Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Кукли
Збагачення активного словника молодших школярів
Методичні рекомендації
Чебелюк Ніна Кирилівна
ЗМІСТ
І. Вступ……………………………………………...……………………………..4
ІІ. Основна частина………………………………………………….……………5
1.1. Основні джерела поповнення активного словника……………..………….5
1.2. Словниково-логічні вправи………………………………………….………6
1.3. Граматичні завдання……………………………………..…………………25
1.4. Математична граматика……………………………...……………………..27
1.5. Мовний струмочок……………………………….…………………………27
1.6. Уроки читання – важливе джерело поповнення лексичного запасу учнів……………………………………………………………………………………31
1.7. Уроки під відкритим небом…………………………….…………………..33
ІІІ. Висновки………………………………………….………………………….36
ІV. Використана література………………………...………...…………………37
Вступ
Соціально активну і духовно багату особистість сьогодні неможливо уявити без глибокого знання рідної мови, яку Панас Мирний називав живою схованкою людського духу, його багатої скарбниці, куди народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, почування.
Одним із шляхів підвищення ефективності вивчення української мови в початкових класах вважаємо є збагачення активного словника молодших школярів.
Слово – один з найбільших скарбів, яким обдарувала людину природа. Вона возвеличує її над світом природи і робить її людиною.
Слово – засіб людського спілкування, спосіб обміну інформацією, інструмент впливу на свідомість і вчинки інших. Здатність володіти словом – складова частина загальної культури людини, її освіченості.
Пізнаючи значення слова, діти пізнають світ, розкриваючи смислові зв’язки слів у контексті, встановлюють взаємозв’язок між предметами і явищами навколишньої дійсності, внаслідок чого в них розвивається логічне мислення. Нерозуміння слів і невміння їх вживати у мові негативно позначаються на пізнавальній діяльності дітей. «Дитина, яка не звикла вникати у смисл слова, - писав К.Д.Ушинський – неясно розуміє або зовсім не розуміє його справжнього значення і не одержала навичок розпоряджатися ним вільно в усній і писемній мові, завжди страждатиме від цього істотного недоліку при вивчені всякого іншого предмета».
Вивчення мови, невіддільне від розвитку усного і писемного мовлення учнів, передбачає збагачення їх словникового запасу, оволодіння нормами літературної мови на всіх рівнях, формування в школярів умінь і навичок зв’язного викладу думок.
Саме тому в початковій школі провідним принципом навчання виступає розвиток мовлення молодших школярів, звідки випливає необхідність розвитку їх активного і пасивного словника, активізації й збагачення словникового запасу кожного учня.
Основна частина
1.1. Основні джерела поповнення активного словника.
К.Ушинський справедливо стверджував, що «бідність словника школяра породжує одноманітність мовлення і робить його незрозумілим для слухачів, бо він, школяр, не може замінити одне слово іншим, не може переставити двох слів, його мова знаходиться в ланцюгах тих рядків, які він завчив». Отже, без достатнього запасу слів неможливе оволодіння мовою як засобом спілкування.
Перед учителем початкових класів стоїть першочергове завдання - формувати у своїх вихованців уміння змістовно, стилістично точно та інтонаційно виразно висловлювати свої думки й почуття усно й письмово.
Важливою умовою мовленнєвого розвитку молодших школярів (робота, спрямована на збагачення їхнього словника, формування умінь граматично правильно і лексично виправдано застосувати у власному мовленні слова різних лексико - граматичних розрядів для побудови зв'язних, висловлювань певного типу (розповіді, описів, міркування).
Велику роль у збагаченні словника учня відіграють уроки з різних предметів, особливо читання, природознавства, уроки розвитку мовлення.
Слово входить до активного словника школяра лише тоді, коли він добре розуміє його значення, усвідомлює правильність граматичних форм, структуру словосполучень та речень, тобто закріплюється у пам'яті учня лише через активне застосування у мовленні.
О
сновні джерела поповнення активного словника
підручник газети журнали кіно
телебачення радіо
спостереження за навколишнім світом мова батьків, вчителя
екскурсії книжки для позакласного читання
Працюючи над збагаченням словника, його закріпленням, уточненням і активізацією, необхідно акцентувати увагу на роботі над лексичним значенням слова. Змістом такої роботи може бути: встановлення взаємозв’язків між словом та відповідним об’єктом, вироблення вміння на основі аналізу визначати та узагальнювати найістотніші зв’язки предмета, з’ясовувати смислові зв'язки між словами.
1.2. Словниково-логічні вправи.
Ефективним засобом вирішення проблеми можуть бути словниково-логічні вправи. Вперше у вітчизняній методиці вони були запропоновані К.Ушинським. Ці вправи на порівняння, узагальнення, класифікацію, сприяють формуванню загально навчальних умінь і навичок розмірковувати, виділяти головні ознаки предметів, явищ.
Щ
об зацікавити школярів, потрібна систематична, продумана і різноманітна робота, аби діти щодня дізнавалися про щось нове і неповторне на уроці.
Наведемо приклади словниково-логічних вправ, які застосовуємо у роботі.
1. Назвати предмети з наступним узагальненням;
а) дуб, сосна, береза -...(назвіть одним словом)
б) карась, лин, окунь - це...
2. Продовжити називати видові поняття після узагальнення:
а) маслюк, мухомор - не гриби.
Які гриби ти знаєш?
б) помідори, огірки, капуста - це...
Які... ти ще знаєш?
3. Вилучити "зайвий" предмет.
Що зайве? Чому?
а) стіл, крісло, телевізор, шафа;
б) дуб, бузок, сосна, верба.
