Урок-свято «Великдень»


Мета: Ознайомити учнів із народними звичаями, традиціями, що пов’язані з початком весняного календарного обрядового циклу ; розвивати етичну самосвідомість, виховати кращі якості національного характеру, прагнення до відродження національної культури.

Хід уроку:


  1. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя - доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий - довгий вік.

  1. Є у нас предмет чудовий - Урок рідної мови.

Ласкаво просимо ми вас На урок - свято до нас.

  1. Мова кожного народу Неповторна і своя.

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші - трелі солов’я.

  1. На своїй природній мові І потоки гомонять Зелен - клени у діброві По - кленовому шумлять.

  2. Солов’їну, барвінкову,

Колискову - на віки - Українську рідну мову

В дар дають мені батьки.

  1. Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас - Бо ж єдина - так, як мати - Мова в кожного із нас.

  1. Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Вчитель: Великдень – одне з найбільших свят християн.


В Україні святкується з Х століття. Пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.







Виходять діти з хлібом.

  1. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом, з любов’ю і миром Для людей відкрита наша хата біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

  1. Вклоняємось вам, люди, доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг.

Як хлібу, що матінка чемно Й гостинно кладуть на вкраїнський рушник.

  1. Бо ж нашому роду нема переводу,

Хай пісня єднає коріння святі.

Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду,

На довгіїї роки, на вічні віки.

Вручають хліб - сіль

  1. Україно! Дорога моя Батьківщино!

Люблю тебе я всією душею.

  1. Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах.

  1. Вишневий світанок, полив’яне небо,

Корали калини і мамині очі,

І доля - з лелечего наче крила.

  1. Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й жила!

  1. Україна - це тихі води, ясні зорі,

Зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці.

  1. Ми народилися і живемо в чудовій мальовничій Україні.

  2. Тут жили наші прадіди, живуть наші батьки,

Тут корінь роду українського.

Під музику виходить дівчинка. Посередині - кошик.

  1. Червона калина - То наша родина.

Хорошенько цвіте.

  1. Ой, роде наш красний,

Роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося,

Бо багато нас є.

Що таке Україна?

За віконцем - калина,

Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата, під тополями хата.

Під вербою криниця, золотиста пшениця,

Серед лугу лелека і діброва далека.





  1. А що перша квітка –

То батько рідненький Хорошенько цвіте.

  1. А що друга квітка –

То ненька рідненька Хорошенько цвіте.

Ставлять в кошик по одній квіточці.

  1. А що інші квіточки –

То дрібні діточки Хорошенько цвітуть.

Кошик наповнюється квітами. Виходить до кошика хлопчик і дівчинка,
беруть кошик руками з одного і іншого боку.

  1. Доки батько живий!

  2. Доки мати жива!

  3. Поспішаймо сказати найніжніші слова:

  • - Рідний тату, - живи!

  • - Рідна мати, - живи!

Найдорожчі у світі - це ви, тільки ви!

Побажаєм вам 100 років жити.

Без горя, сліз і без журби.

Хай з вами буде щастя і здоров’я На многії літа, назавжди!

  1. Родина, родина - від батька й до сина,

Від матері доньці добро передали.

Родина, родина - це вся Україна

З глибоким корінням, з глибоким гіллям.









  1. Мов на крилах диво - птиці,

На величній колісниці,

Синьоока, світлолиця

Мчить красна Весна-дівиця.

  1. Вся вона, як та царівна - Пишна, красна і чарівна,

Мов та річечка ступає,

Всіх, всіх, всіх з теплом вітає.

Сценка.

Ведуча

Писанка котиться. Звучить музика. Назустріч їй – Зайчик.


Зайчик. Ти хто така будеш, красно панянко?


Писанка. А ти хто такий, сірий та вухатий?


Зайчик. Я Зайчик – Побігайчик. Лісом стрибаю, у город по капусту забігаю, від лиса та від вовка щосили тікаю.


Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.


Зайчик. Гарна ти, Писаночко, подобаєшся мені. Давай товаришувати.


Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!

Зайчик сумний, відходить на задній план.


Ведуча. Покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а на- зустріч їй Курчатко.

До залу входить Курчатко, звертається до Писанки.


Курчатко. Ти хто така будеш, красно панянко?


Писанка. А ти хто, таке мале, пухнасте та неповоротке?


Курчатко. Я Курчатко маленьке. Загубилося від квочки, від своєї неньки. Лісом бігаю, друзів собі шукаю.


Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.


Курчатко. Дуже ти мені, Писаночко, до серця припала! Давай будемо разом мандрувати, дорогу додому шукати.


Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!

Курчатко відходить на задній план


Ведуча. І покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а на зустріч їй Ягнятко.

До залу входить Ягнятко, звертається до Писанки


Ягнятко. Ти хто така будеш, красно панянко?


