“Кожний вид має неповторний генофонд, який склався в результаті природного добору в процесі його еволюції. Усі види мають потенційну економічну цінність і для людини, оскільки неможливо передбачити, які види можуть стать з часом корисними або навіть незамінними. Можливості використання видів настільки непередбачувані, що було б найбільшою помилкою дати вимерти якомусь виду тільки тому, що сьогодні ми не знаємо його корисності”.
Тема заняття: Тварини в житті людини. Їх значення для здоров’я.
Мета заняття: сформувати загальнє поняття про роль тварин в житті людини, про взаємовпливовість, розвиток уміння аналізувати, спостерігати за окремими видами тварин та візначати фактори впливу на життя та здоров’я людини. Виховувати почуття екологічної відповідальності людини. зміцнити інтерес до аніматерапії.
Завдання заняття: проконтролювати ступінь засвоєння основних умінь і навичок, засвоєння нових знань, умінь та навичок читкого розподілу факторів впливу тварин на людину, його корість та шкоду. Сформувати в дітей загальнолюдський світогляд на природу.
Методи: лекція, бесіда, ігрові вправи.
Обладнання: таблиці, плакати, посібники, схеми, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, література тощо.
Очікуваний результат: визначити роль тварин в житті людини
Хід заняття
І. Вступна частина
Тема нашого заняття: Тварини в житті людини. Їх значення для здоров’я. Поговоримо про тваринний світ, що є важливою частиною біосфери нашої планети. Візначимо роль тварин в екосистеми України. Окреслимо фактори впливу людей на природу. А також про допомогу, яку приносять тварини приносять людям, про собак-рятувальників, кішок-терапевтів та іншє.
Разом з рослинами тварини відіграють значну роль в міграції хімічних елементів, яка лежить в основі існуючих у природі взаємозв’язків. Ландшафтна різноманітність і велика територія України зумовлюють видове багатство тваринного світу. На її терені, включаючи акваторії Чорного і Азовського морів, живе близько 44 800 видів тварин. Найбільше уваги приділяється зараз вивченню, охороні, відтворенню та раціональному використанню хребетних тварин, фауна яких представлена в Україні більш гііж 200 видами риб, 18 видами земноводних, 20 видами плазунів, близько як 400 вилами птахів та 101 видом ссавців.
Тварини відіграють важливу роль у житті нашої планети та житті людини. Велике значення тварини мають у формуванні ландшафтів. За рахунок морських, переважно одноклітинних, тварин з твердим скелетом відбулося утворення осадових іорід (крейди, вапняку та ін.), поклади яких займають велику територію на поверхні Землі. З діяльністю представників кишковопорожнинних тварин (коралових поліпів) юв'язано виникнення в теплих морях чисельних коралових островів та коралових г 'фів, загальна площа яких дуже значна.
Велика роль належить тваринам в утворенні ґрунту і кори вивітрювання. Існуючі у великій кількості ґрунтові черви, ґрунтові кліщі, личинки комах, різні ссавці та інші тварини розпушують ґрунт, проникненню вологи, збагачують органічними речовинами, підвищують родючість.
Тварини впливають на життя рослин. Одні з них є запилювачами рослин (багато видів комах, деякі птахи - колібрі, нектарниці, окремі види летючих мишей), інші - “переносниками насіння (багато птахів і ссавців). Значна кількість рослин зовсім не може існувати без тварин, тому що без допомоги останніх вони не можуть запилюватися або поширюватися. Велика кількість рослиноїдних тварин з’їдають рослини, сприяючи цим покращенню рослинного покриву. Таким чином, беручи участь у кругообігу речовин у природі, впливаючи на стан розвиток інших її компонентів, тварини відіграють велику роль у підтриманні динамічної рівноваги в живій природі.
Неоціненною є роль тварин у житті людини. Багато з них - важливе джерело харчування і сировина для промислового виробництва (сільськогосподарські тварини, риба, хутрові звірі, різноманітна дичина).
Фауна диких тварин є невичерпним джерелом для одомашнення. У наш час інтенсивно одомашнюються хутрові звірі (соболь, норка, лисиця та ін.), проводяться дослідження з приручення лося, страуса, білої куріпки, глухаря та інших. При виведенні нових порід з метою поліпшення якості існуючих використовуються для схрещування їх близькі дикі родичі.
