Ніжинський медичний коледж

Чернігівської обласної ради

Затверджую

заступник директора з навчальної роботи

_____________ Ю.С. Руденко

“____”_________2019р.

Методична розробка

лекції

з дисципліни

Внутрішня медицина

на тему:

“Гіпертонічна хвороба”

Спеціалізація Лікувальна справа

Курс 2 та 3

Підготував:

Ш лаган О.В. – викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач внутрішньої медицини

.

Розглянуто та схвалено на засіданні випускової циклової комісії дисциплін професійної і практичної підготовки зі спеціалізації Сестринська справа

Протокол №__ від «___»_______2019 рік

Голова циклової комісії_________ Л.А. Шлаган

Ніжин 2019р

1. Тема: Гіпертонічна хвороба.

Кількість годин: 2 години

2. Актуальність теми

В Україні розповсюдженість на АГ серед дорослого населення перевищує 30%. Серед захворювань серцево-судинної системи АГ становить 40%. Останнім часом число хворих на АГ постійно збільшується. АГ є одним із основних факторів ризику ІХС (інфаркт міокарда, гострої коронарної недостатності) , інсультів (ішемічних та геморагічних), ниркової недостатності, облітерації судин нижніх кінцівок, порушення зору, тощо.

3. Результати навчання.

• Фахові компетентності:

1. Фельдшер повинен знати основні клінічні синдроми захворювань АГ (β – І).

2. Уміти систематизувати знання з АГ (β – ІІ).

3. Знати перебіг, ускладнення, наслідки АГ (β – ІІ).

4. Знати про негативний вплив на стан здоров’я людей та порушення функцій ЖВО.(β – ІІ).

5. Фельдшер повинен знати заходи профілактики АГ(β – ІІ).

6. Засвоїти знання щодо лікування пацієнтів та профілактики ускладнень (β – ІІ).

7. Засвоїти знання щодо по догляду за хворими з АГ(β – ІІ).

8. Поглибити знання щодо ранньої діагностики, вчасного лікування та надання першої медичної допомоги при гіпертонічних кризах(β – ІІ).

• Загальні компетентності

1. Сформувати почуття відповідальності за професійній дії.

2. Виробити потребу постійно удосконалювати і підвищувати свій професійний рівень.

3. Виховувати гуманність, чесність, акуратність, тактовність.

4. Виховувати потребу здорового способу життя.

4. Міждисциплінарна інтеграція:

№	Дисципліни	Знати	Уміти
Попередні дисципліни (забезпечуючи)
1.	Анатомія і фізіологія людини	Характеристика органів ССС, методика обстеження серцево-судинної системи
2.	Фармакологія	Механізм дії та побічні ефекти гіпотензивих засобів, які використовують для лікування артеріальної гіпертензії	Розрахунок дози мед.препаратів
3.	Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка	Спостереження за хворими. Харчування хворих.	Виміряти АТ, характеристика результатів, визначення властивостей пульсу. Введення в/в, в/м інʼєкцій. Поради харчування при захворюваннях ССС
Наступні дисципліни (забезпечувані)
1	Акушерство	Пізні токсикози вагітних. Гіпертензія вагітних. Негативний вплив АГ на перебіг вагітності на хід пологів та внутрішньоутробний розвиток плоду.	Виміряти та проаналізувати АТ. Надати невідкладну допомогу при АГ.
2	Неврологія	Судинні захворювання при мозкового кровообігу	Надати невідкладної допомоги при гіпертонічних кризах
Внутрішньопредметна інтеграція (між темами даної дисципліни)
1.	Внутрішня медицина	Особливості обстеження пацієнтів на захворювання органів серцево-судинної системи	Обстеження пацієнтів: підрахунок частоти пульсу, його характеристика, вимірювання АТ, аускультація, перкусія

5. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

№ п/п	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Тип лекції.	Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні)	Розподіл часу
Підготовчий етап
1.	Організаційні заходи				10%.
2	Визначення актуальності теми, постановка навчальних цілей, мотивація навчальної діяльності
Основний етап
1	Викладення лекційного матеріалу за планом		Тематична проблемна лекція з елементами відеопрезентації	Презентація	80 %
	Основні клінічні симптоми захворювань органів кровообігу.	β – І - ІІ
	Артеріальна гіпертензія. Визначення. Етіологія. Класифікація.	β – І - ІІ
	Клінічні прояви гіпертензивної хвороби. Стадії розвитку гіпертонічної хвороби	β – ІІ-ІІІ

	4. Методи діагностики гіпертензивної хвороби.	β - ІІ
	5. Перебіг вагітності при наявності гіпертензивної хвороби.	β - ІІ
	6. Основні принципи лікування гіпертензивної хвороби.	β - ІІ
	7. Ускладнення артеріальної гіпертензії.	β - ІІ
	8. Гіпертензивний криз та надання невідкладної допомоги при ньому	β - ІІ
	9. Догляд та профілактика АГ	β - ІІ	Самостійна позааудиторна робота (див. п. матеріали для самопідготовки студентів
Заключний етап
4.	Резюме лекції, загальні висновки.			Обладнання, мультимедійні засоби навчання	10 хв.
5.	Відповіді на можливі запитання
6.	Завдання для самопідготовки студентів (з теми даної лекції)			Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою Внутрішня медицина.: Терапія: Підручник/ В.А. Левченко – К.: Медицина, 149-156с. Терапія: Підручник/ Н.М.Середюк - К.: Медицина, 2006. – 688с

6. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Визначення та етіопатогенез.

Артеріальна гіпертензія (АГ) – є найбільш поширеним серцево-судинним захворюванням. В Україні розповсюдженість АГ серед дорослого населення перевищує 30%.

АГ є одним з основних факторів ризику ішемічної хвороби серця (інфаркту міокарда), гострої коронарної недостатності, інсультів (порушення мозкового кровообігу).

Визначення Гіпертонічна хвороба – патологічний стан, який характеризується підвищенням АТ внаслідок порушення нервово-гуморальної регуляції судинного тонусу.

Серед захворювань серцево-судинної системи АГ становить 40%. Останнім часом число хворих на АГ постійно збільшується, причому хворіють люди найбільш у працездатному віці.

Нормальний артеріальний тиск для дорослої людини - систолічний (максимальний) у межах від 110 до 139 мм. рт. ст., діастолічний (мінімальний) тиск у межах 60 до 89 мм. рт. ст.

Стійке (протягом днів, тижня або місяців) підвищення систол. АТ від 140 мм.рт.ст. і вище, є проявом захворювання гіпертонічної хвороби.

Указом президента в Україні в 1999 році введено національну програму: «Профілактики і лікування АГ», метою якої є зниження захворюваності та смертності від ускладнень АГ, підвищення тривалості та якості життя.

2.Етіологія ГХ.

Найбільш поширеною причиною гіпертонічної хвороби є центрогенно-нервова (по теорії Г.Ф. Ланга 1935 р). Він розглядав гіпертонічну хворобу, як наслідок психічного перевантаження людини, впливу на його психічну сферу негативних емоцій.

Якщо явної причини підвищення АТ не можна виявити, то такий стан (за термінологією ВООЗ) називають ессенціальною АГ.

Якщо виявляють причину підвищення АТ – наприклад: захворювання нирок, щитоподібної залози, цукровий діабет тощо, то такий стан називають симпатичною АГ.

Фактори ризику розвитку АГ:

• спадкова залежність по артеріальній гіпертензії;

• виснажливий ступінь психо-фізичної активності;

• черепно-мозкові травми;

• шкідливі звички (паління, алкоголізм);

• використання гормональних ліків;

• використання гормональних контрацептивів;

• порушення обміну речовин (ожиріння, захворювання ендокринних залоз);

• захворювання нирок;

• вживання великої кількості солі;

• вік старше 50 років.

