УРОК 13: «ЄВРОПЕЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848–1849 РР. В УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАХ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ»
Мета:
з’ясувати причини та досягнення української національної революції в контексті «Весни народів», дізнатись обставини до створення Головної руської ради; визначити роль Лук’яна Кобилиці;
розвивати вміння та навички аналізу документів, роботи з підручником, складання таблиці, співпрацювати з однокласниками, робити власні висновки;
виховувати почуття патріотизму на прикладах життя і діяльності борців за соціальне та національне визволення.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
описувати події 1848 р. на західноукраїнських землях;
розкривати зміст понять національно-визвольний рух, революція, сервітут ;
аналізувати історичні документи 1848-49 рр.;
Міжпредметні зв’язки: Українська література. Урок Т.Г.Шевченко «І мертвим, і живим, і ненародженим…»
Основні терміни: національно-визвольний рух, «Весна народів», сервітут, «Зоря Галицька», Головна руська рада.
Дати: 17 квітня 1848 – скасування панщини на Галичині; 2 травня 1848 – утворена Головна Руська Рада; травень 1848 р. – газета «Зоря Галицька»: 19 жовтня 1848 р. – Собор руських вчених.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу (комбінований).
Обладнання: презентація, підручник, проектор, дидактичний матеріал.
І.Організаційний момент
ІІ.Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. Що вам відомо про революцію 1848-1849 років у країнах Європи?
2. Які держави вона охопила?
3. Які вимоги повсталі революціонери висували у цих країнах?
4. Чому Австрійську імперію називали «клаптиковою монархією»?
5. Яким було їх соціально-економічне становище?
III. Мотивація навчальної діяльності
Революційна хвиля охопила країни Європи, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагали демократичних перетворень, проголошення рівноправності і демократичних свобод. Політично залежні народи виступали з вимогою відродження власної державності. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 pp. в Австрійській імперії передбачав це відродження української державності, пробудження національної свідомості. Ця революція увійшла в історію під назвою «весна народів».
Незважаючи на людські втрати та національні суперечності, все-таки революційні події спричинили неабияке пожвавлення в усіх сферах суспільного життя Східної Галичини. Найбільшим здобутком революції 1848–1849 рр. треба вважати вирішення найбільш актуальної соціальної проблеми – ліквідацію панщини. того, що ми є частиною одного українського народу, і що додає сил і наснаги в подальшій боротьбі за національне і соціальне визволення, визнання.
Отже, для чого ми вивчаємо цю тему? З якою метою? на порядок денний висували справу національного визволення пригноблених народів. У цей час у політичному житті імперії Габсбургів особливо вагому роль почав відігравати національний чинник.
Проблемне питання: «Україна - складова європейської революції? Чи можна було мирним шляхом розв'язати суперечності між австрійською владою та українським населенням?»
ІV. Вивчення нового матеріалу
План
Причини і початок революції «Весна народів»
2.Соціальні рухи. Скасування панщини на західноукраїнських землях.
3. Створення та діяльність Головної Руської ради
4.Національні рухи на Буковині та Закарпаття.
1. Причини і початок революції. «Весна народів»
Розпочавшись в Італії і Франції, революція перекинулася до Німеччини, а в березні 1848 р. спалахнула в столиці Австрійської імперії Відні.
Причини революції:
ліквідація феодально-кріпосницьких відносин;
знищення монархічного режиму;
національне визволення.
Одним з найважливіших досягнень початкового етапу революції 1848-1849 рр було проголошення демократичних свобод і введення парламенту(рейхстагу).
15 березня австрійський цісар Фердінанд І проголосив конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, виборів, скликання парламенту (рейхстагу).
