Середньовіччя (ІІІ – ІV ст. – ХІV ст. (ХVІІ ст.)

Ідеалізм – основа світогляду, модель світу теоцентрична

Небеса

Бог – центр

Рай

З емля

Л юдина

Пекло

Естетичні домінанти епохи:

духовне вдосконалення людини;

прагнення досягти релігійних ідеалів (естетичні проблеми внутрішнього вдосконалення).

У Європі провідним є «християнський псевдоромантизм».

Середньовічна культура

Хронологічні рамки доби Середньовіччя: ІІІ (ІV) ст. н. е. – ХІV ст. н. е.

Культурні зони Середньовіччя

Індійська зона

Східноазійська (або Далекосхідна) зона

Близькосхідна зона

Візантійська зона

Західноєвропейська зона

Основні фактори розвитку літературного процесу

Процеси державотворення і формування націй

Усна народна творчість (фольклор)

Монотеїстичні релігії (християнство, буддизм, іслам)

Культури стародавніх народів (шумерсько-акадська, антична, давньоіндійська, давньокитайська тощо)

Періодизація історико-культурної доби Середньовіччя в Європі

Раннє Середньовіччя (ІІІ –Х ст. від Різдва Христового)

Зріле Середньовіччя (ХІ – ХІVст. від Різдва Христового)

Література латиною

Література народними мовами

(фольклорна форма)

Клерикальна (церковна) література

Світська література

Героїчні епоси

Теми:

*утвердження християнства;

* інтерес до моральних проблем, ідеал – Бог;

*людина прагне досконалості через укріплення у вірі;

*розподіл гріховного земного буття і праведного небесного

Теми:* «велике переселення народів»

*початок державотворення

*формування феодальних стосунків, звичаїв і розваг (сюзерен – васал)

*початок формування націй у Європі

Теми:

* «велике переселення народів»

* зображення військової доблесті героїв

* опис битв, походів, змагань, переплетених з фантастикою

* поетична історія

Жанри:

*поеми на біблійні теми

*житія святих

*легенди (релігійно-фантастичні біографії святих)

*притчі

*повчання

* видіння

* проповіді

* молитви

* клерикальна лірика (гімни, пісні, віршовані молитви)

*церковна драма (літургії, обряди)

Продовження традицій класичного періоду античності

Жанри:

*поезія

*філософські трактати Боеція (бл. 480-524)

Та Венанція фортуна та (бл. 530-600)

Взірці героїчного епосу

Ірландський (кельтський) епос:

близько 280саг.

Уладський цикл – богатир Кухулін

Германський народно-героїчний епос

«Пісня про Хільдебранда»,

англосаксонська поема «Беовульф» (близько 700 р.).

Герої епосу: Беовульф. Зігфрід, Аттіла (Етцель, Атні), Хільдебранд

Найвидатніші митці:

Євсеєвій Ієронім

(бл. 347-420);

Аврелій Августин (354-430)

Каролінгське Відродження (VІІІ-ІХ ст.)

Піднесення культурного розвитку

Давньоскандинавський епос VІІ-ХІ століть

(епос вікінгів)

«Едда Старша» (поетична збірка) та «Едда Молодша» («Прозаїчна Едда»)

«Старша Едда»- 19 міфологічних та героїчних пісень. Боги-богатирі Одін і Тор – головні герої збірки. *«Віщування Вьольви» - краща з пісень «Старшої Едди».

*Поезія скальдів:бойові пісні («драпи»);

лайливі пісні («нід»).

Видатний скальд Егіль Скаллагримссон (бл. 910-990 рр.)

Ісландський поет Скоррі Стуррлусон (1179-1241)

*Трактат «Молодша Едда»

*Саги (прозові твори про важливі події життя) історичні, героїчні, побутові. Саги – єдиний у Європі епос у прозі.

