ЧЕРНІГІВСЬКИЙ БАЗОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
до відкритого практичного заняття
з предмету « Загальний догляд за хворими»
на тему:
« Фракційне зондування з ентеральними та парентеральними подразниками.»
Викладач
«Основ медсестринства та загального догляду за хворими»
С.М. Кузьменкова
Розглянуто та затверджено на засіданні П(Ц)К
« Основи медсестринства»
Протокол № ___від „___” _______ 2018р.
Голова П(Ц)К___________ Н.Г.Макаренко
м. Чернігів, 2018 р.
Методична розробка до відкритого практичного заняття з предмету «Загальний догляд за хворими»
Тема: « Фракційне зондування з ентеральними та парентеральними подразниками.»
Курс ІІ Відділення: Лікувальна справа
І. Актуальність теми:
Згідно з даними медичної статистики, неухильно зростає кількість людей , які страждають від захворювань шлунково-кишкового тракту. Загально відомо, що в системі травлення шлунок є одним з найбільш важливих органів. У ньому відбуваються основні хімічні реакції розщеплення харчових елементів, знищуються хвороботворні бактерії.
Зондування травного тракту проводять як з лікувальною, так і з діагностичною метою. Дану процедуру призначають при підозрах на наявність яких-небудь захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки та інших патологій , пов'язаних з порушенням секреторної шлункової функції.
За допомогою зондування можна отримати вміст шлунка, що особливо важливо в ранній післяопераційний період, забезпечити штучне годування пацієнтів, діагностувати хвороби шлунка і дослідити склад шлункового вмісту. У разі високої кишкової непрохідності за допомогою введеного зонда здійснюють видалення вмісту, в тому числі газів.
Тому серед основних завдань , поставлених перед нами, особливе місце займає діагностика і своєчасне лікування захворювань шлунка.
До обов’язків медичних сестер входить навчання пацієнтів правилам підготовки до зондування . Тому що від підготовки пацієнта залежить не тільки успішно проведене зондування, а і точність результату.
ІІ. Навчальні цілі заняття:
Студенти повинні знати:
1. Анатомо-фізіологічні особливості шлунка.
2. Мету шлункового зондування.
3. Показання і протипоказання до шлункового зондування.
4. Підготовку пацієнта до фракційного шлункового зондування.
5. Підготовку оснащення для шлункового зондування:
а) із застосуванням парентерального подразника;
б) із застосуванням ентерального подразника;
6. Відмінності, переваги і недоліки вказаних вище методів шлункового зондування.
7. Проведення шлункового зондування .
8. Можливі ускладнення при застосуванні перентерального подразника – гістаміну та їх профілактику.
9. Можливі проблеми пацієнта, наприклад: блювотний рефлекс, відмова від процедури. Сестринські втручання.
10. Беззондове дослідження секреторної функції шлунка за допомогою методики "Ацидотест".
Студенти повинні вміти:
1. Підготувати пацієнта до шлункового зондування.
2. Підготувати оснащення до проведення шлункового зондування за різними методами.
3. Підібрати відповідну довжину шлункового зонда для конкретного пацієнта.
4. Ввести парентеральний подразник.
5. Ввести ентеральний подразник.
6. Провести шлункове зондування на фантомі.
7.Надати допомогу пацієнту при позивах на блювання;
8.Надати допомогу пацієнту , при появі в шлунковому вмісті кров’янистих прожилків.
9. Продезінфікувати зонд після використання.
Володіти навичками:
1.Підготовлення зондувального кабінету до роботи ;
2. Особливостямивведення зонда в шлунок;
3. Проведеннядослідження секреторної функції шлунка з ентеральнимиподразниками (на фантомі);
4.Проведеннядослідження секреторної функції шлунка зпарентеральнимиподразниками (на фантомі);
5.Проводення обробки рук до і після виконання маніпуляцій;
6.Використання захиснихпристосувань вроботі (рукавички, маску);
7.Дотримуватисьтехніки безпеки при роботі з дезінфікуючими засобами;
8.Проведенняпередстерилізаційного очищення виробів медичного призначення;
9.Контроль якості передстерилізаційного очищення;
10.Підготовлювати інструменти до стерилізації.
11.Проводити контроль стерилізації;
12.Стерилізації медичних інструментів у стерилізаторах.
Виховні цілі:
Важливу роль у якісному обслуговуванні відіграють етико-деонтологічні елементи медичної сестри.
Викликати інтерес, захоплення та почуття гордості за обрану професію.
Виховувати, логічне мислення, тактовність, субординацію.
Виховувати почуття милосердя, чуйного, ніжного і уважного відношення до пацієнта та членів його родини.
Виховувати почуття обов’язку, відповідальності в роботі, дисципліни.
Виховувати навики етико-деонтологічної норми поведінки при спілкуванні, обстеженні і догляді за пацієнтами.
Формувати комунікативні якості медичної сестри .
Знаходити і застосовувати нове прогресивне в роботі медичної сестри.
Розвивати пізнавальні здібності, самостійність та працелюбність.