4. Узагальнити через протиставлення;
а) дуб - дерево, а смородина - …;
б) плаття - одяг, а черевики -....
5. Дібрати видові назви до родових:
а) квіти - це чорнобривці, …, …;
б) транспорт - це машина, …, ….
6. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:
визначити серед ряду птахів перелітних і тих, що залишаються зимувати: ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.
7. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма,
розмір…):
а) пухнаста, руда, хитра - (лисиця);
б) щедра, золота, барвиста, багата - …(осінь).
8. Визначити предмет за його діями:
а) літає, падає, покриває, зігріває, блищить,скрипить -...(сніг);
б) світить, гріє, усміхається, пригріває, зігріває - … (сонечко).
9. Логічне визначення предмета:
а) береза - листяне дерево;
б) волошки -… ….
Використання словниково-логічних вправ під час навчання допомагає вирішувати проблему усвідомлення лексичного значення слова і є засобом розвитку логічного мислення, що забезпечить успішне засвоєння в наступних класах таких лексичних понять, як багатозначність слова, пряме й переносне значення, синонімія, антонімія тощо.
З перших днів перебування першокласника у школі перед учителем стоїть завдання навчити його висловлювати свої думки правильно, послідовно, точно і виразно.
Лексична робота, яка здійснюється на уроках читання і письма, полягає в тому, щоб домогтися точного співвідношення в усному мовлені, і назв предметів та явищ в навколишньої дійсності.
Збагачення мовлення школярів синонімами сприяє точному розумінню різних відтінків значення слова, привчає дітей вдумуватись в його зміст, семантично правильно будувати словосполучення використовуючи найбільш влучні слова уникаючи повторів.
Для роботи над синонімами можна запропонувати такі завдання:
1. Відшукати в тексті слова-синоніми, пояснити їх значення і з'ясувати відтінки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.
Наталя Забіла.
За допомогою запитання: «Що робить листя?» першокласники знаходять слова, близькі за значенням, які позначають рух: злітає, падає, кружляє.
2. Дібрати близькі за значенням слова до даного:
заметіль,…, … (завірюха, буря, хурделиця, хуртовина).
Дременути…, (побігти, втекти)
Трудитися … (працювати, робити)
Упоратись… (закінчити роботу, завершити, доробити)
- При доборі можливе використання зразка або запитання:
Сніг (що робить?)… (кружляє).
3. Замінити у реченні виділене слово синонімом:
Полетів пухнастий сніг (пішов, посипав).
- Яке слово краще використати?
В якому випадку?
4. Вибрати і вставити в речення одне із близьких за значенням слів:
Заблищав на сонці (білий, пухнастий, сріблястий) сніг.
Отже, збагачення мовлення синонімами збільшує словниковий запас не тільки кількісно, а й якісно. А це значить, що робить словник учня точним і виразним.
Уже в період навчання грамоти слід систематично спрямовувати роботу на збагачення словника учнів прикметниками, тому що прикметник, як ніяка інша частина мови, сприяє розширенню і конкретизації словника молодших школярів, надає висловлюванням точності та виразності.
Кількість прикметників, що є у букварі, достатня для спілкування, однак, не повною мірою сприяє підготовці учнів до побудови образних висловлювань.
Описуючи той чи інший об'єкт, учні повинні вміти визначити його ознаки за різними параметрами (розмір, колір, форма, запах, смак, матеріал).
Т
ак, наприклад, для опису яблука пропонуємо такі прикметники: червоне, жовте, зелене (за кольором); кругле, продовгувате (за формою); велике, мале, невеличке (за розміром); солодке, кисле, кисло-солодке (за смаком); запашне, ароматне (за запахом); лісове, садове (за приналежністю). Така робота сприятиме розвитку у школярів спостережливості, формуванню вміння логічно мислити.
У цілому ж виконання подібних завдань сприятиме збагаченню словника молодших школярів прикметниками.
Ефективним засобом збагачення словника учнів у період навчання грамоти є загадки. Робота над загадками корисна як для розвитку мислення, так і для засвоєння нової лексики та вироблення вмінь доцільно та влучно її використовувати.
Але для роботи треба добирати такі загадки, в яких чітко виражені істотні зовнішні та внутрішні ознаки предмета, явища.
Наприклад, пропонуємо дітям загадку:
Я блискуча,гостренька
Маю вічко маленьке
За собою несу
Довгу-довгу косу
(
Голка).
Ставимо перед учнями питання:
Які слова допомогли відгадати загадку? Назвіть їх.
Які ознаки ще варто дібрати для опису голки?
Поряд із загадками, багатим матеріалом для збагачення словника учнів прикметниками є вірші, в яких завжди наявний образний опис предмета (явища).
Віршовані рядки активізують діяльність на уроці, сприяють естетичному розвитку дітей, засвоєнню образної лексики
Вправи на впізнавання предметів за поданими ознаками дають можливість формувати уміння учнів знаходити предмет, який відповідає загальній характеристиці.
Наприклад:
Великий, просторий, світлий, чистий -... (клас).
Червона, легенька, гумова -... (кулька).
Золоте, яскраве, гаряче -... (сонце).
Чисте, синє, незахмарене, блакитне, високе – …небо)
Збагаченню словника школярів, розвитку вмінь описувати предмети сприятимуть такі завдання;
1. Виберіть з поданих слів лише ті ознаки, за допомогою яких можна описати ялинку. Поясніть, чому саме ці слова ви обрали?
Вічнозелена, кругла, пухнаста, смачна, струнка, солодка, новорічна, весела, лісова, зимова, квітуча.