Жанри:

*поетичні твори (вірші, що славили Карла;

лірика дружби, пейзажна лірика,вчена поезія

*історіографія (латинські хроніки)

* переписування й розмноження класичних творів античності в скрип торіях (спеціальних майстернях)

Фольклор

Народно-героїчний епос

Народний театр

Теми:

*відтворення загальнонаціональних інтересів та сподівань

* героїка подвигу заради країни, віри й короля

Центральна постать епосу:

воїн-богатир.

Жанри:

*пісні та епопеї колективного авторства.

Французький героїчний епос:

близько 100 поем трьох циклів (королівський цикл, цикл Гардена де Монглана (ідеального васала), феодальний цикл. Вершина епосу – «Пісня про Роланда»

Іспанський героїчний епос Х-ХІІ століть:

«Пісня про мого Сіда»

Німецький героїчний епос (Х-ХІІ ст.):

«Пісня про Нібелунгів» (богатир Зігфрід)

Південнослов’янський героїчний епос:

юнацькі пісні (докосовський цикл, косовський цикл); герої – князь Лазар, воєвода Мілош, брати Юговичі,Марко Королевич (близько 250 пісень)

Східнослов’янський героїчний епос:

*билини

*думи

*героїчні пісні

(герої – богатирі й князі – захисники Русі)

Теми:

*уславлення життя, радості, сміху

Жанри:

*соті

*фарс

*карнавали

* «свята дурнів»

* «свята ослів»

*мораліте

У слов’янських країнах:

Теми:

* поєднання сміхової народної стихії з основами християнської релігії

Жанри:

*ярмарково-балаганні вистави

*скомороше дійства

*вертепні вистави

Клерикальна (церковна) література

(створювалася латиною)

Світська література

(створювалася народними мовами)

Теми

Жанри:

Рицарська література

Теми:

*життя й інтереси феодальної знаті (рицарів)

*лицарський «кодекс честі»

*куртуазна (галантна) поведінка

* культ «Прекрасної Дами»

Жанри:

*феодальні та династійні хроніки

*настанови з придворного етикету, проведення турнірів, полювання

*хвалебні вірші

*лірика трубадурів Провансу (канцона, серена, тенсона, альба, сирвента, пасторела та багато інших).

*куртуазна лірика труверів

* ткацькі пісні

*пісні про нещасне кохання

* рицарський роман

Уславлення Бога та його слуг (святих)

житія, проповіді, настанови, притчі, молитви, літургії, гімни, містерії, псалми, міракль (релігійно-повчальні легенди).

Примітка: літургійні драми, як і містерії, вийшли за межі церков на міські площі.

Оповіді про аскетів

Відтворення релігійної думки про гріховність земного буття людини

Міська література

Теми:

*відтворення життя та інтересів бюргерства

* союз населення міст з королем, роль цього союзу в становленні державності

* критика феодалів та церковників і ченців

Жанри:

*віршовані оповідання

* анекдоти

*побрехеньки

* жанри сатири й дидактики

*фабліо й шванки (байки, оповідки, жарти)

*тваринний епос («Роман про Лиса»)

* алегоричні поеми (морально-дидактична поема «Видання про Петра-Орача» Ленгленда (бл. 1332-1400)

*міська пісенна лірика (балада, рондель, віреле)

*лірико-дидактичні твори (сказ, скарга, заповіт). Поет Рютбеф

* драматичні жанри (містерія, міракль, мораліте)

Поезія вагантів (голіардів) - мандрівних священиків та студентів (школярів)

Поезія вагантів

(створювалася латиною)

Теми

Жанри

Відображення інтересів духовенства

*радощі життя

* уславлення кохання

* висміювання людських та суспільних вад

*любовні вірші

* сатиричні вірші

* сповіді

*пародії

*студентські пісні

* жарти тощо

Термін (поняття)

Тлумачення

Феодал -

землевласник, сеньйор, представник панівного класу

Сюзерен -

у феодальну епоху великий феодал, у підлеглості якого були васали. (Зазвичай у Західній Європі сюзеренами називали королів.)

