6 клас

Тема: Мохи

Мета: сформувати знання учнів про особливості будови та життєдіяльності мохів; визначити значення мохів в екосистемі та житті людини; ознайомити учнів з різноманітністю вищих спорових рослин мохоподібних; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, вміння визначати мохи в природі, аналізувати та порівнювати біологічні об’єкти; виховувати поважне ставлення до природи та бережне ставлення до свого здоров’я.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікуванні результати: учні називають середовища існування мохів, особливості їхньої будови; орієнтуються в різноманітності спорових рослин, наводять приклади мохів; визначають гаметофіт та спорофіт; характеризують значення мохів у природі; вміють порівнювати біологічні об’єкти.

Основні терміни та поняття: спорові рослини, мохи, ризоїди, спори, гаметофіт, спорофіт, чергування поколінь, архегонії, антеридії, протонема, маршанція, сфагнум, зозулен льон (політрих звичайний), гілокоміум блискучий, плеврозіум Шредера, фунарія гігрометрична, сплахнум, річчія сиза, дикранум. (записані на дошці)

Обладнання та матеріали: зошит, підручник, мікроскоп, тимчасові препарати з моху, плакат, демонстративний дидактичний матеріал, презентація на тему мохи, мультимедійна дошка.

Хід уроку

І. Організаційний етап: Привітання, перевірка готовності учнів та класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів ( перевірка д/з – біологічний диктант):

  • Найдавніша група рослин на Землі це…..(водорості).

  • Водорості найпростіші рослини, тому що в їх тілі немає….(тканин).

  • Тіло водоростей не поділяється на ….(органи).

  • Тіло водоростей має назву …(талом або слань).

  • Загальною ознакою всіх водоростей як і більшість рослин, є наявність….(хлорофілу).

  • Пігмент хлорофілу забезпечує процес …..(фотосинтезу).

  • За типом живлення водорості…(автотрофи).

  • У багатьох водоростей хлорофіл маскується іншими пігментами, які й надають рослинам різноманітного …..(забарвлення).

  • Середовище життя водоростей…(солоні і прісні водойми, грунт, каміння, стовбури дерев, сніг).

  • Однією с основних умов існування водоростей є наявність ….(світла).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Учні слухають уривок Джека Лондона – «Любов до життя», уважно слухають його, а потім відповідають на питання.

«Дно долини набухало від води, що просякало густий мох. Вона цвіркала з-під мокасинів, і щоразу, коли він одривав ногу, мокрий мох чвакав, неохоче відпускаючи свою здобич. Він ішов слідами товариша від болітця до болітця, намагаючись ставати на каменюки, що витикались острівцями серед зеленого моху.»

Питання:

  1. Про яку рослину, йшла мова?

  2. Про яку найголовнішу особливість, мохів, відображено автором у цьому фрагменті?

ІV. Оголошення теми та мети уроку.

  1. Вивчення нового матеріалу:

  1. Характерні особливості вищих спорових рослин.

Розповідь вчителя: Вищі спорові рослини – це група наземних рослин, які розмножуються спорами. До них належать: Мохоподібні, Папоротеподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, вони поширені в різних кліматичних умовах, але більшість живе на вологих ділянках суходолу, бо для розмноження їм необхідна волога.

У всих наземних рослин є два покоління – статеве і нестатеве, які чергуються. Коли відбувається статеве покоління, на ньому утворюються статеві органи, в яких розвиваються чоловічі й жіночі гамети, забезпечуючи статеве розмноження. Це покоління називають гаметофіт.

Під час нестатевого розмноження, утворюються нестатеві органи, на яких розвиваються спори. Це покоління називають спорофіт.

Сукупність статевого і нестатевого поколінь становить цикл відтворення, він забезпечує безперервність життя певного виду організмів. В одних вищих спорових рослин переважає гаметофіт, а в інших спорофіт. Як саме це відбувається ми з вами розглянемо поетапно при вивчені спорових рослин.

