Петрівська загальноосвітня школа I-III ступенів
Волноваської районної ради Донецької області
Читайте, малюйте, інсценізуйте, грайте, грайтеся.
Збірка «Живі слова»
Зінченко Світлана Миколаївна
Анотація
Матеріал цієї збірки був складений з урахуванням оновлення змісту початкової освіти. У представлених творах такі поняття, як «щира дружба» та «збереження довкілля» переплелись з азами економіки і профорієнтації.
Інтерактивні завдання, що супроводжують твори, стимулюють у читача пізнавальний інтерес та мотивацію до творчої діяльності.
Поряд з творами містяться малюнки учнів початкової школи, які відображають їхнє бачення прочитаного.
Збірка містить вірші, пісні, оповідання, що можна вдало використовувати як на уроках початкової школи, у позакласних заходах. Це також цікавий та корисний матеріал і для родинного читання та інсценування.
Для вчителів, вихователів, батьків та дітей.
ЗМІСТ
| ВІД АВТОРА…………………………………………………………... | 4 |
| Врятуємо землю!........................................................................................ | 7 |
| Пісенька молодого саджанця…………………………………………… | 14 |
| Про Івася…………………………………………………………………. | 16 |
| Про Юрася……………………………………………………………….. | 20 |
| Розмова між цифрами…………………………………………………… | 23 |
| Порада……………………………………………………………………. | 26 |
| Вереснева………………………………………………………………… | 28 |
| Літунець………………………………………………………………….. | 31 |
| Кожному своє……………………………………………………………. | 32 |
| Що краще ? Хто знає……………………………………………………. | 34 |
| Література………………………………………………………………... | 37 |
ВІД АВТОРА
Школа гри, що правильно керується, відкриває дитині вікно у світ ширше та надійніше, ніж читання. Ж.Фабр
Одним із найголовніших завдань на сучасному етапі реформ початкової школи є формування ініціативної, інтелектуальної, творчої, самостійно мислячої особистості, яка вміє успішно реалізувати свій потенціал у різних сферах діяльності, спроможна вільно і досконало володіти мовою як засобом спілкування і пізнання навколишнього світу.
Сучасні діти живуть у світі складному та суперечливому. Поряд науково - технічний прогрес і дитячі ігри, які так переплетені між собою, що інколи їх межі майже невидимі.
Граються діти завжди залюбки. Особливо дошкільнята та учні початкової школи обожнюють рольові ігри! Вони швидко та легко перевтілюються в будь-яких героїв під час інсценізації.
Сучасна психологія констатує той факт, що у більшості молодших школярів основним каналом сприйняття є кінетичний. Адже активізація всіх каналів сприйняття означає надання дітям можливості отримати інформацію та емоційний заряд найзручнішим для них способом. У цьому на допомогу приходить інсценування.
Уміле керування процесом інсценізації (гри) дає змогу досягти позитивних результатів. Під час дійств діти згуртовуються, удосконалюється виразність та декламування, проходить підсвідомий аналіз поведінки персонажів, слова стають образами та оживають. Далі діти переносять ці події у свої дитячі колективи та ототожнюють їх із своїм життям, намагаючись наслідувати краще.
Діти черпають інформацію з тих джерел, які їм подобаються, які їм під силу сприйняти. Адже ті твори, героями яких є їхні ровесники, взагалі сприймають за свої.
Отже, треба скористатися цією можливістю і наповнити улюблені забавки дітей інформацією, яка дасть можливість мимоволі замислитися про товаришування, навколишнє середовище, необхідні сьогодні знання про економіку і взагалі - про майбутнє.
Не використовуючи терміни та поняття, ми даємо дітям стати дорослішими, відповідальнішими у своєму мисленні, а потім і у вчинках. Адже шлях, побудований на вчинках, і є життя.
Використання методів інсценізації в домашньому читанні відіграють значну роль у згуртуванні родини, це дає змогу створити більш тісний зв’язок школи і сім’ї .
Тож, читайте, малюйте, інсценуйте, грайтеся і грайте!
ВРЯТУЄМО ЗЕМЛЮ!