Патогенез розвитку гіпертонічної хвороби

Надмірні психоемоційні стреси призводять до збудливості гіпоталамуса. Особливо центрів симпатичної частини вегетативної нервової системи. Останні підвищують тонус судин, що дає наявність ішемії нирок. Під час ішемії нирок + юкстагломеруярний апарат посилює продукцію реніну, який, діючи на ангіотензиноген, перетворює його в ангіотензин, що сприяє пресорному впливу на судини. Ренін також стимулює виділення гормону кори надниркових залоз альдостерону, який затримує в організмі натрій. Останній підвищує АТ і виводить калій. Затримка іонів Nа зумовлює набряк і звуження судин.

Внаслідок нервового перенапруження активується гіпофіз і інтенсивно виділяє задня доля вазопресин, передня доля АКТГ(адренокортикотропний гормон) який додатково стимулює надниркові залози, кора яких збільшує утворення альдостерону. Мозковий шар наднирників утворює адреналін і норадреналін. Адреналін сприяє швидкій пресорній дії на судини і норадреналін більш пізній але довготривалий.

Діагностика АГ хвороби

Підступність гіпертонічної хвороби полягає в тому, що на ранніх стадіях цього захворювання більшість людей не відчуває ніяких ознак підвищення АТ і нічого не роблять для його нормалізації доти, доки не з’являться ускладнення.

ГХ розвивається в 3-и стадії:

Ι стадія – транзиторна (прихідна) – характеризується підвищенням АТ, протягом кількох годин, днів з подальшим зниженням до нормального рівня. АТ підвищується більше 140/90 до 180/100 мм рт. ст. Під час підвищення АТ у хворих відмічається головний біль інколи запаморочення, поганий сон, серцебиття. Аускультативно – гучність серцевих тонів, акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ зміни не виявляються.

ΙΙ стадія – стабільна (постійна) – характеризується постійним підвищенням АТ більше 140⁄90 до 200⁄110 мм рт. ст. Практично ніколи, за виключенням при лікуванні, не повертається до норми.

Хворі скаржаться на головні болі, запаморочення, погіршення зору, психофізичну втому, розлади сну, серцебиття. Пульс прискорений, напружений, поява порушення ритму. Верхівковий поштовх зміщується вліво. Перкуторно та на ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Тони серця гучні, акцент ІІ-го тону над аортою, може вислуховуватись систолічний шум над аортою. Під час обстеження очного дна звуження артерій сітківки, зрідка крововиливи. Погіршується фільтраційна здатність нирок, в сечі виявляють альбумінурію, мікрогематурію без порушень концентрації сечі.

ΙΙΙ стадія – склеротична (стадія склерозу судин та дистрофії життєво-важливих органів (ЖВО)) – характеризується стійким підвищенням АТ до високих показників, інколи за 200⁄120 мм рт. ст. і практично ніколи не повертається до норми навіть при лікуванні. Рівень АТ коливається в межах більше 140 і більше 200 максимальний, 90 і більше 110 мм. рт. ст. мінімальний. ІІІ стадія сприяє є тяжкою та сприятливою розвитку грізних ускладнень – гострого порушення мозкового кровообігу (інсульт), інфаркту міокарду, нирковій недостатності, крововиливів в сітківку та інші.

Хворий предʼявляє скарги характерні для ІІ-ї стадії ГХ. Важливо те що аорта склеротизується і під час аускультації серця ІІ-й ток над нею стає «дзвінкий», вислуховується грубий систолічний шум.

На ЕКГ сегмент S-Т зміщений вниз, зубець Т згладжений або негативний. Під час розвитку інсультів відзначається розлади рухової і чутливої функції кінцівок, порушення мови, втрата свідомості, блювання тощо. Під час розвитку інсультів відзначається розлади рухової і чутливої функції кінцівок, порушення мови, втрата свідомості, блювання тощо. Під час розвитку ниркового атеросклерозу – порушується фільтрація нирок (поява гематурії, альбумінурії, розвивається азотемічна уремія.

При обстеженні очного дна – стійке звуження артерій сітківки, крововиливи, дегенеративні вогнища в сітківці, що мають вигляд білих плям. Іноді спостерігаються відшарування сітківки і атрофія зорового нерва, що призводить до втрати зору. На ЕКГ і при рентгенограмі – гіпертрофія мʼязів лівого шлуночка і ознаки атеросклерозу аорти (вона дещо розширена виступає вправо, дуга піднімається доверху). Дуже часто при ІІ і ІІІ-й стадіях розвитку ГХ періодично виникають погіршення стану хворих з різким підвищенням АТ що клініцисти називають станами гіпертонічних кризів. Гіпертонічні кризи розрізняють: симпатико-адреналовий і норадреналовий.