Писанка. А ти хто таке, мале, вухате та ще й кучеряве?


Ягнятко. Я Ягничка – невеличка. Вийшла поскубати свіженької травички. Свіжу травичку, запашні квіточки випасаю, друзів собі шукаю.


Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.


Ягнятко. Ти мені з першого погляду сподобалася! Давай товаришувати разом!


Писанка. А хіба ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!

Ягнятко відходить на задній план


Ведуча. І Писаночка покотилася далі. Котиться і думає, що другої такої гарної, красної на всьому світі немає. Так загордилася, задивилася, що не помітила, як зачепилася за корінчик і впала прямо в яму, що її Лисиця для своїх лисеняток викопала (Писанка присідає). І хоча не розбилася, та вилізти із ями – ніяк. Стала вона тоді гірко плакати – ридати.


Писанка. Ой, бідна я, бідненька! Ніхто мене не чує, ніхто мене порятує! Ой, якби зі мною був Зайчик чи Курчатко маленьке, чи Ягничка біленька! Вони б мене з біди порятували.


Ведуча. Довго плакала – ридала писаночка, аж почув її Зайчик, покликав Курчатко та Ягничку.

Вони разом витягли Писаночку з ями (Зайчик, Курчатко та Ягнятко протягують Писанці стрічку та піднімають її).


ВЧИТЕЛЬ

- І так звірятам сподобалась Писаночка, що вони самі вирішили розписати їх.




  1. Ось іде весна степами,

Перелогами, горбами

Де не ступить - з-під землі Лізуть паростки малі.

  1. Як опустить вниз травицю - Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе

- Всюди листя молоде.

  1. На берізку гляне зблизька - У сережках вся берізка.

До верби торкнеться - ба!

В білих котиках верба.

  1. А підіймем руки вгору До блакитного простору - З кожним помахом руки Линуть з вирію пташки.

  2. А пахощі приємні ллються,

Змінилося довкіл усе!

Струмочки весело сміються:

Весна іде! Красу несе!

  1. В весняному небі хмаринки пливуть. Величні каштани в Одесі цвітуть. Піснями весну ми стрічаємо,

Весну чарівну прославляємо.

  1. Вже весна спішить в оселі,

Розцвітуть рясні садки,

Прилетять до нас веселі,

Щебетливії пташки.

  1. Вся природа радіє красуні - весні,

Чути веселі пташині пісні!

Співець - соловейко всю ніч до світанку Витьохує пісню до самого ранку.

  1. Струмочок серед гаю, як річечка.

На квітці метелик, як свічечка. Хвилюють, малюють, квітують поля.

З весною тебе, Україно моя.

  1. По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну.

І всі комашки, всі рослини

і


Виходить хлопчик.

Хопчик Весна прийшла. Що ти нам, весно, принесла?

Весна Принесла я вам росу Парубоцьку красу,

Парубоцька краса,

Як у зимі роса.

Виходить дівчинка

Дівчинка Весна прийшла. Що ти нам, весно, принесла?

Весна Принесла я вам росу,

Дівочу красу,

Дівоча краса,

Як на весні роса.

Дівчинка Веснянко люба, мила До нас вже загостила.

Ворота відчиняйте,

Весну у двір пускайте.

Хлопчик А звідки ти прибуваєш? Весненько, як себе почуваєш?

Хлопчик А де ж ти зимувала? Кому квіти давала?

Весна За печею у Бога Сиділа я небога.

Там шовк я навивала,

Листочки з нього ткала.

Листочки для вільшини,

А другі для вербини,

Щоби всі були годні На свята Великодні.

Вчитель: Саме на весну припадає найголовніше христіянське свято - Пасха або Великодень. Це величезне свято світлого Воскресіння Іісуса Христа.

Великодню передує сім тижнів Великого посту. На останньому тижні Великого посту святкують Вербну неділю. В неділю священик святить вербові гілочки і люди беруть вербу додому.

По дорозі «б’ють» гілочками зустрічних і дітей приказуючи :

Не я б’ю - верба б’є,

За тиждень Великдень,


Недалечко червоне яєчко. Будь здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

А красивий, як весна.

Учні:

  • Українці вважають вербу святим деревом, яке передає людині силу та здоров’я.

  • Найважливіший день Вербного тижня - четверг. Його називають Страсним, Чистим або Живним. У Чистий четверг купають до схід сонця дітей, дівчата вмиваються в річках, озерах.

  • У Страсну п’ятницю й суботу печуть паски, розписують писанки. Хто співає у Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.

  • Настає Великодня ніч. У Великодню ніч колись не лягали спати і не роздягалися. Бог роздає щастя тим, хто тне спить цілу ніч і день.

  • Як тільки задзвонять дзвони, люди рушають до церкви. Священик святить паску, крашанки і все, що кожна господиня принесла до церкви.