- Я, Земля,планета ваша,
Хочу вам поскаржитися -
Як на світі стало тяжко
Буду дітям жалітися.
Охо-хо, як тяжко стало,
Багато сміття поналипало,
Й одежину чисту, синю
Затягнуло димом нині.
Надра з мене вибирають,
Ліси часто так рубають,
Річки й моря забруднили,
Зовсім мене занапастили.
Нині я хворію тяжко –
З екологією важко.
Гас з машин, дим із заводів,
Кахи – кахи, нема здоров’я.
Схаменіться, добрі люди,
Бо страшнеє лихо буде!
Збережіть мене, благаю,
Я ж вам так допомагаю –
Сієте в мене зерно –
Щедро родить вам воно.
Риба у морях, ставках,
Квіти на моїх лугах!
А степи мої шовкові!
Озерніться всі довкола –
Всі багатства від Землі!
То ж допоможіть мені!
- Матінко наша, Земля,
Прийми наші співчуття.
Бачимо, як тобі тяжко
І стає від цього лячно,
Бо ми – жителі твої.
Ти – це ми, а ми – це ти.
Ми – майбутнє покоління,
Ми вчимося недарма
І хоч ще ми дітвора
Впевнені, ЩО треба знати
Щоб планету врятувати.
З а в о д :- Я, Завод, великий, сильний,
Плавлю я навіть каміння
Із залізної руди
Метал ллється у мені.
І машини , й літаки
Все це, завдяки мені!
Дихаю я чорним димом.
Я – гігант!Я справді сила!
Ти – завод, ти справді сила!
Плавиш ти, навіть, каміння
Із залізної руди
Метал ллється у тобі.
І машини, й літаки –
Все це завдяки тобі.
І крути хоч так і сяк,
А без тебе нам ніяк.
Тільки будь ти благородним,
Стань сучасним, новим, модним.
Змайстрували мудрі люди
Очисні такі споруди –
Ми до чорної труби
Приєднаємо фільтри!
Стане білим чорний дим
І не буде бруду в нім
Дихати всім легко буде,
Будуть дякувати люди.
А ось рибка у ставку,
Мовить мову нам таку:
– Ой, не маю більше сили!
Скільки тут людей ходило!
І пили вони, і їли –
Смітник у воді топили.
А нам, рибкам біда в тім,
бо водойма – це наш дім.
То ж запам’ятай, дружок,
Не засмітчуй бережок!
Озерце, ставок і річка –
Хай буде чистою водичка!
Саджайте квіти і не топчить травичку!
Радійте сонечку і наспіву пташок!
Хай тільки чиста хлюпотить водичка
Для майбуття, для нас, для діточок!
То ж квітни наша Земле, наша мати!
Даруй тепло і щедрі врожаї,
А ми в своїх руках будемo тримати
Твою блакить, яскравості твої!
На цій, МОЇЙ Землі, тут моя мама,
Тут друзі всі, уся моя рідня.
Хай буде мир вам,злагода і шана!
Щаслива будь, ріднесенька Земля!
Зроби так, щоб цей завод не шкодив довкіллю. Насади біля нього деревця.
ПІСЕНЬКА МОЛОДОГО САДЖАНЦЯ
Така тонесенька лозинка,
Мені рости іще, рости.
Ніби малесенька дитинка
Як ти, і ти, і ти, і ти.
Слабенький маю корінець,
Та за земельку так держусь.
І якщо, вітер, дощ чи сніг –
Я тільки трішки нахилюсь.
Якщо ідеш повз мене, друже,
Не обламай, не наступи,
Бо хочу жити дуже – дуже!
Як ти, і ти, і ти, і ти!
Маленький саджанець, дитино,
В себе в садочку посади
І доглядай за ним щоднини
І ти, і ти, і ти, і ти.
А як я виросту великим,
Як крону пишну розпущу,
То киснем з кожного листочка
Земне повітря збагачу.
І буде дихати і жити
Усе живе на цій Землі!
Рости, сміятись і радіти
Як ти, і ти, і ти, і ти!
Вибери із знарядь праці ті, які потрібні для посадки саджанця.