Симпатико-адреналовий криз розвивається швидко, розвивається швидко, розвивається у молодшому віці з прискореним наростанням клінічних симптомів, більш сприятливий має перебіг.

Норадреналові розвиваються більш повільно, розвивається у дорослому віці з повільним наростанням клінічних симптомів, несприятливий має перебіг та призводить до різних негативних наслідків (інсульт, інфаркт міокарда, гостра недостатність тощо).

3. Діагностика та ПМД при кризах.

Гіпертонічні кризи супроводяться порушенням мозкового кровообігу змінного характеру. Тому основні симптоми гіпертонічних кризів є пульсуючі або стискаючі головні болі, більш виражені у потиличній ділянці, запаморочення, порушення зору, нудоту, блювання, напади стенокардії, серцебиття, порушення ритму серця. Кризи характеризуються різким підвищенням АТ. Інколи хворі відчувають парестезії, атаксію, знобіж, дезорієнтацію, сплутаність думок, носові кровотечі. Норадреналові кризи частіше призводять до ускладнень.

ПМД при симпато-адреналовому кризі.

• фізичний та психологічний спокій.

• До кінцівок прикласти грілки.

• В/в або в/м застосовують заспокійливі: сібазон ( седуксен, реланіум ) 0,5% - 2 мл, еленіум (клозепід) 0,5% - 2 мл.

• В/в або в/м спазмолітичні: дібазол 1%-5 мл, еуфілін 2,4% -10 мл, но-шпа 2%-2 мл, папаверина гідрохлорід 2 %-2 мл.

• Хворому показана консультація кардіолога.

ПМД при норадреналовому кризі.

• Застосовують все що перераховано для попередного кризів, та призначають слідуючи засоби.

• ввести гангліоблокатори: бензогексоній 2,5% - 1 мл, пентамін 1% - 1 мл, обзідан 0,1% - 5 мл в/м або в/в на фіз. розчині NaCL.

• Нейролептичні: аміназин 2,5% - 1 мл, дроперідол 0,25%- 2 мл на фіз. розчині NaCL в/в струминно.

• Сечогінні: фурасемід ( лазікс ) 1% - 2-4 мл в/м або в/в.

• При покращенні стану хворого, супроводжуючи та спостерігаючи за станом здоров’я, госпіталізують в лікарню.

4. Лікування гіпертонічної хвороби.

Чим раніше починається лікування, тим менша імовірність розвитку ускладнень. Нерегулярне лікування є не ефективне. Обовʼязково при лікуванні зʼясувати причину розвитку хвороби та призупинити дію факторів ризику. Немедикаментозне лікування:

• дієтичне харчування № 10;

• на період лікування щадний психофізичний спокій, контроль АТ, пульс.

Харчування:

Їжа приймається лише при відчутті голоду, не переїдати, підводьтесь з-за столу із легким відчуттям голоду. Не споживайте їжу під час психоемоційних навантажень. Останній прийом їжі повинен бути не менше як за 2 години до сну. Добре пережовуйте їжу. Не поєднуйте в один прийом різноманітні страви: багатокомпонентна їжа гірше засвоюється організмом.

Перевагу надавайте наступним продуктам: свіжі овочі та фрукти, цільнозернові каші та вироби з цільного зерна, квасоля та бобові, якісні кисломолочні продукти (кефір, несолодкі йогурти, свіжий сир), нерафінована олія, нежирні сорти м’яса, морська риба. Пийте чисту воду, зелений та трав’яні чаї (м’ята, меліса, шипшина, глід), настої з сухофруктів.

Обмежте вживання: солі, алкоголю, цукру та виробів, що його містять (тістечок, печива, тортів, цукерок), смажених страв, тонізуючих напоїв (кави, міцного чаю, газованих напоїв, що містять барвники та консерванти), копченостей, виробів з білого борошна (білого хліба, булочок, макаронів, вареників, пельменів), майонезу, салатних заправок, маргарину, чіпсів, плавленого та твердого сиру.