ІІІ. Міжпредметна інтеграція
Дисципліна | Знати | Вміти | |
Забезпечуючи дисципліни | |||
1. | Анатомія і фізіологія людини | Анатомо-фізіологічні особливості різних органів і систем людини, м’язів, будова шкірних покривів. | Використовувати отримані знання у спостереженні за пацієнтами і наданні догляду, особливостей різних органів і систем людини, поняття про норму і патологію; визначити місця введення ліків. |
2. | Психологія | Особливості поведінки здорової та хворої людини | Використовувати одержані знання в спілкуванні з пацієнтами |
3. | Українська мова за фаховим спрямуванням | Фахову термінологію українською мовою та діловодство | Використовувати українську мову в процесі навчання, виробничої практики при оформленні медичної документації |
4. | Медична психологія | Міжособисте спілкування | Складати та вести фаховий діалог, дотримання основних принципів медичної етики та деонтології. |
5. | Фармакологія та медична рецептура | Знати назву лікарських препаратів, показання, протипоказання, побічну дію, спосіб застосування. Вміти прочитати рецепт. | Аналізувати терапевтичні та побічні ефекти лікарських препаратів. Використовувати знання на практиці. |
6. | Латинська мова та іноземна мова | Знати слова латинського та іншомовного походження, які мають відношення до професійної лексики медсестри. | Розуміти значення професійної термінології, вірно використовувати її у спілкуванні з колегами та у веденні мед сестринської документації. |
Забезпечувані | |||
1. | Медсестринство в терапії | Зондові маніпуляції
| -підготувати пацієнта до шлункового зондування; - підготувати оснащення зондування; -провестишлункове зондування на фантомі; -надати допомогу пацієнту можливих проблемах; |
2. | Медсестринствовхірургії | Асептика та антисептика | -особливості дезінфекційних засобів; -види дезінфекції: профілактика, вогнищева, поточна і заключна; -методи дезінфекції: фізичний, хімічний та комбінований; -особливості приготування та застосування розчинів необхідної концентрації; -сучасні дезінфекційні речовини, що застосовують у медицині (стерилліум, хлорантоін, дезактин) ; -етапипередстерилізаційної очистки; -вироби медичного призначення, які підлягають стерилізації; -методи контролю якості передстерелізаційної обробки і стерилізації; -розчини для знезараження рук. -порядок і правила накривання стерильного стола у маніпуляційній.
|
3. | Медсестринство в педіатрії | | підготувати пацієнта до шлункового зондування; - підготувати оснащення зондування; -провести шлункове зондування на фантомі; -надати допомогу пацієнту можливих проблемах; |
4. | Медсестринство в акушерстві та гінекології | | -сучасні дезінфекційні речовини, що застосовують у медицині (стерилліум, хлорантоін, дезактин) ; -етапипередстерилізаційної очистки; -вироби ,які підлягають стерилізації; -методи контролю якості передстерелізаційної обробки і стерилізації; -розчини для обробки рук. -порядок і правила накривання стерильного стола. |
Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Основи медсестринства | СПР
ЛОР ЛПЗ М/с процес Харчування та годування хворих Виписування, зберігання та застосування лікарських засобів | -профілактика ВЛІ; -дезінфекція предметів догляду; -види дезінфекції; -методи дезінфекції; -правила приготування дез.розчинів; -спілкування з пацієнтом; -методи обстеження; -виявлення проблем; -особливості годування , -забезпечити штучне годування пацієнтів, -правильневведення зонду; -дослідити склад шлункового вмісту; -робити вибірку з листка лікарських призначень, -підготовка пацієнтів зондових маніпуляцій. |
ІV. План та організаційна структура заняття
№ | Основні етапи заняття та їх зміст
| Рівні засвоєння | Методи контролю і навчання | Матеріали методичного забезпечення | Час, хв. | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
І. | ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП | | | | | | |
1.
| Організація заняття.
| | Перевірка присутніх, відповідності форми та зовнішнього вигляду | Бригадний журнал
| 5 | ||
2.
| Формулювання теми з постановкою навчальної мети та її мотивація. | | | Щоденники студентів | 5 | ||
3.
| Контроль початкового рівня знань і умінь:
(питання прикладаються);
| -ІІ -ІІ -ІІ | Індивідуальне та фронтальне опитування програмований тестовий контроль письмові завдання | Проблемні запитання, тестові програмовані завдання, таблиці, структурно-логічні схеми, мультимедійні слайди |
40
| ||
ІІ. | ОСНОВНИЙ ЕТАП (Ділова гра) Ситуація прикладається | | Мультимедійне забезпечення. Презентація на тему: « Фракційне зондування з ентеральними та парентеральними подразниками.» | ||||
| Демонстрація практичних навичок згідно ситуаційного завдання
( за направленням).
| -ІІІ -ІІІ -ІІІ -ІІІ -ІІІ -ІІІ -ІІІ -ІІІ -ІІІ |
Відповідність алгоритму
Рольова гра
Рольова гра
Рольова гра
Відповідність алгоритму
Відповідність алгоритму
Відповідність алгоритму
|
Медична документація
Алгоритм дії медсестри Алгоритм дії медсестри (протоколи) , фантоми для проведення маніпуляції Алгоритм дії медсестри (протоколи) Алгоритм дії медсестри (протоколи) Алгоритм дії медсестри (протоколи) Алгоритм дії медсестри (протоколи) Алгоритм дії медсестри (протоколи) Алгоритм дії медсестри (протоколи)
|
10
10
10
10
10
10
10
10
15
10 10 5 | ||
IІІ | ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП | | | | | | |
1.
2.
3.
| Контроль і корекція кінцевого рівня знань (закріплення набутих знань та умінь).
Підведення підсумків заняття Домашнє завдання Навчальна література: 1.Пасечко Н.В., Лемке М.О., Мазур П.Є., « Основи сестринської справи»,-Тернопіль:Укрмедкнига-2002. 2.Касевич Н.М. «Загальний догляд за хворими і медична маніпуляцій на техніка»,Київ: «Медицина»-2008. 3. Н.М.Касевич «Практикум з сестринської справи» ,Київ:»Здоровя»-2005 4. Конспект лекцій. | -ІІ | Індивідуальний контроль практичних дій,вирішення ситуаційних задач. Узагальнення та висновки, щодо виконання плану занять, відповідей на запитання, обговорення та індивідуальна оцінка якості роботи студентів на занятті. Ознайомлення з рекомендованою літературою та картою ООД для роботи з нею | Фрагменти відеофільму Тестові програмовані завдання Ситуаційні задачі Щоденники для практичних занять студентів, бригадні журнали
| 10 15 25 |
V. Матеріали методичного забезпечення
Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:
-питання до фронтального опитування ( додаються);
-питання до індивідуального опитування ( додаються);
Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття ( додаються);
-інструкції;
-практичні завдання;
Матеріали контролю для заключного етапу заняття( додаються);
-тести;
-ситуаційні задачі;
Матеріали забезпечення самопідготовки студентів з навчальною літературою
до теми:« Фракційне зондування з ентеральними та парентеральними подразниками.»
РЕКОМЕНДОВАНА Література:
Основна:
Пасечко Н.В., Лемке М.О., Мазур П.Є., « Основи сестринської справи»,Тернопіль:Укрмедкнига-2002.
