Урок № 1
Тема. Основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX – на початку ХХ ст. «Нова драма», її характерні ознаки. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Дж. Б. Шоу (слайд 1)
Мета: розкрити основні тенденції розвитку драматургії наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття (зокрема – визначити місце в ній «нової драми»), дати визначення поняття «нова драма» та охарактеризувати її особливості, з’ясувати, як ці особливості відобразилися в творчості Г. Ібсена, А. Чехова, Дж. Б. Шоу, систематизувати знання про драматургію як рід літератури; розвивати навички конспектування лекційного матеріалу, складання тез та опорних схем, роботи з додатковою літературою; формувати інтерес до дослідницької діяльності.
Обладнання: додаток (10 слайдів): портрети драматургів, висловлювання митців, опорні схеми та таблиці; картки для словникової роботи.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Епіграф: | Нова драматургія вимагала докорінної перебудови застарілої театральної системи, іншої акторської гри, іншого розуміння завдань режисури, інших декорацій, одне слово – нової мови театру . К. Шахова |
І. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
1.Виразне читання вчителем поезії.
Театр! Мой смысл, затерянный в пространстве, | Там боль и страх, рыдания и смех, (Галина Юдина)
|
Слово вчителя. “Ніхто не може заперечити, що театр є потребою людини, такою самою, як музика, малярство, а може ще й більшою. Ідуть люди в театр і будуть ходити”. Ці слова належать видатному українському режисерові ХХ століття Лесю Курбасу (слайд 2 ).
2. Бесіда.
- Чи погоджуєтесь ви з твердженням українського митця? Які асоціації викликає у вас слово “театр”?
Методичний коментар: учні будують асоціативний кущ до слова “театр”.
- Що вам відомо про зародження та розвиток театру? Пригадайте драматичні твори, які вивчали раніше, читали самостійно, дивилися вистави чи екранізації п’єс.
- Чим драма відрізняється від епосу та лірики? (Зовнішні текстові ознаки: поділ на дії, сцени, епізоди, картини; перелік дійових осіб або й їх стислі характеристики подаються на початку твору, основний текст твору становлять діалоги, монологи, полілоги; використовуються ремарки. Внутрішні ознаки: драматична дія, характери героїв розкриваються у конфлікті; художній світ постає у дії, вчинках персонажів, їх самохарактеристиках тощо.)
- Використовуючи картки, схарактеризуйте основні ознаки понять: «драма як літературний рід», «драма як жанр», «драматургія».
Картка 1
Драма (в перекл. із грецького – “дія”) – літературний рід, що зображає дійсність безпосередньо через висловлювання та дію самих персонажів. Драма є специфічним видом мистецтва, який одночасно належить як літературі, так і театру. Основними категоріями драми є драматична дія, драматичний конфлікт і драматизм. Лише в колективній творчості письменника, режисера, акторів, художника, композитора драма може стати помітним явищем літературно-мистецького життя.
Виокремлюють два (естетично протилежні) різновиди драми: “арістотелівська” (закрита) і “неарістотелівська” (відкрита) (слайд 3).
ОС «Різновиди драми»
“Арістотелівська” (закрита) 1. Характери персонажів розкриваються через їхні вчинки. 2. Хронологія подій і вчинків героїв зберігається на відносно обмеженому просторі. 3. Фабульна будова (завязка, розвиток дії, кульмінація, розвязка). 4. Представники: Софокл, Евріпід, Корнель, Расін, Ф. Шіллер, В. Гюго, Д. Г. Байрон та ін. “Неарістотелівська” (відкрита) 1.Синтетичність художнього мислення: проникнення до драми ліричних (лірична драма) та епічних елементів (епічна драма). 2.Ознаки ліричної драми: зосередження уваги на внутрішньому світі героїв, умовність, ускладнена композиція, домінуюча роль асоціативних звязків та ін. 3.Ознаки епічної драми: умовність, інтелектуалізація змісту, активне втручання митця в дію. 4. Представники: японські театри Кабукі і Но, Б. Брехт, М. Куліш та ін.
(“Теорія літератури” за ред. О. Галича та ін.)
Картка 2
Драма як жанр – п’єса соціального чи побутового характеру, який розвивається в постійній напрузі. Герої – переважно звичайні, пересічні люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. Основними формами драматичної мови є монолог, діалог, полілог. Через них розкривається конфлікт, реалізується дія, зображується художній світ, внутрішній світ героїв, взаємостосунки між ними. Форми вираження авторської позиції у драмі специфічні: вибір подій для зображення, характер обраних конфліктів, опис дійових осіб, ремарки, висловлювання героїв тощо.
