2. Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку з метою активізації уваги, сприймання та мислення.

Вправа «Комплімент»

Діти разом стають в одне коло. Вчитель ставить запитання.
- Діти, хто знає, що таке компліменти?

- Навіщо і кому їх говорять?

- Дуже важливо починати будь-яку справу з хорошим настроєм. Тож, почнемо урок з компліментів. Я передаю ось цю сніжинку – символ краси зимової природи – своїй сусіді разом з компліментом. А вона, в свою чергу, зробить комплімент тому, хто праворуч. Нагадаю, що компліменти потрібно робити не стосовно зовнішнього вигляду, а про внутрішні якості людини, її риси характеру.

- Давайте візьмемося за руки, передамо тепло своїх долоньок один одному. Посміхнемося сусіду зліва і справа.
(Діти беруться за руки, посміхаються один одному. )

Учитися прийшла пора,
Сідайте тихо, дітвора!
Любі мої, діти,
Домовляймось – не шуміти,
Руку гарно піднімати.
Не уроці не дрімати,
А знання мерщій хапати –
Всі готові до уроку?
Тож, гаразд, часу не гаймо
І урок наш починаймо.

- А для чого людям план? Навіщо вона планує свою роботу?

(щоб поставити мету і її досягти)

- Подивимось на наш план, із проходженням етапу уроку, запис стане кольоровим і в кінці уроку ми повинні досягти УСПІХУ

П ЛАН( на дошці)

Успіх

Цікавинка

Уміння

Нові знання

Відомі знання

Розминка

- Побажаємо одне одному удачі та плідної праці.

ІІ. Основний етап.

- На сьогоднішньому уроці будемо працювати під девізом:

* не тільки дивитись, а й бачити;

* не тільки слухати, а й чути;

* запам»ятовувати, думати, розповідати.

Розминка

- Жодна людина не може гарно читати, якщо в неї слабкі легені та очі. Тому ми повинні тренувати артикуляційний апарат та очі. І ми це з вами постійно робимо, проводячи читацьку розминку.

1. Підготовчі вправи до читання.

1. Вправи на дихання.

Здмухування снігу з долонь (на рахунок 1-2-3 – через ніс набираємо повітря, на 4-5-6 – плавно випускаємо його через рот).

Здмухування сніжинок (на долоньках залишилося декілька сніжинок - на рахунок 1-2-3 – через ніс набираємо повітря, на 4-5-6 – випускаємо три порції повітря через рот – здмухуємо з долоні сніжинки).

2. Читацька розминка .

а) розчитування за складовою таблицею:

- прочитайте другий рядок зверху;

- прочитайте четвертий рядок по вертикалі;

б) розширення речення.

Пташка співає.

(Учні доповнюють речення по одному слову.)

Пташка співає пісню.

Яскрава пташка співає пісню.

Яскрава пташка співає веселу пісню.

Яскрава пташка співає веселу пісню у садочку.

Яскрава пташка співає веселу пісню у вишневому садочку.

Яскрава пташка голосно співає веселу пісню у вишневому садочку.

Яскрава пташка голосно співає веселу пісню у вишневому садочку.

в) скоромовка:

Перший ряд вже починає -
Скоромовку промовляє:

Хитру сороку впіймати морока.

А на сорок сорок – сорок морок.

Другий ряд теж не дрімає -
І швиденько промовляє промовляє:

• Учень читає скоромовку у звичайному розмовному темпі, чітко і правильно вимовляючи слова.
  • Учні читають скоромовку мовчки.
  • Учні читають скоромовку повільно і пошепки.
  • Учні читають скоромовку швидше і напівголосно.
  • Учні читають скоромовку швидко і голосно.
  • Кілька учнів за бажанням промовляють скоромовку.

Відомі знання

2. Перевірка домашнього завдання.

- Який розділ «Читанки» ми вивчаємо?

- Яким було ваше завдання на самопідготовку?

- Чи зрозуміли ви зміст оповідання, я дізнаюся з тесту.

