ГЕНРІХ БЕЛЛЬ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. «ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА…». ЗАСУДЖЕННЯ ЖАХІВ ВІЙНИ У ТВОРЧОСТІ НІМЦЯ БЕЛЛЯ.


МЕТА : ознайомити учнів із життям і творчістю німецького письменника Г.Белля, ознайомити зі змістом твору, вдосконалити навички роботи над аналізом твору «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»; розвивати навички переказу прочитаного, зв’язного мовлення, уміння визначати головну думку твору; виховувати у школярів розуміння протиприродності і антигуманності війни.


ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ: учень ( учениця) знає основні відомості про Г.Белля, дізнається більше про події Другої Світової війни, систему виховання у фашистських гімназіях і Спарті, вміє визначати головну думку твору, характеризує внутрішній стан героя.


ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.


ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника,виставка його творів, презентація біографії Белля, фотоілюстрації із зображенням наслідків Другої світової війни, музичні твори про війну, мультимедійна дошка, комп’ютер, тлумачний словник, тексти оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».


ПИШУ ПРО ЧАС , ЯКИЙ ПРОЙШОВ

ПО ЛЮДЯХ, НАЧЕ ПО РЕЙКАХ.

Е. М. РЕМАРК


ХІД УРОКУ



І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Друга світова війна залишила чорний слід у долі людей усього світу. Тому не дивно, що до цієї теми зверталися митці різних країн. Навіть через багато років після закінчення війни в творах мистецтва порушується ця тема.. Вона пов’язана з темою пам’яті , тому що людство не має права забути жахи того часу, усіх тих, хто ціною власного життя подарував нам мир. Окремі письменники переосмислюють події війни, засуджують тих, хто її розв’язав. Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «війна»?

2.Поетична п’ятихвилинка.(Учні виразно читають поезії, в яких втілюється тема Великої Вітчизняної війни)

3.Асоціації.(Створення асоціативного куща «Обличчя війни»)

ОБЛИЧЧЯ ВІЙНИ

Звуки Кольори Ознаки Сліди


ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Робота з репродукцією картини П. Пікассо «Герніка» (СЛАЙД 2)

Учитель.

-Як ви розумієте те, що зображено на картині?

-Якою «бачить» війну художник? (Це жах, що несе знищення всього живого.

Автор цієї картини Пабло Пікассо так намалював війну, жах, який вона принесла людству. Читаючи книги про Велику Вітчизняну війну , ми звикли, говорити про подвиги захисників Вітчизни, засуджувати війну, що несла загибель людям, руйнувала міста й села. Звичайно ж , одночасно з ідеєю війни ми засуджували загарбницьку армію, не вдаючись до подробиць, з кого вона складалася і хто до неї потрапив.

Давайте спробуємо подивитися на Другу світову війну з іншого боку – очима німецького солдата, героя оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»)


ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ І ОЧІКУВАНИХ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ІV. НАДАННЯ НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ


1.Вступне слово учителя.

ХХ століття стало історією. Якою? Що закарбувалося в нашій пам’яті, пам’яті наших батьків, дідів і прадідів.

Революції, політ людини в космос, Чорнобильська катастрофа, Друга світова війна і проголошення незалежності України…І радість і сумні події. Але однією з найбільших трагедій була, є і залишається війна. Великі і малі війни забрали десятки, сотень, тисяч, мільйонів людей. Якою б за кількістю жертв, за масштабами руйнувань не була війна, вона залишає однаково страшний, вогняний слід у людських душах. Дві світові війни стали найжахливішими сторінками в історії людства.

Війни можуть бути різними з погляду їхніх учасників. Ми з вами говоримо про страждання, які випали на долю наших земляків. А як судять про війну самі німці? Зробити певні висновки , зрозуміти жахливість війни 1941-1945 років деякою мірою нам допоможе оповідання Генріха Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

 Війна у творах німецького письменника Геріха Белля - це війна переможених. Він зображує її останній період - період відступу і поразки, проте Белля цікавила не війна як така, а людина на війні. "У величезній кількості жертв, - говорить він, - губиться окрема людина...", саме ця окрема людина, її страждання стають центральним об'єктом зображення.
      Герої Белля - солдати, єфрейтори, фельдфебелі, обер-лейтенанти - прості служаки, виконавці чужої волі, що не знайшли в собі сили протистояти фашизму, а тому самі певною мірою страждають від своєї причетності до його злочинів. Ні, Белль не виправдовує їх - він співчуває їм, як людям.
     У маленькому оповіданні Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." йдеться не тільки про заперечення фашизму, а й будь-якої війни. Отже, сьогодні наша розмова про Белля і його відношення до війни.


V. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1.Літературна довідка

Презентація групи учнів – біографів життєвого і творчого шляху Генріха Белля.

(СЛАЙД 3) Відомий німецький прозаїк і публіцист Генріх Белль народився 21 грудня 1917 року в м. Кельні у родині ремісника – теслі та скульптора – різьбяра. Час і місце народження великою мірою визначили його життєвий шлях: йому ніби на роду було написано стати підданим Третього рейху, далі – солдатом вермахту, потім – військовополоненим і нарешті – громадянином розтоптаної, зруйнованої, приниженої країни. Його батьки вирізнялися глибокою християнською вірою і в її традиціях виховували своїх дітей. Окрім того, батько завжди намагався виховати у дітях незалежні політичні переконання.

(СЛАЙД 4) Саме під його впливом Генріх опинився серед тих декількох учнів гімназії, які не вступили до молодіжної нацистської організації «Гітлерюгенд» (гітлерівська молодь). А згодом він відмовився піти добровільно на військову службу.

(СЛАЙД 5). Однак гітлеризмові були вкрай потрібні солдати, і Белля спочатку мобілізували відбувати трудову повинність, а через деякий час відправили на військове навчання. І на довгі роки ( з 1939 по 1945) Г.Белль став солдатом гітлерівської армії, воював у Франції, Польщі, Румунії та Україні, був чотири рази поранений, переніс багато злигоднів, добре розуміючи трагічність і абсурдність цієї та й будь – якої іншої війни. «Солдатам – а я був солдатом – слід нарікати не на тих, проти кого їх послали воювати, а тільки на тих, хто послав їх на війну» -, скаже згодом Г.Белль. Незадовго до кінця війни йому вдалося здатися у полон до американців, де він дочекався звістки про капітуляцію Німеччини та кінець війни. Незабаром письменник напише про своє ставлення до війни та дасть їй таку оцінку : «Те, що легко засвоїлось у батьківській хаті з почуттям відрази, за ці шість років поглибилось до міцного, обґрунтованого роздумами і світоглядом переконання: немає нічого безглуздішого, більш сприятливого для отупіння, аніж солдатчина. І війна… стала для мене потворною машиною отупіння, кривавого отупіння».

( СЛАЙД 6). Повернувшись з війни додому, Г.Белль вступив до Кельнського університету і твердо вирішив здійснити свою давню мрію – стати письменником. 1947 рік був особливим у творчості письменника: саме тоді виникло літературне об’єднання письменників під назвою «Група 47», яке упродовж довгих років визначало шляхи розвитку літератури Західної Німеччини. Його членом став і Генріх Белль, щоб уже незабаром отримати визнання, а у 1951 році – премію цієї групи за оповідання «Чорні вівці».

(СЛАЙД 7).Тема війни стає провідною у творчості Генріха Белля. Збірка оповідань «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», повість «Поїзд приходить опівночі», роман «Де ти був, Адаме?» сповнені роздумів про гуманізм та варварство, про катів та їх жертв, про антилюдську суть війни. До кращих літературних здобутків митця належать романи «І не сказав жодного слова», «Дім без господаря», «Більярд о пів на десяту», «Очима клоуна», «Груповий портрет з дамою», повість «Хліб ранніх років». У 1969 році Г.Белль був обраний головою німецького ПЕН – центру, а в 1972 - му став президентом міжнародного ПЕН – клубу.

(СЛАЙД 8)Творчі досягнення Генріха Белля високо оцінені людством: 1972 року він став лауреатом Нобелівської премії, у 1977 – 1978 роках було здійснене десятитомне видання його творів, яке перекладене 48 мовами світу

(СЛАЙД 9) .16 квітня 1985 року він помер. Письменник пройшов свій шлях, так і не давши нікому створити навколо себе хоч би такий – сякий міф, хоч би бліденьку легенду. Мабуть, найпереконливіше свідчення цьому – його могила. У невеликому селищі Мертен, що лежить між Бонном і Кельном, на кладовищі стоїть простий дерев*яний хрест. На ньому напис : « Генріх Белль. 1917 – 1985»


2.Бесіда за змістом оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

  • Яке ваше враження від оповідання?

