Розробка уроку з історії України

на тему:

«Київська Русь за князювання Ольги»

7 клас

Підготувала: вчитель історії

Веселобалківської ЗОШ І-ІІ ступенів

Пшонна Віталіна Вікторівна

Тема: Київська Русь за князювання Ольги.

Мета:

• Ознайомити учнів з історичною постаттю княгині Ольги та її реформами;

• Розвивати уміння виявляти характерні риси правління княгині та риси її характеру;

• Навчити аналізувати діяльність історичної особи та результати її діяльності для країни, оцінювати історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті;

• Акцентувати увагу учнів на особистісні якості історичної особи;

• Аргуметнувати своє ставлення до цієї особи, як до людини і як до історичного діяча.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник// Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України. 7 кл. К.: Грамота, 2007.272 с.; роздатковий матеріал, презентація до уроку, ноутбук або проектор, ілюстрації, портрети перших князів, настінна карта, атласи.

Очікувані результати:

• Ознайомитись з найважливішими біографічними даними історичної особи;

• Простежити процес становлення особистості в конкретному історичному середовищі;

• Дослідити участь історичної особи в суспільному житті;

• З’ясувати морально - психологічні якості історичної особи;

• Виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя та суспільно історичні процеси

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Епіграф: Особистість твориться працею та діяльністю.

А. Ейнштейн.

Вчитель: Розминка «Психологічна настанова».

- Рада вас бачити. Сьогодні нас чекає захоплива подорож по Київській Русі часів княгині Ольги. Це надзвичайно цікавий матеріал за допомогою якого ми ще більше дізнаємось про історію нашого народу.

- Я сподіваюсь, що ви готові до отримання нових знань і плідної праці на уроці? А щоб у нас все вдалося і ми добре розпочали урок, отримавши від нього максимум нових знань та вражень я пропоную вам виконати таку вправу: «Самоналаштування»:

- Покладіть руки на парту, закрийте очі та промовляйте:

«Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю всім однокласникам успіху на сьогоднішньому уроці».

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Повторення вивченого матеріалу.

Бліц – опитування.

1.Назвіть ім’я князя засновника Києва. (Кий)

2.Як звали братів та сестру Кия. (Щек, Хорив, Либідь)

3.Назвіть перших князів Київської Русі (Аскольд, Дір,Олег, Ігор)

4.Одним, двома словами повідомте нам, що ви пам’ятаєте про перших князів (Олег Віщий, Ігор вбитий древлянами і т. д.)

Віршовані головоломки.

На воротях Царгорода

Руський щит прибив

За легендою давньою

Вірний кінь його згубив.

(Олег)

Він пливе на Чорне море

Облягає Царгород,

Та зустрів він лихо – горе

Не повівсь йому похід.

(Ігор)

Де стоїть наш Київ

Там була сама гора,

Жив там перший князь з

братами і найменшая сестра.

(Кий, Щек, Хорив, Либідь)

У легендах і літописних джерелах

Називався пригордим каганом

І у славному градові Києві

Був убитий із братом обманом.

(Аскольд)

Відеозагадка.

Учням пропонуються портрети перших князів Київської Русі (можуть бути ілюстрації, а можливо презентація з портретами), а учні повинні назвати хто перед ними та коротко охарактеризувати ту особу, яка їм найбільше запам’яталася.

Робота з картою.

Учням пропонується показати на карті кордони Давньоруської держави за правління перших князів.

Робота з карткою – схемою

Також окремим учням можна запропонувати роботу з карткою – схемою:

Учням необхідно стрілками з'єднати ім’я князя з його описом або подіями пов’язаними з ним.

Зразок:

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Вчитель:

- Діти погляньте на дошку. Яка тема нашого уроку?

- Виходячи з теми, як ви думаєте про що ми будемо говорити?

- Що ви очікуєте дізнатися на сьогоднішньому уроці?