1. Синичка прилетіла у місто:

а) з лісу;

б) з поля.

2. Петрикова мама зробила годівницю і вивісила її:

а) у саду;

б) за вікно.

3. Що збирав Петрик влітку й восени:

а) крихти хліба;

б) зернятка.

4. Хто прилетів до годівниці:

а) горобці;

б) синички.

5. Як дякували синички Петрикові:

а) своїм чудовим свистінням;

б) сідали йому на плече.

6. Куди поділися синички навесні:

а) подалися у теплий край;

б) подалися до лісу.

7. Хто є автором оповідання «Синичка»?

а) Ірина Хоменко;

б) Василь Скуратівський.

3. Актуалізація опорних знань учнів.

Робота над кросвордом.

1. Назва оповідання Володимира Грінчака, де говориться про тверді стани води і правило безпечної поведінки взимку.

2. Маленька пташка, яка дуже полюбила Петрика й часто заглядала до нього у вікно.

3. Місяць білої краси.

4. Вінець року.

5. Їх сплела зима й одягла на ялину, на дубочки й на калину.

6. Це стародавнє слово означає Народження.

7. Її бояться отримати від Святого Миколая неслухняні діти.

	Я	С	И	Н	Е	Ц	Ь
С	И	Н	И	Ч	К	А
	С	І	Ч	Е	Н	Ь
		Г	Р	У	Д	Е	Н	Ь
	Р	У	К	А	В	И	Ц	І
		Р	І	З	Д	В	О
	Р	І	З	О	Ч	К	А

- У кросворді вже з»явилася назва наших сьогоднішніх героїв уроку. Відшукати її вам допоможуть загадки, які приготували Іванко та Аліса.

В лісі, в скверах, на алейках –

Птиці в чорних тюбетейках.

Сірі та червоногруді.

А самі аж із тайги

Принесли до нас сніги.

Хто вони?

Всі в блакитнім піджачку,

В рожевій сорочці

В нас зимою по садку

Гуляють, як гості.

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

- На уроках читання, «Я і Україна» та інших ми вже багато говорили і читали про зимуючих птахів.

Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням, у якому розповідається ще про одного зимуючого птаха – снігура. Воно називається «Пора снігурів».

Нові знання

5. Робота над темою уроку.

1. Розгляд малюнка снігура (милі товстуни-снігурі, синювато-сірі спинки, хвостики й крильця чорненькі, груди яскраво-червоні, акуратні чорненькі шапочки, жарогруді снігурі).

2. Розповідь про снігура.

Cнігур – напрочуд красива пташка; за розміром трохи більша, ніж горобець. Він володіє яскравим оперенням: червоним на грудях і сіро-голубуватим на спині. Самки схожі на самців, але відрізняються скромнішим сірим оперенням. Снігурі обох статей мають чорну шапочку на голові і товстий короткий дзьоб чорного кольору. Батьківщина снігурів – хвойні ліси, тайга. Там вони влаштовують гнізда і виводять пташенят. Коротким і товстим дзьобом снігурі вилущують насіння ясеня, вільхи, клена, липи, граба й інших дерев, а також чагарників (бузку й ін.) У садах і парках вони поїдають бруньки дерев, а на околицях полів розшукують по ярах і пустирях насіння бур»янів. Особливо приваблює снігурів горобина, яку вони охоче поїдають. Під час їжі вони залишають слід своєї роботи у вигляді розкритих летючок ясена і клена, залишків насіння липи, м»якоті роздавлених ягід горобини і т.д. Гніздяться у хвойних лісах. Снігурі птахи довірливі. Вони співають нескладні пісні, які можна почути взимку. Ці птахи – окраса нашої природи.

Прилітають з приходом зими. Посідають вони на засніжені дерева – і ті відразу погарнішали. Скрізь – намети снігові, а на деревах – рум»яні, червоні яблука пломеніють.

