Бібліотека методичних матеріалів

ПРОЕКТ Концепції державної політики щодо досягнення цілі «3.2.Кожна дитина зростає та виховується в родинах або в умовах, максимально наближених до сімейних, у благополучному, доброзичливому та безпечному середовищі, де дбають про потреби та інтереси дітей» Програми діяльності Кабінету Міністрів України




1. ПРОБЛЕМА ПОЛІТИКИ

1.1. Проблема

Кількість дітей, що перебувають в закладах інституційного догляду та виховання, в 3 рази більша, ніж в країнах ЄС, а випускники інституцій в переважній більшості випадків потребують постійної підтримки держави. Водночас залишається високим рівень домашнього насильства в українських сім’ях, жорстокого поводження по відношенню до дітей в соціумі

1.2. Носій проблеми

Діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі діти, які виховуються в інституціях ,Сім’ї з дітьми

1.3. Масштаб проблеми: Загальнонаціональна

1. Близько 100 тис. дітей  знаходяться в інституціях, 92% з них – мають батьків, не позбавлених батьківських прав (потребують повернення у сім’ї за умови гарантування їх безпеки та прав, а також доступу до необхідних медичних, освітніх, соціальних та реабілітаційних послуг, або отримання статусу позбавлених батьківського піклування у зв’язку із встановленням неспроможності батьків їх виховувати);

2. 8,8 тис. дітей протягом 2018 року перебувало у притулках для дітей та центрах соціально-психологічної реабілітації дітей;

3. 13,5 тис. дітей виявлено протягом 2018 року в стані гострого неблагополуччя, з яких 4,5 тис. дітей вилучено із небезпечного середовища;

4. 4,727 тис. дітей потерпіло від кримінальних правопорушень, у тому числі 1,4 тис. дітей - від тяжких та особливо тяжких злочинів (серед зареєстрованих поліцією кримінальних правопорушень 433 – це злочини проти статевої свободи та недоторканості дітей);

5. 70 тис. дітей мають статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, з них 64 тис. дітей виховуються у сімейних формах виховання, 4,6 тис. дітей – в інституціях, інші 2,7 тис. дітей – навчаються та проживають у професійно-технічних, вищих навчальних закладах, відбувають покарання в місцях позбавлення волі, тримаються під вартою;

6. 510 тис. дітей  – проживають у сім’ях зі статусом малозабезпечених;

7. 359 тис. дітей – виховуються у сім’ях  зі статусом одинокої матері

1.4. Гострота проблеми: Гостра

1. Відсутність достатньої кількості соціальних працівників, фахівців із соціальної роботи на рівні громад призводить до неможливості вчасного виявлення проблем у сім’ях з дітьми та надання їм допомоги з їх вирішенням, як наслідок – збільшення кількості сімей та дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, потрапляння дітей до інституцій, жорстоке поводження з ними, у тому числі домашнє насильство.

2. Низька спроможність та практична відсутність відповідальності органів місцевого самоврядування, що є органами опіки та піклування, за забезпечення прав дітей на своїй території, в першу чергу на виховання в сім’ї в безпечному середовищі (в усіх райдержадміністраціях та містах обласного значення утворені та функціонують служби у справах дітей, проте їх кадрового ресурсу не вистачає для забезпечення належного рівня соціального захисту дітей відповідної території Так, станом на 01.01.2019 в Україні нараховувалось 7 241 261 дитина, а у службах у справах дітей – 2987 штатних одиниць, зафіксовані випадки, де в райдержадміністраціях у таких службах працювали   1–2 працівника. Водночас  станом на 01.08.2019 утворено лише 183 служби у справах дітей з-поміж 936 ОТГ (тільки 19,5 %);

3. Тривалий розгляд судами справ щодо позбавлення батьківських прав, відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, тенденції останніх років щодо відмов у задоволенні відповідних позовних вимог всупереч інтересам дитини (призводять до відсутності можливості надати належний захист дітям, яким загрожує небезпека, які страждають від жорстокого поводження, експлуатації, або тривалий час перебувають в інтернатах без належного догляду батьків, в подальшому  таким дітям неможливо надати статус дитини, позбавленої батьківського піклування,  та організувати їх утримання та належний догляд в сім’ях громадян);

4. Інституційне  виховання дітей  (цілодобове перебування  у соціальній ізоляції, відсутність прихильності до значущого дорослого, відірваність  від своєї територіальної громади, відсутність особистого простору, обмежене спілкування,  що в свою чергу впливає на здатність інтегруватися в суспільстві  після виходу з інституції, тільки близько 10 % таких дітей  можуть соціалізуватися в подальшому)