Касевич Н.М. «Загальний догляд за хворими і медична маніпуляцій на техніка»,Київ: «Медицина»-2011.
Пасечко Н.В., «Основи сестринської справи»,-Тернопіль: Укрмедкнига-1999.
Лісовий В.М., Ольховська Л.П., Капустник В.А. «Основи медсестринства» - Київ ВСВ «Медицина» 2010.
Губенко І.Я.,Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. «Медсестринський догляд за пацієнтами: стандарти медсестринських процедур, маніпуляцій та планів догляду і навчання» - Київ «Медицина» 2008.
О.Ф.Гаврилюк, Л.С.Залюбівська «Основи медсестринства практикум» - Київ ВСВ «Медицина» 2010.
Касевич Н.М. «Основи медсестринства в модулях» - Київ: «Медицина» 2009
Додаткова
Шуліпенко І.М. «Загальний та спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології.»- К.: Київ, 1998
Андріївський І.Ю., Cільчук Т.Т. Медсестринська модель Мойри Аллен – одна з найсучасніших моделей // Медсестринство України. – 2003. – № 2.
За редакцією доктора філософії в галузі соціології Л.М.Ковальчука «Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка» - Київ «Медицина» 2009.
Никула Т.Д., Шевчук С.Г., Мазниченко Л.Г., Новікова Т.Г., Загальний догляд за хворими: посібник для самостійного освоєння практичних навичок студентами медичних вузів.-К.: ЦМК з ВМО МОЗ України, КМІ, 1992.
Питання до фронтального опитування
Що таке шлункове фракційне зондування?
Що таке зонд?
Які бувають зонди?
Щотаке шлунковий вміст?
Показання до проведення зондування шлунка?
Протипоказання до виконання зондування?
Які Ви знаєте ентеральні подразники?
Які Ви знаєте парентеральні подразники?
Яке потрібно оснащення для проведення зондування?
Як підготувати пацієнта до зондування?
Особливості виписування направлення на дослідження?
Як підготувати кабінет до зондування?
Методика проведення зондування шлунка з ентеральними пробними сніданками?
Методика проведення зондування шлунка з парентеральними подразниками?
Можливі ускладнення при зондуванні?
Дезінфекція оснащення?
Розшифровка результатів дослідження?
Тестовий контроль?
Розв'язання ситуаційних задач?
Ситуаційні задачі:
Задача №1
Під час уведення тонкого шлункового зонда пацієнт почав синіти, задихатися. У чому причина даного ускладнення? Якою повинна бути тактика фельдшера в даній ситуації?
Задача №2
У шлунковому сокові, який взяли тонким зондом, виявили прожилки крові. Що повинна зробити фельдшер в даній ситуації?
Задача №3
Під час ковтання зонда в пацієнта з’явилися позиви до блювання. Що має робити фельдшер в даній ситуації?
Задача №4
Пацієнту, хворому на хронічний гастрит, призначено дослідження шлункового соку фракційним методом. Пацієнт відмовляється від обстеження, мотивуючи це тим, що не зможе проковтнути зонд. Виявіть проблеми пацієнта і визначить дії фельдшера в подібній ситуації.
Задача №5
Пацієнтці призначено фракційне шлункове зондування при яких захворюваннях неможна проводити?
Задача №6
Під час введення зонду через рот у хворого виникла сильна слинотеча, поклики до блювоти. Які дії медсестри правильні?
Задача №7
Чому пацієнту не рекомендують використовувати при фракційному шлунковому зондуванні в якості стимулятора секреції капустяний відвар?
ТЕСТОВИЙ ПІДСУМКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ
1. Як вводять ентеральний подразник :
А. внутрішньовенне
Б. підшкірно
В. внутрішньом'язово
Г. *через зонд
2. Парентеральний подразник вводять:
А. внутрішньовенне
Б. *підшкірно
В. через рот
Г. внутрішньошкірно
3. Парентеральний подразник 0,1% розчин гістаміну вводять з розрахунку:
А. *0,08 мл. на 10 кг маси тіла
Б. 0,05 мл. на 10 кг маси тіла
В. 0,06 мл. на 10 кг маси тіла
Г. 0,2 мл. на 10 кг маси тіла
4. Яким методом стерилізують шлункові зонди:
А. кипятінням
Б. повятряним
В. *паровим
Г. хімічним
5.З якою метою, при використанні гістаміну за 30 хв. до його введення, вводять 1 мл. 1% розчину димедролу:
А. стимуляції секреторної функції шлунка
Б. кращого відходження жовчі
В. *протиалергічний препарат
Г. зниження моторної функції шлунка
6. Порцію натще при збиранні шлункового соку відсмоктують протягом:
А. *5хв.
Б. 20 хв.
В. 30 хв.
Г. 40хв.
7. При фракційному зондуванні шлунка базальну секрецію отримують:
А. натще
Б. *після введення пробного подразника
В. після введення 0,1% розчину гістаміну
Г. внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка зондом
8. Максимальна (стимульована) секреція - це секреція, яку отримують:
A. натще
Б. внаслідок подразнення базальних клітин шлунка зондом
В. *на введений подразник
Г. при гастроскопії
9. При фракційному отриманні шлункового вмісту доза парентерального подразника – 0,025% розчину пентагастрину вводять з розрахунку:
A. 0,05мл. на 10 кг маси тіла
Б. 0,08 мл. на 10 кг маси тіла
В. 0,06 мл.на 10 кг маси тіла
Г. *0,1 мл. на 10 кг маси тіла
10. При фракційному отриманні шлункового вмісту використовують ентеральний подразник у кількості:
A. *300 мл .
Б. 25 мл.
В. 50 мл .
Г. 100 мл.
11.За наявності в пацієнта алергійних реакцій для стимуляції шлункової секреції необхідно призначити такий засіб:
А. пиво;
Б. *пентагастрин;
В. гістамін;
Г. кофеїн.
12.Зондування шлунка товстим зондом показано в разі:
фракційного шлункового зондування;
органічних звужень стравоходу;
*гострих отруєнь;
шлункових кровотеч.
13.рН-Метричний метод дослідження шлунка використовують для вивчення:
кислотоутворювальної та кислотонейтралізувальної функції шлунка;
рухової функції шлунка;
функціональної активності шлунка;
стану слизової оболонки шлунка.