РУХОВИЙ РЕЖИМ

Регулярні фізичні вправи є корисними як для лікування артеріальної гіпертензії (АГ), так і для її запобігання. Відчутний вплив на артеріальний тиск спостерігають вже навіть при досить незначних навантаженнях. Встановлено, що для натренованих осіб оптимальним режимом фізичних вправ є швидка хода тривалістю 30-45 хвилин 3-5 разів на тиждень.

У випадках неускладненої АГ можна реко­мендувати збільшення фізичної активності без додаткової оцінки толерантності до навантаження.

Для хворих з ознаками ураження серця є обов’язковим проведення велоергоме- тричної проби та, на цій основі, визначення індивідуального режиму фізичної активності.

У будь-якому випадку хворим з АГ слід остерігатися перебування на сонці, не перегріватись. Протипоказані також фізичні навантаження, при яких голова опускається нижче тулуба (робота на городі, тощо).

Медикаментозне лікування:

1. Діуретики – гіпотіазид 25 мг на добу, триамтерен 25-50 мг на добу, амілорид 5-10 мг на добу. Для тривалого лікування не підходить фуросемід (лазікс).

2. В-адреноблокатори – таллітон (коріол, корведилол) 3,1 мг 2 р. на добу (дозу поступово доводять до 50 мг 2 р. на добу). Небілет (небіволол гідро хлорид) 5 мг 2 р. на добу.

3. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) це потужні судинорозширювальні засоби.

• Каптоприл (капотен) 25 мг 3 р. на добу;

• Еналаприл, раміприл, трандалоприл 2,5 – 5 мг доводять 10 мг 1 р. на добу;

• Лізиноприл (зестрил, принивіл) 1,25 – 5 мг 1-2 рази на добу;

Ускладнення – кашель, ангіоневротичний набряк, дисфагія, гіпотензія, запаморочення, висипи на шкірі швидко проходять при призупиненні призначення.

4. Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. Вони однаково ефективні для молодих і людей літнього віку, чоловіків і жінок, на всіх стадіях ГХ. Хворі їх дуже добре переносять.

• Лазортан (козаар) 50 мг 1 раз на добу;

• Ірбезартан (апровель) 150 мг 1 раз на добу;

• Кандезартан (кандезар) 8 мг 1 раз на добу

Зниження АТ триває 22-26 годин.

5. Антоганісти кальцію ці ліки викликають сильне і короткочасне зниження АТ. Тому їх тепер використовують для подолання гіпертензивного кризу.

• Дилтіазем 160-360 мг на добу;

• Верапаміл 160-360 мг на добу.

6. Санаторно-курортне лікування. Хворим на гіпертонічну хворобу рекомендуються такі курорти України: Ялта, Одеса, Любінь Великий, Рай-Оленівка, Закарпаття (санаторій «Карпати», Червона Калина тощо).

7. Хворих після лікування ставлять на диспансерний облік.

• Оглядають пацієнтів двічі на рік, 1 раз на рік роблять аналіз крові, сечі, ЕКГ, рентгенографія, консультація кардіолога.

• Хворому обов’язково при погіршені стану потрібно звернутись до лікаря.

• Контроль безперервного виконання лікарських призначень.

• Мета лікування: результат це досягнення рівня АТ 140/90 мм.рт.ст. і нижче.

• Лікування повинно бути довготривалим і наполегливим.

• Хворий повинен розуміти що для успішності лікування потрібно збалансувати режим праці і відпочинку, працевлаштування, раціональне харчування, достатній сон, усунення психоемоційних навантажень.

• Хворі на ГХ повинні уникати конфліктних ситуацій, реагувати на все спокійно.

• Бажано дотримуватись вегетаріанства, обмежувати сіль, категорично забороняється вживати алкогольні напої, міцний чай і каву.

• Моніторинг АТ.

7. Матеріали активізації пізнавальної діяльності студентів під час викладання лекції

Перелік питань для усної відповіді:

1. Що таке гіпертонічна хвороба – визначення.