Багато тварин є продуцентами корисних речовин (мед, віск, шовк, лак, спермацет, зміїна та бджолина отрута та ін.), які знайшли широке застосування в народній та офіційній медицині.
Безхребетні тварини мають особливе значення як фільтратори для очищення води - вони вилучають частки органіки та дрібних організмів із води, тим самим очищаючи ЇЇ (губки, коралові поліпи, сидячі поліпи, ракоподібні, молюски та ін.).
Все це говорить про велику роль, яку відіграють тварини в природних екосистемах.
Так яку користь приносять тварини
Значення тварин у природі | Значення тварин для людини |
Ґрунтоутворення (дощові черв'яки, личинки двокрилих). Розклад органічних решток (жуки- гнойовики, гробарики). Запилення квіткових рослин і поширення плодів та насіння (комахи, птахи). Утворення осадкових порід (радіолярії, молюски в утворенні крейди, вапняку). Очищення води (тварини-фільтратори). | 1. Джерело їжі для людини (кури, кролі). 2. Джерело сировини для промисловості (віск, пух). 3. Біологічний спосіб боротьби з шкідниками (їздці, сонечко, хижі кліщі для боротьби з попелицями, гусінню метеликів). 4. Домашні тварини (собаки, кішки). 5. Дають лікарські препарати (бджоли, змії). 6. Є збудниками захворювань (паразитичні черви). 7. Переносники збудників хвороб (кліщі, комарі). 8. Шкідники (попелиці, колорадський жук, гусінь). 9. Отруйні тварини (медузи, шершні, гадюки). 10. Лабораторні тварини (миші, щури, кролі, собаки). |
Оцінюючи значення окремих видів тварин для людини, слід відзначити, що абсолютно шкідливих, як і абсолютно корисних, тварин у природі немає. Значення кожного з них у природі різнобічне і часто суттєво змінюється залежно від його місцеперебування, сезону, чисельності та характеру господарської діяльності людини. Нейтральні або корисні види можуть стати шкідливими, а шкідливі - корисними.
Кожен вид має або може мати в майбутньому певне позитивне (пряме або опосередковане) значення для людини, і тому повне знищення якогось виду тварин недопустиме.
Яки види тварин зникли на протязи останнього часу? Гра с картками.
У результаті переслідування з боку людини були повністю знищені лісові слони, стеллерова корова, тури, нелітаючі голуби - дронти, птах додо, безкрилі гагарки, лабрадорські гаги, європейські ібіси, мандрівні голуби та багато інших. Тепер вони є лише представниками сумного Чорного списку, опублікованого в 1973 р. Тільки ссавців починаючи з 1600 року зникло 63 види і 55 підвидів. З 1980 року зникло 74 види птахів. Близько 90 % зниклих видів тварин жили на островах. Вони не змогли вижити при вселенні людьми хижаків, нових видів рослин, захворювань і видів-конкурентів. На них полювали заради цінного м’яса, красивого пір’я, а місця перебування цих тварин необоротно змінювалися під антропогенним тиском.
Зникали тварини і з території України: кулан - у XVII ст., тур - XV ст., сайгак - у XIX ст. Деякі види були остаточно знищені саме тут. Зокрема, кінь тарпан, колись значно поширений в Європі та Азії. Останнього тарпана в природі було вбито у 1879 р. за 35 км від Асканії-Нової, а один дожив до 1918 р. на кінному заводі у м. Миргород Полтавської області.
II. Основна частина
Тож ми перевирили ваши знання, а тепер можемо перейти до безпосередньої участи тварин в житті людини. Значення тварин для людей не можна перебільшити. Напевно, без них не було б людини. Найбільш ярко взаємодія та вплив тварин висвітлюється в аніматерапії (анімалотерапії).
В даний час анімалотерапія отримала визнання у всіх розвинених країнах. Скрізь існують спеціальні інститути, які займаються вивченням впливу тварин на людей. Активно проводяться міжнародні конференції та семінари, присвячені методиками лікування за допомогою тварин.
В Америці, Бриатнии, Франції і Канаді були створені організації, за допомогою анімалотерапії надають допомогу людям з фізичними або психічними проблемами. У програмах анімалотерапії беруть участь медики, соціальні працівники та психологи.
