Вчитель: Білодід Наталя Віталіївна
Клас: 7
Тема уроку: Творення й відмінювання активних дієприкметників теперішнього й минулого часу
Мета уроку:
навчальна: поглибити знання учнів про дієприкметники, пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, формувати вміння розрізняти активні дієприкметники, утворювати активні дієприкметники теперішнього і минулого часу, ознайомити семикласників з особливостями відмінювання дієприкметників;
розвиваюча: розвивати творчі вміння використовувати активні дієприкметники у власних висловлюваннях;
виховна: виховувати позитивне ставлення до української мови та народної культури, викликати інтерес до їх вивчення, стимулювати бажання досліджувати мовні явища.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.
Обладнання: підручник, робочий зошит, схеми та таблиці, завдання вправи «Комплімент», вправи «Кубування», розподільного диктанту, фізичної хвилинки.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Поетичне вітання
Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Продзвенів уже дзвінок,
Починаємо урок!
Вправа «Комплімент»
А розпочнемо наш урок із вправи «Комплімент». (Вчитель підходить до першого учня і говорить йому комплімент.. Учень повертається до сусіда і продовжує комплімент).
Сьогодні ми знову вирушимо в пізнавальну мандрівку у дивовижну країну Дієприметниковію. Українці, вирушаючи в далеку дорогу, на згадку про дім беруть із собою обереги-символи, талісмани, які допомагають у тяжку хвилину.
Серед цих оберегів – калина, тополя, хліб, лелека, барвінок, сорочка, пісня, рушник … Тож нехай ці обереги допоможуть нам у нашій подорожі.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Слово вчителя
Сьогоднішня мандрівка буде присвячена останньому осінньому місяцю – листопаду. А чи знаєте ви, що походить назва листопад із давньої слов’янської мови. Листопад на Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Ще за Київської Русі останній місяць осені називався «груднем», а сучасний грудень – «студнем».
У давні часи в різних місцевостях України побутували різні назви: «напівзимник», «ворота зими», «листопадень», «падолист», «грудкотрус» тощо.
Перевіримо, чи готові ви до нової подорожі. Пригадайте все, що ви знаєте про дієприкметник.
Вправа «Кубування»
Учні по черзі кидають кубик, усно відповідають на те питання, яке їм випало на грані
1 – Що називається дієприкметником?
2 – Які граматичні ознаки у дієприкметника від дієслова?
3 – Що спільного у дієприкметника і прикметника?
4 – Синтаксична роль дієприкметника.
5 – Наведіть приклади дієприкметників.
6 – Визначте граматичні ознаки дієприкметника усміхнений.
Розподільний диктант
Запишіть дієприкметники у дві колонки: І — активні, II — пасивні.
Нагороджений, працюючий, переконаний, закручений, посивілий, керуючий, бажаний, знижений, почорнілий, напоєний,
Нев'янучий, зів'ялий, повідомлений, діючий, оновлюючий, оновлений, досліджений, зашитий, випрасуваний, зображений, відтворюючий, відтворений.
ІII. Мотивація навчальної діяльності учнів
Від поданих дієслів утворіть дієприкметники
1 який літає
2 які крокують
3 який розтав
4 які посивіли
5 яка співає
6 який заснув
7 який радіє
1 яке розсипали
2 який виконали
3 яку занесли
4 який перемили
5 яку згадують
6 які відігнули
7 який нагріли
ІV. Оголошення теми та мети уроку
Слово вчителя
Сьогоднішня наша тема уроку: «Творення й відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу». (Слайд 3)
У кожного з вас на парті лежить колосок. На ньому ви повинні написати, чого ви очікуєте від уроку.
V. Вивчення нового матеріалу
Народознавча пауза.
З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного відпочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин, спочиває примерзла нива, а отже можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Під цю пору вже справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці та досвітки, влаштовували всілякі забави. Про листопад український народ говорив: «Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат. В листопаді на колесах виїзди, а полоз на віз клади. Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть». З листопадом пов’язано багато народних прикмет.
Якщо на Дмитра (8 листапада) день без снігу, то ще не скоро буде зима.
Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.
В листопаді на колесах виїзди, а полоз на віз клади.
Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть.
Яка погода в листопаді – така і в квітні.
Розглянути таблицю й розказати про активні дієприкметники, а також про їх творення.
Активні й пасивні дієприкметники
Час | Дієвідміна | Активні | Пасивні | ||
спосіб творення | приклади | спосіб творення | приклади | ||
Теперішній | І ІІ | Основа теперішнього часу -уч- | Пишуть — пишучий, читають — чита-ючий, лежать — лежачий, стоять — стоячий | — | — |
Минулий | | Основа інфінітива неперехідних дієслів (-л-) (рідше –ш-) | Горіти — горілий, посивіти — посивілий, перемогти — перемігший | Основа інфінітива перехідних дієслів -н-, -ен, -т- | Сказати — сказаний, зробити — зроблений, шити — шитий |
Позмагатися із товаришем по парті: хто найбільше наведе прикладів на способи творення дієприкметників. Приклади записати.
Користуючись таблицею і теоретичним матеріалом, розказати про активні дієприкметники.
Пасивні дієприкметники | |
керувати → керу|ють → керу- + -юч- = керуючий лежати → леж|ать → леж- + -ач- = лежачий посивіти → посиві|ти → посиві- + -л‑= посивілий | бити → би|ти → би- → + -т‑= битий. принести → принес|ти + -ен- = принесений |
Висновок: активні дієприкметники теперішнього утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –уч-, -юч-, -ач-, -яч-.
До дієслівної основи дієслів І дієвідміни теперішнього часу додаються суфікси –уч-, -юч-.
До дієслівної основи дієслів ІІ дієвідміни теперішнього часу додаються суфікси –ач-. –яч-.
VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи
Робота біля дошки
Виконання вправи 252 (стр. 128). Відредагувати речення
Коментар учителя
Традиційно дієприкметників на -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) в українській мові небагато. Це пояснюється тим, що під упливом розмовного мовлення вони замінюються дієсловами: працююча жінка — жінка, яка працює: танцюючі пари — пари, які танцюють.
Неправильно Правильно
Відстаючий учень. Той, котрий відстає.
Відпочиваючий чоловік. Той, хто відпочиває.
Подорожуючий юнак. Той, котрий подорожує.
Хвилюючі слова. Слова, що хвилюють.
Фізкультхвилинка «Лінгвістичний волейбол»
Від дієслів утворити активні дієприкметники минулого часу (усно).
Почорніти, змарніти, обгоріти, змокнути, згоріти, зів’янути, дозріти.
Творча робота
Виконання вправи 256 (стр. 129). Переписати, утворюючі від поданих у дужках дієслів активні дієприкметники минулого часу. Дієприкметники поставте у потрібній формі.
Народознавча пауза. (Слайд 5)
14 листопада українці відзначали свято Кузьми і Дем’яна. Кузьма і Дем’ян вважалися захисниками людей і тварин од укусів змій. Крім того, їм приписували покровительство ремесел, зокрема ковальства. Тому найпишніше це свято відзначали ковалі – найшановніші фахівці села.З цим святом пов’язані такі народні прикмети:
Якщо розвезе дорогу – не жди морозу до початку грудня.
Випаде сніг – на весняну повінь.
Дієприкметники відмінюються, як прикметники твердої групи — за родами, числами й відмінками:
замріяний юнак, замріяна юнь, замріяне юнацтво, замріяні люди.
Однина
Відмінки чол. р., сер. р. ЖІН. р-
Н . замріяний ліс, замріяна нива
замріяне поле
Р . замріяного лісу, замріяної ниви
поля
Д. замріяному лісу, замріяній ниві
полю
Зн. замріяний ліс, замріяну ниву
замріяне поле
О. замріяним лісом, замріяною нивою
полем
М. (у) замріяному ( замріянім ) лісі,
(на) замріяній ниві, полі
Множина
Н. замріяні ліси, поля, ниви
р. замріяних лісів, полів, нив
Д. замріяним лісам, полям, нивам
Зн. замріяні ліси, поля, ниви
0. замріяними лісами, полями, нивами
М. (у, на) зам ріяних лісах, полях, нивах
У знахідному відм інку однини дієприкметники можуть мати паралельні форми, залеж но від іменника,
з яким вони узгодж ую ться. Якщо іменник належить до назв істот, діє прикметник має форму родового відмінка, а якщо неістот — називного:
(бачу) пожовтілий листок, достиглі вишні,
але:
скривдженого хлопця, утомлених шахтарів.