ПРО ІВАСЯ
Наш Івасик без лінійки,
Не має й ручки, олівця
І тому у нього двійки
Без початку,без кінця.
Може, мама не придбала?
Може, коштів в них нема?
Діти в класі дуже дружні –
Жаліє Івася дітвора.
І коли урок почався
Сашко гумку простяга:
- На, Івасю, користуйся.-
Щедра в класі дітвора.
А Сергійко не працює,
Хоч раніш так не робив –
Він чекає на Івася,
Що лінійку попросив.
Та тут дзвоник на перерву
Вмить Івасик – в магазин
Клас жалів його даремно,
Він «багатий гражданин!»
Все скупив! Все, що не треба:
Чіпси, чупик, лизуни,
Ще й свисток, наліпки, лазер,
А лінійки, ручки – ні!
Ходить, хвастає. . .І тулить –
То на лоба лизуна,
То у ніс запхне свистульку,
Щоб сміялась дітвора.
Знову дзвоник кличе в клас,
Математика у нас.
І притих Івась, як миша
І у класі повна тиша.
Всі працюють, приладдя мають.
Один одного не чекають,
Бо завдання є багато,
То ж працюють всі завзято.
А Івась сидить, дріма,
Бо не має приладдя –
Це, як майстер на роботі,
Що забув інвентаря.
Будівельник без лопати,
А тесляр – без молотка,
Лікар без шприця, що вартий?
Що машина без керма?
Учень теж повинен мати
І лінійку, й олівця,
Щоб своїм користуватись,
Не просити без кінця.
Якщо ж, раптом, щось десь зникло,
І немає вороття,
То, щоб ви отак не звикли
До нікчемного життя -
Попросіть удома гроші,
Поясніть, що купите,
І, як діти вже дорослі,
Гроші не розгубите.
А тоді, придбайте сміло
І лінійку, й олівець,
Щоб урок пройшов у діло!
Щоб був кожен МОЛОДЕЦЬ!
Чи знаєш ти скільки коштують ці речі? Якщо не знаєш, дізнайся у батьків.
ПРО ЮРАСЯ
Юрась прокинувся уранці,
Солодко так він потягнувся,
Узяв свої вдягнути штанці,
Аж тут і брязкіт враз почувся.
-А, то копієчка лежить,
Не буду з нею я дружить!
Вона одна, мала, нікчемна,
Не хочу гнутися даремно!
У мене більші гроші є!
З кишені хлопець дістає,
Щось там рахує,додає
І до кишені знов кладе. . .
А тут до школи цирк приїхав -
Веселий клоун,акробат!
Весь клас так весело забігав –
Усяк такому дійству рад.
- Готуйте гроші на квиток!
Бо задарма цирку не буде,
Ставайте швидше у рядок,
Щоб довго не чекали люди.
- А скільки коштує квиток?!
Лунає звідусюди,
- Ціна йому – одна гривня,
У кожного з вас буде?
Юрась рахує, додає:
« Вже 90 в мене є. . .
Монетки лиш не дістає. . .
Лиш 90 в мене є. . .
А як же цирк?! Як клоун,акробат
Монетка лиш. . .І я б . . .
У перший ряд!
Та тільки де вона? ЇЇ не вистачає
Вона на килимку відпочиває. . .
Там! Там монеточка лежить
Я не хотів з нею дружить
Вона, ніби, мала, нікчемна,
Не став я гнутися даремно. . .
Де взяти малесеньку таку?
Не можу я квиток придбати
Всі діти будуть у цирку,
А я тут буду «засмагати»
Та хникати мені вже годі!
Запам’ятайте й ви таке:
Не дарма кажуть у народі:
Монета гривню береже!
Така маленька тут лежить
І з нею буду я дружить,
Вона блискуча і хоч дрібненька,
Та дуже, дуже дорогенька!»
А як ти бачиш героїв цього твору?
РОЗМОВА МІЖ ЦИФРАМИ
Нуль: - Мені сумно, мені страшно
Я без друзів – нема нікого.
Уявити навіть страшно,
Що не значу я нічого.