Снігурі шукають кущ калини або горобини. Не скоро відлетять вони звідти. Сидять статечні пташки, повагом видзьобують насіння з ягід, стиха перегукуються: «Ф»ю, ф»ю». Сніг почне танути – і пташок не стане. Подадуться вони на північ, де у густих лісах будуть гнізда будувати, виводити снігурят.

- Існують легенди про те, як з»явився снігур.

Жила на світі мала пташка, яка хотіла мати червоне пір»ячко на грудях. До кого вона не зверталася за допомогою, до яких хитрощів не вдавалася, але пір»ячко на грудях залишалося сірим.

Одного разу в Єрусалимі вона почула гомін, на страту вели трьох людей. Їх розіп»яли на хресті, а на одного з них одягли терновий вінок. Колючка тернового вінця впилася нещасному в чоло. Жалібна пташка підлетіла і витягла колючку. А то був не звичайний чоловік, а Син Божий – Ісус. Забруднила пташка груди кров»ю, і залишився цей колір їй назавжди, так і з»явився снігур.

Легенда.

Жив собі Снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося, як це зимовий птах до небесного світила збирається добратися. Виставило воно свої вогняні стріли, обпекло груди птахові. З тих пір снігурі червоні груди мають.

- А чому цих пташок назвали саме так, розповість вірш Г.Демченко «Снігурі»:

Подивися: у дворі

В чорних шапках снігурі,

Ще й червоні фартушки

Одягли собі пташки.

Значить, сніг і холоди

Наближаються сюди,

Снігурами через те

Їх тепер і ви звете.

4. Робота над оповіданням «Снігурина пора».

а) словникова робота.

Оперення наспів

Трелі підголоском

- Що означає слово «трелі»?

(скаже нам експерт, який працював із тлумачним словником)

-         Якими словами можна замінити „оперення”, «наспів»?

-         Яке значення може мати слово „підголосок”?

б) первинне ознайомлення з оповіданням (слухають всі учні, читає вчитель, підручники закриті).

Проблемне питання:

• У яку пору року біля людських осель з»являється рожевий красень снігур?

• Діти, у тексті зустрілися слова «ліс ніби кришталевий». Як ви їх розумієте? Можливо, хтось пояснить їх значення?

в) вторинне читання тексту.

(Починає читати вчитель (діти стежать за підручником), продовжують читати кращі учні).

Проблемне питання:

- Яка відмітна риса снігура?

Уміння

г) самостійне опрацювання тексту (напівголосне читання учнями тексту, кожен у своєму темпі). Індивідуальна робота з учнями.

Проблемне питання:

- Що стається з пір»ям снігура, якщо він не їсть свіжого корму, особливо ягід?

гра “Розвідник».

-Скільки разів у тексті зустрічається слово снігур і споріднені з ним? (10).

- Яка спільна частина у них?

- А які слова називаються спорідненими?

- Чи можете ви добрати інші споріднені слова із коренем «сніг»?

Фізкультхвилинка з метою розвантаження та відпочинку дітей.

Динамічна розминка.

Встаньте ті,

* хто не любить цукерок;

* хто вмивався зранку;

* у кого є братик чи сестричка;

* кого звати Юра;

* у кого в одязі є червоний колір;

* хто народився весною;

* хто любить морозиво.

 - Заспокоїлися, подивились на мене, у вікно, на дошку, заплющили очі, зробили видих і працюємо далі.

д) читання по частинах: вдосконалення навички читання.

1-й, 2-й абзац – гра «Продовж речення».

Робота у парах на картках.

Знайдіть і доповніть речення.

Кожне дерево святково …

Яскравими рожевими бруньками …

Пухнасті, в ніжно-рожевих тонах …

Знаходячись поряд з людиною …

Подружка снігура …

3-й – абзац – «хорове»;

4-й абзац – «ланцюжком».

Проблемне питання:

- Чим треба годувати снігурів?

е) а тепер я пропоную вам тренувальну вправу – «лінійне читання». Починаючи з другого абзацу, намагайтесь прочитати якомога більше слів за три хвилини, закриваючи нижню частину букв лінійкою.

Перевірка читання у одного учня.