У місцевому відмінку однини діє прикметники можуть мати паралельні закінчення -ому та -ім: на примерзлом у ґрунті — на примерзлім ґрунті; у посивілому волоссі — у посивілім волоссі.
Провідмінювати слова: ясний і сяючий, весела й синіюча.
(Учні виконують завдання в зошитах, четверо – біля дошки.)
Які ж висновки, що допоможуть нам у подорожі, можемо зробити про відмінювання дієприкметників?
Так, щоб вийти без перешкод у відкрите море рідної мови, треба пам’ятати, що дієприкметник буде мати такі відмінкові закінчення, які мають прикметники твердої групи, або просто поставити питання, зіставляючи закінчення.
Ознайомлення учнів із розбором дієприкметника як особливої форми дієслова
Зразок усного розбору
Дівчина, замріяна спогадами про літо, крокувала вечірніми вулицями.
Замріяна — особлива форма дієслова — дієприкметник, початкова форма — замріяний, доконаного виду, минулого часу, пасивного стану, вжитий в однині, в жіночому роді, в називному відмінку; в реченні виступає поширеним означенням, разом із залежними словами утворює дієприкметниковий зворот, на письмі відокремлюється комами.
Зразок письмового розбору
Замріяна — дієприкм., поч. ф. — замріяний; докон.в., мин. ч., пас., одн., ж. р., Н.в.; означ., дієприкм. зворот.
Тиша оповила землю, укриту снігом (А. Волкова).
Зразок письмового розбору
Укриту - особлива відмінювана форма дієслова — дієприкметник, початкова форма — укрита, укритий, укрите; пасивний, доконаного виду, однина, жіночий рід, знахідний відмінок; є частиною відокремленого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом.
27 листопада – свято Пилипа. Це був останній день напередодні посту. В кожній оселі готували чимало смачних страв – борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажене м'ясо, переважно птицю. За давнім звичаєм, до батьків обов’язково мали прийти на вечерю дочки із зятями, котрі недавно пошлюбувалися, а також запрошували кумів і одиноких сельчан. Залишки од вечері відносили бідним людям. У цей час люди спостерігали за погодою.
Іній на Пилипа – буде овес, як липа.
Якщо хмарно або сніжно – травень буде негожий.
Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку.
Якщо на Пилипівський піст лежить сніг, то він буде лежати до повені.
VІІ. Підведення підсумків уроку
Рефлексія
Які враження від уроку?
Завдяки чому вдалося виконати всі завдання?
Що, на вашу думку, вдалося виконати найкраще?
Чи потрібні вам знання, які ви сьогодні одержали на уроці?
Чи виправдались ваші очікування?
Ну от і все. Ще одна подорож в країну Дієприкметниковію закінчилася. Всі завдання виконано, ви добре попрацювали. Я задоволена вашими знаннями. Давньогрецький драматург Есхіл сказав: «Мудрий не той, хто надто багато знає, а той, чиї знання корисні». Ви ж довели, що свої знання вмієте застосовувати на практиці.
VІІІ. Домашнє завдання
Вивчити §18 (стр. 112-115)
Виконати вправу 265 на стр. 131-132
ІХ. Оцінювання навчальної діяльності
Використання карток самооцінювання:
| Оцініть себе за кожним із тверджень | Бали (1-2) |
1. | Я виконав всі завдання вчителя |
|
2. | Я був на уроці уважним |
|
3 | Я зрозумів тему |
|
4 | Я був активним |
|
5. | Я працював самостійно |
|
6. | Я запам’ятав нову інформацію |
|
| Всього |
|