  • Увійшов до хати із свяченою паскою тричі промовляють: «Свята паска в хату, вся нечисть - хати!» Тоді вся родина сідає за святковий стіл.

  1. Задзвонив воскресний дзвін,

І розкрились квіти -

Йде народ з усіх сторін - Як же не радіти.

Що Христос Воскрес для нас,

Сонце засіяло.

Що настав весняний час, '

Зла - зими не стало.

  1. Великий день!

Великий день!

Веснянеє свято - Радіють діти на землі І мама, і тато.

  1. Великий день!

Великий день!

Який Великдень на землі.

Багато радості й пісень Приніс нам янгол на крилі.

  1. Радість з неба ся являє,

Паска красна день вітає!

Радуйтеся щиро нині!

Бог дав щастя всій родині,

Бог дав радість нам з небес.

Христос Воскрес!

Христос Воскрес.

  1. Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес.

Прозора річечка леліє - Христос Воскрес! Христос Воскрес.

  1. І в серці радість через край,

Воскресли поле, річка, гай.

І лине пісня до небес,

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Вчитель: А чи знаєте ви, що означає слово Писанка? Писанка - це розмальоване символічними знаками яйце.

Учні:

  1. Великодні писанки - справжнє диво.

Все так чітко, правильно і красиво.

На них диво лебеді випливають,

І квітки чарівнії розквітають.

  1. Кожна наша писанка - то перлина,

Бо старалась - малювала кожна дитина.

Всі писанки - мальованки барвисті,

Як дівчата- красуні в намисті.

  1. Розмалюю писанку я сама,

Хоч іще маленькая, та дарма.

На звичайній крашанці жовтенькій Намалюю смужечки синенькі.

  1. Червоненькі цяточки, зелені листочки,

Рожеві й блакитнії пелюсточки.

Вийшла моя писанка кольорова Ніби крапля сонячно-веселкова.

  1. В руки пензлика візьму, почаклую,

Барвисту писанку розмалюю.

На синьому небі - біленька ромашка,

Біленька хатинка, маленька ялинка,

А писанка вийшла справжня картина!

Отож-бо, друзі, і ви не баріться,

За справу також швиденько беріться.

  1. Розмалюю писанку, розмалюю,

і

Гривастого коника намалюю. Розмалюю писанку, розмалюю, Соловейка-любчика намалюю.

  1. Розмалюю писанку, розмалюю, Різьблену сопілочку намалюю.

А сопілка буде грати,

Соловейко щебетати.

  1. Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочки поміж них.

Хоч не зразу змалювала –

Зіпсувала п’ять яєць.

Та як шосте закінчила,

Тато мовив «Молодець!»

Я цю писанку, напевно,

Для братика залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

  1. Змалювала писанку я до свята,

Та й хотіла її бабусенці подарувати, А живе бабусенька ой далеко,

Не домчить ні ластівка, ні лелека.

Як же тую писанку передати,

З Великоднем бабусеньку привітати? А я тую писанку намалюю

І до свята листівочку надішлю їй.

  1. На дзвіниці дзвони дзвонять Великодні, голосні.

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

  1. Пташки співають в полі, в лісі,

І дзвонить дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розпливлись,

Христос Воскрес!

  1. Щоб Великодня діждати,

Треба всіх прощати,

Добро в хату пускати,

А погане забувати.

І не тілька словами,

А й чистим серцем і ділами.

На привітання «Христос Воскрес!»

Відповідати «Воістину Воскрес!»

  1. Настав час завершувати нам свято,

Ми вдячні всім, хто з нами тут.

Бажаєм щастя вам, здоров’я, радості багато,

Щоб вік наш довгим і безхмарним був.

  1. Вам щиро дякуєм усім,

Що ви прийшли до нас на свято.

І хочем побажати від душі Здоров’я й радості багато.

  1. Нехай же свято Великодня Усіх нас звесиляє,

А Бог святий із неба Довгі роки посилає.

  1. В Україні дзвони дзвонять - Це ж у нас Великий день.

Народ будиться з просоння У вінку гучних пісень.

  1. А ой щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

А ой було любо, мило,

А ой всі були щасливі.

  1. Будем з вами добрі, щирі.

То і будем жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе Матір світла - Матір Божа!

М О Л И Т В А


Дай нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя, здоров’я, на довгії літа.

Щоб виросли розумні і сильні,

Душею чисті і серцем вільні.

Щоб нам світила зіронька волі,

Щоб ми не знали лиха ніколи!


Учні :

  • Від Вербної неділеньки починаються Великодні свята. Тож бажаємо вам щастя, здоров’я, достатку.

  • Щоб ваша родина була дружньою і багатою!

  • Щоб ваша родина збиралась за столом.

  • Щоб була у вас стежина, яка б вела вас до батьківської хати.

  • І любов на все життя, і журба до забуття.

ВСІ: І Україна, бо в нас іншої нема.



‹
›