- Можливо ви вже щось чули про цю особу?

(обговорення).

Постановка проблемного питання:

«Перекази нарекли Ольгу - Хитрою, церква – Святою, історія – Мудрою». Хто ж вона, ця княгиня? Видатний державний діяч, перша руська свята, перша жінка, якій так багато місця приділено в історії Давньоруської держави та давніх літописах?

Отже нам слід оцінити перебування жінки на посаді глави держави визначивши: Чого вона досягла? Який внесок зробила? Чи вдалося їй справитися з такою відповідальною справою? На ці запитання ми дамо відповідь у ході нашого уроку.

А щоб скласти історичний портрет княгині та оцінити її діяльність нам слід погортати сторінки історії життєпису княгині Ольги.

ІV. Вивчення нової теми.

- Вчитель пропонує план роботи на уроці.

План.

1.Портрет княгині Ольги.

2.Ольга – жінка та дружина.

3.Помста княгині.

4.Реформаторська діяльність.

5.Княгиня Ольга - християнка.

6.Зовнішня політика.

Для початку учням пропонується скласти портрет - образ Ольги для того, щоб вона стала для них не лише далекою історичною особою, а реальною людиною, яка жила в певний проміжок часу.

Пропонується переглянути різні історичні портрети княгині створені різними художниками в різний час. ( Презентація).

Робота з Інформаційними бюлетнями. (пропонується одному з учнів зачитиати опис княгині з Інформаційного бюлетня № 1).

Інформаційний бюлетень № 1.

«Із фрески на нас поглядає суворе обличчя княгині – велині очі, тоненькі, темні, трохи витягнуті брови, прямий правильної форми ніс. З під мафорія виглядає темно каштанове волосся з поділом посередині. Дуже виразний рот княгині з щільно стуленими тонкими губами, що надає обличчю владного, вольового виразу. Вона у сукні світло-салатового кольору».

Запитання:

- Які риси характеру княгині проступають в даному описі?

- На вашу думку чи гарною жінкою була Ольга?

- Переглянувши портрети княгині Ольги, щоб ви ще додали до опису зовнішнього вигляду княгині? (обговорення).

Вчитель:Ось ми з вами і уявили, якою була Ольга, якими рисами характеру була наділена та який зовнішній вигляд мала. А зараз ми з вами відновимо сторінку історії кохання та одруження Ольги з князем Ігорем.

Адже Ольга була дружиною вже відомого нам князя Ігоря та мала з ним спільного сина Святослава. Їх знайомство та кохання овіянне легендами. (робота з Інформаційним бюлетнем № 2)

- Учні читають Інформаційний бюлетень № 2 і працюють за запропонованими запитаннями.

Інформаційний бюлетень № 2.

Легенда кохання та знайомства князя Ігоря та Ольги.

Сазонов Василій Кондратійович (1789-1870) "Перша зустріч князя Ігоря і Ольги»

Історія кохання князя Ігоря і Ольги незвичайна тим, що за давністю років вона перетворилася в народну казку. За переказами, Ольга була простою дівчиною з села Вибути, що недалеко від Пскова, вгору по річці Великій. Житіє святої Ольги оповідає, що тут вперше відбулася її зустріч з майбутнім чоловіком князем Ігорем.

Молодий князь полював «в Псковської землі» і, бажаючи перебратися через річку Велику, побачив «як хтось пливе в човні» і покликав його до берега. Відпливши від берега на човні, князь виявив, що його везе дівчина дивовижної краси. Блаженна ж Ольга, зрозумівши помисли Ігоря, «разжигаємого хіттю», припинила розмову його, звернувшись до нього, точно мудрий старець, з такими словами: «Навіщо соромишся, князь, замишляючи справи нездійсненні? Слова твої виявляють твоє безсоромне бажання поглумитися наді мною, чого не буде! Я про це і чути не хочу.