2. Доберіть до слів берізка, сонце ознаки, які б допомогли уявити ці предмети.
3. Порівняйте предмети за їх ознаками:
Лимон кислий, а груша… (солодка).
Крейда біла, а вугілля … (чорне).
Учні початкових класів практично ознайомлюються із багатозначними словами з читанок, підручників української мови, у повсякденному мовленні (легка сумка, легка задача, легка хода).
Основний методичний прийом роботи над різними значеннями одного слова - це спостереження за ним у різних реченнях.
Одним із способів ознайомлення з багатозначністю слів є виконання вправ на вживання їх у прямому й переносному значенні.
1. Пояснення прямого й переносного значення слів:
залізний цвях - залізна людина;
солодкі цукерки - солодкі слова;
гарячий чай - гаряче серце;
світла ніч - світлий погляд.
2. Добір із тексту слів з переносним значенням і вживання їх у прямому значенні. (хвилі грають)
3. Складання попарно речень зі словами, вжитими в прямому й переносному значенні:
Гірка цибуля - гірка доля;
Тепла вода - тепла розмова.
4. З поданих слів вибрати слова з протилежним значенням, записати їх парами (друзі, вороги, товстий, холодний, говорить, гарячий, тонкий, мовчить).
При складанні переказів і творів, під час роботи над малюнками учні користуються образними словами А підготовчими вправами на уроках можуть бути такі:
1. Добір образних слів до предметів, зображених на малюнку або картині.
2
. Додавання до певної частини речення порівняння: міцний, як дуб; в нього очі, наче волошки в житі.
На граматичному матеріалі можливі такі вправи:
а) вставити в речення пропущені епітети, що подаються в дужках:
… вітер завива;
випало багато … снігу;
місяць березень …;
нехай цвіте … цвітом наш сад
(мінливий, пишним, пухкого, сердитий);
б) скласти речення з поданими словосполученнями:
золоті руки, срібляста тополя, ніжна берізка;
в) дібрати епітети до поданих слів:
день ясний, погожий ….
Логічні вправи є одним із видів словникової роботи. Вони широко застосовуються в усіх початкових класах. Тематика логічних вправ залежить переважно від матеріалу букваря, читанки, підручника з української мови.
Найпоширенішими є такі види словниково-логічних вправ:
1. Називання предметів хто це?
що це?
2. Називання ознак їх за кольором, розміром, матеріалом, формою і т.ін.
3. Називання предметів за властивими їм діями:
… щебече, а... цвірінькає (соловей, горобець).
Називання предметів зa властивими їм ознаками:
… солодкий, а … кислий (цукор, оцет).
5. Групування предметів за загальними родовими ознаками:
свійські й дикі тварини, риби, квіти, одяг, взуття, меблі.
6. Добір слів, що означають видові поняття, до узагальнювальних:
меблі: стіл, диван …;
посуд: чашка.....
Поділ предмета на складові частини: дерево: корінь, стовбур, листя …; будинок: двері, стеля, вікна....
Складання елементарних логічних визначень:
мак - це квітка;
яблуня - фруктове дерево.
Логічні вправи допомагають дітям правильно співвідносити родові і видові поняття, визначати правильний зв'язок між предметом і словом, яке позначає його.
Необхідно на уроках проводити і лексичну роботу. Пропонуємо словниково-граматичні та словниково-орфографічні вправи.
Наприклад:
а) виписати з орфографічного словника п'ять назв на букву «к», що відповідають на питання що?
б) до поданих назв предметів дописати назви дій за
питаннями:
муляр (що робить?)...; коваль (що робить?) ….
в) від кожного з поданих іменників утворити прикметники й
дієслова за зразком:
(що?) - мир, (який?) - мирний, (що робить?) мирить та ін.
Вивчаючи частини мови, учні збагачують свою мову новими граматичними термінами і поширюють словник назвами предметів, дій, ознак, використовують ці слова як матеріал для таких граматичних вправ:
а) виписати іменники за групами:
назви корисних комах і шкідливих, визначити рід і відміну іменників;
б) до поданих іменників дібрати близькі за значенням іншого роду:
дорога (шлях); лан (поле); робота (праця); будівля (споруда); мужність (відвага).
в) від поданих іменників утворити прикметники, що вказують на ознаку за матеріалом, і дібрати до них іменники:
пластмаса (пластмасовий посуд); бавовна (бавовняна тканина).
При вивченні правопису власних іменників завжди звертаємось до краєзнавчого матеріалу, поповнюючи словник учня географічними назвами (рік. міст, сіл, морів), ознайомлюємо учнів з іменами видатних людей.
Особливо велике значення для збагачення словникового запасу учнів мають вправи на словотворення.
Серед словотворчих вправ використовуємо такі:
а) у кожній групі назвати слово, за допомогою якого можна пояснити значення інших: пекти, пекар, пекарня; нічний, ніч, ночувати;
б) доповнити тлумачення слів: аптекар – той, хто…;
в) назвати слова, якими можна замінити подані визначення: той, хто читає - …; той, що слухає - …;
г) яке значення мають утворені слова: Україна – українець, український;
д) добір груп споріднених слів до поданого з наступним поясненням: продавати, продавець, проданий, розпродаж
Опрацьовуючи тему «Склад слова», учні добирають спільнокореневі слова, утворюють інші за допомогою префіксів, суфіксів, складають з ним речення.
В результаті такої роботи діти не тільки оволодівають навичками словотворчого аналізу, а й починають розуміти залежність лексичного значення слова від його словотворчих елементів, усвідомлюють різноманітність, багатство засобів творення нових слів.