Цікавинка

5. Інтерактивна технологія «Акваріум».

- Ви отримали додаткове завдання: самостійно підготувати повідомлення про снігура. Хочу вас послухати.

(Повідомлення учнів).

Індивідуальне завдання на картках (2 учні).

Гра «З»єднай словосполучення».

Голівка коротенький, товстий

Грудці чорний

Дзьоб червоні

Спинка сіро-блакитна

Хвіст чорна

Поетична хвилинка.

- Спробуємо сьогодні побудувати вірш про Снігурика.

Снігурику, Снігурику,

Зимовая (пташко)!

Ти прилинь до нас, до краю,

Знайдеш тут (комашку).

Горобина і калина, є чим (ласувати).

Хай летить сім»я пташина,

Просять вас (малята).

Прилетів снігурик-тато,

З ним малі (пташатка).

Нумо, разом веселитись,

(Хлопчики й дівчатка).

ІІІ. Заключний етап.

1. Підведення підсумків та оцінювання.

Гра «Абетковий суп».

Витягнути літеру і придумати підсумкове речення на тему уроку, яке б починалося з цієї літери.

- Уявіть собі, що ви перетворилися на птаха, який зимує в наших краях. З яким проханням ви б звернулися до людей?

- Птахи – це невід»ємна частина природи. Вони прикрашають діброви, луки. Птахи – окраса садів, парків. Важко уявити ліс без кування зозулі чи тьохкання соловейка. Але птахи не тільки прикрашають наше життя. Вони – наші помічники, захисники лісів, полів, городів від шкідників. Кожна людина повинна охороняти птахів. І ми не повинні стояти осторонь. Від сьогоднішнього дня починає працювати наша класна «Їдальня для птахів». Не забувайте щоденно підгодовувати птахів. Чим будемо їх годувати? (Крихтами хліба, соняшниковим насінням. Синички люблять несолоне сало.)

Успіх

- Ви у мене молодці і за роботу на уроці отримуєте наступні бали…

Особливо старалися …

Уважно вимовляли слова …

Були невпевненими …

Гарно попрацювали самостійно …

Психологічний тренінг

Лиш я серед всіх класів,

Не хвалячи дітей,

Можу сказати твердо:

такі вони у мене,

що не потрібно слів.

Вони – найвеселіші,

Вони – найкрасивіші,

Вони – найрозумніші.

Це знають в школі всі.

2. Створення установки на відпочинок.

- Бажаю вам гарно відпочити на перерві.

Рефлексія.

А зараз визначте своє ставлення до нашого уроку. На ваших партах лежать маленькі сонечка, такі, як у мене на дошці. Їм не вистачає ротика. Якщо вам сподобався урок – намалюйте усміхнене личко, якщо залишив байдужим – спокійне личко, а якщо ви невдоволені – нахмурене личко.

Снігур

Загадка.

Всі в блакитнім піджачку,

В рожевій сорочці

В нас зимою по садку

Гуляють, як гості.

Птах оцей червоногрудий

Не лякається простуди,

Як сніг впадуть – умить

Із Сибіру прилетить.

В лісі, в скверах, на алейках –

Птиці в чорних тюбетейках.

Сірі та червоногруді.

А самі аж із тайги

Принесли до нас сніги.

Хто вони?

Легенда.

Жив собі Снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося, як це зимовий птах до небесного світила збирається добратися. Виставило воно свої вогняні стріли, обпекло груди птахові. З тих пір снігурі червоні груди мають.

Жила на світі мала пташка, яка хотіла мати червоне пір»ячко на грудях. До кого вона не зверталася за допомогою, до яких хитрощів не вдавалася, але пір»ячко на грудях залишалося сірим.

Одного разу в Єрусалимі вона почула гомін, на страту вели трьох людей. Їх розіп»яли на хресті, а на одного з них одягли терновий вінок. Колючка тернового вінця впилася нещасному в чоло. Жалібна пташка підлетіла і витягла колючку. А то був не звичайний чоловік, а Син Божий – Ісус. Забруднила пташка груди кров»ю, і залишився цей колір їй назавжди, так і з»явився снігур.

