Система професійної підготовки вчителя у працях К.Д. Ушинського

Ляховська І.П.

Проблема підготовки вчителя – одна з найважливіших соціально- педагогічних проблем. Розробляючи педагогіку як науку, К.Д. Ушинський особливу увагу приділяв проблемі вчителя та системі його підготовки. Думки видатного педагога по цьому питанню викладені у багатьох статтях, працях, а саме: "Проект учительської семінарії", "Педагогічна подорож по Швейцарії", в статтях "Про користь педагогічної літератури", "Три елементи школи", "Думка колезького радника К.Д. Ушинського про проект реорганізації Гатчинського інституту", в передмові до книги "Людина як предмет виховання" та ін.

Педагогічну діяльність Костянтин Дмитрович вважав мистецтвом: "Педагогіка – не наука, а мистецтво, – найобширніше, складне, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв. Мистецтво виховання спирається на науку. Як мистецтво складне, воно спирається на безліч обширних і складних наук; як мистецтво, воно, крім знань, вимагає здібностей і нахилу, і як мистецтво, воно прагне до ідеалу, якого вічно намагаються досягти і який цілком ніколи недосяжний: до ідеалу довершеної людини…" [3, т. 4, с. 34]. Говорячи про педагогіку як мистецтво, він тим самим підкреслював її активну, творчу роль в зміні і вдосконаленні духовного обличчя підростаючих поколінь.

Відводячи учителеві відповідальну роль у суспільстві, К.Д. Ушинський висував до нього дуже високі вимоги:

  • Учитель повинен бути не тільки викладачем, а й насамперед вихователем: "…головне достоїнство гімназичного викладача полягає в тому, щоб він умів виховувати учнів своїм предметом".

"У вихованні, – писав К.Д. Ушинський, – все повинно ґрунтуватися на особистості вихователя… Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманим, не може замінити особистості в справі виховання" [3, т. 1, с. 41].

Кожний педагог, на його думку, – психолог. У вступі до 1 тому "Педагогічної антропології", звертаючись до педагогів, К.Д. Ушинський писав: "… вивчайте закони психічних явищ, якими ви хочете керувати, і робіть, керуючись цими законами і тими обставинами, в яких ви хочете їх застосувати… Ми радимо педагогам вивчати якомога пильніше фізичну душевну природу людини взагалі, вивчати своїх вихованців і обставини, що їх оточують, вивчати історію різних педагогічних заходів, які не завжди можуть спасти на думку, виробити собі ясну позитивну мету виховання і неухильно простувати до досягнення цієї мети, керуючись набутими знаннями і своєю власною розсудливістю" [3, т. 4, с. 48-50]. Це своєрідний психологічний заповіт наступним поколінням педагогів у нашій країні.

Видатний педагог у підготовленості вчителя першочергового значення надавав покликанню, інтересу до педагогічної професії. Ні в якому разі не слід приймати до учительських семінарій випадкових людей. Тільки молодь з вираженими педагогічними нахилами має становити основний контингент таких навчальних закладів. Підготовка вчителя, на думку К.Д. Ушинського, повинна проводитися ще задовго до його вступу до спеціального навчального закладу. Ушинський був незадоволений системою підготовки народних учителів у Росії. У статті "Проект учительської семінарії" він розробив систему підготовки майбутніх учителів для сільських народних шкіл. Він також висловлював пропозиції щодо створення в університетах педагогічних факультетів, де б готували викладачів педагогіки та вчителів для середніх шкіл. . Головну діяльність учительської семінарії Ушинський вбачав у практичних заняттях. З метою практичної підготовки майбутніх учителів він вперше запроваджує педагогічну практику для семінаристів.


Для підвищення кваліфікації народних вчителів Ушинський пропонував організовувати при семінаріях вищі педагогічні курси, щорічні лекції з педагогіки і психології, він позитивно ставився до проведення вчительських з’їздів, зборів, нарадУшинський вважав за доцільне запровадити інститут класних ординаріїв, тобто таких старших учителів класу, які, викладаючи у своєму класі якнайбільше уроків, разом з тим стежили б за викладанням всіх інших предметів у класі, а також за успіхами учнів цього класу. По суті Ушинський запропонував ідею введення посади класного керівника. Учитель має бути завжди зацікавленим в удосконаленні своїх знань і педагогічної майстерності, пошуках наукових основ своєї роботи. У програмі педагогічного курсу для жіночих навчальних закладів зазначається, що основним завданням педагогіки має бути вироблення у вихованців свідомого ставлення до педагогічної діяльності і закладення міцних основ для майбутньої систематичної праці над собою. К.Д. Ушинський в своїх роботах підкреслював, що вчитель не повинен обмежуватись отриманими знаннями, він успішно навчає до тих пір, поки сам навчається. Дуже важливо розвивати в учителеві здатність і готовність до постійного розширення свого наукового і педагогічного світогляду. Також важливим для майстерності вчителя є уміння аналізувати свій досвід роботи, вибрати з нього суттєві моменти, створити, таким чином, свій стиль викладання, свою навчально-виховну систему.

Висуваючи чітки вимоги до особистості народного вчителя, К.Д. Ушинський ставить відповідні вимоги до викладачів учительської семінарії. Вони повинні відповідати своєму призначенню і бути не тільки педагогами-теоретиками, а й практиками. Головний їхній обов'язок полягав у тому, щоб виховати учнів в розумовому і моральному відношеннях і підготувати їх до майбутньої практичної діяльності.

І в наш час, як відомо, головне завдання професійної підготовки майбутніх педагогів – оволодіння певним обсягом теоретичних знань, практичними вміннями і навичками для роботи в школі, формування особистісних якостей, а головне – формування вчителя як фахівця і як людини високої культури, яка має особистий позитивний вплив на особистість учня.

Таким чином, розуміння К.Д. Ушинським проблеми народного вчителя було прогресивним у свій час і досі залишається співзвучним нашій епосі. Тому в сучасній системі педагогічної підготовки вчителів використовується творча спадщина видатного вітчизняного педагога.


Використані джерела

  1. Дубасенюк О.А., Семенюк Т.В., Антонова О.Є. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: Монографія. – Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. – 193 с.

  2. Педагогічна майстерність: підручник для студентів вузів / За ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 2004. – 422 с.

  3. Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах, т. 1-6. – К.: Радянська школа, 1954-1955.