Васал -

1)за доби Середньовіччя – феодал, що отримав земельний наділ (лен) і був залежним від могутнішого феодала – сеньйора (сюзерена);

2)залежна, підлегла людина або держава.

Рицар -

у феодальній Європі – людина, що належала до військово-феодального стану – рицарства, феодал-воїн.

Лицар -

самовіддана,великодушна, благородна людина.

Клерикальний -

(від лат. Clericalis) – церковний.

Житіє -

жанр клерикальної літератури оповідного характеру, що зображує життя і діяння святих і мучеників, канонізованих церквою.

Канон -

правило, згодом церковна настанова. У мистецтві – сукупність прийомів та правил, які вважали обов’язковими і непорушними за тієї чи іншої епохи.

Історіографія -

1)наука, що вивчає розвиток історичних знань;

2)історична бібліографія, зібрання творів.

Скела -

епічне сказання ірландців, нащадків кельтів.

Сага -

давньоскандинавська (норвезька, ісландська) та давньоірландська оповідна форма, сказання про життя і подвиги богатирів-героїв, міфічне сказання про богів, героїчні оповіді.

Тератологічний стиль («звіриний стиль») у літературі -

потяг до зображення страхітливих звірів, чудовиськ, хижаків (світ уявлявся неперервним зіткненням незрозумілих, ворогуючих сил). Характерний для давньоскандинавської літератури у період Раннього Середньовіччя та за доби Зрілого Середньовіччя: сформувався у циклі творів «Роман про Рейнара (Лиса)» в міській літературі.

Вікінги -

давньоскандинавські воїни, купці та морські розбійники доби Раннього Середньовіччя (VІІІ-Х століття).

Скальд –

давньоскандинавський співець-поет, пізніше – придворний поет.

Драп -

(дослівно «бойова пісня») – жанр ісландської похвальної пісні-панегірика.

Панегірик -

у давніх греків і римлян – патріотична промова, в якій звеличувалися подвиги предків, народна міць тощо. Згодом панегіриком почали називати надмірне звеличення буль-чого.

Нід -

грубі, лайливі пісні ісландських скальдів, що дотепно й влучно висміювали ворогів або недругів.

Бюргер -

міський житель, міщанин, обиватель; людина, незалежна від феодала.

Фарс -

легка комедія, один із видів драматичних постановок, широко розповсюджений у Середньовічній Європі.

Карнавал -

народне свято, що супроводжується танцями, маскарадами, іграми; започаткований за доби Раннього Середньовіччя в Італії.

Жонглери (у Франції), шпільмани (у Німеччині), хуглари (в Іспанії) -

професійні співці-потішні, за доби античності їх називали мімами або гастріонами.

Трубадури -

(від провансальського trobar – знаходити, вишукувати) – середньовічні поети, представники рицарської лірики; провансальські мандрівні поети-співці ХІ-ХІІІ ст., творчість яких пов’язана переважно з рицарством; оспівували рицарські доблесті та кохання до Прекрасної Дами.

Мінезанг -

Німецька рицарська лірика, переважно любовна (поети – мінезингери).

Ваганти (голіарди) -

(від лат. vagantes - мандрівні; старофранц. goliard - «блазень») так називали у Середньовіччі мандрівних священників, які не мали своїх парафій (або їх втратили), збіглих з монастирів ченців, попів-розстриг, котрі через пияцтво чи одруження втратили свій сан. У пошуках кращої долі вони мандрували дорогами середньовічної Європи, заробляючи на життя складанням віршів та пісень ( переважно життєрадісного та сатиричного характеру). Згодом їхні ряди поповнилися мандрівними студентами, що не вирізнялися моральністю та чеснотами. Тоді говорили: «Школярі вчаться благородним мистецтвам – у Парижі, древнім класикам – в Орлеані, судовим кодексам – у Болоньї, медичним припаркам – у Солерно, демонології – у Толедо, а добрим звичаям – ніде». (Каспаров М.Л. Поэзия вагантов. – М.: 1975, с.450-451.)