Прислів»я, прикмети.

Снігурі на крилах приносять до нас зиму.

Снігур заспіває, сорока під дах ховається – бути хуртовині.

- А які ще прислів»я про птахів ви знаєте?

Дружні сороки й орла заклюють.

Де багато пташок, там нема комашок.

Всяка пташка свої пісні має.

Ранні пташки росу п»ють, а пізні – слізки.

Восени і горобець багатий.

Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.

Синиця пищить – зиму віщить.

Де пташки, там гнуть комашки.

Полохлива ворона і куща боїться.

Вірші.

Сніжок у полі, у долині,

І на дорозі, й на горі.

На червонястій горобині

Стрічають зиму снігурі.

Прилетіли сніговиці

З краю снігурів.

В»яжуть білі рукавиці

Для сніговиків.

Місто, поле і луги –

Все засипали сніги.

А зима глядить з-під брів,

Посила нам снігурів.

Від зорі і до зорі

Славлять зиму снігурі.

Снігурі сидять вгорі,

Дуже заздрять дітворі:

Вам, дівчатка і хлоп»ятка,

Тепло, бо у вас є хатка.

А у нас нема хатинки

Й на обід ані зернинки!

Сиджу я біля підвіконня, Гуляють білі сніговиці,

коли дивлюся - у садку Тріщить мороз. Гудуть вітри.

на груші … яблука червоні Сидять зажурені синиці,

аж на самісінькім вершку. І повзики, і снігурі…

Та ось підкрався кіт – гульвіса,

на грушу глипнув, як сова, -

червоні яблука знялися – і полетіли! Ну й дива!

Взяв олівець я із пенала

і записав в календарі:

«Сьогодні вперше прилітали

до нас у гості снігурі».

Олександр Олесь СНІГУРІ

Звідкись гості налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогруді снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На городах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув,
Вгору знявсь, і дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Ще хвилина, і, як в казці,
Враз розсипались квітки,
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.

Годівнички (Анатолій Камінчук) Снігурі в саду (Олена Плавенчук)

Я ладнаю годівнички У саду зимовому – білий дим.
Для горобчика й синички, На гілках ліхтарики – блим та блим.
Для малого снігурця Ой, яке ж то видиво чарівне –
Крихт насиплю і пшонця. У пташинок пір”ячко вогняне!
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!

Рід наш, друзі, не з добра

Взяв наймення снігура.

Крихти їжі на бігу

Ми шукаємо в снігу.

Та бува не завжди:

Не знайшов – то й так сиди.

Тільки як же нам сидіть –

Ще примерзнемо, глядіть,

До водиці, до землі –

Ми ж малі, малі, малі!..

Краще стриб-стриб-стриб! –

Зерно десь знайшли б!

Подивися: у дворі

В чорних шапках снігурі,

Ще й червоні фартушки

Одягли собі пташки.

Значить, сніг і холоди

Наближаються сюди,

Снігурами через те

Їх тепер і ви звете.

Спробуємо сьогодні побудувати вірш про Снігурика.

Снігурику, Снігурику,

Зимовая (пташко)!

Ти прилинь до нас, до краю,

Знайдеш тут (комашку).

Горобина і калина, є чим (ласувати).

Хай летить сім»я пташина,

Просять вас (малята).

Прилетів снігурик-тато,

З ним малі (пташатка).

Нумо, разом веселитись,

(Хлопчики й дівчатка).

СНІГУРІ

Ви чули — в снігової королеви

Улюблені пташата — снігурі,

Що прикрашають віти на деревах

І сяють, ніби справжні ліхтарі.

Сніжинки у танок їх закликають

І лагідно всміхаються з гори,

І злі морози птахів не лякають

Холодної зимової пори.

Хоробрі і відважні ці хлоп'ята

Від снігу їхня назва — снігурі.

Тому і не бояться зимувати,

Ще й служать в королеви при дворі.

(С. Шевченко).