  • Від чийого імені ведеться оповідь? (Від імені головного героя)

  • Як ви вважаєте, якими були його погляди на війну?

  • З чим була перш за все пов’язана ця війна для рядових німців?(Політика Гітлера)

  • Як ви думаєте, чому герой не має імені? Чи є у творі його портрет? Чому? ( У тексті відсутнє ім᾿я героя, його портрет, ми нічого не знаємо про риси його характеру. Автор свідомо використовує такий прийом. Він створює узагальнений портрет німецьких хлопців, яких змусили йти на війну. Навіть якщо вони були членами гітлерюгенд, сліпо вірили у лозунги фашистів, все одно мали право на життя. У цьому полягає трагедія молодого покоління Німеччини.

Вчитель. Зверніть увагу на висловлювання Г. Белля:

  • «Солдатам – а я був солдатом – слід нарікати не на тих, проти кого їх посилали воювати, а тільки на тих, хто посилав їх на війну»

  • «Чи були героями всі ті, хто волав, молився й проклинав в окопах, госпіталях, на сходах і в підвалах, на вантажних машинах, на возах, у залізничних вагонах?.. Геройська смерть, яку їм так щедро приписують, - не більше ніж розмінна монета політики, а отже, фальшиві гроші».

Вчитель. Як ви вважаєте, чому давня епітафія, присвячена героїчним спартанцям, починалася словами: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»


VI. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК


1.Робота над читанням тексту.(Завдання по групах, звіт після прочитання )

Під час читання відмітити все,

-що стосується пейзажу;

-що стосується інтер’єру;

-відмітити деталі, що свідчать про психологічний стан героя.

2.Звіт по групах.

VII. РОЗВИТОК МОВИ

1.Вправа «Незакінчене речення»

  • Не було затемнення, бо…(все місто охопила пожежа)

  • Коли мерців залишили внизу, інших понесли до зали малювання. Цих інших назвали…(рештою)

  • Юнак не міг підвестися на ліктях та опертися на праву ногу і вважав, що…(їх міцно примотали до тулуба)

  • Героєві здавалося, що він не в гімназії, що перетворилася на шпиталь, а його принесли до …(музею мертвих)

  • У комірчині шкільного сторожа, де герой учнем пив молоко і палив цигарки, зараз були…(мерці)

  • Колишній сторож гімназії Біргелер під час війни став…(пожежником)

  • Пожежник несподівано відняв казанка від губ героя, хоч той ще не напився досхочу, бо…(води всім не вистачало)

2.Бесіда з учнями.

-Що ми можемо сказати про вік героя? Наведіть рядки з твору.

- Які два питання турбують героя, коли він чекає своєї черги в операційну? Чому вони повязані між собою?

3. Спостереження за психологічним станом героя.

Запитання

  • Яка деталь підкреслює політичні події у країні? («…третя гімназія називалася гімназія Адольфа Гітлера»)

  • Скажіть, будь ласка, чи швидко герой приходить до висновку, що це його рідна гімназія? (Цитата)

  • Яка деталь стає вирішальною в процесі «впізнання» гімназії? (Недописана героєм фраза «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…») (Цитата)


Історико – літературознавчий коментар


Ковзаючи поглядом по всіх картинах і скульптурах, герой залишається байдужим, тут все для нього "чуже". І лише потрапивши на операційний стіл, що знаходився в залі для малювання, він впізнає на дошці напис, зроблений його рукою: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...". "Побачити своє письмо - гірше, ніж побачити себе самого в дзеркалі, - куди більше ймовірності. Ідентичність власного письма я вже ніяк не міг узяти під сумнів". І в цю ж мить він усвідомлює і свій стан - у нього немає обох рук і правої ноги. Ось чим закінчилась система виховання, яку встановили "вони" (фашисти) в гімназії Святого Хоми, християнській гімназії, один із постулатів якої, напевно, збігався з біблійною заповіддю: "Не вбий!". Школа, яка готувала до смерті, сама перетворилася на трупарню: в підвалах складали мертвих солдатів.
      Не випадково вчитель примушував писати на дошці саме давньогрецький двовірш Симоніда Кеоського про битву спартанських воїнів під Фермопілами. Вірш про цю битву - давня формула подвигу у справедливій війні.
      Спартанці загинули всі до одного, захищаючи батьківщину: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ти бачив: тут всі ми полягли, бо так звелів нам закон". Фашисти по-фарисейськи прагнули ототожнити себе зі спартанцями. Вбиваючи в голови молоді ідею про справедливі війни, готуючи їх до героїчної смерті, фашистські ідеологи насправді готували для Гітлера "гарматне м'ясо" - таке необхідне йому для звершення його антилюдських намірів. І у підсумку це привело до смерті мільйонів.

