Етап заняття

Діяльність учителя

Передбачена діяльність учнів

І.Організаційний момент

Привітання вчителя і учнів. Перекличка присутніх

Готуються до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів

Дорогі діти, скажіть чи любите ви вирішувати різноманітні завдання, ребуси, загадки? Якщо любите, то я вам пропоную сьогодні пригадати той матеріал, що ви вже знаєте за допомогою історичного кросворду. Давайте спробуємо його вирішити!

Інтерактивна вправа

Діти розгадують історичний кросворд – інтерактивну вправу за посиланням https://learningapps.org/display?v=puqes838k16

У разі відсутності можливості доступу до інтернету вчитель проводить вправу за допомогою Додатку №1.

Що ж, ви молодці. Ви вже багато знаєте про величний період в історії нашої держави періоду Національно-визвольної війни та гетьманування Богдана Хмельницького. А як цей період ще називають історики? (Хмельниччина)

Учні відповідають на питання вчителя, ров’язують кросворд

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

• Так, це була Хмельниччина – історичний період 1648 – 1657 років, коли Річ Посполита, в наслідок повстання під керівництвом Богдана Хмельницького, втратила контроль над центральною частиною українських земель і на цих територіях постала козацька держава – Гетьманщина. А що ж відбувалося далі? Як розвивалася молода козацька держава після смерті Великого Богдана? Про це ми з вами дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

Учні відповідають на питання вчителя

ІV. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Тема: Україна у роки правління гетьмана Івана Виговського

Після цього уроку учні повинні знати:

Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;

обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів,

V. Вивчення нового матеріалу

VІ. Осмислення нових знань та умінь учнів.

План

1.Становище Гетьманщини після смерті Богдана Хмельницького

2.Внутрішня та зовнішня політика гетьмана Івана Виговського

3.Україно-московська війна 1658 – 1659 років

4.Завершення гетьманування Виговського

Ситуація після смерті гетьмана Богдана Хмельницького в Україні була досить складною. Як ви вважаєте, чому? Чому становище у державі погіршилося? (відповіді дітей).

Дійсно, для погіршення ситуації у державі були певні обєктивні причини:(Слайд№3)

1.Царський уряд ігнорував інтереси Української держави;

2.Зазнала невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі;

3.У ході війни не відбулося об’єднання всіх українських земель;

4.Посилилося соціальне напруження в суспільстві;

5.Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася за рахунок прибутків з оренди.

Таким чином, на новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладалося важливе завдання —ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі.

Ще за життя Б.Хмельницького старшинська рада винесла ухвалу про передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Однак після смерті Б Хмельницького ситуація змінилася. 26 серпня 1657р в Чигирині відбулася рада, на якій геьманом до повноліття Ю.Хмельницького було обрано генерального писаря Івана Виговського.

Робота з портретом.

Погляньте, будь ласка на два портрети гетьманів – Богдана Хмельницького та Івана Виговського (Слайд№4).

Скажіть, чим відрізняється зовнішність цих двох гетьманів Украни? (вуса різної форми, одяг і т.д.) Вчитель робить акцент на тому, що зовнішність Івана Виговського не зовсім відповідає уявленням про українського козака. І цьому є пояснення, адже за походженням Виговський був поляк. Про гетьмана Івана Виговського казали, «що він і мовою, і вродою був поляк». Вчитель демонструє учням також герб і печатку гетьмана Виговського, які також свідчать про шляхетське походження гетьмана.

Складання характеристики гетьмана Виговського.

Щоб краще познайомитися із особистістю Івана Виговського я пропоную вам уважно прослухати і переглянути відео (Додаток№3) в якому розповідається про обрання Івана Виговського гетьманом,а після перегляду опрацювати текст підручника на ст. 173 і на основі цього ви повинні скласти характеристику про гетьмана за планом який є у вас в опорних конспектах до уроку.

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча: (Слайд№5)

а) де і коли він народився?

б) де отримав освіту?

в) як формувалися його погляди?

2. Діяльність історичного діяча:

а) які посади обіймав?

б) якою була його діяльність?

в) які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

г) якими були наслідки його діяльності?

Варіант складання характеристики за планом (Додаток №4) Отже, становище Гетьманщини було складним ще й тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський.

Робота зі схемою.

Як і Богдан Хмельницький, І.Виговський дуже велику увагу приділяв зовнішньополітичним орієнтирам Гетьманщини. У роки свого гетьманування Виговський мав 4 основні напрямки у зовнішній політиці (Слайд №6)

ПОЛЬЩА

ГЕТЬМАНЩИНА

МОСКОВСЬКЕ КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

ЦАРСТВО

ШВЕЦІЯ І ТРАНСІЛЬВАНІЯ

Будь ласка, запишіть ці 4 напрямки до ваших схем у опорних конспектах.