Двійка: - О! Уже скавчить, невдаха
Весь вік стогне, скиглить, плаче
Ти ж пусте! От бідолага!
Я от Двійка, я щось значу!
Трійка: - Хто тут хвастає собою?
Це ти Двійко? От злодійка!
Я ж за тебе старша, більша
Всі це знають, бо я- Трійка!
Чотири: - Ти б ішов, Нулику, звідси
Тебе ж цифри всі просили
Ти не друг нам, ти- нічого!
Я- багато, я- Чотири!
П’ятірка: - Ти повинен добре знати,
Що ти мусиш нас боятись,
Я, наприклад, цифра П’ять!
З ким тут треба позмагатись?
Шість: - Ти не дуже тут фершись,
Сядь, помовчи ліпше,
Бо всі знають - цифра Шість,
На один та більша.
Сім: - Послухайте цифру Сім!
Досить сперечатись,
Котрий раз говорю всім
З Нулем нічого знатись!
Вісімка: - Хочу - вверх, а хочу – вниз
Як захочу повернуся,
Буду Вісім,тільки Вісім!
І ніяк я не змінюся.
Дев’ятка: - Висказались всі «малятка»?
Хто тут старший за Дев’ятку?
Я найбільша за всіх вас!
Цифра Дев’ять – цифра клас!
Одиниця: - Добрий день, цифри – малятка,
Що тут сталося, Дев’ятко?
Чом кричиш так, репетуєш,
Математику турбуєш?
Всі цифри: - Забери цю бідолагу!
Нуль не друг нам! Він нам ворог!
А, якщо не піде звідси –
Ми зітремо його в порох!
Одиниця: - Я цю вирішу проблему
Слухайте мене, малятка,
Я його беру до себе-
Ми утворимо Десятку!
Десять з вас число найбільше!
Ви всі менші, зрозуміло?
Нуля ж не займайте більше,
Першим стань в рядочку сміло!
Всі цифри: - Будемо ми всі дружити –
Цифра Нуль і цифра Вісім
Цифра Сім і цифра П’ять
Весь математичний ряд!
Розмісти цифри у правильному порядку та покажи їх характер.
ПОРАДА
Вірш - жарт
Тут, у цій школі, навчався мій тато,
Тут здобувала й матуся знання.
Я вже підріс – мені років багато –
Значить. Тепер тут навчатимусь я!
Якось підходжу я до свого татка
І вимовляю слова:
«Якщо щось зроблю я у школі погано,
Чи буде там кара яка?»
Татко у відповідь щиро всміхнувся:
«Нічого, »- говорить - «Синок,
Ось вони - ліки» - і витягнув ремінь,
Повісив його на цвяшок.
Я до матусі із цим же питанням,
«Що мені буде, як щось невпопад?»
Мама мерщій у садок по лозинку.
Сміється: «Буде, синочку, ось так.»
Довго я думав, дививсь на лозинку
І на пасок поглядав,
Потім пішов до дідуся з бабусею
В них про це ж саме спитав.
Бабуся з дідусем мудрі старенькі,
Діти ж у них теж були.
«Що ви робили, кажіть-но, швиденько,
Як діточок ви виховували?»
Дідусь зповажнів і таке мені кажуть:
«Ти, внучку, ось що зроби –
Піди до батьків, хай вони все згадають
І ясно – понятно розкажуть тобі.»
Домалюй своє родинне дерево.
ВЕРЕСНЕВА
Слова: С. Зінченко Музика :О. Левша, С. Зінченко
День веселий, сонячний - 1Вересня!
І з новим портфеликом йду до школи я
Приспів: «Букварики - школярики»,-
Чути навкруги.
І малеча, і дорослі
Заздрять всі мені!
А веселка радісна простягла місток
Через поле стежкою - прямо на урок.
Приспів
З неба ясне сонечко дарує промінець -
Хоче, щоб я в школі був справжній молодець.
Приспів
А як ти уявляєш цих героїв? Намалюй.
ЛІТУНЕЦЬ
Слова:С. Зінченко Музика: О. Левша, С. Зінченко
Ми школярики малі,
Ніби квіти на землі
Як краплиночки роси
В цьому світі для краси.