Нібелунги -

походження слова остаточно не з’ясоване, його прийнято пов’язувати з nebel – туман, звідки «нібелунги» - діти, сини туману. У «Пісні про Нібелунгів» (перша частина) - це казкові істоти, охоронці скарбу та богатиря Зігфріда; (друга частина) – нібелунгами називають бургундів.

Юнацькі пісні -

взірці героїчного епосу у південних слов’ян ( сербів, хорватів, болгар).

Куртуазний -

(від франц. courtois )– люб’язний, ввічливий.

Куртуазна література -

література західноєвропейського Середньовіччя, присвячена оспівуванню рицарської честі й кохання.

Канцона -

(від прованс.cansos – пісня) – найвищий ліричний жанр у поезії трубадурів; вишуканий та оригінальний за будовою вірш переважно на любовну тему.

Тенсона -

(від прованс. tensos – суперечка) – віршований диспут на любовну, поетичну чи філософську тему.

Альба -

(від прованс. аlba – світанок) – пісня ранкової зорі, жанр лірики трубадурів, що прославляє взаємне кохання. Альби зображували щирі почуття, земне кохання майже без куртуазної ідеалізації. У рефрені кожної строфи повторюється слово «зоря» або «світанок». Це оповідь від імені стража про любов лицаря, красу і гідність його дами.

Серена -

(від італ. Serena – нічна прохолода) – вечірня пісня кохання, прототип серенади.

Сирвентес, або сирвента -

(від прованс. Servis – служити, переносно: пісня прихильника) – пісні трубадурів на політичні та суспільні теми.

Вілани -

(від лат. Villa –садиба, маєток) – селяни, простолюд.

Пасторела -

лірична пісня, яка зображує зустріч лицаря з простою дівчиною-пастушкою; ці пісні створені у формі діалогу, зазвичай дуже дотепного, в якому пастушка доводить вірність своєму другові (простому селянинові) й глузливо відхиляє залицяння лицаря.

Балада -

(від прованс. Ballar – танцювати) –

1)спочатку невеличка незатійлива пісенька у танцювальному супроводі;пізніше – форма невеликого ліричного вірша; згодом, зазнавши змін, балада – жанр ліро-епічного вірша з сюжетною основою, написаний строфами;

2)рід вокального або інструментального твору в музиці, переважно оповідного характеру.

Шпрух -

дидактична німецька поезія доби Зрілого Середньовіччя.

Рицарський роман -

жанр середньовічної літератури, у якому на першому плані – особисті інтереси мандрівного лицаря, який іде на подвиги та «авантюри» (пригоди) заради слави, морального вдосконалення та на честь своєї дами серця.

Трувер -

поет, творець рицарського роману.

Бретонські ле -

невеличкі віршовані новели любовного змісту (від 200 до 1000 рядків). Ле лаконічні, вирізняються великою сконцентрованістю змісту, фантастикою. В основі – нещасливе кохання , гострота переживань закоханих.

Секуляризація -

(від лат. Secularis – лицарський,світський) – звільнення від впливу церкви в громадській та розумовій діяльності, у художній творчості.

Фабліо та шванки -

найулюбленіший жанр міської літератури, невелике оповідання комічного або сатиричного змісту, спочатку віршоване, пізніше – прозове. У Франції його називали фабліо (від лат. Fibula – байка, оповідання), у Німеччині – шванк (від нім. Schwank – жарт). Це жарт фольклорного походження.

Тваринний епос -

жанр епічної поеми у міській літературі Середньовіччя, де в алегоричній формі відтворювалася в гумористично-епічному ключі картина тогочасної дійсності.

Мейстерзанг -

німецька бюргерська лірика ХІІ-ХІІІ ст., переважно морально-дидактичного характеру.