Робота зі словником:

Фарисейство в сучасному розумінні є синонімом святенництва і лицемірства

Святенництво – карикатура на святість, показна форма благочестя і побожності

Лицемірство – нещирість, хитрість

Запитання.

  • Як герой сприймає фразу : « Мерців сюди, чув? А решту сходами нагору, до зали малювання, зрозумів»? (Оскільки юнака понесли сходами нагору, він зробив висновок, що ще живий)

  • Що здивувало героя? (Те, що зала малювання перетворена у операційну)

  • Чому спогад про малювання йде паралельно з відчуттями пораненого? ( Тут він був востаннє тоді, коли все було добре, і єдиною неприємність була його нелюбов до малювання. Юнак розуміє, що навіть отих маленьких неприємностей не буде вже ніколи, залишиться тільки жах і біль).

  • Яке почуття переповнює юнака? Чи випадково воно виникає? ( Почуття переляку, а потім, мабуть, ненависті. Воно не випадкове. Ненависть до зали малювання переходить у ненависть до місця, де надія на життя може згаснути).


Запитання .

  • Як ви розумієте фразу: « Я знов заплющив очі і подумав: ти мусиш, мусиш дізнатися, що в тебе за рана і чи справді ти у своїй школі. Все тут було таке мені далеке і байдуже, неначе мене принесли до якогось музею міста мертвих, у світ, глибоко чужий для мене й нецікавий, який чомусь впізнавали мої очі, але самі тільки очі…»? (Мирне життя здається героєві таким далеким, навіть нереальним. Він не хоче сприймати цей світ, признаватися собі, що це його рідна гімназія, бо тут йому втокмачували в голову ідеї непереможності німецького солдата. А тепер?)

  • Яким побачив себе герой в операційній? ( Це скоріше те, що від нього залишилося. (Цитата, )

  • Яким було прохання героя у фіналі твору? Про що це свідчить? (Молока. Цей солдат пройшов пекло, але залишився дитиною).

4.Бесіда з учнями.

  • Що ви можете сказати про психологічний стан героя? (Жах. Ненависть. Байдужість. Безсилля) ( «Асоціативний кущ»)

  • Чи відчувається у творі авторське ставлення до героя? (Автор співчуває герою, він переживає разом з ним його біль, кричить від болю, як і герой. Кричить, щоб почули ті, хто розв’язує війни під будь – яким гаслом)

  • Чи можете ви спрогнозувати майбутнє юнака?

VІII. РЕФЛЕКСІЯ


  1. «Карусель»

- Про що твір «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…?

- Який настрій викликає це оповідання?

  • Яка головна думка твору? (Війна антигуманна і протиприродна. Автор засуджує її як явище, що несе смерть.)

  • Чи можемо ми назвати цього солдата ворогом, загарбником? Яке слово найкраще характеризує його?(Жертва)

2.Заключне слово вчителя

Війна, про яку пише Белль, відкрила ще одну сторінку життя цілого покоління. Наслідки війни – руйнівні, жахливі, безнадійні. Безіменний герой оповідання – жертва цієї війни. Хлопець ніколи не зможе дописати фразу до кінця, адже він позбавлений обох рук. Відтак ситуація повернення скаліченого солдата до рідної школи перетворюється на тяжке звинувачення гітлерівському тоталітаризму, який цю війну породив. Автор не розповідає про військові подвиги юного солдата, можливо, йому так і не довелося взяти зброю до рук. Але війна не питає про їх наміри на майбутнє, вона їх просто знищує, не розбираючи націй, країн, континентів. Вона криваво й грізно вдерлася вдолі випускників радянських шкіл 1941 року. Як і герой оповідання Генріха Белля, вони стали її жертвами.(Звучить фрагмент пісні «Ах война, что ты сделала подлая?»)


ІХ. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК.


Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підібрати цитатний матеріал, висловлювання про війну. Визначити жанр твору, проблематику, символіку.

Намалювати «Обличчя війни»(за бажанням)


‹
›