2. Причини розвитку гіпертонічної хвороби.

3. Класифікація гіпертонічної хвороби.

4. Яка норма АТ?

5. Головні клінічні симптоми відповідно клінічних стадій розвитку гіпертонічної хвороби?

6. Які ускладнення гіпертонічної хвороби?

7. Які види гіпертензивних кризів і яка їх клініка?

8. Методи діагностики пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

9. Методи лікування гіпертонічної хвороби.

10. Методи профілактики гіпертонічної хвороби.

Тестові завдання ІІ рівня (а-ІІ)

1. Для гіпертонічної хвороби ІІ ст. характерно:

а) гіпертрофія лівого передсердя

б) гіпертрофія лівого шлуночку

в) звуження вен сітківки

г) звуження артерій сітківки

д) протеїнурія

е) інсульти

є) інфаркти

ж) атеросклеротичні зміни

з) > креатиніну

и) крововиливи в сітківку.

Відповідь : б, г, д, ж, з.

2.Виберіть попарно лікарський засіб та групу, до якої він відноситься.

а) верошпірон 1) інгібіторти АПФ

б) бісопролол 2) антагоністи Са

в) ніфідіпін 3) антагоністи рец.ангіотензину ІІ

г) каптоприл 4) калійзберігаючі діуретики

д) лосартан 5) петлеві діуретики

е) торасемід 6) б-адреноблокатор

Відповідь : а-4, б-6, в-2, г-1,д-3, е-5.

Типові ситуаційні задачі (а-ІІ)

Задача №1.

Хворий П., 49 років, амбулаторно лікується з приводу гіпертонічної хвороби . При зміні погоди поскаржився фельдшеру на пульсуючий біль в потиличній ділянці, головокружіння, шум у вухах, “мерехтіння мушок” перед очима, біль стискаючого характеру в ділянці серця, нудоту. Спостерігалося блювання. АТ - 190/110 мм рт.ст.

1. Поставте діагноз.

2.Вкажіть заходи невідкладної допомоги.

Еталон відповіді

1.Гіпертонічний криз.

2.Заходи невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі:

• забезпечити повний фізичний та психічний спокій;

• положення хворого у ліжку з припіднятим головним кінцем;

• забезпечити доступ свіжого повітря;

• покласти гірчичники на потилицю та литкові м′язи;

• контроль артеріального тиску кожні 15 хв. протягом години, а потім кожну годину;

• при неефективності вводять гіпотензивні препарати: 4-6 мл 0,5% р-ну дибазолу в/м, 10 мл 25% р-ну сульфату магнію в/м, 1 мл 0,01% р-ну клофеліну в/м, 2 мл 1% р-ну лазиксу в/м або в/в.

Задача №2.

Хворий 59 років. Скаржиться на головний біль в потиличній ділянці, мерехтіння перед очима. На протязі 5 років має місце постійне підвищення артеріального тиску до 160/100 мм рт.ст. Межі відносної серцевої тупості розширені вліво. Тахікардія, акцент ІІ тону над аортою. ЕКГ – лівограма, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Офтальмологічне дослідження –звуження артерій сітківки.

1.При якій патології спостерігається така картина? 2. Тактика лікування.

Еталон відповіді

1.Гіпертонічна хвороба ІІ стадія,2 ступінь.

2. Призначаєм антигіпертензивні препарати І ряду: діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, бета блокатори, блокатори рецепторів ангіотензина як у монотерапії, так і у комбінаціях. Вданому випадку, у пацієнта на протязі 5 років має місце постійне підвищення артеріального тиску. Тому , потрібно уточнити, чи він приймав лікування і що,і відкорегувати.