Проводяться Міжнародні конференції "Взаємодія людини і тварин", в яких бере участь велика кількість спеціалістів з анімалотерапії. Вперше така конференція відбулася в Америці в 1982 році.
Лікувальні властивості різних тварин відомі людству вже досить давно. Існує навіть спеціальний термін «анімалотерапія» (від латинського "animal" - тварина). Він позначає систему лікування людей за допомогою спілкування з тваринами.
Даний вид терапії надає психотерапевтичну допомогу. Аніматерапія дозволяє не тільки лікувати, але і профілактувати серйозні захворювання.
У аніматерапії широко застосовуються різні символи тварин: образи, малюнки, казкові герої, іграшки. Використовуються також і звуки тварин.
В ході багатьох експериментів було доведено позитивний вплив тварин на хвору людину. Загальновідомо, що люди, які мають домашніх тварин, живуть довше інших і хворіють менше. При цьому наголошується, що нервова система цих людей знаходиться в набагато кращому стані.
Всесвітня організація охорони здоров'я офіційно визнала величезну користь тварин. Визнані таки методи аніматерапії:
-ненаправлена анімалотерапія являє собою взаємодію з тваринами в домашніх умовах. Воно здійснюється без усвідомлення або цілеспрямованого розуміння їх терапевтичного значення.
- спрямована анімалотерапія являє собою цілеспрямоване використання тварин і їх символів. Це використання здійснюється по спеціально розроблених терапевтичних програм. Даний вид анімалотерапії використовує спеціально навчених тварин, а не тварин пацієнта. В залежності від того, які тварини використовуються, анімалотерапія підрозділяється на окремі види.
Таки як: каністерапія (собаки), фелінотерапія (кішки), іппотерапія
(коні), дельфінотерапія
Функції анімалотерапії
Психофізіологічна функція полягає в тому, що спілкування з тваринами здатне рятувати людину від стресу, покращувати роботу нервової системи і психіки в цілому.
Психотерапевтична функція – спілкування з тваринами багато в чому сприяє гармонізації їх міжособистісних відносин.
Реабілітаційна функція полягає в тому факті, що контакти з тваринами служать додатковим каналом взаємодії особистості з навколишнім світом. Вони допомагають психічної і соціальної її реабілітації.
Функція задоволення потреби в компетентності. Однією з найголовніших потреб людини можна назвати потребу в компетентності, яка виражається формулою "я можу".
Функція самореалізації. Дуже важливою для будь-якої людини є потреба в реалізації свого внутрішнього потенціалу. Людина хоче бути значимим для інших, представленим в їх житті і в їх особистості.
Функція спілкування. Тварини можуть здійснювати цю важливу функцію в процесі спілкування з ними людини.
III. Заключна частина
Обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок.
Загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;
Вони приносять радість і щастя в буденному житті.
Вони дають людині роботу, вимагаючи турботи й підходу.
Вони дозволяють думати про когось іншого, крім себе самого.
Вони поліпшують родинні зв'язки.
Вони підвищують загальний рівень моралі.
Вони стимулюють рух і активність.
Вони є джерелом тепла й любові.
Вони підвищують упевненість у собі.
они дають можливість знайти нових друзів.
Вони допомагають м'яко пройти через самотність, хвороби й депресії.
Вони зменшують рівень стресу.
Вони знижують кров'яний тиск.
Вони дозволяють вам створити унікальну й неповторну модель стосунків: людина - тварина.
Додаток до занять
Каністерапія - лікування за участю собак
Цей метод терапії і реабілітації допомагає людям з обмеженими можливостями та тим, хто має проблеми з соціальною адаптацією. Вона проводиться за участю спеціально навчених собак.
Що це дає? Спілкування із собакою допомагає зосередитись, впливає на розвиток мови і здатності до навчання. Стимулює всі органи відчуття: зір, слух, дотик і нюх. У людей, що приймають участь у терапії, відзначається поліпшення логічного мислення визначення причинно-наслідкових зв'язків, розпізнавання кольору і форми, подібності… Під час забави із собакою діти стають більш спокійними, вони розвивають свою фізичну форму і навчаються виражати свої емоції.
Фелінотерапія - лікування за участю кішок
Ця терапія допомагає людям, що мають проблеми з функціонуванням у суспільстві. Її метою є допомога перебороти страхи при контактах з навколишнім середовищем. Спілкування з кішкою буде заохочувати розвиток органів відчуття, а також допомагати в реабілітації.