14. Стерилізацію зондів проводять таким чином:
повітряним методом за температури 1800С – 60 хв;
кип’ятінням у дистильованій воді – 15 хв;
*водяною насиченою парою тиском 1,1 АТ за темп. 1200С – 45 хв;
6% перекисом водню за температури 600С – 60 хв.
15.Під час ковтання зонда в пацієнта почався блювотний рефлекс. У подібній ситуації необхідно:
вивести зонд;
*припинити ковтання зонда і дихати глибоко через ніс;
продовжувати ковтання зонда і дихати глибоко через ніс;
провести анестезію зіва дикаїном.
16.Для дослідження за методом «Ацидотест» слід приготувати:
0,1% розчин гістаміну;
ентеральний подразник;
парентеральний;
*кофеїн, іоноподібні смоли.
17.Після проведення фракційного зондування шлунку, медична сестра повинна провести обробку зонда. В чому полягає ця обробка?
*провести дезинфекцію, передстерилізаційну обробку і стерилізацію
промити під бігучою водою і прокип’ятити
прокип’ятити в дистильованій воді - 15хв.
ополоснути дезинфікуючим розчином
18.Медична сестра терапевтичного відділення хворому проводить шлункове зондування. Який подразник треба ввести хворому через зонд ?
а)* М’ясний бульон
б)33% розчин сульфатамагнія
в)Яєчний жовток
г)0,1% розчин гістаміну
20.Медична сестра, проводячи фракційне зондування з парентеральний подразником - гістаміном, після 2-ої порції ввела підшкірно розчин димедролу. З якою метою вона це зробила?
а)*профілактика алергічної реакції
б) попередження блювання
в)з метою полегшення зондування
г)для стимулювання секреції
Можливі проблеми, що виникають у пацієнта
підчас зондових маніпуляцій
Проблема | Мета | Сестринські втручання |
Неможливість проковтнути зонд | Ковтання зонда пацієнтом |
|
Відмова від процедури | Згода пацієнта на проведення процедури |
|
Матеріали методичного забезпечення
Самостійної підготовки студентів
Завдання 1
Заповніть німу схему„Дослідження секреторної функції з ентеральним подразником”
Показання: - захворювання слизової оболонки шлунка Протипоказання: - розширення вен стравоходу - загострення гастриту, виразкової хвороби та дванадцятипалої кишки - схильність до кровотеч - гіпертонічна хвороба (тяжкий ступінь) - стенокардія Зондовий метод дослідження секреторної функції шлунка з ентеральним подразником
Завдання 2
Заповніть німу схему„Дослідження секреторної функції з парентеральним подразником”
Показання: - захворювання слизової оболонки шлунка Протипоказання: - розширення вен стравоходу - загострення гастриту, виразкової хвороби та дванадцятипалої кишки - схильність до кровотеч - гіпертонічна хвороба (тяжкий ступінь) - стенокардія - алергійні реакції на гістамін Зондовий метод дослідження секреторної функції шлунка з парентеральним подразником
Завдання 3
Заповніть німу схему„Беззондовий метод дослідження секреторної функції шлунка”
Беззондовий метод дослідження секреторної функції шлунка Показання: - коли неможливо провести зондування шлунка з ентеральним тапарентеральним подразником - захворювання слизової оболонки шлунка Протипоказання: - гіпертонічна хвороба - алергійні реакції на іонообмінну смолу
Завдання 4
Заповніть німу схему„Дослідження секреторної функції з ентеральним подразником”
Зондовий метод дослідження секреторної функції шлунка з ентеральним подразником
Подразники: 1) м’ясний бульйон 2) 7% відвар сухого листя капусти 3) 5% розчин етилового спирту 4) кофеїновий подразник
Порції: 1) натще 2) базальна секреція 3) залишок 4) стимульована секреція
Завдання 5
Заповніть німу схему„Дослідження секреторної функції з парентеральним подразником”
Зондовий метод дослідження секреторної функції шлунка з парентеральним подразником
Подразники: 1) 0,1% розчин гістаміну 2) 0,025% розчин пентагастрину 3) інсулін з розрахунку 2 ОД на 10 кг маси тіла
Порції: 1) натще 2) базальна секреція 3) стимульована секреція
Завдання 6
Вставте пропущені слова
1. Дослідження шлункового соку здійснюють для визначення секреторної (кислотоутворювальної) і моторної (евакуаторної) функцій шлунка.
2. Експрес-методика внутрішньошлунковоїрН-метрії – це визначення рН шлункового соку в різних його відділах за допомогою зонда, на кінці якого розміщена олива з вмонтованими в неї сурм’янокаломелевими електродами.
Завдання 7
Терміни, які треба запам’ятати вивчаючи тему
Термін | Визначення |
Методика „Ацидотест” | Беззондовий метод дослідження шлункового соку |
рН-метрія | Визначає рН шлункового соку в різних його відділах |
Базальна секреція | Секреція, яка виділяється на механічне подразнення слизової оболонки шлунка зондом |
Стимульована секреція | Секреція, яка виділяється на введений подразник |
Алгоритм практичної навички
«Проведення шлункового зондування фракційним методом із застосуванням парентерального подразника»
Парентеральні подразники
1. 0,1% розчингістаміну в ампулах з розрахунку 0,08 мг на 10 кг маситілапацієнта, але максимальна кількість препарату не повинна перевищувати 0,5 мл. Після введення гістаміну у пацієнтів може виникнути запаморочення, тахікардія, відчуття жару, почервоніння шкіри. Щоб зменшити вираженість подібної реакції, за 30 хв. до введення препарату, тобто після заповнення шлунковим соком третьої пробірки, вводять протигістамінний препарат — 1 мл 1% розчину димедролу.
2. 0,025% розчин пентагастрину в ампулах з розрахунку 0,1 мл.на 10 кг маси тіла пацієнта.
Підготовка пацієнта
1. Психологічно підготувати пацієнта. Пояснити йому хід маніпуляції та дії, які від нього вимагаються:
2. Попередити пацієнта щоб напередодні дослідження він повечеряв не пізніше 18 години і щоб за вечерею не вживав грубої і гострої їжі. Зранку перед дослідженням йому не можна їсти, пити, палити, приймати ліки ентерально (за необхідності ліки можна ввести парентерально).