Прошу тебе, послухай мене і переможи в собі ці прикрі й ганебні думки, яких потрібно соромитися: згадай і подумай, що ти князь, а князь для людей повинен бути, як правитель і суддя, світлим прикладом добрих справ; ти ж тепер близький до беззаконня?! Якщо сам ти, переможений нечистою хіттю, будеш здійснювати злодіяння, то як же ти будеш утримувати від них інших і судити справедливо своїх підданих? Залиш таке безсоромне жадання, якого гребують чесні люди; і тебе, хоча ти і князь, останні можуть зненавидіти за це і ганебно осміяти. Та й то знай, що, хоча я одна тут і безсила порівняно з тобою, ти все-таки не здолаєш мене. Але якби навіть ти міг здолати мене, то глибина цієї річки мені негайно ж буде захистом: краще мені померти в чистоті, поховавши себе в цих водах, ніж бути поруганною »

Вона присоромила Ігоря, нагадавши йому про княжу гідність правителя і судді, який повинен бути «світлим прикладом добрих справ» для своїх підданих.

Ігор розлучився з нею, зберігаючи в пам'яті її слова та прекрасний образ. Коли прийшов час вибирати наречену у Києві зібрали найкрасивіших дівчат князівства. Але жодна з них не припала йому до серця. І тоді він згадав «дивну дівчину» Ольгу і послав за нею свого родича князя Олега. Так Ольга стала дружиною князя Ігоря, великою руською княгинею. Ось таку легенду про Ольгу, яка була одним з улюблених персонажів народного фольклору передавали на протязі століть.

А відведена їй роль перевозчиці, як підкреслюють дослідники народних сказань, теж далеко не випадкова. Переправа через річку - це не просто переміщення в просторі. У народних обрядових піснях переправа через річку символізує зміну у долі дівчини: її з'єднання з судженим, перетворення в заміжню жінку. Переправу зазвичай здійснює чоловік, але є й зворотні приклади. Більше того, перша зустріч Ольги з Ігорем визначила її майбутнє заміщення Ігоря в якості правителя його держави.

Ім'я Ольга - російська жіноча форма чоловічого імені Олег, швидше за все, також, як скандинавське ім'я Хельга (Helga), являє собою жіночу форму чоловічого імені Хельги (Helgi). Значення "святий" воно набуває лише з поширенням християнства (не раніше XI століття), а в язичницьку пору означало "щасливий", "володіє всіма необхідними для конунга якостями". Цим "князівським" іменем нарікали епічних, легендарних героїв.

І хоча Ольга не була єдиною дружиною князя Ігоря, імен інших княжих дружин в літописах не збереглося. Точно також, як і імена інших його синів, крім сина Ігоря від Ольги - славнозвісного князя Святослава. В політичному житті Київської держави інші сини, крім Святослава Ігоровича, участі не брали. А сам шлюб Ігоря та Ольги, точна дата якого також нам невідома, деякими істориками розглядається як поєднання двох спочатку не пов'язаних один з одним династій правителів стародавньої Русі "київської" та "новгородської".

Жінки в стародавній Русі не були безправними істотами. Законна дружина правлячого князя і мати його синів мала власний двір, свиту і навіть дружину, відмінну від дружини чоловіка. Саме руками своїх дружинників княгиня Ольга здійснила помсту древлянам, які вбили князя Ігоря.

Запитання:

- Як відбулося знайомство князя Ігоря та Ольги?

- Що нового про походження майбутньої княгині ви дізналися?

- Які нові риси характеру Ольги ми можемо виділити в цій легенді?

(таким чином ми створюємо образ звичайної жінки з своїми емоціями і переживаннями та історією кохання).