Що це дає? По-перше, пухнате хутро тварин заспокоює, знімає стрес, розслаблює. По-друге, муркотання кішки має заспокійливу дію на психіку пацієнтів. Дослідження показують, що муркотання (його постійна частота коливань 1925 Гц) сприяє регенерації не тільки кісток, а і всього опорно-рухового апарату, також істотно зменшує біль.
Вплив кішок і собак на людину
Саме кішки й собаки відіграють значну роль в інтеграції соціального середовища і родини. Вони вчать відповідальності і впевненості в собі. Це особливо важливо в родинах, де є діти з порушеннями емоційного контролю. Кішки й собаки вибудовують зв'язки, дозволяють краще спілкуватися з іншими людьми. Дружба з кішкою або собакою діє найбільш сприятливо на людей похилого віку і дітей. Після багатьох років практичних досліджень у США складений список захворювань і соціальних факторів, у лікуванні яких спілкування з кішкою або собакою є ефективним:
Артрит
Депресія (стрес, тривога)
Хвороба Альцгеймера
СНІД
М'язова дистрофія (прогресивна м'язова атрофія)
Діабет
Склероз
Ушкодження слуху й зору
Хвороби системи кровообігу
Психічні захворювання
Остеопороз
Болі невідомого походження
Аутизм
Багато психіатричних лікарень визнали позитивний вплив кішок на пацієнтів. Тварини дають пацієнтам упевненість, спонукають до відкритості до зовнішній світу. Існує багато історій про людей, які, завдяки кішкам або собакам, почали говорити, ходити або видужали після важкої хвороби. Поки не вивчені всі можливості нашої свідомості, але ми знаємо, скільки можна досягти за допомогою сили волі. Кішки й собаки допомагає нам повірити в себе.
Дельфінотерапія.
Екскурсії в дельфінарій рекомендуються, насамперед , для дітей хворих аутизмом, церебральним паралічем, синдромом Дауна й іншими неврологічними або психічними порушеннями. Було доведено, що серед тварин, які допомагають хворим людям, дельфіни по праву посідають третє місце після собак і кішок. При взаємодії з дельфінами збільшується виділення эндорфінів. Ці гормони відповідають за гарний настрій і усувають виснажливі болі. Дельфінотерапія - спілкування з дельфінами, яке дозволяє поліпшити психоемоційний стан людини і зняти психологічне напруження. Є також хорошою психологічною реабілітацією для людей, які пережили серйозні психологічні потрясіння
Іппотерапія - лікування за участю коней
Іпотерапія – це спілкування з кіньми, і верхова їзда. Є ефективною лікувальною фізкультурою. Застосовується при порушеннях опорно-рухового апарату, черепно-мозкових травмах, атеросклерозі, поліомієліті, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, простатиті, сколіозі і розумової відсталості.
Терапія за участю коней покликана допомагати хворим людям, особливо дітям, які мають порушення психомоторних навичок (наприклад, занадто сильний або слабкий м'язовий тонус), ушкодження очей і слуху. Цей метод рекомендується для людей з розумовою відсталістю й емоційними розладами. При спілкуванні з конями зменшується напруга м'язів і формується правильна постава. Благотворно впливає тепло (тіло коня гарячіше, ніж людське) також ритмічне погойдування при ходьбі. Ланцюжок рухів коня чудесним чином впливає на суглоби плечей і ніг. Іппотерапія виліковує послідовно всі м'язи та суглоби людини.
Користь від спілкування із тваринами
Це лише основні тварини, які допомагають - хворих людей можна вилікувати навіть спілкуванням зі звичайними рибками. Суть у тому, що взаємодія людини із тваринами може забезпечити такі переваги для дорослих і дітей:
Співпереживання. Дослідження показують, що діти, які живуть в будинках, де тварина вважається членом родини, ростуть більш чуйними, ніж діти з родин, де тварин нема. Діти вбачають тварин за рівних. Їм легше проявляти емоції стосовно тварин, ніж до оточуючих людей. Тварини відкриті, щирі й безпосередні - люди ж не настільки прямі й прості. Дитина учиться розуміти мову тіла тварини, розвиває свої розумові й моральні якості. Коли діти стають старшими, ця їх здатність розуміти тварин вливається в досвід спілкування з людьми.