3. Медичній сестрі обробити руки, одягнути гумові рукавички і клейончастий фартух.
4. Пацієнта навчити глибоко дихати носом.
5. За наявності зубних протезів у пацієнта їх необхідно зняти.
6. Зручно посадити пацієнта: він повинен щільно притулитися до спинки стільця і злегка нахилити голову вперед.
7. Шию та груди пацієнта накрити клейончастим фартухом, в руки дати лоток (для збирання витікаючої слини).
8. Визначити глибину введення зонда – від різців до пупка, додати відстань від кута рота до мочки вуха, або ширину долоні. Зробити позначки на зонді.
Техніка виконання маніпуляції
1. Правою рукою взяти вологий теплий (для зволоження зонда змочити його в теплій кип’яченій воді) зонд на віддалі 10-15 см від сліпого кінця, а лівою рукою притримувати його вільний кінець. Стати справа від пацієнта і пропонувати відкрити рот та сказати букву “А”, покласти зонд на корінь язика, пацієнт закриває рот і ковтає зонд. Повільно ввести зонд в стравохід і попросити пацієнта глибоко дихати носом.
2. На вільний кінець зонда надягнути шприц 20,0 і відсмоктати шлунковий сік. Весь шлунковий сік, що вдалось відсмоктати на протязі 5 хв. вилити в 1 пробірку. Це порція (фракція) натще.
3. Потім на протязі 1 год., кожні 15 хв. відсмоктувати відповідно порції 2,3,4,5 тобто 4 рази. Це буде базальна секреція, тобто шлунковий сік, який виділяється шлунковими залозами (базальними клітинами) внаслідок подразнення їх шлунковим зондом.
4. Після взяття 3-ї порції ввести пацієнту підшкірно 1 мл 1% розчину димедролу.
5. Після взяття 5-ої порції ввести один із парентеральних подразників: гістамін або пентагастрин для стимуляції максимальної шлункової секреції.
6. 6,7,8,9 пробірки (фракції) заповнюють шлунковим соком на протязі 1 год. кожних 15 хв. Це буде максимальна секреція, тобто шлунковий сік, який виділяється шлунковими залозами у відповідь на подразнення її гістаміном чи пентагастрином.
Запам'ятайте!
Кожного разу після відсмоктування шлункового вмісту зонд треба перекривати затискачем.
Дослідження шлункового соку з використанням гістаміну можна проводити лише в умовах стаціонару з тим, щоб у разі виникнення алергійної реакції надати пацієнту невідкладну медичну допомогу.
Поява незначної кількості крові в шлунковому вмісті у вигляді прожилок може бути пов'язана з пошкодженням дрібних судин слизової оболонки шлунка. У випадку появи значної кількості крові відсмоктування шлункового соку припиніть. Зонд обережно витягніть, допоможіть пацієнту лягти, на надчеревну ділянку покладіть пузир з льодом і негайно викличте лікаря.
Особливий підхід має бути при дослідженні шлункового вмісту в людей похилого віку. За необхідності вийміть у них зубні знімні протези, обережно вводьте зонд у стравохід, оскільки він може бути деформований через змінену дугу аорти. Необережність при введенні зонда може призвести до перфорації, поранення слизової оболонки, кровотечі
Закінчення маніпуляції
1. Обережно вивести зонд.
2. Провести пацієнта в палату.
3. Відправити до лабораторії всі 9 порцій (посудини мають бути пронумеровані і закриті гумовим корком), оформити скерування в лабораторію.
4. Шлунковий зонд замочити у 3% розчині хлораміну на 1 год. Канал зонда заповнити дезінфекційним розчином за допомогою шприца, зонд промити проточною водою, знежирити в миючому розчині та ретельно промити канал зонда за допомогою шприца, повторно промити зонд проточною водою, прокип'ятити у дистильованій воді протягом 30 хв.
Алгоритм практичної навички
«Проведення шлункового зондування фракційним методом із застосуванням ентерального подразника»
Ентеральні подразники-пробні сніданки
1. Кофеїновий сніданок, беруть 0,2 чистого кофеїну на 200 мл. води.
2. 7% відвар капустяного листя – 300 мл.
3. М’ясний бульон 300 мл.
4. Спиртовий сніданок: 190 мл. дистильованої води +10 мл. 96% спирту в кількості 250мл.= 5% етиловий спирт
Пробний сніданок повинен бути підігрітим до 38С.
Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта така сама, як і при проведенні шлункового зондування з використанням парентерального подразника. Крім цього пацієнт приносить з собою в кабінет зондування теплий пробний сніданок.
Техніка виконання маніпуляції
1. Правою рукою взяти вологий теплий (для зволоження зонда змочити його в теплій кип’яченій воді) зонд на віддалі 10-15 см від сліпого кінця, а лівою рукою притримувати його вільний кінець. Стати справа від пацієнта і пропонувати відкрити рот та сказати букву “А”, покласти зонд на корінь язика, пацієнт закриває рот і ковтає зонд. Повільно ввести зонд в стравохід і попросити пацієнта глибоко дихати носом.
2. На вільний кінець зонда надягнути шприц 20,0 і відсмоктати шлунковий сік. Весь шлунковий сік, що вдалось відсмоктати на протязі 5 хв. вилити в 1 пробірку. Це порція (фракція) натще.
3. Потім на протязі 1 год., кожні 15 хв. відсмоктувати відповідно порції 2,3,4,5 тобто 4 рази. Це буде базальна секреція, тобто шлунковий сік, який виділяється шлунковими залозами (базальними клітинами) внаслідок подразнення їх шлунковим зондом.
4. Увести через зонд ентеральний подразник і зонд перетиснути на 10 хв.
5. Через 10 хв. відсмоктати 10 мл. шлункового вмісту (6-та порція).
6. Через 15 хв. відсмоктати весь залишок ентерального подразника (7-ма порція). Це – залишок, за наявністю якого судять про евакуаторно-моторну функцію шлунка.