А тепер подивіться уважно на наступний слайд, ви бачите оснвні моменти зовнішньої політики гетьмана Виговського. Спробуйте узагальнити їх, виділити головне, найсуттєвіше, максимально «звузити» кожен пункт таблиці і записати їх у опорні конспекти до уроку.

Робота з таблицею.

Учні під керівництвом вчителя опрацьовують таблицю і заповнюють стовпчик «Узагальнення». (Слайд№7)

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ГЕТЬМАНА ІВАНА ВИГОВСЬКОГО

Давайте перевіримо. Ваша табличка у опроному конспекті має виглядати наступним чином. (Слайд№8)

Отже, у зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, основне прагнення І.Виговського полягало втому, щоб забезпечити Україні самостійність.

Але лояльність гетьмана до Польщі призвела до появи опозиції серед козацької старшини. У 1658 році спалахнула громадянська війна. Кошовий отаман Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар підняли повстання проти Виговського. Основні воєнні дії розгорнулися на Полтавщині і тільки ціною велкиих зусиль, гетьман зумів придушити повстання. Мартин Пушкар був убитий в бою, а Барабаш утік під захист московських військ, але незабаром потрапив у полон і був страчений Іваном Виговським. Гетьман узяв місто Полтаву і покарав його жителів за участь у повстанні. (Слайд№9)

У той же час, на противагу опозиції, невелика група відданих гетьману осіб, на чолі з дипломатом Юрієм Немиричем, розробили план збереження незалежності України. Саме Ю.Немирич був автором програми обєднання України на державних засадах з Польщею. 16 вересня 1658 року у місті Гадячі скликали козацьку раду, яка ухвалила укласти союз із Польщею. (Слайд№10)

Звичайно, Гадяцька угода не вирішувала багатьох соціально-економічних і політичних проблем або й просто ігнорувала їх. Особливо це стосується становища селянсько-козацьких мас, їх інтересів, зрештою, політичної орієнтації. Однак очевидним є те, що в разі вступу в силу гадяцьких «пактів» (в даній редакції) Україна досягла б якісно нового рівня державності, остаточно прилучившись до європейської цивілізації.

Робота з документом.

Давайте розглянемо Гадяцьку угоду і виділимо її основні положення.

Діти працюють з текстом Гадяцького договору (Додаток №5)

Тож, умови договору були наступні: (Слайд№11)

1. Україна входила до складу Річі Посполитої під назвою Великого князівства Руського (три воєводства - Київське, Чернігівське, Брацлавське) як третя складова федерації - поряд з Польським королівством і Великим князівством Литовським.

2. Законодавча влада - Рада, яка складалася з представників усіх полків, сотень і міст.

3. Виконавча влада - гетьман, якого обирали довічно і затверджував король.

4. Визнавалися усі вільності і традиційні права Війська Запорозького, і щорічно за рекомендацією гетьмана 100 козаків приймали в шляхту.

5. Козацький реєстр налічував 30 тис. + 10 тис. найманців.

6. Зрівнювалися в правах православні і католики.

7. На території князівства скасовувалася Брестська унія, митрополит і п'ять православних єпископів допускалися на засідання загального сейму.

8. Уводилися власна судова система українською мовою в діловодстві, своя скарбниця і монета за польським зразком.

9. Польське військо не мало права переходити кордони України.

Висновок: Гадяцький договір був більш виваженим і чітким, ніж договір 1654 р. Та, на жаль, не судилося втілити його в життя, тим паче, що Польща не збиралася дотримуватися його умов.

Крім того, у порівнянні зі Зборівським договором 1649 року зазнавали змін кордони Гетьманщини.

Робота з картою.

Учні показують на карті кордони Гетьманщини за Зборівською угодою та Гадяцьким договором та порівнюють їх. (Слайди№12,13) Учні вказують, що за Зборівським договором територія Гетьманщини мала Києвське, Чернігівське та Брацлавське воєводства, а за Гадяцьким – Києвське, Брацлавське та Чернігівське, але без м.Стародуб.

Щоб закріпити зннання про Гадяцьку угоду дайте короткі відповіді на запитання, розміщені у ваших опроних конспектах до уроку.

Робота з таблицею.

Такою була зовнішня політика гетьмана. Але, всі ви знаєте, що зовнішня політика невідємна від політики внутрішньої. І ми маємо з вами зясувати чи були вдалими внутрішні перетворення у державі, які запроваджував гетьман Виговський.