Увага на зовнішньому світі. Люди, що страждають від психічних захворювань або від низької самооцінки мають особливу потребу в спілкуванні з твариною. Тварини допомагають їм зосередитись на навколишньому світі. Замість того, щоб думати й говорити про себе й свої проблеми, вони обговорюють тварин.
Багато дітей, що мають можливість опікуватися тваринами, істотно вищі своїх однолітків в сфері освіченості та інтелекту. Турбота про тварину вимагає певних знань, постійного поповнення інформації, щоденних навичок і вмінь. Це дуже позитивно впливає як на дітей, так і на дорослих.
Почуття безпеки. Тварини допомагають хворим людям створити емоційно врівноважений канал зв'язку з навколишнім світом, а це допомагає створити атмосферу емоційної безпеки. Присутність тварини сприяє вивільненню почуттів.
Соціалізація. Дослідження показують, що, коли собаки й кішки приходять відвідати лікувальну установу, серед пацієнтів з'являється сміх і взаємодія. Присутність тварин поліпшує соціалізацію навіть між ув'язненими.
Люди стверджують, що їм легше спілкуватись один з одним в присутності тварин. В родині ж це приємні моменти, які не заміниш нічим іншим. А як радісно цілий вечір спостерігати за кошенятами чи собачатами, забувши про телевізор.
Спілкування з тваринами допомагає зменшити відчуття ізоляції і відчуження.
Фізичний контакт. Багато написано про зв’язок тактильного контакту і здоров'я. Дітям терапія дотику допомагає розвивати здатність до встановлення здорових відносин з іншими людьми. Часто при тактильному голоді діти не розвиваються фізично і погано ростуть. У лікарнях, де дотик часто є хворобливим для пацієнта, дотик тварин безпечний, емоційно позитивний і цікавий. В програмах реабілітації для тих, хто постраждав від фізичного або сексуального насильства, коли співробітники не мають можливості доторкнутися до пацієнта. У таких випадках корисно доторкнутися до тварини і попестити її, відчути позитивний фізичний контакт.
Фізіологічні зміни від спілкування з тваринами завжди позитивні, впливають на основні функції організму. Багатьом хворим або просто стомленим людям дуже корисна можливість відпочити в присутності тварин. Дослідження показують значне зниження артеріального тиску і частоти серцебиття. Навіть спостерігати плаваючих рибок в акваріумі дуже корисно.
Тасманійський вовк Додаток
Тасманійський або сумчастий вовк, відомий також як тілацин, мешкав на території материкової Австралії та острові Нова Гвінея Вперше його ареал проживання піддався зміні після того, людьми були ввезені собаки динго. Останні витіснили сумчастого вовка з його звичайного місця проживання, і в наш час він «переїхав» жити на острів Тасманія. Місцеви фермери вважали його потенційною загрозою для овець і тому нещадно винищували вовків, не надаючі ніякого значення тому, де вони їх бачили і чи представляли вони собою загрозу для оточуючих. Вчені дуже довго і всебічно вивчали це питання, використовуючи різні моделі, і виявили, що за винищення тасманійських вовків несе відповідальність тільки і виключно людина. Вважається, що останній сумчастий вовк був убитий 13 травня 1930, а в 1936 році в одному із зоопарків Австралії помер від старості останний сумчастий вовк, що утримувався в неволі.
Рік повного зникнення: 1936
Шерстистій мамонт
Вважається, що цей вид мамонтів вперше з'явився в Сибіру близько 300-250 тисяч років тому і поступово поширівся в Європу і Півничну Америку. Габарити мамонтів були не такими вже величезними, як вважає більшість не надто знайомих з історією людей: вони були лише дещо більше сучасних слонів. Мамонти жили групами, і постійно пересувалися з місця на місце, оскільки дорослому мамонтові було потрібно близько 180 кілограм їжі щодня. Що - і це очевидно, не передбачає тупцювання на одному місці. Повністю шерстистий мамонт щник близько
10 тисяч років тому. І хоча існує безліч теорій, чому вони вимерли) сучасні дослідження все частіше схиляються до того, що фінальний удар по цьому виду мамонтів завдала саме рука людини. Тому й час винищення приблизний
Час повного зникнення: 10 000 років тому.