Збагачення словникового запасу учнів відбувається на всіх уроках.
Так у програмі з математики великого значення надається засвоєнню належної термінології:
а) назви величин та одиниць виміру:
довжини (метр, сантиметр, дециметр, кілометр);
маси (кілограм, грам);
часу (доба, година, хвилина, секунда, століття);
б) назви геометричних фігур (відрізок, ламана, коло, круг,
многокутник);
в) назви компонентів і результатів математичних дій (доданок,
сума, ділене, дільник, частка).
Можливості поповнювати словниковий запас учні мають і на уроках трудового навчання, ознайомлюючись зі специфічними назвами:
а) інструментів і пристосувань для роботи з різними матеріалами (ножиці, наперсток, викройка, плоскогубці);
б) матеріалів для використання виробів (пластик, дерево, бляха, фольга, дріт);
в) самих виробів ( сувенір, аплікація, серветка).
Молодші школярі збагачують словниковий запас у процесі підготовки до свідомого вибору професій.
Збагаченню словника сприяють і такі вправи:
1. Замінити словосполучення одним словом:
а) найголовніше місто держави – столиця;
б) дочка моєї мами, - але не я – сестра;
в) заклад, у якому виготовляють і продають різні ліки, - аптека.
2. Замінити прислів’я одним словом (при вивченні прикметника):
а) і сам не гам, і другому не дам – скупий;
б) його і в ступі не влучиш – спритний;
в) у брехуна язик і до вух дістає – брехливий.
3. Продовжити прислів’я (при вивченні дієслова):
а) де господар добре робить, … (там і поле буйно родить);
б) хто рано підводиться … (за тим і діло водиться);
в) хочеш їсти калачі - … (не сиди на печі).
4. Заміни слова за допомогою однієї букви: … міх, тара…, …щур, …рай, місто…, буря….
5. Утворити декілька нових слів із поданого (зі складу його букв); жайворонок – ранок, район, ворона, рак, рай, край, ворон, кран, жар, жорна, рок, кора……
6. Записати кілька слів, щоб читалися наліво і направо: тут, еге, Аза, наган, Алла, пуп, кирик, корок, зараз, Пилип, дід, піп, око.
7. Записати кілька слів, щоб при читанні наліво мали одне значення, а направо – інше: раб, серп, сорт, сир, Рим, луг, касир, губ, кіт.
8. Записати два речення зі словом теплий, вжитим у прямому й переносному значенні. Взимку люди носять теплий одяг. Птахи летять у теплі краї. Сьогодні по-літньому теплий день. Чай ще теплий.
9. Скласти елементарні логічні визначення: яблуня-фруктове дерево, циркуль – прилад для креслення кола, суниця – лісова ягода, Київ – найбільше місто на Україні, наша столиця.
10. Дібрати слова, що означають видові поняття. Узагальню вальних:
Посуд - чашка, миска, тарілка, ложка;
Лікарські рослини – чебрець, бузина, кропива;
Квіти – айстри, чорнобривці, матіола.
11.Назви істот за власними їм діями:
Вуж повзає, а … літає.
12. «Музика у словах» -гра. Дано назви ноти: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.
Завдання:
Спочатку записати будь-які іменники (2 кл) сіно, фабрика, череда, ремонт, місто, лялька, доміно.
Назви овочів (3 кл) помідор, цибуля, редиска,квасоля.
Назви міст (4 кл) Донецьк, Теребовля, Сімферополь, Мінськ, Уфа, Фастів, Долина, Брест.
13. Урізноманітнити хвилини краснопису такими вправами: списування слова з поданими великими чи малими буквами імен, потім назв міст, кран; розгадування «квіточки» (кросворд) на всі букви.
14. Дібрати споріднені (спільнокореневі) слова – різні частини мови з суфіксом і префіксом:
- біл – білий, білка, біліти, біленький, білизна, білявка.
- пис – писати, писанка, записка, писаний, писар, запис, перепис.
15. Збагачувати словник, розвивати пам'ять зоровими диктантами.
1
6. Працювати зі словниками – орфографічним, тлумачним, синонімів, антонімів, наголосу. Вони є постійно, і ми систематично в класі до них звертаємось, даємо індивідуальні завдання додому, особливо слабшим учням: знайти і записати за словником слова, в яких пропущено букви.
17. Засвоювати нові слова за таблицями «Так пишемо», «Так вимовляємо» (увага – орфоепії).
18. Писати твори за варіантами: для найсильніших школярів даємо тему. Середні пишуть за планом, слабші – за опорними словами. Нагадуємо всім, що твір має зачин, основну частину, кінець (висновок). Практикуємо твори – мініатюри (два уроки на тиждень). Твір – розповідь: «Твоє улюблене заняття», «Твоя бібліотека», «Зимові розваги», «В кінозалі мультики», «Вечірня казка».
Твір – опис: «Моя улюблена іграшка», «Моя подруга (друг)», «Кіт Васька», «Лісова красуня» (ялинка, білка, лисиця, берізка», «Моя бабуся», «Моє село», «Осінь чарівниця», «Зима білосніжка».
Твір – міркування «Більше знати – більше вміти», «Хто багато читає, той багато знає».
19. Проводити позакласну роботу з мови (ілюструємо): ребуси, шаради, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, цікаві вправи – поглиблюють знання дітей, викликають інтерес до рідної мови.
Уроки рідної мови повинні відбуватися цікаво і невимушено, у вигляді захоплюючої гри, де діти постійно перебуватимуть у творчому пошуку. Тоді уроки рідної мови принесуть їм багато радості та задоволення, навчать самостійно мислити, відчувати красу довкілля. Саме цьому сприяють граматичні завдання.