7. Протягом 1 години відсмоктувати кожні 15 хв шлунковий вміст (8-ма, 9, 10, 11-та порції).
Закінчення маніпуляції
1. Обережно вивести зонд.
2. Провести пацієнта в палату.
3. Відправити до лабораторії всі 11 порцій (посудини мають бути пронумеровані і закриті гумовим корком), оформити скерування в лабораторію.
4. Шлунковий зонд замочити у 3% розчині дезактину на 1 год. Канал зонда заповнити дезінфекційним розчином за допомогою шприца, зонд промити проточною водою, знежирити в миючому розчині та ретельно промити канал зонда за допомогою шприца, повторно промити зонд проточною водою, прокип'ятити у дистильованій воді протягом 30 хв.
Алгоритм практичної навички
«Проведення безфондового методу дослідження секреторної функції шлунка за допомогою методики "АЦИДОТЕСТ".»
У тих випадках, коли не вдається провести зондування шлунка або коли є протипоказання до проведення процедури, кислоутворну функцію шлунка можна дослідити беззондовим методом за допомогою набору "Ацидотест"
При цьому барвник, адсорбований на іонообмінній смолі (жовті драже) в кислому середовищі шлунка звільнюється від неї у кількості, прямопропорційно ступеню кислотності та виділяється з сечею.
В якості ентерального подразника служить 0.2гр.кофеїн (білі таблетки). Забарвлення сечі від блідо-рожевого до яскраво-червоного кольору порівнюють з кольоровою шкалою й орієнтовно судять про ступінь кислотності шлункового соку.
І. Місце проведення:
стаціонар, домашні умови.
ІІ. Оснащення робочого місця:
1. Кофеїн в таблетках (білі таблетки).
2. Три жовтих драже (іонообмінна смола).
3. Дві банки ємністю 250 мл. для збирання сечі.
4. Дві етикетки: "Контрольна порція" і "Сеча для дослідження".
ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:
- підготувати банку ємністю 250 мл.з етикеткою:
Контрольна порція сечі
Прізвище, ім'я, по батькові пацієнта
Відділення (для стаціонарного пацієнта)
Адреса (для амбулаторного пацієнта)
Дата
- підготувати банку ємністю 250 мл. з етикеткою:
Сеча для дослідження
Прізвище, ім'я, по батькові пацієнта
Відділення (для стаціонарного пацієнта)
Адреса (для амбулаторного пацієнта)
Дата
- банки дати пацієнту і ознайомити його з методикою дослідження;
- напередодні та в день дослідження пацієнт не повинен приймати ліки і
продукти, які можуть змінити колір сечі;
- дослідження починають вранці натще, не раніше, як через 8 годин після
останнього прийому їжі.
IV. Основні етапи виконання навику:
1. Вранці, перед дослідженням пацієнт повинен звільнити сечовий міхур.
2. Прийняти 2 таблетки кофеїну (ентерального подразника), запиваючи їх
невеликою кількістю води.
3. Через 1 годину звільнити сечовий міхур, зібрати сечу в банку з етикеткою
"Контрольна сеча".
4. Прийняти 3 жовтих драже (іонообмінних смол), запиваючи їх невеликою кількістю води.
5. Через 1-1,5 години звільнити сечовий міхур, зібрати сечу в банку з
етикеткою "Сеча для дослідження".
5. Доставити в лабораторію обидві порції сечі.
Алгоритм практичної навички
«Експрес-Методика внутрішньошлунковоїрН-метрії.»
Для роботи в умовах поліклініки, амбулаторії, при диспансеризації, масових профілактичних оглядах, коли виявити порушення секреції та здійснювати діагностику необхідно швидко і вірно, запропонована експрес-методика внутрішньошлунковоїрН-метрії. Внутрішньошлункова базальна топографічна рН-метрія - це вимірювання рН через кожний 1 см. по всьому протягу шлунка від кардії до пілоруса. Найважливішою складовою частиною рН-метричної техніки є рН-мікрозонд діаметром 2мм з оригінальним активним рН-електродом. Конструкція зонда дозволяє керувати його жорсткістю, уникаючи тим самим його скручення у порожнині шлунка, а використання зондом фіксатора - слиновідвода попереджує механічне ушкодження зонда, фіксує його на потрібній глибині введення у шлунок та сприяє дефлюксу слини, яка накопичується під час дослідження у ротовій порожнині і без перешкод стікає через трубку назовні. У цих умовах процес зондування проходить для пацієнта у максимально фізіологічних умовах, блювотний рефлекс мінімальний, діаметр рН-мікрозонду дозволяє вводити його через ніс, що для багатьох пацієнтів забезпечує найбільш комфортні умови дослідження. Конструкція рН-мікрозонда дає можливість вводити його через інструментальний канал ендофіброскопів і, таким чином вимірювати рН під візуальним контролем під час ендоскопії у порожнині стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки.
І. Місце проведення: кабінет зондування.
ІІ. Оснащення робочого місця:
1. Стілець для пацієнта.
2. Робочий стіл.
3. Стерильний ниркоподібний лоток.
4. Стерильний рН-мікрозонд (діаметром 2 мм) з мандреном.
5. Допоміжний рН-електрод.
6. Іонометр універсальний.
7. Буферні розчини.
8. 70° етиловий спирт у флаконі.
9. Стерильні ватні кульки.
10. Стерильні гумові рукавички.
ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:
- ретельно помити руки з милом під проточною водою, витерти їх індивідуальним рушником, одягнути стерильні гумові рукавички;
- провести дезінфекцію рН-мікрозонду у 70° розчині етилового спирту;
- провести психологічну підготовку пацієнта, заспокоїти його;
- запропонувати пацієнту сісти на стілець, щоб він упирався спиною в його
спинку.
IV. Основні етапи виконання навику:
1. Ввести фіксатор-слиновідвод у ротову порожнину пацієнта, який він
буде утримувати губами.
2. По каналу слиновідводу ввести мікрозонд на глибину 40 см від нижніх
різців. При введенні зонда на перші 10-15 см підтягнути мандрен назовні
на 10 см. Це забезпечує більшу еластичність зонда, полегшує його введення.