Соціальні рухи. Скасування панщини на західноукраїнських землях (РОБОТА В ПАРАХ)
Учні аналізують документ, схему, іншу інформацію
Скарга селян Русько - Кимполунзької округи австрійському цісареві Фердинанду І про утиски, здирства і знущання, які терплять громади від панів та адміністрації (1846 р., травня 20)
Ваша цісарсько-королівська апостольська величносте! Ми, нижчепідписані 27 підданих з Путилова Русько-Кимполунзької округи, покірно подаємо таку скаргу: Дідичі з небувалою сваволею підвищили раніше встановлені податки. Вони ж витиснули нас з лісів, не даючи нам вільно користуватися дровами. Самовільно відібрали від нас всі наші толоки. Забрали у нас найкращі землі. В справі набору новобранців існує необмежена сваволя з боку панів, які таким чином хочуть помститися над нами. Пани і урядовці арештовують ні в чому невинних людей і держать їх днями, тижнями і місяцями без всякої законної підстави. Вони змушують нас робити панщину та інші роботи і заздалегідь стараються, щоб про це ніхто не довідався. Тілесне катування незчисленними киями і різками триває безперестанно з грудня 1843 року, що загрожує тілесним каліцтвом людей. В 1843 році військова допомога з дозволу буковинського заступника старости Збишевського загарбала все наше майно. В наших хатах і за наш рахунок розкішно жили по 6, 10, а то і по 15 солдатів на протязі 3 місяців, а самі ми мучилися по 14 тижнів заарештовані в тюрмах. Воліть, ваша величність, з вашого величного престолу, не забути про нас нещасних підданих…
Революційні події активізували національно-визвольну боротьбу західних українців. У Західній Україні ширилося незадоволення, і можна було очікувати масового соціального вибуху. У цей критичний момент уряд, прагнучи не допустити участі в революції найбільш масової суспільної верстви — селянства, пішов на скасування кріпосницької системи.
• Квітень 1848 р. — скасування кріпацтва в Галичині.
• Серпень 1848 р. — скасування кріпацтва в Буковині.
• Березень 1848 р. — скасування кріпацтва на Закарпатті, але фактично це відбулося в березні 1853 р.
Суть селянської реформи
1. Ліквідація юридичної залежності селянина від поміщика.
2. Наділення селян землею.
3. Сплата селянами викупу за кріпосні повинності.
Особливості проведення:
Селяни здобули громадянські права (обирати і бути обраними, самостійно визначати місце проживання тощо)
Сервітут - звичаєве чи законом встановлене право користуватися (частково або спільно) чужим майном. На правах сервітуту у кріпосницьку добу в Україні селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, пасовищами, лугами й ін. вжитками.
3.Створення та діяльність Головної Руської ради (індивідуальна робота)
Революційні події в Австрійській імперії та галицькі українці.
Перегляд відеоролику(робота в парах) «Весна народів» у європі.1848 рік. Від історичної правди» телеканалу ZIK (на ютубі)
Історичний диктант
Коли в Австрійській імперії спалахнула революція?
Де вперше почались революційні події?
Яке місто стало центром бурхливих подій?
Хто на той час першим написав петицію до монарха(цісаря)?
2 травня 1848 року, українці створюють у Львові першу легальну політичну організацію, яка і має захищати їхні інтереси..?
Члени Головної Руської Ради засновують першу газету, що виходить українською мовою...?
Що не вміли добре робити представники-українці в парламенті?
Головна Руська Рада за символіку українців приймає...?
Аби привернути на свій бік селянство, влада оголошує..?
У місті відбувались варварські події, в результаті яких...
Чим завершилась революція?
Яке позитивне значення для українців?
Слово учителя (після опрацювання учнями завданя – перегляду відео) Утворення та діяльність Головної руської ради. 2 травня 1848 р. у Львові була заснована перша легальна політична організація українців Галичини – Головна руська рада (ГРР).
Мета діяльності – представлення інтересів українців Галичини перед урядом у Відні. Головна руська рада: входило 30 чоловік; Г. Яхимович (єпископ) – перший голова ГРР;
вимоги: а) поліпшення правового й матеріального становища греко-католицького духівництва; б) поділ Галичини на українську (Східна) та польську (Західна); в) об’єднання української Галичини з Закарпаттям під владою Австрії; г) друкований орган – газета “Зоря Галицька”
Досягнення Головної руської ради: 1848 р. – запровадження навчання українською мовою в народних школах; викладання української мови в гімназіях; 1849 р. – відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті; 1848 р. – був скликаний Собор руських вчених (інтелігенція) у Львові, де було засновано Галицько-руську матицю – товариство для видання популярних книг для народу. У 1851 р. Головна руська рада саморозпустилася, тому що в Австрії було відновлено абсолютизм.
4.Національні рухи на Буковині та Закарпаття
Слово учителя:
V. Закріплення знань
Або гра «закінчи речення»
ГРР утворилася….
Скасування панщини на західноукраїнських землях відбулося ….
Керівником ГРР був…
Лідерами українського визвольного руху на Буковині та Закарпатті були під час «Весни народів»…
Прийом дієслово:
Головна Руська Рада:
Встановила….
Сприяла….
Розповсюдила….
Створила….
Закликала….
Залишила…
VІ Підсумки уроку (1хв)
VІІ. Домашнє завдання: прочитати §9,За додатковими джерелами складіть історичний портрет Г. Яхимовича, О. Духновича (на вибір).