Приспів: Збережемо річку, гай,
Соловейко нам співай
В полі райдуга сія
Це вам посмішка моя!
Дощик в листі стукотить,
Він зі мною в ліс біжить.
На стежині боровик
До дитячих ніжок звик.
Приспів
Я – як коник - стрибунець,
Через луки навпростець,
То я джмеликом в садку,
То метелик в квітнику.
Приспів
КОЖНОМУ СВОЄ
Педагогічні етюди
Ще тільки–но прокинулося сонце, ще не встигло позбирати кришталеві росинки, а людський світ уже на ногах. Кожен зайнятий своїм ділом, поспішає зробити роботу, доки ще немає надоїдливої спеки.
Це ранок дорослих людей.
Між стовпами, на проводі, зібралася чималенька зграя горобців і про щось гучно перемовляються – цвірінчать, тріпочучи крильцями. Підлітають і знову кучкуються.
Це пташиний ранок.
А ось із двору, потираючи кулачками заспані оченята, виходить маленьке дівча. Її голівка поволі підіймається на пташиний гомін. Личко кривиться від сонячних промінців, а долонька прикриває очки.
- Де вас скільки взялося? – запитує дівчинка сонним голосочком.
- Ну де вас скільки взялося?
Поговоривши з горобцями, маленька пішла далі, збиваючи босими ноженятами росу з трави.
Це почався дитячий ранок.
Домалюй пташку.
ЩО КРАЩЕ ? ХТО ЗНАЄ.
Педагогічні етюди
Трактор втомлено гуркотів заїжджаючи у двір. Гуркіт на хвилину посилився, ніби повідомляючи: «А ось і ми,вже вдома». І це було командою для мами – вправні руки господині почали подавати на стіл.
В хату зайшли двоє працівників – трактористів. Перший – батько, високий, дужий. Гордою ходою він ніби сповіщав: «Обід заробили чесно». Другий – малий, худий, але кріпкий, з розтріпаним чубом, та ще з більшою гордістю у ході. Це – батьків син – Дмитрик.
Обідня розмова велася між дорослими, але Дмитро не почував себе дитиною. Адже він працював майже нарівні з татом – прокинувся рано, як татусь, гуцикав з ним пів дня у тракторі, старався хоч пальчиком торкатися ричагів, коли їх вправно перемикав батько. Коли щось треба було полагодити, тоді хлопчик уважно слідкував за умілим татовими рухами і боязко кидав дитяче: «А може… треба так?..»
Чистячи з діловим виглядом варену картоплю, Дмитро відволікся від розмови батьків. Та раптом, вуха різонули мамині слова:»…Так і не бери його з собою…»
Дитячі руки враз зупинилися: «Що це?Про що це мама? І на що ж то тато поскаржився? І здалася йому ця картоплина, із – за якої він прозівав причину такого жорстокого покарання?! » Хлопчина нагнув голову і почав голосно сопіти».
- Угу… , я поїду..
Та як же, поїде. І про це знали і мама, і тато. А та дрібничка, про яку говорила мама, так він її виправить, ще й «молодець» заробить!
Час відпочити…У кімнатній тиші кожен думав про своє… Батьки мріяли про те,що колись виростуть їхні діти, стануть діловими людьми,будуть ходити по офісу в білих сорочках …
Тільки чи захочуть цього діти?...
Може і заманять їх білі сорочки і ділові портфелі, та мабуть, на все життя у пам'яті залишаться спогади про години проведені з батьком у НАШОМУ ТРАКТОРІ.
А ким ти хочеш стати? Намалюй.
ЛІТЕРАТУРА
1. Артемова Л. В. Вчися граючись.- Київ: Томіріс, 1995.
2. Мартиненко С.М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи. Науково - методичний посібник. Київ ТОВ «Сім кольорів» 2010
3. Онопрієнко О.В. «Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів: дидактико – методичні аспекти». Донецьк:Каштан 2012.
Інтернет – джерела
1. http://scribble.su/work/childrid/39/.html
2. http://theteachersbloq.at.ua/index/vislovi_vidomikh-ljdej/0-8