3. Потім мандрен ввести до упору, цим самим збільшується жорсткість
зонда, що важливо на рівні шлунково-стравоходного переходу, кардіального та субкардіального відділів шлунка (глибина введення 40-45 см).
4. Після цього знову вийняти мандрен назовні на 10 см, що збільшує еластичність зонда і полегшує його просування до виходу із шлунка.
5. Приєднати зонд до вимірювального приладу (іонометру ЕВ-74 та ін.).
6. Реєструвати рН по шкалі іонометру на глибині 40 см, далі зонд слід
вводити ще на глибину 20 см (загальна глибина 60 см).
7. Вимірювати рН через кожний 1 см на всьому протязі шлунка від входу до виходу.
8. Зондування закінчується повільним витягуванням зонда з реєстрацією
рН через кожний 1 см до початкової глибини введення зонда - 40 см.
9. Після цього зонд вийняти і продезінфікувати.
Алгоритм практичної навички
"Знімання гумових рукавичок"
Послідовність дій | Обґрунтування |
Обладнання Гумові рукавички | |
Пальцями правої руки в рукавичці зробіть відворіт на лівій рукавичці, торкаючись лише її зовнішнього боку | Запобігання забрудненню шкіри передпліччя або рукавів халата, якщо рукавички покривають нижню їх частину |
Пальцями лівої руки зробити відворіт на правій рукавичці, також торкаючись тільки зовнішнього боку | Запобігання забрудненню шкіри передпліччя або рукавів халата, якщо рукавички покривають нижню їх частину |
Зняти рукавичку з лівої руки, вивернувши її навиворіт, і тримати за відворіт правою рукою | Запобігання забрудненню довкілля і рук медичного персоналу |
Тримати рукавичку в правій руці | Запобігання забрудненню довкілля |
Лівою рукою взяти рукавичку на правій руці за відворіт із внутрішнього боку і зняти рукавичку з правої руки, вивертаючи її навиворіт | Запобігання забрудненню біологічними рідинами шкіри правої руки медичного персоналу |
Помістити рукавички в дезінфекційний розчин (якщо вони багаторазового використання) або викинути їх у водонепроникний мішок | Запобігання забрудненню довкілля |
Алгоритм практичної навички
«Гігієничний рівень миття рук».
Показання: перед і після фізичного контакту з пацієнтом; після відвідування туалету; перед приготуванням і роздачею їжі; у всіх випадках, коли руки явно забруднені.
Послідовність дій | Обґрунтування |
Обладнання Тепла проточна вода, рідке мило в дозаторі, паперовий одноразовий рушник (серветки) | Сприяння усуненню мікроорганізмів з рук. Рідке мило не може бути джерелом інфекції. Дозатори багаторазового використання слід ретельно промивати після закінчення в них мила, висушувати і потім заповнювати новою порцією мила. Не допускати додавання мила в частково заповнений дозатор. Запобігання розмноженню мікроорганізмів |
Підготовка медичної сестри до роботи Підкотити довгі рукави і зняти всі прикраси, у тому числі годинник, браслети | Забезпечення миття не тільки пальців, кистей, а й зап'ястків. Заглиблення в каблучках є гарним місцем для розмноження мікроорганізмів |
Коротко зрізати і підпиляти нігті | Видалення мікроорганізмів на руках, які накопичуються під нігтями |
Оглянути пальці і кисті на наявність тріщин або порізів | Запобігання передачі внутрішпьолікарняної інфекції |
Стати перед умивальником, намагаючись не торкатися руками та одягом його поверхні | Внутрішня поверхня раковини — це інфікована зона. Запобігання контакту із забрудненою зоною. Якщо централізоване водопостачання відсутнє, лікувальні заклади забезпечуються закритими посудинами для води з кранами (воду заливати кип'ячену і змінювати 1 раз на добу). Перед наступним заповненням посудини слід ретельно вимити чистою ганчіркою, сполоснути і висушити. Дозатори з рідким милом, тримачі для паперових рушників (серветок) кріпити безпосереньо над умивальником у спеціальних пристроях. Розташовувати дозатори на умивальниках не дозволяється |
Відкрити кран (якщо кран без ліктьового способу приведення в дію, закрити сухим одноразовим рушником (серветкою), а потім його (її) викинути у відро для сміття, призначене для збирання паперових рушників (серветок) і розташоване поруч) | Запобігання контакту з мікроорганізмами, які можуть бути на крапі |
Техніка миття рук (гігієнічний рівень) Потоком комфортно теплої води змочити руки. Нанести на руки порцію рідкого мила | Усунення з поверхні рук бруду та мікроорганізмів |
Енергійно терти руки протягом не менше 30 с за такою технікою:
| Усування бруду з долоней. Усування бруду із зовнішньої поверхні долоні. Усування бруду між пальцями. Усування бруду із п'ястково-фалангової зони. Усування бруду з великих пальців. Усування бруду з долоней |
Ретельно змити мило під проточною водою, тримати руки так, щоб зап'ястки і кисті були нижче рівня ліктів | Усування бруду і мікроорганізмів |
Закрити кран, використовуючи паперовий рушник (серветку) | Запобігання передачі мікроорганізмів з крана на руки |
Висушити руки паперовим рушником (серветками) | Запобігання поширенню інфекції. Якщо після миття рук потрібно обробити їх антисептиком, то антисептик наносити лише на ретельно висушені руки. Якщо в процесі роботи руки не забруднені біологічним матеріалом або брудом, миття рук можна замінити гігієнічною антисептикою |
Викинути паперовий рушник (серветку) у відро для сміття | Запобігання поширенню інфекції |
Алгоритм практичної навички
"Надягання гумових рукавичок"
Послідовність дій | Обґрунтування |
Обладнання Гумові рукавички в упаковці | |
Підготовка медичної сестри Руки вимити на гігієнічному рівні | Запобігання поширенню інфекції |
Техніка маніпуляції Розгорнути упаковку з рукавичками | Необхідна умова проведення процедури |
Взяти рукавичку за відворіт лівою рукою так, щоб пальці не торкалися внутрішньої поверхні рукавички | Запобігання поширенню мікроорганізмів |
Зімкнути пальці правої руки і ввести їх у рукавичку | |
Розімкнути пальці правої руки і натягти рукавичку на пальці, не порушуючи її відворота | |
Завести під відворіт лівої рукавички вказівний, середній і безіменний пальці правої руки, вже одітої в рукавички так, щоб великий палець правої руки був направлений у бік великого пальця на лівій рукавичці | |
Тримати ліву рукавичку вказівним, середнім і безіменним пальцями правої руки вертикально | |
Зімкнути пальці лівої руки і ввести їх у рукавичку | |
Розправити відворіт спочатку па лівій рукавичці, натягнувши її на рукав, потім на правій за допомогою вказівного і середнього пальців, підводячи їх під підгорнутий край рукавички | |
Питання для самоконтролю:
1. Дайте визначення моторній (евакуаторній) та секреторній (кислотоутворюючій) функціям шлунка.
