесі практичної роботи.
Робота біля дошки
Прочитайте текст. Випишіть словосполучення, у яких
залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків. Визначте синтаксичну роль цих слів, поставте до них запитання.
Зразок. Лишається вражень.
Рідна школо! Скільки приємних і ніжних вражень про тебе лишається в серцях твоїх вихованців! Ти всім даєш крила, виводиш на широку життєву дорогу.
(У процесі роботи учні користуються пам’яткою. Непрямі відмінки, на які відповідає додаток:
Р. кого? чого?
Д. кому? чому?
З. кого? що?
О. ким? чим?
М. на кому? на чому?)
Робота з підручником. Виконати вправу 140 на с. 83.
Взаємоперевірка (обмін зошитами)
Хвилинка відпочинку.
Прослухайте вірш І. Кульської. Чому дівчата почали погано вчитися? А
ви самостійно виконуєте домашнє завдання? Визначте питальні й окличні речення. Знайдіть обставини, виражені прислівниками.
Звідки двійки
Добре вчилася Софійка,
Добре вчилася Гафійка,
А чому це в них, дивись,
Раптом двійки завелись?
Звідки двійки у Софійки?
Звідки двійки у Гафійки?
От розказує Софійка:
Через те у мене двійка,
Що Данило, старший брат,
Виїхав на практику.
Дуже добре знає брат
Мову і граматику.
Знає правила чудово,
Гарно пише кожне слово...
А самій, без брата,
Як мені писати?
От розказує Гафійка:
Через те у мене двійка,
Що послали в нас бабусю
Аж на місяць в місто Львів.
Там такі відкрились курси –
Навчання бухгалтерів...
А чого навчатись їй?
Зовсім зайве діло,
Бо вона задачник мій
На зубок завчила!
А самій мені, хоч плач,
Не рішить ніяк задач.
Стилістичний аналіз-зіставлення синтаксичних конструкцій.
Порівняйте порядок слів у реченнях. Визначте в них головні та
другорядні члени речення.
Високі тополі шумлять біля школи.
Тополі високі, стрункі.
! На означення схожі деякі складені іменні присудки, виражені прикметниками. Якщо прикметник стоїть перед іменником, до якого відноситься, і означає лише ознаку предмета, то виконує функцію означення. А якщо прикметник стоїть після іменника і стверджує або заперечує наявність ознаки, то виступає у реченні присудком. На такий прикметник падає логічний наголос.
Поясніть вислів, підкреслений у тексті. Випишіть 2 речення,
підкресліть головні й другорядні члени.
Школа дає дітям не тільки знання, але й дарує нових друзів. Разом з однокласниками ви радієте успіхам, перемогам, переживаєте негаразди. З часом утворюється новий міцний, дружний класний колектив, де один стоїть за всіх, і всі – за одного.
VІ. Підсумок уроку.
- Яку роль виконують другорядні члени речення в мовленні?
Продовжіть речення:
Сьогодні на уроці я
дізнався...
зрозумів...
відчув...
Оцінювання роботи учнів на уроці.
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати теоретичний матеріал за підручником.
Написати твір-мініатюру на тему «Школа – наш другий дім».