Перед кожним учителем-практиком постає триєдина мета: навчити, розвинути і виховати. Усе розвивається в природі, усе розвивається в дитині... Уся наша робота підпорядкована цій меті з першого дня навчання дітей у школі. Для нас дуже важливо, щоб діти у віці 6-10 років пізнавали світ у всій його багатогранності, відчували і розуміли пряме і переносне значення слів, їх найтонші відтінки. Використовуючи різні методики, лексичні й граматично-дидактичні завдання, ми працюємо над розвитком активного словника учнів, що дуже знадобиться в подальшому, допоможе їм правильно та впевнено викладати свої думки, вільно спілкуватися з однолітками та дорослими. Оперуючи потрібними словами і мовними зворотами, дитина не шукає слів для висловлення своєї думки, вона позбавлена багатьох комплексів, завжди активна в розмові. А такий результат досягають лише тоді, коли дитина не лише чує і бачить слово під час його вивчення, а відчуває, розуміє його значення, знає, коли і як це слово необхідно вживати.
Це цікава робота і для вчителя, і для учнів.
Особливо полюбляють діти уроки розвитку зв’язного мовлення, що приносять їм багато радості й задоволення. Слів у нашій мові дуже багато, і доки діти малі, потрібно вивчити їх якомога більше.
Ми намагаємося привернути їх увагу до краси природного явища, неповторного земного буття: до першої весняної квіточки, до пожовклого осіннього листочка, до стрункої, тендітної берізки. Намагаємось відкрити дитячі серця для почуттів, щоб захопити, зрадіти від того, що така барвиста і крилата щира українська мова.
Завжди потрібен поштовх, щоб запрацювала фантазія. Ось раптом за вікном після дощику народилася веселка, що виграє барвистими кольорами. Чому б не описати її?
Наприклад, жовтий колір.
Яким він є за характером? (Добрим, лагідним)
Пропонуємо дітям уявити, що вони торкнулися жовтого кольору.
Яким він є на дотик? (Теплим, як сонце. Ніжним, як мама.)
Чим може пахнути жовтий колір? (Духмяними яблуками,. солодкими грушами, ромашками)
Де може подорожувати зелений колір із веселки? (На травичці, на листочках дерев)
Яка за характером ця фарба? (Спокійна, упевнена)
Чим пахне оранжевий, колір? (Яблуками, апельсинами, квітами.)
Яким він є на смак? (Солодким, кислуватим)
Пропонуємо назвати свої улюблені кольори. Чому називаєте саме їх? (Червоний, адже люблю полуниці; блакитний, тому що люблю море; коричневий, бо ним пахнуть земля, дерева, хліб.)
М
и переконані, коли дитячий розум зайнятий саме такими роздумами, міркуваннями, ось де пробуджується інтерес, активізується розумова діяльність. Найчастіше й використовуємо основні категорії проблемного навчання: пізнавальну суперечність, проблемну ситуацію, пошукову діяльність. Вчимо дітей бути дослідниками і постійно наголошуємо на правилах спостережливої людини:
не лише дивитися, а й придивлятися;
не тільки слухати, а й прислухатися;
помічати не лише яскраве, велике, рухливе, а й малопомітне;
спостерігати одне й те саме у різних умовах.
Часто пропонуємо нові слова писати кольоровим олівцем. Особливо цікаво працювати дітям з добіркою антонімів. Варто лише назвати одне слово, і учні починають працювати самостійно: день — ніч, ранок — вечір, мир — війна, радість — смуток.
Кожен урок з мови — це своєрідна зустріч. Розпочати який можна акровіршем.
Біля гаю хату маю,
День у день я вилітаю:
Жде на мене праця влітку —
Оглядаю кожну квітку,
Легко лину над лужком,
А частую всіх — медком.
К
ожен гість на уроці — це й цікава інформація, і слово «на зарубку», і пошукова робота, і народна творчість» і етимологічна хвилинка.
Приказки та прислів'я
Люди раді літу, а бджоли квіту.
Де багато квіток, там і медок.
Маленька бджілка, але й та трудиться.
Бджіл тримати — не в холодку лежати.
Діти аналізують чому деяких людей порівнюють із бджолами. (За труд, працьовитість, організованість, підтримку)
Трудолюбива, мов бджола.
Працює, як бджілка.
Корисні для формування стилістичних умінь і слова на зарубку, що сприяють глибокому засвоєнню навчального матеріалу.
►► Етимологічний словничок
Мед — давньослов’янське слово, означає «щось солодке».
Комаха — латинське слово, означає «тварина, що має надсічки» (западинки, що розділяють тіло на частини).
Панцир — польське слово, означає «те, що прикриває живіт».
Вулик — праслов’янське слово, означає «дупло, щілина, прохід».
Праця давньоруське слово означає «напруження сил, клопіт, старанність».
Така робота є добрим посібником для розвитку пізнавальних інтересів та розширення кругозору молодших школярів.
Багато уваги приділяємо в роботі над образним мовленням, поясненню слів у прямому і переносному значенні.
Крок за кроком з тренуваннями і практичними вправами діти утворюють пари.
Старий будинок — стара людина;
легка сумка — легка задача;
сильна людина — сильна течія;
свіжий хліб — свіжа газета.
Діти шукають закономірність у словосполученнях.
Подобається дітям дидактична гра «Доповни речення» (збільшення речення на одне, два, чотири слова.)
Зразок
Я пишу.
Я пишу листа.
Я пишу листа братові.
Я пишу листа старшому братові.
