Конспект уроку в 11 класі на тему: Народ вижив, бо сміявся
( за творами Остапа Вишні. Збірка «Мисливські усмішки»)
Мета уроку:
Методична – Втілення проблемно-пошукового методу навчання
Дидактична – Мати загальне уявлення про творчий доробок Остапа Вишні. Уміти аналізувати визначені усмішки: тематика, проблематика, засоби творення комічного.
Виховна – Виховувати порядність, дбайливе ставлення до природи, до оточуючого середовища . Розвивати гуманність, почуття відповідальності перед майбутніми поколіннями
Вид уроку: Комбінований
ЗМІСТ І ХІД УРОКУ
1 Організаційний момент
2. Мотивація до засвоєння нового , вступна частина
Остап Вишня - український радянський письменник. Гуморист-сатирик. Начальник медико-санітарного управління Міністерства залізних доріг УНР. В’язень сталінських концтаборів – таку довідку про Павла Михайловича Губенка знаходимо в офіційних джерелах.
А ще треба додати – народний улюбленець. Самобутній майстер сатири і гумору, король тиражу – по кількості надрукованих і проданих книг у країні був на другому місці після Т.Шевченка.
Епіграф нашого уроку:
« Що треба людині, щоб посміятися не з ворога, а з друга?
Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді тільки людина разом з тобою буде сміятися із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, і буде такий дружній, такий хороший сміх. Той сміх, що не ображає, а виліковує людину.»
У цих словах-ідейно-естетичне кредо неперевершеного сатирика і гумориста Остапа Вишні.
Про творчість письменника знаходимо багато відгуків літераторів, друзів, критиків.
Презентація « Відгуки про О.Вишню»
2 Ознайомлення з темою та навчальними цілями заняття.
Остап Вишня виступив у літературі в 20-х роках ХХ століття. То були важкі часи для діячів мистецтва. Кожне розумне сміливе слово, сказане на публіку, переслідувалося. Уже прокотилася хвиля репресій українських письменників, а тут Остап Вишня презентує твори у жанрі сатири і гумору. Небезпечне заняття. На кого ж була спрямована сатира письменника?
Виступи учнів про те, як склалася доля письменника, які були стосунки з владою. Демонстрація документального фільму
2. Робота з літературними термінами.
Повернемося до літературної творчості письменника. Остап Вишня писав нариси, памфлети. Фейлетони, працював як перекладач, друкувався у журналі « Перець» . Значною заслугою письменника було те, що він розширив жанри сатири і гумору, ввів у літературу усмішку – як різновид комічного, новий вид гумористичного ооповідання.
Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе значення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки».
Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра
Проведемо словникову роботу. Запишемо у зошит поняття з теорії літератури.
Дати визначення понять усмішка , гумореска, фейлетон, автобіогріфічне оповідання, памфлет ( використати статті « Словника літературознавчих термінів»,записати в зошити.)
Гумореска- невелика оповідь про якусь смішну пригоду чи рису характеру людини.Особливості: дотепність, глузливість, влучність, лаконізм.
Автобіографічне оповідання- невеликий епічний художній твір, в основу якого автор кладе факти власного життя.Особливості: незначний відрізок часу, проста композиція, однолінійний сюжет.
Памфлет- злободенний гостросатиричний твір, викривальний пафос якого спрямований на нещадне висміювання суспільно шкідливих явищ,організацій і впливових осіб.
Гумореска — невеликий художній твір, у якому події та люди зображені в жартівливому тоні.
Усмішка — різновид фейлетону й гуморески, уведений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки полягає в поєднанні побутових замальовок і жанрових сценок із частими авторськими відступами, їй властиві дотепність і лаконізм.
Фейлетон — невеликий художньо-публіцистичний твір у періодичному виданні, у якому злободенні події зображені сатирично або гумористично.
Аналіз збірки «Мисливські усмішки»
У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи «Мисливських усмішок».
«Мисливські усмішки» є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Це справді ліричні вірші в прозі, які стоять в одному ряду із «Записками мисливця» Тургенєва, мисливськими етюдами та оповіданнями Лєскова і Пришвіна. «Мисливські усмішки» з повним правом можна називати лебединою піснею письменника.
Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з Максимом Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Переважно вони поверталися зовсім без здобичі, бо не за нею і вирушали, але задоволені й щасливі, що відпочили, намилувалися краєвидами, нарозмовлялися з друзями й наслухалися різних побрехеньок. Девізом Остапа Вишні були промовисті слова: «Нехай живуть зайці». Цей девіз стосувався і М.Рильського, А.Малишка. Якщо ж і траплялося вполювати звірину, настрій був зіпсований і полювання перетворювалося в траур по убієнному.
У центрі «Мисливських усмішок» стоять благородні, розумні, кмітливі люди. Це були щирі любителі й охоронці природи, які кохалися в пташинці і звіряткові, деревці і квіточці. Остап Вишня приятелював з цими людьми.
Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анек¬дот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порів¬няння, епітети, персоніфікація, гіпербола.
Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом» — ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.
«Мисливські усмішки» — яскрава сторінка не тільки в багато¬гранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирич¬но-гумористичній літературі.
Вчитель ( читає вірш М Рильського)
По полях ми з Вишнею бродили
Восени, шукаючи зайців,
І бур'ян пожовклий, посивілий
Під ногами срібно хрупостів.
Скільки доброти було в обличчі,
Скільки мудрості в очах було,
Як дивився приятелеві в вічі,
Любий наш Михайлович Павло!
Ну, а вмів же бути і суворим,
І безжальним бути Вишня міг,
Як назустріч злобним поговорам
Підіймав свій праведний батіг!
Без гучних прожив він декламацій,
А в душі поезія цвіла!
Друг людини,друг природи й праці,
Грізний ворог нечисті і зла.
«Мисливські усмішки», автор складав протягом тривалого часу, а найповніше видання було здійснене вже після його смерті — в 1958 році. «МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ» Остапа Вишні в українській літературі — явище унікальне. У них спостерігаємо оригінальний синтез народного анекдоту й пейзажної лірики
Переказ, аналіз та обговорення усмішок.
Герой-оповідач Остапа Вишні трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний
Вікриває збірку усмішка «Відкриття охоти» Уривки зачитують учні
«Мисливські усмішки» Остапа Вишні, хоч і «мисливські», але навчають не нищити, не вбивати природу, а навпаки дбати про неї, берегти для нащадків. Для ліричного героя цих творів, як і для самого автора, головним є не полювання на звірів чи ловля риби, а сам процес перебування на природі, спілкування з нею. Отже, слід наголосити, що визначальними особливостями гумору Остапа Вишні є багатство відтінків і барв комічного, по-народному соковита мова, своєрідно діалогізований виклад дії, мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми. Дотепні й художньо неповторні діалоги — один із основних засобів характеристики й оцінки персонажів. Діалогам притаманні неоднозначність, життєво-змістова наповненість, колоритність.
Простежимо це на прикладі усмішки «Сом»
Оповідач — людина, яка любить життя й оптимістично налаштована, тому тон розповіді бадьорий і захопливий. Максим Рильський писав про Остапа Вишню: «Справжній мисливець, і при тому поет полювання». До речі, усмішку «Як варити і їсти суп із дикої качки» Остап Вишня присвятив саме М. Рильському.
Виступ з усмішкою «Як варити і їсти суп з дикої качки»
Важливу композиційну роль у більшості усмішок цього циклу відіграють пейзажі, портрети, уривки з пісень, авторські ліричні відступи. Одним з улюблених художніх засобів Остапа Вишні є художнє перебільшення, сторінки усмішок рясніють також порівняннями, епітетами й персоніфікацією.
Нині, коли людство стоїть на грані екологічної катастрофи, з особливою силою відчуваєш велику прозорливість Остапа Вишні, який ще шість десятиліть тому почав боротьбу з губителями природи, вчив її любити, оберігати. «Мисливські усмішки» сьогодні сприймаються не тільки як шедевр світової гумористики, а й як азбука святого почуття патріотизму, школа любові до рідного краю.
Усмішки про мисливців і рибалок полюбив народ. Артисти виконували їх майже у кожному концерті. Публіка реагувала прекрасно. Незабутнє виконання усмішки «Дикий кабан або вепр» Анатолієм Понаморенком.
Мабуть, саме в творах цього безсмертного циклу найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа нашого сміхотворця. Бо ж за лукаво усміхненим образом оповідача бачимо самого автора. Але свій, безперечно, тяжкий душевний стан Остап Вишня зміг уміло приховувати, ніколи не втрачав почуття гумору. Він надзвичайно любив життя, щоб марнувати його в плачах і печалі, ніжно любив людину, а без цього взагалі немислима художня творчість.
У його щоденнику є такий запис (від 10 березня 1951 р.): «Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу!
У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші...».
Тому усмішки Остапа Вишні будуть популярними ще довго-довго..
У творчості письменника відбилися риси національного характеру.
Гумореска «Ярмарок» (Відео)
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Підберіть із текстів усмішок пейзажні описи. Чим вони характерні?
2. Які риси українського національною характеру розкриваються в усмішках Остапа Вишні?
3. Доберіть портретні характеристики героїв із творів гумориста.
4. На чому заснований гумор Остапа Вишні: комізмі ситуації чи комізмі вислову?
5. Ознайомтеся з «Мисливськими усмішками» Остапа Вишні.
6. В чому їх оригінальність?
7. Які почуття виникають у вас після прочитання цих творів письменника ?
8. Чому Остап Вишня був особливо популярним у 20-х рр.?
9. Напишіть твір-роздум про Остапа Вишню «Ніколи не сміявся без любові»