Для підсилення емоційності можна запропонувати учням вірш О. Олеся

«Княгиня Ольга»

Тихий, теплий літній ранок. Сонце встало. Вітер спить. Вийшла дівчина на річку, Сіла в човен і сидить. Чарівка сама, як ранок, Задивилася на світ Білий шус на синіх хвилях, На деревах — білий цвіт. Любо жити на цім світі, Щастя любого ждучи… Ах, коли б лише згадати Сон, що снився уночі. Дивний сон… Якісь палати, Лицар в зброї на коні… Ліс такий страшний, таємний… Поле… Море вдалині. Далі хмари, грім, пожежа, Плач і стогін з-під землі. Лицар-велетень в кайданах, Кров на білому чолі. І  замислилась красуня… Згадка в серце їй вп’ялась… Нагло шелест… Обернулась: Перед нею — Ігор-князь. На йому убрання просте, Без оздоби, без відзнак, Лук з залізними кінцями, Збоку стріли, сагайдак. Привітався з нею Ігор, Попросив перевезти… Загойдавсь на хвилях човен І поволі став плисти. І очей не зводить Ігор: Що за дівчина-краса! Заговорить: думка — сонце; Очі — сині небеса. Хто вона, чия і звідки, Князь докладно розпитав, А на другий день  по неї І сватів своїх послав. І за князя вийшла заміж Проста дівчина з села І до смерті вірним другом Князю Ігорю була.

Вчитель: Але не довго тривало сімейне щастя Ольги.

-Пригадайте чому? (обговорення подій, що спричинили смерть князя Ігоря).

Вчитель:

Жона. Вдова.

Княгиня, мати......

Яку ти мудрість осягла?!

Як високо змогла піднятись

(уривок з вірша І. Клунка «Ольга»).

Вчитель: Ось ми з вами перегортаємо наступну нашу сторіну в цій історії, яка називається «Помста Ольги».

Випреджальне завдання.

Робота з Інформаційним бюлетнем № 3.

(ці бюлетні учні отримали раніше, як випереджальне завдання при підготовці до уроку).

Інформаційний бюлетень № 3.

Одна з найцікавіших подій в історії Русі Х ст. — древлянське повстання 945р., причиною якого стала спроба Ігоря запровадити в Іскоростені повічний збір данини. Повсталі древляни убили Ігоря й рушили на Київ. Однак Ольга, котра лишалася у Києві з малим Святославом, зуміла обхитрити їх і згодом розгромила. Вона швидко й жорстоко помстилася за чоловіка. Літописець Нестор так розповідає про цю помсту та про початок князювання Ольги. Після вбивства Ігоря древлянські посли приїхали до Києва і запропонували Ользі піти заміж за їхнього князя Мала. Княгиня веліла тих послів разом з човном, на якому припливли, скинути в глибоку яму, викопану за городом на теремному дворі, і потім закопати живими.

Розправившись таким чином зі сватами, Ольга звернулася до древлян з проханням прислати за нею найбільш знатних мужів — князівського роду, бояр, купців. Коли ті прибули до Києва, Ольга наказала витопити баню, яку потім запалили разом з послами. Такими були перші дві її помсти древлянам.

Третя помста за жорстокістю була найстрашнішою. Ольга сповістила древлян про своє бажання поплакати над труною чоловіка і вчинити тризну. Поблизу міста Іскоростеня наказала вона насипати величезний курган. Коли ж древляни повпивалися, Ольжині отроки посікли їх п'ять тисяч.

Наступного року княгиня зібрала військо, взяла з собою малолітнього сина Святослава, воєводу Свенельда й рушила в Древлянську землю, щоб остаточно «примучити», тобто приборкати древлян та обкласти їх тяжкою даниною. Битву було виграно, але древляни втекли й зачинились у своїх градах. Облога тривала цілий рік, доки Ольга не запропонувала древлянам відкупитися малою даниною: од двора по три голуби і по три горобці. Кожному з птахів Ольга звеліла прив'язати трут з вогнем й, коли смеркнеться, відпустити на волю. Птахи полетіли у свої гнізда, і спалахнув Іскоростень з усіх боків одночасно.