Я пишу листа старшому братові в армію.
Т
акі завдання формують стилістичні вміння, привчають цінувати думку однокласників, змушують прислухаються до їх відповідей.
Із захопленням працюють діти над граматичними загадками (метаграмами). Знаходять схожість слів за граматичними ознаками.
Як почнете з букви Д —
буде велетень гаїв;
як почнете з букви Ч —
було в славних козаків;
як почнете з букви 3
то дай бог, щоб не болів! (Дуб, чуб, зуб)
Викликають велику зацікавленість, спонукають до самостійних пошуків логогрифи — загадки, у яких додаванням до зашифрованого слова чи вилученням з нього певної літери утворюємо нове слово.
Люблять нас усі збирати
Після дощику в ліску,
А як букву Г відняти,
Будем плавати в ставку. (Гриби — риби)
Шаради — загадки, у яких слово зашифровано частинами.
(Замість крапок дописати по дві літери.)
Рожева ягода — ...лина
Кущ, що цвіте у лузі — ...лина.
Яр — ...лина.
(Малина, калина, долина)
Для точності, виразності, емоційного забарвлення сказаного чи написаного часто використовуємо на уроках стійкі сполучення слів — фразеологізми.
Гра «Фразеологічний салат»
Чи можна зробити з мухи слона?
Саме так ми починаємо роботу над фразеологізмами, і діти із захопленням дізнаються, що з чогось дрібного можна зробити щось велике, перебільшити.
І ось уже через рік ми почуваємося щасливішими від того, що діти подолали першу сходинку у світі образної мови, навчаються влучно і доречно вживати фразеологізми.
Поставлені перед сучасною школою завдання потребують широкого використання саме таких нетрадиційних форм і методів навчання, розвитку мовлення та мислення молодшого школяра. Саме творчі завдання дидактично-граматичного характеру розвивають мовлення, розуміння аналізувати і зіставляти, порівнювати й додавати, викликають інтерес до вивчення української мови.
Досвід переконав, що на уроках потрібно не заучувати готові положення, а організовувати роздуми учнів. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб розвинути у дітей допитливість, навчити їх логічно мислити. Тому й потрібно систематично проводити спостереження за значенням слів, організовувати практичні вправи із синонімами, антонімами, словами, вжитими у прямому й переносному значеннях, фразеологізмами. Саме ця робота позитивно впливає на глибину усвідомлення молодшими школярами граматичних явищ, на інтелектуальний та мовленнєвий розвиток дітей.
1.3. Граматичні завдання
Мовні ігри
Логогрифи
Не знайти без мене ходу
Через прірву, через воду,
З О я зовсім інше слово —
Там є скрізь новобудови.
(Міст — місто)
На клумбі гарні, запашні,
Без К — лише гіллячки ми.
(Квіти — віти)
Без Т —- вода кипить,
А з Т — учень за нею сидить.
(Пара — парта)
Це по мені прожитий вік
Рахує кожний чоловік,
Лиш А собі я доточу,
Як по долині потечу.
(Рік — ріка)
Ви, дітки, враз пізнаєте мене.
Я — сильний вітер, що дерева гне.
Склад КИ допишете в кінці —
- Солодкі вийдуть корінці.
(Буря — буряки)
Травою буду зеленіти,
Квітами розквітати,
А як И додати —
Землю буду орати.
(Луг — плуг)
Річка між берегів
Тече собі, іскриться.
Додай до неї І —
Злетить в повітря.
(Волга — іволга)
Дроворуби його мають,
Ним колоди розбивають.
Якщо букву пропустити,
В річці слід його ловити.
(Клин — лин)
Метаграми
Мене ти здавна звик любити,
І завжди ситий ти за це.
Та тільки У на І змінити —
Залізу я на деревце.
(Булка — білка)
З К — в дівчат на голові,
З Р — виблискую в росі.
(Коса — роса)
З Г— написане стираю,
З С — книжки в собі тримаю.
(Гумка — сумка)
Шкідлива комаха з X,
Хліб печуть із мене з К.
(Муха — мука)
Мчу дорогами я з III,
З Л — я ягода смачна.
(Машина — малина)
З В його у полі, в лісі,
Юний друже, стережися!
З Ш він зовсім не страшний,
З нього що завгодно ший.
(Вовк — шовк)
Я є в одежі, а коли
Змінити другу букву,
То стану маленькою тваринкою,
Що любить гратися з дітками.
(Кишеня — кошеня)
Мною з С в воді ловили.
Те, що з Р собі варили.
Потім його смачно їли,
Ще і трішки присолили.
(Сак — рак)
Полохлива і струнка,
З роду оленів вона.
Як замінити К на З,
То птах у лісі закує.
(Козуля — зозуля)
З К дерева захищає
І на них вона завжди;
З Н звірятко заховає,
Коли треба від біди;
З Г з-за хмари виглядає,
Шапку сніжну не скидає.
(Кора — нора — гора)
На неї птах сідає,
Вона його гойдає,
З Г на В змініть,
Звірятком стане-вмить.
(Гілка – білка)
1.4. Математична граматика
Це дуже проста граматика. Але віднімати й додавати потрібно не числа та цифри, а літери і склади. У результаті цих дій отримайте знайоме слово.