2. Який фактор є збудником шлункової секреції при одержанні базальної та максимальної шлункової секреції.
3. Назвіть види пробних сніданків.
4. В чому полягає алгоритм надання невідкладної допомоги при виникненні побічної реакції на гістамін.
5. На яку глибину вводять шлунковий зонд?
Орієнтована карта
Для самостійної роботи студентів
«Дуоденальне зондування»
Учбове завдання | Вказівки до виконання завдання | Результати | |
1. | Вивчити правила підготовки пацієнта до проведення дуоденального зондування | Звернути увагу на особливості харчування пацієнтів перед обстеженням | Вивчити ентеральні та парентеральні подразники при дуоденальному зондуванні |
2. | Вивчити правила послідовності введення дуоденального зонда | Звернути увагу на позначки, які мають особливості при введенні тонкого з оливою зонда | Використовувати одержані знання в спілкуванні з хворими |
3. | Вивчити правила відкривання та поводження з одноразовими зондами | Звернути увагу на необхідність використання одноразового інструментарію | Вивчити методи дезінфекції та їх утилізацію використаного матеріалу |
4. | Вивчити особливості можливих ускладнень, для їх попередження | Звернути увагу на виключну складність маніпуляції, та можливі ускладнення при її виконанні | Вивчити догляд за пацієнтом після проведення дуоденального дослідження |
Зміст теми заняття
Дослідження шлункового вмісту використовується для оцінки функціонального стану шлунка (секреторної, моторної, кислотоутворюючої та евакуаторної функцій). Цей метод набуває особливого значення для діагностики та призначення медикаментозної терапії різних хвороб шлунка.
Дослідження функції шлунка показане при захворюваннях слизової оболонки шлунка.
Методи шлункового зондування поділяються на зондові і беззондові.
Беззондові методи дослідження секреторної функції шлунка є малоінформативними, дозволяють лише орієнтовно судити про неї. Ці методи використовуються, коли протипоказане зондування шлунка.
Десмоїдна проба за Салі базується на здатності шлункового соку перетравлювати кетгут. Пацієнту натще пропонують проковтнути мішечок з метиленовим синім, зав’язаний кетгутом. Після цього зібрати сечу через 3, 5, 20 годин. Інтенсивне забарвлення всіх трьох порцій свідчить про підвищену кислотність; другої і третьої – про нормальний рівень кислотності; забарвлення лише третьої порції сечі вказує на ахлоргідрію.
Зондові фракційні методи включають в себе зондування з використанням парентерального і ентерального подразників.
Мета шлункового зондування:
При обстеженні шлункового змісту визначають:
Функцію шлунку натще (в нормі в шлунку від 5 до 50 мл. вмісту)
Склад шлункового вмісту (наявність лейкоцитів, еритроцитів, епітелію, атипових клітин)
Евакуаторну (моторну) та секреторну (кислотоутворююча) функцію шлунка.
Кислотоутворююча функція – це наявність в кожній порції (фракції) вільної та зв’язаної соляної кислоти; загальної кислотності та реакції шлункового вмісту:
а) вільна – знаходиться в шлунковому вмісті у вигляді іонів хлору та водню в нормі становить 20-40 ммоль/л або 20-40 титр. Од.
б) загальна кислотність – кислотність всіх речовин, які знаходяться в шлунковому вмісті (вільна і зв’язана, молочна, масляна, оцтова кислоти) – 60 – 80 ммоль/л.
Показання:захворювання слизової оболонки шлунка.
Протипоказання:загострення гастриту, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, нещодавно перенесена шлунково-кишкова кровотеча, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, розширення вен стравоходу.
Ускладнення шлункового зондування
Позиви до блювання та кашель (знімаються при анестезії слизової оболонки глотки, змащуючи її 2% розчином новокаїну або 1% розчином дикаїну);
Спазм стравоходу та глотки (не виймаючи зонда, влити через нього трохи теплої води);
Поява у шлунковому вмісті значної кількості крові (зондування припиняють, пацієнта вкладають у ліжко, а на ділянку живота кладуть міхур з льодом);
Запаморочення (на пацієнта бризкають холодною водою, дають понюхати водний розчин нашатирю).
Висновок про кислотоутворюючу функцію шлунка дає внутрішньошлунковарН-метрія. Перевагою методу є вища чутливість порівняно з методом титрування, а також можливість визначати кислотоутворюючу функцію у пацієнтів з резектованим шлунком, а також в стравоході і в дванадцятипалій кишці. При цьому використовують зонд, на кінці якого є сурм’яно-каломелеві електроди. При виявленні антацидного стану цим методом застосування гістаміну чи пентагастрину дозволяє відповісти на питання, чи це істинна ахлоргідрія, чи відносна.
Література:
1. Касевич Н.М Практикум із сестринської справи // Київ. Здоров’я. - 2005 р. – С. 311-316.
2. Конспект лекції.
3. Нетяженко В.З. Загальний та спеціальний догляд за пацієнтами // Київ. Здоров’я. - 1993 р. – С. 242-245.
4. Пасєчко Н.В. Основи сестринської справи // Тернопіль. Укрмедкнига. – 2002 р. – С. 315-317.
5. Смирнова З.М., Алтинбекова З.Б. Посібник з медсестринського процесу // Київ. Здоров’я. – 2002 р. – С. 205-206.
6. Шевчук М.Г Сестринська справа // Київ. Здоров’я. – 1992 р. – С. 231-233.