Додо, або маврікійський дронт
Маврикійський дронт довгий час вважався міфічним птахом, існування якого було повною вигадкою і насправді його не існувало в природі. Але після того як спеціально організовані на Маврикій експедиції виявили останки птаха, суспільству довелося прийняти той факт, що птах існував і причиною його винищення стали саме люди. Додо мешкав на Маврикії кілька століть, абсолютно не побоюючись своїх природних ворогвів яких просто не існувало на острові. Саме тому птах був нелітаючим - йому просто не від кого було ховатися. Вперше птаха побачили в 1598 році голландські моряки, і буквально через 100 років він був повністю винищений -постаралися як самі мандрівники, так і тварини, яких привезли на Маврикій колоністи. Ще б пак, самі подумайте, яким привабливим для моряків була вечеря з 20-кілограмової пташки, найближчими родичами якої вважаються сучасні голуби.
Рік повного зникнення: ймовірно 1681
Морська або стеллерова корова
Морська або стеллерова корова була відкрита в 1741 році експедицією Вітуса Берінга і отримала своє ім'я на честь лікаря експедиції Георга Стеллера, який не полінувався описати морську корову з усіх боків, і саме його описи досі вважаються найбільш повними Стеллерова корова мешкала біля узбережжя Командорських островів і була не тільки малорухливою, величезною за розмірами і повною відсутностю страху перед людиною, але і надзвичайно смачною. Останнє і стало причиноюі стало того, що менш ніж через 30 років після свого відкріття морська корова була повністю винищена. Моряки їли її м’ясо, використовували коров'ячий жир для освітлення, з шкури майстрували човни. При цьому вилов і вбивство морських корів часто були жорстокими і безглуздими.
Рік повного зникнення: 1768
Мандрівний голуб
Мандрівний голуб до початку XIX століття був одним з найпоширеніших птахів на землі, його популяція нараховувала до 5 млрд особин. Однак і цієї кількості птахів не вистачило для того, щоб голуби вижили. Мешкаючі на території сучасних США і Канади, мандрівні голуби були предметом активного полювання прибувавших в Америку колоністів.
Зниження чисельності голубів проходило більш-менш плавними темпами десь до 1870 року, після чого менш ніж за 20 років їх чисельність зменшилася просто катастрофічно і останній голуб у дикій природі був помічений в 1900 році. У неволі мандрівніголуби протрималися аж до 1914 року, коли в зоопарку міста Цинциннаті померла остання пташка на ім'я Марта.
Рік повного зникнення: 1914
Північноафриканська коров’яча антилопа
Коров'ячі антилопи - це підродина великих антилоп, що мешкають в Африці. Їх налічується кілька видів, але конкретно цей вид практично зник з карти Землі вже до початку ХХ століття. Полювання на них було настільки активним, що останні кількадесятиліть свого існування коров'ячі антилопи зустрічалися тільки в посправжньому важкодоступних місцях декількох африканських держав, поки повністю не вимерли до середини минулого сторіччя.
Рік повного зникнення: 1954
Яванський тигр
Ще в XIX столітті яванський тигр зустрічався на всій теріторії острова Яви і регулярно дошкуляв його мешканцям. Можливо, це стало однією з причин активного на нього полювання, а може бути, щось інше, але факт залишається фактом: до 1950 року в живих на острові залишилося всього 20-25 особин. Причому половина з цих тигрів мешкала на території спеціально створеного заповідника. Але навіть цього не вистачило для порятунку популяції, і до 1970 року їх чисельність скоротилася до семи особин. Точний час вимирання яванських тигрів залишається невідомим, але, швидше за все, це сталося в середині 1970-х років.
Час від часу з'являються повідомлення про те, що на Яві знову бачили яванского тигра або навіть мати з декількома дитинчатами, але ніяких документальних свідчень про те, що тигри дійсно збереглися в природі, немає.
Рік повного зникнення: близько 1970
Занзибарський леопард
Знищення Занзібарського леопарда одночасно і схоже, і не схоже на винищення інших видів з нашого списку. Леопарда вбивали і вбивали цілеспрямовано та дуже активно, оголошували на тварин полювання і ходили на них всім селом. Справа в тому, що населення занзібарського архіпелагу було твердо впевнене, що ці леопарди пов'язані з відьмами, що злі чаклунки спеціально розводять і навчають цих тварин собі в допомогу, а потім відправляють леопардів творити за них чорні справи.