ЗОЛОТО - ЛОТО + ШИТ (зошит)
ЛІНІЙ + КА-ЙКА + Я (лінія)
КНОП + КА - ОПКА + ИГА (книга)
ПАР + КАН - КАН + ТА (парта)
ВЧИНОК - НОК + ТЕЛЬ (вчитель)
РУ + КАВ - КАВ + ЧКА (ручка)
СЛО + ВО - О + НИК (словник)
ШКО + ДА-ДА + ЛА (школа)
МАКА + Р - АР + СИМ (Максим)
ЛИПА + НОТА = ТВАРИНА (антилопа)
ТОМ + ВАТА = ЗБРОЯ (автомат)
РИБА + СОКИ = ФРУКТИ (абрикоси)
ВОДА + РИНГ = ФРУКТИ (виноград)
1.5. Мовний струмочок
а) Білий — папір, сніг, цукор...
Зелений — листя, трава, огірок...
Червоний — помідор, вишня, калина...
б) Вечорами нам тато читає вголос... (газети, книжки, журнали, жарти...)
Літня ніч була... (темною, довгою, місячною, короткою...)
Мій товариш відчинив... (вікно, книжку, радість, таємницю…)
Нам дуже сподобалося маленьке пухнасте... (каченя, волосся, деревце, покривало...)
Сашко дуже поспішав, він біг так... (швидко, легко, красиво, задумливо...)
У вікно заглянуло сонечко... (веселе, усміхнене, щире, грайливе, привітне...)
У лісі з’явилися квіти... (ніжні, тендітні, несміливі, жовті, небесні, радісні, чарівні, білі...)
На небі з'явилися хмари... (чорні, волохаті, мокрі, рвані, кудлаті...)
У машини було колесо... (металеве, велике, чорне, важке, кругле...)
На тарілці лежала груша... (велика, довгаста, жовта, солодка, стигла...)
Навесні з'явилася травичка... (молода, зелена, запашна, густа, висока...)
Високо у небі літав змій... (повітряний, паперовий, великий, білий, легкий, квадратний...)
Але на наш погляд, особливу увагу необхідно приділяти урокам розвитку зв’язного усного та писемного мовлення, тому що одною з найголовніших частин роботи на таких уроках є словникова робота. При її проведенні слід передбачати:
ознайомлення учнів із лексичною системою мови – значення слова, багатозначність. Синоніми, антоніми тощо;
вибір найбільш точного слова.
Рішення першої задачі пов’язане із збагаченням словника учня, введенням нових слів, поясненням їх значення, спостереженням над багато значимістю слова, із підбором синонімів, антонімів; рішення другої задачі пов’язане із мовленнєвою практикою, мовленнєвими вправами (вибір із ряду тих слів, які найбільш підходять для даної мовленнєвої ситуації; вибір із ряду синонімів того слова, яке найбільш точно відповідає задачам висловлювання, усунення повторень у вживанні слів, заміна їх синонімами.
Словникова робота сприяє створенню лексичної основи мови і одночасно - оволодінню мовними уміннями та навичками.
Як практично ми збагачуємо, уточнюємо, активізуємо словниковий запас учнів на уроках зв’язного мовлення? Так, наприклад, на уроці «Складання твору за серією малюнків» пропонуємо учням таку словникову роботу: до даних слів додати слова – ознаки:
а) зима – сніжна, морозна, люта, холодна;
сніг – блискучий, білий, сріблястий;
земля – сонна, вкрита снігом;
дерева – скуті холодом;
пташка – голодна, бідна, замерзла;
клітка – зручна, велика;
допомога – своєчасна, швидка;
догляд – дбайливий, щоденний.
До слів дівчинка, діти, пташка додати слова –синоніми:
дівчинка – вона, Галинка, рятувальниця;
діти – вони, друзі, малята;
пташка – вона, бідолаха, пернатий друг.
Така словникова робота допоможе учням використати ці слова, які найбільш їм сподобаються, усунути одноманітність в мові шляхом використання синонімічних слів та виразів; усунути повторень за допомогою займенників.
На уроці використовуємо додатковий матеріал про лісових мешканців взимку і обов’язково загадуємо загадки, які впливають на збагачення словника учня.
Наприклад:
«Я – антонім слова «літо»,
В мене біла тепла свита,
Хоч мороз люблю сама:
Адже звуть мене … (Зима)»
З загадки починаємо урок, на якому учні будуть переказувати твір «Граченя». Але спочатку звертаємось до учнів: «Якщо відгадаєте загадку, то дізнаєтесь, про кого будемо переказувати текст.
Найчорніший з усіх птахів,
Чистить ріллю від черв’яків (Грак)
Після бесіди за змістом прочитаного виконуємо разом з учнями словникову роботу над мовними засобами:
а) гроза,блискавка;
відчахнула – відірвала, зламала;
Дмитрусь – слова – дії: підібрав, узяв, намостив синця, посадив, доглядав, годував, давав, дбав;
б) граченя – пташеня, молодий грачок, вихованець.
Обов’язково записуємо на дошці важкі з орфографічного боку слова: відчахнула, гілляка, мабуть, з-під, поволеньки (помалу), навесні…
На уроці над роботою за картиною І.Левітана «Золота осінь» перш за все працюємо над новими словами, даємо тлумачення словам пейзаж, репродукція.
До твору-опису за картиною пропонуємо учням таку словникову роботу.
Підібрати слова-ознаки, слова-дії, які допоможуть учням в роботі:
а) Ознаки:
осінь: золотокоса, яскраво-золота, казкова, чарівна, барвиста, урочиста, святкова, щедра, багата, красива, багряна;
погода: тиха, суха, тепла, привітна, прохолодна, спокійна;
небо: синє, блакитне, ласкаве, чисте, сіре, безхмарне;
сонце: привітне, тепле, сумне;
дерева: золотисті, різнобарвні, святкові, задумані, позолочені, святково вбрані;
листочки: золоті, пурпурні, коричневі, ясно-червоні, жовті, багряні, зелені;
вода в річці: холодна, чиста, прозора, синя, глибока, голуба.