І побігли люди з міста, а воїни Ольги ловили їх . Так узяла Ольга город хитрощами, старійшин його спалила, багато людей побила або віддала у рабство.

Вчитель: Щоб освіжити в пам’яті інформацію я пропоную вам переглянути слайди – презентації про чотири помсти княгині Ольги з коротким описом подій.

Запитання для обговорення:

- Чи не зажорстокою була княгиня Ольга в своїх вчинках?

- Чи можна виправдати таку жорстокість?

(вчитель уважно вислуховує учнів, а потім може запропонувати і свій варіант відповіді.)

Вчитель: Дійсно Ольга розпочала своє правління з жорстокого придушення древлян і помсти за смерть чоловіка. У ті часи кривава помста була неписаним законом. Той хто не помстився вбивцям своїх близьких, навіки вважався зганьбленим. Описані вище помсти фактично спричинили знищення древлянського княжіння, древлянська земля підпорядковувалась з цього часу безпосередньо їй, а налякані її рішучістю й жорстокістю, володарі місцевих княжінь не сміли виявляти непокори.

Вчитель: Оцінивши людські якості княгині Ольги ми з вами разом перйдемо до діяльності Ольги, як державного діяча. Таким чином ми перегортаєио ще одну сторінку «Реформаторська діяльність».

Попередники княгині Оьги на київському престолі були надто заклопотані численними війнами із сусідами, і не мали часу на внутрішнє облаштування держави. Ця відповідальна робота випала на долю княгині Ольги., яка після смерті чоловіка стала на чолі держави. Сталося це у 945 році по 964 р.

(запис дати на дошці)

- Нагадайте мені, яке це століття? (аналіз відповідей).

Усі джерела часто відзначали мудрість княгині, яка дуже добре розуміла, що лише помстою не розв’язати державних проблем, а отже настав час змін - реформ.

Вчитель розповідає учням про проведені реформи при цьому можна роздати учням уже готові картки – схеми з найважливішими реформами княгині, таку ж схему можна накреслити на дошці, слайд презентації і т. д.

Вчитель під час бесіди пропонує учням оцінити реформи, їх важливість і доречність в зазначений проміжок часу. І підводить учнів до думки, що зміни соціально-економічного і політичного характеру, що їх впроваджувала княгиня Ольга в Київській державі були спрямовані на зміцнення держави.

Вчитель: Про результати, яких досягла Ольга свідчить таке джерело:

«І управляла княгиня Ольга підвладними їй областями Руської землі не як жінка, але як сильний і розумний чоловік, твердо тримаючи в своїх руках владу і мужньо обороняючись від ворогів. І була вона для останніх страшна, своїми ж людьми любима. По всіх справах управління вона виявила далекоглядність і мудрість. При цьому Ольга, милосердна до душі, була щедра до жебраків, убогих і незаможних; до її серця скоро доходили справедливі прохання, і вона швидко їх виконувала».

Вчитель: Наступна наша сторінка «Княгиня Ольга - християнка».

Якщо ви пригадуєте то в ті часи русичі були язичниками.

-Хто такі язичники? (пояснення учнів).

Вчитель: Дійсно основу язичництва становило обожнення природи, вірування у надприродну силу речей і явищ природи, духів, що населяли світ і супроводжували людину від народження до смерті.

Вже в IX ст. Серед русів почало поширюватись християнство. За князювання Олега християни зазнавали переслідувань. Ситуація змінилася після смерті Олега, коли київським князем став Ігор, який був терпимим до християнства, але сам його не прийняв.

-Як же змінилася ситуація щодо християнства за князювання Ольги?

Повідомлення учениці.

(учениця отримала завдання самостійно підготувати повідомлення на цю тему, розповідь можна супроводжувати слайдами презетації)

Доповнення вчителя до повідомлення:

Хрещення святої рівноапостольної княгині Ольги.