Деякі дослідники вважають, що драма як жанр виникла лише у 18 ст., а її першими теоретиками стали Д. Дідро, Л.-С. Мерсьє, Г.-Е. Лессінг. Саме ці митці обґрунтували специфіку та значення драми для розвитку літератури й театру, створили її перші зразки (т.з. “міщанську драму”).
(“Літературознавчий словник-довідник” за ред. Р.Т. Гром’яка та ін.)
ОС “Драматичні жанри” (слайд 4)
Картка 3
Драматургія – драма в широкому значенні слова або ж сукупність драматичних творів певного письменника, певної літератури, певної доби. Драматургією називають також: теорію драматичної творчості; сюжетно-образну концепцію театральної вистави, здійсненої режисером.
( “Літературознавчий словник-довідник” за ред. Р.Т. Гром’яка та ін.)
ІІ. Оголошення теми, навчальних завдань. Коментування епіграфа (слайд 5).
ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок.
1. Міні-лекція учителя.
Методичний коментар. Завдання для учнів: узагальнити матеріал міні-лекції у вигляді опорно-смислового конспекту.
Кінець ХІХ – початок ХХ ст. позначені новаторськими зрушеннями й оновленням не лише прози й поезії, але й драматургії. Драматургія ХІХ ст. пройшла такі самі шляхи художніх шукань, що й література загалом. Початок століття представлений класицистичними трагедіями, які поступово поступаються місцем моралізуючим мелодрамам, побутовим сентиментальним драмам, романтичним п’єсам В. Гюго, А. Дюма-батька, А. де Віньї та ін. П’єси драматургів-романтиків успішно триматимуться на театральній сцені навіть тоді, коли романтизм поступиться місцем реалізму. Реалістичний та натуралістичний театр, представлений творчістю О. де Бальзака, І. Тургєнєва, О.Островського, Г. Гауптмана та ін., відіграє провідну роль в останній третині ХІХ ст. Представники реалістичного та натуралістичного театрів своє завдання вбачали у наближенні подій, характерів, конфліктів, сценічної мови до реального життя. Паралельно з цим у європейському театрі успішно існують так звані “добре зроблені п’єси”, яким властиві далекі від життя і сучасності інтригуючі сюжети з бурхливими пристрастями, чорно-білі постаті персонажів, які відповідають традиційним акторським амплуа, стрімкий діалог тощо. Досить великою популярністю користувалися п’єси символічного, неоромантичного, декадентського характеру (М. Метерлінк, Е. Ростан, О. Уайльд, А. Шніцлер та ін.). Особливе місце тут займає драматургічна творчість символіста М. Метерлінка, яка визначила становлення і розвиток метафоричного, умовного театру.
Методичний коментар: виокремлена характеристика “символічної драми” М. Метерлінка не передбачена програмою, але оскільки мова йде про основні тенденції розвитку драматургії зазначеного часу (різнонаправлені у своїх естетичних пошуках) та про огляд, який має бути ширшим за перелік персоналій, чиї твори вивчаються текстуально, доцільно зупинитися на творчих пошуках драматурга-символіста. Обсяг характеристики-огляду визначається вчителем з урахуванням навчального часу на уроці (слайд 6).
Слово вчителя (продовження). Починаючи з ІІ половини ХІХ ст. все помітнішими стають нові тенденції у розвитку драматургії. ”Прагнучи розкрити ідейні та моральні питання епохи, митці, не заперечуючи принципи реалізму та натуралізму, дедалі більше звертаючись до можливостей модернізму, що набирав своєї сили і відкривав нові обрії для мистецтва”. (О. Ніколенко). Драматурги-новатори (М. Метерлінк, Г. Ібсен, Б. Шоу, А.Чехов, К. Гамсун, Г. Гауптман та ін.) своїми творами визначили характер модерного театру, розвиток драматургії на зламі століть. Саме вони стоять у витоків “нової драми”.