б) Дії: намалював, описав, розфарбував, зобразив, змалював.
Порівняння, які можна вжити в описі картини:
хмарки, мов білі вітрила;
сонечко, наче веселе маля, привітно всміхається;
берізки вбрались, мов дівчата.
Збагачення словника – це засвоєння нових слів, а також нових значень тих слів, які вже є у словниковому запасі учнів.
Щоб успішно оволодіти словниковим багатством мови, учень повинен кожного дня додавати до свого словника 8-10 нових словникових одиниць і значень.
1.6. Уроки читання – важливе джерело поповнення лексичного запасу учнів
Важливим джерелом поповнення лексичного запасу учнів є уроки читання.
П
ісля багатьох оповідань, які містять в собі багато невіданих для учнів слів, є тлумачний словник, в яких є не тільки лексичне значення слів, а також обов’язково вказується наголошена голосна, що сприяє вірній вимові слова.
Часто на свої уроки запрошуємо хлопчика – словничка із словниковою скринькою. Його появі діти завжди раді, бо зустріч з ним збагачує їхнє мовлення. У класі працює довідкове бюро по тлумаченню слів. В разі необхідності школярі часто звертаються до нього по допомогу.
С
лова, які потребують уточнення або пояснення значення, заздалегідь записуємо на дошці, обов’язково ставлячи знак наголосу, спочатку читаємо їх у голос, пояснюємо значення шляхом добору чи заміни синонімами. Після пояснення обов’язково даємо завдання проговорити їх хором. Бо вважаємо що слово запам’ятається краще тоді, коли вимовлене вголос.
Пропонуємо завдання словесної творчості. Наприклад, гру «Інтерв’ю», під час проведення якої, діти працюють в парах. Мета цієї вправи: розвивати змістове розуміння слів, уміння зіставляти слова з метою дій. Школярі придумують запитання для своїх товаришів:
Чи є у тебе домашня бібліотека?
Яку книжку ти прочитав?
Яка улюблена твоя книжка?
Що найбільше тобі в ній сподобалось?
1.7. Уроки під відкритим небом
Часто виводимо вихованців у «зелений клас», де пропонуємо:
послухайте тишу;
послухайте весняні звуки;
прислухайтесь уважно, що ви чуєте?
вдивляйтесь, що незвичайне ви помітили?
Д
уже важливо, що діти відчувають себе невід’ємною частино природи, а світ, який їх оточує, сприймають, як близький, рідний. У школярів з’являється потреба і бажання висловитися, показати своє ставлення до побаченого.
Після цікавого колективного обміну думками пропонуємо на вибір такі завдання:
Написати міні-твір «Весна у лісі»;
Скласти загадку на основі побаченого;
Пригадати (знайти вірші), загадки чи прислів’я, в яких йшлося б про ранок, світанок, сонце, листя;
Написати самостійно невеликий вірш про те, що вразило.
Школярам цікаво. До того ж така робота не тільки сприяє розвитку мовлення і збагаченню словникового запасу, а й удосконалює творчу уяву, підвищує культуру мовлення, виховує любов до всього живого на землі, вчить відчувати красу навколишнього світу.
Ц
ікавою і улюбленою є для дітей рольова гра і інсценізація казки. Під час гри діти збагачують словниковий запас, вчаться правильно висловлювати думки, глибоко відчувати красу мови.
У народних іграх знаходимо слова-синоніми (впала, припала; живі, здорові), вигуки (гей, гей; так, так) та пестливі суфікси (голуб’ята, травичка, огірочки), які надають мові емоційності.
У практиці уроків мови деякі дуже прості ігри дають змогу закріпити вивчене і водночас збагатити словниковий запас учнів.
На уроках природознавства учні вивчають природні зони України, ознайомлюються з новими термінами, що означають назви тварин, рослин, корисних копалин.
Плануючи урок, визначаючи його мету, зазначаємо, з якими новими словами учні ознайомляться на уроці, організовуємо процес їх засвоєння і активізації.
С
истематична цілеспрямована словникова робота, застосована у різних формах і на різних етапах уроку, сприяє динамічному поповненню активного словника школярів, урізноманітнює і збагачує процес опанування ними грамоти, виховує увагу, пошану і любов до рідного слова, що важливо для особистісного розвитку, духовного збагачення, інтелектуальної культури підростаючого покоління.
ВИСНОВКИ
Отже, словникова робота - це не тільки досягнення кількісного росту лексики у учнів, створення можливостей для спілкування, але й спосіб розвитку мовлення й мислення учнів.
Чим словникова робота ефективніша, тим успішніший мовленнєвий розвиток дитини.
Правильна щодо побудови, багата, змістовна, різноманітна за своїм словниковим складом мова вчителя теж відіграє важливу роль у збагаченні словника учнів.
Робота, спрямована на збагачення словника молодших школярів, не вичерпується наведеними прикладами. Вона потребує постійної уваги вчителя, урізноманітнення дидактичного матеріалу та прийомів її організації.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів. //Початкова школа – 1991р. № 2 с.28-31.
Вашуленко М.С. Навчання української мови в 2 класі. //Початкова школа – 2003р. № 1 с.42-46.
Забіяка В. Робота зі словником. //Початкова школа – 1997р. № 10 с.8-10.
Крикун М. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. //Початкова школа – 2003р. № 11 с.27-35.
Мовчун Л. Словник у роботі вчителя. //Початкова школа - 2001р. № 12 с.61-63.
Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. Тернопіль. Астон.