«Блаженна Ольга з малих літ шукала мудрості, що є найкраще в світі цьому, і знайшла безцінні перли - Христа».

Зробивши свій вибір, велика княгиня Ольга, відправляється з великим флотом в Константинополь. Давньоруські літописці назвуть це діяння Ольги «ходінням», воно з'єднувало в собі і релігійне паломництво, і дипломатичну місію, і демонстрацію військової могутності Русі. «Ольга захотіла сама сходити до греків, щоб своїми очима подивитися на службу християнську і цілком переконатися в їх вченні про істинного Бога», - оповідає житіє святої Ольги. За свідченням літопису, у Константинополі

Ольга приймає рішення стати християнкою. Таїнство Хрещення здійснив над нею патріарх Константинопольський Феофілакт (933 - 956), а сприйменником був імператор Костянтин Багрянородний (912 - 959), залишив у своєму творі «Про церемонії візантійського двору» докладний опис церемоній під час перебування Ольги в Константинополі. На одному з прийомів руській княгині було піднесене золоте, прикрашене коштовним камінням блюдо. Ольга пожертвувала його в ризницю собору Святої Софії. Літописна оповідь про передування і хрещення Ольги описує, як події вельми своєрідні. Ось Ольга чекає довго, місяцями, коли її прийме імператор.

Її гідність великої княгині отримує тяжке випробування, як і випробовується її прагнення здобути справжню віру, стати причетною вірі через Святе Хрещення. Головне випробування - перед самим хрещенням.

Це знаменита «пропозицію руки і серця» від захопленого княгинею візантійського імператора. І літописна версія, думається, не точна. За нею, за літописом Ольга докоряє імператора, як, мовляв, можна думати про шлюб до хрещення, а ось після хрещення - подивимося. І просить імператора бути її хресним татом, тобто хрещеним батьком. Коли ж після хрещення імператор повертається до свого шлюбного пропозиції, Ольга нагадує йому, що шлюбу між «кумами» бути не може. І захоплений імператор вигукує: «Перехитрила ти мене, Ольго!»

У цьому повідомленні є безумовна історична основа, але є і спотворення, можливо, «по розуму» зберегли переказ. Історична правда вгадується в наступному. На троні «всесвітньої» Візантійської імперії був тоді Костянтин «Багрянородний». Це була людина більш ніж неабиякого розуму (він автор знаменитої книги «Про управління імперії»),імператор Костянтин був досвідчений політик . І вже, звичайно, він був досить освічений, щоб пам'ятати про неможливість шлюбу між хресним батьком і хрещеною дочкою. У цьому епізоді видно «натяжка» літописця, але, правда в тому, що «пропозиція руки і серця» швидше за все, була. І була вона, ймовірно, цілком у дусі знаменитої візантійської підступності, а не простодушного захоплення «варварською», у сприйнятті візантійця, княгинею далекої Русі. Поставила ж ця пропозиція руську княгиню в дуже неприємне становище.

"Хрещення Ольги в Константинополі" Акімов Іван.1792г

Ось яка повинна була бути справді «візантійська» суть імператорської «пропозиції руки і серця», її підтекст.