Яка ж вона, “нова мова театру”? На думку літературознавців (В. Назарця, В. Васильєва та ін.), театр кінця ХІХ – початку ХХ ст. був найбільш відкритим за всю історію свого розвитку: “це унікальний період…відкритого діалогу, всі учасники якого – від натуралістів до символістів – не претендували на ідейний та художній диктат, а лише подавали свій рівноправний голос у багатолюдному і строкатому хорі”. Не відмовляючись від досягнень реалістичного та натуралістичного театрів, “нова драма” активно використовує художні засоби модернізму (символіку, підтекст, гротеск ін.). Театр стає місцем ідейних дискусій, увага акцентується на внутрішньому бутті особистості, духовні пошуки якої відображають загальну атмосферу доби. Саме духовні пошуки, психологічні колізії, зіткнення ідей рухають сюжет п’єси. Митці “нової драми” прагнуть морального пробудження особистості й суспільства. По-новому вибудовуються стосунки “глядач – драма”: глядач не просто споглядає, він активно залучається до внутрішньої дії, упізнає себе, переживає й мислить разом з героями.
«Нова драма» стимулювала відкриття нових принципів сценічного мистецтва, заснованих на вимозі правдивого, художньо достовірного відтворення того, що відбувається. Завдяки «новій драмі» та її сценічному втіленню в театральній естетиці виникло поняття «четвертої стіни», коли актор, який перебуває на сцені, немов не беручи до уваги присутність глядача, за словами російського режисера К.С. Станіславського, «повинен перестати грати й почати жити життям п'єси, стаючи її діючою особою», а зал, у свою чергу, повіривши в цю ілюзію правдоподібності, із хвилюванням спостерігає за легко пізнаваним життям персонажів п'єси.
2. У творчій майстерні “нової драми”.
Методичний коментар: учні працюють в творчих групах з інформаційними картками; результати роботи узагальнюються у таблиці-“візитці”.
Завдання (додатки: word-документи).
- Опрацювавши інформаційну картку, заповніть “візитку” митця. Дослідіть, які естетичні ознаки “нової драми” декларуються у запропонованих цитатах митців-драматургів.
Інформаційна картка для групи 1. Г. Ібсен
Інформаційна картка для групи 2. Дж. Б. Шоу
Інформаційна картка для групи 3. А. Чехов (слайд 9 )
ІV. Узагальнення та систематизація.
Бесіда.
- Дж. Б. Шоу стверджував, що “нова драма” кардинально змінила своє ставлення до проблем етики та естетики”. Поміркуйте, у чому полягали причини та суть цих змін.
- У “класичній драмі” досягнення окремих митців можна було об’єднати в єдиний напрям або течію. Чи можна це зробити у “новій драматургії”?
- Літературознавець О. Чирков вважає, що “…руйнація усталеного задля народження нового є однією з особливостей літературного процесу”. Спробуйте співвіднести цю тезу з особливостями розвитку європейської драматургії на межі ХІХ – ХХ ст. та висловіть свої судження.
- Користуючись опорною схемою “Нова драма”, прокоментуйте основні тенденції розвитку драматургії в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. та коротко схарактеризуйте ключові естетичні ознаки “нової драми” (слайд 10 ).
ОС “Нова драма”
“НОВА ДРАМА”
Висновок. “Отже, “нова драма” кінця ХІХ – початку ХХ ст. в центрі уваги поставила особистість – не як “соціальний тип”, а як “духовний симптом”, “індивідуальність”, переживання й вічуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Внутрішні порухи душі набули узагальнюючого значення, стали критерієм оцінки філософських, соціальних та моральних проблем буття. Показавши “трагедію життя”,…драматурги закликали …до пошуків шляхів відновлення гармонії світу. Театр перетворився на місце ідейних дискусій. Зовнішня дія поступилася внутрішнім конфліктам. Використавши досягнення реалізму й натуралізму, “нова драма” наполегливо розробляла модерністські принципи…Надзвичайно продуктивними були жанри психологічної та інтелектуальної “драми ідей”, які обумовили подальший розвиток світової драматургії” (за О. Ніколенко).
V. Оцінювання роботи учнів.
VІ. Домашнє завдання.
Для всіх учнів.
Використовуючи учнівське портфоліо, опрацювати матеріал до теми “Нова драма”.
Прочитати п’єсу Г. Ібсена “Ляльковий дім”.
Для творчих груп.
На основі вивчення інформації про життєвий і творчий шлях Г. Ібсена підготувати усний журнал “Сторінками життя і творчості Г. Ібсена”, за бажанням створити до нього мультимедійну презентацію.
Створити колаж “Нова драма”. (Завдання може бути виконано у мультимедійному або паперовому варіанті – за вибором учнів).