1.5. Динаміка проблеми: Негативна

1. За період незалежності України із 1991 року по 2018-й чисельність дітей зменшилась на  40%;

2. Стабільно зменшується коефіцієнт шлюбності (порівняно з 2014 роком він зменшився з 6,9 на тисячу наявного населення до 6,0);  

3. Підвищується загальний рівень розлучуваності (відповідний коефіцієнт у 2014 році становив 3,0 розлучення на 1 000 наявного населення, а у 2018 році – 3,9); 

3. Знижується рівень народжуваності: у 2018 році порівняно із 2014 роком кількість народжених дітей зменшилася з 465,9 тис. осіб до 335,9 тис. дітей;

4. Спостерігається поступове зростання кількісного показника неповних сімей (починаючи з 2014 року кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом);

5. Попри зменшення кількості дитячого населення щороку близько 10 тис. дітей залишаються без батьківського піклування, зокрема, через безвідповідальне ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, вживання батьками алкоголю, наркотичних засобів, жорстоке поводження з дитиною, інші сімейні скрути;

6. Кількість дітей в інституціях, незважаючи на зменшення кількості дитячого населення, не зменшується. З 2010 до 2018 кількість дітей в інтернатах залишається сталою на рівні 100 тисяч

1.6. Причини проблеми

Причина 1 - Відсутність належної фахової підтримки сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, внаслідок недостатньо активної позиції місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо розвитку необхідних послуг в громаді, та незакінченої реформи децентралізації

Причина 2 - Неналежний рівень кадрового та фахового забезпечення служб у справах дітей, органів судової влади, відсутність фахівців із соціальної роботи у громадах

Причина 3 - Бідність сімей з дітьми, низький рівень відповідального батьківства, високий рівень домашнього насильства, що зумовлює влаштування дітей до інституцій

Причина 4 - Недостатні темпи розвитку інклюзивного навчання, спеціального навчання, відсутність соціальних та реабілітаційних послуг на рівні громади за місцем проживання дітей, у тому числі дітей з інвалідністю, та їх сімей, призводять до того, що батьки дітей з особливими освітніми потребами вимушені їх влаштовувати в інституції, оскільки необхідні дітям послуги територіально недоступні

Причина 5 - Відсутність єдиних підходів та алгоритмів реформування інституцій: Міністерства соціальної політики – 121 заклад (будинки-інтернати для дітей та молоді; притулки для дітей у справах дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; Міністерства охорони здоров’я – 38 закладів (будинки дитини), Міністерства освіти і науки (дитячі будинки, загальноосвітні школи (спеціальні, спеціалізовані) із інтернатами в їхній структурі, мистецькі школи-інтернати)

Причина 6 - Неефективне розпорядження коштами, які виділяються на утримання інституцій, оскільки лише 15% коштів, що держава виділяє на виховання дитини в інституції, ідуть на потреби дитини (їжа, одяг); 85% - зарплата персоналу та комунальні видатки, великі адміністративні витрати. На 1 дитину в інтернатах - приблизно 110 тис. грн. / рік, які за умови підтримки сім`ї дозволили б залишити дитину із батьками

1.7. Показники ефективності політики

  • Зменшення кількості дітей, що перебувають у закладах інституційного виховання та догляду, до 0,7% від загальної кількості дитячого населення до 2024 року

  • Зменшення кількості випадків домашнього насильства

1.8. Опис чинної державної політики щодо вирішення проблеми / її причин.

Нормативно-правове регулювання в зазначеній сфері здійснюється відповідно до:

- міжнародних документів, ратифікованих Україною: Конвенція ООН про права дитини; Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці № 182; Конвенція про контакт з дітьми; Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей; Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми; Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей; Європейська конвенція про здійснення прав дітей (ратифіковано Законом України від 03.08.2006 № 69-V); Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання; Європейська конвенція про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом; Конвенція про кіберзлочинність; Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидію торгівлі людьми; Європейська конвенція про усиновлення дітей (переглянута); Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії; Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах; Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень;

- національного законодавства України: Конституції України, Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, законів України „Про державну допомогу сім’ям з дітьмиˮ, „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ямˮ, “Про соціальні послуги”, „Про соціальну роботу з сім`ями, дітьми та молоддю”, „Про охорону дитинства”, „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклуванняˮ, „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітейˮ, „Про запобігання та протидію домашньому насильствуˮ, „Про освітуˮ, „Про загальну середню освітуˮ, „Про дошкільну освітуˮ, „Основи законодавства України про охорону здоров’яˮ, „Про наукову і науково-технічну діяльністьˮ, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняˮ, „Про протидію захворюванню на туберкульозˮ, „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україніˮ, „Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україніˮ, „Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітейˮ.