Рондель -

(від франц. rondel, від rond – коло) – закінчений вірш з 13 рядків, поділений на три строфи. В перших двох строфах по чотири рядки, в третій – п’ять. Всі віршові рядки охоплюються лише двома римами за схемою: АБба, абАБ, аббаА. Великі літери в цій схемі показують, що перші два рядки вірша цілком повторюються в кінці другої строфи (7-й та 8-й рядки), а перший рядок ще й завершує всю рондель.

Віреле -

(від франц. virelai – кружляти, повертатися) – дев’ятирядкова строфа в середньовічній французькій поезії. Набула особливого поширення в ХV-ХVІ столітті.

Буфонада -

(від італ. Buffonata ) – жартівлива, смішна театральна вистава або манера гри, що ґрунтується на гротескових прийомах або губому комізмі; блазнювання, смішна витівка.

Літургійна драма -

Культове дійство, жанр клерикальної середньовічної літератури. У ХІІ ст. літургійна драма відокремилася від богослужіння й перейшла з паперті на міську площу. Збагатившись світськими елементами.

Містерія -

(від лат. Mysterium – служба) – новий жанр драматургії, що сформувався у ХІІ-ХІІІ ст. в умовах бурхливого розвитку міст. Це масова самодіяльна вистава на біблійні сюжети. З часом світська, побутова, комічно-розважальна основа набула значної переваги над релігійно-моралізаторською. Містерія перетворилася на святково-урочисте видовище (картини облоги міст, битви тощо). Згодом містерія переросла у фарс.

Міракль -

(від лат. Miraculum – чудо) – жанр середньовічної міської драматургії, сюжет якого будувався на легендах, ширший за тематикою порівняно з містерією. Насичений авантюрно-побутовими подіями. Нерідко релігійно-повчальна тенденція міракля використовувалася для показу соціальних утисків. Особливо популярними були у Франції в ХІІІ столітті.

№

Назва твору

Автор

Період створення

Жанр

Головні герої

Провідні теми та ідеї

1

«Про розраду філософією»

Боецій

V –VІ ст.

Трактат

2

«Суперечка Весни з Зимою»

Алкуїн

VІІІ ст.

Вірші

3

«Життєпис Карла Великого»

Егінхард

ІХ ст.

Життєпис

4

«Вальтарій»

Геральд (вірогідно)

середина ІХ ст.

Латинська поема

Король гунів Аттіла, Вальтер Аквітанський, його наречена Хільдегунда, король франків Гунтер

Оповідає про події епохи великого переселення народів: зіткнення германських племен з гунами, криваву родову помсту, поєдинки, жагу до скарбів, золота

5

«Історія готів»

Йордан

VІ ст.

Латинська історична хроніка

6

«Історія франків»

Григорій Турський

VІ ст.

Латинська історична хроніка

7

«Історія данців»

Саксон Граматик

ХІІ ст.

Латинська історична хроніка

8

«Церковна історія народу англів»

Беда Високоповажний

VІІІ ст.

Латинська історична хроніка

9

Ірландські саги (Уладський цикл, цикл Фінна)

Народ

(кельти)

ІІІ - VІІІ ст.

Епос (саги)

Богатир Кухулін, король уладів Конхобар, красуня Емер, сіда (богиня) Фанд, богатир Фердіад

Боротьба уладців з ворогами, подвиги богатиря-патріота, його особисті випробування в бою і в коханні. Ідеал захисту рідного краю, віра в силу народу та його кращих синів.

10

Германський епос:

а) «Пісні про Хільдебранда»

б) «Беовульф»

Народ

(германці)

Англо-саксонці

початок ІХ ст.

Х ст.

Героїчна пісня

Епічна поема (понад 3000 віршів)

Хільдебранд, начальник дружини короля Дітріха, його син Хадубранд

Беовульф, чудовисько Грендель, король Данії Хротгард

Оповідає про поєдинок між батьком і сином, зображує складні почуття батька й сина; відтворює суперечливу мораль часу – героїзм воїна та підступи.