«Ти, пришелиця, княгиня далекої, але потужної держави, яку населяють честолюбні воїни, які не раз потрясали стіни «столиці світу» Царгороду, де зараз ти шукаєш істинної Віри. Про те, який воїн твій син, Святослав, слава гримить по всім країнам і нам відома. І про тебе ми знаємо, наскільки ти сильна духом, владна рука твоя тримає в покорі безліч племен, що населяють твою землю. Так навіщо ж ти прийшла, княгиня з роду завойовників-честолюбців? Дійсно ти хочеш отримати істинну Віру і тільки? Навряд чи! І я, імператор, і мій двір підозрюємо, що, купуючи хрещення і стаючи нам єдиноверною, ти хочеш наблизитися до трону візантійських імператорів. Подивимося, як ти обійдешся з моєю пропозицією! Так ти мудра, як про це йде слава! Адже відмовити імператору прямо - це зневага наданої «варварке» честі, пряма образа імператорського трону. А якщо ти, княгине, незважаючи на свій солідний вік, погодишся стати імператрицею Візантії, то тоді ясно, навіщо ти до нас прийшла. Ясно, чому ти, незважаючи на ураженої гордості, місяцями чекала імператорського прийому! Ти така ж честолюбна і підступна, як і всі твої предки варяги. Але ми не допустимо, щоб ви, варвари, були на троні благородних ромеїв. Ваше місце - місце найманих воїнів-служити ромейською імперії». Відповідь Ольги проста і мудра. Ольга не тільки мудра, але і спритна. Завдяки своїй відповіді, вона відразу отримує бажане - Хрещення в Православну Віру. Її відповідь - це відповідь і політика, і християнки: «За честь породичатися з великим Македонським (так називалася правляча тоді династія) імператорським домом дякую. Давай, імператор, зможемо поріднитися. Але спорідненість наше буде не по плоті, а духовна. Будь моїм хресним татом, хрещеним отцем!» «Мені, княгині, і нам, руським християнам, потрібна справжня, рятівна Віра, якою ви, візантійці, багаті. І тільки. А ваш залитий кров'ю, зганьблений всіма пороками і злочинами трон нам не потрібен. Ми будемо будувати свою країну на підставі спільної з вами Віри, а інше ваше (трон і ін. ) нехай залишається у вас, як дане Богом на ваше піклування».

Така суть відповіді княгині Ольги і відкрила їй шлях до Хрещення.

Патріарх благословив новохрещену руську княгиню хрестом, вирізаним з цілісного шматка Животворящого Древа Господнього. На хресті був напис: «Обновися Руська земля Святим Хрестом, його ж прийняла Ольга, благовірна княгиня».

До Києва Ольга повернулася з іконами, богослужебними книгами - почалося її апостольське служіння. Вона спорудила храм в ім'я святителя Миколая над могилою Аскольда - першого Київського князя-християнина і багатьох киян навернула до Христа. З проповіддю віри княгиня вирушила на північ. У Київських і Псковських землях, у віддалених селах, на перехрестях доріг споруджувала хрести, знищуючи язичницькі ідоли.

Свята Ольга поклала початок особливого шанування на Русі Пресвятої Трійці. З століття в століття передавалося розповідь про видіння їй біля, о річки Великої, неподалік від рідного села. Вона побачила, що зі сходу сходять з неба «три прсвітлих променя». Звертаючись до своїх супутників, колишніх свідками видіння, Ольга сказала пророчо: «Хай буде вам відомо, що повелінням Божим на цьому місці церкву в ім'я Пресвятої і Животворящої Трійці і буде тут великий і славний град, багатий для всіх».

На це місце Ольга спорудила хрест і заснувала храм в ім'я Святої Трійці. Він став головним собором Пскова - славного града руськогої, іменувався з тих пір «Будинком Святої Трійці». 11 травня 960 року в Києві освятили храм Святої Софії - Премудрості Божої. Головною святинею храму став хрест, отриманий Ольгою при хрещенні в Константинополі. Храм, побудований Ольгою, згорів у 1017 році.

«Літописець Нестор відзначив, що княгиня «була передвісницею християнської землі, яко вранішня зоря пред сонцем і яко зірниця перед світом», у той час як її син не поділяв поглядів матері щодо нової релігії. Ревнителі язичницької старовини з надією дивилися на підростаючого Святослава. Намагання Ольги навернути Святослава на християнську віру не увінчалася успіхом. У «Повісті минулих літ» читаємо: «Ольга часто говорила: « Я, мій сину, Бога пізнала і радуюся, коли ж і ти пізнаєш, то почнеш радуватися». Він же не звертав уваги на те, кажучи: «Як я можу новий закон прийняти один? А дружина моя почне з цього сміятися». Вона ж говорила до нього: « Коли ти охрестишся, всі будуть робити те саме». Він же не послухав матері, творячи звичаї поганські».