Кампанія з винищування тварин почалася в другій половині 1960-х років, і вже через якихось 30 років занзібарська леопардів майже не залишилося в дикій природі. Учені почали бити тривогу на початку 90-х років минулого століття, але через кілька років програма зі збереження виду була згорнута
Рік повного зникнення: 1990-ті роки
Пиренійський козеріг (іспанський дикий козел)
Один з чотирьох відомих науці видів іспанського дикого козла, якому, на відміну від інших, не пощастило дожити до наших днів. Останній відомий представник цього виду загинув абсолютно безглуздою смертю - його придавило дерево, що впало.
Вченим вдалося взяти зразки його ДНК, і вони зробили спробу створити клон козерога, але, на жаль, клонований дитинча загинуло невдовзі після народження через різноманітні вроджені дефекти.
Рік повного зникнення: близько 2000
Західний чорний носоріг
Цей підвид чорного носорога був оголошений вимерлим буквально пару років тому. Він став жертвою регулярної полювання на території свого проживання, в Камеруні. Найціннішим для браконьєрів вважалися роги носорога, що використовувалися вкитайській медицині для лікування численних хвороб.
Вчені активно шукали живих особин цього виду, починаючи з 2006 року. Однак, оскільки протягом п'яти років їх пошуки не увінчалися успіхом, західний чорний носоріг був оголошений вимерлим. Під загрозою вимирання перебувають й інші видичорного носорога.
Рік повного зникнення: 2011
Додаток 3
ТАРПАН
Загальноприйнято вважати, що степові тарпани вимерли через орання степів під поля, витіснення стадами домашніх тварин і, в незначній мірі, винищування людиною. Тарпани під час зимових голодовок періодично поїдали запаси сіна, залишені без нагляду прямо в степу, і в період гону іноді відбивали і гнали домашніх кобил, за що людина переслідував їх. Крім того, м'ясо диких коней вважалося делікатесом, а прирученню тарпан піддавався насилу. В кінці XIX століття в Московському зоопарку ще можна було побачити помісь тарпана з домашньої конем. Найдовше степові тарпани зберігалися в причорноморських степах, де вони були численні ще в 1830-і роки. В грудні 1879 року в таврійської степу біля села Агаймани в 35 км від Асканії-Нова, був убитий останній степовий тарпан в природі. У неволі тарпани прожили ще деякий час. Останній жеребець цього підвиду помер в 1918 році в маєтку поблизу Миргорода в Полтавській губернії.
Каролінський папуга
Основною причиною зникнення каролінського папуги вважається їх вилов і знищення. Викликано ж це була тим, що пернаті наносили досить істотної шкоди сільськогосподарським угіддям місцевих фермерів.
Більш того, модники і модниці любили прикрашати строкатим пір'ям папуг свої капелюшки. Напевно подібні модні віяння послужили додатковим стимулом для вилову і подальшого знищення каролінського папуги. Вважається, що останній представник Каролінських папужок помер в 1918 році. Хоча ще кілька років після цього ходили чутки про те, що їх бачили на території деяких штатів. Втім, зловити ще одного живого представника цього виду птахів більше не вдалося.
У ряді музеїв світу залишилися не тільки шкурки каролінського папуги, а й навіть їх скелети. Побачити ж опудало пернатого вам навряд чи вдасться.
Безкрила гагарка
Людсьтво знайомє з цім нелетаючим птахом дуже давно. Її кістки найдени на стоянках неандертальців, а це майже 100 тис. років тому. Прекрасно знали гагарку і древні індіанці, ескімоси, і європейські вікінги. Зник вид відносно недавно - в середині позаминулого століття. Причина цього - використання яєць та пуху, заради яких люди винищили цього дивакуватого пернатого мешканця північних морів.
Історія зникнення безкрилої гагарки починається з середини XVI ст., коли більшість колоній в європейській частині Атлантики вже були розорені. В Америці ж винищення гагарок часто було справою рук європейських золотошукачів: птахів просто заганяли на палубу кораблів, тим самим забезпечуючи себе м'ясом на зворотний шлях. Коли безкрилих гагарок стало мало, люди ніби зацікавилися ними, але зовсім не для того, щоб врятувати. Навпаки, саме колекціонери в гонитві за опудалами завдали остаточного удару по популяції цього птаха.