Чудовисько Грендель пожирає воїнів Данії. Беовульф поранив змія, накликав на себе гнів його матері. Беовульф здійснює безліч подвигів, 50 років щасливо править країною. Гине у бою з драконом.

Ідея захисту народу, інтересів племені.

11

Давньоскандинавський епос

«Старша Едда»

(«Віщування Вьольви», «Слово про Вйолунда»)

«Молодша Едда»

Скандинавські народи (нормани, вікінги, норвежці, шведи, данці, ісландці)

Снорі Стурлусон (1179-1241)

ІХ-ХІ ст.

ХІІ-ХІІІ ст.

Епічні пісні (міфологічні та героїчні)

Трактат

Боги Одін і Тор, Локі, Бальдр.

Герої Сігурд, Гунар, Атлі.

Коваль-чарівник Вйолунд

Про походження богів та подвиги й морські походи вікінгів, героїчний цикл, пов'язаний з циклом «Нібелунгів».

Міфи й оповіді з поясненням походження кенінгів (умовних поетичних перифраз) та хеті (системи поетичних синонімів)

№

Назва твору

Автор

Час створення

Жанр

Головні герої

Провідні теми та ідеї

1

Французький героїчний епос

(близько 100 поем):

Королівський цикл, цикл Гарена де Монглана, цикл Доона де Майанса.

«Пісня про Роланда»

Франки

ХІІ –ХІV ст.

Поеми

Епічна героїчна поема

Карл Великий, Гарен де Монглан, Доон де Майанс (феодали Франції)

Карл Великий, Роланд, Олівер, Ганелон, Марсіль (король іспанський)

Уславлення ідеального короля.

Уславлення ідеального васала, що вірно служить королю й державі та захищає віру Христову. Зображено події Західної Європи VІІІ-ХІ ст., боротьбу франків з арабо-мавританською Іспанією.

Ідея служіння Франції, королю Карлу й Христовій вірі.

2

Іспанський героїчний епос:

«Пісня про мого Сіда», «Родріго»

Іспанський народ

ХІІ ст.

Епічна героїчна поема

Сід (історична особа Руй Діас де Бівар), інфанти де Карріон

Створено ідеальний образ воїна-героя. Уславлено героя – захисника землі.

3

Німецький героїчний епос «Пісня про Нібелунгів»

Німецький народ

ХІІ ст.

Епічна героїчна поема

Зігфрід, Крімхільда, Брунхільда, Гунтер, Хаген

Головний мотив – мотив помсти, криваві чвари між родичами, пожадливість до скарбів.

Кохання і зрада, доблесть і підступи. Уславлений воїн-звитяжець. Насичена психологізмом

4

Південнословянський героїчний епос.

Докосовський цикл.

Косовські пісні

Серби, хорвати, болгари

ХІІ-ХІV ст.

Юнацькі пісні

Марко Королевич, Юговичі, князь Лазар, воєвода Мілош, цариця Милиця

Описано правління династії Неманичів у Сербії.

Присвячені Косовській битві між військами сербського князя Лазаря з турками у 1389 році, де серби зазнали поразки.

Оспівані богатирі, герої, що віддають життя за батьківщину й народ

5

Лірика вагантів (латиною)

Анонімна поезія вагантів та голіардів (Архіпіїта Кельнський, Вальтер Шатільонський)

ХІІ-ХІІІ ст.

Гімни, заклики, пародії, релігійні пісні

Ліричний волоцюга-веселун, сільська дівчина-пастушка, бідний студент

Оспівані радощі безтурботного життя.

Переважають тема кохання і викривальна сатира, що висміює рицарство і духовенство.

6

«Історія моїх бідувань» (латиною)

П’єр Абеляр (1079-1142)

ХІІ ст.

Автобіо-

графічний твір

Абеляр, Елоїза

Трагічне кохання героя. Оспівано кохання до Елоїзи та відтворено духовну атмосферу Європи ХІІ століття, переслідування закоханих релігійними фанатиками та заздрісниками

7

Лірика трубадурів (провансальський діалект мови франків).