Також пріоритет створення сприятливих умов для розвитку та підтримки сім’ї, забезпечення прав та найкращих інтересів дітей відображено у таких документах,як:

Національна стратегія профілактики соціального сирітства, затверджена указом Президента України від 22.10.2012 № 609;

Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 526-р;

Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена указом Президента України від 25.08.2015 № 501;

Державна цільова соціальна програма „Молодь України” на 2016–2020 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 148;

Державна соціальна програма „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 № 453



2. ПРОПОНОВАНИЙ КУРС ПОЛІТИКИ

2.1. Підціль 1 “Діти та сім`ї з дітьми мають доступ до послуг відповідно до їхніх потреб”

Показники результативності:

  • збільшення відсотку громад, в яких впроваджено не менше чотирьох базових соціальних послуг, з числа визначеного переліку у Законі України „Про соціальні послуги”

  • Забезпечення утворення служб у справах дітей в кожній об’єднаній територіальній громаді

  • Забезпечення кожної об`єднаної територіальної громади фахівцями із соціальної роботи відповідно до нормативу (не менше 1 ФСР на 4 тис. населення)

  • Збільшення відсотка дітей з порушеннями розвитку та з інвалідністю, які мають доступ до послуги раннього втручання

  • Збільшення відсотку охоплення дітей, які постраждали від жорстокого поводження, у тому числі домашнього насильства, та / або є кривдниками, відповідною допомогою



Завдання до підцілі 1:

  • Забезпечення утворення в кожній об’єднаній територіальній громаді служби у справах дітей як гаранту захисту прав дітей на відповідній території

  • Активний розвиток базових соціальних послуг на рівні територіальних громад

  • Забезпечення підготовки працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, надавачів послуг з питань захисту прав дитини, розвитку та надання послуг

  • Забезпечення функціонування органів, закладів та служб, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії жорстокому поводженню, у тому числі домашньому насильству по відношенню до дітей, у тому числі домашньому насильству

  • Розвиток патронатних сімей відповідно до потреб громади

2.2. Підціль 2 “Посилено відповідальність батьків за догляд та виховання дітей”

Показники результативності:

  • Зниження відсотку дітей, які перебувають в інституціях за заявою батьків, до загальної кількості дитячого населення як показник спроможності батьків працювати та особисто виховувати своїх дітей

  • Зменшення відсотку дітей, від яких відмовилися батьки, від загальної кількості таких випадків

  • Зниження відсотку смертності дітей від зовнішніх причин, тобто від причин, які можна усунути за умови якісного догляду і піклування у сім’ї

Завдання до підцілі 2:

  • Посилення відповідальності батьків за життя, здоров’я та розвиток дітей, організація надання їм допомоги у вихованні дітей

  • Розробка та впровадження корекційних програм для батьків за рішенням суду з метою формування у них навичок відповідального батьківства

  • Вдосконалення роботи судової гілки влади шляхом: запровадження спеціалізації суддів щодо розгляду сімейних справ або створення сімейних судів; розроблення змін до цивільного процесуального законодавства щодо скорочення строків розгляду справ, що виникають з сімейних правовідносин

  • Вдосконалення механізмів підтримки малолітніх та неповнолітніх батьків

  • Організація заходів, спрямованих на підвищення престижу сім’ї, посилення мотивації до реєстрації шлюбу та відповідального батьківства

2.3. Підціль 3 “Громади розвивають сімейні форми виховання та форми виховання, наближені до сімейних”

Показники результативності:

  • Збільшення відсотку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштованих у прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, під опіку / піклування, в малів групові будинки від загальної кількості таких дітей

  • Зменшення кількості дітей, виведених із сімейних форм виховання до досягнення повноліття або влаштування у заклад професійної (професійно-технічної), передвищої або вищої освіти (окрім повернення у біологічну сім`ю та усиновлення)

Завдання до підцілі 3:

  • Реформування існуючих сімейних форм виховання відповідно до європейських стандартів (єдині підходи до створення, функціонування сімей, які добровільно взяли на виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які залишились без піклування батьків, визначення обґрунтованої кількості дітей в них, введення спеціалізації таких сімей)