Вчитель: Можна зачитати уривок з вірша І. Клунка «Ольга».

З метою зміцнення держави

Ти християнство прийняла,

Його канони, не для слави,

А щоб вершить свої діла.

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнську путь.

Вчитель: І дійсно княгиня лише «намітила християнську путь» тому, що масового хрещення Русі Ольга так і не наважилась зробити, але сама до кінця своїх днів сповідувала християнство і намагалася навернути до нього свого сина.

Запитання:

- Чи змінилося ставлення до християнства за часів княгині Ольги? Як саме?

Завдання: У мене буде прохання до вас подумати дома, яке значення мало прийнятя княгинею Ольгою християнства? Чи правильно вчинила Ольга прийнявши нову релігію? Яку мету перед собою ставила княгиня приймаючи чужу для русичів релігію?

Вчитель: І ось ми з вами діти наблизились до останньої сторінки життєпису княгині Ольги «Зовнішня політика».

Робота з підручником.

Для роботи над цим питанням я пропоную вам попрацювати з матеріалом підручника на с. 39 - 40 і дати усну відповідь на такі запитання:

1.До якої країни здійснила подорож княгиня Ольга і з якою метою?

(при цьому звернути увагу учнів на те,що вони можуть використати не лише матеріал підручника, а й фрагменти попереднього повідомлення вчителя).

2.З якими країнами Київська Русь часів княгині Ольги підтримувала дипломатичні відносини?

3.Покажіть ці країни на карті.

Вчитель: Таким чином ми з вами бачимо, що не менш мудрою була й зовнішня політика княгині. На відміну від своїх попередників, вона віддавала перевагу дипломатії пред війною. Княгиня Ольга проводила самостійний багатовекторний курс, домагаючись для Русі рівноправних відносин із могутніми сусідніми державами – Візантією, Німеччиною та ін. західноєвропейськими державми.

Вчитель: На сьогоднішньому уроці ми з вами перегорнули не одну сторінку життєпису княгині Ольги і я хочу щоб ми з вами повернулися до нашого проблемного питання і кожний із вас на основі отриманої інформації визначився стосовно того, якою була княгиня Ольга видатним державним діячем, першою руською святою, першою жінкою, якій так багато місця приділено в історії Давньоруської держави та давніх літописах?

- Для висловлення ваших думок стосовно оцінення діяльності княгині Ольги я пропоную вам розпочинати свою відповідь в залежності від вашої думки такими фразами: (учитель кріпить їх на дошці)

• Я засуджую княгиню, тому що ... і вважаю її...

• Я виправдовую княгиню Ольгу, тому що.... і вважаю її ...

• Якби я був на її місці, я би вчинив так...

(В результаті отриманих відповідей проводимо аналіз. Даємо оцінку життя та діяльності княгині. Визначаємо її місце в історії нашого народу).

Вчитель: Правління княгині Ольги було вирішальним поворотом в історії Київської Русі. Країна здобула упорядковане управління, почавши входити у політичну систему християнського світу.

Після смерті православна церква канонізувала княгиню як рівноапостольну, тобто віднесла до числа святих. Ольга зробила перший крок щоб вивести народ із пітьми, відректися варварського язичництва.

В Україні глибоко шанують память про княгиню – їй споруджено пам’ятник, присвячують книги, кінофільми. На державному рівні встановлена нагорода – орден княгині Ольги, яким нагороджують жінок за визначні заслуги в державній і суспільній діяльності, вихованні дітей.

Орден рівноапостольної княгині Ольги І ступеня

Фрагмент пам’ятника княгині Ользі у Києві

V.Рефлексія.