Дійшло понад 2500 пісень

Відомо 460 імен трубадурів (з них – 30 жінок). Бернарт де Вентадорн, Джауфре Рюдель, Бертран де Борн, Елеонора Аквітанська

ХІ-ХІІ ст.

Канцони, сирвенти, тенсони, альби, серени та ін.

Рицар, охоплений коханням і бажанням подвигів, Прекрасна Дама

Утілена ідея куртуазного кохання-хвороби. Оспіване й «кохання віддалік». І взаємне кохання.

Зображений феодальний розбрат, користолюбство папського двору. Утілено кодекс служіння Прекрасній Дамі

8

Рицарський роман

Трувери

ХІІ – поч. ХІІІст.

Роман авантюрно-пригодницького жанру

Мандрівний лицар – головний герой

«Роман про Александра»

(з античного циклу)

Компеляція Ламбера Ле-Тора і Олександра Паризького

Роман, написаний «олексан-

дрійським віршем»

Александр Македонський

Життя і подвиги Александра Македонського в плані міфу. Александр – ідеальний рицар.

«Роман про Трою» (з античного циклу)

Бенуа де Сент-Мор

ХІІ ст.

Історія облоги Трої пов’язана з усім, що знав автор про Близький Схід. Насичена описами битв, облоги, військових рад і переговорів.

Романи про Трістана та Ізольду

Жонглер Беруль (більш архаїчний),

нормандець Тома (більш пізній)

Бл. 1170 р.

Віршовані романи

Трістан, його дядько Марк, велетень Моргольт, Ізольда Золотоволоса (дружина Марка і кохана Трістана), Ізольда Білорука (дружина Трістана)

Описане життя феодалів. Палке кохання Трістана та Ізольди вступає в конфлікт з феодальними законами та звичаями. Любовна тема найкраще була розроблена саме в циклі про Трістана та Ізольду з усіх рицарських романів Середньовіччя

Романи Круглого

Столу

(Артурівські)

Гольфрід Монмутський

Бл. 1137 р.

Король Артур –легендарний герой кельтських переказів, його дружина Генієвра

Артур будує легендарне місто Камелот і править у ньому. Йому вірно служать рицарі

«Історія королів Британії»,

«Ерек та Епіда»

Кретьєн де Труа

Ерек (один з рицарів Круглого Столу). Епіда

Кохання та його випробування , подвиги заради блакитноокої білявки Епіди (аж до часів Шекспіра вважалася еталоном жіночої вроди)

«Ланселот, або Лицар Воза»

Кретьєн де Труа

Ланселот, Генієвра, Артур

Зображене куртуазне кохання до Прекрасної Дами

«Смерть Артура»

Томас Мелорі

ХV ст.

Систематизована обробка французьких та англійська романів про Артура

Король Артур, його рицарі Круглого Столу, Генієвра, Ланселот, чарівник Мерлін

Куртуазні романи піднесли повагу до жінки, людських почуттів, сформували лицарський кодекс честі й служіння Прекрасній Дамі

9

«Сказання про брата Денізу»,

Ліричні вірші

Рютбеф

ХІІІ ст.

Фабліо (оповідання сатиричного змісту)

Ченець Симон, юна Деніза

Сатиричне зображення духовенства.

У віршах правдиво й реалістично зображено життя міського люду

10

Тваринний епос «Роман про Ренара» (або «Роман про Лиса»)

Вважається, що у створенні поеми брали участь не менше десяти авторів

ХІІ-ХІІІ ст.

Алегорична поема

Лев Нобль, ведмідь Брюн, осел Бодуен, верблюд, баран.