Загальна схема відтворення вищих спорових рослин


Зигота – для запліднення потрібна вода

Г амети - рухливі сперматозоїди, нерухливі яйцеклітини

Архегонії та антеридії – органи статевого розмноження



чоловічі жіночі

Спорангії – органи нестатевого розмноження , де розвиваються спори

    1. 2. Особливості будови та процесів життєдіяльності мохів.

Перед початком вивчення теми, пропоную виконати нескладне завдання.

Завдання – роздатковий матеріал, робота в парах: кожна пара отримує аркуші із зображенням рослин, їм необхідно визначити мохи та спробувати пояснити за якими ознаками вини розпізнали ці рослини.

Мохоподібні (Briophyta) – це відділ вищих спорових рослин, у життєвому циклі яких переважає статеве покоління. Відділ Мохоподібні об'єднує близько 35 тис. видів. Наука про мохи називається бріологія

Мохоподібні – це невисокі, переважно багаторічні, рідко – однорічні рослини, які за своєю організацією близькі до водоростей. Вони не мають чітко виражених провідних тканин і коренів. Доросла рослина, статевого покоління, має пластинчасту або листостеблову будову, деякі види можуть мати поодинокі прямостоячі стебла, в той час як інші мають розгалужені стебла і нагадують м'який зелений килим, що покриває грунт. Прикріплюється до ґрунту за допомогою ризоїдів, які є виростами нижньої частини рослини і виконують функцію коренів, а саме, закріплення рослини у ґрунті.

Нестатеве покоління формується на верхівці материнської рослини, від якої отримує поживні речовини, і тому розвиток спорофіта як самостійного організму не відбувається. Спорофіт, який у мохоподібних називається  спорогоном,  складається, зазвичай, із ніжки і коробочки, у якій утворюються спори. Саме завдяки домінуванню гаметофіта мохоподібні розглядаються як самостійна гілка в історичному розвитку вищих рослин.

У мохоподібних дуже добре розвинене вегетативне розмноження, яке можна розділити на два види залежно від участі в ньому самої рослини: 1) розмноження частинами тіла – фрагментами стебел, бруньками, гілочками, листочками, частинами протонеми; 2) спеціалізованими утворами розмноження – вивідковими тільцями, які можуть формуватися на будь-яких частинах рослини. Для окремих видів мохів вегетативне розмноження є одним із найважливіших способів виживання. Наприклад, у сарконеурума льодяного, який мешкає в Антарктиді, вегетативне розмноження відбувається частинками тіла, які поширюють на своїх лапках та пір'ї пінгвіни.

Стебло, як правило, складається з дрібних товстостінних епідермальних клітин, тонкостінних клітин паренхіми. Провідні клітини включають гідроиди і лептоїди. Листя, як правило, складаються з одного шару клітин, за винятком жилки і полів, які можуть складатися з декількох шарів диференційованих клітин. На стеблі є спорофіт, спорангий, спори, які також складаються із спеціалізованих типів клітин. 

Завдання: дивлячись на картинки моху та водоростей, спробувати визначити за якими ознаками мохи зближуються з водоростями?

Очікувана відповідь - Основними ознаками, які зближують їх із водоростями, є: а) залежність запліднення від води; б) відсутність ксилеми і флоеми; в) наявність ризоїдів; г) сланева будова тіла.

Робота з мікроскопом, завдання:

А) налаштувати мікроскоп для роботи;

Б) підготувати тимчасовий препарат з моху;

В)знайти: ризоїди, тіло або листки (в залежності від виду моху);

Особливості розмноження на прикладі зозулиного льону

С пора проростає розвивається зелена нитка (протонема) утв. молодий гамето фіт росте, р озвивається на ньому утв.статеві органи антеридії та архегонії злиття кліти зигота розвивається спорофіт

Завдання для закріплення:

  1. Яякі гамети утворюються в антеридіях та архегоніях;

  2. Що таке зигота?

  3. Чи може спорофіт існувати самостійно?

    1. 3. Різноманітність мохів.

П редставники роду поширені на нашій планеті, зустрічаються на всіх континентах, включаючи Антарктиду. Маршанция нерідко уникає конкуренції з іншими рослинами, зростає на незайнятих майданчиках, - скелях, сирих місцях з поганим освітленням, на згарищах.