Критерії оцінювання знань студентів:

1. Вміння обґрунтувати актуальність теми, чітко сформулювати проблеми з урахуванням сучасних наукових досліджень;

2. Активність учасника групи в обговоренні проблемної ситуації, відповідно до його індивідуальних можливостей;

3. Вміння скласти план обстеження і лікування тематичних хворих, передбачити і провести профілактику всіх можливих ускладнень;

4. В процесі обговорення рішення задач оцінюється вміння сформулювати розгорнуті самостійні висновки;

5. Здатність проявляти лідерські якості;

6. Демонстрація здатності до самостійної роботи;

7. Комунікативні якості, вміння активно приймати участь у обговоренні проблем, дискутуванні;

8. Демонстрування практичних навичок згідно алгоритмів;

9. Здатність до самокритичності та об’єктивності при проведенні оцінки результатів роботи членів групи.

10. Вміння працюючи у групі підготувати презентацію виконаного завдання.

Орієнтовна карта для самостійної роботи студента

№ п/п	Навчальні завдання (вивчити)	Вказівки до виконання
Самостійно побудуйте графилогічної структури
1.	Повторити анатомо-фізіологічні особливості ссс	Оцінити і пояснити загальні принципи будови і функції ссс
2.	Повторити групи препаратів, що використовуються для лікування гіпертонічної хвороби	Запишіть у вигляді рецептів
3.	Повторити догляд за пацієнтами із гіпертонічною хворобою	Складіть схему практичних навичок, які необхідні для проведення догляду за пацієнтами із гіпертензивним кризом, інсультом
4.	Повторити методи дослідження пацієнтів із захворюваннями ссс	Складіть схему додаткових методів дослідження ссс
5.	Вивчити визначення, етіологію, патогенез, класифікацію гіпертонічної хвороби	Складіть графи логічної структури
6.	Вивчити клінічну картину гіпертонічної хвороби, додаткові методи діагностики, схема лікування	Складіть алгоритм обстеження пацієнта
7.	Вивчити клінічну картину гіпертензивних кризів	Складіть алгоритм надання допомоги при гіпертонічній кризі
8.	Вивчити прогноз та профілактику гіпертонічної хвороби	Складіть план профілактичних заходів в умовах поліклініки
9.	Методика і техніка реєстрації ЕКГ	Скласти алгоритм

8. Література:

ОСНОВНА:

Швед М.І. Терапія. Тернопіль.: Укрмедкнига, 2007

Середюк Н.М. Внутрішня медицина: терапія. Київ.: Здоров’я, 2005

Пасєчко Н.В. Основи сестринської справи. Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002

Демченко О.К. Медсестринство в терапії. Київ.: Здоров’я, 2002

Єпішин А.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими Тернопіль.: Укрмедкнига, 2001

ДОДАТКОВА:

Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка. Київ.: «Медицина», 2008

Круглікова В.М., Шевцова Л.І. Практикум із внутрішніх хвороб у модулях. Київ.: Медицина, 2008

Антропова Т.О. Невідкладні стани в терапії. Київ.: Здоров’я, 2007

Антропова Т.О. Обстеження та визначення стану здоров′я. Київ.: Здоров’я, 2006

Середюк Н.М. діагностика та лікування невідкладних станів і загострень терапевтичних захворювань ⁄ Під заг. ред. Є. М. Нейка. – Вінниця: Нова книга, 20003

Середюк Н.М., Нейко Є.М., Вакалюк І.П. Госпітальна терапія. Київ.: Здоров’я, 2003

Шегедин М.Б. Медсестринство в Україні:Навч. Посібник. – Тернопіль:Укрмедкнига, 20003

Мостовий Ю.М. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів. Вінниця, 2002

Онищенко О.М., Шкляр С.П., Ольховська Л.П. Фельдшерсько-акушерський пункт. Київ.: Здоров’я, 2002

Гайдукова С.М. Гематологія і трансфузіологія ⁄⁄ За ред.. С.М.Гайдукової. – К.: ВПУ «Три крапки», 2001

Середюк Н.М., Вакалюк І.П. Гострі коронарні синдроми. – Тернопіль:Укрмедкнига, 2001

Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. Тернопіль.: Укрмедкнига, 2001

Губенко Я.І. Медсестринський догляд за пацієнтом Київ.: Здоров’я, 2000

Крижанівський В.О. Діагностика та лікування інфаркту міокарда. – К.:Фенікс, 2000

МЕТОДИЧНА:

Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних вузах. Київ, 2014