  • Підвищення державної допомоги на дітей в сімейних формах виховання, грошового забезпечення осіб, які добровільно взяли на виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які залишились без піклування батьків

  • Здійснення належного соціального супроводження сімей, в яких виховуються такі діти, моніторингу якості послуг, що їм надаються

  • Нормативно-правове врегулювання функціонування малих групових будинків, у тому числі спеціалізованих (для дітей з порушеннями життєдіяльності, які потребують постійного стороннього догляду), та розвиток їх мережі

2.4. Підціль 4 “Реформування закладів інституційного догляду дітей проводиться з урахуванням інтересів кожної дитини та потреб громади”

Показники результативності:

  • Скорочення щороку кількості інституцій на 10 відсотків від загальної кількості таких закладів, (спеціальних інституцій - на 5 відсотків)

Завдання до підцілі 4:

  • Забезпечення проведення навчання, підвищення кваліфікації спеціалістів інституцій відповідно до потреб жителів територіальних громад у послугах для сімей з дітьми

  • Введення мораторію на влаштування до закладів інституційного догляду та виховання дітей віком до трьох років

  • Забезпечення трансформації будинків дитини у центри медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям





План реалізації державної політики для досягнення цілі

Підціль

Завдання

Захід

Початок

Закінчення

Відповідальний орган влади

Діти та сім`ї з дітьми мають доступ до послуг відповідно до їхніх потреб

Забезпечення утворення в кожній об’єднаній територіальній громаді служби у справах дітей як гаранту захисту прав дітей на відповідній території

Нормативно-правове врегулювання повноважень об’єднаних територіальних громад щодо провадження діяльності з усиновлення та утворення прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу

01-01-2020

31-12-2021

Мінсоцполітики

Утворення служб у справах дітей в об’єднаних територіальних громадах

01-01-2020

31-12-2024

Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Активний розвиток базових соціальних послуг на рівні територіальних громад

Забезпечення прийняття нормативно-правових актів, передбачених Законом України "Про соціальні послуги"

01-01-2020

31-12-2020

Мінсоцполітики

Введення посад фахівців із соціальної роботи і соціальних менеджерів в кожній/ об'єднаній територіальній громаді з розрахунку не менше 1 фахівець із соціальної роботи на 4 тис. жителів у сільській місцевості; не менше 1 фахівець із соціальної роботи на 8 тис. жителів у містах; у містах з чисельністю понад 30 000 мешканців 1 соціальний менеджер

01-01-2020

31-12-2021

Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Запровадження в об`єднаних територіальних громадах не менше як 4 базові послуги

01-01-2020

31-12-2021

Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Удосконалення Порядку визначення потреб громади у послугах для дітей та сімей з дітьми

01-01-2020

31-12-2021

Мінсоцполітики

Забезпечення визначення потреб громади у послугах для дітей та сімей з дітьми, їх надання, моніторинг та оцінку якості

01-01-2020

31-12-2024

Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Забезпечення виявлення дітей з порушеннями розвитку, особливими освітніми потребами, а також сімей з дітьми на ранніх етапах вразливості, та надання необхідної допомоги

01-01-2020

31-12-2024

Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Організація надання соціальних послуг (денний догляд, супровід під час інклюзивного навчання, персональний асистент та інші) в громадах для дітей з інвалідністю, іншими порушеннями розвитку за рахунок бюджетних коштів через механізм соціального замовлення

01-01-2020

31-12-2024

Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Удосконалення Порядку надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг

01-01-2020

31-12-2021

Мінсоцполітики

Запровадження бюджетної програми щодо стимулювання розвитку соціальних послуг в громадах

01-01-2020

31-12-2021

Мінфін; Мінсоцполітики

Удосконалення, розробка і затвердження державних стандартів соціальних послуг для дітей з інвалідністю, серед іншого: догляд і виховання дитини в сім’ї патронатного вихователя; денний догляд для дітей з інвалідністю; соціально-трудова адаптація; транзитне підтримане проживання – учбова соціальна квартира (будинок); транспортні послуги (послуга соціального таксі)

01-01-2020

31-12-2024

Мінсоцполітики

Розроблення Положення про діяльність мобільних бригад для надання соціальних послуг за місцем проживання дітям з інвалідністю та сім’ям з дітьми

01-01-2020

31-12-2021

Мінсоцполітики

Запровадження нових і вдосконалення існуючих механізмів оплати соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів

01-01-2021

31-12-2024

Мінсоцполітики; Мінфін

Забезпечення підготовки працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, надавачів послуг з питань захисту прав дитини, розвитку та надання послуг

Підготовка відповідних програм та організація навчання на національному та місцевому рівнях

01-01-2021

31-12-2024

Мінсоцполітики; Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Забезпечення функціонування органів, закладів та служб, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії жорстокому поводженню, у тому числі домашньому насильству по відношенню до дітей, у тому числі домашньому насильству

Забезпечення прийняття нормативно-правових актів, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

01-01-2020

31-12-2020

Мінсоцполітики; МВС; Мінюст

Внесення змін до Кримінального кодексу України з метою встановлення кримінальної відповідальності за: зберігання й просте володіння та свідоме одержання доступу до матеріалів сексуальної експлуатації чи насильства над дітьми; розміщення та розповсюдження в мережі Інтернет інформації, що містить дитячу порнографію, сцени насильства, комерційну експлуатацію щодо дітей; спонукання неповнолітніх через Інтернет до дій сексуального характеру

01-01-2020

31-12-2024

МВС; Мінсоцполітики; Мінюст

Нормативно-правове розширення повноважень підрозділів ювенальної превенції щодо участі у розслідуванні злочинів проти дітей, збільшення їх кадрового забезпечення

01-07-2020

31-12-2024

МВС; Мінсоцполітики; Мінюст

Розвиток патронатних сімей відповідно до потреб громади

Проведення інформаційних кампаній щодо розвитку патронату на національному та місцевому рівнях

01-01-2021

31-12-2024

Мінсоцполітики; Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Вдосконалення нормативно-правового регулювання створення та функціонування патронатних сімей за результатами практичного досвіду

01-01-2021

31-12-2021

Мінсоцполітики

Посилено відповідальність батьків за догляд та виховання дітей

Посилення відповідальності батьків за життя, здоров’я та розвиток дітей, організація надання їм допомоги у вихованні дітей

Врегулювання питання припинення призначення та виплати державної допомоги на дітей батькам, які влаштовують їх до інституцій на цілодобове перебування

01-01-2020

31-12-2021

Мінсоцполітики

Запровадження нових і вдосконалення існуючих механізмів попередження потрапляння дітей у інституції

01-01-2022

31-12-2022

Мінсоцполітики

Нормативно-правове закріплення права органу опіки та піклування надавати згоду на медичне втручання дитині без згоди її батьків, інших законних представників, якщо це загрожує життю та здоров`ю дитини

01-01-2021

31-12-2021

Мінсоцполітики

Запровадження відповідальності обох батьків за невиконання рішень органу опіки та піклування або суду щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, у вирішенні питань щодо її лікування

01-01-2021

31-12-2021

Мінсоцполітики

Врегулювання участі того з батьків, хто проживає окремо від дитини, не тільки у вихованні дитини, але й у вирішенні питань щодо її лікування, навчання, тощо

01-01-2021

31-12-2021

Мінсоцполітики

Сприяння розвитку інфраструктури для батьків з маленькими дітьми, зокрема запровадження утворення дитячих кімнат для надання особам, які працюють, послуг з тимчасового догляду за дітьми

01-01-2020

31-12-2024

Мінсоцполітики; Облдержадміністрації;РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Планування заходів з підтримки материнства та дитинства, родини, зокрема щодо розвитку соціальних послуг, спрямованих на соціальну підтримку майбутніх батьків, післяпологовий супровід матерів

01-01-2020

31-12-2021

Мінсоцполітики

Розробка та впровадження корекційних програм для батьків за рішенням суду з метою формування у них навичок відповідального батьківства

Розробка та затвердження корекційних програм для батьків за рішенням суду з метою формування у них навичок відповідального батьківства

01-01-2021

31-12-2021

Мінсоцполітики

Забезпечення впровадження корекційних програм для батьків за рішенням суду з метою формування у них навичок відповідального батьківства

01-01-2022

31-12-2024

Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Вдосконалення роботи судової гілки влади шляхом: запровадження спеціалізації суддів щодо розгляду сімейних справ або створення сімейних судів; розроблення змін до цивільного процесуального законодавства щодо скорочення строків розгляду справ, що виникають з сімейних правовідносин

Аналіз міжнародних практик запровадження та функціонування спеціалізації суддів щодо розгляду сімейних справ

01-01-2020

30-06-2020

Мінюст; Мінсоцполітики; із залученням Верховного суду та Вищої школи суддів (за згодою)