Головні герої – лис Ренар та вовк Ізенгрім

В алегоричній формі відтворена картина життя середньовічної Європи. Світ звірів відображає ієрархію феодального суспільства. Основа роману – ворожнеча між хитрим Ренаром та недолугим Ізенгрімом. Лиса судять «божим судом» за скаргами вовка. Ченці просять віддати його у монастир на покаяння. Хитрий Ренар знову здобув ласку Нобля і помстився вовкові. Це одночасно і пародія на людське суспільство, й сатира проти феодальної верхівки

11

«Міракль про Теофіла»

Рютбер

ХІІ ст.

Драматичний твір, міракль

Теофіл, Діва Марія, диявол, єпископ

В основі лежить легенда про Теофіла, монастирського економа, якого несправедливо скривдив єпископ. Теофіл став на чолі церкви й перетворився сам на запеклого кривдника. Боячись гріха, просить у Діви Марії заступництва своїй душі. Богоматір заступається за Теофіла і рятує його від диявола. Єпископ повідомляє народ, що сталося диво

Середньовічні культурні зони

Індійська зона

Східноазійська (Далекосхідна) зона

(ІІІ – ХІ ст.)

Близькосхідна зона

(VІІ-ХV ст.)

Візантійська зона

(ІV- ХІV ст.)

Найвизначніші твори переважно в усній формі – «Магабхарата» та «Рамаяна».

Післяепічний період індійської літератури на санскриті (від ІІ ст..н.е. до ХІV ст.)

Тамільська поезія

(І –ІІІ ст. н.е., ХІІІ - ХІV ст.). Збірка «»Еттуттохей («Вісім антологій») та «Патту-патту» («Десять пісень»).

Дидактична поезія тамільською мовою «Тірукурал».

Розквіт класичної поезії на санскриті (ІІ-VІІст.)

Кращі твори й автори:

Поема «Гіта-говінда» Джаядеви (ХІІ ст.),

Поезія Амура Хурсо Пехлеві, Калідаси, Галіба

Жанри:

поеми, філософські трактати, «санскритські романи», різноманітна поезія («кав’яр», маскані, газелі, кита, рубаї)

Провідні теми:

Життя людини у нерозривному зв’язку з природою та релігією, філософські пошуки сенсу буття

«Шицзин» - збірка невеличких ліричних пісень, укладена Конфуцієм

«Кокінсю» - японська антологія Х ст.

Жанри:

юефу (пісні), танка, філософські трактати, історичні хроніки, урочиста ритмізована проза - ода (фу), пригодницькі й фантастичні повісті, міські новели.

Головний літературний рід – лірика (у всьому багатстві жанрів).

Епоха Тан – розквіт китайської класичної поезії (VІІ-Х ст.).

Найвідоміші митці:

китайські поети-класики – Лі Бо, Ду Фу, японський поет Хітомаро.

Провідні теми:

Філософське осмислення усього сущого та місця людини в світі, самопізнання,єдність з природою, багатий світ людських почуттів, соціальний бік життя, війна, мирна праця, осмислення творчості

Створена арабською мовою та фарсі.

«Шахнаме»- збірки легенд з іранської старовини, укладені в Х ст.

«Коран».

Жанри:

масневі, касиди, газелі, рубаї, бейти.

Східне (іранське) Відродження

(Х-ХV ст.)

Найвідоміші митці:

Рудакі, Омар Хайям, Сааді, Гафіз, Навої, Шота Руставелі

Провідні теми:

цінність людини,

філософське осмислення сенсу буття, діяння Божі (Аллаха), кохання та інші почуття і переживання людини, земне життя людини, війна і мир, героїка подвигу

Створена грецькою мовою.

Література Візантії максимально сформувалася під впливом християнства – клерикальна (церковна).

Наслідуються античні традиції, їх переосмислення створює візантійський стиль у всіх видах мистецтва.

Провідні теми:

культ Бога (Свята Трійця), норми релігійної моралі, духовне життя людини, історичні події.

Жанри:

релігійно-житійна література, хроніки (історичні та родові).

Східнословянський героїчний епос:

билини, думи, героїчні пісні.

Розквіт фольклору в усіх жанрах.