Тож працюємо з таблицею «Внутрішня політика гетьмана Івана Виговського» Завдання повторюється: звузити і узагальнити визначене у таблиці і записати у 2-й стовпчик. (Слайд№14)

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ГЕТЬМАНА ІВАНА ВИГОВСЬКОГО

Отже, таблиця у ваших опорних конспектах табличка має виглядати ось так. (Слайд№15)

Питання до учнів: Якщо гетьман у внутрішній політиці спирався на козацьку старшину, чому саме представники старшини підняли антигетьманське повстання? Зробити акцент на необхідності робити вибір у орієнтації щодо вибору союзника – Московія або Польща.

Коли постало питання щодо можливості союзу з Польщею (Гадяцька угода) народ, який скинув польсько-шляхетське ярмо, мав яскраво виражені антиполські настрої, чим і скористалася опозиція І.Виговському. А оскільки царський уряд відкрито став на бік опозиції, то громадянська війна переросла у війну з Московською державою.

В Україні на той час стояло 100-тисячне московське військо під командуванням князя О. Трубецького. Наприкінці 1658 року Іван Виговський збирає козацьку раду і узгоджує з нею план розгрому опозиції та царських військ. Він також вдається по допомогу кримського хана Магомет-Гірея IV. (Слайд№16)

Бойові дії розпочалися на різних фронтах у грудні 1658 року. У травні 1659 року Варшавський сейм затвердив Гадяцький трактат (союз), але практичної допомоги Польща Виговському не надала. У той же час величезна московська армія взяла в облогу місто Конотоп, де зосереджувалося 4-5 тисяч гетьманців на чолі з Г.Гуляницьким. Понад 2 місяці тривала облога Конотопа. Тим часом Іван Виговський зібрав козацьке військо і рушив на допомогу обложеним гетьманцям у Конотопі. 24-28 червня 1659 року відбулася грандіозна Конотопська битва.(Слайд№17)

Робота із картосхемою. (Слайд№18)

У результаті битви, загинуло 40 тисяч і потрапило у полон 15 тисяч воїнів московської армії. Іван Виговський втратив 4 тисячі козаків, а хан – 6 тисяч ординців. Успіх Виговського під Конотопом був вінцем його воєнних дій.

В цей же час в тилу гетьмана готувлося повстання групою козацької старшини до якої належали Яким Сомко, Василь Золотаренко, Іван Богун, Іван Сірко, Іван Брюховецький, Тиміш Цецюра. Це були вихідці з лівобережних земель, які виступали проти пропольської орієнтації гетьмана. Повстання проти гетьмана почалося у Переяславі і охопило значну частину Лівобережної України. Гетьман Іван Виговський потрапив у дуже складне становище. Адже повстання перекинулося на Правобережну Україну, де його очолив Іван Богун. Ситуацією скористався Юрій Хмельницький, який надіслав на Січ скаргу на Виговського. Він скаржився, що начебто гетьманську булаву у нього відібрали силою і «силоміць видерли з його рук гетьманство, на яке його благословив батько». Невдовзі антипольські налаштовані запорожці проголосили гетьманом Ю.Хмельницького. (Слайд№19)

Не маючи змоги вправити ситуацію в Україні та втративши підтримку більшості українского населення, Іван Виговський скликав Генеральну раду й склав перед нею гетьманські клейноди, а сам утік під захист польського короля. Деякий час він жив у місті Барі на Поділлі. Коли ж на Правобережжі вибухнуло повстання проти Польщі і гетьмана П.Тетері, Івана Виговського було звинувачено у звязках із повстанцями, заарештовано і страчено у 1664 році.(Слайд№20)

Учні складають тезовий конспект, опрацьовують історичні джерела, відповідають на питання

VІІ. Систематизація й узагальнення нових знань і вмінь на перетворюючому і

творчому рівнях.

Отже, підводячи підсумки уроку, давайте пригадаємо, що ми дізналися на уроці.

Інтерактивна вправа.

Учні грають в інтерактивну гру «Перегони», що розміщена за посиланням:

https://learningapps.org/display?v=p4h54tqg217

У разі відсутності технічних можливостей виконуємо вправу за допомогою Додатку №6.

Учні дають відповіді на питання

VІІІ. Перевірка очікуваних результатів.

Заповнення таблички самооцінки роботи на уроці.

Тепер будь ласка, заповніть табличку самооцінки, що розміщена у ваших опорних конспектах до уроку. Оцініть свою роботу на уроці та її результати.

Учні дають відповіді на питання

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

Учитель аргументує і оголошує оцінки учнів

Х. Інструктажщодо виконання домашнього завдання.

Опрацювати 22 параграф у підручнику, сторінка 172 – 178; закріпити матеріал за допомогою повторення (опрацювати опорні конспекти, з якими працювали сьогодні на уроці). Творче завдання(за бажанням) – написати ессе на тему «Я прихильник Виговського, тому що…» або «Я противник політики Виговського, тому що….»

Учні усвідомлюють домашнє завдання