Фунарія гігрометрична (Funaria Schreb.) - рід листяних мохів з групи верхоплодних. Коробочка грушоподібна, несиметрична, з майже плоскою кришечкою. Перітомій подвійний: зовнішній з 16 зубців, з'єднаних у вершини, внутрішній також з 16, з'єднаних біля основи в плівку і супротивних зовнішнім. F. hispometrica Hedw. космополіт, що росте на землі, особливо на обпалених місцях.

Г ілокоміум переважнот зустрічається в

Гілокоміум блискучий - Hylocomium splendens (Hedw.) B. S. G. Бореальний вид. Звичайний в арктичній і бореальній зонах Сівши. В високогір'ях йде далеко на південь. Відомий також з Пд. Америки, Нової Зеландії. У лісостеповій та степовій смузі рідкісний; найближчі місцезнаходження в Орловській, Липецької, Сумської, Харківської обл. . Воронезькій обл. на південному кордоні рівнинній частині ареалу: Рамонский (Усманському бор Борському лісничий


Плевроцій Шребера (Pleurozium schreberi) - вид листкостеблових мохів родини Гілокомієві (Hylocomiaceae). Звичайний в Україні вид - характеріній компонент мохового покривива зеленомохових лісів. Рослина утворює нещільні зелені або жовто-зелені бліскучі дернини, місцямі килими. Стебло має лежачий основу, від неї вищє становится вісхіднім або прямостоячим и досягає 10-15 см завдовжкі. Стеблові листки черепічасті, дуже жолобчасто опуклі, злегка поздовжньоскладчасті, Із Ледь звуженою жовто або оранжево-червоною основою. На верхівці листки заокруглені и тупі. Жилка тонка и коротка, подвійна або Взагалі відсутня. Клітини листка вузьколінійні, вгорі ромбічні, внизу у вушка квадратні або багатокутні, жовті або оранжеві. Листки на гілках іншої форми - значний вужчі, Довгі або ланцетні, загострені до верхівкі. Коробочки (утворюються Рідко) нахілені, здебільшого ціліндрічні, в основном на червоній ніжці, з подвійнім перистомом.


Політрих звичайний, або зозулин льон, або рунянка звичайна   Він росте густими дернинами на вогких і сирих місцях у лісах, особливо хвойних, на луках і купинах боліт; поширений майже по всій Україні, особливо в гірських районах.

Стебло пряме (20-40 см), густо вкрите цупкими лінійно-ланцетними листками з дуже загостреною верхівкою, розміщеними у два-три ряди. Листок багатошаровий. У центрі його проходить  одна жилка, яка складається із ксилеми, флоєми й механічної тканини.  Стебло має доволі складну анатомічну будову, зверху вкрите епідермісом. Від нижньої підземної частини відходять багатоклітинні ризоїди. Гаметофіт - це дводомна рослина. Під час запліднення, для приваблення спермотазоїдів, архегонії ( жіночі статеві органи) виділяють цукристі речовини. Із зиготи розвивається спорогоній, який складається з ніжки та коробочки. Нижня частина ніжки утворює гаусторії, які заглиблюються у тканини гаметофіта, звідки й отримують воду й органічні речовини для дозрівання спор. Коробочка має кришечку, яка при дозріванні спор скидається і спори висіюються. За сприятливих умов спора проростає і з неї розвивається нитчаста галузиста протонема з бруньками. Із бруньок протонеми виникають стеблові пагони рослини ( гаметофіти).

У соснових лісах та по всій території України росте також політрих ялівцевий, на пісках - політрих волосистий, на торфових болотах - політрих приальпійський, у вологих листяних і мішаних лісах - політрих хвилястий.

  1. Самостійна робота на закріпленя знань.

Опрацювавши певний текст в підручнику скласти порівняльну таблицю: «Значення мохів та водоростей в екосистемі та життя людини»

Значення мохів в екосистемі

Значення мохів в житті людини

Значення водоростей в екосистемі

Значення водоростей в житті людини






  1. Узагальнення та систематизація знань учнів:

Скласти ментальну карту до теми «Мохи»

  1. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф. Скласти кросворд на дану тему. Підготувати цікаві факти.