Внесення змін до законодавства України щодо запровадження спеціалізації суддів щодо розгляду сімейних справ

01-07-2020

31-12-2024

Мінюст; Мінсоцполітики; із залученням Верховного суду та Вищої школи суддів (за згодою)

Внесення змін в цивільно-процесуальне законодавство щодо строків розгляду справ, що виникають з сімейних правовідносин

01-07-2020

31-12-2020

Мінюст; Мінсоцполітики; із залученням Верховного суду та Вищої школи суддів (за згодою)

Вдосконалення механізмів підтримки малолітніх та неповнолітніх батьків

Внесення змін законодавства щодо вдосконалення механізмів підтримки малолітніх та неповнолітніх батьків, а також запровадження відповідальності за її відсутність

01-01-2020

31-12-2021

Мінсоцполітики

Організація заходів, спрямованих на підвищення престижу сім’ї, посилення мотивації до реєстрації шлюбу та відповідального батьківства

Забезпечення трансляції медійного продукту з питань сім’ї та дітей, що становитиме не менше ніж 1 відсоток обсягу соціальної реклами; запровадження щорічного проведення загальнонаціональної комунікативної кампанії, спрямованої на популяризацію важливості виховання та розвитку дитини в сім’ї

01-01-2020

31-12-2024

Міністерство цифрової трансформації України; Мінсоцполітики; Облдержадміністрації; РДА; Органи місцевого самоврядування (за згодою)

Громади розвивають сімейні форми виховання та форми виховання, наближені до сімейних

Реформування існуючих сімейних форм виховання відповідно до європейських стандартів (єдині підходи до створення, функціонування сімей, які добровільно взяли на виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які залишились без піклування батьків, визначення обґрунтованої кількості дітей в них, введення спеціалізації таких сімей)

Нормативно-правове врегулювання єдиного підходу до створення та функціонування сімей, які добровільно взяли на виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які залишились без піклування батьків, визначення обґрунтованої кількості дітей в них, введення спеціалізації таких сімей

01-01-2020

31-12-2024

Мінсоцполітики

Підвищення державної допомоги на дітей в сімейних формах виховання, грошового забезпечення осіб, які добровільно взяли на виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які залишились без піклування батьків

Нормативно-правове врегулювання збільшення з 2020 року розміру державної соціальної допомоги на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях

01-01-2020

31-12-2024

Мінсоцполітики; Мінфін

Здійснення належного соціального супроводження сімей, в яких виховуються такі діти, моніторингу якості послуг, що їм надаються

Перегляд та оновлення програм підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, підвищення виховного потенціалу прийомних батьків та батьків-вихователів.

01-01-2021

31-12-2022

Мінсоцполітики

Моніторинг якості соціального супроводу сімейних форм виховання

01-01-2021

31-12-2024

Мінсоцполітики

Нормативно-правове врегулювання функціонування малих групових будинків, у тому числі спеціалізованих (для дітей з порушеннями життєдіяльності, які потребують постійного стороннього догляду), та розвиток їх мережі

Врегулювання діяльності малих групових будинків на законодавчому рівні з подальшим затвердженням примірних штатних нормативів та умов оплати праці працівників цих закладів

01-01-2021

31-12-2021

Мінсоцполітики

Реформування закладів інституційного догляду дітей проводиться з урахуванням інтересів кожної дитини та потреб громади

Забезпечення проведення навчання, підвищення кваліфікації спеціалістів інституцій відповідно до потреб жителів територіальних громад у послугах для сімей з дітьми

Розроблення методології оцінки спеціалістів закладів інституційного догляду та виховання дітей у навчанні / підвищенні під час реформування закладу

01-01-2020

31-12-2024

Мінсоцполітики

Проведення оцінки спеціалістів закладів інституційного догляду та виховання дітей та забезпечення їх навчання / підвищення кваліфікації відповідно до результатів оцінки

01-01-2020

31-12-2024

Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)

Введення мораторію на влаштування до закладів інституційного догляду та виховання дітей віком до трьох років

Нормативно-правове врегулювання заборони на влаштування до закладів інституційного догляду та виховання дітей віком до трьох років

01-01-2020

31-12-2021

Мінсоцполітики

Забезпечення трансформації будинків дитини у центри медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям

Затвердження примірних штатних нормативів та умов оплати праці працівників цих закладів

01-01-2020

31-12-2020

МОЗ

Утворення центрів медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям

01-01-2020

31-12-2024

Облдержадміністрації; РДА; органи місцевого самоврядування (за згодою)